Ухвала

від 21.06.2022 по справі 910/17338/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про закриття апеляційного провадження

"22" червня 2022 р. Справа№ 910/17338/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Куксова В.В.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Яковлєва М.Л.

при секретарі Пнюшкову В.Г.

за участю представників учасників справи: згідно протоколу судового засідання від 22.06.2022.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Реконструкція технологічних свердловин"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 08.04.2021 (повний текст складено 19.04.2021)

у справі №910/17338/20 (суддя Павленко Є.В.)

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВБ Нерухомість"

про розірвання договору та виселення,

встановив:

У листопаді 2020 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву (далі - позивач, РВ ФДМУ по м. Києву) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВБ Нерухомість" (далі - відповідач, ТОВ "ВБ Нерухомість") про розірвання укладеного між сторонами договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, від 26.12.2013 № 6718, а також про виселення відповідача в примусовому порядку з державного нерухомого майна - нежитлових приміщень (п`ятиповерхової фасадної будівлі з підвалом, літера Б, площею 3 165,8 кв.м, та чотирьохповерхової будівлі з підвалом, літера В, площею 1 963,3 кв.м) загальною площею 5 129,1 кв.м, розташованих за адресою: місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 26.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.04.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2021, позов задоволено.

Розірвано договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, від 26.12.2013 № 6718, укладений між РВ ФДМУ по м. Києву і ТОВ "ВБ Нерухомість".

Вирішено виселити ТОВ "ВБ Нерухомість" у примусовому порядку з державного нерухомого майна - нежитлових приміщень (п`ятиповерхова фасадна будівля з підвалом літ. "Б" площею 3 165,8 кв.м та чотирьохповерхова будівля з підвалом площею 1 963,3 кв.м, що знаходяться у дворі (всередині кварталу) літ. "В"), загальною площею 5 129,1 кв.м, що розташовані за адресою: місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 26, та перебувають на балансі державного підприємства "Управління справами Фонду державного майна України".

Постановою Верховного Суду від 23.11.2021 касаційне провадження у справі № 910/17338/20 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВБ Нерухомість" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2021 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2021 в частині підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, закрито.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВБ Нерухомість" в частині підстав, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України, залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2021 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2021 у справі № 910/17338/20 залишено без змін.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Реконструкція технологічних свердловин" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2021 у справі №910/17338/20 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Також скаржник звернувся із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2021 у справі №910/17338/20, обґрунтовуючи клопотання тим, що не брав участь у справі та дізнався про оскаржуване рішення 01.12.2021 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ВБ Нерухомість".

Обґрунтовуючи підстави апеляційного оскарження, скаржник зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Реконструкція технологічних свердловин" є особою, яку не було залучено до участі у справі, однак, задоволення позову судом першої інстанції про розірвання договору та виселення відповідача без належних правових підстав призвело до виникнення у скаржника додаткових витрат у вигляді перевезення матеріальних цінностей, пошуку нового зберігача, місця зберігання тощо.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.12.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Реконструкція технологічних свердловин" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2021 у справі №910/17338/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Куксова В.В., суддів: Тищенко А.І., Яковлєва М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2021 відкладено вирішення питання щодо апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Реконструкція технологічних свердловин" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2021 у справі №910/17338/20 до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду. Витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/17338/20.

Від Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №910/17338/20.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2022 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Реконструкція технологічних свердловин" про поновлення строку для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2021 у справі №910/17338/20. Відновлено Товариству з обмеженою відповідальністю Реконструкція технологічних свердловин" строк для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2021 у справі №910/17338/20. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Реконструкція технологічних свердловин" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2021 у справі №910/17338/20. Призначено справу до розгляду на 09.03.2022.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" № 133/2022 від 14 березня 2022 року частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

Розпорядженням в.о. керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2022 у зв`язку перебуванням судді Тищенко А.І. у відпустці, який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №910/17338/20.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.04.2022 для розгляду справи №910/17338/20 сформовано судову колегію у складі головуючий суддя Куксов В.В., судді: Шаптала Є.Ю., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Реконструкція технологічних свердловин" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2021 у справі №910/17338/20 прийнято до провадження у визначеному складі суддів. Призначено справу до розгляду на 22.06.2022.

21.06.2022 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшли письмові пояснення по суті апеляційної скарги.

Представник позивача з`явився в судове засідання 22.06.2022 та надав свої пояснення щодо апеляційної скарги.

Інші учасники апеляційного провадження не з`явилися в судове засідання. Поважність неявки суд не повідомили, клопотань про відкладення не надходило.

У своїх рішеннях Європейський суд неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Суд апеляційної інстанції враховує також правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.

Згідно з ч. 2 ст. 2 ГПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Так, згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (пункти 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Оскільки явка учасників апеляційного провадження в судові засідання не була визнана обов`язковою, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, зокрема, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими їм процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції вирішив розглядати дану апеляційну скаргу за відсутності інших учасників апеляційного провадження та їх повноважених представників за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні 22.06.2022 було оголошено вступну та резолютивну частини ухвали суду.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Реконструкція технологічних свердловин" та додані до неї документи, заслухавши представника позивача, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Реконструкція технологічних свердловин" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2021 у справі №910/17338/20 не може бути розглянута апеляційним господарським судом та апеляційне провадження слід закрити, виходячи з наступного.

Стаття 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Згідно зі ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Поряд із цим, відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами («Рябих проти Росії», заява №52854/99, пп.51 і 52, ECHR 2003-X).

Також у справі «Голуб проти України» ЕСПЛ визначив, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання.

В свою чергу, у відповідності до ч. 1 ст. 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Отже, вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Верховний Суд в своїй практиці наголошує на тому, що судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з`ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника і які конкретно. Встановивши такі обставини, суд вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору та, як наслідок, скасування судового рішення на підставі п. 4 ч. 3 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, оскільки таке порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, у зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.

Таким чином, суд апеляційної інстанції має першочергово з`ясувати, чи стосується оскаржуване судове рішення безпосередньо прав та обов`язків скаржника, та лише після встановлення таких обставин, вирішити питання про залучення такої особи у якості третьої особи та про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про її права і обов`язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.07.2018 у справі №911/2635/17, від 15.05.2020 у справі № 904/897/19, від 10.05.2018 у справі № 910/22354/15, від 09.06.2018 у справі № 910/18705/17, від 11.07.2018 у справі № 910/2635/17, від 19.06.2018 у справі №904/1192/16.

Колегія суддів звертає увагу, що законодавством передбачений виключний перелік суб`єктів, які вправі оскаржити в апеляційному порядку рішення місцевого господарського суду у випадку наявності підстав для цього. Визначаючи коло вказаних суб`єктів, законодавство передбачає попередню участь апелянта у справі з певним процесуальним статусом, за винятком випадків, коли рішення стосується прав та обов`язків скаржника, який не брав участь у справі.

Так, відповідно до частини першої статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Отже, вказаною нормою визначено право особи подати апеляційну скаргу на рішення, яким розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або містяться судження про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи у відповідних правовідносинах, виходячи з предмету та підстав позову. Якщо скаржник зазначає лише про те, що рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов`язки, або зазначає (констатує) лише, що рішенням вирішено про його права та/або обов`язки чи інтереси, то такі посилання, виходячи з вищенаведеного, не можуть бути достатньою та належною підставою для відкриття апеляційного провадження.

Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статті 254 ГПК України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме.

Слід враховувати, що рішення є таким, що прийняте про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, лише тоді, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав, вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, у зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.

Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.07.2018 у справі №5023/4734/12 та від 19.09.2018 у справі №910/5459/15-г.

Як зазначалося колегією суддів вище, в обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Реконструкція технологічних свердловин" є особою, яку не було залучено до участі у справі, однак, задоволення позову судом першої інстанції про розірвання договору та виселення відповідача без належних правових підстав призвело до виникнення у скаржника додаткових витрат у вигляді перевезення матеріальних цінностей, пошуку нового зберігача, місця зберігання тощо. Зокрема, скаржник зазначає, що 02.08.2019 між скаржником та відповідачем було укладено Договір про надання послуг відповідального зберігання.

Проте, на переконання колегії суддів, оскаржуваним рішенням суду першої інстанції права та обов`язки скаржника не вирішувалися, оскільки обов`язковою умовою здійснення захисту прав та інтересів судом є об`єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду, проте, наявність між скаржником та відповідачем договірних правовідносин, щодо відповідального зберігання, не може вказувати на порушення прав та обов`язків скаржника, в контексті розірвання договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, від 26.12.2013 № 6718, укладеного між РВ ФДМУ по м. Києву і ТОВ "ВБ Нерухомість".

Як зазначалось вище, особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статті 254 ГПК України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла до переконання, що оскаржуване рішення суду першої інстанції не створює для Товариства з обмеженою відповідальністю "Реконструкція технологічних свердловин" жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжує для нього будь-яких обов`язків.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Так, згідно зі статтями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, якщо встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку (ч.2 ст.264 ГПК України).

Враховуючи те, що ні мотивувальна, ні резолютивна частина оскаржуваного рішення не містить вирішення питання про права і обов`язки скаржника, колегія суддів дійшла висновку про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Реконструкція технологічних свердловин" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2021 у справі №910/17338/20 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 234, 264 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Реконструкція технологічних свердловин" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2021 у справі №910/17338/20 закрити.

Матеріали справи №910/17338/20 повернути до суду першої інстанції.

Ухвала суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.

Повний текст ухвали складено 04.07.2022.

Головуючий суддя В.В. Куксов

Судді Є.Ю. Шаптала

М.Л. Яковлєв