Постанова

від 06.07.2022 по справі 915/766/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2022 рокум. ОдесаСправа № 915/766/21м. Одеса, проспект Шевченка, 29, зал судових засідань Південно-західного апеляційного господарського суду №1

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Савицького Я.Ф.,

суддів Колоколова С.І.,

Разюк Г.П.,

секретар судового засідання Бебик А.М.,

за участю представників учасників судового процесу:

від прокуратури: Стоянова О.О., за посвідченням;

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Просенюк С.М., за ордером;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури

на рішення Господарського суду Миколаївської області

від 27 жовтня 2021 року (повний текст складено 08.11.2021)

по справі № 915/766/21

за позовом Керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю НАВАЛЬ ПАРК

про: стягнення 6 577 880,26 грн.,-

суддя суду першої інстанції: Семенчук Н.О.

час та місце винесення рішення: 27.10.2021, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 22, Господарський суд Миколаївської області

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 07.07.2022 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

У червні 2021 Керівник Окружної прокуратури міста Миколаєва в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради (позивач, Міська рада) звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) НАВАЛЬ ПАРК (відповідач, підприємство) про стягнення з останнього на користь позивача 6 577 880,26 грн. за безоплатне користування земельною ділянкою.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач у період з 07.12.2017 по 01.10.2020 використовував земельну ділянку комунальної власності площею 146 433 кв.м., яка розташована за адресою: м. Миколаїв, вул. Індустріальній, 1/6 (кадастровий номер 4810136300:07:001:0106) та на якій розміщений належний відповідачу об`єкт нерухомого майна, за відсутності будь-яких правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку. Внаслідок використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів відповідачем в період з 07.12.2017 по 01.10.2020 отримано дохід шляхом нездійснення орендних платежів до бюджету в розмірі 6 577 880,26 грн.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 27.10.2021 у справі №915/766/21 (суддя Семенчук Н.О.) у задоволені позовних вимог Керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що у матеріалах справи відсутні докази формування земельної ділянки як об`єкту цивільних прав; докази вартості земельної ділянки площею 14,6433 га з кадастровим номером 4810136300:07:001:0106 в період з 2017-2019 (Витягу з нормативної грошової оцінки землі, що виключає можливість обчислення розміру безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за землю); докази реальної можливості передачі земельної ділянки в оренду у період з 07.12.2017 по 01.10.2020, з урахуванням обставин вилучення 22.04.2021 у ПАТ Чорноморський суднобудівний завод частини земельної ділянки площею 150 000 кв.м. по вул. Індустріальній, 1 м. Миколаєва, згідно рішення Миколаївської міської ради №4/348 від 22.04.2021.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Заступник керівника Миколаївської обласної прокуратури (прокурор) звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.10.2021 у справі №915/766/21 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Апелянт вважає, що прийняте рішення є незаконним та підлягає скасуванню, у зв`язку з тим, що висновки суду є необґрунтованими, оскільки не відповідають обставинам справи, а рішення винесено із неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Так, прокурор зазначає, що за ТОВ «НАВАЛЬ ПАРК» зареєстровано право власності на нежитлові об`єкти по вул. Індустріальній, 1/6 у м. Миколаєві, набуті ним від ТОВ «Смарт - Мерітайм Груп» на підставі договору купівлі-продажу від 07.12.2017 №708. У свою чергу, ТОВ «Смарт - Мерітайм Груп» набуло право власності на зазначені об`єкти нерухомості за результатами проведення аукціону в процесі банкрутства ПрАТ «Миколаївський машинобудівний завод», якому ці об`єкти належали на підставі свідоцтва про право власності від 28.11.2006 серія ЯЯЯ№808007, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 24.06.2005 №1075, яким також майновому комплексу по вул. Індустріальній, 1, який належить ПрАТ «Миколаївський машинобудівний завод», надана адреса: вул. Індустріальна, 1/6.

Апелянт звертає увагу, що відповідно до приписів ст. 120 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), що при укладанні договору купівлі - продажу об`єктів нерухомості від 07.12.2017, до ТОВ «НАВАЛЬ ПАРК» від продавця - ТОВ «Смарт - Мерітайм Груп» мало перейти право на конкретно визначену земельну ділянку під відповідними об`єктами нерухомості з кадастровим номером (тобто сформовану в розумінні ст. 79-1 Земельного кодексу України ділянку, як об`єкт цивільних правовідносин), про що в обов`язковому порядку повинні міститись дані у договорі купівлі - продажу.

Прокурор зауважує, що відповідно до п. 1.2 договору купівлі - продажу від 07.12.2017, земельна ділянка, на якій знаходиться вказане нерухоме майно, належить до земель комунальної власності, кадастровий номер 4810136300:07:001:0020 площа 0,2913 га. Водночас, згідно даних Публічної кадастрової карти України, яка є офіційним та загальнодоступним джерелом інформації щодо площі, розташування та оформлення прав на земельні ділянки, вказана у договорі земельна ділянка розташована на значній відстані від ділянки з кадастровим номером 4810136300:07:001:0106, яка в подальшому сформована самим відповідачем для обслуговування придбаного нерухомого майна та навіть не є суміжною.

Апелянт наполягає на тому, що ТОВ «НАВАЛЬ ПАРК» та ТОВ «Смарт - Мерітайм Груп», порушивши норми законодавства щодо необхідності формування земельної ділянки (присвоєння їй окремого кадастрового номера) при купівлі-продажу майна, розташованого на спірній ділянці, у тому числі при переході прав на частину земельної ділянки, та відображення цього кадастрового номера у договорі купівлі-продажу будівель або споруд (ст.120 Земельного кодексу України, ст. 377 Цивільного кодексу України), не визначили договором площу спірної земельної ділянки під відповідним об`єктом нерухомості, а зазначили недостовірну інформацію про нібито розташування майна у складі з більше 140 споруд на ділянці площею всього 2 913 кв.м. зовсім з іншим кадастровим номером та на значній відстані від ділянки, на якій фактично розташований придбаний майновий комплекс.

Тобто, за твердженням прокурора, цим порушенням у 2017 році сторони створили ситуацію невизначеності юридичної долі земельної ділянки у договорі купівлі-продажу майна, чим уникнули від передбаченого законодавством обов`язку сплачувати орендні платежі за користування земельною ділянкою комунальної власності. Зокрема, з моменту придбання майнового комплексу (2017 рік), котрий розташовано на земельній ділянці фактичною площею 14,6433 га, відповідачем не сплачено до бюджету міської ради жодної гривні.

Водночас, прокурор вказує, що рішенням Миколаївської міської ради №51/168 від 09.04.2019 Товариству з обмеженою відповідальністю НАВАЛЬ ПАРК надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, який був розроблено на замовлення підприємства у 2019 році.

На підставі зазначеного проекту сформовано земельну ділянку площею 14,6433 га з кадастровим номером 4810136300:07:001:0106, інформацію про яку 29.10.2019 внесено до Державного земельного кадастру, що підтверджується наявним в матеріалах справи витягом.

Отже, земельна ділянка площею 14,6433 га є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі, тобто - 29.10.2019.

Рішенням Миколаївської міської ради №4/348 від 22.04.2021 затверджено вказаний проект землеустрою щодо відведення в оренду ТОВ НАВАЛЬ ПАРК земельних ділянок, у тому числі земельної ділянки площею 146 433 кв.м. з кадастровим номером 4810136300:07:001:0106.

