Ухвала

від 03.07.2022 по справі 826/4536/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/4536/17

УХВАЛА

про відмову в задоволенні клопотання та повернення апеляційної скарги

04 липня 2022 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Горяйнова А.М. та суддів Файдюка В.В., Шелест С.Б., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 лютого 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНТЕНТ ДЕЛІВЕРІ НЕТВОРК» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою суду від 16 червня 2022 року апеляційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 лютого 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНТЕНТ ДЕЛІВЕРІ НЕТВОРК» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій була залишена без руху у зв`язку з тим, що вона оформлена без дотримання вимог ст. 296 КАС України. Скаржнику надано строк для усунення недоліків - 10 днів з дня отримання копії ухвали.

Недоліки апеляційної скарги полягали у тому, що Головне управління ДПС у м. Києві не надало документ про сплату судового збору в розмірі 37215 грн 00 коп.

До суду 28 червня 2022 року надійшло клопотання про відстрочення сплати судового збору. Вказане клопотання обґрунтоване тим, що контролюючий орган позбавлений можливості сплатити судовий збір у зв`язку з відсутністю фінансування видатків за рахунком КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» та забороною проводити такі платежі в умовах воєнного стану.

Відповідач просить врахувати, що органи ДПС не є розпорядниками коштів і для сплати судового збору зобов`язані звертатися до управлінь Державної казначейської служби України за місцем знаходженням. Заявник зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 09 червня 2021 року № 590 було затверджено Порядок виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану (далі - Порядок 590), яким встановлено, що органи Казначейства здійснюють платежі за дорученнями клієнтів з урахуванням ресурсної забезпеченості єдиного казначейського рахунка у визначеній черговості. Податковий орган наполягає на тому, що відповідно до пп. 2 п. 19 вказаного Порядку органи Казначейства не здійснюють платежі щодо сплати судового збору.

Також скаржник посилається на те, що у зв`язку з військовим вторгненням Російської Федерації та запровадженням воєнного стану на території України постановами Кабінету Міністрів України від 10 березня 2022 року № 245 «Про спрямування коштів до резервного фонду державного бюджету» та від 01 квітня 2022 року № 401 «Про спрямування коштів до резервного фонду державного бюджету» вирішено скоротити видатки загального фонду Державного бюджету України на 2022 рік, передбачені головним розпорядникам коштів державного бюджету за програмами згідно з додатками.

Перевіривши обставини, на які посилається Головне управління ДПС у м. Києві, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору, з таких підстав.

Положеннями ч. 1 ст. 122 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» передбачено, що в умовах правого режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

В якості процесуальної підстави для відстрочення сплати судового збору скаржник посилається на ст. 133 КАС України та ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

Згідно з ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Положеннями ч. 2 ст. 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Спеціальним законом, який визначає правові засади справляння судового збору, є Закон України «Про судовий збір».

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 8 вказаного Закону суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати за умов якщо: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Колегія суддів враховує, що Закон України «Про судовий збір» є універсальним та встановлює правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати судового збору для усіх без виключення видів судочинства.

У свою чергу положення ч. 2 ст. 132 КАС України передбачають можливість встановлення окремим законом особливостей звільнення від сплати судового збору. Натомість питання відстрочення сплати судового збору в справах адміністративного судочинства регулюються виключно положеннями ст. 133 КАС України.

Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, що викладена у постанові від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18.

За таких обставин посилання скаржника на ст. 8 Закону України «Про судовий збір» на процесуальну підставу для відстрочення сплати судового збору є необґрунтованими.

При вирішенні цього питання колегія суддів керується правилами, що визначені у ст. 133 КАС України, згідно з якими умовою, що створює підстави для відстрочення сплати судового збору для сторонами, є її майновий стан.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Зазначені норми права у своїй сукупності вказують на те, що Головне управління ДПС у м. Києві, звертаючись до суду з клопотанням про відстрочення сплати судового збору, зобов`язане довести наявність перешкод для виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху в установлений судом строк.

За правилами ст. 2 Закону України «Про джерела фінансування органів державної влади» органи державної влади здійснюють свою діяльність виключно за рахунок бюджетного фінансування (крім випадків, визначених цим Законом) в межах, передбачених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Відповідно до п. 2.6 Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, що затверджена наказом Міністерства фінансів України від 12 березня 2012 року № 333 (далі - Інструкція) за кодом 2800 «Інші поточні видатки» здійснюються видатки, які не пов`язані з придбанням товарів та послуг установами, у тому числі для судових витрат.

Колегія суддів враховує доводи заявника про те, що Порядком № 590 визначено особливий режим виконання Казначейством та органами Казначейства повноважень, пов`язаних із здійсненням казначейського обслуговування бюджетних коштів в умовах воєнного стану в Україні.

Так, положеннями п. 18 Порядку № 590 встановлено певну черговість відкриття Казначейством асигнувань із державного бюджету за видатками. Видатки, що здійснюються за кодом 2800 «Інші поточні видатки» не віднесені до таких, за якими відкриття асигнувань із державного бюджету здійснюється першочергово.

Разом з тим у матеріалах справи відсутні доводи та докази, які б вказували на те, що на час звернення до суду з відповідним клопотанням асигнування із державного бюджету на інші поточні видатки ще не відкриті для Головного управління ДПС у м. Києві з огляду на встановлену в п. 18 Порядку № 590 черговість вчинення відповідних дій.

Також п. 19 Порядку № 590 встановлено черговість, за якою Казначейство та органи Казначейства здійснюють платежі за дорученнями клієнтів з урахуванням ресурсної забезпеченості єдиного казначейського рахунка.

За змістом п. 19 Порядку № 590 платежі, пов`язані з оплатою судових витрат, здійснюються тільки після проведення платежів, що визначені як першочергові.

Зазначені положення Порядку № 590 дійсно вказують на те, що оплата витрат на сплату судового збору в умовах воєнного стану в Україні може потребувати більше часу з огляду на необхідність забезпечення черговості проведення платежів. Разом з тим п.п. 18, 19 Порядку № 590 не містять в собі обмежень, які б вказували на заборону здійснення платежів за кодом 2800 «Інші поточні видатки» в період дії правового режиму воєнного стану.

Вирішуючи клопотання про відстрочення сплати судового збору, колегія суддів виходить з того, що Головне управління ДПС у м. Києві не надало доказів звернення до органів Казначейства із платіжним дорученням про сплату судового збору в цій справі, проведення платежу за яким потребувало б додаткового часу з огляду на необхідність дотримання обмежень, встановлених п. 19 Порядку № 590.

Дослідивши додатки до постанов Кабінету Міністрів України від 10 березня 2022 року № 245 «Про спрямування коштів до резервного фонду державного бюджету» та від 01 квітня 2022 року № 401 «Про спрямування коштів до резервного фонду державного бюджету», колегія суддів встановила, що ними дійсно передбачено скорочення видатків на керівництво та управління у сфері податкової політики, однак виключно за видатками на розвиток та за видатками на видатки споживання, у тому числі на оплату праці.

Колегія суддів наголошує на тому, що посилаючись на скорочення видатків з державного бюджету, заявник не надав доказів фактичної відсутності коштів на рахунку, призначеному для сплати судового збору (виписку по рахунку тощо) чи інших доказів, які б підтверджували наявність поважних причин невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху в установлений судом строк.

Разом з клопотанням скаржник надав копії виписок з системи дистанційного обслуговування клієнтів Державної казначейської служби України за 29 квітня 2022 року та 22 червня 2022 року, відповідно до яких станом на 29 квітня 2022 року залишок коштів по КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» становив 00 грн 00 коп, а станом на 22 червня 2022 року - вхідний залишок коштів становив 2710 грн 02 коп, а вихідний залишок - 440 грн 02 коп.

Надаючи правову оцінку зазначеному доказу, колегія суддів враховує, що зазначені виписки містять відомості про стан рахунку за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» станом на дві окремі дати - 29 квітня 2022 року та 22 червня 2022 року і не є доказом відсутності коштів на такому рахунку на час звернення Головного управління ДПС у м. Києві з клопотанням про відстрочення сплати судового збору.

Вказане клопотання було направлене до суду засобами поштового зв`язку 24 червня 2022 року. Доказів, які б містили інформацію про майновий стан скаржника станом на зазначену дату, до клопотання не додано.

Звертаючись до суду з клопотанням про відстрочення сплати судового збору, скаржник не довів, що його майновий стан унеможливлює сплату судового збору раніше, ніж після ухвалення судом рішення по суті вимог апеляційної скарги.

Отже, клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, що оформлена не відповідно до вимог, встановлених ст. 296 зазначеного Кодексу, застосовуються правила ст. 169 КАС України, згідно яких така апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику.

Згідно з ч. 5 ст. 298 КАС України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Копію ухвали суду від 16 червня 2022 року було доставлено до Електронного кабінету скаржника 17 червня 2022 року о 11:14 год, тому строк усунення недоліків апеляційної скарги сплинув 28 червня 2022 року.

Разом з тим станом на 04 липня 2022 року скаржник не виконав вимоги ухвали суду від 16 червня 2022 року, а саме - не сплатив судовий збір, а у задоволенні клопотання про відстрочення його сплати суд відмовив. У зв`язку з цим колегія суддів вважає необхідним повернути апеляційну скаргу скаржнику.

Керуючись ст.ст. 169, 296, 298, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 лютого 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНТЕНТ ДЕЛІВЕРІ НЕТВОРК» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій - повернути скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач А.М. Горяйнов

Судді В.В. Файдюк

С.Б. Шелест