Постанова

від 04.07.2022 по справі 120/1269/21-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/1269/21-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Поліщук Ірина Миколаївна

Суддя-доповідач - Боровицький О. А.

05 липня 2022 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Боровицького О. А.

суддів: Шидловського В.Б. Матохнюка Д.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14 червня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТАГРО 2000" до Державної служби геології та надр України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в лютому 2021 товариство з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТАГРО 2000" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної служби геології та надр України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 14.06.2021 адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Державної служби геології та надр України щодо не прийняття у визначений законом строк рішення за наслідками розгляду заяви товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТАГРО 2000" від 27.10.2017 на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону.

Зобов`язано Державну службу геології та надр України розглянути заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТАГРО 2000" від 27.10.2017 на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону та прийняти за наслідками її розгляду відповідне рішення про надання чи/або відмову у наданні відповідного дозволу, з урахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні.

В задоволені решти позовних вимог, - відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Виходячи з приписів п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши, суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що 27.10.2017 ТОВ "ІНВЕСТАГРО 2000" звернулось до відповідача із заявою на отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення Турбівської ділянки пісків Вінницької області без проведення аукціону.

Разом із тим, як зазначає позивач у позовній заяві, жодного рішення за наслідками розгляду заяви ТОВ "ІНВЕСТАГРО 2000" від 27.10.2017 відповідачем у визначений законом строк прийнято не було.

В подальшому, ТОВ "ІНВЕСТАГРО 2000" направило на адресу відповідача повідомлення про початок робіт з геологічного вивчення Турбівської ділянки пісків за принципом мовчазної згоди з 22.10.2020.

У відповідь на запит позивача, листом від 04.12.2020 відповідач повідомив про неможливість надання ТОВ "ІНВЕСТАГРО 2000" дозволу на користування надрами у зв`язку з відсутністю погоджень уповноважених органів та не визначення вартості продажу дозволу. Крім того, з приводу повідомлення про початок робіт з геологічного вивчення Турбівської ділянки пісків відповідач зазначив про зупинення перебігу строків звернення за отриманням адміністративних послуг.

Крім того, 30.12.2020 ТОВ "ІНВЕСТАГРО 2000" звернулось до відповідача із заявою про реєстрацію робіт з геологічного вивчення Турбівської ділянки пісків.

У відповідь на дану заяву, відповідач повідомив, що за відсутності у ТОВ "ІНВЕСТАГРО 2000" спеціального дозволу на користування надрами, йому відмовлено у реєстрації робіт з геологічного вивчення Турбівської ділянки пісків.

Незгода позивача із такими діями відповідача, зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом.

За результатами встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок щодо обґрунтованості позовних вимог частково.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Так, регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян регулюється Кодексом України про надра.

Статтею 1 Кодексу України про надра визначено, що надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.

Згідно з ст. 5 Кодексу України про надра родовища корисних копалин - це нагромадження мінеральних речовин в надрах, на поверхні землі, в джерелах вод та газів, на дні водоймищ, які за кількістю, якістю та умовами залягання є придатними для промислового використання.

Відповідно до ст. 6 Кодексу України про надра корисні копалини за своїм значенням поділяються на корисні копалини загальнодержавного і місцевого значення. Віднесення корисних копалин до корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Кодексу України про надра, користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Статтею 14 Кодексу України про надра визначено, що у надра надаються у користування для: геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення; видобування корисних копалин; будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод; створення геологічних територій та об`єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам`ятки природи; лікувальні, оздоровчі заклади та ін); виконання робіт (здійснення діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції; задоволення інших потреб.

Відповідно ч.ч. 1 - 3 ст. 15 Кодексу України про надра, надра надаються у постійне або тимчасове користування.

Постійним визнається користування надрами без заздалегідь встановленого строку.

Тимчасове користування надрами може бути короткостроковим (до 5 років) і довгостроковим (до 50 років). У разі необхідності строки тимчасового користування надрами може бути продовжено.

Згідно з ч. 2 ст. 16 Кодексу України про надра, спеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо розробки родовищ корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим. Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та порядок їх надання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Права та обов`язки користувача надрами визначені ст. 24 Кодексу України про надра.

Так, користувачі надр мають право: 1) здійснювати на наданій їм ділянці надр геологічне вивчення, комплексну розробку родовищ корисних копалин та інші роботи згідно з умовами спеціального дозволу або угоди про розподіл продукції; 2) розпоряджатися видобутими корисними копалинами, якщо інше не передбачено законодавством або умовами спеціального дозволу; 3) здійснювати на умовах спеціального дозволу консервацію наданого в користування родовища корисних копалин або його частини; 4) на першочергове продовження строку тимчасового користування надрами; 5) користуватися додатковими правами, передбаченими угодою про розподіл продукції.

Користувачі надр зобов`язані: 1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; 2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; 3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; 4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; 4-1) надавати та оприлюднювати інформацію про загальнодержавні та місцеві податки і збори, інші платежі, а також про виробничу (господарську) діяльність, необхідну для забезпечення прозорості у видобувних галузях, відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України; 5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.

Права та обов`язки користувача надр виникають з моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами, а в разі надання права користування надрами на умовах угод про розподіл продукції - з моменту набрання чинності такою угодою, якщо інше не передбачено цією угодою.

Користувач надр (інвестор), який отримав спеціальний дозвіл на користування надрами та гірничий відвід або уклав угоду про розподіл продукції, має виключне право здійснювати в його межах користування надрами відповідно до цього спеціального дозволу та угоди про розподіл продукції. Будь-яка діяльність, пов`язана з користуванням надрами в межах гірничого відводу, може здійснюватися тільки за згодою користувача надр (інвестора), якому він наданий. Така згода або відмова в її наданні має бути надана протягом двадцяти календарних днів після отримання відповідного письмового запиту. У разі ненадання жодної відповіді протягом зазначеного часу така згода вважається наданою.

Так, питання надання спеціальних дозволів на користування надрами у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, визначення процедури продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін регулює Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 року №615 (Порядок №615) (у редакції чинній на момент подання позивачем заяви про отримання відповідного дозволу).

Відповідно до п. 8 Порядку №615, без проведення аукціону дозвіл надається у разі, зокрема, геологічного вивчення та видобування корисних копалин місцевого значення.

Для отримання дозволу без проведення аукціону заявник подає органові з питань надання дозволу заяву разом з документами, зазначеними у додатку 1. Разом із заявою подаються дві копії заяви та доданих до неї документів. У заяві зазначаються назва і місцезнаходження ділянки надр, вид корисних копалин, відомості про заявника (найменування, місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ юридичної особи або прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - підприємця чи серія та номер паспорта такої особи (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган ДФС і мають відмітку у паспорті), інформація для здійснення зв`язку із заявником (номер телефону, адреса електронної пошти), а також підстава для надання дозволу згідно з пунктом 8 цього Порядку.

Заява реєструється організатором аукціону в журналі обліку з присвоєнням їй номера і зазначенням дати і часу подання. Підтвердженням реєстрації є відмітка організатора, що проставляється на копії заяви та повертається заявнику, або відмітка на описі вкладення у цінний лист про прийняття заяви на відправлення поштовим зв`язком.

Документи, що не відповідають вимогам цього Порядку, повертаються заявникові. Інформація про повернення документів протягом трьох робочих днів з моменту прийняття рішення про повернення розміщується на офіційному веб-сайті органу з питань надання дозволу.

Рішення про надання дозволу без проведення аукціону приймається протягом 30 днів після отримання всіх погоджень, передбачених пунктом 9 цього Порядку.

Відповідно до п. 9 Порядку №615, надання надр у користування, за винятком надання надр на умовах угод про розподіл продукції, погоджується з:

- Радою міністрів Автономної Республіки Крим, відповідними обласними, Київською і Севастопольською міськими радами - на користування ділянками надр з метою геологічного вивчення, розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, а також для цілей, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин;

- відповідними районними, міськими, селищними, сільськими радами - на користування ділянками надр, що містять корисні копалини місцевого значення;

- Мінприроди - на всі види користування надрами.

Для здійснення погодження орган, який видає дозвіл, не пізніше ніж протягом шести робочих днів з дати реєстрації документів надсилає їх копії у паперовому або електронному (шляхом сканування) вигляді органам, зазначеним в абзацах другому - четвертому цього пункту, та встановлює строк розгляду зазначених документів.

За результатами розгляду документів, надісланих на погодження, органи, зазначені в абзацах другому - четвертому цього пункту, надають погодження, які у паперовому або електронному вигляді надсилають органу, який видає дозвіл.

У разі ненадання органами, зазначеними в абзацах другому і третьому цього пункту, позитивної або негативної відповіді щодо погодження за результатами розгляду на найближчій сесії (але у будь-якому разі не пізніше ніж через 90 календарних днів з дати отримання документів від органу з питань надання дозволу) вважається, що надання дозволу ними погоджено.

Як встановлено з матеріалів справи, 27.10.2017 ТОВ "ІНВЕСТАГРО 2000" звернулось до відповідача із заявою на отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення Турбівської ділянки пісків Вінницької області без проведення аукціону.

Вказана заява була зареєстрована в Державній службі геології та надр України 30.10.2017 за №18127/02/12-17.

17.11.2017 Державна служба геології та надр України звернулась із листом до Міністерства екології та природних ресурсів України, Липовецької районної ради та Турбівської селищної ради, в яких просило у визначений Порядком №615 термін розглянути питання щодо погодження видачі спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення пісків Турбівської ділянки, що знаходиться у Липовецькому районі Вінницької області.

У відповідних листах Державна служба геології та надр України самостійно звернула увагу суб`єктів, уповноважених на надання погодження, на те, що у разі не отримання листа щодо погодження у визначений Порядком термін вважатиметься, що надання спеціального дозволу на користування надрами погоджено.

Разом із тим, заперечуючи проти вимог даного позову, представник відповідача зазначає, що 19.01.2018 Міністерство екології та природних ресурсів України надало погодження щодо надання відповідного спеціального дозволу, тоді як від Липовецької районної ради та Турбівської селищної ради погодження не надходили.

Водночас, як слідує із матеріалів справи, питання щодо надання чи/або відмови у наданні ТОВ "ІНВЕСТАГРО 2000" спеціального дозволу на користування надрами за поданою ним заявою від 27.10.2017, залишилось не вирішеним станом на дату вирішення даної справи.

При цьому, положеннями абз. 10 п. 9 Порядку №615 визначено, що у разі ненадання органами, зазначеними в абзацах другому і третьому цього пункту, позитивної або негативної відповіді щодо погодження за результатами розгляду на найближчій сесії (але у будь-якому разі не пізніше ніж через 90 календарних днів з дати отримання документів від органу з питань надання дозволу) вважається, що надання дозволу ними погоджено.

Крім того, положеннями п. 8 Порядку №615 передбачено, що рішення про надання дозволу без проведення аукціону приймається протягом 30 днів після отримання всіх погоджень, передбачених пунктом 9 цього Порядку.

Так, навіть у випадку неотримання від Липовецької районної ради та Турбівської селищної ради погодження щодо надання ТОВ "ІНВЕСТАГРО 2000" спеціального дозволу на користування надрами, надання такого дозволу вважається погодженим відповідними радами через 90 календарних днів з дати отримання документів від органу з питань надання дозволу.

Разом із тим, в порушення наведених вище положень п. 8 та п. 9 Порядку №615, відповідач протягом тривалого часу (більш ніж 2 роки) не вирішує питання щодо надання чи/або відмови у наданні ТОВ "ІНВЕСТАГРО 2000" спеціального дозволу на користування надрами, що, на думку суду, свідчить про допущену з його боку тривалу бездіяльність щодо вирішення спірного питання.

В даному випадку, ненадання відповіді Українського державного геологорозвідувального інституту, який підпорядковується Державній службі геології та надр України, жодним чином не може виправдовувати тривалу бездіяльність відповідача щодо не вирішення питання про надання чи/або відмову у наданні ТОВ "ІНВЕСТАГРО 2000" спеціального дозволу на користування надрами.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, щодо необхідності вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність Державної служби геології та надр України щодо не прийняття у визначений законом строк рішення за наслідками розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТАГРО 2000" від 27.10.2017 на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону.

Таким чином, беручи до уваги допущену з боку відповідача бездіяльність, з метою відновлення порушений прав позивача, необхідно зобов`язати Державну службу геології та надр України розглянути заяву ТОВ "ІНВЕСТАГРО 2000" від 27.10.2017 на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону та прийняти за наслідками її розгляду відповідне рішення про надання чи/або відмову у наданні відповідного дозволу, з урахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні.

Стосовно позовних вимог про визнання протиправним та скасування листа №18067/01-2/11-20 від 04.12.2020 Державної служби геології та надр України в частині щодо відмови у наданні спеціального дозволу на користування надрами та зобов`язати Державну службу геології та надр України прийняти рішення про надання ТОВ "ІНВЕСТАГРО 2000" спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення Турбівської ділянки пісків, суд зазначає наступне.

Так, суд першої інстанції вірно звернув увагу на те, що лист відповідача №18067/01-2/11-20 від 04.12.2020 не є тим рішенням суб`єкта владних повноважень в розумінні КАС України, яке може бути оскаржено до адміністративного суду.

Водночас, із змісту листа №18067/01-2/11-20 від 04.12.2020 слідує, що останній не містить жодної відмови щодо надання ТОВ "ІНВЕСТАГРО 2000" спеціального дозволу на користування надрами, адже він лише містить інформацію про ненадходження усіх погоджень від уповноважених органів та початкової ціни продажу дозволу.

Разом з тим, як уже було встановлено вище, не вирішення відповідачем питання щодо надання чи/або відмови у наданні ТОВ "ІНВЕСТАГРО 2000" спеціального дозволу на користування надрами протягом такого тривалого часу, навіть у випадку відсутності відповідних погоджень та ціни продажу дозволу, свідчить лише про допущену з його боку бездіяльність, а не відмову у наданні такого дозволу.

А тому, вимоги даного позову в цій частині задоволенню не підлягають.

Стосовно вимоги позивача про визнання протиправним та скасування листа №18067/01-2/11-20 від 04.12.2020 Державної служби геології та надр України, в частині щодо неможливості здійснювати користування надрами на підставі принципу "мовчазної згоди" без отримання спеціального дозволу на користування надрами та зобов`язати Державну службу геології та надр України утриматись від дій, що перешкоджають здійсненню ТОВ "ІНВЕСТАГРО 2000" геологічного вивчення за принципом "мовчазної згоди", суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" від 06.09.2005 року №2806-IV (надалі - Закон № 2806-IV), принцип мовчазної згоди - це принцип, згідно з яким суб`єкт господарювання набуває права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови якщо суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено.

Механізм застосування принципу мовчазної згоди визначений ч. 6 ст. 4-1 Закону №2806-IV, згідно з яким, у разі якщо у встановлений законом строк суб`єкту господарювання не видано або не направлено документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі, то через десять робочих днів з дня закінчення встановленого строку для видачі або відмови у видачі документа дозвільного характеру суб`єкт господарювання має право провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності. Копія заяви (опису прийнятих документів) з відміткою про дату їх прийняття є підтвердженням подачі заяви та документів державному адміністратору або дозвільному органу.

Згідно з ч. 5 ст. 4-1 Закону №2806-IV, підставами для відмови у видачі документа дозвільного характеру є: подання суб`єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком; виявлення в документах, поданих суб`єктом господарювання, недостовірних відомостей; негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру.

