Постанова

від 16.10.2007 по справі 20-6/005

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-6/005

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

справа № 20-6/005

ПОСТАНОВА

і м е н е м     У к р а ї н и

"16" жовтня 2007 р.  11:15                                                                                          м. Севастополь

Господарський суд міста Севастополя в складі:

судді Лазарева С.Г., при секретарі Єфременко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекцій у Ленінському районі м.Севастополя до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бриг-А» про стягнення 12663,35 грн.,

за участю представників:

позивача –Ягунова Віктора Петровича, податкового інспектора юридичного відділу, довіреність № 10-004/270 від 25.07.07,

відповідача –Корнилової  Юлії Євгенівни, юрисконсульта, довіреність № 20 від 20.03.2006,

С у т ь   с п о р а:

 Державна податкова інспекція у Ленінському районі м.Севастополя звернулася до суду з позовом в порядку Господарського процесуального кодексу України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бриг-А»про стягнення фінансових санкцій у сумі 12663,35 грн., застосованих по рішенню № 0002092330/0 від 08.07.2005.

Ухвалою суду від 28.04.2006 провадження по справі зупинено відповідно до положень статті 79 Господарського процесуального кодексу України до розгляду Вищим адміністративним судом України пов'язаної справи № 20-5/189-12/344 за позовом ТОВ “Бриг-А” до ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя про визнання недійсним податкового рішення № 0002092330/0 від 08.07.2005.

01.09.2005 набрав чинність Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.2005 № 2747-IV, яким до компетенції адміністративних судів віднесено вирішення публічно-правових спорів, у яких хоча б однією стороною є суб'єкт владних повноважень.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій  чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України дано визначення суб'єкта владних повноважень, згідно з яким –це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.       

Статтею 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” встановлено, що Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі підпорядковуються Державній податковій адміністрації України. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Враховуючи викладене, звернення податкового органу до суду із вимогою про визнання угоди, укладеною між відповідачами, недійсною, є публічно-правовим спором, підвідомчим адміністративним судам України.

Відповідно до пункту 6 розділу VII Прикінцевих та Перехідних Положень Кодексу адміністративного судочинства України, до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, позов підлягає розгляду господарським судом в порядку адміністративного судочинства.

Ухвалою від 11.09.2007, оскільки обставини, по яких було зупинено провадження по справі, відпали, провадження у справі поновлено.

Відповідач з позовними вимогами не згоден з підстав, викладених у відзиві на позов (вх. № 3763 від 16.02.2006).

Згідно ст.ст.27, 49, 51, 130 Кодексу адміністративного судочинства України, представникам сторін роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслуховуючи пояснення представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Бриг-А” перебуває на обліку в ДПІ у Ленінському  районі м. Севастополя як платник податків і зборів.

29.06.2005 посадовими особами ДПІ у Ленінському районі м.Севастополя проведена перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю “Бриг-А”, вимог чинного законодавства по контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового і безготівкового обороту суб'єктами підприємницької діяльності, за наслідками якої був складений акт № 2702/0411/2330 від 29.06.2005.

Зазначений акт підписаний посадовою особою відповідача, про що свідчить особистий підпис.

В ході перевірки інспекторами встановлені порушення пунктів 1, 2, 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»265/95-ВР від 06.07.1995, з подальшими змінами і доповненнями, та пункту 1 статті 7 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», які виразилися в наступному:

-          проведенні розрахункової операції на повну суму покупки без застосування реєстратора розрахункових операцій на повну суму покупки 2500,00 грн.;

-          не виданий особі, яка отримує товар, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції 2500,00 грн.;

-          не забезпечена відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій: сума коштів на місці проведення розрахунків склала 3341,00 грн., а згідно денного звіту, сума склала 840,33 грн.;

-          торговий патент не розміщений на фронтальної вітрині чи магазина біля касового апарату.

За вказані порушення, керуючись пунктом 3 статті 17 і статті 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та статтею 8 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя були застосовані штрафні санкції на загальну суму 12663,35 грн.

На підставі акту перевірки начальником ДПІ у Ленінському районі м.Севастополя 08.07.2005 прийнято рішення № 0002092330/0 про застосування фінансових (штрафних) санкцій у розмірі 12663,35 грн., а саме:

- за не проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій -  12500,00 грн.,

- за  незабезпечення відповідності  –3,35 грн.,

- за порушення порядку використання торгового патенту –160,00 грн.

Рішення № 0002092330/0 від 08.07.2005 отримано відповідачем, що підтверджується поштовим повідомленням, прикладеним до матеріалів справи.

Дане рішення оскаржено відповідачем до суду.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 10.11.2005 по справі № 20-5/189-12/344 у задоволенні позовних вимог ТОВ “Бриг-А” про визнання рішення № 0002092330/0 від 08.07.2005 про застосування фінансових санкцій в сумі 12663,35 грн. Недійсним, відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.12.2005 рішення господарського суду міста Севастополя від 10.10.2005 залишено без змін.

Не погодившись з прийнятими рішеннями, ТОВ “Бриг-А” звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.02.2006 відмовлено у прийнятті касаційної скарги ТОВ «Бриг-А», оскільки касаційний перегляд рішень за такими справами здійснює Вищий адміністративний суд України за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

У подальшому ТОВ “Бриг-А” звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.06.2007 касаційне провадження за скаргою ТОВ „Бриг-А” на рішення господарського суду м.Севастополя від 10.11.2005 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.12.2005 у справі № 20-5/189-12/344 закрите з посиланням на положення статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки рішення місцевого господарського суду та постанова апеляційного господарського суду були прийняті у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України та не можуть бути переглянуті у касаційному порядку вищим адміністративним судом України.

Такім чином, заборгованість ТОВ «Бриг-А»перед бюджетом по сплаті фінансових санкцій, застосованих рішенням № 0002092330/0 від 08.07.2005 складає 12663,35 грн.

Указану суму застосованих фінансових санкцій у сумі 12663,35 грн. відповідач не погасив, що підтверджується матеріалами справи.

Отже, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості по сплаті фінансових санкцій у розмірі 12663,35 грн.,  підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі висловленого, керуючись ст. 94, 158-163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бриг-А»(99040, м.Севастополь, вул.М.Геловани, 19, р/р 26001301160 в СФ АКБ «Укрсоцбанк»МФО 324195, код ЄДРПОУ 22281592) суму заборгованості перед бюджетом на п/р 311118104500007, код платежу 23030100, в УДК у м. Севастополі, МФО 824509  у розмірі 12663,35 грн.

3.           Копії постанови направити сторонам.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя                                     підпис                                                  С.Г.Лазарев

З оригіналом згідно

Суддя                                                                                          С.Г.Лазарев

22.10.2007

Постанова складена та підписана

в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України

22.10.2007.