Рішення

від 04.07.2022 по справі 200/7447/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2022 року Справа№200/7447/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченко Т.О.,

розглянув в порядку загального позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Урзуфської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

11 серпня 2020 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Урзуфської сільської ради (далі відповідач), в якому позивач просив:

- визнати незаконними дії Урзуфської сільської ради та скасувати рішення від 23 червня 2020 року № 7/53-823 щодо відмови ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку;

- зобов`язати Урзуфську сільську раду переглянути клопотання ОСОБА_1 про відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку з винесенням відповідного рішення відповідно до чинного законодавства.

Заяви, клопотання учасників справи. Процесуальні дії у справі.

17 серпня 2020 року суд постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви позивач усунув у строк та у спосіб, що визначені судом.

07 вересня 2020 року суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі; вирішив розглядати справу в порядку загального позовного провадження; розпочав підготовче провадження; призначив підготовче засідання; встановив строк для подання заяв по суті справи; витребував у відповідача докази.

Про відкриття провадження в адміністративній справі учасники справи повідомлені з дотриманням вимог Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС).

19 липня 2021 року суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження; призначив справу до судового розгляду по суті; повторно витребував у відповідача докази.

Про дату, час і місце проведення судового засідання сторони повідомлені в порядку, визначеному КАС.

Сторони/їх представники в судове засідання не з`явилися.

Позивач надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

На підставі ч. 9 ст. 205 КАС справа розглянута в письмовому провадженні за наявними в ній матеріалами.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 15 червня 2020 року він звернувся до Урзуфської сільської ради з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею до 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

23 червня 2020 року Урзуфська сільська рада прийняла рішення № 7/53-823, яким відмовила позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, оскільки земельна ділянка є під`їздом до сусідньої ділянки.

Позивач вважає це рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Стверджує, що, звертаючись до відповідача з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, виконав всі вимоги, передбачені ст. ст. 116, 118 Земельного кодексу України.

Зазначає, що рішення відповідача містить лише загальний опис підстав для відмови, наведений у ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України. При цьому відповідач не вказав в чому саме полягає невідповідність місця розташування об`єкта законам чи прийнятим відповідно до них нормативно-правовим актам; в чому полягає невідповідність місця розташування об`єкта генеральному плану села Урзуф, схемам землеустрою чи техніко-економічним обґрунтуванням використання та охорони земель.

Наголошує, що відповідач не довів наявність будь-яких обмежень у використанні земельної ділянки, визначених Земельним кодексом України.

Стверджує, що до сусідніх земельних ділянок є інші в`їзди-виїзди для транспорту та можливість проходу. Наголошує, що у випадку приватизації земельної ділянки, не перешкоджатиме іншим особам в її використанні, виходячи з принципів добросусідства. Вказує на можливість встановлення сервітуту тощо.

На цих підставах просить задовольнити позов.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Докази відхилені судом, та мотиви їх відхилення.

На виконання вимог ст. 90 КАС суд оцінив докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні; оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з того, що жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 77 КАС кожна особа повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

За правилами абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З`ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив таке.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що встановлено на підставі паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

Позивач є власником земельної ділянки з кадастровим номером 1423985500:01:000:0433, площею: 0,04 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1423985500:01:000:0433 позивач набув на підставі договору купівлі-продажу.

Ці обставини встановлені на підставі витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 31 жовтня 2017 року № 102179937.

Відповідач Урзуфська сільська рада (ідентифікаційний код: 04342878) зареєстрована як юридична особа, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений відповідний запис.

Урзуфська сільська рада є представницьким органом місцевого самоврядування, який представляє інтереси територіальної громади села Урзуф Мангушського району Донецької області та від її імені та в її інтересах розпоряджається землями комунальної власності.

18 червня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Урзуфської сільської ради з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (колишньої дороги, що межує з земельною ділянкою з кадастровим номером 1423985500:01:000:0433), орієнтовною площею 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) з метою її подальшої безоплатної приватизації.

