Рішення

від 28.12.2010 по справі 2-1146/2010

КОТОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-1146/2010

?

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.12.2010 року Котовський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Нікітішина В.П.

при секретарі - Бондаренко Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Котовську Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 19.04.2010 року звернувся до суду з цим позовом, стверджуючи, що 03 серпня 2009 року о 19 год. 00 хв. в м.Котовську Одеської області на перехресті вул.8-го Березня та вул.Леніна сталась дорожня транспортна пригода за участі автомобіля Шевролет Авео д)з НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 та мопеда «Кануні», під керуванням ОСОБА_2 .. В наслідок цієї ДТ11 транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Винним у цій Д`Ш визнано відповідача ОСОБА_2 . Матеріальна шкода завдана його автомобілю склала - 12816 грн., витрати на оплату дослідження вартості шкоди автомобілю -750 грн., відповідно разом це - 13566 грн. До цього часу ця шкода відповідачем у добровільному порядку не відшкодована.

Крім цього своїми неправомірними діями відповідач завдав йому моральної шкоди, яка полягає у його стражданнях і переживаннях за наслідками ДТП, порушення звичних уставлених життєвих зв`язків. Розмір цієї шкоди він оцінює в 5000 грн.

Тому просив постановити рішення суду, яким стягнути з відповідача на його користь вказану майнову і моральну шкод) та понесені судові витрати у справі.

В ході розгляду справи у суді позивач підтримав цей позов у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та його представник у суді мати- ОСОБА_4 , заперечували у позові. Звинувачували у скоєні ДТП водія автомобіля Авео. Сам ОСОБА_2 став жертвою цієї' ДТП й отримав тілесні пошкодження. Том) просили у позові відмовити у повному обсязі.

Вислухавши пояснення сторін, покази свідків, письмові докази справи та відмовний матеріал №2427 по факту ДТП, су д приходить до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Встановлено, що 03 серпня 2009 року о 19 год. 00 хв. в м. Котовську Одеської області на перехресті вул..8-го Березня та вулЛеніна сталась дорожня транспортна пригода за участі автомобіля Шевролет Авео д/з НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 , та мопеда «Кануні», під керуванням ОСОБА_5 .. В наслідок цього транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Ці обставини підтверджуються доку ментами відмовного матеріалу №2427 по факту ДТП та показами свідків у справі - ОСОБА_3 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Вина відповідача у спричинені цієї Д ТП підтверджується Постановою ЮМ ДТП та дізнання ВДАІ з обслу гову вання адміністративної території Котовського району та АТІ ВДАІ ГУМВС

України в Одеській області капітана міліції Грабазея О.І. від 08.08.2009 року, згідно якої в порушенні кримінальної справи за фактом ДТП було відмовлено на підставі п.2 ст.6 КПК України, та рекомендовано водія мопеда ОСОБА_2 за порушення П.16.12.ПДРУ притягнути до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУПАП.

В пункті 16.12. Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 року №1306, зазначається, що на перехресті рівнозначних доріг водій нерейкового транспортного засобу зобов`язаний дати дорогу транспортним засобам, що наближаються

праворуч.

Крім цього вина водія мопеду- спричиненні ДТП доводиться висновком №12054 су дової авто- технічної експертизи по дослідженню обставин зіткнення мопеда Кануні та автомобіля Шевролет від 03.12.2010 року.

Де також визнано порушення ним п. 16.12 ПДРУ, що з`явилося причиною ДТП.

Твердження відповідача і його представника у суді про вину у спричиненні ДТ11 саме водія автомобіля, не підтверджуються доказами справи.

Проведена у справі на клопотання відповідача судово-автотехнічна експертиза для з`ясування причин виникнення ДТП, однозначно довела, що саме дії відповідача стали у причинно-наслідковій залежності у її спричиненні.

Дії водія автомобіля, встановлено такими, що не були у причинно-наслідковій залежності у спричиненні Д`ПІ.

Тому водій автомобіля не має нести відповідальність за наслідками цієї ДТП.

Виходячи з вищенаведеного саме відповідач, як водій який керував мопедом на момент ДТП, має нести всю відповідальність за наслідками цієї ДТП.

Положеннями ст.22 ЦК України встановлено, що особа якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкоду вання. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також втрати які особа зробила або мусить зробити ля відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Крім цього ст. 1166 цього кодексу визначає, що шкода завдана неправомірними діями майну фізичній особі відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, якщо остання не доведе своєї невинності в цьому.

Спеціальною нормою закону, а саме ч.2 ст. 1187 ЦК України встановлено, що шкода завдана, джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно Акту №427 автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості відновлювального ремонту транспортного засобу і шкоди нанесеної власнику ТЗ від 08.10.2009 року вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача становить - 10578,10 грн. та втрата товарного вигляду на су му - 2237,90 грн., а всього майнова шкода становить - 12816 грн..

Однак, оскільки позивач не є власником автомобіля, а лише його належним володільцем, суд вважає, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача саме вартість відновлювального ремонту автомобіля, який відповідно він має повернути власнику7 у робочому стані. Тому цей розмір суд визначає у сумі - 10578,10 грн. Також матеріальною шкодою суд визнає витрати понесені позивачем на проведення автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості відновлювального ремонту транспортного засобу у розмірі - 750 грн.

В інших вимогах щодо відшкодування матеріального збитку слід відмовити.

Вирішуючи позов у частині грошового відшкодування моральної шкоди, суд виходить з наступного:

Згідно ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно ч.І ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Щодо визначення розміру відшкодування позивачу моральної шкоди пов`язаної з каліцтвом, то в цьому випадку суд керується п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року №4, в редакції від 25.05.2001 року, який зазначає, що «Розмір відшкоду вання моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках,

ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості».

Наслідком протиправних дій відповідача стало те, що з його вини автомобілю позивача було завдано механічних пошкоджень. На період затримання автомобіля працівниками ДАІ та проведення ремонту автомобіля він втратив можливість користуватись ним у своїх цілях, що відповідно призвело до страждань та переживань з цього приводу. З урахуванням всіх обставин справи, розмір грошового відшкодування моральної шкоди завданої позивачу' суд визначає у сумі - 500 грн..

В інших вимогах немайнового характеру позивач) слід відмовити.

На відповідача належить покласти понесені позивачем судові витрати у справі в частині задоволеного позову - у вигляді судового збору в сумі 111 грн. 53 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляд) справи у суді в сумі 120 грн.

Керуючись ст.ст.22, 23,1166, 1167 ч.І, 1187 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 - 10578 грн. 10 коп., в порядку відшкодування майнової шкоди спричиненого у наслідок ДТП, 500 грн. в порядку відшкоду вання моральної шкоди та 750 грн. витрат на проведення автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості відновлювального ремонту транспортного засобу, а також 255 грн. 66 коп. понесених ним судових витрат у справі, а всього - 11286 (одинадцять тисяч двісті вісімдесят шість) грн. 43 коп.

В інших вимогах позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.223 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через суд, який його ухвалив протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя -