Рішення

від 03.07.2022 по справі 140/741/22

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2022 року ЛуцькСправа № 140/741/22

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО-РЕГІОН» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АВТО-РЕГІОН» (далі позивач, ТзОВ «АВТО-РЕГІОН») звернулася із позовом до Волинської митниці (далі відповідач, митниця) про визнання протиправним і скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 29.11.2021 №UA205140/2021/000094/1.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що на умовах зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу від 19.10.2021 №2021.10/1LDSB придбав у компанії «TEMSA SKODA SABANCI ULASIM ARACLARI A.S.» (місто Адана, Туреччина) пасажирський автобус TEMSA LDSB Plus, номер кузова НОМЕР_1 , фактурною вартістю 55500,00 євро.

Для митного оформлення даного товару декларантом було подану митну декларацію, у якій митну вартість автомобіля заявлено на рівні 55500,00 євро на основі фактурної вартості та на підтвердження заявленої митної вартості товару і обраного методу її обчислення декларантом подано наступні документи: договір купівлі-продажу №2021.10/1LDSB від 19.10.2021 з Додатком 1 від 19.10.2021(специфікація) та Додатком 2 від 02.11.2021 (щодо умов поставки CIF Чорноморськ (Україна); проформа-інвойс №UKR 01-2021 від 20.10.2021; платіжне доручення від 22.10.2021 №211022/000491015 про проведення SWIFT- платежу в іноземній валюті; комерційний інвойс №9701021384 від 17.11.2021; Е-фактура №ТЕ12021000015595 від 17.11.2021; копія експортної декларації країни відправлення (Туреччина) №21340900ЕХ002506 від 18.11.2021; коносамент (морський перевізний документ) B/L №1 від 19.11.2021; наряд на відвантаження товару в порту призначення №01РП від 22.11.2021; лист продавця «TEMSA SKODA SABANCI ULASIM ARACLARI A.S.» б/н від 03.11.2021.

Однак митним органом було відмовлено у визнанні заявленої митної вартості товару та визначено (скориговано) митну вартість товару за резервним методом згідно зі ст.64 Митного кодексу України (далі МК України) відповідно до інформації інтернет ресурсу «Autoline» шляхом прийняття рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2021/000094/1 від 29.11.2021.

Позивач вважає вказане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки на підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товару та обраного методу її визначення було подано усі необхідні документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товару, включаючи інформацію щодо ціни товару, яка фактично була сплачена. Крім того, посилається на те, що листом уповноважений позивачем митний брокер проінформував митний орган, що транспортування товару до порту ввезення в Україну та страхування товару здійснював продавець, оскільки договором передбачено умови поставки CIF Чорноморськ. Також витрати по страхуванню товару за умовами CIF згідно правил Інкотермс несе продавець. Відтак цих витрат (складових митної вартості) ТзОВ «АВТО-РЕПОН» не несло.

Щодо різниці між фактурною вартістю (55500 євро у графі 42 експортної декларації Туреччини) та статистичною вартістю (60401,01 євро у графі 46 експортної декларації Туреччини) декларантом було надано лист продавця компанії «TEMSA SKODA SABANCI ULASIM ARACLARI A.S.» б/н від 26.11.2021, у якому проінформовано, що середньостатистична вартість у графі 46 експортної декларації прораховується автоматизованою системою без врахування року виготовлення та комплектації транспортного засобу, а фактична фактурна вартість відображається у графі 42 декларації і така вартість товару становить 55500 євро 00 центів.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду 24.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.42).

Відповідач у поданому відзиві (а.с.45-49) адміністративний позов ТзОВ «АВТО-РЕГІОН» не визнав, посилаючись на те, що 26.11.2021 для митного оформлення товару декларантом (уповноважений позивачем митний брокер МПП «СТАТУС-КВО» UA/13368776) в інтересах ТзОВ «АВТО-РЕГІОН» подано електронну митну декларацію типу ІМ40ДЕ №UA205140/2021/098117 на товар: «Автобус пасажирський, новий, марка TEMSA, модель LD 12 SB Plus, номер кузова NLTRGTT7L01000088, рік виготовлення 2017», митну вартість вказаного т/з заявлено на рівні 55500,00 євро.