Разом з клопотанням заявник подав копії паспорта та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 31 жовтня 2017 року № 102179937, листа Урзуфської сільської ради від 02 червня 2020 року № 378, а також графічні матеріали, що дозволяють ідентифікувати земельну ділянку, а саме роздруківку з Публічної кадастрової карти України).

23 червня 2020 року Урзуфська сільська рада прийняла рішення № 7/53-823 «Про розгляд клопотання ОСОБА_1 ».

Як свідчить зміст цього рішення, Урзуфська сільська рада покликалася на п. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та ст. 12 Земельного кодексу України. Зазначала, що заслухала голову постійної комісії сільської ради з питань агропромислового комплексу, регулювання земельних відносин і охорони навколишнього середовища Бурназова Ф.В., який повідомив, що 23 червня 2020 року на засіданні комісії розглянуто клопотання ОСОБА_1 щодо виділення земельної ділянки площею 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового буднику. Комісія рекомендувала відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 , оскільки ця земельна ділянка є під`їздом до сусідньої земельної ділянки. Заслухавши інформацію ОСОБА_2 , який зауважив, що відповідно до ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України підставою відмови у наданні дозволу на користування земельною ділянкою може бути невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджуваних у встановленому законом порядку, сільська рада вирішила відмовити ОСОБА_1 у задоволенні його клопотання.

Ухвалами від 07 вересня 2020 року та від 19 липня 2021 року суд витребував у відповідача: клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з усіма доданими до нього документами; рішення Урзуфської сільської ради від 23 червня 2020 року № 7/53-823 «Про розгляд клопотання ОСОБА_1 » та усі документи, що слугували підставою для його прийняття; витяг з протоколу пленарного засідання Урзуфської сільської ради, яке відбулося 23 червня 2020 року, в частині розгляду проекту рішення «Про розгляд клопотання ОСОБА_1 »; матеріали погодження проекту рішення Урзуфської сільської ради «Про розгляд клопотання ОСОБА_1 »; протокол засідання постійної комісії Урзуфської сільської ради з питань агропромислового комплексу, регулювання земельних відносин і охорони навколишнього середовища від 23 червня 2020 року або витяг з нього в частині, яка стосується розгляду проекту рішення «Про розгляд клопотання ОСОБА_1 »; висновок постійної комісії Урзуфської сільської ради з питань агропромислового комплексу, регулювання земельних відносин і охорони навколишнього середовища щодо проекту рішення «Про розгляд клопотання ОСОБА_1 »; всі інші докази, які стали підставою для прийняття рішення, з приводу якого виникли спірні правовідносини.

Витребувані докази відповідач суду не надав, про причини, що унеможливили їх подання, суд не повідомив, а тому справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Будь-які інші докази щодо предмета доказування учасники справи не надали.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Висновки по суті позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи місцевого самоврядування, їх посадові особи мають діяти в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін. У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Системний аналіз наведених вище правових норм дає підстави для висновку, що Земельним кодексом України визначений вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а саме невідповідність місця розташування об`єкта вимогам:

- законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів;

- генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації;

- схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

При цьому чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень ст. 118 Земельного кодексу України.

Відповідно з ст. 25 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі Закон № 280/97-ВР) сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції (ч. 3 ст. 26 Закону № 280/97-ВР).

Згідно з п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Відповідно до ч. ч. 1 ч 2 ст. 59 Закону № 280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Протоколи сесій сільської, селищної, міської ради, прийняті нею рішення підписуються особисто сільським, селищним, міським головою, районної у місті, районної, обласної ради - головою відповідної ради, у разі їх відсутності - відповідно секретарем сільської, селищної, міської ради, відповідно заступником голови районної у місті, районної ради чи першим заступником, заступником голови обласної ради, а у випадку, передбаченому частинами сьомою та восьмою цієї статті, - депутатом ради, який за дорученням депутатів головував на її засіданні (ч. 16 ст. 46 Закону № 280/97-ВР).

Отже, за результатами розгляду будь-яких основних питань діяльності сільської ради, останньою на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу приймається відповідне рішення.

