Рішення

від 23.06.2022 по справі 398/2480/21

ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 398/2480/21

провадження №: 2/398/182/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"24" червня 2022 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Нероди Л.М.,

з участю секретаря судового засідання Шаповал І.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Олександрії в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Олександрійський рудоремонтний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі,

В С Т А Н О В И В:

ВИМОГИ ПОЗИВАЧА

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Олександрійський рудоремонтний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі та компенсації за невикористану відпустку.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що з 05 вересня 2019 року вона працювала в ТОВ «Олександрійський рудоремонтний завод» на посаді заступника головного інженера згідно наказу № 174-к від 04.09.2019 року з посадовим окладом 17500 грн. на місяць. 01 листопада 2019 року згідно наказу № 223-К позивач була переведена на посаду заступника директора технічного з посадовим окладом 17500 грн. на місяць. 29 січня 2021 року позивач звільнена з посади заступника директора технічного згідно п. 1 ст. 36 КЗпП України за згодою сторін згідно наказу № 23-к від 29.01.2021 року. В день звільнення позивача відповідач не провів з нею розрахунок. Протягом всього часу роботи заробітна плата на підприємстві виплачувалася нерегулярно, нарахування розміру заробітної плати з липня 2020 року відбувались не завжди у відповідності до встановленого окладу. Відповідачем нарахована, але не виплачена позивачу заробітна плата за травень, червень, вересень, жовтень, частково за грудень 2020 року та січень 2021 року на загальну суму 56962 грн. 22 коп. без урахування обов`язкових податків та платежів. Крім того, відповідачем не виплачена позивачу компенсація за невикористану відпустку терміном 32 календарних дні в сумі 11500 грн. без урахування обов`язкових податків та платежів.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ

Ухвалою судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Орловського В.В. від 25.05.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження.

Ухвалою судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Нероди Л.М. від 09.12.2021 року справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

ЗАПЕРЕЧЕННЯ ВІДПОВІДАЧА

Представник відповідача відзив на позов та заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не подав.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

З 05 вересня 2019 року позивач працювала в ТОВ «Олександрійський рудоремонтний завод» на посаді заступника головного інженера згідно наказу № 174-К від 04.09.2019 року з посадовим окладом 17500 грн. на місяць. 01 листопада 2019 року згідно наказу № 223-К позивач була переведена на посаду заступника директора технічного з посадовим окладом 17500 грн. на місяць. 29 січня 2021 року позивач звільнена з посади заступника директора технічного згідно п. 1 ст. 36 КЗпП України за згодою сторін відповідно до наказу № 23-К, що підтверджується копіями наказів № 174-К від 04.09.2019 року, № 223-К від 01 листопада 2019 року, № 23/К від 29.01.2021 року та копією трудової книжки серії НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 .

Відповідно до відомостей Пенсійного фонду України, зазначених у формі ОК-5, ОСОБА_1 була нарахована заробітна плата: за травень 2020 року 7368 грн. 42 коп., за червень 2020 року 7159 грн. 09 коп., за вересень 2020 року 7954 грн. 55 коп., за жовтень 2020 року 7500 грн. 00 коп., за грудень 2020 року 17500 грн., за січень 2021 року 13480 грн. 16 коп.

Згідно виписки по картці/рахунку ОСОБА_1 за період з 05 вересня 2019 року по 16 березня 2021 року в АТ КБ «Приватбанк» 22 січня 2021 року позивач отримала частину заробітної плати за грудень 2020 року в сумі 4000 грн. 00 коп. Заробітна плата за травень, червень, вересень, жовтень 2020 року та січень 2021 року позивачу не надходила.

22 січня 2021 року та 01 лютого 2021 року позивач зверталась до ТОВ «Олександрійський рудоремонтний завод» про проведення з нею розрахунку та надання довідки про заборгованість по заробітній платі, відповіді на які відповідач не надав.

ОЦІНКА СУДУ

Оцінюючи надані позивачем докази, суд вважає доведеним факт порушення відповідачем вимог ст. 116 КЗпП України щодо виплати при звільненні працівника всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, в день звільнення, що підтверджується, зокрема, відомостями Пенсійного фонду України, вказаними в формі ОК-5, щодо позивача ОСОБА_1 та випискою по картці/рахунку за період з 05 вересня 2019 року по 16 березня 2021 року в АТ КБ «Приватбанк».

Отже, у спірних правовідносинах з вини відповідача не був проведений повний розрахунок при звільненні з позивачем, при цьому відповідач не надав доказів на користь протилежного.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем по виплаті заробітної плати становить 56962 грн. 22 коп. без урахування обов`язкових податків та платежів.

Щодо стягнення компенсації за невикористану відпустку суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 8 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08.02.1995 року № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Відповідно до наказу ТОВ «Олександрійський рудоремонтний завод» № 23/К від 29.01.2022 року про припинення трудового договору компенсація за відпрацьований час позивачу повинна бути виплачена за строк 32 календарних дні.

Судом встановлено, що заробітна плата позивача за грудень 2020 року становила 17500 грн. 00 коп., за січень 2021 року 13480 грн. 16 коп. Кількість робочих днів за грудень 2020 року 22 дні, за січень 2021 року 19 днів.

Середньоденна заробітна плата позивача складає 755 грн. 61 коп. ((17500 + 13480,16) / (22 + 19)).

Отже, компенсація позивачу за відпрацьований час у кількості 32 днів повинна становити 24179 грн. 52 коп.

Враховуючи, що відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, суд вважає, що компенсація за невикористану відпустку позивачу у кількості 32 днів підлягає стягненню у розмірі 11500 грн. в межах заявлених позивачем вимог.

Оцінюючи усі докази, з урахуванням наведених мотивів, суд вважає доведеними ті обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх позовних вимог і має підстави для задоволення позову.

Порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі за періоди з травня по червень 2020 року, з вересня по жовтень 2020 року та з грудня 2020 року по 29 січня 2021 року, всього в сумі 56962 грн. 22 коп. без урахування обов`язкових податків та платежів, а також компенсації за невикористану відпустку в розмірі 11500 грн. 00 коп. без урахування обов`язкових податків та платежів.

На підставі ч. 2 ст. 5 ЦПК України суд відповідно до викладених в позові вимог вважає ефективним і таким, що не суперечить закону саме такий спосіб захисту порушеного права позивача. Це не виходить за межі заявлених позовних вимог і не порушує вимог ст. 5 ЦПК України.

НОРМИ ПРАВА

У відповідності з положеннями частини другої статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно частини першої-другої статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Частиною четвертою статті 43Конституції України передбачено право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом (частина сьома статті 43 Конституції України).

За вимогами частини першої статті 21 Кодексу законів про працю України, трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

За приписами статті 1 Закону України «Про оплату праці», частини першої статті 94 Кодексу законів про працю України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану роботу.

Стаття 115Кодексу законівпро працюУкраїни та стаття 24Закону України«Про оплатупраці» передбачають, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні. Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника. Заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки.

Згідно ст. 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Частиною 1 статті 83 КЗпП України передбачено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Право на заробітну плату захищається й Конвенцією про захист заробітної плати № 95, яка ратифікована 31.01.1961 року.

Відповідно до ст. 1 даної Конвенції метою цієї Конвенції є термін «заробітна плата», який означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах, і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити, на підставі письмового або усного договору про наймання послуг, працівникові за працю, яку виконано, чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано, чи має бути надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Конвенції ця Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватись заробітна плата.

Відповідно до ст. 12 Конвенції заробітна плата виплачуватиметься через регулярні проміжки часу. Якщо немає інших відповідних урегулювань, котрі забезпечують виплату заробітної плати через регулярні проміжки часу, то періоди виплати заробітної плати має бути продиктовано національним законодавством або визначено колективним договором чи рішенням арбітражного органу.

Окрім того, статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В розумінні Європейського Суду з прав людини мирне володіння своїм майном включає не тільки «класичне» право власності, яке розглядається в Україні, а й, до прикладу, виплати за трудовим договором та інші виплати.

Згідно частини шостої статті 141Цивільного процесуальногокодексу України вбачається, що в разі, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення заборгованості по заробітній платі.

Враховуючи те, що позивач звільнена від сплати судового збору за подання позовної заяви про стягнення заборгованості по заробітній платі, тому суд дійшов висновку про стягнення судового збору у розмірі 992 грн. 40 коп. з відповідача в дохід держави.

На підставі наведеного, керуючись статями 2, 4, 9, 10-13, 76-81, 89, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 279, 280-284, 353-355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Олександрійський рудоремонтний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Олександрійський рудоремонтний завод» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за періоди з травня по червень 2020 року, з вересня по жовтень 2020 року та з грудня 2020 року по 29 січня 2021 року в сумі 56962 (п`ятдесят шість тисяч дев`ятсот шістдесят дві) грн. 22 коп. без урахуванняобов`язкових податківта платежіві компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 11500 грн. 00 коп. без урахування обов`язкових податків та платежів.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Олександрійський рудоремонтний завод» на користь держави судовий збір у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку та подано апеляційну скаргу до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 24 червня 2022 року.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ;

представник позивача адвокат Боровський Валерій Антонович, адреса: Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Святомиколаївська, 10;

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Олександрійський рудоремонтний завод», код ЄДРПОУ 39477984, місцезнаходження: Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Івана Мазепи, 40, кв. 9.

СУДДЯ: Л.М. НЕРОДА