Рішення

від 28.06.2022 по справі 2-297/11

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 2-297/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2022 року Залізничний районний суд міста Львова

в складі:

головуючого-судді Ліуша А.І.

з участю секретаря Настасяк Х.І.

представника позивача ОСОБА_1

позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

третьої особи ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , з участю третіх осіб ОСОБА_7 , ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та зобов`язання вчинити певні дії, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 про знесення самочинного будівництва, позовом третіх осіб із самостійними вимогами ОСОБА_7 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , Львівського регіонального центру Державного земельного кадастру про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та зобов`язання вчинити певні дії -

В С Т А Н О В И В :

позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з позовною заявою про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, покликаючись на те, що вона є власником земельної ділянки, площею 0,0451 га на АДРЕСА_1 . Відповідачі ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 є власниками земельної ділянки, площею 0,0555 га на АДРЕСА_2 . На плані її земельної ділянки по лінії Б-В проходить межа із земельною ділянкою відповідачів, однак вони влаштували сітку так, що користуються 0,0016 га її землі. А також, відповідачі самовільно захопили земельну ділянку на АДРЕСА_3 та здійснили на ній самовільне будівництво. Просить зобов`язати відповідачів вирівняти сітку на межі земельних ділянок на АДРЕСА_1 та на АДРЕСА_2 у відповідності до державних актів.

12 жовтня 2012 року позивач звернулась до суду із заявою про зміну підстав позову, у якій просить зобов`язати відповідачів не чинити їй перешкоди у користуванні земельною ділянкою, площею 0,0451 га на АДРЕСА_1 та зобов`язати відповідачів звернутися до ліцензованої землевпорядної установи для відновлення існуючої згідно технічної документації межі між будинком АДРЕСА_1 та АДРЕСА_4 .

25 червня 2018 року позивач звернулась до суду із заявою про зміну підстав позову, у якій просить зобов`язати відповідачів не чинити їй перешкоди у користуванні земельною ділянкою, площею 0,0451 га на АДРЕСА_1 та зобов`язати відповідачів не чинити перешкоди під час відновлення ліцензованою землевпорядною установою межі Б-В по державному акту серії ЛВ №071508 земельної ділянки за кадастровим номером 4610136300:06:018:0040 на АДРЕСА_1 у відповідності до земельно-кадастрової документації, площею 0,0451 га.

12 листопада 2018 року позивач звернулась до суду із заявою про зміну підстав позову, у якій остаточно сформувала підстави позову та просить зобов`язати відповідачів не чинити їй перешкоди у користуванні земельною ділянкою, площею 0,0451 га на АДРЕСА_1 та зобов`язати відповідачів привести межу Г-В довжиною 25,10 м. земельної ділянки на АДРЕСА_2 площею 0,0555 га у попередній стан відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №200538 та привести Б-В довжиною 19,41 м. земельної ділянки на АДРЕСА_1 , площею 0,0451 га на АДРЕСА_1 .

27 червня 2022 року позивач звернулась до суду із заявою про зміну підстав позову, однак суд залишив таку без розгляду, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви, однак 17 лютого 2020 року закінчено підготовче судове засідання та позивач подала дану заяву фактично у кінці розгляду справи по суті, перед судовими дебатами. Та крім того, Верховний Суд у постанові№910/18389/20 від 22 липня 2021 року вказав, щозаміна позовних вимог іншими вимогами та/або доповнення позовних вимог новими вимогами, зокрема і у разі, якщо позовні вимоги є вимогами немайнового характеру, відбувається саме шляхом зміни предмету позову. При цьому Верховний Суд зазначив, що збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад у грошовому розмірі. Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог. А відтак, оскільки позовні вимоги ОСОБА_2 є немайновими, а зміна предмету позову можлива лише до закінчення підготовчого судового засідання, яке було закінчено 17 лютого 2020 року, суд вважає за необхідне залишити заяву про зміну предмета позову ОСОБА_2 від 27 червня 2022 року без розгляду.

