Постанова

від 04.07.2022 по справі 210/1042/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/4138/22 Справа № 210/1042/22 Суддя у 1-й інстанції - Літвіненко Н. А. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2022 року м.Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді: Бондар Я.М.,

суддів: Зубакової В.П., Остапенко В.О.

секретар судового засідання Бадалян Н.О.

сторони справи:

позивачі: Громадська організація Міжрегіональне бюро екологічного захисту, Садівниче товариство «КОМЕТА»

відповідач: Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг», Компанія «АрселорМіттал Дуізбург Бетайлігунгегезельшафт мбх»

треті особи: Криворізька міська рада, Державна екологічна інспекція України,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргупозивача громадськоїорганізації Міжрегіональнебюро екологічногозахисту на ухвалу Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 березня 2022 року, ухваленого суддею Літвіненко Н.А. в м.Кривому Розі Дніпропетровської області, (відомості про дату складення повного тексту судового рішення відсутні), -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2022 року позивачі Громадська організації Міжрегіональне бюро екологічного захисту та Садівниче товариства «КОМЕТА» звернулися до суду з позовом до відповідачів Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», Компанія «АрселорМіттал Дуізбург Бетайлігунгегезельшафт мбх», треті особи: Криворізька міська рада, Державна екологічна інспекція України про стягнення збитків, заподіяних порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища та моральної шкоди.

Позивачі Громадська організації Міжрегіональне бюро екологічного захисту та Садівниче товариства «КОМЕТА» просили суд стягнути в солідарному порядку з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» та Компанії «АрселорМіттал Дуізбург Бетайлігунгегезельшафт мбх» на користь держави, Територіальної громади міста Кривий Ріг та смт. Радушне, в інтересах яких діє громадська організація "Міжрегіонального бюро екологічного захисту" (код ЄДРПОУ 39571440), а також фізичних осіб, в інтересах яких діє Садівниче товариство "КОМЕТА" (код ЄДРПОУ: 26509735), заподіяні порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища збитки у розмірі 9 277 085 944, 02 (дев`ять мільярдів двісті сімдесят сім мільйонів вісімдесят п`ять тисяч дев`ятсот сорок чотири) гривні 02 коп., з яких 9 139 986 152 гривні 52 коп. це майнова шкода та 137 099 791,50 гривні моральна, а також стягнути судові витрати із відповідачів у солідарному порядку.

Ухвалою Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 березня 2022 року відмовлено у відкритті провадження за позовом Громадської організації Міжрегіональне бюро екологічного захисту, Садівничого товариства «КОМЕТА» до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», Компанія «АрселорМіттал Дуізбург Бетайлігунгегезельшафт мбх», треті особи: Криворізька міська рада, Державна екологічна інспекція України про стягнення збитків, заподіяних порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища та моральної шкоди. Роз`яснено позивачу, що справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, тому позивач має право звернутися до Господарського суду Дніпропетровської області.

Громадська організація Міжрегіональне бюро екологічного захисту, будучи незгодною з ухвалою суду подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність ухвали суду, просить її скасувати і повернути справу до місцевого суду для розгляду по суті.

При цьому, скаржник зазначає, що суд першої інстанції проігнорував правовий висновок щодо юрисдикції спору, зроблений Великою палатою Верховного Суду при ухваленні постанови від 15.06.2021 у справі №904/6125/20, а саме: сторони в цій справі, незважаючи на наявність у них статусу юридичних осіб, не пов`язані господарськими правовідносинами в розумінні ст.3 ГК України, тому помилковим є висновок суду про підвідомчість такого спору господарським судам.

У відзивіна апеляційнускаргу Громадської організації Міжрегіональне бюро екологічного захисту, позивач-2 Садівниче товариство «КОМЕТА», підтримує вимоги апеляційної скарги, просить її задовольнити ти, скасувати ухвалу суду першої інстанції і матеріали справи повернути до суду першої інстанції для розгляду спору по суті заявлених позивачами вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши думку представників Позивача 1 Нікульнікову В.В. та Позивача 2 ОСОБА_1 , які, кожна окремо підтримали доводи і вимоги апеляційної скарги Позивача 1 з викладених у ній та відзиву підстав, просили скасувати ухвалу і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, думку представника Відповідача 1 Клочка С.Ю., який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив оскаржуване судове рішення залишити без змін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Суд першої інстанції, відмовляючи позивачам у відкритті провадження по справі, виходив з того, що Громадська організація Міжрегіональне бюро екологічного захисту та Садівниче товариство «КОМЕТА» звернулись до суду в інтересах членів своєї організації з метою відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» та Компанії «АрселорМіттал Дуізбург Бетайлігунгегезельшафт мбх», томузаявлені позивачамивимоги дозазначених вищепідприємств непідлягають розглядув порядкуцивільного судочинства,оскільки виниклиміж юридичнимиособами щодовідшкодування збитків,заподіяних врезультаті порушеннязаконодавства проохорону навколишньогоприродного середовищавнаслідок господарськоїта іншоїдіяльності цихпідприємств та є предметом господарського судочинства.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступних підстав.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції та підсудності.

Згідно із частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а за частиною першою статті 16 цього Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу.

Відповідно до частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюєтьсяв порядку іншого судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними.

Разом з тим відповідно до статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за;захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів, визначені статтею 20 ГПК України. Зокрема, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер, а також коли належність справ до юрисдикції господарських судів прямо передбачено положеннями законодавства.

За змістом частин першої третьої статті 3 Господарського кодексу України (далі ГК України) під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, яка здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність). Діяльність негосподарюючих суб`єктів, спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов їх функціонування, що здійснюється за участю або без участі суб`єктів господарювання, є господарчим забезпеченням діяльності негосподарюючих суб`єктів.

Вирішуючи питання про те, чи можна вважати правовідносини та відповідний спір господарськими, слід керуватися ознаками, наведеними у статті 3 ГК України.У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі №910/8729/18 (провадження № 12-294гс18) визначено ознаки спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду: наявність між сторонами господарських відносин, урегульованих ЦК України,ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, та спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Водночас у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 серпня 2019 року у справі №646/6644/17 (провадження № 14-352цс19) зроблено висновок про те, що при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду подібних справ визначальним є характер правовідносин, з яких виник спір. Суб`єктний склад спірних правовідносин є формальним критерієм, який має бути оцінений належним судом.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про громадські об`єднання" громадське об`єднання це добровільне об`єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів; за організаційно-правовою формою воно утворюється як громадська організація або громадська спілка.Громадська організація це громадське об`єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи. Громадське об`єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.

Статут громадського об`єднання, зокрема, має містити відомості про мету (цілі) та напрями його діяльності; повноваження керівника, вищого органу управління, інших органів управління громадського об`єднання, порядок їх формування та зміни складу, термін повноважень, а також порядок визначення особи, уповноваженої представляти громадське об`єднання, та її заміни (для громадських об`єднань, що не мають статусу юридичної особи) (стаття 11 Закону України "Про громадські об`єднання").

Частиною другою статті 21 цього Закону встановлено, що громадське об`єднання зі статусом юридичної особи наділено правами бути учасником цивільно-правових відносин, набувати майнові і немайнові права відповідно до законодавства; здійснювати відповідно до закону підприємницьку діяльність безпосередньо, якщо це передбачено статутом громадського об`єднання, або через створені в порядку, передбаченому законом, юридичні особи (товариства, підприємства), якщо така діяльність відповідає меті (цілям) громадського об`єднання та сприяє її досягненню. Відомості про здійснення підприємницької діяльності громадським об`єднанням включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Отже, засновники (учасники) громадського об`єднання зі статусом юридичної особи наділяють таке об`єднання певними повноваженнями (компетенцією), що не виключає делегування йому функцій представництва для захисту їхніх прав та інтересів у правовідносинах із третіми особами, в тому числі щодо судового захисту.

Зі зміступозовної заявивидно,що ГОМіжрегіональне бюроекологічного захистута Садівничетовариство «Комета»звернулися досуду зпозовом уцій справі,зокрема Позивач1на захистправ Територіальноїгромади містаКривий Рігта смт.Радушне,а Позивач2в інтересах26фізичних осібна проживанняу безпечномудовкіллі звимогами простягнення накористь цихосіб моральноїта матеріальноїшкоди,які заподіянніпорушенням Відповідачамизаконодавства проохорону навколишньогоприродного середовища,а відтак виконання цьогорішення пов`язанеіз задоволенняммайнових вимогщодо фізичнихосіб.

Отже, у зазначеному спорі Позивач 1 у статусі громадської природоохоронної організації та Позивач 2, який діє в інтересах фізичних осіб захищаютьне власні інтереси як юридичної особи, а фактично діють в інтересах фізичних осіб членів ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту та представляють їхні інтереси в суді на підставі положень Орхуської конвенції (статті 2, 9), Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» (статті 9 11, 21) та Закону України «Про громадські об`єднання» (статті 11, 21), а також відповідно до статутних завдань такої організації.

Основною метою діяльності ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» є захист довкілля та прав людини відповідно до Загальної Декларації прав, Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, Стокгольмської декларації 1972 року, Декларації Ріо-де-Жанейро з навколишнього середовища і розвитку, Конвенції «Про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля «Орхуська конвенція», інших міжнародних законодавчо-нормативних актів й Законів України.

Згідно до пунктів 2.2.1 Статуту ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» бере участь у виробленні економічної політики та здійснення громадського контролю за забезпеченням екологічної безпеки і здоров`я населення, збереженням сприятливого навколишнього середовища, природних та культурно-історичних цінностей і об`єктів, дотриманням норм законодавства, а також прав і свобод громадян; п.2.2.11 вживає комплексні заходи, спрямовані на збереження та поновлення екосистеми Криворізького регіону, забезпечення екологічної безпеки при здійсненні господарської діяльності в місті Кривий Ріг, Криворізькому, Апостолівському, Софіївському та Широківському районах та прилеглих до них територій Кіровоградської та Херсонської областей.

Отже,міжПозивачами уцій справі, незважаючи нанаявність уних статусуюридичних осібта Відповідачами гірничодобувнимипідприємствами,що здійснюютьнегативний впливна довкіллярегіону проживанняфізичних осіб,які об`єдналисязадля захистусвоїх екологічнихправ,відсутнігосподарські правовідносиниврозумінні статті3ГК України,наявність якихє визначальнимпри віднесенніспору міжюридичними особамидо компетенціїгосподарських судів,тому єпомилковим висновоксуду першоїінстанції пропідвідомчість такогоспору господарськимсудам,що повністюузгоджується зправовою позицієювисловленою Великою палатою Верховного Суду у постанові від 15.06.2021 у справі №904/6125/20 (провадження №12-27гс21).

Відповідно до положень п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадження у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Керуючись ст.ст.367, 374, 379, 381,382 ЦПК України, Дніпровський апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу позивача Громадської організації Міжрегіональне бюро екологічного захисту задовольнити.

Ухвалу Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 березня 2022 року про відмову у відкритті провадження скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текстпостанови складено06липня 2022року.

Головуючий:

Судді: