Рішення

від 04.07.2022 по справі 560/4507/22

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/4507/22

РІШЕННЯ

іменем України

05 липня 2022 рокум. ХмельницькийХмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Край Поділля і К" до Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті № 300923 від 25.01.2022 року.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 25 січня 2022 року посадовою особою відповідача прийнята постанова № 300923 про застосування адміністративно-господарського штрафу за порушення законодавства про автомобільний транспорт в розмірі 17000 грн., а саме: за порушення вимог статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", оскільки на момент перевірки здійснювалося перевезення пасажирів та вантажів за відсутності документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону.

Позивач вважає таку постанову протиправною, оскільки транспортний засіб власником якого є позивач, перебував на момент перевірки в оренді ТОВ "СПЕЦМЕТАЛКОНСТРУКЦІЯ", таким чином позивач в спірних правовідносинах не є автомобільним перевізником і не може нести відповідальність, передбачену абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

На підставі наведеного, позивач просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.04.2022 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі без повідомлення учасників справи.

Представник відповідача подала до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнає, у задоволенні позову просить відмовити.

Обгрунтовуючи заперечення позову, представник відповідача вказала, що інспекторами Укртрансбезпеки 17.12.2021 року проведена рейдова перевірка транспортного засобу марки DAF, реєстраційний номер НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , що використовувався ТОВ "Край Поділля і К" для перевезення вантажу.

Перевіркою встановлено порушення вимог статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", про що складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 17.12.2021 року № 292936.

В даному акті зафіксовано, що транспортним засобом марки DAF, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить товариству з обмеженою відповідальністю "Край Поділля і К", здійснювалось перевезення вантажу із порушеннями статті 34 Закону України "Про автомобільний транспорт" - перевезення вантажів без оформлення документів, визначених статті 48 Закону, а саме: не оформлений протокол перевірки та адаптації тахографа, передбачений п. 6.1 Наказу МТЗУ № 340 від 07.06.2010 року, п. 3.3 Наказу МТЗУ № 385 від 24.06.2010 року, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Також у відзиві відповідач зазначає, що під час перевірки, водієм транспортного засобу посадовим особам відповідача були надані до перевірки реєстраційні документи на транспортний засіб, з яких вбачається, що власником транспортного засобу та перевізником вантажу є позивач.

З врахуванням викладеного представник відповідача вважає, що постанова Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті № 300923 від 25.01.2022 року, якою саме на позивача накладено штраф в розмірі 17 000 грн., є правомірною, тому у задоволенні позову необхідно відмовити.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено, що позивач зареєстрований 22.02.2007 року у якості суб`єкта господарювання, видом діяльності якого є зокрема: 77.12 надання в оренду вантажних автомобілів.

26.02.2021 між товариством з обмеженою відповідальністю "Край Поділля і К" (Орендодавець) та ТОВ "СПЕЦМЕТАЛКОНСТРУКЦІЯ" (Орендар) укладено та підписано договір оренди транспортного засобу № 150221.

Згідно з розділом 1 договору, орендодавець передає орендарю в строкове платне користування сідловий тягач - Е; марка DAF XF95.480, державний номерний знак НОМЕР_1 , дата випуску: 2005 року; номер шасі (кузова, рама): НОМЕР_3 .

Пунктом 6.2 Договору передбачено, що строк цього Договору починає свій перебіг у момент, підписання цього Договору та закінчується 31.01.2022 року.

Згідно акта прийому передачі транспортного засобу від 10.03.2021 року (Додаток № 1 до договору оренди транспортного засобу № 150221 від 26.02.2021 року) орендодавець передав, а орендар прийняв в належному стані транспортний засіб сідловий тягач - Е; марка DAF XF95.480, державний номерний знак НОМЕР_1 , дата випуску: 2005 року; номер шасі (кузова, рама): НОМЕР_3 .

17.12.2021 автомобільним перевізником ТОВ "СПЕЦМЕТАЛКОНСТРУКЦІЯ", здійснено перевезення вантажу від вантажовідправника ТОВ "ТД КНП ІКО" до вантажоодержувача КП "БРЕД" автомобілем марки DAF, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 .

На підтвердження перевезення вантажу видано товарно-транспортну накладну, номер та серію якої неможливо встановити, проте її копію долучено до відзиву саме представником відповідача, яку суд вважає за можливе прийняти в якості доказу.

17.12.2021 року посадовими особами Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки у пункті габаритно-вагового контролю м. Київ, Велика Кільцева, було проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажу автомобільним транспортним засобом марки DAF, державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ТОВ "Край Поділля К", під керуванням водія ОСОБА_1 .

За результатами проведення перевірки, складено акт №292936 від 17.12.2021 року проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, у якому зафіксовано порушення, а саме: ТОВ "Край Поділля К" здійснювалось перевезення вантажу із порушеннями статті 34 Закону України "Про автомобільний транспорт" - перевезення вантажів без оформлення документів, визначених статті 48 Закон, а саме: не оформлений протокол перевірки та адаптації тахографа, передбачений п. 6.1 Наказу МТЗУ № 340 від 07.06.2010 року, п. 3.3 Наказу МТЗУ № 385 від 24.06.2010 року, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

25.01.2021 року Відділом державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті прийнято постанову № 300923, якою застосовано до позивача адміністративно-господарський штраф за порушення вимог статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", в розмірі 17000 грн., який передбачено абзацом 3 частини 1 статті 60 цього Закону.

Не погодившись з обгрунтованістю та правомірністю прийняття вказаного рішення, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх прав та інтересів, які на його думку порушені.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України "Про автомобільний транспорт" №2344-ІІІ від 05.04.2001 (далі також Закон №2344-ІІІ).

Відповідно до статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Пунктом першим Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 (далі - Положення № 103), визначено, що Державна служба України з безпеки на транспорті є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті, підготовку пропозицій щодо їх удосконалення, а також законодавства про судноплавство на суднах, у морських і річкових портах, територіальних та внутрішніх водах, на внутрішніх водних шляхах України, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Відповідно до пункту 8 Положення № 103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2021 року № 1579-р "Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби України з безпеки на транспорті, як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком, зокрема, Відділ державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області.

Відділи державного нагляду (контролю) відповідно до покладених повноважень здійснюють функції державного контролю на автомобільному транспорті загального користування та застосовують до порушників законодавства про автомобільний транспорт фінансові санкції у вигляді штрафу від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту згідно статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначається Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567 (далі - Порядок № 1567).

Відповідно до пункту 12 Порядку № 1567 рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.

Згідно з абзацом 1 пункту 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму (п. 20 Порядку № 1567).

Статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

У відповідності до статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Із процитованих норм вбачається, що рейдова перевірка проводиться щодо суб`єкта господарювання та виявлені порушення фіксуються в акті. При цьому, законодавство зобов`язує автомобільного перевізника та водія під час здійснення своїх функцій мати при собі документи, на підставі яких здійснюється перевезення.

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт", автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - це перевезення вантажів вантажними автомобілями; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Згідно зі статтею 33 Закону України "Про автомобільний транспорт", автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовують на законних підставах.

Таким чином, спеціальним суб`єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, у тому числі за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, є автомобільний перевізник, який надає послуги чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів.

Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363 затверджено Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі - Правила №363).

Згідно положень цих Правил, перевізник - фізична або юридична особа - суб`єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил (п.11.1 Правил №363).

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 26.02.2021 року між позивачем, як орендодавцем, та ТОВ "СПЕЦМЕТАЛКОНСТРУКЦІЯ", як орендарем, укладено договір оренди транспортних засобів № 150221.

Згідно з розділом 1 договору орендодавець передає орендарю в строкове платне користування сідловий тягач - Е; марка DAF XF95.480, державний номерний знак НОМЕР_1 , дата випуску: 2005 року; номер шасі (кузова, рама): НОМЕР_3 .

Пунктом 6.2 Договору передбачено, що строк цього Договору починає свій перебіг у момент, підписання цього Договору та закінчується 31.01.2022 року.

Згідно акта прийому передачі транспортного засобу від 10.03.2021 року (Додаток № 1 до договору оренди транспортного засобу № 150221 від 26.02.2021 року) орендодавець передав, а орендар прийняв в належному стані транспортний засіб сідловий тягач - Е; марка DAF XF95.480, державний номерний знак НОМЕР_1 , дата випуску: 2005 року; номер шасі (кузова, рама): НОМЕР_3 .

Факт того, що транспортний засіб на час проведення перевірки перебував у користуванні третіх осіб підтверджується товарно-транспортною накладною, копія якої додана представником відповідача до позову, а також копією акта прийому передачі транспортного засобу від 10.03.2021 року (Додаток № 1 до договору оренди транспортного засобу № 150221 від 26.02.2021 року), відповідно до якого орендодавець належним чином передав, а орендар прийняв вищевказані транспортні засоби.

Крім того, у товарно-транспортній накладній зазначено, що автоперевізником автомобілем марки DAF, державний номерний знак НОМЕР_1 , є ТОВ "СПЕЦМЕТАЛКОНСТРУКЦІЯ".

Таким чином, позивач в спірних правовідносинах не є автомобільним перевізником у розумінні положень Закону №2344-III і не може нести відповідальність, передбачену законом України «Про автомобільний транспорт».

Відповідно до частини 2 статті 3 Господарського кодексу України господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Крім того, господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Частиною 2 статті 207 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства

За правилами статті 799 Цивільного кодексу України договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі, а якщо цей договір укладено за участю фізичної особи, то він підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до зазначених норм чинного законодавства, даний договір оренди транспортних засобів укладений між позивачем та ТОВ "СПЕЦМЕТАЛКОНСТРУКЦІЯ" є правомочним і не потребує додаткового нотаріального посвідчення, оскільки дані суб`єкти здійснюють свою діяльність з метою одержання прибутку та зареєстровані відповідно до закону.

У матеріалах справи відсутня інформація щодо визнання вказаного договору недійсним, а тому, у силу вимог статей 73-74 КАС України, він є належним, допустимим, достовірним та достатнім доказом того, що позивач у спірних правовідносинах не є автомобільним перевізником у розумінні положень Закону України "Про автомобільний транспорт", а посадові особи відповідача діяли без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття оскаржуваних рішень.

Посилання відповідача на дії та пояснення водія, на переконання суду, ніяким чином не свідчать про порушення законодавства про автомобільний транспорт саме позивачем, оскільки відповідно до довідки ТОВ "Край Поділля і К" № 13 від 24.01.2022 року, водій - ОСОБА_1 з 28.05.2021 року по 24.01.2022 в трудових відносинах із позивачем не перебуває.

Інші доводи відповідача жодним чином не спростовують обґрунтування позивача щодо неправомірності спірної постанови.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Суд вважає за можливе врахувати позицію Європейського суду з прав людини, яку він висловив у справі "Федорченко та Лозенко проти України" (заява № 387/03, 20.09.2012 року, пункт 53), відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумними сумнівом", тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

При вирішенні даної справи суд враховує, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).

Оцінивши докази, наявні у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

З урахуванням вимог частини першої статті 139 КАС України, сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 2481 грн., належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати противною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу від 25.01.2022 №300923.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Край Поділля і К" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Край Поділля і К" (вул.Проскурівського підпілля, буд. 71, офіс 22,Хмельницький,Хмельницька область,29001 , код ЄДРПОУ - 34971395) Відповідач:Відділ державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Соборна, буд. 75,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 39816845)

Головуючий суддя В.К. Блонський