Постанова

від 29.06.2022 по справі 160/2542/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

30 червня 2022 року м. Дніпросправа № 160/2542/20

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),

суддів: Суховарова А.В., Головко О.В.,

за участю секретаря судового засідання Соловей Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Вента.ЛТД» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 червня 2021 року (суддя Сидоренко Д.В.) в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вента.ЛТД» до Головного управління Державної податкової служби у Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління Державної казначейської служби України у м. Тернополі Тернопільської області, про зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вента.ЛТД» звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління Державної казначейської служби України у м. Тернополі Тернопільської області, в якому просило:

Зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Тернопільській області підготувати та подати Управлінню Державної казначейської служби України у м. Тернополі Тернопільської області висновок про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Вента.ЛТД» помилково сплачених сум пені в розмірі 14481,48 грн. та 58066,90 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач платіжними дорученнями №12172229 від 19.12.2019 та №12172230 від 19.12.2019 сплатив пеню донараховану після набрання законної сили рішенням у справі №804/486/18 від 26.11.2019 в розмірі 14481,48 грн. та 58066,90 грн. Вважаючи таку сплату пені безпідставною позивач звернувся до відповідача із заявою про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових коштів (в порядку ст.43 Податкового кодексу України) вих.167 від 31.01.2020, в якій просив повернути грошові кошти в сумі 58066,90 грн. та 14481,48 грн. як суми «помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені» шляхом їх перерахування на поточний рахунок ТОВ «Вента.ЛТД» відкритий в установі банку. Однак, відповідач листом від 17.02.2020 №470/10-5/10-00-54-03/4203 повідомив позивача про те, що станом на 17.02.2020 в інтегрованих картках платника податків ТОВ «Вента.ЛТД» за платежами орендна плата з юридичних осіб та податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки відсутня помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені в розмірі, зазначеному в заяві №167 від 31.01.2020. Враховуючи вищевикладене Тернопільське управління ГУ ДПС у Тернопільській області залишило заяву про повернення коштів ТОВ «Вента.ЛТД» без задоволення. Не погоджуючись з відмовою відповідача у поверненні коштів, сплачених ТОВ «Вента.ЛТД» за безпідставно, на думку позивача, нараховану пеню, останній звернувся до суду із позовом у даній справі.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.06.2020 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Вента.ЛТД» задоволено частково.

Зобов`язано Головне управління ДПС у Тернопільській області підготувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у м.Тернопіль Тернопільської області висновок про повернення позивачу помилково сплачених сум за платежем орендна плата з юридичних осіб у розмірі 964,27 грн.

В іншій частині заявлених позовних вимог - відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 24.09.2020 апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Вента. ЛТД» та Головного управління ДПС у Тернопільській області було залишено без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.06.2020 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11.02.2021 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вента.ЛТД» задоволено частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 червня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року у справі №160/2542/20 - скасовано. Справу передано на новий розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Скасовуючи рішення суду першої та апеляційної інстанції Верховний Суд виходив з того, що у даному випадку, суди попередніх інстанцій, обмежились даними інтегрованої картки платника податків (позивача) та доводами податкового органу про те, що суми за платіжними дорученнями від 19.12.2019 № 12172230 та №12172229 в розмірі 58066,90 грн та 14481,48 грн, відповідно, були спрямовані відповідачем на погашення пені за податковими повідомленнями-рішеннями від 06.11.2017 № 0010264617 та № 0010244617. При цьому, судам попередніх інстанцій необхідно було встановити дату початку нарахування такої пені з огляду на приписи статті 57 ПК України та дату закінчення такого нарахування згідно з приписами підпункту 129.3.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України з дослідженням розрахунку нарахування пені ГУ ДПС у Тернопільській області.

Верховний Суд також звернув увагу, що пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) не передбачено нарахування пені за весь період заниження податкового зобов`язання.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 червня 2021 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що жодних доказів оскарження (визнання протиправним) рішення контролюючого органу про залишення заяви про повернення коштів ТОВ «Вента.ЛТД» без задоволення до податкового органу вищого рівня або суду, матеріали справи не містять, внаслідок чого останнє вважається правомірним, та відповідно відсутні правові підстави для зобов`язання відповідача підготувати та подати висновок про повернення позивачу помилково сплачених сум пені.

Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення спору.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено зокрема про те, що судом першої інстанції не було враховано, що норми ст. 43 ПК України, Порядку №787 та Порядку №60 передбачають лишескладання висновку контролюючим органом якщо є правові підстави для повернення надмірно/помилково сплачених сум, а у випадку їх відсутності внаслідок перевірки таких підстав, - лише складання і направлення платнику податків повідомлення про відмову, тобто прийняття окремого рішення про відмову у поверненні грошових коштів цими нормами не передбачено. Таким чином, позивач вважає, що враховуючи дотримання ним необхідних умов (відсутність податкового боргу, складання і подання заяви з необхідною інформацією) відповідач повинен був скласти висновок, а тому діяння у вигляді не складання висновку є порушення вищевказаних нормативних актів. При цьому, спосіб захисту у вигляді визнання протиправним повідомлення відповідача не захистить прав позивача, оскільки після набрання законної сили рішенням суду позивач опиниться в первісній ситуації як до моменту порушення та змушений буде повторно подавати заяву.

Відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Дніпропетровським управлінням Офісу ВПП ДФС відповідно до п.п. 75.1.2 п.75.1 ст.75, п.77.1 і п.77.6 ст.77, п. 82.1 ст. 82 Податкового Кодексу України та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб`єктів господарювання на ІІ квартал 2017 р. була проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Вента.ЛТД» з питань дотримання податкового, валютного законодавства, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 по 31.03.2017.

За результатами перевірки складено акт документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Вента.ЛТД» від 18.10.2017 №130/28-10-46-17/21947206 (вручено представнику ТОВ «Вента.ЛТД» 23.10.2017).

На підставі висновків акта перевірки Дніпропетровським управлінням Офісу ВПП ДФС 06.11.2017 прийнято податкові повідомлення-рішення, зокрема:

- форма «Р» від 06.11.2017 №0010264617, яким збільшено грошове зобов`язання за платежем орендна плата з юридичних осіб розмірі 56025,80 грн., з яких 44820,61 грн. - податкове зобов`язання, 11205,19 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи) (т. 1, а.с. 114);

- форма «Р» від 06.11.2017 №0010244617, яким нараховано грошове зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплаченого юридичними особами, які є власникам об`єктів нежитлової нерухомості, в розмірі 16087,97 грн., з яких 12870,37 грн. - податкове зобов`язання, 3217,60 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи) (т. 1, а.с. 124).

Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями ТОВ «Вента.ЛТД» 12.01.2018 звернулось до суду із позовом у справі №804/486/18.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.06.2018 у справі №804/486/18 позов задоволено частково, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення: форми «В4» від 06.11.2017 №0010414617; форми «Р» від 06.11.2017 №0010404617; форми «Р» від 06.11.2017 №0010264617.

Скасовано податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 06.11.2017 №0010254617.

В решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.11.2019 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 червня 2018 року у справі №804/486/18, в частині задоволених позовних вимог скасовано та в цій частині прийнято нову постанову про часткове задоволення позову.

Податкове повідомлення-рішення форма «Р» від 06.11.2017 №0010254617, в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 10 129 769,0грн. та в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2 788 265,68грн. визнати неправомірним та скасувати.

Податкове повідомлення-рішення форма «Р» від 06.11.2017 № 0010404617, в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податком на додану вартість на суму 2200884,0грн. та в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1091441,0грн. визнати неправомірним та скасувати.

Податкове повідомлення-рішення форма «В4» від 06.11.2017 №0010414617, в частині зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 16950,0грн. визнати неправомірним та скасувати.

У задоволенні іншої частини позовних вимог, які задоволені судом першої інстанції відмовлено.

В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 червня 2018 року у справі №804/486/18 залишено без змін.

Таким чином, за результатами судового оскарження суми грошових зобов`язань за податковими повідомленнями-рішеннями форми «Р» від 06.11.2017 №0010264617 та від 06.11.2017 №0010244617 набули статусу узгоджених 26.11.2019 (в день набрання законної сили рішенням у справі №804/486/18).

Внаслідок узгодження вказаних сум позивач платіжним дорученням від 26.11.2019 №16078 сплатив грошові зобов`язання за податковим повідомленням-рішенням №0010264617 на суму 560025,80 грн., що відображено в інтегрованій картці платника ТОВ «Вента.ЛТД» (далі ІКП) (т. 1, а.с. 121)

11.12.2019 в ІКП ТОВ «Вента.ЛТД» також зменшено переплату на суму грошових зобов`язань за податковим повідомленням-рішенням №0010244617 у загальному розмірі 16087,60 грн., внаслідок чого відбулась фактична сплата позивачем таких грошових зобов`язань (т. 1, а.с. 137).

