Рішення

від 26.06.2022 по справі 938/86/22

ВЕРХОВИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №938/86/22

Провадження № 2/938/74/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2022 року селище Верховина

Верховинський районний суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Чекан Н.М.

за участю: секретаря судового засідання Івасюк Г.Ю., Ласкурійчук С.І.,

позивача ОСОБА_1 ,

представників відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .Вю

представника третьої особи, що не заявляжє самостійних вимог, - ОСОБА_4 ,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Верховинського ліцею Верховинської селищної ради, третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог Відділ освіти, молоді та спорту Верховинської селищної ради про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час незаконного відсторонення від роботи, стягнення моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Верховинського районного суду Івано-Франківської області з позовом до Верховинського ліцею Верховинської селищної ради про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час незаконного відсторонення від роботи, стягнення моральної шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що він працює на посаді вчителя фізичної культури і спорту Верховинського ліцею Верховинської селищної ради з 02.09.2013 року на підставі наказу начальника управління освіти, сім`ї, молоді та спорту Верховинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області від 29.08.2013 року №412-К. Наказом директора Верховинського ліцею Верховинської селищної ради від 08.11.2021 року №92-к його відсторонено від роботи з формулюванням: « ОСОБА_1 , вчителя фізичної культури, відсторонити від роботи з 10 листопада 2021 року без збереження заробітної плати на час відсутності документа, який підтверджує наявність профілактичного щеплення від COVID-19 або довідки про абсолютні протипоказання до профілактичних щеплень до моменту усунення причин, що зумовили відсторонення». Вважає наказ про відсторонення від роботи незаконним і таким, що підлягає скасуванню з таких підстав.

Позивач вказує, що ним відповідно до вимог чинного законодавства 28.08.2021 року пройдено обов`язків медичний огляд, що підтверджується особистою медичною книжкою серія 2ААБ №316814.

Відсторонення від роботи є втручанням у право людини на працю та право заробляти працею на життя шляхом його обмеження, а тому, в силу положень ст. 92 Конституції таке втручання дозволено виключно законами України, а не підзаконними актами, до яких належать Постанова КМУ № 1236 від 09.12.2020 року і Наказ МОЗ № 2153 від 04.10.2021 року.

Щодо стягнення моральної шкоди позивач зазначає, що він проживає з батьком, який перебуває на його утриманні та є особою з інвалідністю першої групи, хворіє тривалий час, лікується амбулаторно та періодично стаціонарно. Підсобного господарства не ведуть, додаткових доходів для існування не отримують. Пільгами та субсидіями не користуються. Крім того, він сплачує аліменти на утримання сина, однак через відсторонення від роботи у нього збільшується сума заборгованості по несплаті аліментів. На даний час фактично існує за кошти з пенсії батька. Не має можливості забезпечити належну оплату комунальних послуг, нормального харчування та придбання речей першочергової необхідності. При неправомірному та дискримінаційному відстороненні від роботи, він залишився без будь яких джерел існування. Шукати інші джерела доходу не має можливості, оскільки він не звільнений, але водночас отримувати дохід від роботи не має змоги, оскільки на час відсторонення від роботи (тобто на невизначений термін) йому припинено виплату заробітної плати. Вказане призводить до постійного та стабільного морального пригнічення та стресу, втрати нормального сну, порушення фізичної активності організму, у зв`язку з чим з ним стався астено невротичний синдром (мікроінсульт), внаслідок чого погіршився стан його здоров`я. Також через таку ситуацію він несе репутаційні втрати, внаслідок чого оцінює розмір моральної шкоди в 100000 гривень.

Щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу зазначає, що згідно з довідкою про доходи, виданої відділом освіти, молоді та спорту Верховинської селищної ради від 28.12.2021 року №373 середньоденна заробітна плата станом на 08.11.2021 року становить 443 гривні 43 копійки (19067,35 грн. за 43 робочі дні). Однак вважає, що визначення остаточної суми стягнення залежить від кількості днів вимушеного прогулу.

Ухвалою судді від 21.02.2022 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідач - Верховинський ліцей Верховинської селищної ради скористався правомна поданнявідзиву, в якому зазначив про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Наказом директора ліцею №92-К від 08.11.2021 року позивача відсторонено від роботи без збереження заробітної плати з 10.11.2021 року на час відсутності документа, який підтверджує наявність профілактичного щеплення від COVID-19 або довідки про абсолютні протипоказання до профілактичних щеплень, до моменту усунення причин, що зумовили відсторонення. Нормативною підставою для видання цього наказу є ст.ст. 46,94 КЗпП України, ч. 2 ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», ч.1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці», п. 41-6 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 року №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої SARS-CoV-2 (зі змінами і доповненнями) (далі-постанова 1236), наказ Міністерства охорони здоровя України від 04.10.2021 №2153 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники, яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням».

Виданню наказу, який оскаржується, передувало вручення позивачу повідомлення від 27.10.2021 року №01 про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19, з яким позивач ознайомлений 28.10.2021 року. Доказів на підтвердження проходження курсу вакцинації або наявності протипоказань до профілактичних щеплень на момент вручення повідомлення позивач не надав. 03.11.2021 року до закладу освіти надійшла заява позивача про заборону обробки конфіденційних персональних даних медичного характеру (вх.№198/01-40/01), яка містила вимогу знищити всі його конфіденційні дані медичного характеру та заборону обробляти персональні дані медичного характеру. Однак, позивач не зазначив та не назвав, які саме конфіденційні дані медичного характеру знаходяться в розпорядженні ліцею і на його вимогу підлягають знищенню та забороні надалі оброблятись, оскільки за період роботи в ліцеї жодних конфіденційних даних медичного характеру позивач не надав. Сертифікат вакцинації чи висновок лікаря щодо наявності протипоказань до вакцинації (форма №028-1/о) у розумінні статі 286 ЦК України не містить лікарської або медичної таємниці, а є документом, що лише підтверджує певні факти, у даному випадку - факт вакцинації чи наявності протипоказань до неї. Про це повідомлено позивачу листом від 29.11.2021 року №43.

09.11.2021 року позивач надав дирекції ліцею заяву (вх..№208/01-40/01), в якій він просить надати сертифікат якості вакцини від гострої респіраторної хвороби COVID-19, надати гарантії ефективності вакцини, внести запис до амбулаторної картки, надати копії документів щодо кваліфікації лікаря та ознайомити з інструкцією вакцини та ін. Однак відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1236 на роботодавця покладено лише контрольну функцію, а не обов`язки щодо організації вакцинації працівників, заповнення документів медичного характеру за результатами вакцинації та вжиття інших заходів, про які зазначає позивач у заяві від 09.11.2021 року. Відповідач вважає, що надсилання заяви такого змісту до закладу освіти, а не до медичного закладу свідчить про відсутність у позивача наміру проходити вакцинацію від COVID-19.

Щодо посилання позивача на запровадження обов`язкових щеплень, виключно в порядку, встановленому Законом, відповідач у відзиві посилається на те, що конструкція і формулювання ч.2 ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» дозволяє зробити висновок та дійти розуміння того, що мова йде не про запровадження інших обов`язкових щеплень виключно в порядку, встановленому законом, а про відсторонення працівників від виконання зазначених видів робіт виключно у порядку, встановленому законом.

Щодо позовної вимоги про стягнення моральної шкоди відповідач вважає, що позивач не обґрунтував наявність завданої моральної шкоди, порушення його прав чи протиправність діяння стосовно нього. Про те, що відсторонення від роботи буде здійснюватись без збереження заробітної плати, позивач був завчасно повідомлений 28.10.2021 року при отриманні відповідного повідомлення. Отже, описане позивачем стало наслідком його власної позиції та небажання (відмови) надати документ про вакцинацію. Медична довідка від 29.12.2021 року №103 із зазначенням діагнозу не є формою первинної облікової медичної документації. У довідці зазначено, що позивач звертався за медичною допомогою 10.11.2021 року, а сама довідка датується 29.12.2021 року тобто має місце й значна розбіжність у датах. Відповідач вважає, що довідка не підтверджує причинно-наслідковий зв`язок між відстороненням та погіршенням стану здоров`я позивача.

Щодо стягнення середнього заробітку за час незаконного відсторонення зазначають, що Верховинський ліцей фінансується засновником та не здійснює бухгалтерський облік, не проводить фінансові виплати чи інші фінансові операції самостійно. Така позовна вимога пред`явлена до неналежного відповідача.

25.03.2022 року надійшла заява позивача про відмову від повернення судових витрат на правову допомогу з Верховинського ліцею на його користь.

Ухвалою суду від 01.06.2022 року залучено до участі у справі як третю особу на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог- відділ освіти, молоді та спорту Верховинської селищної ради.

02.06.2022 року директор Верховинського ліцею Верховинської селищної ради подала письмові пояснення, в яких зазначила, що доводи зазначені у відзиві підтримує повністю, а також зазначає, що в даному випадку відсутнє порушення права позивача на працю, оскільки за позивачем збереглося його робоче місце, трудовий договір не припинявся, наявні обмеження позивача були правомірними та відповідали пріоритету забезпечення безпеки життя, здоров`я і безпеки суспільства. Можливість продовження роботи на посаді вчителя фізичної культури лише за умови проходження вакцинації від COVID-19 не може вважатися дискримінацією по відношенню до працівників за критерієм наявності або відсутності вакцинації. Вимога проходження вакцинації фактично є лише однією з вимог для зайнятя тієї чи іншої посади поряд з іншими вимогами, до яких також відносяться в залежності від виду посади наявність профільної освіти, стажу роботи, проходження медичного огляду, досягнення певного віку. Відсторонення позивача від роботи мало наслідком втрати заробітної плати, однак це було прямим результатом дій (бездіяльності) самого позивача, котрий, будучи обізнаним з вимогами наказу МОЗ та п.41-6 Постанови КМУ від 09.12.2020 №1236, мав змогу запобігти несприятливим наслідкам, надавши сертифікат про вакцинацію або довідку про наявність протипоказань до неї, однак цього не зробив. Право на працю позивача у закладі загальної середньої освіти було тимчасово обмежено з огляду на суспільні інтереси.

Щодо стягнення моральної шкоди зазначає, що наведені позивачем факти як підстави для стягнення моральної шкоди не впливають на розгляд даного спору та немає підтвердження наявності сильних душевних страждань, як ознаки моральної шкоди.

У частині стягнення середнього заробітку за час незаконного відсторонення також просить відмовити, оскільки чинним законодавством не передбачено обов`язку роботодавця щодо збереження заробітної плати за період відсторонення.

20.06.2022 року до суду від третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог, відділу освіти, молоді та спорту Верховинської селищної ради поступило пояснення, в якому третя особа просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 , оскільки наказ про відсторонення позивача від роботи видано в межах повноважень та за наявності правових та фактичних підстав. Відсторонення позивача від роботи не є порушенням його конституційного права на працю та втручанням у право на працю, оскільки не тягне за собою припинення трудових відносин та не є дисциплінарним стягненням чи заходом дисциплінарного впливу, а в даному випадку є особливим запобіжним заходом, який застосовується у виняткових випадках і відповідає пріоритету забезпечення безпеки життя і здоров`я людей та має за мету відвернення та/або попередження негативних наслідків. Держава, встановивши відсторонення працівників освіти, які не мають профілактичного щеплення від роботи, реалізує свій обов`язок щодо забезпечення безпеки життя і здоров`я всіх учасників освітнього процесу, а також сприяє збереженню роботи таких працівників, оскільки з позивачем трудовий договір не припинено та збережено його робоче місце. На даний час, у зв`язку із зупиненням дії наказу МОЗ№2153 від 04.10.2021 року, позивача допущено до роботи з 28.02.2022 року. Щодо позовної вимоги про стягнення моральної шкоди, зазначає, що позивач не обгрунував позицію та не навів розрахунків, з яких він виходив при визначенні моральної шкоди в розмірі 100 000 гривень. Надані ним докази про стягнення моральної шкоди не можуть підтвердити причинно-наслідковий зв`язок між відстороненням та погіршенням стану здоров`я позивача. Щодо стягнення на користь позивача середнього заробітку, звернула увагу, дії відповідача є правомірними та здійснені відповідно до чинного законодавства.

У судовому засіданні позивач зазначив, що постанова Кабінету Міністрів №1263 від 09.12.2020 року є незаконною, оскільки не був оголошеним надзвичайний стан, також епідемій чи карантину введено не було. Наказ від 04.10.2021 №2153 є незаконним. Позов просив задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві, у тому числі і щодо моральної шкоди. У зв`язку з відстороненням від роботи у нього був нервовий зрив, оскільки він залишився без засобів існування. У нього був мікроінсульт. Відсторонення від роботи призвело до заборгованості по аліментах, у зв`язку з чим виник конфлікт із сином.

Представник відповідача - керівник Верховинського ліцею Верховинської селищної ради Лесик М.М. суду пояснила, що відсторонення здійснено в порядку встановленому законодавством. Керівникам закладів освіти було доручено відсторонювати від роботи працівників, тому позивача відсторонено. З 28.02.2022 року допущено до роботи з виплатою заробітної плати, оскільки призупинено дію наказів. Також зазначила, що підтримує всі пояснення надані у відзиві та письмових поясненнях.

Представник третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог- відділу освіти, молоді та спорту Верховинської селищної ради Колімбровська І.Р., пояснила, що позовні вимоги ОСОБА_1 не визнає, вважає дії відповідача є правомірними та здійсненими відповідно до чинного законодавства. Підтримує всі доводи, які наведені у письмових поясненнях.

Вислухавши пояснення учасників справи, розглянувши матеріали цивільної справи, врахувавши відзив, наданий стороною відповідача та письмові пояснення, а також пояснення третьої особи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до такого висновку.

Судом встановлено, що позивача прийнято на роботу вчителем фізичного виховання Верховинської ЗОШ І-ІІІ ступенів з 02.09.2013 року згідно з наказом начальника управління освіти, сім`ї, молоді та спорту Верховинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області від 29.08.2013 року №412-К (а.с.10), відповідний запис міститься у записах трудової книжки ОСОБА_1 (а.с.23).

З січня 2021 року Верховинська ЗОШ І-ІІІ ступенів перейменована у Верховинський ліцей Верховинської селищної ради.

Листом від27.10.2021року №01позивача повідомленопро обов`язковістьпрофілактичного щепленняпроти COVID-19.У цьомулисті зазначено,що Міністерствоохорони здоров`яУкраїни внаказі від04.10.2021року №2153«Про затвердженняПереліку професій,виробництв таорганізацій,працівники якихпідлягають обов`язковим профілактичнимщепленням»,зареєстрованого вМіністерстві юстиціїУкраїни 07.10.2021року №1306/36928,визначило,що обов`язковимпрофілактичним щепленнямпроти гостроїреспіраторної хворобиCOVID-19,спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2,на періоддії карантинувстановленого КабінетомМіністрів Україниз метоюзапобігання поширеннюна територіїУкраїни гостроїреспіраторної хворобиCOVID-19,спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2,підлягають працівникизагальної середньоїосвіти.Також уповідомленні висловленопрохання надатидо 05.11.2021року документ,який підтверджуєнаявність профілактичногощеплення відCOVID-19або довідкупро абсолютніпротипоказання відповіднодо Перелікумедичних протипоказаньта застереженьдо проведенняпрофілактичних щеплень,затверджених наказомМОЗ від16.09.2011року №595(а.с.12). Роз`яснено, що в зв`язку з ухиленням та відмовою від проведення обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19, керуючись постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 року №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2», постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2021 року №1096 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2», постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2021 року №1096 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 року№1236, ст.ст. 5,6,27 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», статтями 46,113 Кодексу законів про працю України, наказом Міністерства охорони здоров`я України від 04.10.2021 року №2153 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням», попереджають, що наказом по навчальному закладу буде відсторонено від роботи без збереження заробітної плати на строк до усунення причин, що зумовили причини такого відсторонення.

На вказаному повідомленні, який надано стороною позивача відсутній запис про те, що ОСОБА_1 з повідомленням ознайомлений та отримав другий примірник. У такому ж повідомленні, наданому стороною відповідача, наявний запис про те, що із повідомленням ОСОБА_1 ознайомлений і не згідний (а.с. 12,78).

У подальшому ОСОБА_1 своєю заявою від 03.11.2021 року на ім`я директора Верховинського ліцею ОСОБА_2 заборонив обробляти персональні дані медичного характеру (а.с.19).

У відповідь на заяву директор у листі від 29.11.2021 року №43 пояснила, що у закладі освіти немає конфіденційних даних медичного характеру, немає інформації про діагноз та методи лікування, які заборонені законодавством. Заклад освіти не вимагав від нього ніякої конфіденційної інформації медичного характеру, крім документів, які підтверджують: проходження періодичного обов`язкового медичного огляду; наявність профілактичного щеплення від COVID-19 або довідки про абсолютні про показання до профілактики щеплень (а.с. 80).

Наказом Верховинського ліцею Верховинської селищної ради від 08.11.2021 року №92-К, відповідно до ст.ст. 46, 94 Кодексу законів про працю України, ч.2 ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», ч.1 ст. 1 Закону України «Пpо оплату праці», п. 41-6 постанови Кабінету Mіністрів України від 09.12.2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS CoV-2», наказу Mіністерства охорони здоров`я України від 04.10.2021 року № 2153 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.10.2021 року за N 1306/36928, враховуючи повідомлення про обов`язкове профілактичне щеплення проти гострої респіраторної хвороби СОVID-19, адресоване ОСОБА_1 від 27.10.2021 року, позивача відсторонено від роботи з 10.11.2021 року без збереження заробітної плати на час відсутності документа, який підтверджує наявність профілактичного щеплення від COVID-19 або довідки про абсолютні протипоказання до профілактичних щеплень до моменту усунення причин, що зумовили відсторонення (а.с.11).

Позивач ознайомився з наказом 09.11.2021 року та зазначив: «З змістом не погоджуюсь» та на наказі наявний підпис ОСОБА_1 (а.с. 11).

Також позивач на ім`я директора Верховинського ліцею подав заперечення від 09.11.2021 року щодо відсторонення від роботи, мотивуючи тим, що, відсторонюючи його від роботи, директор посилається на тимчасову постанову Кабінету Міністрів України, а саме п.41-6 постанови №1236 від 09.12.2020 року, яка не підлягає правозастосуванню, а тому відповідно до ст. 19 Конституції України необхідно утриматись від її виконання, до заперечення додано квитанцію Укрпошти про відправлення листа ОСОБА_2 (а.с.13-14).

У відповіді на заперечення від 29.11.2021 року №44 директор Верховинського ліцею Верховинської селищної ради вказала, що в наказі №92-К від 08.11.2021 року вказано, що ОСОБА_1 повинен пред`явити документ, що підтверджує наявність профілактичного щеплення від COVID-19 або довідку про абсолютні протипоказання до профілактичних щеплень, і у наказі не зазначено, що вимагається саме сертифікат і повний курс вакцинації від COVID-19. При відстороненні від роботи керувалась не тільки пунктом 41-6 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 року №1236 (а.с. 81).

Крім того, ОСОБА_1 подав на ім`я директора Верховинського ліцею Верховинської селищної ради заяву від 09.11.2021 року, з якої вбачається, що він не ухиляється і не заперечує щодо проходження профілактичного щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS CoV-2, за умови пред`явлення документів та проведені повного медичного обстеження ( а.с. 15).

Також позивач до вищевказаної заяви долучив заяву від 09.11.2021 року про переведення його на дистанційну роботу (а.с.17-18). Однак не надав доказів того, що вказану заяву отримував відповідач.

У матеріалах справи міститься копія особистої медичної книжки серія 2ААБ№316814, відповідно до записів якої ОСОБА_1 25.08.2021 року, пройшов медичний огляд, протипоказання відсутні для виконання обов`язків вчитель (а.с.51).

Відповідно дост.1 Конституції України, Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.

У ст.43Конституції України кожному гарантовано право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується; громадянам гарантується захист від незаконного звільнення; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

За змістом ст.2-1КЗпП України забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, гендерної ідентичності, сексуальної орієнтації, етнічного, соціального та іноземного походження, віку, стану здоров`я, інвалідності, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сімейного та майнового стану, сімейних обов`язків, місця проживання, членства у професійній спілці чи іншому об`єднанні громадян, участі у страйку, звернення або наміру звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав або надання підтримки іншим працівникам у захисті їх прав, за мовними або іншими ознаками, не пов`язаними з характером роботи або умовами її виконання.

Так, відповідно до ст.10 Закону України "Про Основи законодавства України про охорону здоров`я" встановлено обов`язки громадян у сфері охорони здоров`я, серед яких зокрема передбачено: а) піклуватись про своє здоров`я та здоров`я дітей, не шкодити здоров`ю інших громадян; б) у передбачених законодавством випадках проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення.

Наказом Міністерстваохорони здоров`яУкраїни від04.10.2021року №2153 затверджено "Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням", до якого увійшли працівники центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів; місцевих державних адміністрацій та їх структурних підрозділів, закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності.

У ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» передбачено, що працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, відсторонюються від виконання зазначених видів робіт у разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом.

Тобто відмова цих працівників від обов`язкових профілактичних щеплень має відбутись саме у такому порядку, який встановлений законом.

Згідно зі ст.11Закону України«Про захистнаселення відінфекційних хвороб» організація та проведення профілактичних і протиепідемічних заходів, зокрема, при виконанні робіт і наданні послуг, а також організація та проведення медичних оглядів і обстежень, профілактичних щеплень, гігієнічного виховання та навчання громадян, інших заходів, передбачених санітарно-гігієнічними та санітарно-протиепідемічними правилами і нормами, у межах встановлених законом повноважень покладаються як на органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадян, так і на органи державної санітарно-епідеміологічної служби, заклади охорони здоров`я, на підприємства, установи та організації незалежно від форм власності.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації зобов`язані забезпечувати своєчасне проведення масових профілактичних щеплень, дезінфекційних, дезінсекційних, дератизаційних, інших необхідних санітарних і протиепідемічних заходів. У разі загрози виникнення або поширення особливо небезпечних і небезпечних інфекційних хвороб, масових неінфекційних захворювань (отруєнь) або радіаційних уражень відповідними головними державними санітарними лікарями на окремих територіях можуть запроваджуватися позачергові профілактичні щеплення, інші санітарні заходи відповідно до закону.

Зазначені положення цього Закону свідчать про те, що на відповідача, який є роботодавцем позивача, також покладено обов`язок забезпечити своєчасне проведення заходів, пов`язаних з проходженням працівниками обов`язкового профілактичного щеплення.

Відповідач, з урахуванням необхідності для проходження у встановленому законодавством порядку вакцинації, достатнього розумного часу з дня набрання чинності підзаконним нормативно-правовим актом про обов`язковість щеплення від COVID-19, в тому числі і часу для проходження медичного огляду перед щепленням, не надав суду жодних доказів про те, які заходи були спрямовані на проведення обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 працівників, а лише зазначив, що позивач відмовився від профілактичного щеплення від COVID-19.

На рівні національного законодавства процедура відсторонення працівника від роботи у разі відмови чи ухилення у встановленому законом порядку від обов`язкових профілактичних щеплень встановленаЗаконом України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення».

Згідно зіст.7ЗаконуУкраїни «Прозабезпечення санітарногота епідемічногоблагополуччя населення»,підприємства,установи іорганізації зобов`язані усувати за поданням відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби від роботи, навчання, відвідування дошкільних закладів осіб, які є носіями збудників інфекційних захворювань, хворих на небезпечні для оточуючих інфекційні хвороби, або осіб, які були в контакті з такими хворими, з виплатою у встановленому порядку допомоги з соціального страхування, а також осіб, які ухиляються від обов`язкового медичного огляду або щеплення проти інфекцій, перелік яких встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я; негайно інформувати органи державної санітарно-епідеміологічної служби про надзвичайні події і ситуації, що становлять загрозу здоров`ю населення, санітарному та епідемічному благополуччю.

Відповідно до ч. 2ст.27цього жЗакону обов`язковим профілактичним щепленням для запобігання поширенню інших інфекційних захворювань підлягають окремі категорії працівників у зв`язку з особливостями виробництва або виконуваної ними роботи. У разі необгрунтованої відмови від щеплення за поданням відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби вони до роботи не допускаються.

Із ст. 31 Закону «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» вбачається, що посадовими особами державної санітарно-епідеміологічної служби України є головні державні санітарні лікарі та їх заступники, інші працівники державної санітарно-епідеміологічної служби України, уповноважені здійснювати державний санітарно-епідеміологічний нагляд згідно з цим Законом.

Порядок внесення посадовими особами державної санітарно-епідеміологічної служби України подання про відсторонення осіб від роботи згідно зіЗаконом України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», а також форма подання та терміни відсторонення встановлені Інструкцією про порядок внесення подання про відсторонення осіб від роботи та іншої діяльності, що затвердженанаказом МОЗ від 14 квітня 1995 року № 66, із змінами, внесеними згідно знаказом МОЗ від 30 серпня 2011 року № 544.

Згідно з п. 2.3 Інструкції подання про відсторонення від роботи - це письмовий організаційно-розпорядчий документ державної санітарно-епідеміологічної служби України, який зобов`язує роботодавців у встановлений термін усунути від роботи або іншої діяльності зазначених у поданні осіб.

Підставою для внесення подання можуть бути дані з акта перевірки об`єкта, довідка медичних закладів тощо (п. 2.4. Інструкції).

Відповідно до п. 2.5. Інструкції подання складають у двох примірниках, один з яких направляється роботодавцю, що зобов`язаний забезпечити його виконання, а другий зберігається у посадової особи, яка внесла подання.

Пунктом 1.2.5 п. 1.2. Інструкції визначено, що особами, які відмовляються або ухиляються від профілактичних щеплень, визнаються, зокрема, окремі категорії працівників у зв`язку з особливостями виробництва або виконуваної ними роботи, які необґрунтовано відмовились від профілактичного щеплення, передбаченого Календарем профілактичних щеплень в Україні, затвердженим наказом МОЗ від 16 вересня 2011 року.

Необхідно відмітити, що зазначеним Календарем (із змінами) не передбачено обов`язкового профілактичного щеплення від COVID-19, зокрема, працівникам до яких відноситься позивач, однак таке обов`язкове щеплення для зазначеної категорії працівників встановлено Переліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням із змінами, затвердженимнаказом МОЗ від 04 жовтня 2021 року № 2153, який набрав чинності 08.11.2021 року, що узгоджується з п. 2 Розділу 1 цього Календаря, згідно з яким обов`язковим профілактичним щепленням для запобігання поширенню інших інфекційних захворювань підлягають окремі категорії працівників у зв`язку з особливостями виробництва або виконуваної ними роботи.

Наявність постанови Кабінету Міністрів України, якою передбачено відсторонення від роботи працівників у разі відмови чи ухилення від проходження обов`язкового щеплення і у якій є посиланням наст. 46 КЗпП Українита наст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»не може бути підставою для недотримання керівником установи під час такого відсторонення працівника від роботи вимогЗакону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення».

Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»має вищу юридичну силу, ніж підзаконні нормативно-правові акти на які посилався відповідач.

Також суд звертає увагу, що організацію і проведення профілактичних щеплень врегульовано Положенням про організацію і проведення профілактичних щеплень, затвердженимнаказом Міністерства охорони здоров`я України 16.09.2011 року № 595(у редакціїнаказу Міністерства охорони здоров`я України 11.08.2014 року № 551).

Із зазначеного Положення вбачається, що обов`язковому медичному щепленню особи передує її медичний огляд перед щепленням, що є обов`язковим. Окрім того, для забезпечення своєчасного проведення профілактичних щеплень лікар, фельдшер, молодший спеціаліст з медичною освітою: в усній або письмовій формі запрошують до закладу охорони здоров`я або до місця надання медичних послуг, осіб, які підлягають щепленню (при щепленні неповнолітніх запрошують також батьків або інших законних представників, що їх замінюють), у день, визначений для проведення щеплень. Крім того, про проведене щеплення робиться запис у відповідній документації, а факт відмови від щеплень з позначкою про те, що медичним працівником надані роз`яснення про наслідки такої відмови, оформлюється за формою № 063-2/о, підписується як громадянином, так і медичним працівником.

Отже, законодавством визначено порядок проведення профілактичних щеплень, а також передбачено порядок, згідно з яким встановлюється та оформлюється документально факт відмови особи від проведення щеплення.

Крім того, згідно зі статтею12, частиною 1,5,6статті81 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За правилами ст. ст. 4,9Конвенції Міжнародної організації праці №158 від 22 червня 1982 року «Про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця» (ратифікована 04 лютого 1994 року) трудові відносини з працівниками не припиняються, якщо тільки немає законних підстав для такого припинення, пов`язаного із здібностями чи поведінкою працівника або викликаного виробничою потребою підприємства, установи чи служби. Тягар доведення наявності законної підстави позбавлення права на працю (у даному випадку відсторонення) лежить на роботодавці (правовий висновокВерховного Суду у постановівід 02 серпня 2018 року, справа №465/2454/16-ц).

З урахуванням вимог трудового законодавство обов`язок доведення законності оспорюваного наказу покладається на роботодавця (правові висновки Верховного Судуу постановах від 23.01.2018 року справа № 273/212/16-ц, від 06.02.2020 року № 334/4230/16-ц ).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірності відсторонення позивача від роботи, у тому числі наявності у цьому конкретному випадку встановлених законодавством підстав для відсторонення, не доведено належними, допустимими доказами факту відмови чи ухилення його від обов`язкового профілактичного щеплення від COVID-19, а також не дотримано встановленого ст.7, ч. 2 ст.27 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», який має вищу юридичну силу, ніж підзаконні нормативно-правові акти, порядку відсторонення позивача від роботи та не дотримано встановленого законодавством строку (періоду), на який працівника може бути відсторонено до проходження обов`язкового профілактичного щеплення від COVID-19 (за відсутності протипоказань), а саме, лише на період встановленого Кабінетом Міністрів України карантину.

Враховуючи викладене суд вважає, що вимоги позивача про визнання незаконним та скасування наказу №92-К від 08.11.2021 року про його відсторонення від роботи є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Разом з тим, у частині позовних вимог про поновлення на роботі слід відмовити з огляду на таке.

За змістомст. 235 КЗпПУкраїни працівник повинен бути поновлений на попередній роботі виключно у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу.

Суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 не звільнений з роботи, а тільки був відсторонений від роботи. Крім того, наказом директора Верховинського ліцею Верховинської селищної ради від 28.02.2022 року №16-к ОСОБА_1 , вчителя фізичної культури, допущено до роботи з 28.02.2022 року (а.с.84).

Отже, вимогав ОСОБА_1 про поновлення на роботі є безпідставною та задоволенню не підлягає.

Щодо вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, то суд виходить із того, що у даному випадку встановлено, що відповідач відсторонив працівника від роботи із зупиненням виплати заробітної плати.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01.04.2020 року в справі № 761/12073/18 (провадження № 61-13444св19) зроблено висновок, що: «у разі незаконного відсторонення працівника від роботи, він має право на отримання середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а не частини невиплаченої заробітної плати».

Аналогічні висновки містяться у роз`ясненні Пленуму Верховного Суду України у п. 10постанови від 24.12.1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»,у якій зазначено, якщо буде встановлено, що на порушеннястатті 46 КЗпП Українироботодавець із власної ініціативи без законних підстав відсторонив працівника від роботи із зупиненням виплати заробітної плати, суд має задовольнити позов останнього про стягнення у зв`язку з цим середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Відповідно до п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України № 100 від 8 лютого 1995 року, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Відповідно до довідки Верховинського ліцею Верховинської селищної ради кількість робочих днів, впродовж яких вчителя фізичної культури ОСОБА_1 відсторонено від роботи з 10.11.2021 року до 28.02.2022 становить 75 робочих днів (а.с. 115)

Згідно з інформацією про доходи ОСОБА_1 за період відсторонення наданої відділом освіти, молоді та спорту Верховинської селищної ради від 25.05.2022 року №1024/04-25/05 за листопад 2021 року лютий 2022 року кількість робочих днів - 75; нарахована заробітна плата 36223,78 гривень, отримана заробітна плата на руки 21598,39 гривень (а.с. 116).

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 21598,39 гривень.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди в розмірі 100000 гривень заподіяної незаконним відстороненням сід зазначити, що згідно зі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У ч.2 ст. 23 ЦК України закріплено, що моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Як роз`яснено в п. 3 роз`яснень Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 2005 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Положеннями постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» ( її п. 9) роз`яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань з урахуванням у кожному конкретному випадку вини відповідача та інших обставин. Зокрема, ураховується характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотних вимушених змін у його життєвих та виробничих стосунках.

З надної медичної довідки від 29.12.2021 року №103 із зазначенням діагнозу вбачається, що позивач звертався за медичною допомогою 10.11.2021 року, а сама довідка датується 29.12.2021 року, тобто має місце значна розбіжність у датах. Довідка не підтверджує причинно-наслідковий зв`язок між відстороненням та погіршенням стану здоров`я позивача. Крім того, позивач не обгрунував позицію та не навів розрахунків, з яких він виходив при визначенні моральної шкоди в розмірі 100 000 гривень.

Оскільки позивач не довів під час розгляду справи, що відсторонення його від роботи призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимало від нього додаткових зусиль для організації свого життя, не надав з цього приводу належних та допустимих доказів, то вказана вимога не підлягає задоволенню.

Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України 141 судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем заявлено чотири позовні вимоги, з них дві позовні вимоги, а саме про визнання незаконним, скасування наказу директора Верховинського ліцею Верховинської селищної ради №92-к від 08.11.2021 про відсторонення його від роботи та про поновлення на роботі, оплачені судовим збором як за основну та похідну позовні вимоги в сумі 992,40 грн., які задоволено частково, то судовий збір за них слід стягнути з відповідача на користь позивача у сумі 496,20 гривень,

Також на користь позивача слід стягнути судовий збір за задоволену позовну вимогу про стягнення середнього заробітку в сумі 992,40 гривень.

У задоволенні позовної вимоги стягнення моральної шкоди відмовлено, тому судовий збір за неї не підлягає поверненню позивачу.

Керуючись ст. ст.141,258,259,264,265,268,352,354,355 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 - задоволити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ директора Верховинського ліцею Верховинської селищної ради від 08.11.2021 року №92-к про відсторонення ОСОБА_1 від роботи вчителя фізичної культури.

Стягнути з Верховинського ліцею Верховинської селищної ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час відсторонення від роботи за період з 10.11.2021 року до 28.02.2022 року в сумі 21598,39 (двадцять одну тисячу п`ятсот дев`яносто вісім гривень 39 копійок) грн.

У решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з Верховинського ліцею Верховинської селищної ради судовий збір в сумі 1488,60 (одна тисяча чотириста вісімдесят вісім гривень 60 копійок) грн.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування та ім`я учасників справи, їх місцезнаходження та проживання:

ОСОБА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податку: АДРЕСА_1 ;

Верховинський ліцей Верховинської селищної ради ЄДРПОУ: 20558460, смт. Верховина, вул. Франка,7, Верховинського району Івано-Франківської області;

Відділ освіти, молоді та спорту Верховинської селищної ради - ЄДРПОУ: 44092294, смт. Верховина, вул. Франка,21, Верховинського району Івано-Франківської області.

Повний текст рішення суду складено 04 липня 2022 року.

Суддя Наталія ЧЕКАН