Разом з МД №UA205140/2021/098117 декларантом подано: договір купівлі-продажу від 19.10.2021 №2021.10/1LDSB з Додатком 1 від 19.10.2021 (специфікація) та Додатком 2 від 02.11.2021 (щодо умов поставки CIF Чорноморськ (Україна); проформа-інвойс №UKR 01-2021 від 20.10.2021; платіжне доручення №211022/000491015 від 22.10.2021 про проведення SWIFT- платежу в іноземній валюті; комерційний інвойс №9701021384 від 17.11.2021; Е-фактура №ТЕ 120212000015595 від 17.11.2021; копія експортної декларації країни відправлення (Туреччина) №21340900ЕХ002506 від 18.11.2021; коносамент (морський перевізний документ) B/L №1 від 19.11.2021; наряд на відвантаження товару в порту призначення №01РП від 22.11.2021; лист продавця «TEMSA SKODA SABANCI ULASIM ARACLARI A.S.» б/н від 03.11.2021 щодо характеристик товару (новий, реєстраційні документи не видавались).

Так, на етапі здійснення контролю правильності визначення митної вартості та опрацювання документів, які подано для підтвердження митної вартості, встановлено, що подані документи містять наступні розбіжності, а саме: 1) згідно коносаменту №4598 від 19.11.2021 зазначено «Freight payable at», тобто фрахт підлягає оплаті, однак підтверджуючих документів щодо оплати транспортування не надано; 2) згідно Е-фактури №ТЕ12021000015595 вартість страхування становить 2100 євро, однак не зазначено, яка сторона контракту №2021.10/1LDSB від 19.10.2021 здійснює оплату страхування. Підтверджуючих документів щодо оплати страхування сторонами не надано; 3) митна декларація країни відправлення від 18.11.2021 №21340900ЕХ002506 містить інформацію щодо вартості товарів - гр.42 - 55500,00 євро та відмінна від вартості, зазначеної в 46 графі - 60401,01 євро.

Декларанту запропоновано у десятиденний термін надати наступні додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості: договір, угоду, контракт із третіми особами щодо транспортування, страхування; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; висновок про якісні та вартісні характеристики, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями; документально підтверджені транспортні витрати; документально підтверджені страхові витрати. Згідно п.6 ст.53 МК України декларант за власним бажанням може подавати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої ним митної вартості.

Оскільки декларантом не було подано витребуваних митницею додаткових документів, за результатами проведеної консультації митницею прийнято рішення про коригування митної вартості від 29.11.2021 №UA205140/2021/000094/1 та митну вартість визначено на підставі інформації з інтернет-джерела (Autoline) на рівні 99900,00 євро.

Відповідач вважає оскаржуване рішення таким, що прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а тому є законним та обґрунтованим, з огляду на що просить в задоволенні позову відмовити повністю.

За змістом статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у відзиві на позовну заяву відповідач викладає виключно заперечення проти позову, відзив не може містити будь-яких заяв чи клопотань, позаяк заяви та клопотання учасники справи подають окремо у письмовій формі із зазначенням підстав та з дотриманням інших вимог статті 167 КАС України.

Отже, заявлене у відзиві представником Волинської митниці клопотання про розгляд справи за участі представника митниці не підлягало судом вирішенню по суті.

У відповіді на відзив представник позивача заперечив доводи митниці та підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у адміністративному позові (а.с.91-92).

Інших заяв по суті справи не надходило.

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.

Суд встановив, що на підставі зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу від 19.10.2021 №2021.10/1LDSB ТзОВ «АВТО-РЕГІОН» придбало у компанії «TEMSA SKODA SABANCI ULASIM ARACLARI A.S.» (місто Адана, Туреччина) транспортний засіб пасажирський автобус TEMSA LDSB Plus, номер кузова НОМЕР_1 , календарний рік виготовлення - 2017, тип кузова пасажирський автобус, тип двигуна дизельний, номер двигуна НОМЕР_2 , потужність двигуна 235 кВт., об`єм двигуна 6428 см.куб, колісна формула 4х2, кількість дверей 2, пасажиромісткість 58 чол. (включно з водієм), маса КТЗ у спорядженому стані 11860 кг, максимальна припустима повна маса 19000 кг, торгова марка TEMSA, виробник TEMSA SKODA S.A., TR, за попередньо узгодженою ціною 55500,00 євро (а.с.22-26), що стверджується проформою-інвойсом від 20.10.2021 №UKR01-2021 та платіжним дорученням від 22.10.2021 №211022/000491015 (а.с.29, 30).

З метою здійснення митного оформлення даного транспортного засобу декларантом позивача подано митниці МД №UA205140/2021/098117 від 26.11.2021, у якій митну вартість товару визначено за першим методом (за ціною договору) на рівні 55500,00 (а.с.18-19).

На підтвердження обґрунтованості заявленої у МД №UA205140/2021/098117 митної вартості товарів та обраного методу її визначення разом з декларацією декларант надав митному органу документи, які посвідчують підстави придбання товару, його і кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме: договір купівлі продажу №2021.10/1LDSB від 19.10.2021 з Додатком 1 від 19.10.2021(специфікація) та Додатком 2 від 02.11.2021 (щодо умов поставки CIF Чорноморськ (Україна); проформа-інвойс №UKR 01-2021 від 20.10.2021; платіжне доручення №211022/000491015 від 22.10.2021 про проведення SWIFT- платежу в іноземній валюті; комерційний інвойс №9701021384 від 17.11.2021; Е-фактура ЖГЕ12021000015595 від 17.11.2021; копія експортної декларації країни відправлення (Туреччина) №21340900ЕХ002506 від 18.11.2021; коносамент (морський перевізний документ) B/L № 1 від 19.11.2021; наряд на відвантаження товару в порту призначення №01РП від 22.11.2021; лист продавця «TEMSA SKODA SABANCI ULASIM ARACLARI A.S.» б/н від 03.11.2021 щодо характеристик товару (новий, реєстраційні документи не видавались) (а.с.22-36).

За результатами аналізу поданої декларантом позивача до митного оформлення МД та долучених документів митницею встановлені наступні розбіжності: 1) згідно коносаменту №4598 від 19.11.2021 зазначено «Freight payable at», тобто фрахт підлягає оплаті, однак підтверджуючих документів щодо оплати транспортування не надано; 2) згідно Е-фактури №ТЕ12021000015595 вартість страхування становить 2100 євро, однак не зазначено, яка сторона контракту від 19.10.2021 №2021.10/1LDSB здійснює оплату страхування. Підтверджуючих документів щодо оплати страхування сторонами не надано; 3) митна декларація країни відправлення від 18.11.2021 №21340900ЕХ002506 містить інформацію щодо вартості товарів - гр.42 - 55500,00 Євро та відмінна від вартості, зазначеної в 46 графі - 60401,01 Євро.

У зв?язку з вищевикладеним декларанту направлене електронне повідомлення з вимогою про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів, а саме: договір, угоду, контракт із третіми особами щодо транспортування, страхування; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; висновок про якісні та вартісні характеристики, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями; документально підтверджені транспортні витрати; документально підтверджені страхові витрати. Відповідно до п.6 ст.5З МК України декларант за власним бажанням може подавати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої ним митної вартості (а.с.38, 81-84).

У відповідь на повідомлення митниці декларант листом повідомив відповідача, що згідно умов поставки CIF Чорноморськ усі платежі за транспортування та страхування здійснює продавець. Відповідно до листа продавця від 26.11.2021 графа 46 декларації країни відправлення є довідковою, використовується виключно для внутрішнього обліку в Туреччині і прораховується автоматично. У зв`язку з наданням повного пакету документів і відсутністю додаткових декларант просив розглянути можливість підтвердження митної вартості згідно МД (а.с.39, 80).

29.11.2021 відповідач прийняв рішення №UА205140/2021/000094/1 про коригування митної вартості товарів (а.с.14-15, 51-52). В обґрунтування рішення відповідач вказав, що згідно ст.54 МКУ митниця під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару зобов`язана здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товару шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

У графі 33 вказаного рішення зазначено, що митна вартість товару 1, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів в поданих до митного оформлення документах встановлено наступні розбіжності: 1) згідно коносаменту від 19.11.2021 №4598 зазначено «Freight payable at», тобто фрахт підлягає оплаті, однак підтверджуючих документів щодо оплати транспортування не надано; 2) згідно Е-фактури № ЕУ12021000015595 вартість страхування становить 2100 євро, однак не зазначено, яка сторона контракту від 19.10.2021 №2021.10/1LDSB здійснює оплату страхування. Підтверджуючих документів щодо оплати страхування сторонами не надано; 3) митна декларація країни відправлення від 18.11.2021 №21340900ЕХ002506 містить інформацію щодо вартості товарів - гр.42 - 55500,00 євро та відмінна від вартості, зазначеної в 46 графі - 60401,01 євро.

Таким чином, наявні сумніви стосовно дійсних умов придбання транспортного засобу, що в свою чергу створює сумніви стосовно достовірності заявлених декларантом відомостей про вартість транспортного засобу та складових митної вартості згідно п.10 ст.58.

Згідно вимог наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» та згідно ст.53 та ст.54 МКУ декларанту запропоновано надати в 10-денний термін наступні документи:

1. Договір, угоду,контракт із третіми особами щодо транспортування, страхування

2. Рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця;

3. Висновок про якісні та вартісні характеристики, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями;

4. Документально підтверджені транспортні витрати;

5. Документально підтверджені страхові витрати.

Згідно п.6 ст.53 декларант за власним бажанням може подавати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої ним митної вартості.

Декларант не надав додаткових документів для підтвердження митної вартості, про що повідомив листом від 29.11.2021.

У зв`язку з вищевикладеним та керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, МКУ, також, вимогами ч.6 ст.54 МКУ передбачено, що у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 ст.53 МКУ митниця може відмовити у визнанні заявленої декларантом митної вартості. За умови надання, згідно ст.53 МКУ документів, витребуваних митницею, які містять достовірну, об`єктивну інформацію, яка підлягає обчисленню і підтверджує правильність обрання методу визначення митної вартості, митну вартість може бути визнано. У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 26 (ст.60 МКУ) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (сг.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта, итну вартість товару 1 визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, відповідно до наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України», на підставі цінової інформації, наявної в митного органу згідно інтернет ресурсу (Autoline.) на рівні 99900 євро з врахуванням положень статті 64 Митного кодексу України. Митницею відповідно до положень ст. 55 та ст.57 МКУ з декларантом проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару. Декларант має право звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг за умови надання гарантій відповідно до розділу X та ст.55 Митного кодексу. Декларант має право оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 Митного кодексу або в судовому порядку.

У зв`язку з незгодою з прийнятим рішенням про коригування митної вартості декларантом 30.11.2021 було подано, відповідно до положень ч.7 ст.55 МК України, митну декларацію №UA205140/2021/099521, сплачено митні платежі згідно із самостійно визначеною митною вартістю, а також різницю у загальному розмірі 598741,29 грн між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товару, визначеною позивачем самостійно, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товару, визначеною митницею. На підставі МД №UA205140/2021/099521 від 30.11.2021 (а.с.20-21, 55-56) товар випущено у вільний обіг.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Частиною першою статті 49 Митного кодексу України (далі МК України) визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленомурозділом VIII цього Кодексута цією главою.

Згідно з частинами другою п`ятою статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостійстатті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Як передбачено частинами першою третьою, шостою та сьомою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першійстатті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положеньстатті 55 цього Кодексу.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертійстатті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним углаві 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Частинами першою четвертою статті 57 МК України визначено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цьогоКодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей59і60цьогоКодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Аналізуючи вищевикладені норми митного законодавства України, слід дійти висновку, що основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору. Обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбаченіМК Українизаборонено.

Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадках:

- якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України, містять розбіжності;

- не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів;

- не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Такі сумніви щодо митної вартості товару можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Як вказано у пункті 2 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана.

Вказана норма законодавства спрямована на те, щоб декларант був обізнаний з недоліками, які виявлені митним органом та які в свою чергу перешкоджають митному органу підтвердити задекларовану митну вартість товарів, з метою надання декларанту реальної можливості їх усунути шляхом подання додаткових документів.

З матеріалів справи вбачається, що 26.11.2021 декларантом подано митному органу митну електронну декларацію №UA205140/2021/098117, у якій визначено митну вартість товару за основним методом (а.с.53-54). У графі 45 митної декларації «коригування» позивачем зазначено митну вартість товару у розмірі 1683736,80 грн, що складає 55500 євро.

На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації №UA205140/2021/098117 митної вартості товарів та обраного методу її визначення разом з декларацією декларант згідно графи 44 надав митному органу документи, які посвідчують підстави придбання товару, його і кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, зокрема: договір купівлі продажу №2021.10/1LDSB від 19.10.2021 з Додатком 1 від 19.10.2021(специфікація) та Додатком 2 від 02.11.2021 (щодо умов поставки CIF Чорноморськ (Україна); проформа-інвойс №UKR 01-2021 від 20.10.2021; платіжне доручення №211022/000491015 від 22.10.2021 про проведення SWIFT- платежу в іноземній валюті; комерційний інвойс №9701021384 від 17.11.2021; Е-фактура ЖГЕ12021000015595 від 17.11.2021; копія експортної декларації країни відправлення (Туреччина) №21340900ЕХ002506 від 18.11.2021; коносамент (морський перевізний документ) B/L № 1 від 19.11.2021; наряд на відвантаження товару в порту призначення №01РП від 22.11.2021; лист продавця «TEMSA SKODA SABANCI ULASIM ARACLARI A.S.» б/н від 03.11.2021 щодо характеристик товару (новий, реєстраційні документи не видавались) (а.с.22-36).

Як слідує з проформа-інвойс від 20.10.2021 №UKR 01-2021 (а.с.29, 58), покупна вартість транспортного засобу пасажирського автобусу TEMSA LDSB Plus, модель - LD 12 SB Plus, номер кузова НОМЕР_1 становить 55500,00 євро.

Однак, зі змісту вимоги митного органу, направленої декларанту, митниця вказала, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, та містять розбіжності.

При цьому встановлені митним органом розбіжності, що у коносаменті від 19.11.2021 зазначено «Fleight payable at», тобто фрахт підлягає оплаті, однак підтверджуючих документів щодо оплати транспортування не надано. Також у документах відсутні відомості, яка сторона договору несе витрати на страхування і не надано документів про оплату страхування.

Так, відповідно до пункту 3.1. статті 3 Договору купівлі продажу №2021.10/1LDSB від 19.10.2021 (з урахуванням додатку 2 від 02.11.2021) продавець продає товар на умовах CIF Чорноморськ.

Стандартизовані умови поставки CІF згідно правил Інкотермс в частині розподілу обов`язків сторін за договором передбачають, що продавець товару бере на себе зобов`язання щодо оплати витрат на фрахт судна для перевезення товару у порт призначення, на страхування товару під час перевезення та на виконання експортних митних формальностей. Відтак, визначена сторонами договору ціна товару включає його транспортування до порту ввезення у країну покупця та страхування товару під час транспортування.

