Ухвала

від 03.07.2022 по справі 135/562/22

ЛАДИЖИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 135/562/22

Провадження № 2/135/231/22

УХВАЛА

04.07.2022 м. Ладижин

Суддя Ладижинського міського суду Вінницької області Корнієнко О.М., отримавши матеріали цивільної справи за позовною заявою керівника Гайсинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Ладижинської міської ради Вінницької області, комунального підприємства «Ладижинський комбінат комунальних підприємств» Ладижинської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа: Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Ладижинського міського суду Вінницької області перебуває вказана цивільна справа.

До вирішення питання про прийняття даної цивільної справи в своє провадження та призначення її до розгляду головуючим суддею Корнієнком О.М. заявлено самовідвід по даній справі згідно п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, зважаючи на таке.

Встановлено, що головуючий суддя Корнієнко О.М. та його родина на протязі тривалого часу знають відповідача по справі ОСОБА_1 та перебувають з ним в добрих приязних і сусідських відносинах.

Відтак, розгляд даного цивільного спору, може викликати сумніви у стороннього спостерігача щодо об?єктивності та неупередженості судді по даній справі, а також може трактуватись як підтримання суддею позиції однієї із сторін, зокрема, в разі відмови в позові.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу) якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ч.1 ст. 40 ЦПК Українипитання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження в справі.

Частиною 9 ст.40ЦПК України передбачено, що питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (Рим, 4.11.1950 року), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, викладеної, зокрема, в рішенні від 09.11.2006 року у справі «Білуха проти України» (№33949/02, п. 49-53), вказано, що наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. При цьому навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість.

Відповідно до п. 12 Висновку N 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів зазначено, що судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Відповідно до змісту п.2.5 Бангалорських принципів поведінки судді, що схвалені резолюцією №2006/23 Економічної та Соціальної ради ООН від 27.07.2006 року, суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Враховуючи викладені обставини, з метою усунення сумнівів в неупередженості та об`єктивності судді і для забезпечення суб`єктивної впевненості сторін і стороннього спостерігача в тому, що справа розглядатиметься незалежним і безстороннім судом, а також для усуненні будь-яких сумнівів в неупередженості суду, суд вважає, що заяву про самовідвід судді слід задовольнити на підставі п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України.

Керуючись ст. 36, 40, 260, 263 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Задовольнити заяву судді Корнієнка О.М. про самовідвід по даній справі.

Справу передати до канцелярії суду для повторного автоматизованого розподілу справи між суддями відповідно до вимогстатті 33ЦПК України.

Ухвала не оскаржується.

Суддя