Постанова

від 04.07.2022 по справі 804/6708/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2022 року

м. Київ

справа №804/6708/15

касаційне провадження № К/9901/28480/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі у тексті - відповідач, скаржник) на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.06.2015 (суддя Віхрова В.С.) та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2015 (головуюча суддя Лукманова О.М., судді: Божко Л.А. Прокопчук Т.С.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НВО Завод Приват-Кабель»</a> (далі у тексті - позивач, Товариство, ТОВ «НВО Завод Приват-Кабель») до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

ТОВ «НВО Завод Приват-Кабель» звернулося до суду з позовом до ДПІ Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просило визнати незаконним та скасувати податкові повідомлення-рішення: форми «Р» №0002232204 від 22.05.2015, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) на суму 11 996 946, 00 грн, в тому числі 7997964,00 грн за основним платежем та 3 998 982, 00 грн за нарахованими штрафними санкціями, та форми «Р» №0002242204 від 22.05.2015, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 12 704 149, 00 грн, в тому числі 8 469 433, 00 грн за основним платежем та 4 234 716, 50 грн за нарахованими штрафними санкціями.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав про безпідставність висновків проведеної у 2015 році позапланової виїзної перевірки щодо нереальності операцій позивача з його контрагентами, що підтверджується належними первинними документами та достовірними даними бухгалтерського обліку.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 24.06.2015 позов ТОВ «НВО Завод Приват-Кабель» задовольнив, визнав незаконними та скасував податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 22.05.2015 №0002232204, №0002242204.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що висновки відповідача щодо нереальності господарських операцій між ТОВ «НВО Завод Приват-Кабель» та ТОВ «Торгова Компанія Верона», ТОВ «Астон Плюс», ТОВ «Торгівельний Союз «Реальто», ПП «Сфера-Контракт», ТОВ «Арніта Трейд», ТОВ «Бізнес-Консультант», ТОВ «Ліа Компані», ТОВ «Мега Лін», ТОВ «Мега-Торг», ТОВ «Техносинтез Холдинг», ТОВ «Металекс-Д», ТОВ «Торгівельний Дім «Хеппі Трейд», ТОВ «О-Віл» ТОВ «Пріор Груп», ТОВ «Ремторгснаб», ТОВ «Таурус Плюс», ТОВ «Фрілан ЛТД» зроблені упереджено, факт поставки товарів, їх оплата, зберігання та використання у власній господарській діяльності підтверджуються документально, належним чином відображено у бухгалтерському та податковому обліку позивача, право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджено податковими накладними. Судом першої інстанції дано оцінку господарським операціям, вказано на відсутність доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання операцій з поставки товарів позивачеві, невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтвердили недобросовісність позивача як платника податків та позбавляли б його права на податковий кредит.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 20.10.2015 скасував постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.06.2015 та прийняв нову постанову. Визнав незаконними та скасував податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 22.05.2015 №0002232204, №0002242204.

Ухвалюючи таке судове рішення суд апеляційної інстанції виходив з того, що нормою пункту 78.2 статті 78 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) встановлено заборону проводити документальні позапланові перевірки, включаючи й ті, які передбачені підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків. Оскільки в матеріалах справи наявні акти податкових перевірок ТОВ «НВО Завод Приват-Кабель», якими охоплено період господарської діяльності ТОВ «НВО Завод Приват-Кабель» з 01.01.2011 по 31.12.2013, відповідач, проводячи перевірку на підставі постанови слідчого, мав повноваження перевірити ТОВ «НВО Завод Приват-Кабель» з питань дотримання вимог податкового законодавства тільки за період з 01.01.2014 по 31.12.2014.

Також судом апеляційної інстанції вказано на передчасність висновків суду першої інстанції щодо неправомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень за фактом дослідження господарських операцій ТОВ «НВО Завод Приват-Кабель» з контрагентами у цій справі, позаяк нормою пункту 86.9 статті 86 ПК України встановлено заборону винесення податкового повідомлення-рішення за наслідком проведеної на підставі постанови слідчого у рамках кримінального провадження перевірки до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду у межах такої кримінальної справи.

За наведеного судом апеляційної інстанції зроблено висновок про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що слугувало підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення судом апеляційної інстанції нової постанови про задоволення позову.

Відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову повністю.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, оскільки за результатом проведеної перевірки встановлено, що спірні операції позивача з контрагентами не спрямовані на настання реальних наслідків. При цьому судами обох інстанції залишено поза увагою, що вказані операції не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, транспортних засобів та іншого майна, які економічно необхідні для виконання постачання товару за спірними операціями, що свідчить про відсутність необхідних умов для досягнення результатів господарської діяльності. Також зазначає про урахування наявності кримінальних справ, що також залишено судами поза увагою.

Позивач у запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що не погоджується із доводами відповідача, викладеними у касаційній скарзі, вважає, що рішення судів ґрунтуються на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідають нормам матеріального та процесуального права у зв`язку із чим підстав для їх скасування не вбачається.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 02.02.2017 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017; далі по тексту - КАС України) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі фактичних обставин справи, Верховний Суд виходить з такого.

Суди попередніх інстанцій установили такі обставини.

У період з 19.03.2015 по 21.04.2015 посадовими особами ДПІ Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області згідно з постановою заступника начальника ВКР СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області підполковника податкової міліції Білова Р.О. від 17.03.2015 про призначення позапланової документальної перевірки, було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «НВО Завод Приват-Кабель» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.01.2011 - 31.12.2014. За результатами позапланової виїзної перевірки 28.04.2015 складено акт №856/04-61-22-4/33116889, згідно з висновками якого ТОВ «НВО Завод Приват-Кабель» порушено п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 ПК України, внаслідок чого занижено суми податку на додану вартість за 2011 рік на загальну суму 790 862, 00 грн, за І квартал 2012 року на загальну суму 317 378, 00 грн, але у зв`язку зі сплином строку позовної давності податок не нараховується; порушено п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 ПК України, у результаті чого занижено суми податку на додану вартість на загальну суму ПДВ 8 614 699, 00 грн; зафіксовано порушення п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого занижено суми податку на прибуток за 2011 рік на загальну суму 909 491, 00 грн, але у зв`язку зі сплином строку позовної давності податок не нараховується; встановлено порушення п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 8 802 680, 00 грн.

На підставі акту перевірки від 28.04.2015 №856/04-61-22-4/33116889 ДПІ Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області 22.05.2015 було винесено податкове повідомлення-рішення №0002232204, яким збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на 11 996 946, 00 грн, з яких: 7 997 964, 00 грн - за основним платежем та 3 998 982, 00 грн - сума штрафних санкцій; та податкове повідомлення-рішення №0002242204, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на 12 704 149, 50 грн, з яких: 8 469 433, 00 грн - за основним платежем та 4 234 716, 50 грн - сума штрафних санкцій.

Підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень слугувало те, що податкові накладні не засвідчують факт придбання позивачем основних засобів, договори між ТОВ «НВО Завод Приват-Кабель» та ТОВ «Торгова Компанія Верона», ТОВ «Астон Плюс», ТОВ «Торгівельний Союз «Реальто», ПП «Сфера-Контракт», ТОВ «Арніта Трейд», ТОВ «Бізнес-Консультант», ТОВ «Ліа Компані», ТОВ «Мега Лін», ТОВ «Мега-Торг», ТОВ «Техносинтез Холдинг», ТОВ «Металекс-Д», ТОВ «Торгівельний Дім «Хеппі Трейд», ТОВ «О-Віл» ТОВ «Пріор Груп», ТОВ «Ремторгснаб», ТОВ «Таурус Плюс», ТОВ «Фрілан ЛТД» є недійсними; податковою інспекцією в ході проведення аналізу податкових звітностей, реєстраційних документів, звітів та інших документів, встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів. Податкові наслідки зазначеної операції по постачанню товарів не відповідають економічній сутності операцій, одержану вигоду не можна визнати метою правочину, дії по придбанню товарів не направлені на отримання доходу, а спрямовані на мінімізацію податкових зобов`язань.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції про задоволення позову та ухвалюючи нову постанову, якою позовні вимоги задоволено, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржувані у цій справі податкові повідомлення-рішення винесено з порушенням пункту 58.4 статті 58 ПК України, а висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову за наслідком аналізу змісту спірних господарських операцій позивача є передчасним.

При цьому, суд апеляційної інстанції виходив з того, що постановою заступника начальника ВКР СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області підполковника податкової міліції Білова Р.О. від 17.03.2015 про призначення позапланової документальної перевірки в межах досудового розслідування кримінального провадження №32014040000000056 у відношенні службових осіб ПрАТ «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» та службових осіб ТОВ «НВО Завод Приват-Кабель» (об`єднано два кримінальних провадження в одне за №32014040000000056) за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 205, частиною першою, другою статті 212 КК України, призначено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «НВО Завод Приват-Кабель» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2014.

Оцінюючи доводи касаційної скарги Суд вважає їх неприйнятними, висновуючись на такому.

Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України (в редакції на час проведення перевірки) документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Підстави, за наявності яких здійснюється документальна позапланова перевірка встановленні пунктом 78.1 статті 78 ПК України, однією з яких є отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону, про що зазначено у підпункті 78.1.11 пункту 78.1 цієї статті (в редакції, що діяла на момент перевірки).

Відповідно до пункту 86.9 статті 86 ПК України (тут і надалі у редакції, чинній на момент прийняття податкових повідомлень-рішень) у разі якщо грошове зобов`язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили. Матеріали такої перевірки разом з висновками контролюючого органу передаються органу, що призначив перевірку.

Тобто, у податкового органу виникає обов`язок прийняти податкові повідомлення-рішення на підставі висновків акту перевірки, призначеної на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

Пунктом 58.4 статті 58 ПК України встановлено, що у разі коли судом за результатами розгляду кримінального провадження про кримінальне правопорушення, предметом якого є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов`язаний визначити податкові зобов`язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов`язань за якими встановлена судовим рішенням, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов`язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов`язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов`язань за якими встановлена судовим рішенням, забороняється до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальному провадженні або винесення ухвали про закриття такого кримінального провадження за нереабілітуючими підставами.

З аналізу наведених норм податкового законодавства слідує, що матеріали перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку, при цьому орган державної податкової служби визначає суми грошових зобов`язань, але податкове повідомлення-рішення приймає не раніше як протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання контролюючим органом відповідного судового рішення за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, або рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, яке набрало законної сили.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, підставою для призначення і проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «НВО Завод Приват-Кабель» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2014 слугувала постанова заступника начальника ВКР СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області підполковника податкової міліції Білова Р.О. від 17.03.2015 про призначення позапланової документальної перевірки в межах досудового розслідування кримінального провадження №32014040000000056 у відношенні службових осіб ПрАТ «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» та службових осіб ТОВ «НВО Завод Приват-Кабель» (об`єднано два кримінальних провадження в одне за №32014040000000056) за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 205, частинами першою, другою статті 212 КК України.

В оскаржуваній постанові від 20.10.2015 судом апеляційної інстанції помилково застосовано норму пункту 86.9 статті 86 ПК України в редакції, що діяла до 01.01.2013 (до її викладення у новій редакції згідно із Законом України від 20.11.2012 №5503-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок деяких податків і зборів»), тобто до моменту винесення спірних у цій справі актів індивідуальної дії (22.05.2015).

Апеляційним судом зроблено правильний висновок про те, що оскільки оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято відповідачем за результатами перевірки позивача, проведеної в межах розслідування кримінальної справи за постановою заступника начальника ВКР СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області підполковника податкової міліції Білова Р.О., то, за відсутності доказів набрання законної сили відповідним рішенням суду в кримінальній справі, прийняття оспорюваних у цій адміністративній справі податкових повідомлень-рішень відбулось відповідачем передчасно та всупереч положенням пункту 58.4 статті 58 та пункту 86.9 статті 86 ПК України, а тому такі не ґрунтуються на нормах закону та підлягають скасуванню.

Також, судом апеляційної інстанції обґрунтовано враховано й те, що в матеріалах справи наявні акти податкових перевірок ТОВ «НВО Завод Приват-Кабель» №59/23-2/33116889 від 21.03.2012, №233/04-61-22-11/33116889 від 16.08.2013, №3020/04-61-22-1/33116889 від 04.11.2014, яким підтверджується проведення планових виїзних документальних перевірок протягом 2012-2014 років та охоплення періоду господарської діяльності ТОВ «НВО Завод Приват-Кабель» з 01.01.2011 по 31.12.2013.

Так, відповідно до пункту 78.2 статті 78 ПК України обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Кодексом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться у межах кримінального провадження.

Положення пункту 78.2 статті 78 ПК України доповнено абзацом 2 (приписи якого набули чинності 01.01.2015, тобто діяли на час проведення перевірки у цій справі), за змістом якого контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8, 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.

Тобто, норми абзацу 2 пункту 78.2 статті 78 ПК України є спеціальними по відношенню до норм абзацу 1 пункту 78.2 статті 78 ПК України, та носять імперативний характер, тобто є обов`язковими для виконання контролюючим органом.

При цьому колегія суддів зазначає, що абзац другий пункту 78.2 статті 78 ПК України не забороняє проводити документальну позапланову перевірку, зокрема, на й підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України за період, який раніше перевірявся, якщо предметом перевірки будуть інші питання, не охоплені попередніми перевірками, але при цьому чітко визначені в наказі контролюючого органу.

Матеріалами справи підтверджено, що предметом планових виїзних перевірок позивача згідно з актами податкових перевірок №59/23-2/33116889 від 21.03.2012 (а.с.180-210 т.1), №233/04-61-22-11/33116889 від 16.08.2013 (а.с.213-240 т.1), №3020/04-61-22-1/33116889 від 04.11.2014 (а.с.8-50 т.2) були питання дотримання ТОВ «НВО Завод Приват-Кабель» вимог податкового валютного та іншого законодавства з 01.01.2011 по 31.12.2013.

За наведеного правового регулювання в контексті встановлених обставин у цій справі апеляційний суд зробив правильний висновок, що ДПІ Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, проводячи у 2015 році на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України перевірку ТОВ «НВО Завод Приват-Кабель» за період з 01.01.2011 по 31.12.2014 повинна була враховувати попередні перевірки та наявність актів таких податкових перевірок за період з 01.01.2011 до 31.12.2013 й мала повноваження перевірити ТОВ «НВО Завод Приват-Кабель» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2014.

Отже, доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та фактично зводяться до необхідності нової оцінки обставин у справі та дослідження наявних у матеріалах справи доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції згідно зі статтею 341 КАС України.

За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

08.02.2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15.01.2020 №460-IX, пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» якого установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2015 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева Р.Ф. Ханова В.В. Хохуляк