Таким чином, прокурор наполягає на тому, що спірна земельна ділянка є сформованою, чітко визначено розмір цієї земельної ділянки, а судом першої інстанції безпідставно не враховано, що прокурором заявлено вимоги про стягнення коштів за використання відповідачем ділянки, сформованої на час звернення з позовом до суду та розгляду його судом.

Водночас, апелянт зауважує, що на підтвердження нормативної грошової оцінки земельної ділянки, з урахуванням якої складено розрахунок міською радою, прокурором до позову долучено витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 05.05.2020, згідно якого така оцінка становить 105 803699,82 грн.

Крім того, матеріали справи містять інформацію Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 25.05.2021, в якій зазначено нормативну грошову оцінку земельної ділянки у період 2018-2019 років.

При цьому, апелянт зазначає, що жодним нормативним актом не визначено, що виключно на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки може бути проведено розрахунок безпідставно збережених коштів, що є предметом спору у справі.

Апелянт зауважує, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки не розраховується, а формується автоматично за актуальними даними Державного земельного кадастру про земельну ділянку та з використанням електронних цифрових карт на дату звернення зацікавленої особи. Тобто витяг містить виключно актуальну інформацію щодо нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки на дату його формування, натомість сформувати такий витяг за минулі роки є неможливим.

Посилаючись на правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 02.06.2021 у справі №201/2956/19 та від 09.11.2021 у справі №905/1680/20, прокурор зазначає, що підтвердження нормативної грошової оцінки земельної ділянки можливе не лише витягом з технічної документації, а і довідкою органу Держгеокадастру.

Таким чином, на думку прокурора, останнім при зверненні до суду, надані належні дані про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки, на підставі яких розраховано заявлену до стягнення суму.

Крім того, апелянт вважає, що помилковими є висновок суду першої інстанції про те, що міська не мала можливості передати земельну ділянку площею 14,6433 га до моменту вилучення її частини із земель колишнього ПАТ «Чорноморський суднобудівний завод» (припинено 15.07.2021 за наслідками процедури банкрутства у справі Господарського суду Миколаївського області №915/86/14), оскільки з моменту оформлення підприємством «Миколаївський машинобудівний завод» права власності на окремий комплекс майна, якому привласнено окрему адресу - вул. Індустріальна,1/6, підприємство «Чорноморський суднобудівний завод» та його правонаступники фактично та юридично втратили право користування ділянкою під майновим комплексом за цією адресою.

Прокурор вказує, що матеріали справи не містять жодних доказів наявності у ПАТ «Чорноморський суднобудівний завод» належним чином сформованих та зареєстрованих земельних ділянок. Посилання розробника землевпорядної документації на формування ділянки з кадастровим номером 4810136300:07:001:0106 за рахунок земель ПАТ «Чорноморський суднобудівний завод», та відображення цього ж у рішенні міської ради про її передачу в оренду, є безпідставними, оскільки по-перше, для передачі будь-кому частини земельної ділянки за рахунок іншого користувача необхідно виділити її в окрему земельну ділянку та присвоїти їй окремий кадастровий номер (тобто сформувати її як об`єкт цивільних відносин у розумінні ст.79-1 Земельного кодексу України), а по-друге, ПАТ «Чорноморський суднобудівний завод» з 2005 року не є власником та відповідно й землекористувачем комплексу будівель по вул. Індустріальній,1/6.

Ні проект землеустрою, ні рішення ради не містять відомостей про кадастровий номер ділянки, яка вилучається у ПАТ «Чорноморський суднобудівний завод» або будь - кого іншого, для формування нової ділянки для передачі в оренду ТОВ «НАВАЛЬ ПАРК».

Більш детально доводи Заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури викладені в апеляційній скарзі.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.12.2021 колегією суддів у складі головуючого судді Савицького Я.Ф., суддів: Головея В.М., Разюк Г.П. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.10.2021 року у справі №915/766/21; розгляд справи призначено на 09.02.2022.

05.01.2022 від Товариства з обмеженою відповідальністю НАВАЛЬ ПАРК до суду апеляційної інстанції надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач не погоджується з її доводами, вважає останню необґрунтованою, та такою, що не підлягає задоволенню. Водночас, рішення суду першої інстанції ТОВ НАВАЛЬ ПАРК просить залишити в силі.

Зокрема, відповідач зазначає, що одним з основних аспектів при розгляді даної категорії справ, є факт існування земельної ділянки, у визначений позивачем період, як об`єкту цивільних прав.

Отже, відповідно до норм чинного законодавства, прокурор у даній справі на підтвердження правомірності заявленої позовної вимоги щодо стягнення коштів за користування земельною ділянкою у вигляді неодержаної орендної плати має надати докази існування протягом зазначеного в позові періоду земельної ділянки як об`єкта цивільних прав у розумінні та відповідно до земельного законодавства.

ТОВ НАВАЛЬ ПАРК вказує, що чітка позиція щодо надання позивачем доказів про існування в спірний період сформованої земельної ділянки викладена у постановах Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №922/392/18 (п. 50-52 постанови), від 13.09.2020 у справ №922/926/19 (п. 5.19-5.21, п. 5.25 постанови), від 11.09.2019 у справі №922/393/18 (п. 23 постанови), від 09.04.2020 у справі №915/1806/19 (п. 7.3. постанови).

Відповідач звертає увагу на те, що прокурор не заперечує проти факту відсутності сформованої земельної ділянки у період з 07.12.2017 по 29.10.2019, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру від 29.10.2019 №НВ-4807728562-013 (який був самостійно наданий відповідачем у якості доказу разом з відзивом на позов), в тому числі відсутня державна реєстрація права власності на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на дату подачі апеляційної скарги, а тому відсутні законні підстави для стягнення зазначених у позові коштів та задоволення позовних вимог позивача відповідно до норм чинного законодавства України.

Також, ТОВ НАВАЛЬ ПАРК вказує, що прокурор має надати докази наявності у Миколаївської міської ради реальної можливості передачі земельної ділянки в оренду відповідно до Закону України "Про оренду землі" у зазначений період.

Посилаючись на ст. 3 Закону України «Про оренду землі» та правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 05.03.2020 у справі №922/926/19, відповідач зазначає, що реальна можливість передати земельну ділянку в оренду відповідно до Закону України «Про оренду землі» з`являється у власника земельної ділянки після державної реєстрації права власності на відповідну земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Відповідач вказує, що у період до 22.04.2021 включно фактичним землекористувачем та платником коштів за землю, в розумінні ст.ст. 269, 270 Податкового кодексу України, у вигляді земельного податку щодо частини земельної ділянки зі кадастровим номером 4810136300:07:001:0106 площею 0,5652 га із загальної площі земельні ділянки, що складає 14,6433 га, був ПАТ «Чорноморський суднобудівний завод».

ТОВ «НАВАЛЬ ПАРК» наголошує, що у п. 4.12.1 рішення Миколаївської міської ради від 18.06.2015 №48/9 (копія рішення подана позивачем разом з позовною заявою) було окремо визначено, що власник землі та землекористувач сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або у користуванні у поточному році.