Диспозицією ч. 6 ст. 4-1 Закону №2806-IV передбачено, що у випадку невиконання дозвільним органом свого юридичного обов`язку (в установлений Законом строк видати документ дозвільного характеру або направити повідомлення про відмову у його видачі), тобто через свою бездіяльність, суб`єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру.

Таким чином, юридичний факт, який полягає у бездіяльності дозвільного органу, стає передумовою для виникнення правовідносин, у яких суб`єкт господарювання може застосувати принцип мовчазної згоди. Тобто, для виникнення у суб`єкта господарювання права на застосування принципу мовчазної згоди настає при наявності системи таких умов: 1) суб`єктом господарювання подані всі визначені законом документи для отримання дозволу, що підтверджується копією заяви (опису прийнятих документів) з відміткою про дату їх прийняття; 2) закінчення строку розгляду поданих документі - 10 робочих днів від дня подання заяви; 3) відсутність/несвоєчасність відповіді суб`єкта владних повноважень по суті поданої заяви.

Разом з тим, закріплені у законодавстві гарантії прав суб`єктів приватного права (зокрема, процесуальні строки, можливість застосування принципу мовчазної згоди тощо) не повинні використовуватися для легалізації триваючого правопорушення або здійснення незаконної діяльності.

Також, принцип мовчазної згоди застосовуються за умови, якщо суб`єктом господарювання дотримані всі вимоги законодавства, а у суб`єкта владних повноважень відсутня альтернатива у прийнятті або не прийнятті позитивного рішення за зверненням такого суб`єкта господарювання.

Крім того, варто також звернути увагу на те, що у випадку невиконання дозвільним органом свого юридичного обов`язку, тобто через свою бездіяльність, суб`єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру.

Із наведеного слідує, що навіть у випадку невиконання дозвільним органом свого юридичного обов`язку у визначений законом строк, суб`єкт господарювання набуває право на провадження лише певних, а не усіх без винятку дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру.

Разом із тим, як уже було зазначено судом вище, лист Державної служби геології та надр України не є тим рішенням суб`єкта владних повноважень в розумінні КАС України, яке може бути оскаржено до адміністративного суду.

Враховуючи вище викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, щодо відсутності підстав для задоволення вимог позивача у цій частині.

Стосовно позовної вимоги про визнання протиправною відмову у державній реєстрації робіт з геологічного вивчення Турбівської ділянки пісків, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1.3 Розділу І Порядку №263, державну реєстрацію РДГВН здійснює Державна служба геології та надр України відповідно до вимог цього Порядку шляхом проставлення відтиску штампа на переліку об`єктів робіт та досліджень з геологічного вивчення надр за формою № 3-гр (далі - Перелік РДГВН) згідно з додатком до цього Порядку та внесення запису в журнал державної реєстрації робіт і досліджень, пов`язаних із геологічним вивченням надр.

Згідно із положеннями п. 1.4 Розділу І Порядку №263, державній реєстрації підлягають РДГВН, що проводяться на основі:

- діючого спеціального дозволу на користування надрами;

- діючого спеціального дозволу на користування надрами разом з описом робіт та досліджень, які будуть виконуватись надрокористувачем, та інформацією щодо визначення просторових меж (як за площею, так і за глибиною) суміжної ділянки надр, але не більш як на 50 відсотків від площі раніше наданої у користування ділянки надр, просторові межі якої визначені в діючому спеціальному дозволі;

- затвердженого Держгеонадрами в установленому порядку пооб`єктного плану геологорозвідувальних робіт виконавця РДГВН.

В даному ж випадку, в матеріалах відсутні будь-які докази, які б свідчили про наявність у ТОВ "ІНВЕСТАГРО 2000" діючого спеціального дозволу на користування надрами.

А тому, є вірним твердження суду першої інстанції про те, що відповідачем цілком обґрунтованого відмовлено позивачу в державній реєстрації робіт з геологічного вивчення Турбівської ділянки пісків.

Відповідно, у задоволені вказаних позовних вимог правомірно відмовлено.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14 червня 2021 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Боровицький О. А. Судді Шидловський В.Б. Матохнюк Д.Б.