Постанова

від 23.02.2023 по справі 2-297/11

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 2-297/11 Головуючий у 1 інстанції: Ліуш А.І.

Провадження № 22-ц/811/2681/22 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Савуляка Р.В.,

суддів: Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І.,

секретаря: Салати Я.І.

з участю: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 на ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 16 серпня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , з участю третіх осіб ОСОБА_6 , ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та зобов`язання вчинити певні дії, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 про знесення самочинного будівництва, позовом третіх осіб із самостійними вимогами ОСОБА_6 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , Львівського регіонального центру Державного земельного кадастру про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИЛА:

ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 16 серпня 2022 року у прийнятті додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , з участю третіх осіб ОСОБА_6 , ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та зобов`язання вчинити певні дії, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 про знесення самочинного будівництва, позовом третіх осіб із самостійними вимогами ОСОБА_6 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , Львівського регіонального центру Державного земельного кадастру про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.

Ухвалу суду оскаржили ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 .

В апеляційній скарзі покликаються на те, що вони ставлять вимогу про повернення позивачем ОСОБА_5 судових витрат на проведення експертизи еквівалентно до долара США з врахуванням інфляційних процесів та 3% річних.

Вказують, що станом на час подання заяви про повернення коштів за проведену експертизу, яку оплатив відповідач ОСОБА_3 , 1 дол. США дорівнює 40 грн. а отже із позивача ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 слід стягнути судові витрати за проведення експертизи в сумі 20000 грн.

Крім цього, на думку скаржників, ОСОБА_5 зобов`язана сплатити на користь ОСОБА_3 кошти, пов`язані з інфляцією за 10 років.

Просять ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 16 серпня 2022 року скасувати та прийняти нове рішення , яким стягнути з ОСОБА_5 , АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_3 , АДРЕСА_2 судові витрати за проведення експертизи згідно рахунку № 451 від 26 квітня 2013р. та квитанції № 125 від 22 травня 2013р. в сумі 20 000 грн; кошти в сумі 5 000 грн. у зв`язку з інфляцією; кошти 3% річних в сумі 22 00 грн, а всього 47000 грн.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1 на підтримання апеляційної скарги, ОСОБА_2 на її заперечення, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи із наступних обставин.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом та матеріалами справи встановлено, що рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 29 червня 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , з участю третіх осіб ОСОБА_6 , ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено за безпідставністю. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 про знесення самочинного будівництва відмовлено за безпідставністю. У задоволенні позову третіх осіб із самостійними вимогами ОСОБА_6 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , Львівського регіонального центру Державного земельного кадастру про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено за безпідставністю.

Після ухвалення вищезгаданого рішення ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 подали до суду заяву про прийняття додаткового рішення про стягнення коштів за проведення експертиз у даній справі та просили ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з ОСОБА_5 на їх користь 20000,00 грн. витрат за проведення експертизи, 5000,00 грн. коштів у зв`язку з інфляцією, 22000,00 грн. 3% річних.

Відповідно до пункту статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати;

4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статею 430 цього Кодексу. Згідно з ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються я у разі відмови в позові - на позивача.

Як вбачається з останнього абзацу мотивувальної частини рішення Залізничного районного суду м. Львова від 29 червня 2022 року, при ухваленні вказаного рішення суд дійшов висновку, що розподіл судових витрат проводити не слід, відтак вимога про стягнення судових витрат вже була вирішена судом першої інстанції при ухваленні вказаного рішення.

Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 29 червня 2022 року набрало законної сили 01 серпня 2022 року, ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_7 не оскаржувалось.

За вказаних обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав, передбачених ст. 270 ЦПК України для ухвалення додаткового рішення.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для їх задоволення немає.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Судом правильно встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримано процедуру розгляду справи, встановлену ЦПК України, ухвалено справедливе рішення, тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 381, ст. 382, ст. 384 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 16 серпня 2022 року залишити без змін.

Постанова апеляційногосуду набираєзаконної силиз дняїї прийняття,але можебути оскарженоюу касаційномупорядку шляхомподачі касаційноїскарги безпосередньодо судукасаційної інстанціїпротягом тридцятиднів здня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 13 березня 2023 року.

Головуючий: Савуляк Р.В.

Судді: Мікуш Ю.Р.

Приколота Т.І.