Разом з цим, 11.12.2019 відповідачем, у зв`язку із завершенням процедури судового оскарження податкових повідомлень-рішень форми «Р» від 06.11.2017 №0010264617 та від 06.11.2017 №0010244617, було внесено до ІКП ТОВ «Вента.ЛТД» відомості про грошові зобов`язання за вказаними податковими повідомленнями рішеннями (т. 1, а.с. 122, 136-138).

Внаслідок відображення сум грошових зобов`язань за податковими повідомленнями-рішеннями форми «Р» від 06.11.2017 №0010264617 та від 06.11.2017 №0010244617 в ІКП позивачу була нарахована пеня у розмірі 58066,90 грн. та 14481,48 грн. відповідно.

Платіжним дорученням №12172229 від 19.12.2019 позивач сплатив на реквізити: отримувач УДКСУ у м.Тернополі/м.Тернопіль, код 37977726, кредит рах.№UA198999980000031410513019002, банк отримувача Казначейство України (ел. адм.подат), код банку 0, суму в розмірі 14481,48 грн. з призначенням платежу 140; 21947206; КБК 18010400; Пеня по рішенню суду про підтвердж. донан. сум №804/486/18 від 26.11.2019, без ПДВ.

Платіжним дорученням №12172230 від 19.12.2019 позивач сплатив на реквізити: отримувач УДКСУ у м.Тернополі/м.Тернопіль, код 37977726, кредит рах.№UA238999980000033216812019002, банк отримувача Казначейство України (ел. адм.подат), код банку 0, суму в розмірі 58066,90 грн. з призначенням платежу 140; 21947206; КБК 18010600; Пеня по рішенню суду про підтвердж. доар. сум №804/486/18 від 26.11.2019, без ПДВ.

Вважаючи сплату пені за платіжними дорученнями від 19.12.2019 №12172229 та №12172230 безпідставною, позивач звернувся до ГУ ДПС у Тернопільській області із заявою про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових коштів (в порядку ст.43 Податкового кодексу України) вих.167 від 31.01.2020, в якій просив повернути грошові кошти в сумі 58066,90 грн. та 14481,48 грн. як суми «помилково та/або надміру сплачених грошових заповзань та пені» шляхом їх перерахування на поточний рахунок ТОВ «Вента.ЛТД» відкритий в установі банку.

Листом від 17.02.2020 №470/10-5/10-00-54-03/4203 контролюючий орган повідомив позивача про те, що станом на 17.02.2020 в інтегрованих картках платника податків ТОВ «Вента.ЛТД» за платежами орендна плата з юридичних осіб та податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки відсутні помилково та/або надміру сплачені грошові зобов`язання та пеня в розмірі, зазначеному в листі №167 від 31.01.2020. Враховуючи вищевикладене Тернопільське управління ГУ ДПС у Тернопільській області залишило заяву про повернення коштів ТОВ «Вента.ЛТД» без задоволення.

Правомірність відмови відповідача у поверненні позивачу коштів в сумі 58066,90 грн. та 14481,48 грн. та наявність підстав для зобов`язання відповідача подати висновок Управлінню Державної казначейської служби України у м. Тернополі Тернопільської області про повернення позивачу помилково сплачених сум пені в розмірі 58066,90 грн. та 14481,48 грн. є предметом судового розгляд у даній справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені визначені статтею 43 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Відповідно до п. 43.1 статті 43 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків (п. 43.2 ст. 43 ПК України).

Згідно з п. 43.3 ст. 43 ПК України обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Із аналізу наведеного слідує те, що необхідними умовами для повернення помилково та/або надміру перерахованих коштів платнику податків є: наявність переплати суми грошового зобов`язання у платника податків, відсутність податкового боргу, у разі наявності податкового боргу у платника податків повернення коштів здійснюється лише у випадку повного погашення такого податкового боргу платником податків та за умови наявності після цього переплати суми грошового зобов`язання, подання платником податків заяви про повернення коштів.

В межах спірних правовідносин суми пені в розмірі 58066,90 грн. та 14481,48 грн., які просить повернути позивач як помилково сплачені, виникли за податковими повідомленнями-рішеннями від 06.11.2017 №0010264617 та №0010244617.

При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 11.02.2021 у цій справі, з метою встановлення наявності підстав для повернення позивачу вказаних сум пені необхідним є вирішення питання правомірності нарахування позивачу спірних сум пені.

Так, згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов`язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження (пункт 57.3 статті 57 ПК України).

Відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України нарахування пені розпочинається: при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Нарахування пені закінчується: у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань (підпункт 129.3.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України).

З огляду на викладене, пеня нараховується на суму коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір, але не сплатив у встановлені законодавством строки, та/або на суму штрафної (фінансової) санкції чи санкцій за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності, не сплачених платником у встановлені законодавством строки.

Нарахування пені за правилами підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України (при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки (податкове повідомлення-рішення)), розпочинається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати, визначеного пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, податкового зобов`язання, включаючи період адміністративного та судового оскарження та закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Верховний Суд у постанові від 11.02.2021 у цій справі вказав про те, що, в даному випадку, судам необхідно встановити дату початку нарахування такої пені з огляду на приписи статті 57 ПК України та дату закінчення такого нарахування згідно з приписами підпункту 129.3.1 пункту 129.3 статті 129 ПК України з дослідженням розрахунку нарахування пені ГУ ДПС у Тернопільській області.

Крім того, Верховний Суд звернув увагу, що пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) не передбачено нарахування пені за весь період заниження податкового зобов`язання.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до розрахунків контролюючого органу:

- за податковим повідомленням-рішенням форми «Р» від 06.11.2017 №0010264617 позивачу була нарахована пеня у розмірі 58066,90 грн.; днем початку нарахування пені визначено наступний день після граничного дня сплати за звітний період, за який виявлено заниження податкового зобов`язання (03.03.2015, 31.03.2015, 04.05.2015, 01.06.2015, 01.07.2015, 31.07.2015, 31.08.2015, 01.10.2015, 02.11.2015, 01.12.2015, 31.12.2015, 01.02.2016, 02.03.2016,31.03.2016, 03.05.2016, 31.05.2016, 01.07.2016, 01.08.2016, 31.08.2016, 03.10.2016, 31.10.2016, 01.12.2016, 02.01.2017, 31.01.2017, 03.03.2017, 31.03.2017,03.05.2017); днем закінчення нарахування пені визначено 10-й календарний день, наступний за днем узгодження зобов`язання (06.12.2019) (т. 2, а.с. 109);

- за податковим повідомленням-рішенням форми «Р» від 06.11.2017 №0010244617 в ІКП позивачу була нарахована пеня у розмірі 14481,48 грн.; днем початку нарахування пені визначено наступний день після граничного дня сплати за звітний період, за який виявлено заниження податкового зобов`язання (04.05.2015, 31.07.2015, 02.11.2015, 01.02.2016); днем закінчення нарахування пені визначено 10-й календарний день, наступний за днем узгодження зобов`язання (06.12.2019).

Натомість, як зазначалось вище, за результатами судового оскарження суми грошових зобов`язань за податковими повідомленнями-рішеннями форми «Р» від 06.11.2017 №0010264617 та від 06.11.2017 №0010244617 набули статусу узгоджених 26.11.2019 (в день набрання законної сили рішенням у справі №804/486/18), тому з урахуванням пункту 57.3 статті 57 ПК України у позивача був строк для сплати грошових зобов`язань за вказаними податковими повідомленнями-рішеннями - 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження (до 06.12.2019 включно).

При цьому, з матеріалів справи встановлено, що:

- позивач платіжним дорученням від 26.11.2019 №16078 сплатив грошові зобов`язання за податковим повідомленням-рішенням №0010264617 на суму 560025,80 грн., що відображено в ІКП ТОВ «Вента.ЛТД» (т. 1, а.с. 121);

- 11.12.2019 в ІКП ТОВ «Вента.ЛТД» також зменшено переплату на суму грошових зобов`язань за податковим повідомленням-рішенням №0010244617 у загальному розмірі 16087,60 грн., внаслідок чого відбулась фактична сплата позивачем таких грошових зобов`язань (т. 1, а.с. 137).

