Постанова

від 05.07.2022 по справі 280/522/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2022 року

м. Київ

справа № 280/522/20

адміністративне провадження № К/9901/33240/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шишова О.О.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробнича компанія "МІЛЯ" до Головного управління ДПС у Запорізькій області визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.07.2020, ухвалене у складі головуючого судді Бойченко Ю.П., та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13.10.2020, прийняту у складі колегії суддів: Коршуна А.О. (головуючий), Іванова С.М., Панченко О.М.

І. Суть спору

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробнича компанія "МІЛЯ" (далі - ТОВ "ТВК "МІЛЯ") звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - ГУ ДПС у Запорізькій області), у якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.08.2019 №0013661407.

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги ТОВ "ТВК "МІЛЯ" зазначило, що в ході перевірки перевіряючим були надані всі первинні бухгалтерські та податкові документи, договори та пояснення щодо взаємовідношень із ТОВ «МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД АВТОТРАНСПОРТНИХ ЗАПЧАСТИН» (далі - ТОВ "МЗАТЗ"). Наголошує, що не погоджується із висновками відповідача щодо неможливості дослідити походження товарів (автотракторних запасних частин), які зазначено у первинних документах, наданих ТОВ «МЗАТЗ» тільки тому, що на запит не надано документи, які підтверджують відповідність та якість продукції, при цьому, зауважень до первинних документів, які отримано від ТОВ «МЗАТЗ» та які прийнято в якості первинних - видаткові накладні, ТТН, податкові накладні, в Акті відсутні. Звертає увагу, що отримані автотракторні запчастини використовуються в господарській діяльності ТОВ ТВК «МІЛЯ», тобто у подальшому реалізуються, і зауважень з боку покупців по якості або не відповідності цих товарів не надходило. На підставі викладеного, просить скасувати оскаржене податкове повідомлення-рішення відповідача від 22.08.2019 №0013661407 як протиправне.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

3. Судами попередніх інстанцій установлено, що ТОВ ТВК «МІЛЯ» (код ЄДРПОУ 42635859) зареєстровано юридичною особою 19.11.2018, номер запису: 1 101 136 0000 005406. Видами діяльності підприємства є Код КВЕД 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

4. З матеріалів справи вбачається, що у лютому 2019 року на адресу підприємства надійшов письмовий запити про надання документів та інформації, а також пояснень від 27.02.2019 №10131/10/08-01-14-07-13 по взаємовідносинам з ТОВ «МЗАТЗ», на який позивачем була надана відповідь № б/н від 19.03.2019 разом із копіями відповідних документів.

5. У період з 06.06.2019 по 12.06.2019 відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1.2 ст. 75, пп. 78.1.12 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України фахівцями ГУ ДФС у Запорізькій області проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства України при визначенні показників декларації з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «МЗАТЗ» у січні 2019 року.

6. За результатами проведеної перевірки відповідачем складений відповідний Акт від 20.06.2019 № 372/08-01-14-07/42635859.

7. Як зазначено у висновках Акту, перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 14.1.36, пп. 14.1.181, пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення залишку від`ємного значення у сумі 324 274,00 грн., у т.ч. у періоді: січень 2019 року на суму 324 274,00 грн.

8. Вказані висновки відповідача ґрунтуються на тому, що в ході перевірки головному бухгалтеру вручено на запит від 10.06.2019 №1 щодо надання документів по взаємовідносинам з ТОВ «МЗАТЗ», однак відповідно до п. 9 листа позивачем не надано до перевірки документи щодо підтвердження відповідності та якості продукції: декларації про відповідність, сертифікати відповідності, паспорти якості, тощо, які посвідчують відповідність придбаного товару вимогам відповідних стандартів або технічних умов, тому неможливо дослідити походження вищенаведеного товару (автотракторних запасних частин), зазначеного у первинних документах, виписаних контрагентом-постачальником ТОВ «МЗАТЗ» на адресу ТОВ ТВК «МІЛЯ».