Відповідач ОСОБА_3 подала до суду зустрічну позовну заяву, у якій покликається на те, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки, площею 0,0451 га на АДРЕСА_1 , а вона є власником земельної ділянки, площею 0,0555 га на АДРЕСА_2 , які є суміжними. У 2006 році ОСОБА_2 здійснила прибудову А*-1 до будинку і гараж під літ. В на АДРЕСА_1 , які зведені на межі А-Г та частково перетинають межу і заходять на її земельну ділянку, без її згоди. Також, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 є власниками будинку АДРЕСА_5 та користуються земельною ділянкою на АДРЕСА_6 , однак вони самовільно збудували веранду, сарай, гараж-навіс та огорожу протяжністю 20 м. на межі А-Б її земельної ділянки, чим захопила частину її земельної ділянки. Просить суд зобов`язати ОСОБА_2 знести самочинну прибудову А*-1 до будинку та гараж «В» на АДРЕСА_1 , які є перешкодою у відновленні меж А-Г та зобов`язати ОСОБА_4 , ОСОБА_7 знести самочинні споруди веранду, сарай, гараж, огорожу, які збудовані на межі А-Б та є перешкодою у її відновленні.

Треті особи із самостійними вимогами ОСОБА_7 та ОСОБА_4 звернулись до суду із позовом, у якому покликаються на те, що ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 здійснили добудову до будинку на АДРЕСА_2 , яка заходить за межу А-Б на земельну ділянку на АДРЕСА_6 , яка належить їм, що порушує їх право власності на дану земельну ділянку. Просять зобов`язати ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 звернутись до ліцензованої землевпорядної установи для встановлення в натурі межі А-Б згідно державного акта на земельну ділянку, площею 0,0555 га на АДРЕСА_2 та зобов`язати ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 усунути перешкоди у встановленні в натурі спільної межі А-Б, а також забезпечити доступ та можливість встановлення в натурі спільної межі А-Б шляхом перенесення прибудови до свого будинку в межі земельної ділянки, яка їм належить.

12 вересня 2017 року треті особи із самостійними вимогами ОСОБА_7 та ОСОБА_4 звернулись до суду із заявою про зміну підстав позову, у якій остаточно сформувала підстави позову та просять зобов`язати ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 звернутись до ліцензованої землевпорядної установи для відновлення в натурі межі А-Б, яка поділяє земельні ділянки на АДРЕСА_2 та на АДРЕСА_6 , зобов`язати ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 усунути перешкоди у відновленні в натурі спільної межі А-Б, а також забезпечити доступ та можливість відновлення в натурі спільної межі А-Б шляхом перенесення прибудови до свого будинку в межі земельної ділянки на АДРЕСА_2 .

Позивач ОСОБА_2 та її захисник в судовому засіданні пояснили, що ОСОБА_2 справді у 2007 році було зведено на земельній ділянці на АДРЕСА_1 , власником якої вона є, самочинну прибудову до будинку. Однак у 2008 році вона звернулась до Залізничної райадміністрації ЛМР з заявою про погодження експлуатації самочинно здійсненої прибудови. Комісією Залізничної райадміністрації ЛМР погоджено технічну можливість експлуатації даної прибудови розпорядженням голови Залізничної райадміністрації ЛМР №355 від 08 квітня 2008 року. 22 лютого 2011 року за існуючим дозволом на виконання будівельних робіт нею подано повідомлення про початок виконання будівельних робіт. Внаслідок наведеного, нею виконано усі вимоги розпорядження Залізничної райадміністрації ЛМР №355 від 08 квітня 2008 року та прибудова не є самочинним будівництвом. Крім того, вважає, що позовні вимоги зустрічної позовної заяви щодо знесення прибудови та гаража ОСОБА_2 є безпідставними, ОСОБА_3 не надано жодних доказів порушення її прав позивачем ОСОБА_2 . А також, рішенням Апеляційного суду Львівської області від 09 грудня 2015 року встановлено, що ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 самовільно здійснили перебудову належного їм будинку на АДРЕСА_2 та самовільно зайняли земельну ділянку на межі А-Б із приватних земель ОСОБА_2 на АДРЕСА_1 . Просять первісний позов задовольнити, у задоволенні зустрічної позовної заяви відмовити.

Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснила, що позивач ОСОБА_2 не надала жодних доказів та обгрунтувань, яким чином ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 перешкоджають їй у користуванні земельною ділянкою, площею 451 м2 на АДРЕСА_1 . Вважає, що ними не порушувались жодні права ОСОБА_2 та у випадку бажання ОСОБА_2 саме вона може звернутись до землевпорядної організації з метою відновлення її порушених прав. В технічному паспорті на нерухоме майно на АДРЕСА_1 зазначено, що площа земельної ділянки має становити 0,0451 м2, але становить 0,0447 м2, тобто різниця становить лише 4м2, що може бути похибкою при вимірюванні. Межа земельної ділянки на АДРЕСА_1 та

АДРЕСА_2 проходить по стіні будинку та гаражу ОСОБА_2 , що підтверджує незмінність межі позивача. Позивач не надала жодних доказів щодо факту захоплення частини її земельної ділянки. Також, зазначила, що ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , які є власниками будинку АДРЕСА_5 та користуються земельною ділянкою на АДРЕСА_6 , самовільно збудували веранду, сарай, гараж-навіс та огорожу протяжністю 20 м. на межі А-Б її земельної ділянки, чим захопила частину її земельної ділянки. Просить у задоволенні первісного позову відмовити, задовольнити зустрічну позовну заяву та відмовити у задоволенні позову третіх осіб із самостійними вимогами.

Третя особа із самостійними вимогами ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснив, що земельна ділянка на АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 на підставі договору міни набута відповідачами у 2005 році. Узгодження меж в натурі між земельними ділянками на АДРЕСА_7 із земельною ділянкою на АДРЕСА_2 було проведено у 1998 році у присутності власника ділянки на АДРЕСА_2 , якою була ОСОБА_8 . Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 19 вересня 2014 року встановлено, що саме ОСОБА_3 самовільно зайняла земельну ділянку, площею 0,0072 га. Крім того, актом державного виконавця від 23 квітня 2019 року вказано, що встановленню межі в натурі земельної ділянки на АДРЕСА_6 у відповідності державному акту на земельну ділянку на АДРЕСА_2 заважає розташована самовільна прибудова до будинку АДРЕСА_2 , яка виходить на земельну ділянку на АДРЕСА_6 . Просить у задоволенні зустрічної позовної заяви відмовити, позов третіх осіб із самостійними вимогами задовольнити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, суд вважає, що у задоволенні первісного позову, зустрічного позову та позову третіх осіб із самостійними вимогами слід відмовити за його безпідставністю.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на підставі договору міни від 09 грудня 2003 року є співвласниками житлового будинку АДРЕСА_2 . Також їм на праві власності згідно державного акту про право приватної власності на земельну ділянку серії ЯА №200538 належить земельна ділянка на АДРЕСА_2 площею 0,0555 га. /том. 1 а.с. 6, 243/

На підставі договору дарування від 07 квітня 1995 року відповідач ОСОБА_2 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 , який складався з трьох кімнат площею 45,8 кв.м, кухні, з господарськими будівлями сараєм, вбиральнею, цегляним гаражем, металевими воротами та відмосткою. /том. 1 а.с. 72/

Земельна ділянка, на якій розташований будинок ОСОБА_2 та господарські будівлі, площею 0,0451 га приватизована нею, про що видано державний акт серії ЛВ № 071508 від 21 квітня 2004 року. /том. 1 а.с. 7/

Згідно даних державного акту про право приватної власності на земельну ділянку серії ЯА №200538 земельна ділянка ОСОБА_2 межує із земельною ділянкою ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 по межі А-Г. /том. 1 а.с. 6, 7/

Як встановленосудом,у 2007 році ОСОБА_2 збудувала прибудову до будинку на АДРЕСА_1 , яка в технічному паспорті на цей будинок позначена як А'-1. /том. 2 а.с. 50-56/

На підставі договору купівлі-продажу від 05 вересня 2007 року ОСОБА_7 та ОСОБА_4 є власниками будинку АДРЕСА_6 .

Відповідно до ст.55Конституції України права і свободи людини громадянина захищаються судом та відповідно до вимог чинного цивільного процесуального законодавства України кожній особі гарантується право звернення безпосередньо до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.

У відповідності до ч.1ст.15 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч.1ст.16 ЦПК України, кожен має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Зміст права власності, яке полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном визначено уст.317 ЦК України.

Стаття 321 ЦК Українизакріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбаченийст.41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише відповідно і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі ст.391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч.1 ст.376ЦК України житловий будинок, будівля споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належного затвердження проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Згідно з ч.2 ст.376ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

У відповідності до акта державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Львівській області від 23 квітня 2019 року при виході за адресою: АДРЕСА_8 встановити межі в натурі між земельними ділянками на АДРЕСА_6 і земельною ділянкою на АДРЕСА_2 у відповідності до межі «А-Б», яка визначена у виданому на ім`я ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 державному акті на право приватної власності на земельну ділянку на АДРЕСА_2 та згідно встановлення у генплані від 05 травня 2008 року не виявилось можливим, оскільки по межі «А-Б» розташована прибудова до будинку АДРЕСА_2 , яка виходить за межі земельної ділянки на АДРЕСА_2 на земельну ділянку на АДРЕСА_6 . /том. 4 а.с. 52/

Відповідно до висновку судової інженерно-технічної експертизи №514 від 31 грудня 2013 року, встановлено невідповідність земельної ділянки на АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 та земельної ділянки на АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 державним актам на право на земельну ділянку. Встановити ким із співвласників було порушено межі земельних ділянок між земельними ділянками на АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 даною експертизою виявилось неможливо. /том. 1 а.с. 206-208/

На підставі наведеного, висновком судової інженерно-технічної експертизи №514 від 31 грудня 2013 року, який не скасований та не оспорювався сторонами, встановлено невідповідність меж встановлених державними актами на право на земельну ділянку серії ЛВ № 071508 від 21 квітня 2004 року та серії ЯА №200538 від 20 січня 2005 року як земельної ділянки на АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , так і земельної ділянки на АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 .

Крім того, суд не бере до уваги висновок експерта №09/10-19я від 15 жовтня 2019 року та такий викликає сумнів, оскільки експерт не проводив фактичного огляду земельної ділянки на АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 та не досліджував правовстановлюючі документи, зокрема, державний акт серії ЯА №200538 від 20 січня 2005 року на земельну ділянку на АДРЕСА_2 . /том. 4 а.с. 70-72/

А також, як вбачається із даного висновку експерта, експертом опрацьовано розміри земельної ділянки на АДРЕСА_1 у відповідності до плану, складеного ФОП ОСОБА_10 , однак такий план не додано до матеріалів справи та суд не може пересвідчитись у його належності.

Окрім цього, згідно висновку експерта №09/10-19я від 15 жовтня 2019 року, експертом опрацьовано розміри земельної ділянки на АДРЕСА_1 за допомогою графічної комп`ютерної програми ArchiCAD, однак експертом не вказано на наявність ліцензування такої програми та не зазначено про можливі похибки у розрахунках.

Також, експертиза №09/10-19я від 15 жовтня 2019 року ґрунтується виключно на документах, які надані позивачем ОСОБА_2 , яка не є безсторонньою та незацікавленою особою.

У відповідності до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як встановлено ухвалою Апеляційного суду Львівської області №1309/7705/12 від 28 серпня 2017 року, яка залишена без змін постановою Верховного Суду 1309/7705/12 від 09 грудня 2019 року, акт встановлення і узгодження меж земельної ділянки на АДРЕСА_1 від 24 червня 1998 року підписаний в тому числі суміжним землекористувачем ділянки на АДРЕСА_2 ОСОБА_11 . Натомість ОСОБА_2 підписала і погодила межі користування земельною ділянкою ОСОБА_11 . При переоформленні позивачами права спільної сумісної власності на земельну ділянку на АДРЕСА_2 за основу було прийнято технічну документацію на земельну ділянку попереднього землекористувача ОСОБА_11 і нового узгодження меж проведено не було.

Внаслідок наведеного, суд вважає, що позивачем ОСОБА_2 не надано суду жодних належних, достатніх, допустимих, достовірних доказів, що ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 чинять їй будь-які перешкоди у користуванні земельною ділянкою на АДРЕСА_1 , а також що межу Г-В на АДРЕСА_2 та межа Б-В на АДРЕСА_1 не відповідають встановленим у державному акті та в яких саме місцях та розмірах є такі порушення, а відтак, у задоволенні первісного позову слід відмовити за його безпідставністю.

Крім того, як встановлено рішенням Залізничного районного суду м. Львові від 17 лютого 2017 року, яке залишено без змін постановою Верховного Суду 1309/7705/12 від 09 грудня 2019 року, акт узгодження меж земельної ділянки на АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 для її приватизації було складено і підписано до набуття у власність ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 у 2003 році будинку і суміжної земельної ділянки на АДРЕСА_2 та ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 не наведено порушень вимог законодавства і порушень їх прав та законних інтересів при складанні і підписанні, в тому числі ОСОБА_11 , акту узгодження меж земельної ділянки на АДРЕСА_1 .

А також, як встановлено постановою Верховного Суду 1309/7705/12 від 09 грудня 2019 року, у 2007 році ОСОБА_2 збудувала прибудову до будинку на АДРЕСА_1 , яка в технічному паспорті на цей будинок позначена літ. «АІ-1». цегляний гараж, який позначений в технічному паспорті під літ. «В», збудований у 1972 році батьком відповідача і в подальшому у 1995 році подарований ОСОБА_2 як господарська будівля житлового будинку на АДРЕСА_1 , відтак не є самочинним об`єктом в розумінні ст.376 ЦК України. Спірна прибудова збудована нею на належній їй на праві власності земельній ділянці самочинно, без відповідно дозволу, що сторонами не заперечується.

Відтак, оскільки ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 не є власниками земельної ділянки, на якій ОСОБА_2 здійснено самочинне будівництво, їхні права не порушуються таким самочинним будівництвом, а крім того, межі між земельними ділянками на АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 встановлені та такі є чинними, суд вважає, що позивачем за зустрічним позовом не доведено порушення її прав шляхом зведення самочинної прибудови та гаража на АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Однак, ОСОБА_3 не надала суду жодних належних, достатніх, допустимих, достовірних доказів, що ОСОБА_7 та ОСОБА_4 самочинно збудували веранду, сарай, гараж, огорожу на межі А-Б та є перешкодою у користуванні ОСОБА_3 належною їй земельною ділянкою на АДРЕСА_2 , зокрема, ОСОБА_3 не надано жодних доказів, що такі споруди заходять на належну їй земельну ділянку та у випадку порушення межі між земельною ділянкою на АДРЕСА_2 та АДРЕСА_6 саме веранда, сарай, гараж та огорожа на АДРЕСА_6 порушують межу А-Б земельної ділянки на АДРЕСА_2 та порушують права позивача за зустрічним позовом, а відтак, у задоволенні зустрічного позову слід відмовити за його безпідставністю.

Також, рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 26 грудня 2008 року встановлено межі користування між земельною ділянкою на АДРЕСА_6 та земельною ділянкою на АДРЕСА_2 у відповідності до межі «А-Б» згідно державного акта на право власності на земельну ділянку на АДРЕСА_2 .

Згідно актів державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Львівській області від 08 лютого 2013 року, 01 березня 2013 року межу «А-Б» згідно державного акта на право власності на земельну ділянку на АДРЕСА_2 не проведено, оскільки по даній межі розташована добудова до будинку АДРЕСА_4 , яка виходить за межі ділянки на АДРЕСА_2 . /том. 2 а.с. 164, 165/

Відповідно до ухвали Апеляційного суду Львівської області №2-3209/11 від 25 березня 2013 року самовільну прибудову до будинку АДРЕСА_2 здійснено на земельній ділянці, що належить ОСОБА_12 , а не ОСОБА_7 та ОСОБА_4 .

А також, третіми особами ОСОБА_7 та ОСОБА_4 не надано суду жодних доказів, що ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 чинять їм будь-які перешкоди у відновленні в натурі спільної межі А-Б, а також забезпеченні доступ та можливості відновлення в натурі спільної межі А-Б, зокрема, згідно актів державних виконавців від 08 лютого 2013 року, 01 березня 2013 року жодним чином не вказано про те, що ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 чинять перешкоди у відновленні межі А-Б чи не дають доступ до такої.

Крім того, згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Однак, третіми особами ОСОБА_7 та ОСОБА_4 не надано суду жодних доказів, що ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 порушують їхні права, свободи чи інтереси у зв`язку із тим, що не звернулись до ліцензованої землевпорядної установи для відновлення в натурі межі А-Б, яка поділяє земельні ділянки на АДРЕСА_2 та на АДРЕСА_6 та крім того, третіми особами не надано суду жодного обґрунтування чому саме ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 повинні звернутись та такої організації та яким чином таке звернення усуне порушення будь-яких їхніх прав, свобод чи інтересів, які порушені ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 .

Внаслідок наведеного, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову третіх осіб із самостійними вимогами слід відмовити за безпідставністю позовних вимог, оскільки третіми особами не представлено, а судом не отримано жодних переконливих доказів у їх підтвердження, зокрема, що ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 чинять перешкоди у відновленні межі А-Б чи не дають доступ до такої.

А також, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Отже, суд вважає, що розподіл судових витрат проводити не слід.

Керуючись ст.ст. 12, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд , -

У Х В А Л И В:

у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , з участю третіх осіб ОСОБА_7 , ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та зобов`язання вчинити певні дії відмовити за безпідставністю.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 про знесення самочинного будівництва відмовити за безпідставністю.

У задоволенні позову третіх осіб із самостійними вимогами ОСОБА_7 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , Львівського регіонального центру Державного земельного кадастру про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та зобов`язання вчинити певні дії відмовити за безпідставністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя /підпис/ Ліуш А.І.

Копія вірна.

Суддя: Ліуш А.І.