Водночас, з листа ліквідатора ПАТ «Чорноморський суднобудівний завод» вбачається, що ТУ ДФС у Миколаївській області була подана заява про збільшення свої кредиторських вимог до боржника по справі №915/86/14, у складі яких був також податок на землю у розмірі 822270,44 грн. за період з 14.08.2018 по 30.08.2018 (копія заяви ТУ ДФС у Миколаївській області вх. №68 від 10.09.2018 із додатками додана до відзиву).

Таким чином, відповідач вважає, що прокурор фактично вимагає подвійного нарахування плати за землю у вигляді орендної плати від ТОВ «НАВАЛЬ ПАРК» та земельного податку, платником якого у спірний період був ПАТ «Чорноморський суднобудівний завод», що є незаконним.

Крім того, відповідно до інформації, викладеної у листі ФОП Калашнікової Наталії Павлівни від 19.07.2021 №8 (розробник проекту землеустрою), земельна ділянка площею 14,6433 га з кадастровим номером 4810136300:07:001:0106 була сформована за рахунок частини землекористувань: ПАТ Чорноморський машинобудівний завод» - 14,0781 га; ПАТ Чорноморський суднобудівний завод» - 0,5652 га.

Припинення права користування частиною земельної ділянки зі кадастровим номером 4810136300:07:001:0106 площею 0,5652 га фактично відбулось на підставі ч. 5 ст. 116 та ч. 12 ст. 133 Земельного кодексу України, тобто автоматичного припинення права користування земельною ділянкою на підставі ст. 120 Земельного кодексу України у її попередніх користувачів не відбувалось

ТОВ НАВАЛЬ ПАРК наполягає на тому, що апелянтом було проігноровано той факт, що до моменту припинення права постійного користування ПАТ «Чорноморський суднобудівний завод» на відповідні частини належної йому земельної ділянки та повернення їх у володіння територіальної громади міста Миколаєва, здійснення фактичної передачі цієї земельної ділянки Миколаївською міською радою в оренду відповідачу було неможливим, про що і зазначив суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні та що унормовується з висновками Верховного Суду, які викладені у постанові від 05.03.2020 у справі №922/926/19.

Крім того, посилаючись на позицію Верховного Суду у справі №905/979/20 (постанова від 08.07.2021), відповідач вказує, що обґрунтованість розрахунку заявленої до стягнення суми (збереженого відповідачем за рахунок позивача майна (коштів)), може бути підтверджена лише Витягом про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки, а тому, листи Відділу у Миколаївському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 06.05.2020 №162/115-20 та Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 25.05.2021 №10-14-0.4-3551/2-21 є неналежними, недопустимими та недостовірними доказами обґрунтованості розрахунку стягуваної суми.

Водночас, ТОВ НАВАЛЬ ПАРК звертає увагу на те, що враховуючи існування права ПАТ «Чорноморський суднобудівний завод» на користування частини земельної ділянки зі кадастровим номером 4810136300:07:001:0106 площею 0,5652 га із загальної площі земельні ділянки, що складає 14,6433 га, прокурором не враховано неможливість відокремлення нормативної грошової оцінки частини земельної ділянки зі кадастровим номером 4810136300:07:001:0106 (зазначену у витязі відділу у Миколаївському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області №5940 від 05.05.2020) та сформувати витяг з нормативно грошової оцінки на вільну від права користування частину земельної ділянки загальною площею 14,0781 га, про що правильно зазначив суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні.

Детальніше позиція ТОВ НАВАЛЬ ПАРК викладена у відзиві на апеляційну скаргу.

09.02.2022 від Миколаївської міської ради до суду надійшло клопотання про розгляд справи №915/766/21 без представника позивача.

Протокольною ухвалою від 09.02.2022 у судовому засіданні оголошено перерву до 02.03.2022.

Однак, вказане судове засідання не відбулось у зв`язку з введенням в Україні Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.03.2022, у зв`язку із звільненням у відставку судді ОСОБА_1 , відповідно до Рішення Вищої Ради Правосуддя від 17.02.2022 №139/0/15-22, на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.03.2022, яким для розгляду справи №915/766/21 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Савицького Я.Ф., суддів: Колоколова С.І., Разюк Г.П., справу №915/766/21 прийнято до провадження вказаною зміненою колегією суддів.

Необхідно зазначити, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України №133/2022 від 14.03.2022 року Про продовження строку дії воєнного стану в Україні продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, який було продовжено до 23 серпня 2022 року (Укази Президента України №133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022 та №341/2022 від 17.05.2022.

Тому, вищевказаною ухвалою суду апеляційної інстанції учасникам справи було також визначено провести розгляд справи №915/766/21 поза межами встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку, у розумний строк, тривалість якого визначається з урахуванням існування в Україні воєнного стану; запропоновано подати до Південно-західного апеляційного господарського суду письмову згоду на розгляд даної справи без їх участі на підставі наявних документів; роз`яснено учасникам справи, що у випадку відсутності письмової згоди всіх учасників справи на розгляд даної справи без їх участі, про дату, час та місце проведення судового засідання, буде повідомлено додатково, після закінчення строку, на який в Україні введено воєнний стан та/або усунення обставин, що зумовлюють загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду.

З огляду на відсутність клопотань від учасників справи про розгляд апеляційної скарги за їх відсутності та враховуючи, що у м. Одесі відсутні бойові дії, а судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, судова колегія визначилась про призначення розгляду справи №915/766/21 на 07.07.2022 о 12:00 год., про що винесена відповідна ухвала суду від 07.06.2022.

Представник прокуратури в судовому засіданні підтримала доводи апеляційної скарги та просила скасувати рішення суду першої інстанції та задовольнити позовні вимоги. Представники відповідача просив залишити оскаржуване рішення без змін. Представник позивача у судове засідання не з`явився. Про дату час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.

Враховуючи положення ч.12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи та клопотання Миколаївської міської ради від 09.02.2022 про розгляд справи №915/766/21 без представника позивача, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції за відсутністю представника Миколаївської міської ради.

У судовому засіданні 07.07.2022 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Згідно зі ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи (лист від 14.07.2021 №556), ТОВ Смарт - Мерітайм Груп придбало нерухоме майно:

- у ТОВ Українська судноверф плюс - за адресою: вул. Індустріальна, 1/1, 1/1а, 1/1б, 1/1в в м. Миколаєві, на підставі Договорів купівлі-продажу від 08.07.2011, реєстровий №778, 07.07.2011, реєстровий №768, 07.07.2011, реєстровий №774, 08.07.2011, реєстровий №776, 07.07.2011, реєстровий №772, 08.07.2011, реєстровий №780, 08.07.2011, реєстровий №782, 07.07.2011, реєстровий №770;

- у ПрАТ Миколаївський машинобудівний завод - за адресою: вул. Індустріальна, 1/6 у м. Миколаєві, на підставі Договору купівлі-продажу від 23.06.2016, реєстровий №293.

Право на користування земельними ділянками під будівлями та спорудами за адресами: вул. Індустріальна, 1/6, 1/1, 1/1а, 1/1б, 1/1в в м. Миколаєві ТОВ Смарт - Мерітайм Груп не було оформлено.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ТОВ НАВАЛЬ ПАРК здійснило викуп майна ТОВ Смарт Мерітайм Груп, яке розташоване за адресою: вул. Індустріальна, 1/6 в м. Миколаєві, оскільки на підставі Договору купівлі-продажу від 07.12.2017 №708, є власником нежитлових об`єктів за вказаною адресою.