Таким чином, рішення про надання особі дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або про відмову у його наданні повинно оформлятися розпорядчим індивідуальним правовим актом у формі рішення ради, прийнятого на її пленарному засіданні.

Суд встановив, що за наслідками розгляду клопотання позивача Урзуфська сільська рада прийняла рішення від 23 червня 2020 року № 7/53-823, яким відмовила у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Для вирішення публічно-правового спору, що виник між сторонами, рішення Урзуфської сільської ради від 23 червня 2020 року № 7/53-823 належить перевірити на відповідність критеріям, наведеним у ч. 2 ст. 2 КАС.

При цьому правомірність рішення, яке є предметом спору, суд оцінює виходячи з обґрунтування, яке наведено в ньому суб`єктом владних повноважень.

На переконання суду, рішення Урзуфської сільської ради не відповідає критерію обґрунтованості, оскільки, відмовляючи позивачу в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, рада обмежилась цитуванням положень ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України.

Урзуфська сільська рада не зазначила, якому саме закону та/або прийнятому відповідно до нього нормативно-правовому акту не відповідає місце розташування об`єкта та в чому саме полягає ця невідповідність.

В рішенні, яке є предметом спору, не зазначено, що місце розташування об`єкта не відповідає генеральному плану села Урзуф та/або іншій містобудівній документації (якій саме) та в чому полягає ця невідповідність.

Також в рішенні не зазначено, що місце розташування об`єкта не відповідає схемі землеустрою і техніко-економічному обґрунтуванню використання та охорони земель, проекту землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку і в чому полягає ця невідповідність.

Як наслідок, зі змісту цього рішення не можливо встановити, за якою ж саме підставою, визначеною ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, Урзуфська сільська рада відмовила ОСОБА_1 в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Сум не може замість суб`єкта владних повноважень визначати підстави відмови в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою і, самостійно їх визначивши, давати таким підставам правову оцінку.

З огляду на встановлені фактичні обставини суд дійшов висновку, що відповідач не довів належними і допустимими доказами наявність будь-якої з підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка передбачена ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, а тому рішення Урзуфської сільської ради від 23 червня 2020 року № 7/53-823 підлягає визнанню протиправним і скасуванню.

Порушене право позивача підлягає відновленню шляхом зобов`язання Урзуфської сільської ради повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 15 червня 2020 року, зареєстроване в Урзуфській сільській раді 18 червня 2020 року за № 311, про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з дотриманням порядку, встановленого ст. ст. 26, 59 Закону № 280/97-ВР та ст. 118 Земельного України, та з урахуванням правової оцінки, наданої судом в цьому рішенні.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 840,80 грн (квитанція від 05 серпня 2020 року № 80397) та 840,80 грн (квитанція від 05 серпня 2020 року № 80375).

Позивачем заявлена одна позовна вимога немайнового характеру, судовий збір за яку становить 840,80 грн. Ця вимога судом задоволена, а тому на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача належить стягнути судові витрати по сплаті судового збору в сумі 840,80 грн.

Разом з цим суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу його право на звернення до суду з клопотанням про повернення надміру сплаченого судового збору в сумі 840,80 грн на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст. ст. 2, 12, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 251, 255, 257, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 ) до Урзуфської сільської ради (ідентифікаційний код: 04342878; місцезнаходження: 87455, с. Урзуф, вул. Центральна, буд. 64) визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Урзуфської сільської ради від 23 червня 2020 року № 7/53-823 «Про розгляд клопотання ОСОБА_1 ».

3. Зобов`язати Урзуфську сільську раду повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 15 червня 2020 року, зареєстроване в Урзуфській сільській раді 18 червня 2020 року за № 311, про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з дотриманням порядку, встановленого ст. ст. 26, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та ст. 118 Земельного кодексу України, та з урахуванням правової оцінки, наданої судом в цьому рішенні.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Урзуфської сільської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

7. Повне судове рішення складено 05 липня 2022 року.

Суддя Т.О. Кравченко