9. З наведеного, на думку відповідача, вбачається здійснення ТОВ «МЗАТЗ» нереальних господарських операцій на адресу ТОВ ТВК «МІЛЯ» з причин відсутності необхідних умов для здійснення господарської діяльності (відсутність відповідної кількості працюючих, відсутність основних фондів, виробничих та складських активів, транспортних засобів) та відсутністю в ланцюгу формування податкового кредиту товару, який реалізовано ТОВ ТВК «МІЛЯ».

10. Аналіз фінансово-господарської діяльності ТОВ «МЗАТЗ» відповідно до наявної інформації вказує на проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов`язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються з метою штучного формування витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру у зв`язку з відсутністю матеріальних та трудових ресурсів, тому наведені обставини свідчать про відсутність факту реального здійснення господарських операцій контрагентами-покупцями з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків.

11. Не погоджуючись із висновками, викладеними у Акті перевірки, 08.08.2019 позивачем надані письмові заперечення №1 від 05.08.2019 до акту перевірки, однак листом-відповіддю від 19.08.2019 №4889/10/08-01-14-07-13 відповідачем повідомлено про залишення висновків акту без змін.

12. На підставі Акту перевірки відповідачем 22.08.2019 винесене податкове повідомлення - рішення форма «В4» №0013661407, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за декларацією №9025583214 від 19.02.2019 за січень 2019 року на суму 324 274,00 грн.

13. Позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку, звернувшись зі скаргою №1 від 11.09.2019 до Державної податкової служби України, проте відповідно до Рішення № 9487/6/99-00-08-05-01 від 14.11.2019 про результати розгляду скарги оскаржувані податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Запорізькій області від 22.08.2019 №9025583214 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

14. Уважаючи податкове повідомлення-рішення від 22.08.2019 №0013661407 протиправним та такими, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

15. Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 27.07.2020 позовні вимоги задовольнив.

16. Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 13.10.2020 підтримав позицію суду першої інстанції та за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.

IV. Касаційне оскарження

17. У касаційні скарзі представник відповідача, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також невірної правової оцінки обставин у справі, просить їх скасувати, у задоволенні позову відмовити.

18. Як підставу касаційного оскарження відповідач указав пункт 1 частини четвертої статті 328 КС України, - застосування судами попередніх інстанцій норми матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

19. У відзиві на касаційну скаргу представник відповідача вказує, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій винесені законно та обґрунтовано, на підставі всебічного та повного дослідження матеріалів та обставин справи, доводи ж касаційної скарги висновків цих судів не спростовують.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

20. Пункт 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

21. Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

22. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

23. Підпункт 134.1.1. пункту 134.1. статті 134.

24. Об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

25. Пункт 198.1. статті 198 ПК України

26. До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

27. Абзац 1 пункту 198.2. статті 198 ПК України

28. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

29. Пункт 198.3 статті 198 ПК України

30. кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

31. Нарахування податкового Податковий кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

32. Пункт 198.6 статті 198 ПК України

33. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

34. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

35. Стаття 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»

36. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

37. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

38. Частина перша статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»

39. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

40. Частина друга статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»

41. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

V. Оцінка Верховного Суду

42. Відповідно до обставин справи між сторонами виник спір щодо правомірності винесення контролюючим органом податкового повідомлення-рішення від 22.08.2019 №0013661407, яке ґрунтується на висновках останнього про нереальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ "МЗАТЗ".

43. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

44. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

45. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

46. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

47. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

48. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

49. Також платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій.

50. Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

51. Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

52. У ході розгляду справи суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про правомірність формування позивачем даних податкового обліку за результатом господарських операцій з контрагентом з огляду на те, що факт вчинення спірних операцій підтверджується належними первинними документами складеними за результатом дійсних, реально виконаних правочинів. Оцінюючи облікові документи, надані позивачем щодо цих операцій, суди визнали їх достовірними та достатніми доказами, що підтверджують як спірні операції, так і задекларовані позивачем показники податкового обліку.

53. Cуди відхилили доводи контролюючого органу про допущені позивачем порушення вимог податкового законодавства, які були виявлені під час проведення перевірки, щодо безпідставності формування даних податкового обліку за господарськими операціями, які не підтверджені належними первинними документами та проведені (оформлені) з контрагентами, які мають ознаки фіктивності та у яких відсутні необхідні умови та ресурси для проведення відповідної господарської діяльності, й дійшли висновку про достовірність задекларованих позивачем даних, а відповідно і про правомірність формування податкового кредиту з податку на додану вартість за господарськими операціями проведеними з контрагентом-постачальником, оскільки такі операції фактично відбулись та є реальними.

54. Так, судами установлено, що ТОВ «ТВК «МІЛЯ» (покупець) та ТОВ «МЗАТЗ» (продавець) укладено договір купівлі-продажу №2 від 10.01.2019, за умовами якого продавець виготовляє продукцію і зобов`язується поставити покупцю, а покупець зобов`язується прийняти та сплатити його вартість, при цьому під час розгляду цієї справи встановлено, що сторонами за цим договором свої зобов`язання виконано.

55. Продавцем протягом січня 2019 року поставлено на адресу покупця товар, що підтверджується накладними від 14.01.2019 №7 на суму 107 500,55 грн., від 14.01.2019 №8 на суму 9 166,08 грн., від 14.01.2019 №10 на суму 144 497,76 грн., від 16.01.2019 №14 на суму 404 090,78 грн., від 16.01.2019 №13 на суму 1 248 244,02 грн., від 16.01.2019 №15 на суму 22 083,83 грн., від 31.01.2019 №37 на суму 10 062,96 грн., на підтвердження факту транспортування товару надано товарно-транспортні накладні від 14.01.2019 №АТ-7, від 14.01.2019 №АТ-8, від 14.01.2019 №АТ-10, від 16.01.2019 №АТ-13, від 16.01.2019 №АТ-14, від 16.01.2019 №АТ-15, від 31.01.2019 №АТ-37, згідно з якими перевезення товару здійснювало ТОВ «ТВК «МІЛЯ» власним автотранспортом, а отриманий від цього продавця товар використано у власній господарській діяльності

56. Позивачем під час проведення перевірки було надано до податкового органу та до суду під час судового розгляду усі первинні документи за цим договором.

57. Подані документи, у розумінні положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є належними первинними документами, які засвідчують факт виконання певних господарських операцій, і є підставою для ведення бухгалтерського обліку та формування фінансової звітності, та які, у свою чергу, також свідчать про фактичне виконання сторонами своїх зобов`язань за цими договорами і використання отриманих позивачем товарів від цього контрагента у власній господарський діяльності, які були досліджені судом у судовому засіданні та долучені до матеріалів справи /а.с. 9-32, 59-88 том 1, а.с. 12-76 том 2/.

58. За фактом поставки товару на адресу позивача, були складені податкові накладні № 10 від 14.01.2019 на суму ПДВ 41999,72 грн, №11 від 14.01.2019 на суму ПДВ 1527,68 грн, №14 від 16.01.2019 на суму ПДВ 275389,13тгрн., №15 від 16.01.2019 на суму ПДВ 3 680,64 грн., №33 від 31.01.2019 на суму ПДВ 1677,16 грн., які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, про що свідчать квитанції від 23.01.2019 і від 06.02.2019, і під час розгляду справи встановлено, що сторони провели розрахунок за поставлений товар, тому факт виконання сторонами зобов`язань за вищезазначеним договором.

59. На підставі наведеного суди дійшли висновку, що правовідносини позивача з ТОВ «МЗАТЗ», в межах цієї справи, мали реальний характер та, відповідно потягли за собою зміни в структурі активів позивача, що підтверджено документами первинного бухгалтерського обліку.

60. Верховний Суд в постановах від 11.11.2020 №320/1147/19, від 24.11.2020 №813/3034/15 виклав висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, відповідно до якого норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

61. Відповідачем не наведено обставин та доказів, які б свідчили про штучний характер господарських операцій, невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди. Разом з тим, судом встановлено рух активів (товару) по ланцюгу від постачальника до покупця, встановлено зв`язок між фактом придбання товару і господарською діяльністю позивача.

62. Згідно з практикою Верховного Суду зі спорів щодо оскарження рішень податкових органів з оцінки питань щодо відсутності у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів, наявності або відсутності окремих документів, а також недоліки в їх оформленні, відсутності ТТН, порушення податкової дисципліни по ланцюгу постачання, не можуть бути безумовною підставою для висновку про нереальність господарських операцій та для позбавлення суб`єкта господарювання податкового кредиту.

63. Так, висновком Верховного Суду, викладеному у постановах по справам №826/7704/16 від 19.06.2018, №2а/1770/3360/12 від 30.01.2018 критична оцінка надана посиланню контролюючих органів на відсутність у контрагентів позивача власних чи орендованих основних фондів, кваліфікованих фахівців для здійснення діяльності, оскільки сама по собі наявність або відсутність у контрагентів основних фондів, певної кількості персоналу, не можуть являтися вичерпними ознаками неправомірності вчиненої господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків, у зв`язку з його господарською діяльністю. Укладення договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки; податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит в залежності від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка товарів (робіт, послуг) постачальником. При цьому залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).

64. Висновки про нереальність здійснення господарських операцій зроблені контролюючим органом на підставі аналізу узагальненої податкової інформації.

65. Колегія суддів не приймає до уваги такі посилання, оскільки співставлення даних податкової звітності з даними внутрішніх баз даних контролюючого органу як етапу контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства і аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов`язаних з нарахуванням і сплатою податку. Записи у інформаційних базах податкового органу до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, не відносяться. А тому нарахування податків не може ґрунтуватися тільки на даних, які містяться в інформаційних базах контролюючого органу, без врахування даних первинних документів.

66. Інформація з баз даних АІС Податковий блок та податкова інформація щодо контрагентів позивача, на яку посилався відповідач, не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів. Крім того, податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від перебування його контрагента за юридичною адресою, дотримання ним податкової дисципліни та правильності ведення податкового або бухгалтерського обліку.

67. Указана правова позиція міститься у судових рішеннях Верховного Суду, від 06.02.2018 у справі № 816/166/15-а (№ К/9901/8403/18), від 27.03.2018 у справі № 816/809/17.

68. Крім того, наявність або відсутність окремих документів, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися), а певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер. Необхідно зазначити, що ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі законодавством не встановлена. Крім того, не є свідченням нереальності господарських операцій відсутність деталізації їх опису в первинних документах.

69. Суди також вказали, що посилання відповідача про не надання документів щодо підтвердження відповідності та якості продукції (а саме: декларації про відповідність, сертифікати відповідності, паспорти якості, тощо, які посвідчують відповідність придбаного товару вимогам відповідних стандартів або технічних умов як на підставу для винесення оспорюваного рішення) не можуть бути прийняті судом до уваги з огляду на те, що оцінивши наявні доказами суди обгрунтували рух товарів та реальність господарських операцій.

70. За таких обставин та правового регулювання колегія суддів підтримує висновки судів попередніх інстанцій про те, що відповідачем не було доведено правомірності прийняття ним оскаржуваного рішення щодо зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість за декларацією №9025583214 від 19.02.2019 за січень 2019 року на суму 324274,00 грн, тому суди зробили правильний висновок щодо обґрунтованості заявлених позивачем у справі позовних вимог та постановили у справі обґрунтоване рішення про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0013661407 від 22.08.2019.

71. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення.

72. Ураховуючи приписи пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 460-ІХ, а також те, що касаційні скарги на судові рішення в цій справі були подані до набрання чинності цим Законом і рогляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає їх у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України (у редакції, чинній до 08.02.2020).

73. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області залишити без задоволення.

2. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року справі № 280/522/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

Головуючий О.О. Шишов

Судді І.В. Дашутін

М.М. Яковенко