Рішення

від 03.07.2022 по справі 120/963/22-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

04 липня 2022 р. Справа № 120/963/22-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Бошкової Ю.М., розглянувши в письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фермерського господарства "Немировського Павла Ілліча" (вул. Котовського, 128, відокремлена садиба, смт. Теплик, Теплицький район, Вінницька область, 23800, код ЄДРПОУ 60043547) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі структурного підрозділу Відділу державного контролю (нагляду) у Вінницькій області (вул. В. Порика, 29, м. Вінниця, 21021, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось фермерське господарство "Немировського Павла Ілліча" (далі ФГ "Немировського Павла Ілліча", позивач) з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі структурного підрозділу Відділу державного контролю (нагляду) у Вінницькій області (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідачем при прийнятті постанови від 18.01.2022 №293947 не враховано, що транспортним засобом здійснено перевезення зерна кукурудзи, тобто сипучого вантажу, який є рухомим під час переміщення транспортного засобу. Також сторона позивача зауважує, що на момент проведення габаритно-вагового контролю була відсутня методика зважування сипучих вантажів, що унеможливлює встановлення факту порушення вагових параметрів при перевезенні сипучого вантажу. Окрім того, транспортний засіб ФГ " ОСОБА_1 " після габаритно-вагового контролю не затримувався та після його проходження подальший рух не заборонявся.

За змістом позову представник позивача також звертає увагу суду на те, що отримане за результатами адвокатського запиту Свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 26.05.2021 №35-02/4127 містить інформацію, що діапазон зважування маси: min - 500 кг. mах - 30000 кг. Тобто, зважування автомобіля позивача, загальна маса якого з вантажем на момент зважування становила 39,31 т, здійснювалося вагами, які не можна застосовувати для зважування транспортних засобів вагою понад 30 т, оскільки діапазон зважування таких ваг знаходиться в межах від 500 кг до 30 т.

З огляду на зазначене, сторона позивача вважає постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 8500 грн. протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Ухвалою від 28.01.2022 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Окрім того, даною ухвалою вирішено витребувати у Відділу державного контролю (нагляду) у Вінницькій області всі належним чином засвідчені копії матеріалів, які стали підставою для винесення оскаржуваної постанови №293947 від 18.01.2022.

01.03.2022 представником відповідачів подано до суду відзив, в якому він просить відмовити у задоволенні позову. Свою позицію мотивує тим, що 23.11.2021 у пункті габаритно-вагового контролю посадовими особами Південного міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки MAN реєстраційний номер НОМЕР_1 , та причіп BODEX реєстраційний номер НОМЕР_2 , що використовувався перевізником ФГ " ОСОБА_1 " Під час контролю виявлено факт перевезення вантажу із перевищенням вагових обмежень (без дозволу, виданого компетентними уповноваженими органами, або документа про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів - у разі неподільного вантажу), встановлених Правилами дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306. Так, фактичне навантаження на строєну вісь склало 23,150 тон при нормативно допустимому - 22 т.

Як зазначає сторона відповідача, за результатами проведеної перевірки посадовими особами складено: Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №317813 від 23.11.2021, Акт про перевищення транспортних засобом нормативно вагових параметрів № 0055790 від 23.11. 2021 та Довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю №0067728 від 23.11.2021.

З приводу доводів позивача про те, що ваговий комплекс, яким здійснено зважування транспортного засобу ФГ " ОСОБА_1 " не призначений для зважування вантажів масою більше 30 т., представник відповідача вказує, що ваговий комплекс на якому проводилось зважування 23.11.2021 повірений та знаходився в справному стані заводський номер № 0011904. При цьому, згідно з свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки до вагового коплексу заводський номер № 0011904 вбачається, що останній містить діапазон зважування маси: min - 500 кг та mах - 30000 кг стосується навантаження на одну вісь.

З огляду на викладене, на переконання відповідача, відсутні підстави для визнання протиправною та скасування постанови від 18.01.2022 №293947.

30.05.2022 до суду надійшла відповідь на відзиву. У якій представник позивача не погоджується з доводами, наведеними у відзиві та зокрема вказує, що зі змісту Акта проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом вбачається, що даний документ не містить характеристик в частині вимірювального та зважувального обладнання при проведенні габаритно-вагового контролю, зокрема, якими саме вагами проводилось зважування транспортного засобу позивача, який відсоток похибки таких ваг і чи враховувався під час зважування сипучий стан вантажу тощо.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив, що 23.11.2021 у пункті габаритно-вагового контролю на а/д М-05 Київ-Одеса 452 км +811 м посадовими особами Південного міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт та габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки MAN реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом BODEX, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить та використовується перевізником ФГ " ОСОБА_1 ".

За результатами перевірки складено акт від 23.11.2021 №317813 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, відповідно до якого під час перевірки виявлено порушенняп. 22.5 Правил дорожнього руху, а саме: при нормативному навантаженні на строєну вісь 22 т. фактичне навантаження становить 23,15 т. Відповідальність за таке порушення передбачена абз. 14 ч. 1ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Окрім того, за результатами габаритно-вагового контролю складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 23.11.2021 №0055790, в якому зафіксовано, що повна маса транспортного засобу становить - 39,31 т. при нормативно допустимій 40 т. та осьові навантаження: 6,44 т. при нормативно допустимому 11 т.; 9,72 т. при нормативно допустимому 11 т.; 8,04+7,98+7,13 т. при нормативно допустимому 22 т.

Відповідно до довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю №0067728 від 23.11.2021 встановлено результати вагового контролю навантаження на кожну з осей, які становлять: 1 вісь 6,44 т; 2 вісь 9,72 т; 3 вісь 8,04 т; 4 вісь 7,98 т; 5 вісь 7,13 т; повна маса транспортного засобу 39,31 т.

18.01.2022 за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт в.о. обов`язки начальника Відділу державного контролю (нагляду) у Вінницькій області винесено постанову №293947 про застосування адміністративного-господарського штрафу у розмірі 8500 грн. за порушення статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачена абзацом 14 частини 1статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Вважаючи постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із такого.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-ІІІ (далі - Закон № 2344-ІІІ).

Вказаний закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами-суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень (ст. 3 Закону № 2344-ІІІ).

Відповідно до ч. 4ст. 6 Закону № 2344-ІІІреалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Постанова № 103).

Відповідно до п. 1 Постанови № 103 Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Згідно з п.п. 1 п. 4 Постанови № 103 основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.

За змістом п. 8 Постанови № 103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Частиною 11 статті 6 Закону №2344 передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі -Порядок № 1567).

Згідно з абзацом 1 пункту 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється, наявність визначених статтями 39і 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Відповідно достатті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Згідно з абзацом 15 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу до автомобільних перевізників застосовується штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до частини другої статті 29 Закону України "Про дорожній рух" з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

За правилами статті 33 Закону України "Про автомобільні дороги" рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30(далі - Правила №30), транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених упункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно зпунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі -ПДР) за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Пунктом 4 Правил №30 передбачено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними упункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок № 879).

Відповідно до пункту 2 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Пунктом 3 Порядку №879 передбачено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення (пункт 18 Порядку №879).

Крім того, за результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних. У разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України (пункти 20, 21 Порядку №879).

Разом із тим, відповідно до підпункту 3 пункту 2 Порядку №879 великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені упункті 22.5 ПДР.

Системний аналіз наведених норм свідчить, що державному контролю підлягають транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України. Такий контроль здійснюють уповноважені органи - Укртрансбезпека шляхом проведення перевірок, зокрема, рейдової. Під час проведення рейдової перевірки здійснюється державний контроль, зокрема, за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства щодо габаритно-вагових стандартів транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування. За порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються відповідні адміністративно-господарські штрафи.

Як видно із матеріалів справи, позивач здійснював перевезення вантажу великоваговим транспортним засобом, загальна маса якого становила 39,31 т з перевищення навантаження на строєну вісь 23,15 т при нормі 22 т. Наведене y відсотковому співвідношенні перевищення параметрів над нормативом становить 5,23 %, що підтверджується наявними у матеріалах справи документами та талоном зважування від 23.11.2021.

Водночас, позивач вказує про відсутність методики, затвердженої спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології для зважування вантажів та вважає, що наявні підстави для визнання протиправною та скасування постанови про застування до нього адміністративно-господарського штрафу.

З приводу таких доводів позивача, суд зазначає, що в розумінні підпункту 2 пункту 2 Порядку №879 вимірювання (зважування) процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Пунктом 19 Порядку №879, у редакції чинній на час прийняття такого Порядку, встановлювалося, що регламент проведення вимірювання і зважування та технічні параметри вимірювального і зважувального обладнання визначаються Укравтодором згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2013 №385 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30 і від 27.06. 2007 №879"пункт 19 Порядку №879 викладено в такій редакції: "Під час проведення габаритно-вагового контролю Укртрансінспекція або її територіальні органи керуються методикою, затвердженою Мінекономрозвитку". При цьому змін до підпункту 2 пункту 2 Порядку №879 внесено не було.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №671 "Про внесення змін до Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні" виключено пункт 19 Порядку №879.

З огляду на виключення пункту 19 Порядку №879 наявність у терміні "вимірювання" посилання на методику, затверджену спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології, не розцінюється судом як наявність у відповідача обов`язку під час здійснення габаритно-вагового контролю керуватися методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Оскільки за змістом статей4і29 Закону України "Про дорожній рух",статті 33 Закону України "Про автомобільні дороги"визначення порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України, і такий механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів визначено Порядком №879, яким керувався відповідач, суд вважає, що відповідачем правомірно проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу позивача та складено відповідні довідку та розрахунок.

Відсутність методики не є підставою для невнесення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів габаритні параметри яких перевищують нормативні та не звільняє перевізників від відповідальності за перевищення вагових та габаритних параметрів транспортного засобу, не свідчить про те, що процедура зважування відбулась з порушенням норм чинного законодавства, або в зв`язку з відсутністю методики були спотворені дані зважування.

Викладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, наведеною у постановах від 02.08.2018 у справі №820/1420/17, від 21.09.2018 у справі № 804/5296/17, від 03.07.2019 у справі №819/1381/16.

Щодо посилань позивача на той факт, що здійснювалося перевезення сипучого вантажу (зерно кукурудзи), то суд зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 8.14 - 8.15 Глави 8 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363(далі- Правила № 363) завантажені предмети слід розміщувати і закріпляти так, щоб запобігти їх падінню, волочінню, травмуванню ними супровідних осіб чи створенню перешкод для руху.

Вантаж повинен бути належним чином закріплений засобами кріплення (ременями, ланцями, розтяжками, тросами, розпірними перекладинами, якірними рейками (балками), сітками тощо) відповідно до національних стандартів щодо правил безпечного закріплення вантажів і засобів кріплення. Кількість засобів кріплення вантажу повинна бути достатньою для здійснення його безпечного перевезення.

Згідно з пунктом 12.1 Глави 12 Правил №363 передбачено, що при транспортуванні вантажів необхідно дотримувати вимогПравил дорожнього рухуУкраїни.

Разом з тим, пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України не визначено особливостей при встановлені вагових обмежень для навантаження на вісь транспортного засобу, в залежності від виду вантажу (сипучий, неподільний тощо).

Відповідно до пункту 12.5 Глави 12 Правил № 363 для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова, волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.

Пунктом 8.20 Глави 8 № 363 визначено, що водій зобов`язаний перевірити відповідність кріплення і складання вантажу на рухомому складі умовам безпеки руху та забезпечення цілості рухомого складу, а також сповістити Замовника про виявлені недоліки у кріпленні та складанні вантажу, які загрожують його збереженню.

Отже, водій, який здійснює вантажні перевезення, зокрема сипучого вантажу автомобільним транспортом зобов`язаний дотримуватись встановлених правил, з метою уникнення порушень законодавства про автомобільний транспорт та створення небезпеки для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.

Наведеними вище нормативними актами не передбачається можливості звільнення перевізника від відповідальності за порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом у випадку переміщення вантажу у вантажному відсіку автомобіля.

Так, згідно з вимогами чинним законодавства та жодними вітчизняним чи міжнародним нормативним документом не передбачені виключення зПравил дорожнього рухуУкраїни щодо правильності розміщення та кріплення вантажу при перевезенні подільних (в тому числі сипучих) вантажів.

Відтак, переміщення ватажу під час руху не є припустимим, оскільки його переміщення спричиняє збільшення динамічної маси транспортного засобу при гальмуванні, а також порушує стійкість транспортного засобу.

Крім того, суд зазначає, що оскільки автомобіль на вагу заїжджає повільно, зі швидкістю не більше 5-6 км на годину, то така швидкість руху не може призвести до значного зміщення вантажу.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного суду у складі Касаційного адміністративного суду від 24.07.2019 у справі №803/1540/16.

При цьому, суд зазначає, що законодавцем чітко передбачено критичну похибку в розмірі 2 %, що дозволяє враховувати специфіку вантажу, в тому числі й подільного, який під час транспортування здатний зсуватися (перемішуватися).

Завантажуючи вантажний автомобіль у межах дозволеної фактичної маси, перевізник зобов`язаний враховувати дозволені навантаження на осі транспортного засобу, нерівномірний розподіл маси вантажу на осі, зміну маси транспортного засобу та можливе перевищення вагових параметрів після здійснення заправки автомобіля пальним, та використовувати, в таких випадках, транспортний засіб з відповідними технічними параметрами.

Вказане узгоджується з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 29.01.2020 у справі № 814/1460/16.

З приводу зважувального обладнання, яке використовувалось посадовоми особами Укртрансбезпеки при здійсненні зважування транспортного засобу позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 12, 13 Порядку № 879 вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки ДП "Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів" Мінекономрозвитку України № 35-02/4127 від 26.05.2021 ваги автомобільні електронні для зважування дорожніх транспортних засобів у русі типу "AR-WIM", зав. № 0011094 (Туреччина), яким здійснювалося зважування транспортного засобу позивача, відповідає вимогам ДСТУ OIMLR 134-1:2010 "Прилади автоматичні для зважування дорожних транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь Загальні технічні вимоги та методи випробування" за класом 2D.

Отже, беручи до уваги зміст зазначеного свідоцтва, суд доходить висновку, що цим документом підтверджується факт повірки та метрологічної атестації відповідного зважувального обладнання, його справний технічний стан, а також те, що метрологічна характеристика застосованої відповідачем вимірювальної техніки відповідала вимогам державних стандартів у цій галузі та нормативно-технічної документації та була придатною для використання з метою зважування великогабаритних транспортних засобів.

При цьому, суд вважає необґрунтованими доводи представника позивача з приводу того, що діапазон вимірювання ваг становить від 500 кг до 30 т., що не дозволяє використовувати їх для зважування транспортного засобу ФГ " ОСОБА_1 ", враховуючи, що загальна маса такого транспортного засобу становить 39,31 т.

У свідоцтві про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 35-02/4127 від 26.05.2021 дійсно зазначено, що діапазон вимірювання вагів автомобільних електронних для зважування дорожніх транспортних засобів у русі типу "AR-WIM" становить: min 500 кг., max 30000 кг., однак у пункті габаритно-вагового контролю здійснюється поосьове зважування транспортного засобу. Тобто такі характеристики діапазону вимірювання вказані щодо мінімально та максимально допустимого навантаження саме на одну вісь.

Відтак, враховуючи те, що за результатами вагового контролю навантаження на кожну з осей, у тому числі строєну, становило не більше 30000 кг., суд дійшов висновку, що вищезазначене зважувальне обладнання за своїми технічними характеристиками є належним для зважування транспортного засобу марки MAN реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом BODEX, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить та використовувалось перевізником ФГ " ОСОБА_1 ".

Крім того, суд зауважує, що нормами чинного законодавства не передбачено обов`язкового пред`явлення водію транспортного засобу при здійсненні габаритно-вагового контролю документів про державну метрологічну атестацію вимірювального приладу, яким здійснено габаритно-ваговий контроль, а також протоколу, свідоцтва про метрологічну реєстрацію на предмет відповідності технічних характеристик ваг тощо. Тобто ненадання посадовими особами Укртрансбезпеки під час здійснення габаритно-вагового контролю вказаної документації не свідчить про протиправність їхніх дій та відсутність права використовувати відповідне зважувальне обладнання.

Положеннями Порядку №879 не визначено також й обов`язку органу державного контролю на автомобільному транспорті зазначати в акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, акті про перевищення транспортних засобом нормативно вагових параметрів та у довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю інформації про обладнання на якому здійснюється габаритно-ваговий контроль, а також відомостей щодо проведення його періодичної повірки.

Аналогічний висновок наведено у постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2021 у справі №120/7021/21-а.

Суд також зазначає, що за змістом відповідних норм та виходячи з положень статті 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тимчасове затримання транспортного засобу уповноважені здійснювати виключно співробітники відповідного уповноваженого підрозділу Національної поліції, а не посадові особи Укртрансбезпеки.

Крім того, в разі виявлення перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, обов`язок з усунення такого порушення покладається на водія, який має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб. Лише після цього, і за умови внесення плати за проїзд, такий засіб спрямовується для здійснення повторного габаритно-вагового контролю. Якщо під час здійснення повторного габаритно-вагового контролю фактів перевищення габаритно-вагових параметрів не виявлено, транспортний засіб може продовжити подальший рух.

На підставі викладеного, враховуючи встановлений під час перевірки факт перевищення транспортним засобом нормативних габаритних (вагових) параметрів та відсутність дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України або документів про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів, суд вважає, що постанова Відділу державного контролю (нагляду) у Вінницькій області від 18.01.2022 №293947 про застосування до ФГ " ОСОБА_1 " адміністративно-господарського штрафу є правомірною та не підлягає скасуванню.

Відповідно дост. 9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою та другою статті 77 КАС Українивстановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно зістаттею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів представників сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення, та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що у задоволенні позову належить відмовити.

Відповідно достатті 139 КАС України у зв`язку з відмовою в задоволенні позову понесені позивачем судові витрати, пов`язані зі зверненням до суду, не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст.7-77,90,94,139,241,245,246,250,255,295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: фермерське господарство «Немировського Павла Ілліча» (вул. Котовського, 128, відокремлена садиба, смт. Теплик, Теплицький район, Вінницька область, 23800, код ЄДРПОУ 60043547).

Відповідач: Державна служба України з безпеки на транспорті в особі структурного підрозділу Відділу державного контролю (нагляду) у Вінницькій області (вул. В. Порика, 29, м. Вінниця, 21021, код ЄДРПОУ 39816845).

Рішення в повному обсязі сформовано: 04.07.2022.

Суддя Бошкова Юлія Миколаївна