Постанова

від 05.07.2022 по справі 520/6611/2020

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2022 року

м. Київ

справа № 520/6611/2020

адміністративне провадження № К/9901/11796/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І.В.,

суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року у складі судді Білової О.В. та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2021 року у складі колегії суддів: Ральченка І.М. (головуючого), суддів Чалого І.С., Бершова Г.Є. у справі №520/6611/2020 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Внедренческе підприємство МОСТ» до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень- рішень, -

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Внедренческе підприємство МОСТ» звернулось до суду із позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 00000230503 від 18.02.2020, № 00000240503 від 18.02.2020, № 00000250503 від 18.02.2020.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.10.2020 позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення: № 00000230503 від 18.02.2020, № 00000240503 від 18.02.2020, № 00000250503 від 18.02.2020, прийняті Головним управлінням ДПС у Харківській області.

Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.10.2020, яке було залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 24.02.2021 задоволено заяву представника позивача про відшкодування судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката.

Стягнуто з Головного управління ДПС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, на користь ТОВ "Внедренческе підприємство МОСТ" у розмірі 16500 грн.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

Головним управлінням ДПС у Харківській області було подано касаційну скаргу на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2021 року, в якій скаржник просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення у справі.

Доводи касаційної скарги відповідача ґрунтуються на тому, що позивач належним чином не обгрунтував суму компенсації витрат на правову допомогу, яка б фактично відповідала дійсно наданими адвокатом послуг та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг та витрачених адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правову допомогу.

Підставою для відкриття касаційного провадження у справі є посилання скаржника на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а додаткове рішення та постанову апеляційного суду без змін, як такі, що є законними та обгрунтованими.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

У відповідності до частини 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини 3 статті 341 КАС України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Так, відповідно до частини 1 статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд зазначає, що додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення (постанови чи ухвали), внаслідок якої залишилися не вирішені певні вимоги особи, яка бере участь у справі, зокрема щодо судових витрат, якщо вказане питання не було вирішено.

У розумінні статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем виступала його посадова чи службова особа.

За змістом частини 7 ст.139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч.3 ст.134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За змістом п.1 ч.3 ст.134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто, в підтвердження здійсненої правової допомоги необхідно долучати розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування зазначених витрат.

Як установлено судами попередніх інстанцій, позивачем заявлено до відшкодування витрати, пов`язані з професійною правничою допомогою, отриманою в суді першої інстанції від адвоката, в загальному розмірі 16500 грн.

Так, 20.05.2020 між ТОВ «ВП МОСТ» та Адвокатським об`єднанням «Міжрегіональний правозахисний союз» укладений договір про надання правової допомоги № 13476514/1.

Відповідно до умов зазначеного договору клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати правову (правничу) допомогу, пов`язану із оскарженням дій, рішень та бездіяльності податкових органів, в тому числі Державної податкової служби України, її територіальних підрозділів, Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, в тому числі в судовому порядку, пов`язаних з проведенням перевірки (Акт від 22.01.2020 № 177/20-40-05-03-08/13476514 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ВП МОСТ» (код ЄДРПОУ 13476514) податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи») та винесенням податкових повідомлень-рішень Головним управлінням Державної податкової служби у Харківській області від 18.02.2020 № 00000230503, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток в сумі 1802079,00 грн та застосовано штрафні санкції в сумі 450519,75 грн; від 18.02.2020 № 00000240503, яким визначено податкове зобов`язання з ПДВ та зобов`язано сплатити суму податку в розмірі 1110465,00 грн та застосовано штрафні санкції в розмірі 277616,25 грн; від 18.02.2020 № 00000250503, яким нараховано фінансову санкцію за нереєстрацію податкових накладних на суму 322701,68 грн.

За умовами зазначеного договору вартість наданих послуг визначається із розрахунку 1000 грн за годину надання послуг, за виключенням участі адвоката в судових засіданнях, вартість участі адвоката в судовому засіданні визначається з розрахунку 1500 грн за участь та представництво в одному судовому засіданні у межах м. Харкова, за умови прийняття участі адвокатом у такому засіданні, незалежно від його тривалості. У випадку, якщо судове засідання у призначену судом дату та час не відбулось із незалежних від адвоката причин, однак адвокат здійснив виїзд з метою участі в судовому засіданні, оплаті підлягає 500 грн за один виїзд адвоката.

На підтвердження розміру понесених витрат на правничу допомогу у сумі 16500 грн позивачем надано акт фактично наданих правових послуг за договором про надання правової (правничої) допомоги № 13476514/1 від 20.05.2020, відповідно до якого позивачу надано наступні послуги:

- вивчення наданих матеріалів перевірки, підготовка та складання позовної заяви з додатками ТОВ "Внедренческе підприємство МОСТ" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 00000230503 від 18.02.2020, № 00000240503 від 18.02.2020, № 00000250503 від 18.02.2020 7500 грн;

- підготовка відповіді на відзив по справі № 520/6611/2020 3000 грн;

- представництво у чотирьох судових засіданнях по справі № 520/6611/2020 6000 грн.

Як установлено судами, відповідно до платіжного доручення № 4474 від 02.06.2020 ТОВ "Внедренческе підприємство МОСТ" сплачені кошти у якості оплати за надання правових послуг за договором № № 13476514/1 від 20.05.2020 по справі № 520/6611/2020 в загальній сумі 16500 грн.

Колегія суддів ураховує, що в силу вимог процесуального закону суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Тобто, при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені, договором на правову допомогу, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документи про оплату таких послуг та розрахунком таких витрат.

Враховуючи складність розглядуваної справи, обсяг та якість виконаних адвокатом робіт, витрачений час, значення цієї справи для учасника справи, суди обгрунтовано установили, що понесені позивачем витрати на правничу допомогу в розмірі 16500 грн є співмірними та підтвердженими належними доказами.

Водночас, судами враховано, що відповідачем у відзиві на заявлений позов не було детально та послідовно викладено свою позицію щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань податкового органу понесених витрат на правову допомогу. Також в поданій апеляційній скарзі ГУ ДПС у Харківській області обмежила свої доводи лише цитуванням змісту норм КАС України та судової практики, без будь-яких конкретних доводів щодо неспівмірності спірних витрат.

На підставі вищезазначеного, доводи скаржника про порушення судами норм процесуального права є необгрунтованими, оскільки не знайшли свого підтвердження.

У контексті оцінки доводів касаційної скарги Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, Верховний Суд вважає, що ключові аргументи касаційної скарги отримали достатню оцінку.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Відтак, касаційна скарга Головного управління ДПС у Харківській області не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - залишити без задоволення.

Додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2021 року у справі №520/6611/2020 - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Суддя-доповідач І. В. Дашутін

Судді О.О. Шишов

М.М. Яковенко