Рішення

від 04.07.2022 по справі 540/6249/21

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 540/6249/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді ТанцюриК.О., розглянувши у порядку письмового провадження у м.Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Каховської районної державної адміністрації Херсонської області про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2021 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Каховської районної державної адміністрації Херсонської області про визнання протиправним та скасування розпорядження від 03.08.2021р. № 69ос про звільнення та зобов`язання поновити на рівнозначній посаді.

Розпорядженням Верховного Суду від 18.03.2022р. №11/0/9-22, відповідно до ч.7 ст.147 Закону України Про судоустрій і статус суддів, змінено територіальну підсудність судових справ Херсонського окружного адміністративного суду та визначено суд, якому визначається територіальна підсудність справи - Одеський окружний адміністративний суд.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.04.2022р. справу передано для розгляду судді Одеського окружного адміністративного суду Танцюрі К.О.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2022р. прийнято до провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Каховської районної державної адміністрації Херсонської області про визнання протиправним та скасування розпорядження від 03.08.2021р. № 69ос про звільнення та зобов`язання поновити на рівнозначній посаді.

В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві зазначив, що не погоджується із прийняттям розпорядження від 03.08.2021р. № 69ос про звільнення його з посади, зазначивши, що 06.01.2021р. Управлінням видано наказ №1 «Про попередження працівників управління інфраструктури, житлово комунального господарства, захисту довкілля, оборонної роботи та цивільного захисту Каховської районної державної адміністрації про наступне вивільнення» та 18.05.2021р. Управлінням видано майже ідентичний наказ за №4 з такою ж назвою. Позивач наголосив, що позивач ніякого попередження про подальше можливе наступне вивільнення не отримував, а його підпис у Списках свідчить лише про його ознайомлення з наказами. Поряд з цим, позивач вказав, що ухвалюючи наказ №1 від 06.01.2021р. відповідачем здійснено посилання на розпорядження КМУ від 16.12.2020р. №1635-р. Але, у додатку 3 до розпорядження №1635-р, Каховська районна державна адміністрація Херсонської області взагалі не внесена як така, що реорганізовується шляхом приєднання до новоутвореної райдержадміністрації - «Каховської райдержадміністрації (із центром у м.Новій Каховці)», що унеможливлювало можливість саме начальнику Управління видавати наказ від 06.01.2021р., так як відповідно до п.5 урядового розпорядження: Каховська районна державна адміністрація Херсонської області урядом не включена до переліку, що підлягає реорганізації; всі повноваження по реорганізації юридичної особи надані не керівнику структурного підрозділу РДА, а покладено на голів комісій з реорганізації районних державних адміністрацій. Позивач зазначив, що розпорядженням №51-р від 20.01.2021р. «Про внесення змін до розпорядження №51-р Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020р.», де п.п. 2 п.2 змінено позицію щодо Каховської райдержадміністрації (із центром у м.Новій Каховці) та щодо вказаної юридичної особи добавлено як про таку, що реорганізується. Але у другому урядовому розпорядженні прописана неіснуюча відсутня в ЄДРПОУ юридична особа «Каховська райдержадміністрація (із центром у м.Каховці)». Як вказав позивач, він повинен бути поновлений на роботі не тільки через те, що не був попереджений про наступне вивільнення через ліквідацію Управління, а через те, що у відповідності до п.1-1 ч.1 ст.87 Закону України «Про державну службу» підставою для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення підставами для такого припинення мало б зазначатися «ліквідація державного органу». Враховуючи вищевикладене та посилаючись на діюче законодавство України, зокрема КЗпП України та Конституцію Україну позивач просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

06.12.2021р. до суду від представника Каховської районної державної адміністрації Херсонської області надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач вказав, що не погоджується із позовними вимогами позивача у повному обсязі. Представник відповідача вказав, що позивача було повідомлено про можливе вивільнення у порядку визначеному діючим законодавством. При цьому, Головою з реорганізації ОСОБА_2 було надано позивачеві 18.05.21р. пропозицію щодо його переведення на вакантну посаду та, що позивач не звертався до райдержадміністрації щодо надання йому будь-якої фінансової інформації.

22.12.2021р. до суду від позивача надійшла відповідь на відзив у якій позивач вказав, що закони України визначають посадову особу, яка уповноважена звільнити позивача та голова Каховської районної державної адміністрації Стадник Н.В. таких повноважень не має. Поряд з цим, позивач наголосив, що саме ОСОБА_3 здійснює повноваження голови ліквідаційної комісії Управління, а не голова комісії з реорганізації Стадник Н.В. та твердження щодо того, що позивач не звертався до райдержадміністрації щодо надання йому будь-якої фінансової інформації спростовується заявою позивача від 06.08.2021р.

Дослідивши письмові докази по справі, судом встановлено наступне.

Розпорядженням голови комісії з реорганізації Великолепетиської, Верхньорогачицької, Горностаївської, Каховської та Чаплинської районних державних адміністрацій та утворення Каховської районної державної адміністрації (із центром у м.Новій Каховці) як нової юридичної особи публічного права Стаднік Наталії №69ос від 03.08.2021р. звільнено ОСОБА_1 з 06 серпня 2021 року з посади головного спеціаліста відділу оборонної роботи та цивільного захисту управління інфраструктури, житлово -комунального господарства, захисту довкілля, оборонної роботи та цивільного захисту Каховської районної державної адміністрації (а.с.56).

Абзацом 3 розпорядження від 03.08.2021р. визначено голові з припинення в результаті ліквідації юридичної особи - Управління інфраструктури, житлово комунального господарства, захисту довкілля, оборонної роботи та цивільного захисту Каховської районної державної адміністрації Гнилицькому Євгену Олександровичу провести остаточний розрахунок з ОСОБА_1 згідно діючого законодавства.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження «Про реорганізацію та утворення районних державних адміністрацій» від 16 грудня 2020 р. № 1635-р.

Згідно п.1 розпорядження №1635-р відповідно до пункту 6 частини першої статті 20 Закону України Про Кабінет Міністрів України і статті 71 Закону України Про місцеві державні адміністрації прийнято рішення : здійснити реорганізацію районних державних адміністрацій районів, ліквідованих згідно з постановою Верховної Ради України від 17 липня 2020 р. № 807-IX Про утворення та ліквідацію районів, шляхом приєднання до районних державних адміністрацій, розташованих в адміністративних центрах районів, утворених зазначеною постановою, згідно з додатком 1; утворити районні державні адміністрації в адміністративних центрах районів, утворених зазначеною постановою, як нові юридичні особи публічного права згідно з додатком 2; здійснити реорганізацію районних державних адміністрацій районів, ліквідованих зазначеною постановою, шляхом їх приєднання до районних державних адміністрацій, утворених згідно з абзацом третім цього пункту, згідно з додатком 3.

Пунктом 3 розпорядження №1635-р встановлено, що юрисдикція районних державних адміністрацій, розташованих в адміністративних центрах районів, утворених постановою Верховної Ради України від 17 липня 2020 р. № 807-IX, поширюється на всю територію відповідних новоутворених районів.

Згідно з п.5 розпорядження №1635-р встановлено головам комісій з реорганізації районних державних адміністрацій: забезпечити здійснення заходів, пов`язаних з утворенням та реорганізацією районних державних адміністрацій внаслідок утворення та ліквідації районів, зокрема виконання планів вивільнення працівників районних державних адміністрацій, що припиняються; забезпечити виконання повноважень з управління справами районних державних адміністрацій ліквідованих районів, що реорганізуються шляхом приєднання до районних державних адміністрацій утворених районів, а також підготовку та прийняття районними державними адміністраціями, що припиняються, відповідних рішень; інформувати щомісяця обласні державні адміністрації про хід реорганізації районних державних адміністрацій.

Згідно додатку 1 до розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 р. №1635-р «Перелік районних державних адміністрацій, що реорганізуються шляхом приєднання до районних державних адміністрацій, розташованих в адміністративних центрах районів, утворених постановою Верховної Ради України від 17 липня 2020 р. № 807-IX», з урахуванням розпорядження №51-р від 20.01.2021р., серед новоутвореної райдержадміністрації до якої приєднуються районні державні адміністрації ліквідованих районів зазначена Каховська райдержадміністрація (із центром у м. Новій Каховці), ліквідовані райони які реорганізуються - Великолепетиська райдержадміністрація, Верхньорогачицька райдержадміністрація, Горностаївська райдержадміністрація, Каховська райдержадміністрація (із центром в м. Каховці), Чаплинська райдержадміністрація.

Поряд з цим, суд враховує, що згідно додатку 2 до розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 р. № 1635-р, до переліку районних державних адміністрацій, що утворюються як нові юридичні особи публічного права відноситься Каховська райдержадміністрація (із центром у м. Новій Каховці).

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом ЄДРПОУ 04060097 зареєстровано юридичну особу - Каховська районна державна адміністрація Херсонської області (Каховська РДА).

Разом з тим, суд зазначає, що помилкове зазначення у розпорядженні Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 р. № 1635-р, з урахуванням розпорядження №51-р від 20.01.2021р., найменування юридичної особи (Каховська райдержадміністрація (із центром в м. Каховці) замість Каховської РДА) , що реорганізується не свідчить про те, що така реорганізація не відбулась.

Більш того, докази оскарження та/або скасування розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 р. № 1635-р до суду надано не було.

За таких обставин, враховуючи положення п.5 розпорядження №1635-р, суд приходить до висновку, що саме на голову комісії з реорганізації районних державних адміністрацій покладено обов`язок забезпечити здійснення заходів, пов`язаних з утворенням та реорганізацією районних державних адміністрацій внаслідок утворення та ліквідації районів, зокрема виконання планів вивільнення працівників районних державних адміністрацій, що припиняються та відповідно звільнення ОСОБА_1 головою комісії з реорганізації Великолепетиської, Верхньорогачицької, Горностаївської, Каховської та Чаплинської районних державних адміністрацій та утворення Каховської районної державної адміністрації (із центром у м.Новій Каховці) як нової юридичної особи публічного права ОСОБА_4 є таким, що відповідає покладеному на неї обов`язку розпорядженням Кабінету Міністрів України №1635-р.

Згідно з п.1. ч.1 ст.87 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є, зокрема, скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу.

Разом з тим, ч.3 ст.87 Закону України «Про державну службу» визначено, що суб`єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів.

Одночасно з попередженням про звільнення на підставі пункту 1 частини першої цієї статті суб`єкт призначення або керівник державної служби пропонує державному службовцю іншу рівнозначну посаду державної служби або, як виняток, нижчу посаду державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей. При цьому враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством про працю.

Державний службовець звільняється на підставі пункту 1 частини першої цієї статті у разі, коли відсутня можливість запропонувати відповідні посади, а також у разі його відмови від переведення на запропоновану посаду.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Статтею 49-2 КЗпП України встановлено порядок вивільнення працівників, згідно якого про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган, фізична особа, яка використовує найману працю, пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України "Про зайнятість населення", власник або уповноважений ним орган, фізична особа, яка використовує найману працю, повідомляє державну службу зайнятості про заплановане вивільнення працівників. Повідомлення має містити інформацію про заплановане масове вивільнення працівників, визначену частиною другою статті 49-4 цього Кодексу, та проведення консультацій з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником). Повідомлення обов`язково подається виборному органу первинної профспілкової організації (профспілковому представнику). У разі наявності кількох первинних профспілкових організацій повідомлення надсилається спільному представницькому органу, утвореному ними на засадах пропорційного представництва, а за відсутності такого органу - виборному органу первинної профспілкової організації (профспілковому представнику), що об`єднує більшість працівників цього підприємства (установи, організації).

Вимоги частин першої - третьої цієї статті не застосовуються до працівників, які вивільняються у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, пов`язаними з виконанням заходів під час мобілізації, на особливий період.

Державна служба зайнятості інформує працівників про роботу в тій самій чи іншій місцевості за їх професіями, спеціальностями, кваліфікаціями, а у разі їх відсутності - здійснює підбір іншої роботи з урахуванням індивідуальних побажань і суспільних потреб. У разі потреби особу може бути направлено, за її згодою, на професійну перепідготовку або підвищення кваліфікації відповідно до законодавства.

Вивільнення працівників, які мають статус державних службовців відповідно до Закону України "Про державну службу", здійснюється у порядку, визначеному цією статтею, з урахуванням таких особливостей: про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за 30 календарних днів; у разі вивільнення працівників на підставі пункту 1 частини першої статті 40 цього Кодексу не застосовуються положення частини другої статті 40 цього Кодексу та положення частини другої цієї статті; не пізніше ніж за 30 календарних днів до запланованих звільнень первинним профспілковим організаціям надається інформація щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, а також проводяться консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом`якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень.

Як встановлено судом під час з`ясування офіційних обставин справи:

- наказом начальника Управління інфраструктури, житлово комунального господарства, захисту довкілля, оборонної роботи та цивільного захисту від 06.01.2021р. №1 попереджено працівників управління про можливе наступне вивільнення у зв`язку з реорганізацією та скороченням штатної чисельності працівників районної державної адміністрації, згідно списку. У додатку до вказаного наказу від 06.01.2021р., що містить список працівників управління, наявний підпис ОСОБА_1 , датований 06.01.2021р. (а.с.15-19).

- наказом начальника Управління інфраструктури, житловокомунального господарства, захисту довкілля, оборонної роботи та цивільного захисту від 18.05.2021р. №4 попереджено працівників управління про можливе наступне вивільнення у зв`язку з реорганізацією відповідно до вимог законодавства про державну службу та про працю, згідно списку. У додатку до вказаного наказу від 18.05.2021р., що містить список працівників управління, наявний підпис ОСОБА_1 , датований 18.05.2021р.(а.с.34-36).

Разом з тим, у матеріалах справи наявна пропозиція від голови комісії з реорганізації Стаднік Наталії від 18.05.2021р. про переведення на вакантну посаду ОСОБА_1 у новоутвореній Каховській районній державній адміністрації (з центром у м.Новій Каховці) на посаду головного спеціаліста відділу з питань оборонної, мобілізаційної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами районної державної адміністрації, від якої ОСОБА_1 відмовився 16.06.2021р. (а.с.14).

Враховуючи викладене та те, що ОСОБА_1 було звільнено з займаної посади у порядок згідно діючого законодавства України та уповноваженою особою, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача про визнання протиправним та скасування розпорядження від 03.08.2021р. №69ос.

Разом з тим, оскільки суд прийшов до висновку про відсутність підстав для скасування розпорядження про звільнення ОСОБА_1 , суд приходить до висновку, що похідні позовні вимоги про поновлення його на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є такими, що не підлягають задоволенню.

Решта доводів та заперечень висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Частиною 2 ст.2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295,382 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.О. Танцюра

.