Згідно з положеннями пункту 6 частини другої статті 53, пунктами 5, 7 частини десятої статті 58 МК України транспортні перевізні документи та документи про вартість перевезення оцінюваних товарів подаються митному органу та відповідно витрати на перевезення і страхування додаються до ціни товару, якщо за умовами договору ціна товару не включає цих витрат.

Оскільки у даному випадку за умовами договору ціна товару включає його транспортування і страхування, то витрати по оплаті транспортних і страхових послуг не підлягають додаванню у якості складової митної вартості. Частина одинадцята статті 58 МК України містить імперативну норму, за якою не допускається включення інших витрат, крім прямо передбачених статтею 58 МК України.

Крім того, в оскаржуваному рішенні відповідач вказує, що у митній декларації країни відправлення товару від 18.11.2021 №21340900ЕХ002506 містяться різні відомості щодо вартості товару. Зокрема, у графі 42 декларації вказана фактурна вартість 55500,00 євро, а у графі 46 наявна інформація про статистичну вартість 60401,01 євро.

Щодо вказаних розбіжностей суд зазначає, що формування показників щодо статистичних відомостей про ціну експортованих товарів визначається внутрішніх законодавством країни експорту, у даному випадку Туреччини. Інформація про статистичну вартість не впливає на ціну, що сплачена покупцем за товар (фактурну). Відповідно до положень частини четвертої статті 58 МК України митною вартістю товарів є ціна, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, що продається на експорт в Україну.

Як встановлено судом, сплачена позивачем ціна товару підтверджена документально платіжним дорученням від 22.10.2021 №211022/000491015 про проведення SWIFT-платежу, комерційним інвойсом №9701021384 від 17.11.2021 та Е-фактурою №ТЕ12021000015595 від 17.11.202 (а.с.30-32).

Крім того, на звернення позивача до свого контрагента, компанія «ТЕМSА SKODA SАВАNСІULASIM АRАСLАRI А.S.» листом б/н від 26.11.2021 (а.с.36-37) проінформувала, що середньостатистична вартість у графі 46 експортної декларації прораховується автоматизованою системою без врахування конкретних відомостей щодо характеристик товару (року виготовлення, комплектації транспортного засобу), а фактична фактурна вартість відображається у графі 42 декларації і така вартість товару становить 55500,00 євро.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, слід дійти висновку про те, що позивачем подано для митного оформлення імпортованого товару документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, підтверджували ціну товару, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товару за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої та п`ятої статті 58 МК України.

Таким чином, приведені митним органом в оскаржуваному рішенні відомості щодо коригування митної вартості імпортованого позивачем товару не дають підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті вимог частини другої статті 55 МК України.

Згідно з частиною першою статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Частиною другою статті 64 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відтак, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

10.04.2008 року Законом України №250-VІ ратифіковано протокол про вступ України до Світової організації торгівлі та про приєднання України до угоди про Світову організацію торгівлі.

Визначення митної вартості оцінюваних товарів з використанням резервного методу має відповідати принципам та положенням статті VII ГАТТ «Оцінка товару для митних цілей» та Угоди про застосування статті VII ГАТТ.

Відповідно до статті VІІ п. 2 (а) Генеральної угоди по тарифам і торгівлі 1947 року оцінка імпортованого товару для митної мети повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, який обкладається митом, або аналогічного товару, та не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження або на вільних чи фіктивних цінах.

Пунктом 2 (b) даної статті Генеральної угоди по тарифам і торгівлі 1947 року передбачено, що під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.

Якщо дійсна вартість може бути визначена відповідно до пункту (b), оцінка для митних цілей повинна ґрунтуватися на найближчому еквіваленті, який може бути встановлений (пункт 2 (с)).

Відповідно до додатка 1 до статті VII формування пунктів (a) і (b) дозволяє стороні, що домовляється, одноманітно визначати вартість для митних цілей або на підставі цін окремого експортера на імпортний товар, або на підставі загального рівня цін на подібний (аналогічний) товар.

Отже, за правилами ГАТТ для цілей митного оформлення товару за резервним методом під митною вартістю товару розуміється ціна такого товару, за яку він продається чи пропонується до продажу в імпортуючій країні.

Частина перша статті 55 МК України передбачає, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з частиною другою статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Як вбачається з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, у ньому зазначено про неможливість застосування другого-п`ятого методів визначення митної вартості у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком. При прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем використано виключно цінову інформацію згідно інтернет ресурсу (Autoline), без належного обґрунтування числового значення скоригованої митним органом митної вартості товару, що декларувався.

З огляду на викладене суд вважає, що відповідачем митну вартість товару визначено у спірному рішенні на рівні 99900,00 євро не обґрунтовано. У свою чергу, декларант позивача надав наявні у нього документи, що підтверджують митну вартість товару, підстави його придбання, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно, їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

Відтак, приведені митним органом в оскаржуваному рішенні відомості щодо коригування митної вартості імпортованого позивачем товару не дають підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті вимог частини другої статті 55 МК України.

Більше того, відповідач не обґрунтував, яким чином висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено.

Суд враховує, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Відсутність висновку про якісні та вартісні характеристики товару не може бути підставою для коригування митної вартості за умови, що інші подані декларантом документи дають можливість визначити усі складові заявленої до митного оформлення митної вартості товару за обраним методом її визначення.

Отже, на думку суду, позивачем у відповідності до вимог статей 52, 53 МК України подано всі необхідні документи для митного оформлення товару за ціною договору, які не містили в собі будь-яких розбіжностей, зазначених в частині третій статті 53 МК України.

При цьому обов`язком митного органу у разі незгоди із заявленою декларантом митною вартістю є проведення консультацій з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та послідовний вибір методів з обґрунтуванням причин неможливості застосування кожного з попередніх методів.

Однак, попри формальну вказівку в оскаржуваному рішенні про проведення таких консультацій, митним органом не надано належних доказів про проведення процедури консультацій з декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товарів, а лише надіслано декларанту в електронному вигляді повідомлення-вимогу про надання додаткових документів, та в подальшому прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів.

Відповідно до змісту частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Натомість, з огляду на приведені судом фактичні обставини справи, суд зазначає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості та дії відповідача, які йому передували, не відповідають таким критеріям, як: використання повноваження відповідача з метою, з якою це повноваження надано; безсторонність (неупередженість), добросовісність, розсудливість з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційність, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія). При цьому, зміст оскаржуваного рішення не містить всіх обов`язкових відомостей, визначених підпунктами 1-4 частини другої статті 55 МК України.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що відповідач належними та допустимими доказами не довів факт порушення позивачем вимог митного законодавства при визначенні митної вартості товару, а відтак оскаржуване рішення від 29.11.2021 №UA205140/2021/000094/1 про коригування митної вартості товарів слід визнати протиправним та скасувати.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь ТзОВ «АВТО-РЕГІОН» слід стягнути судовий збір в сумі 8981,13 грн, сплачений відповідно до платіжного доручення від 12.01.2022 №4764 (а.с.12).

Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 29 листопада 2021 року №UA205140/2021/000094/1.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО-РЕГІОН» за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судові витрати в сумі 8981,13 грн (вісім тисяч дев`ятсот вісімдесят одна грн 13 коп).

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «АВТО-РЕГІОН» (03150, м.Київ, вул.Анрі Барбюса, 5А, код ЄДРПОУ 32982101);

Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська обл., Ковельський р-н, с.Римачі, вул.Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ ВП 43958385).

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій