Ухвала

від 04.07.2022 по справі 910/1540/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 липня 2022 року

м. Київ

cправа № 910/1540/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Львова Б.Ю.,

розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверс Медіа Корпорейшн" (далі - ТОВ "Юніверс Медіа Корпорейшн")

на рішення господарського суду міста Києва від 03.08.2021 та

постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.05.2022

за позовом ТОВ "Юніверс Медіа Корпорейшн"

до приватного акціонерного товариства "Київстар"

про стягнення компенсації за порушення виключних майнових авторських прав у розмірі 300 000 грн.,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Інтек Юей",

ВСТАНОВИВ:

15.06.2022 (згідно з вхідним штампом Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду "Скриня") ТОВ "Юніверс Медіа Корпорейшн" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 03.08.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.05.2022 у справі №910/1540/21 і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Дослідивши матеріали касаційної скарги та додані до неї документи, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню, зокрема, судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Предметом позову у даній справі є стягнення 300 000 грн., а, отже, ціна позову у справі № 910/1540/21 не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зі змісту касаційної скарги вбачається, що, обґрунтовуючи підстави для відкриття касаційного провадження, передбачені підпунктами "а", "в" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає:

- касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, стосовно поняття паушального платежу;

- справа має виняткове значення для учасника справи, оскільки позивач володіє майновими правами та регулярно звертається і бажає звертатися до суду за їх захистом у зв`язку з тим, що позивач залишається незахищеним від тих порушень, які скоюють проти нього недобросовісні користувачі об`єктів авторського права у мережі Інтернет, та у зв`язку з тим, що суди нижчих інстанцій невзмозі захистити порушене право позивача;

- поки не буде рішення Верховного Суду щодо розрахунку суми компенсації у формі паушального платежу за порушення прав інтелектуальної власності у мережі Інтернет, позивач не зможе ефективно захищати свої права у суді та взагалі звертатися до суду.

Водночас з огляду на зміст касаційної скарги доводи, наведені у ній скаржником, у контексті прийнятих у цій справі судових рішень не дають підстав для висновку, що справа має виняткове значення для скаржника, а також стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Докази на підтвердження зазначеного відсутні.

Сама лише вказівка на наявність постанови Верховного Суду у справі № 909/511/21, згідно з якою саме правовласник самостійно визначає суму паушального платежу та/чи компенсації, не може бути визнана Судом підставою для відкриття касаційного провадження, передбаченою підпунктом "в" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України. Незгода із рішеннями судів попередніх інстанцій не свідчить про їх незаконність, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для скаржника внаслідок прийняття цих рішень, оскільки настання таких наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь позивача є звичайним передбачуваним процесом.

Крім того, з постанови Верховного Суду від 26.05.2022 у справі № 909/511/21, на яку посилається скаржник, суди попередніх інстанцій, задовольняючи позов, виходили з конкретних обставин справи і загальних засад цивільного законодавства, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності, та притягнули відповідача до відповідальності у вигляді стягнення компенсації, розмір якої визначили з урахуванням розміру плати за використання одного твору, передбаченого саме договором про управління майновими авторськими правами.

Разом з тим зміст касаційної скарги зводиться до незгоди з оцінкою доказів, встановленою судами попередніх інстанцій, і з`ясованими обставинами справи.

Посилання скаржника на те, що "висновки першої та апеляційної інстанцій читати неможливо, такі рішення, які оскаржує позивач, ганьблять захист прав інтелектуальної власності в Україні, суди першої та апеляційної інстанції усвідомлено саботують будь-який захист прав інтелектуальної власності в Україні", - є лайкою, а не доводами (аргументами), і свідчить лише про невихованість автора тексту скарги.

Отже, наведені у касаційній скарзі доводи не можуть бути визнані такими, за яких Суд міг би визнати справу № 910/1540/21 такою, у якій судові рішення можуть бути переглянуті у касаційному порядку. Верховний Суд не може ставити під сумнів законність рішень судів попередніх інстанцій тільки через те, що такі рішення оскаржено і скаржник вважає їх незаконними, а тому підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі за касаційною скаргою ТОВ "Юніверс Медіа Корпорейшн" немає.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23.10.1996; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" від 19.12.1997).

Використання оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи" тощо, не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже, виходячи з високого статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

Верховний Суд зазначає, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є виключенням із загального правила, й необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку буде порушено принцип "правової визначеності".

З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Юніверс Медіа Корпорейшн" на рішення господарського суду міста Києва від 03.08.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.05.2022 у справі № 910/1540/21, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтею 234, пунктом 2 частини третьої статті 287, статтею 293 ГПК України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверс Медіа Корпорейшн" на рішення господарського суду міста Києва від 03.08.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.05.2022 у справі № 910/1540/21.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Булгакова

Суддя Б. Львов