При цьому, судом першої інстанції встановлено, що у 1999 році було затверджено Проект відведення земельної ділянки по вул. Індустріальній, 1, у сумісне часткове користування декільком підприємствам, у тому числі: Державному підприємству Чорноморський суднобудівний завод та Підприємству Чорноморський державний машинобудівний завод.

Матеріалами справи підтверджується, що придбане ТОВ НАВАЛЬ ПАРК майно фактично знаходиться на частині земельної ділянки по вул. Індустріальній,1 м. Миколаєва, що перебувало у користуванні наступних суб`єктів:

-ВАТ Чорноморський машинобудівний завод, код ЄДРПОУ 25379377 попередній власник та землекористувач (ліквідований 30.09.2007), був користувачем земельної ділянки на підставі державного Акту на право постійного користування землею від 16.12.1999 №293;

- ПАТ Чорноморський суднобудівний завод, код ЄДРПОУ 25379377 було користувачем земельної ділянки на підставі державного Акту на право постійного користування землею від 03.03.1995 №371.

Також, матеріали справи свідчать, що земельні ділянки по вул. Індустріальній, 1/1, 1/1 а, 1/1в, 1/6 у м. Миколаєві за ТОВ НАВАЛЬ ПАРК не значаться у власності або у користуванні, в тому числі на умовах оренди; договори оренди землі, укладені між Миколаївською міською та ТОВ НАВАЛЬ ПАРК відсутні; плата за землю за вказані земельні ділянки за податкові періоди 2017 -2020, 2017-2021 ТОВ "НАВАЛЬ ПАРК" не здійснювалась; податкова звітність з плати за землю до ДПІ не надавалась, оскільки обов`язок щодо нарахувань та сплати грошових зобов`язань з плати за землю у платника виникає після оформлення та реєстрації прав власності або користування земельними ділянками (п.287.1 ПКУ) (лист Головного управління ДПС у Миколаївській області від 26.06.2020 №497/9/14-29-50-04-16 та лист від 13.05.2021 № 4594/5/14-29-04-02-08).

Разом з цим, з огляду на матеріали справи, для належного оформлення права користування під об`єктами нерухомості 16.08.2018 ТОВ НАВАЛЬ ПАРК звернулось до міського голови із заявою про надання згоди на виготовлення проєкту землеустрою на земельні ділянки орієнтовною площею 65 га (земельна ділянка №1 орієнтовною площею 48 га по вул. Індустріальна, 1/6, 1/1, 1/1а, 1/1б, 1/1в, та земельна ділянка №2, орієнтовною площею 17 га по вул. Індустріальна, 1/6.)

Рішенням Миколаївської міської ради від 09.04.2019 №51/168, ТОВ НАВАЛЬ ПАРК надано дозвіл для складання проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду орієнтовною площею 65 га, за рахунок земель ПАТ Чорноморський суднобудівний завод, ВАТ Чорноморський машинобудівний завод, ВАТ Суднобудівна верфь МЕРИДІАН для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, з них земельна ділянка №1 орієнтовною площею 480000 кв.м. по вул. Індустріальній, 1/6, 1/1, 1/1а, 1/1б, 1/1в та земельна ділянка №2 орієнтовною площею 170000 кв.м. по вул. Індустріальній, 1/6.

29.10.2019 у Державному земельному кадастрі була зареєстрована земельна ділянка 14,6433 га із кадастровим номером 4810136300:07:001:0106.

Відсутність сформованої земельної ділянки із кадастровим номером 4810136300:07:001:0106 у період з 07.12.2017 по 29.10.2019 підтверджується витягом з Державного земельного кадастру від 29.10.2019 №НВ-4807728562019, наявним у матеріалах справи.

05.11.2019 до Управління земельних ресурсів Миколаївської міської ради був наданий відповідний Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ НАВАЛЬ ПАРК, який було розроблено ФОП Калашніковою Н.П., для затвердження та прийняття рішення щодо передачі вищевказаних земельних ділянок в оренду підприємству.

Згідно листа ФОП Калашнікової Н.П. від 19.07.2021 №8, земельна ділянка площею 14,6433 га сформована за рахунок частини землекористувань: ПАТ Чорноморський машинобудівний завод - 14,0781 га; ПАТ Чорноморський суднобудівний завод - 0,5652 га.

У матеріалах справи міститься висновок Управління екології та природних ресурсів Миколаївської обласної державної адміністрації від 15.01.2020 №01-04/6404 про результат розгляду проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яким ФОП Калашніковій Н.П. зазначено про відсутність жодних підстав розгляду представлених матеріалів землеустрою, що визначені ст.186-1 Земельного кодексу Земельного кодексу України.

Також, у матеріалах справи наявний лист Державного агенства водних ресурсів України від 24.03.2020 №07/473, згідно з яким в матеріалах Проекту землеустрою відсутня інформація щодо віднесення земельних ділянок до земель водного фонду, у зв`язку з чим проект повертається без розгляду.

Листом виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 05.05.2020 №000773 подані ТОВ НАВАЛЬ ПАРК проєктні матеріали були повернути відповідачу на доопрацювання, із зазначенням про необхідність погодження розробленого проєкту землеустрою та отримання висновків від структурного підрозділу обласної державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.

12.05.2020 ТОВ НАВАЛЬ ПАРК повторно подало проєкт землеустрою із долученням додаткових документів.

У матеріалах справи містиься Акт комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 29.10.2020, підписаний членами комісії Миколаївської міської ради, відповідно до якого на земельну ділянку по вул. Індустріальній, 1 були оформлені Державні акти на право постійного користування землею від 03.03.1995 №371, від 16.12.1999 №293, від 16.12.1999 №296; відповідно до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на земельній ділянці площею 146433 кв.м. (кадастровий номер 4810136300:07:001:0106), що сформована за рахунок земельних ділянок по вул. Індустріальній, 1, знаходиться частина нерухомого майна, що має адресу: вул. Індустріальна, 1/6; за інформацією Миколаївського управління ГУ ДПС у Миколаївській області від 16.01.2020 та від 08.09.2020 ні ТОВ НАВАЛЬ ПАРК, ні ПАТ Чорноморський суднобудівний завод не сплачують за користування земельною ділянкою по вул. Індустріальній, 1/6, у зв`язку з чим визначено розмір збитків, нанесених у період з 07.12.2017 до 01.10.2020 Миколаївській міській раді з боку ТОВ НАВАЛЬ-ПАРК шляхом несплати за користування земельною ділянкою у розмірі 6 577 880,26 грн. (а.с.57-58 т.1).

Вказаний Акт затверджено рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 27.01.2021 №61.

Розмір втраченого доходу міською радою розраховано як розмір плати за земельну ділянку комунальної власності у формі орендної плати за землю, що нараховується та сплачується відповідно до встановленого рішенням Миколаївської міської ради від 18.06.2015 №48/9 зі змінами від 16.03.2017 №17/3 та від 13.07.2017 №22/3, якими внесені зміни до рішення від 07.07.2011 №7/3 Про встановлення місцевих податків та зборів на території міста Миколаєва, розміру орендної плати у відсотках від нормативної грошової оцінки земельної ділянки згідно з її цільовим та функціональним використанням, за період з 07.12.2017 по 01.10.2020.

Місцевим господарським судом встановлено, що розмір нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки площею 14,6433 га з кадастровим номером 4810136300:07:001:0106 у 2020 році було визначено на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 05.05.2020 №5940 та дорівнює 105 803 699,82 грн.(а.с.59 т.1)

В матеріалах справи міститься лист 162/115-20 від 06.05.2020 відділу у Миколаївському районі ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області на звернення Управління земельних ресурсів Миколаївської міської ради від 05.05.2020 №458/11 щодо надання інформації або витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, що діяла у 2018-2019 роках, згідно якого ГУ Держгеокадастр повідомляє, що рішенням Миколаївської міської ради від 10.07.2019 №52/18 року визнано, що з 01.01.2020 року втратили чинність рішення Миколаївської міської ради: № 3/40 від 27.01.2011, № 6/39 від 09.06.2011, пункт 1 рішення №15/24 від 01.03.2012, відповідно чого відсутні підстави надати витяги за попередні роки. Додатково повідомило, що нормативно грошова оцінка у 2018-2019 роках земельної ділянки за кадастровим номером 4810136300:07:001:0106 складала 71945900,86 грн., за кадастровим номером 4810136300:07:001:0107 - 216658 684,98 грн.

Відповідно до листа від 25.05.2021 №10-14-0.4-3551/2-21 ГУ Держгеокадастр у Миколаївській області, нормативно грошова оцінка, яка формувалась із технічної документації, діючої до 01.01.2020, у 2018-2019 роках по ділянці з кадастровим номером 4810136300:07:001:0107 склала 216658 684,98 грн., з кадастровим номером 4810136300:07:001:0106 склала 71945900,86 грн.

В подальшому, Рішенням Миколаївської міської ради від 22.04.2021 №4/348 Про затвердження документації із землеустрою на земельну ділянку ТОВ НАВАЛЬ ПАРК для обслуговування капітальної споруди по вул. Індустріальній, 1/6,1/1,1/1а,1/1б,1/1в у Заводському районі м. Миколаєва вирішено:

1. Затвердити проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду загальною площею 616 322 кв.м, у тому числі: земельна ділянка №1 (кадастровий номер 4810136300:07:001:0106), загальною площею 146 433 кв.м по вул. Індустрільній, 1/6, земельна ділянка №2 (кадастровий номер 4810136300:07:001:0107) загальною площею 469889 кв.м по вул. Індустріальній, 1/6, 1/1, 1/1а, 1/1б, 1/1в, за рахунок земель комунальної власності, з цільовим призначенням відповідно до КВЦПЗ: J.11.02, з віднесенням її до категорії земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості;

1.1. Припинити ВАТ Чорноморський машинобудівний завод право постійного користування земельною ділянкою площею 335585 кв.м по вул. Індустріальній,1. Державний акт на право постійного користування землею від 16.12.1999 №293 припинити;

1.2. Припинити ВАТ Суднобудівна верф Меридіан право постійного користування земельною ділянкою площею 322115 кв.м по вул. Індустріальній,1. Державний акт на право постійного користування землею від 16.12.1999 №296 припинити.

1.3. Вилучити у ПАТ Чорноморський суднобудівний завод частину земельної ділянки площею 150000 кв.м по вул. Індустріальній, 1 зі складу земельної ділянки, яка знаходиться у користуванні згідно з державним актом на право постійного користування земельною ділянкою від 03.03.1995 № 371. ПАТ Чорноморський суднобудівний завод виготовити документацію із землеустрою на земельну ділянку, яка залишилась у його використанні;

1.4. Передати ТОВ НАВАЛЬ ПАРК в оренду строком на 25 років земельну ділянку загальною площею 616 322 кв.м, у тому числі: земельна ділянка №1 (кадастровий номер 4810136300:07:001:0106) загальною площею 146 433 кв.м по вул. Індустрільній,1/6, земельна ділянка №2 (кадастровий номер 4810136300:07:001:0107) загальною площею 469889 кв.м по вул. Індустріальній, 1/6,1/1,1/1а,1/1б,1/1 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості відповідно до висновку департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міської ради від 29.05.2020 № 16890/12.01-47/20-2.

В свою чергу, 26.04.2021 ТОВ НАВАЛЬ ПАРК» листом №65 від 26.04.2021 звернувся до Інституту держави та права ім. В.М. Корецького для надання науково-правової експертизи щодо правомірності стягнення з власника об`єкта нерухомого майна коштів за фактичне користування земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розміщено.

Відповідно до висновку науково-правової експертизи від 12.05.2021 за №126/80-с, Миколаївська міська рада безпідставно вимагає сплати неіснуючої заборгованості за користування земельними ділянками.

В матеріалах справи міститься лист №97 від 20.05.2021 ТОВ НАВАЛЬ ПАРК, адресований Управлінню земельних ресурсів Миколаївської міської ради, відповідно до якого відповідач просить надати проєкти договорів оренди земельних ділянок із кадастровим номером 4810136300:07:001:0106, загальною площею 146433 кв.м. та із кадастровим номером 4810136300:07:001:0107, загальною площею 469889 кв.м.

02.06.2021 ТОВ НАВАЛЬ ПАРК листом від 01.06.2021 №76 вдруге звернулось до Миколаївської міської ради та міського голови м. Миколаєва із пропозицією укласти договір оренди та із долученням двох примірників проєкту договору оренди земельних ділянок із кадастровими номерами: 4810136300:07:001:0106 та 4810136300:07:001:0107.

Проте, за твердженням відповідача, жодної відповіді на вказані листи не було.

Разом з цим, матеріали справи свідчать, що 09.07.2021 відповідач отримав лист виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 31.05.2021 №3672/02.02.01-22/11/14/21, яким ТОВ «НАВАЛЬ ПАРК» повідомлено, що на виконання рішення міської ради від 22.04.2021 №4/348 управлінням земельних ресурсів Миколаївської міської ради підготовлено договір оренди землі, який підписано з боку міської ради. Водночас, в цьому листі виконавчий комітет просить керівника ТОВ «НАВАЛЬ ПАРК» терміново з`явитись до управління для підписання договору оренди землі з боку товариства.

За твердженням прокурора, до цього часу правовстановлюючі документи на земельну ділянку, на якій знаходиться належне ТОВ НАВАЛЬ ПАРК нерухоме майно, не оформлені та плата за землю за період 07.12.2017-01.10.2020 не здійснюється, що стало підставою для звернення з відповідним позовом до господарського суду.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників позивача та третьої особи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішення, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач є власником нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці з кадастровим номером 4810136300:07:001:0106, загальною площею 146 433 кв.м. Водночас, матеріали справи не містять доказів належного оформлення ним права користування відповідною земельною ділянкою, зокрема, укладення відповідного договору оренди з позивачем та державної реєстрації такого права.

Таким чином, позивач має надати докази існування протягом зазначеного у позові періоду, а саме: з 07.12.2017 по 01.10.2020, земельної ділянки, як об`єкта цивільних прав у розумінні та визначенні земельного законодавства, реальної можливості передачі позивачем цієї земельної ділянки в оренду відповідно до Закону України "Про оренду землі" у зазначений період, а також обґрунтованість розрахунку стягуваної суми (збереженого відповідачем за рахунок позивача майна (коштів).