Із зазначеного слідує те, що грошові зобов`язання за податковим повідомленням-рішенням №0010264617 на суму 560025,80 грн. позивач сплатив в межах граничного строку для їх сплати (до 06.12.2019), тому у контролюючого органу не було підстав для нарахування ТОВ «Вента.ЛТД» пені за вказаним податковим повідомленням-рішенням.

Разом з цим, сплата грошових зобов`язань за податковим повідомленням-рішенням №0010244617 у загальному розмірі 16087,60 грн. відбулась лише 11.12.2019, тобто з пропуском строку сплати грошових зобов`язань на 5 днів (з 07.12.2019 по 11.12.2019, пеня становить 40,99 грн.), однак вказаний період контролюючим органом не було враховано при розрахунку пені за вказаним податковим повідомленням-рішенням та вказана сума пені не ввійшла до суми пені відображеній в ІКП - 14481,48 грн.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що визначаючи дату початку нарахування пені за правилами підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України контролюючий орган не врахував положень пункту 57.3 статті 57 ПК України, а при визначенні дати закінчення такого нарахування не врахував приписи підпункту 129.3.1 пункту 129.3 статті 129 ПК України, що призвело до неправомірного нарахування позивачу пені за податковими повідомленнями-рішеннями форми «Р» від 06.11.2017 №0010264617 та від 06.11.2017 №0010244617 у розмірі 58066,90 грн. та 14481,48 грн. відповідно.

Таким чином, сплачені позивачем платіжними дорученнями від 19.12.2019 №12172229 та №12172230 суми пені у розмірі 58066,90 грн. та 14481,48 грн. є такими, що сплачені помилково та підлягають поверненню позивачу на підставі ст. 43 ПК України.

Щодо позовної вимоги позивача про зобов`язання відповідача підготувати та подати Управлінню Державної казначейської служби України у м. Тернополі Тернопільської області висновок про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Вента.ЛТД» помилково сплачених сум пені в розмірі 14481,48 грн. та 58066,90 грн., суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

В силу вимог пункту 43.5 статті 43 ПК України контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Згідно з пунктом 43.6 статті 43 ПК України повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787 затверджено Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за №1650/24182 (далі - Порядок № 787).

Згідно з пунктами 3, 5 Порядку № 787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється Казначейством або головними управліннями Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в Казначействі відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.

Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Відповідно до пункту 12 Порядку № 787 Головні управління Казначейства, Казначейство здійснюють процедури із забезпечення виконання документів, зазначених у пунктах 5-8 цього розділу, в такому порядку:

1) за наявності поточних надходжень на відповідних рахунках за надходженнями головні управління Казначейства, Казначейство протягом п`яти робочих днів з дня отримання заяви та подання (висновку) перераховують кошти на рахунок одержувача одноразово на загальну суму або частковими сумами;

2) у разі недостатності або відсутності поточних надходжень на відповідних рахунках за надходженнями для здійснення повернення головні управління Казначейства не пізніше ніж через п`ять робочих днів з дня отримання заяви та подання (висновку) надсилають звернення для підкріплення коштами цих рахунків:

за платежами, що належать державному бюджету, - до Казначейства;

за платежами, що належать місцевим бюджетам, - до відповідних місцевих фінансових органів;

за частиною платежу, що перерахована до відповідного фонду загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування, - до відповідного органу цього фонду.

Відповідно до п.15 Порядку №787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету здійснюється з того бюджету, до якого такі кошти були зараховані. Якщо платіж, що повертається, був сплачений до загального (спеціального) фонду державного або місцевих бюджетів, але згідно з бюджетним законодавством не передбачений серед джерел надходжень бюджетів у поточному бюджетному році, то повернення здійснюється за рахунок податків та зборів, не віднесених до інших категорій ( код класифікації доходів бюджету 19090500) або інших надходжень (код класифікації доходів бюджету 24060300) відповідного бюджету.

Згідно з п. 5 Порядку інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 11.02.2019 № 60, у разі якщо за результатами розгляду заяви правомірність повернення коштів не встановлено, у строки, визначені абзацами другим-четвертим цього пункту, підрозділ територіального органу ДФС, що виконує функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу, готує та направляє платнику письмове повідомлення з відмовою у поверненні коштів із зазначенням причини такої відмови.

Зі змісту наведених норм, слідує, що за результатами розгляду заяви на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань контролюючим органом або надається висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету, або направляється заявнику письмове повідомлення з відмовою у поверненні коштів.

З матеріалів справи встановлено, що позивач звернувся до ГУ ДПС у Тернопільській області із заявою про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових коштів (в порядку ст.43 Податкового кодексу України) вих.167 від 31.01.2020, в якій просив повернути грошові кошти в сумі 58066,90 грн. та 14481,48 грн. як суми «помилково та/або надміру сплачених грошових заповзань та пені» шляхом їх перерахування на поточний рахунок ТОВ «Вента.ЛТД» відкритий в установі банку.

Листом від 17.02.2020 №470/10-5/10-00-54-03/4203 контролюючий орган повідомив позивача про те, що станом на 17.02.2020 в інтегрованих картках платника податків ТОВ «Вента.ЛТД» за платежами орендна плата з юридичних осіб та податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки відсутні помилково та/або надміру сплачені грошові зобов`язання та пеня в розмірі, зазначеному в листі №167 від 31.01.2020. Враховуючи вищевикладене Тернопільське управління ГУ ДПС у Тернопільській області залишило заяву про повернення коштів ТОВ «Вента.ЛТД» без задоволення.

У зв`язку з викладеним колегія суддів дійшла висновку, що позивачем підтверджено своє право на повернення помилково сплаченої пені та дотримано передбачений ПК України порядок і строк звернення до податкового органу із відповідною заявою. Разом з тим, відповідачем було необґрунтовано відмовлено у підготовці та поданні до органу казначейської служби висновку щодо повернення позивачу сум помилково сплаченої сплаченого пені.

Поряд із зазначеним, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що суд першої інстанції відмовив позивачу у задоволенні позову лише з огляду на те, що позивач в позовних вимогах окремо не заявив вимогу про визнання протиправним та скасування рішення відповідача про залишення заяви ТОВ «Вента.ЛТД» про повернення коштів без задоволення.

Відповідно до положень частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи (частина четверта статті 9 КАС України).

З матеріалів справи встановлено, що позивач просив суд зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Тернопільській області підготувати та подати Управлінню Державної казначейської служби України у м. Тернополі Тернопільської області висновок про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Вента.ЛТД» помилково сплачених сум пені в розмірі 14481,48 грн. та 58066,90 грн., оскільки вважав, що лише такий спосіб захисту порушеного права є ефективним та в повній мірі відновить порушене право позивача на повернення помилково сплачених коштів.

При цьому, підставою для подання такого позову слугувало повідомлення відповідача про залишення заяви ТОВ «Вента.ЛТД» про повернення коштів без задоволення, оформлене листом від 17.02.2020, з яким позивач не погодився та в позовній заяві вказував на незаконність дій відповідача щодо не вчинення передбачених законодавством дій для забезпечення повернення з бюджету сум пені.

Більш того, на необхідність детального дослідження суті спірних правовідносин, зокрема, встановлення правомірності нарахування позивачу пені, наголошував і Верховний Суд у постанові від 11.02.2021 у цій справі, якою направив справу на новий розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду. Зазначивши при цьому, що під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові, встановити наведені у ній обставини, що входять до предмета доказування у даній справі, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Проте, суд першої інстанції не надав жодної правової оцінки підставам позову, а також доказам та аргументам позивача по суті спірних правовідносин, що призвело до необґрунтованої та формальної відмови у задоволенні позову ТОВ «Вента.ЛТД».

За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи не повно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, однак зроблені судом першої інстанції висновки не в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи, тому рішення суду першої інстанції у даній адміністративній справі підлягає скасуванню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 6 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Тернопільській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вента.ЛТД» судові витрати, понесені ним по сплаті судового збору у розмірі 5507 грн. (за платіжними дорученнями №0925025 від 28.02.2020 та №12191422 від 03.08.2021).

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 317, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вента.ЛТД» задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 червня 2021 року скасувати.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Вента.ЛТД» задовольнити.

Зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Тернопільській області підготувати та подати Управлінню Державної казначейської служби України у м. Тернополі Тернопільської області висновок про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Вента.ЛТД» помилково сплачених сум пені в розмірі 14481,48 грн. та 58066,90 грн.

Стягнути з Головного управління Державної податкової служби у Тернопільській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вента.ЛТД» судовий збір на загальну суму 5507 грн.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий - суддяТ.І. Ясенова

суддяА.В. Суховаров

суддяО.В. Головко