Визначаючи суть і характер правовідносин, які виникли між сторонами, колегія суддів виходить з того, що згідно чинного законодавства України, зобов`язання за підставами виникнення поділяються на договірні та позадоговірні. Позадоговірні зобов`язання можуть бути деліктними або безделіктними.

Відсутність укладеного між Миколаївською міською радою та ТОВ «НАВАЛЬ ПАРК» договору оренди земельної ділянки площею 146 433 кв.м., розташованої за адресою: м. Миколаїв, вул. Індустріальній, 1/6, виключає договірні зобов`язання.

Також даному випадку відсутні деліктні зобов`язання з огляду на те, що виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте, з огляду на приписи ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України, не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

З огляду на матеріали справи, вступ відповідачем у володіння і користування спірною земельною ділянкою стався в результаті дій, котрі є правомірними, а саме: придбання нерухомого майна у ТОВ Смарт Мерітайм Груп та прийняття в подальшому Рішення Миколаївською міською радою від 22.04.2021 №4/348, яким зокрема, було припинено право постійного користування спірною земельною ділянкою попереднім користувачам та вилучення у ПАТ Чорноморський суднобудівний завод спірної частини земельної ділянки, оскільки остання фактично знаходилась у складі земельної ділянки, яка перебувала у користуванні ВАТ Чорноморський машинобудівний завод та ПАТ Чорноморський суднобудівний завод.

Також, судова колегія звертає увагу на те, що не є правопорушенням також і дії/бездіяльність відповідача, що безпосередньо стосуються порядку укладення договору оренди землі. Ні Законами України, ні підзаконними, ні локальними нормативними актами відповідачеві не визначено прямого і безумовного обов`язку підписати договір оренди земельної ділянки одночасно з набуттям права власності на об`єкт нерухомого майна, який на ній розташований. Більш того, згідно існуючому станом на даний час порядку укладення договорів оренди земельних ділянок немає не тільки такого обов`язку, немає навіть і такої можливості, оскільки моменту укладення договору оренди передують різного роду організаційні, правові, технічні та інші заходи, здійснення яких знаходиться по за межами волі й контролю потенційного орендаря. Їх невиконання (неналежне чи несвоєчасне виконання) не може бути поставлене в провину відповідачеві.

Таким чином, спірні правовідносини, які виникли між сторонами, кваліфікуються як бездоговірні та безделіктні.

Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентується Земельним кодексом України. Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (частина друга статті 120 Земельного кодексу України). Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (пункт е частини першої статті 141 цього Кодексу).

За змістом глави 15 Земельного кодексу України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується, зокрема, через право оренди.

Відповідно до статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України селищні міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передання в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

У частині 1 ст. 93 Земельного кодексу України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди (ч.1 ст. 21 Закону України "Про оренду землі").

Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт в ч.1 ст. 96 Земельного кодексу України).

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (ст. 125 Земельного кодексу України).

Визначення земельної ділянки наведено в частині 1 ст. 79 Земельного кодексу України, відповідно до якої земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

За змістом статті 79-1 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Колегія суддів звертає увагу на те, що застосовуючи приписи статті 79-1 Земельного кодексу України до спірних правовідносин, помилковим буде врахування лише положень щодо сформованості земельної ділянки після реєстрації її у Державному земельному кадастрі. Так, частина 1 цієї статті чітко зауважує, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. За приписами частини 9 ст. 79-1 Земельного кодексу України земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Тобто, під час розгляду спору про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати зазначені положення ст. 79-1 Земельного кодексу України не можуть застосовуватися окремо, тільки в частині її формування із присвоєнням кадастрового номеру, оскільки лише після державної реєстрації права власності, така земельна ділянка набуває статусу об`єкта, щодо якого можуть виникнути будь-які цивільні права.

При цьому, судова колегія зазначає, що вказані обставини, з урахуванням вимог ст.77 Господарського процесуального кодексу України, повинні бути підтверджені певними засобами доказування відповідно до земельного законодавства і не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 1 Закону України "Про державний земельний кадастр" закріплено, що кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, матеріали даної справи не містять відомостей про внесення спірної земельної ділянки до Державного земельного кадастру та про наявність кадастрового номеру такої земельної ділянки в період з 07.12.2017 по 29.10.2019.

Тобто, земельна ділянка площею 146 433 кв.м., з кадастровим номером 4810136300:07:001:0106, може вважатись сформованою як об`єкт цивільних прав у розумінні ст. 79-1 Земельного кодексу України лише з 29.10.2019, що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру №НВ-4807728562019, наявним у матеріалах справи.

Більш того, саме прокурор не заперечує проти факту відсутності сформованої земельної ділянки у період з 07.12.2017 по 29.10.2019, а відтак, заявлені в даній справі позовні вимоги стосуються стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою, межі якої визначені позивачем у період з 07.12.2017 до 29.10.2019 самостійно, за відсутності доказів формування спірної земельної ділянки, як об`єкта цивільних прав у порядку, встановленому статтею 79-1 Земельного кодексу України.

Про необхідність застосування статті 79-1 Земельного кодексу України та положень Закону України "Про Державний земельний кадастр" при розгляді позову про стягнення безпідставно збережених коштів у виді недоотриманої орендної плати неодноразово зазначалось Верховним Судом, зокрема у постановах від 29.01.2019 у справах №922/3780/17 та №922/536/18, від 11.02.2019 у справі №922/391/18, від 12.04.2019 у справі №922/981/18 та від 12.06.2019 у справі №922/902/18, в яких міститься висновок про те, що для вирішення спору щодо фактичного користування земельною ділянкою без укладення правовстановлюючих документів та без державної реєстрації прав на неї встановленню підлягають обставини, зокрема, чи є земельна ділянка, за фактичне користування якою позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти, сформованим об`єктом цивільних прав протягом усього періоду, зазначеного у позові. У випадку відсутності сформованості спірної земельної ділянки, як об`єкту цивільних прав вказане свідчить про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог.

Правової позиції щодо неможливості визнати доведеним розмір заявлених вимог у разі відсутності сформованої земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номеру дотримується Верховний Суд, зокрема, і у постановах: від 06.02.2019 у справі №922/587/18, від 13.02.2019 у справі №922/392/18, від 29.05.2019 у справі №922/955/18, від 11.09.2019 у справі №922/393/18, від 05.03.2020 у справі №922/926/19, від 09.04.2020 у справі №915/1806/19, від 13.09.2020 у справі №922/926/19 тощо.

Водночас, судова колегія констатує, що реальну можливість передати зазначені земельні ділянки саме в оренду для відповідача відповідно до Закону України «Про оренду землі» позивач отримав лише з моменту сформування спірної земельної ділянки.

Як вже зазначалось вище, земельна ділянка площею 14,6433 га сформована за рахунок частини землекористувань ПАТ Чорноморський машинобудівний завод та ПАТ Чорноморський суднобудівний завод; вилучення частини земельної ділянки площею 150000 кв.м по вул. Індустріальній, 1 зі складу земельної ділянки, яка знаходилась у користуванні ПАТ «Чорноморський суднобудівний завод» відбулось лише 22.04.2021 на підставі рішення Миколаївської міської ради №4/348.

Обов`язок щодо нарахувань та сплати грошових зобов`язань з плати за землю у платника виникає після оформлення та реєстрації прав власності або користування земельними ділянками (п.287.1 Податкового кодексу України).

Таким чином, як абсолютно правильно зазначив місцевий господарський суд, у період до 22.04.2021 включно фактичним землекористувачем та платником плати за землю у вигляді земельного податку щодо частини земельної ділянки з кадастровим номером 4810136300:07:001:0106 площею 0,5652 га із загальної площі земельної ділянки, що складає 14,6433 га, був ПАТ Чорноморський суднобудівний завод.

Вказане підтверджується Актом на право постійного користування земельною ділянкою від 03.03.1995 №371, виданим ПАТ Чорноморський суднобудівний завод; рішенням Миколаївської міської ради №4/348 від 22.04.2021 та листом ліквідатора ПАТ «Чорноморський суднобудівний завод», відповідно до якого ТУ ДФС у Миколаївській області вимагало збільшити свої кредиторські вимоги до боржника у справі №915/86/14, у складі яких був податок на землю у розмірі 822270,44 грн. за період з 14.08.2018 по 30.08.2018.

Водночас, Миколаївська міська рада у п. 4.12.1 свого рішення від 18.06.2015 №48/9, наявного у матеріалах справи, встановила обов`язок власника землі та землекористувача сплачувати плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою; у разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або у користуванні у поточному році.

Отже, колегія суддів вважає доречним твердження ТОВ «НАВАЛЬ ПАРК» щодо намагання прокурора здійснити подвійне нарахування плати за землю у вигляді орендної плати відповідача та земельного податку, платником якого у спірний період був ПАТ «Чорноморський суднобудівний завод».

Окремо апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що з огляду на матеріали даної справи, ПАТ Чорноморський суднобудівний завод не відчужував майно по вулиці Індустріальній, 1, 1/6 у м. Миколаєві на користь ТОВ НАВАЛЬ ПАРК, а тому припинення права користування частиною земельної ділянки з кадастровим номером 4810136300:07:001:0106 площею 0,5652 га фактично відбулось відповідно ч. 5 ст. 116 та ч. 12 ст.123 Земельного кодексу України, що в свою чергу унеможливлює застосування ст. 120 Земельного кодексу України та пункту е частини 1 ст. 141 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла станом на дату викупу нерухомого майна), приписами яких визначено, що припинення права користування земельною ділянкою у її попереднього користувача відбувається автоматично лише у разі відчуження майна користувача земельної ділянки, що знаходиться на цій земельній ділянці.

Таким чином, Господарським судом Миколаївської області було правильно зазначено, що враховуючи наведені вище обставини, реальну можливість передати зазначену земельну ділянку в оренду відповідно до Закону України Про оренду землі Миколаївська міська рада отримала тільки 22.04.2021, що фактично підтверджено рішенням позивача за №4/348 від 22.04.2021.

Статтею 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб, чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Колегія суддів зазначає, що за змістом глави 15, статей 120, 125 Земельного кодексу України та з урахуванням положень статті 1212 Цивільного кодексу України до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права на цю ділянку (без укладеного договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, від 13.02.2019 у справі №320/5877/17, у постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі №912/1188/17, від 21.01.2019 у справі №902/794/17, від 04.02.2019 у справі №922/3409/17, від 12.03.2019 у справі №916/2948/17, від 09.04.2019 у справі №922/652/18.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд критично ставиться до доводів прокурора стосовно вимоги позивача щодо одержання орендної плати за користування спірною земельною ділянкою у визначений період, оскільки відсутність реальної можливості для фактичного користування спірною земельною ділянкою з боку відповідача (зворотного матеріалами справи не доведено) унеможливлює застосування статті 1212 Цивільного кодексу України.

Щодо розрахунку суми, заявленої до стягнення.

Згідно положень ч. 5 ст. 5, ч. 1 ст. 13 Закону України "Про оренду земель", які унормовуються з п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України, для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності використовується нормативна грошова оцінка.

Статтею 12 Закону України «Про оцінку земель» регламентовано, що нормативно-правові акти з проведення оцінки земель затверджуються Кабінетом Міністрів України. Для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності нормативна грошова оцінка земель проводиться обов`язково (ст. 13 цього Закону); нормативно-грошова оцінка земельних ділянок у межах населених пунктів проводиться не рідше ніж на 5 - 7 років (ст. 18 Закону України «Про оцінку земель»).

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про оцінку земель» за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ч.3 ст. 23 Закону України «Про оцінку земель»).

Як зазначив суд першої інстанції, прокурор у підтвердження правильності розрахунку суми, заявленої до стягнення, послався на витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 05.05.2020 №5940 щодо підтвердження нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки з кадастровим номером 4810136300:07:001:0106 у 2020 році, а також на лист відділу у Миколаївському районі ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області від 06.05.2020 №162/115-20, відповідно до якого нормативно грошова оцінка у 2018-2019 роках земельної ділянки за кадастровим номером 4810136300:07:001:0106 складала 71945900,86 грн.

Зазначивши, що відомості про розмір нормативно-грошової оцінки земельної ділянки за кадастровим номером 4810136300:07:001:0106 за період 2018-2019 надано вищезазначеними листами, а не Витягом з технічної документації з грошової оцінки відповідних земель, суд першої інстанції дійшов висновку, що вказані листи не можуть бути використані для обчислення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, оскільки згідно зі ст. 23 Закону України «Про оцінку земель», наявність витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за період 2018-2019 для розрахунку заявленої до стягнення суми безпідставно збережених відповідачем грошових коштів у виді орендної плати за землю є обов`язковою.

При цьому, суд першої інстанції послався на позицію Верховного Суду у постановах від 12.06.2019 у справі №922/902/18, від 08.08.2019 у справі №922/1276/18, від 01.10.2019 у справі №922/2082/18, від 06.11.2019 у справі №922/3607/18, за якою виключною підставою для нарахування позивачем коштів для стягнення є витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Однак, апеляційний суд вказує, що постановою від 09.11.2021 у справі №905/1680/20 Велика Палата Верховного Суду відступила від вказаної позиції.

Згідно з ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до положень ст. 45 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Велика Палата Верховного Суду є спеціально створеним колегіальним органом Верховного Суду, метою діяльності якого є забезпечення однакового застосування судами норм права.

Як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №755/10947/17 суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.11.2021 у справі №905/1680/20 зазначила, зокрема, наступне:

«Процедура проведення нормативної грошової оцінки земель визначається Порядком, затвердженим Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 25.11.2016 року №489 (зі змінами та доповненнями).

Нормативна грошова оцінка всіх категорій земель та земельних ділянок населених пунктів (за винятком земель сільськогосподарського призначення та земельних ділянок водного фонду, що використовуються для риборозведення) визначається за формулою: Цн = (В * Нп) : Нк * Кф * Км, де Цн - нормативна грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки (у гривнях); В - витрати на освоєння та облаштування території з розрахунку на квадратний метр (у гривнях); Нп - норма прибутку (6%); Нк - норма капіталізації (3%); Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки; Км - коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки. Індексація нормативної грошової оцінки земельних ділянок здійснюється відповідно до ст. 289 Податкового кодексу України (п. 3 розділу ІІ Порядку №489). Крім того, зазначений Порядок передбачає можливість розрахунку середньої (базової) вартості одного квадратного метра земель населеного пункту, вартість одного квадратного метра земель населених пунктів за економіко-планувальними зонами, вартість одного квадратного метра земельної ділянки певного функціонального використання, які визначаються за іншими формулами та не пов`язані з нормативною грошовою оцінкою, яка застосовується для визначення розміру орендних платежів (п.п. 7, 9, 10 Порядку №489).

Грошова оцінка загальної площі земельної ділянки визначається шляхом множення нормативної грошової оцінки одного квадратного метра зазначеної ділянки на її загальну площу.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, якій присвоєно кадастровий номер, проводиться вперше відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 року №213 (зі змінами). За результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою зацікавленої особи як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (п. 1 розділу III Порядку №489). Порядком затверджена форма заяви (додаток 8) на витяг та сама форма витягу (додаток 9), у якій, зокрема, вказано: «Витяг сформовано» із зазначенням дати його формування.

Отже, результатом нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки є технічна документація на неї, а надання витягу з технічної документації є послугою компетентного органу (Держгеокадастру та його територіальних органів), який веде відповідний облік згідно з Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року №1051, про що зазначено в п. 2 розділу III Порядку №489.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.

Пунктом 162 Порядку №1051 визначено відомості, які можуть надаватися державними кадастровими реєстраторами у такій формі: 1) витягу з Державного земельного кадастру про об`єкт Державного земельного кадастру; 2) довідки, що містить узагальнену інформацію про землі (території), за формою згідно з додатком 41; 3) викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); 4) копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру. Витяги, довідки, викопіювання та копії документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру, в паперовій та електронній формі відповідно до Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» мають однакову юридичну силу.

Згідно з додатком 41 передбачена форма довідки з Державного земельного кадастру, яка ідентифікує земельну ділянку за її кадастровим номером, місцем знаходження, площею, а також поряд з іншими даними містить відомості про економічну та нормативну грошову оцінку земель.

Відповідно до пункту 179 Порядку №1051 довідки з Державного земельного кадастру, що містять узагальнену інформацію про землі (території), надаються органам державної влади, органам місцевого самоврядування для здійснення своїх повноважень, визначених законом, особам, які в установленому законом порядку включені до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників, Державного реєстру сертифікованих інженерів-геодезистів та Державного реєстру оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок.

Отже, така довідка, поряд з витягом про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, може бути належним доказом на обґрунтування її нормативної грошової оцінки.

Технічна документація на конкретну земельну ділянку, яка виготовляється на замовлення землекористувача (власника), відповідно до статті 20 Закону України «Про оцінку земель», також є джерелом інформації про нормативну грошову оцінку певної земельної ділянки.

Отже, власник (землекористувач) може використати технічну документацію на обґрунтування нормативної грошової оцінки, надавши суду її оригінал або належно засвідчену копію. Відтак технічна документація, виготовлена на конкретну земельну ділянку уповноваженим органом, може бути належним доказом на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка набула статусу об`єкта цивільних прав.

Згідно з п. 286.2 ст. 286 та підпунктом 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельної ділянки; платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку; при поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Отже, як положення Податкового кодексу України, так і законодавство про оцінку земель визнають належними доказами на обґрунтування оцінки землі довідку, витяг з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, яка є об`єктом плати за землю, та технічну документацію на земельну ділянку, виготовлену компетентним органом.

З огляду на те, що земельним законодавством та Податковим кодексом України не обмежується можливість подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати виключно витягом з Державного земельного кадастру, належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка з Державного земельного кадастру, витяг з Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, наданий відповідно до статей 98 - 103 Господарського процесуального кодексу України, які містять інформацію щодо предмета спору.

Відтак, убачаються помилковими висновки судів, які застосовують приписи статей 20, 23 Закону України «Про оцінку земель» у спосіб тлумачення витягу про нормативну грошову оцінку певної земельної ділянки як єдиного належного доказу на підтвердження нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати чи повернення безпідставно збережених грошових коштів фактичним землекористувачем без оформлення орендного договору.

З огляду на зазначене Велика Палата Верховного Суду відступає від висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладеного в постанові від 29.05.2020 року у справі №922/2843/19, а саме: «при стягненні безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати нарахування мають здійснюватися позивачем не самостійно …, а виключно на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель» (абзац 2 пункту 37 постанови)».

Враховуючи викладене вище, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.11.2021 у справі №905/1680/20 (на яку посилається апелянт) дійшла висновку, що належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка з Державного земельного кадастру, витяг з Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено апеляційною колегією, позивачем надано суду розрахунок безпідставно збережених коштів за користування ТОВ «НАВАЛЬ ПАРК» земельною ділянкою площею 14,6433 га кадастровий номер 4810136300:07:001:0106 за період з 07.12.2017 по 01.10.2020 на суму 6 577 880,26 грн. орендної плати, вчинений на підставі інформації, яка викладена у листі відділу у Миколаївському районі ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області від 06.05.2020 №162/115-20 та містить дані про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки у 2018-2019 роках у розмірі 71 945 900,86 грн. (т.1, а.с. 3-4) та витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку землі від 05.05.2020 №5940, яка у 2020-му році дорівнювала 105 803 699,82 грн.

З огляду на те, що апеляційна колегія має необхідність врахувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду щодо вирішення спорів про стягнення безпідставно збережених коштів несплаченої орендної плати, викладену в постанові від 09.11.2021 у справі №905/1680/20, доводи ТОВ «НАВАЛЬ ПАРК» про відсутність витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку землі за 2018-2019 відхиляються як безпідставні, з огляду на висновки Великої Палати Верховного Суду, відповідно до яких, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку землі не є єдиним належним доказом на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Водночас, апеляційний суд зауважує, що у матеріалах справи відсутні будь-які документи на підтвердження, що у 2017 році нормативна грошова оцінка спірної ділянки також становила 71 945 900,86 грн.

Разом з цим, судова колегія цілком погоджується з висновком суду першої інстанції, який зазначив, що при існуванні права ПАТ Чорноморський суднобудівний завод щодо користування частини земельної ділянки з кадастровим номером 4810136300:07:001:0106 площею 0,5652 га із загальної площі земельної ділянки, що складає 14,6433 га, неможливо відокремити нормативно грошову оцінку частини земельної ділянки площею 14,0781 га з кадастровим номером 4810136300:07:001:0106 (зазначену у Витягу відділу у Миколаївському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області №5940 від 05.05.2020).

Отже, належні та допустимі докази щодо нормативно - грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 4810136300:07:001:0106 площею 14,6433 га в спірний період у матеріалах справи не містяться.

З огляду на встановлені обставини судова колегія зазначає, що наведені апелянтом у апеляційній скарзі доводи не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного судового рішення і ухвалення нового рішення, оскільки вони спростовуються встановленими у справі обставинами, ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення (ухвалу) без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга Заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.10.2021 року у справі № 915/766/21 підлягає залишенню без змін.

З огляду на те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає то в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.10.2021 у справі №915/766/21 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова відповідно до вимог ст. 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у 20-денний строк.

Повний текст постанови підписаний 07.07.2022.

Головуючий суддя Савицький Я.Ф.

Суддя Колоколов С.І.

Суддя Разюк Г.П.