Постанова

від 04.07.2022 по справі 910/13822/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" липня 2022 р. Справа№ 910/13822/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Куксова В.В.

Шаптали Є.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Гончаренка О.С.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 05.07.2022 року у справі №910/13822/21 (в матеріалах справи).

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства «Чернігівобленерго»

на рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2022, повний текст якого складено 08.02.2022

у справі №910/13822/21 (суддя Мандриченко О.В.)

за позовом Акціонерного товариства «Чернігівобленерго»

до Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

про визнання недійсним та скасування рішення.

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2021 року Акціонерне товариство "Чернігівобленерго" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі-відповідач) про визнання недійсним та скасування рішення №60/52-р/к від 24.06.2021.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на протиправність прийняття оскаржуваного рішення та невідповідність його чинному законодавству.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.02.2022 у справі №910/13822/21 відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Приймаючи вказане судове рішення суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не доведено обґрунтованості підстав на які він посилається заявляючи свої позовні вимоги.

Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2022 у справі №910/13822/21 та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається на те, що оскаржуване судове рішення є незаконним та необґрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також з неповним встановленням обставин, які мають значення для справи, та неправильним дослідженням наявних у справі доказів.

Також скаржник вважає, що:

- висновки суду першої інстанції про те, що на ринку надання послуг з передачі електричної енергії у АТ «Чернігівобленерго» відсутні конкуренти не відповідають дійсності, а обставини, які мають значення для справа, судом нез`ясовані;

- відповідач визнав АТ «Чернігівобленерго» таким, що вчинило порушення монопольного законодавства без визначення монопольного становища товариства;

- твердження відповідача про те, що АТ «Чернігівобленерго» вимагало у ДП «ПРОФІТ ХАБ» та ТОВ «ЕНЕРГО-ГАЗ» документи, які не передбачені п.5 Порядку №1421, спростовуються матеріали справи;

- АТ «Чернігівобленерго» не було вчинено жодних порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.02.2022, справу №910/13822/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя; судді: Тищенко А.І., Куксов В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2022 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/13822/21, а також відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи №910/13822/21.

На адресу Північного апеляційного господарського суду від Господарського суду міста Києва надійшли матеріали даної справи.

У зв`язку з перебуванням судді Тищенко А.І. у відпустці, розпорядженням в.о. керівника апарату суду №09.1-08/1549/22 від 14.04.2022 призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/13822/21.

Так, за наслідками проведення перерозподілу справи №910/13822/21, відповідно до витягу з протоколу автоматизованого визначення складу колегії суддів від 14.04.2022 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л.; судді: Шаптала Є.Ю., Куксов В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Чернігівобленерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2022 у справі №910/13822/21, а також розгляд вказаної скарги призначено на 05.07.2022 о 10:15 год.

16.06.2022 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, як таке, що прийнято у повній відповідності до вимог законодавства України.

27.06.2022 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від представника позивача надійшла заява про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, яке останній просить забезпечити у Господарському суді Чернігівської області.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2022 у справі №910/13822/21 відмовлено Акціонерному товариству «Чернігівобленерго» в задоволенні заяви про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

29.06.2022 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від представника позивача надійшла заява про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, в якій він просить надати йому можливість приймати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням програмного забезпечення "EasyCon".

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2022 у справі №910/13822/21 заяву представника Акціонерного товариства «Чернігівобленерго» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.

05.07.2022 в судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги з підстав викладених у ній та просив її задовольнити.

В свою чергу, представник відповідача заперечив проти вимог апеляційної скарг та підтримав доводи викладенні у відзиві на апеляційну скаргу.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню чи зміні, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 60/52-р/к від 24.06.2021 у справі № 02-05/03-2018 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу»:

1. Визнано, що Акціонерне товариство «Чернігівобленерго» (вул. Гонча, 40, м. Чернігів, 14000; ідентифікаційний код юридичної особи 22815333) у період з 01.01.2017 по 31.12.2018 займало монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами в територіальних (географічних) межах Чернігівської області та м. Славутича Київської області, де розташовані належні ПАТ «Чернігівобленерго» місцеві (локальні) електромережі, як таке, що не мало на цьому ринку жодного конкурента.

2.Визнано дії Акціонерного товариства «Чернігівобленерго», які унеможливили вступ Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГО-ГАЗ» (вул. Чорногірська, 17/14, м. Київ, 01103; ідентифікаційний код юридичної особи 36520832) та Дочірнього підприємства «ПРОФІТ ХАБ» Чернігівської регіональної торгово-промислової палати (вул. Ринкова, буд. 7, м. Чернігів, 14000; ідентифікаційний код юридичної особи 41697846) на ринок постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом в межах Чернігівської області у період з 06.11.2017 по 28.11.2018 та полягали в ненаданні ТОВ «ЕНЕРГО -ГАЗ» та ДП «ПРОФІТ ХАБ» в установлений законодавством термін двох примірників, підписаних та скріплених печаткою договорів про передачу електричної енергії місцевими (локальними) електромережами ПАТ «Чернігівобленерго», а також вимаганні від ТОВ «ЕНЕРГО -ГАЗ» та ДП «ПРОФІТ ХАБ» додаткових документів, непередбачених пунктом 5 Порядку доступу постачальників електричної енергії за нерегульованим тарифом до місцевих (локальних) електричних мереж, затвердженим постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 29.10.2010 № 1421, порушенням, передбаченим пунктом 2 статті 50 та пунктом 7 частини другої статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами в територіальних (географічних) межах Чернігівської області та м. Славутича Київської області, де розташовані належні ПАТ «Чернігівобленерго» місцеві (локальні) електромережі, шляхом створення перешкод доступу на ринок постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом в межах Чернігівської області вищевказаним продавцям (постачальникам) електричної енергії.

3.За порушення, вказане в пункті 2 результативної частини цього рішення, накладено на Акціонерне товариство «Чернігівобленерго» штраф у розмірі 68 000 (шістдесят вісім тисяч) грн.

Не погоджуючись з рішенням відповідача про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу, позивач у своєму позові посилається на те, що відповідачем прийнято рішення з неповним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, не доведенням обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими та викладені у рішенні висновки не відповідають дійсним обставинам справи, а також прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Отже, причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання рішення органу Антимонопольного комітету України недійсним.

Згідно з ч.1 ст.12 Закону України «Про захист економічної конкуренції» суб`єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо: на цьому ринку у нього немає жодного конкурента; не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб`єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар`єрів для доступу на ринок інших суб`єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин.

Становище позивача на ринку послуг з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами в територіальних (географічних) межах Чернігівської області та м. Славутича Київської області, де розташовані належні йому місцеві (локальні) електромережі (далі - послуги) визначалось відповідно до Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб`єкта господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України від 5 березня 2002 року №49-р, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 1 квітня 2002 року за №317/6605 (далі - Методика), з урахуванням особливостей, визначених пунктом 2.2 Методики.

Відповідно до пункту 3.1. Методики об`єктами аналізу щодо визначення монопольного (домінуючого) становища є: суб`єкт господарювання; група суб`єктів господарювання; конкретний товар (продукція, роботи, послуги), який випускається, постачається, продається, придбавається (використовується, споживається) цим (цими) суб`єктом (суб`єктами) господарювання.

У відповідності до ст.8 Закону України «Про ринок електричної енергії» господарська діяльність з виробництва, передачі, розподілу електричної енергії, постачання електричної енергії споживачу, трейдерської діяльності, здійснення функцій оператора ринку та гарантованого покупця провадиться на ринку електричної енергії за умови отримання відповідної ліцензії.

Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з виробництва, передачі, розподілу електричної енергії, постачання електричної енергії споживачу, трейдерської діяльності, здійснення функцій оператора ринку та гарантованого покупця затверджуються Регулятором (відповідно до пункту 72 частини першої статті 1 вказаного Закону Регулятор - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг) (далі - НКРЕКП).

Ліцензія на провадження господарської діяльності з виробництва, передачі, розподілу електричної енергії, постачання електричної енергії споживачу, трейдерської діяльності, здійснення функцій оператора ринку та гарантованого покупця видається Регулятором.

Як вбачається з оскаржуваного судового рішення судом першої інстанції було здійснено перевірку щодо застосування відповідачем приписів Методики та нормативно-правових актів, що регулюють відносини на встановленому в Рішенні № 6052-р/к ринку на відповідність, за результатом чого вмотивовано зазначено, що до 01 січня 2019 року ПАТ «Чернігівобленерго» здійснювало діяльність на підставі ліцензії із передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, виданої постановою НКРЕ від 17.08.2005 № 663 (зі змінами, внесеними постановою НКРЕКП від 24.12.2015 № 3045). Так, суд першої інстанції погодився з тим, що територією здійснення ліцензованої діяльності ПАТ «Чернігівобленерго» є Чернігівська область та м. Славутич Київської області в межах розташування місцевих (локальних) електричних мереж, що перебувають у його власності (далі - ліцензія на передачу електроенергії).

При цьому, судом першої інстанції враховано, що постановою НКРЕКП від 13.11.2018 № 1434 ліцензію на передачу електроенергії анульовано (п.2 постанови) та видано ПАТ «Чернігівобленерго» ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності, а саме на території Чернігівської області та м. Славутич Київської області в межах розташування системи розподілу електричної енергії, що перебуває у власності або господарському віданні (щодо державного або комунального майна) ПАТ «Чернігівобленерго», та електричних мереж інших власників, які приєднані до мереж ліцензіата (з якими укладені відповідні договори згідно із законодавством) (п.1 вказаної постанови).

Зазначена постанова набрала чинності з дня прийняття, крім пунктів 1 та 2, які набрали чинності з 01 січня 2019 року.

Постановою НКРЕКП від 11.06.2019 № 1029 внесені зміни до постанови НКРЕКП від 13.11.2018 № 1434 щодо заміни у назві ПАТ «Чернігівобленерго» абревіатури «ПАТ» на абревіатуру «АТ».

Як вбачається з рішення № 60/52-р/к відповідачем відповідно до вимог Методики здійснено аналіз дослідження та визначено: об`єкт, перелік товарів, споживчі характеристики, умови споживання, умови реалізації, ціну, товарні межі ринку, географічні межі ринку, часові межі ринку, потенційні конкуренти, бар`єри вступу на ринок.

Часовими межами ринку визначено період з 01.01.2017 до 01.01.2019 (період дії ліцензії на передачу електроенергії ПАТ «Чернігівобленерго»), тобто проміжок часу, протягом якого залишались незмінними структура ринку, співвідношення попиту та пропозицій на ньому.

Відповідно до п.9.2 Методики бар`єрами для вступу потенційних конкурентів на відповідний ринок є: обмеження за попитом, пов`язані з високою насиченістю ринку товарами (товарними групами) та низькою платоспроможністю покупців; адміністративні обмеження; економічні та організаційні обмеження; екологічні обмеження; нерозвиненість ринкової інфраструктури; інші обмеження, що спричиняють суттєві витрати, необхідні для вступу на певний ринок товару (товарної групи).

Згідно з п.9.3 Методики наявність хоча б одного бар`єру вступу на ринок, що не може бути подоланий суб`єктом господарювання протягом 1 - 2 років унаслідок неможливості компенсації за цей час витрат, необхідних для вступу на ринок, розглядається як ознака того, що суб`єкт господарювання не є потенційним конкурентом.

Основними бар`єрами вступу на ринок послуг з передачі електричної енергії (місцевими) локальними електричними мережами є обмеження, пов`язані з необхідністю наявності у власності об`єктів електроенергетики (електричних станцій, підстанцій, мереж, призначених для розподілу електричної енергії від магістральної мережі та/або електричної станції до споживача) та необхідністю отримання ліцензії на здійснення діяльності з передачі електричної енергії (місцевими) локальними електричними мережами.

У відповідності до ст.28 Господарського кодексу України стан товарного ринку, за якого задоволення попиту на цьому ринку є більш ефективним за умови відсутності конкуренції внаслідок технологічних особливостей виробництва (у зв`язку з істотним зменшенням витрат виробництва на одиницю продукції в міру збільшення обсягів виробництва), а товари (послуги), що виробляються суб`єктами господарювання, не можуть бути замінені у споживанні іншими, у зв`язку з чим попит на цьому товарному ринку менше залежить від зміни цін на такі товари, ніж попит на інші товари (послуги), - вважається природною монополією.

Суб`єктами природної монополії можуть бути суб`єкти господарювання будь-якої форми власності (монопольні утворення), які виробляють (реалізують) товари на ринку, що перебуває у стані природної монополії.

За таких обставини, внаслідок технологічних особливостей надання електропередавальною організацією послуги з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, наявні та потенційні конкуренти на зазначеному ринку у визначені періоди були відсутні, натомість позивач у період з 01.01.2017 по 31.12.2018 був єдиним суб`єктом господарювання, який надавав послуги з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами в територіальних (географічних) межах Чернігівської області та м. Славутич Київської області (в межах території розташування його мереж).

Посилання позивача на наявність ліцензії також у ПАТ «Українська залізниця», колегією суддів відхиляються, оскільки, по-перше, на територію Чернігівської області відповідна ліцензія розповсюджувалась лише з 01.01.2019; по-друге, визначення монопольного (домінуючого) становища відповідачем здійснювалось на конкретно визначеному ринку - послуг з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами в територіальних (географічних) межах Чернігівської області та м. Славутича Київської області, де розташовані належні АТ «Чернігівобленерго» місцеві (локальні) електромережі, доступ до яких надано виключно одній особі, а не на ринку надання передачі електричної енергії загалом; по-третє, наявність ліцензії в ПАТ «Українська залізниця» не свідчить про наявність в останнього доступу на визначений товарний ринок в рішенні № 60/52-р/к, про що наведено в частині визначення в Рішенні № 60/52-р/к бар`єрів вступу на ринок інших суб`єктів господарювання згідно Методики; по-четверте, позивачем не враховано встановлення відповідачем і інших критеріїв визначення монопольного (домінуючого) становища, передбачених Методикою, з огляду на що останній вдається до заперечення виключно одного критерію - встановлення наявності/відсутності конкурентів, не враховуючи, що зайняття такого становища можливе також і за наявністю останніх (конкурентів), з урахуванням частки ринку останнього, не зазначення значної конкуренції на ринку, тощо, а також інших факторів, що передбачено статтею 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції». До того ж, при визначення становища товариства на ринку послуг, відповідачем було досліджено обсяги саме постачання електричної енергії непобутовим споживачам АТ «Чернігівобленерго» та постачальником електричної енергії в межах Чернігівської області, за результатом чого було встановлена питома вага позивача у наданні послуг.

У ході розгляду справи № 02-05/03-2018 встановлено, що ТОВ «ЕНЕРГО-ГАЗ» здійснює господарську діяльність з постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом, на підставі постанови НКРЕКП від 13.07.2017 № 910 «Про видачу ліцензій з постачання електричної енергії, зокрема ТОВ «ЕНЕРГО-ГАЗ».

З метою здійснення господарської діяльності з постачання електричної енергії, ТОВ «ЕНЕРГО-ГАЗ» уклало договори про купівлю-продаж електричної енергії зі структурними одиницями ПАТ «Укрнафта» НГВУ «Чернігівнафтогаз» та ПАТ «Укрнафта» Гнідинцівський газопереробний завод (від 28.09.2017 № 6/20-ЕЕ/13-МТР та № 7/20-ЕЕ-МТР відповідно).

ДП «ПРОФІТ ХАБ» мало намір здійснювати господарську діяльність з постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом, згідно з постановою НКРЕП від 27.12.2017 № 1455, та уклало договір купівлі-продажу електричної енергії з Чернігівською регіональною торгово-промисловою палатою 25.07.2018 № 25/07/4р.

Відповідно до пункту 5 Порядку доступу для укладення договору про передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами між ПНТ та електропередавальною організацією ПНТ мав надати відповідній електропередавальній організації такі документи:

- заяву щодо укладення договору про передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами із зазначенням місцезнаходження та банківських реквізитів заявника;

- довідку про наявність у постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом укладеного договору (укладених договорів) про купівлю-продаж електричної енергії із споживачем (споживачами), у тому числі з відкладальною обставиною, та/або довідку про наявність у постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом власних об`єктів споживання електричної енергії на території здійснення ліцензованої діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами електропередавальної організації;

- копію ліцензії на право здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом;

- копію ліцензії на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії (у разі передачі електричної енергії власного виробництва, крім випадків, коли відповідно до законодавства України суб`єктам господарювання дозволяється здійснювати діяльність з виробництва електричної енергії без ліцензії);

- копію належним чином оформленої довіреності на право укладати договори особі, яка уповноважена підписувати договори.

Пунктом 6 Порядку доступу визначено, що при укладенні договору про передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами відповідна електропередавальна організація не має права вимагати від постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом документи, які не передбачені пунктом 5 Порядку доступу.

Пунктом 7 Порядку доступу визначено, що упродовж п`ятнадцяти робочих днів з дня отримання від ПНТ усіх документів, передбачених пунктом 5 цього порядку, відповідна електропередавальна організація мала надати ПНТ два примірники підписаного та скріпленого печаткою договору про передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами.

У разі надання ПНТ не всіх документів, передбачених пунктом 5 цього порядку, заява ПНТ не розглядалася, про що відповідна електропередавальна організація впродовж трьох робочих днів повідомляла заявника у письмовій формі.

Підпунктом 10 пункту 2.3 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 25 червня 2017 року № 932 (далі - Ліцензійні умови), ліцензіат з розподілу електричної енергії повинен укладати договори, які є обов`язковими для здійснення діяльності на ринку електричної енергії, та виконувати умови цих договорів.

Безпідставна відмова ПАТ «Чернігівобленерго» в укладанні Договору про передачу з ТОВ «ЕНЕРГО-ГАЗ» може бути розцінена, як порушення цих ліцензійних умов» (мова оригіналу).

Слід зазначити, що ПАТ «Укрнафта» провело у 2017 році процедуру відбору постачальника електричної енергії на 2018 рік. За результатом проведеної процедури ТОВ «ЕНЕРГО-ГАЗ» здобуло право здійснювати постачання електричної енергії структурним одиницям ПАТ «Укрнафта», а саме: НГВУ «Чернігівнафтогаз» та Гнідинцівський газопереробний завод.

Проте, дії ПАТ «Чернігівобленерго», які полягали у створенні перешкод доступу на ринок постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом для ТОВ «ЕНЕРГО- ГАЗ», призвели до того, що структурні одиниці ПАТ «Укрнафта» були змушені закуповувати електричну енергію у іншого постачальника (ТОВ «ЕНЕРГОТРЕЙД ГРУП»), цінова пропозиція якого була дорожчою ніж пропозиція ТОВ «ЕНЕРГО-ГАЗ».

У разі закупівлі електроенергії структурними підрозділами ПАТ «Укрнафта» у заявника, сума зекономлених коштів за період з листопада 2017 року по червень 2018 року склала б понад 2,2 млн. грн.

Сектором НКРЕКП у Чернігівській області у серпні 2018 року було проведено позапланову виїзну перевірку дотримання Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії ПАТ «Чернігівобленерго» (акт від 14.08.2018 № 283).

У ході проведення зазначеної перевірки Сектором НКРЕКП в Чернігівській області було встановлено, що дії ПАТ «Чернігівобленерго» щодо надання відмови ТОВ «ЕНЕРГО-ГАЗ» в укладенні договору на передачу електричної енергії своїм листом від 06.11.2017 № 19/6594 з порушенням встановлених пунктом 7 Порядку термінів, а також відмови в укладенні з ТОВ «ЕНЕРГО-ГАЗ» договору на передачу електричної енергії за причиною відсутності копії ліцензії на право здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом (в той час, як постачальник надав копію постанови НКРЕКП про видачу ліцензії ТОВ «ЕНЕРГО-ГАЗ» від 13.07.2017 № 910), є такими що не відповідають діючим нормативно правовим документам, що свідчить про порушення пункту 2.2 Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії щодо здійснення ліцензованої діяльності, а саме пункту 7 Порядку доступу постачальників електричної енергії за нерегульованим тарифом до місцевих (локальних) електричних мереж, затвердженого постановою НКРЕ від 29.10.2010 №1421, в частині створення перешкод ТОВ «ЕНЕРГО-ГАЗ» у здійсненні ним постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Постановою НКРЕКП від 30.11.2018 № 1589 НКРЕКП, у результаті розгляду 30 листопада 2018 року на засіданні, яке проводилось у формі відкритого слухання, Акта позапланової перевірки дотримання ПАТ «Чернігівобленерго» Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, зобов`язало ПАТ «Чернігівобленерго» укласти з ТОВ «ЕНЕРГО-ГАЗ» договір про передачу електричної енергії місцевими (локальними) електромережами, про що у строк до 20 січня 2019 року письмово повідомити НКРЕКП та Сектор НКРЕКП у Чернігівській області з наданням належним чином завірених копій підтвердних документів.

У лютому 2019 року Сектором НКРЕКП у Чернігівській області було проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання ПАТ «Чернігівобленерго» вимог законодавства у сфері енергетики, а саме постачання електричної енергії (акт від 19.02.2019 № 45).

У ході проведення вказаного заходу Сектором НКРЕКП встановлено, що вимога підпункту 2 пункту 2 постанови НКРЕКП від 30.11.2018 № 1589 ПАТ «Чернігівобленерго» виконана вчасно і в повному обсязі.

Товариство листом від 18.01.2019 № 47/534/01-13 повідомило НКРЕКП та Сектор НКРЕКП у Чернігівській області, що ПАТ «Чернігівобленерго» було підготовлено та відправлено постачальнику ТОВ «ЕНЕРГО-ГАЗ» на підпис проект договору про передачу електричної енергії мережами, який підписано з боку Товариства.

29.11.2018 між ПАТ «Чернігівобленерго» та ТОВ «ЕНЕРГО-ГАЗ» укладено Договір № 14/П про передачу електричної енергії мережами ПАТ «Чернігівобленерго».

Під час розгляду територіальним відділенням справи № 02-05/03-2018, ДП «ПРОФІТ ХАБ» 26.07.2018 звернулось до ПАТ «Чернігівобленерго» із заявою щодо укладення договору про передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами. До заяви були додані наступні документи:

- довідка про наявність укладеного договору купівлі-продажу електроенергії;

- копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних-осіб підприємців;

- копія витягу з реєстру платників ПДВ;

- копія Статуту;

- копія Протоколу № 4 від 30.09.2017 р. про створення ДП «ПРОФІТ ХАБ», про призначення директора ДП;

- копія постанови НКРЕП про видачу ліцензії;

- копія наказу про призначення директора;

- відомості.

ПАТ «Чернігівобленерго» листом від 31.07.2018 №19/4268 повідомило ДП «ПРОФІТ ХАБ», що через відсутність повного пакету документів, заяву ДП «ПРОФІТ ХАБ» залишено без розгляду: відсутня копія ліцензії на право здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Водночас, як було зазначено вище, згідно з розділом ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 835-VDI визначено, що до 1 січня 2019 року набуття здобувачем ліцензії права на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, відбувається з дня оприлюднення прийнятого органом ліцензування рішення про видачу ліцензії на його офіційному веб-сайті.

Відтак, набуття здобувачами ліцензії права на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії, що підлягає ліцензуванню, відбувається з дня оприлюднення НКРЕКП прийнятих нею рішень про видачу ліцензії на своєму офіційному веб-сайті www.nerc.gov.ua. Паперове підтвердження такого права не передбачено законом (лист НКРЕКП до АМКУ від 20.02.2018 № 1671/28/7-18).

Крім того, в рамках дослідження відповідачем було направлено лист від 17.01.2018 № 01-15/120 до НКРЕКП, на який останнє листом від 20.02.2018 № 1671/28/7-18 (вх. від 23.02.2018 № 7-01/2233) дала відповідь якою повідомила наступне: «...Відповідно до пункту 6 Порядку доступу при укладенні договору про передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами відповідна електропередавальна організація (далі - ЕК) не має права вимагати від постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом документи, які не передбачені пунктом 5 Порядку доступу.

Таким чином, одним із документів, які постачальник електричної енергії за нерегульованим тарифом має надати ЕК для укладення Договору про передачу, є копія належним чином оформленої довіреності на право укладати договори особі, яка уповноважена підписувати договори. Разом з тим, ані пунктом 5, ані самим Порядком доступу не визначено вимоги щодо оформлення належним чином довіреності на право укладати договори особі, яка уповноважена підписувати договори.

При тому, надані ТОВ «ЕНЕРГО-ГАЗ» до ПАТ «Чернігівобленерго» документи: копія протоколу № 2 загальних зборів учасників ТОВ «ЕНЕРГО-ГАЗ» про призначення директора товариства, копія статуту зі змінами ТОВ «ЕНЕРГО-ГАЗ», копія 17 довідки з ЄДРПОУ ТОВ «ЕНЕРГО-ГАЗ», можуть визначати права та обов`язки виконавчих осіб ТОВ «ЕНЕРГО-ГАЗ» щодо укладення та підписання договорів.

В свою чергу, Законом України від 26 листопада 2015 року № 835-УІІІ «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (із змінами, далі - Закон), внесено зміни до Закону, які набрали чинності 1 січня 2017 року, згідно з якими, зокрема, скасовано оформлення ліцензії, як документа у паперовій формі. Натомість, підпунктом 5 пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону визначено, що до 1 січня 2019 року набуття здобувачем ліцензії права на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, відбувається з дня оприлюднення прийнятого органом ліцензування рішення про видачу ліцензії на його офіційному веб-сайті. Отже, набуття здобувачами ліцензії права на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії, що підлягає ліцензуванню, відбувається з дня оприлюднення НКРЕКП прийнятих нею рішень про видачу ліцензії на своєму офіційному веб-сайті www.nerc.gov.ua, а паперове підтвердження такого права не передбачено Законом. Згідно з рекомендаціями Державної регуляторної служби України, наданими листом від 17 лютого 2017 року № 1006/0/20-17, НКРЕКП у разі звернення здобувача ліцензії, ліцензіата щодо надання підтвердження факту набуття ним права на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, а також щодо будь-якого іншого рішення органу ліцензування надає таке підтвердження у будь-який визначений законодавством спосіб, наприклад, посиланням на сторінку офіційного веб-сайту органу ліцензування, де оприлюднене таке рішення, або наданням заявнику копії такого рішення з дотриманням вимог законів «Про доступ до публічної інформації» та «Про захист персональних даних». Варто зазначити, що згідно з підпунктом 10 пункту 2.3 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 25 червня 2017року № 932 (далі - Ліцензійні умови), ліцензіат з розподілу електричної енергії повинен укладати договори, які є обов`язковими для здійснення діяльності на ринку електричної енергії, та виконувати умови цих договорів. Таким чином, безпідставна відмова ПАТ «Чернігівобленерго» в укладанні Договору про передачу з ТОВ «ЕНЕРГО-ГАЗ» може бути розцінена, як порушення цих ліцензійних умов».

Що стосується вимог ПАТ «Чернігвобленерго» стосовно необхідності надання копії наказу про призначення директора ТОВ «ЕНЕРГО-ГАЗ», то ТОВ «ЕНЕРГО- ГАЗ» було надано Товариству копії протоколу про призначення директора ТОВ «ЕНЕРГО-ГАЗ» та статуту зі змінами.

В рамках дослідження відповідачем встановлено, що відповідно до статуту ТОВ «ЕНЕРГО-ГАЗ» управління вказаним товариством здійснюють загальні збори учасників та директор. На загальних зборах учасників обирають директора, який має право без доручення здійснювати від імені цього товариства наступні дії: укладати угоди та чинити юридичні дії. Згідно з рішенням загальних зборів учасників ТОВ «ЕНЕРГО-ГАЗ» (протокол № 2 від 14.09.2010) директором обрано Вакуленко Ю.О.

У відповідності до ч.5 ст.65 Господарського кодексу України керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.

З огляду на що, відповідач правомірно вказав на те, що Вакуленко Ю.О. має право на підписання договору без надання копії наказу на його призначення.

Крім того, згідно з ч.2 ст.207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Таким чином, ТОВ «ЕНЕРГО-ГАЗ» надало ПАТ «Чернігівобленерго» інформацію про особу, яка може підписувати договір від його імені.

Також в рамках дослідження відповідачем встановлено, що 13.12.2017 ТОВ «ЕНЕРГО-ГАЗ» на адресу АТ «Чернігівобленерго» повторно направило заяву (вих. № 372) з проханням укласти договір на передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, яку працівник канцелярії Товариства відмовився отримувати, про що 14.12.2017 кур`єрська служба ТОВ «КСД» повідомила ТОВ «ЕНЕРГО-ГАЗ» (лист-повідомлення № 14.12.2/2017).

У відповідності до ст.13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб`єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб`єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку. Зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, зокрема, визнається створення перешкод доступу на ринок (виходу з ринку) чи усунення з ринку продавців, покупців, інших суб`єктів господарювання.

Згідно з п.2 ст.50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є зловживання монопольним (домінуючим) становищем.

За умов існування конкуренції на цьому ринку, ТОВ «ЕНЕРГО-ГАЗ» та ДП «ПРОФІТ ХАБ», мали б змогу відмовитись від послуг ПАТ «Чернігівобленерго» та звернутись до інших суб`єктів господарювання з метою отримання послуги з передачі електричної енергії місцевим (локальними) електричними мережами.

Однак, ПАТ «Чернігівобленерго» - єдиний торговельний партнер ТОВ «ЕНЕРГО-ГАЗ» та ДП «ПРОФІТ ХАБ», стосунків з яким неможливо уникнути, його експлуатуюча поведінка завдавала шкоди інтересам ТОВ «ЕНЕРГО-ГАЗ», ДП «ПРОФІТ ХАБ» та споживачам електричної енергії, слабка позиція яких використовувалась на власну користь ПАТ «Чернігівобленерго» через відсутність альтернативних джерел отримання послуг з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами.

З метою захисту власних бізнес-інтересів на ринку постачання електричної енергії, ПАТ «Чернігівобленерго», зловживаючи монопольним (домінуючим) становищем на ринку з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами, створювало перешкоди доступу постачальників електричної енергії на ринок постачання електричної енергії шляхом встановлення дискримінаційних умов придбання послуг з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами в межах здійснення ліцензованої діяльності ПАТ «Чернігівобленерго».

Крім того, такі дії ПАТ «Чернігівобленерго» позбавляли суб`єктів господарювання (споживачів електричної енергії) права вільного вибору постачальника електричної енергії на конкурентних засадах, як це передбачено чинним законодавством.

Посилання позивача на підписання договорів між ним та ТОВ «ЕНЕРГО-ГАЗ», ДП «ПРОФІТ-ХАБ», як на спростування факту відсутності у діях АТ «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» порушення у вигляді унеможливлення вступу зазначених Підприємств на ринок постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом, колегією суддів відхиляються з оглядну наступне.

Статтею 29 Господарського кодексу України передбачено, що зловживанням монопольним становищем вважається у тому числі, встановлення монопольно високих або дискримінаційних цін (тарифів) на свої товари, що призводить до порушення прав споживачів або обмежує права окремих споживачів. Зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом.

Поняття зловживання є об`єктивним поняттям, що стосується поведінки суб`єкта господарювання, який займає домінуюче становище, і це дозволяє йому впливати на структуру ринку.

Таким чином, зловживання - це лише питання доведеності факту, об`єктивної сторони правопорушення і не вимагає аналізу суб`єктивної сторони, намірів домінуючої сторони, тощо.

Зі змісту статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» вбачається, що останній не вимагає:

- існування причинно-наслідкового зв`язку між домінуванням на ринку та поведінкою, спрямованою на зловживання інтересами інших осіб;

- доведення факту, що зловживання є результатом наявності або застосування економічної влади;

- доведення факту завдання шкоди конкуренції або інтересам споживачів, інших учасників ринку, достатнім є те, що негативні наслідки можливі у майбутньому.

Частиною другою статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» перелічено сім типів зловживань монопольним (домінуючим) становищем, при цьому зазначений перелік не є вичерпним. Заборона щодо зловживань може бути застосована і до інших дій, не зазначених у частині другої статті 13 Закону, які кваліфікуються згідно приписів частини першої зазначеної статті.

Відповідно до пункту 7.1 Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб`єктів господарювання на ринку затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України від 5 березня 2002 року № 49-р, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 1 квітня 2002 року за № 317/6605 (зі змінами) (надалі - Методика), визначення «часові межі ринку» - це час стабільності ринку, тобто період, протягом якого структура ринку, співвідношення попиту та пропозиції на ньому істотно не змінюються.

Пунктом 154 Рішення № 60/52-р/к Розділу «Остаточних висновків Відділення» доказами, зібраними у справі доводиться, що дії АТ «Чернігівобленерго», які унеможливили вступ ТОВ «ЕНЕРГО-ГАЗ» та ДП «ПРОФІТ ХАБ» на ринок постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом в межах Чернігівської області у період з 06.11.2017 по 28.11.2018 (період дії Ліцензії на передачу електроенергії АТ «Чернігівобленерго»), тобто проміжок часу, протягом якого залишались незмінними структура ринку, співвідношення попиту та пропозицій на ньому.

Відтак, незважаючи на те, що у процесі розгляду справи № 02-05/03-2018 між АТ «Чернігівобленерго» та ДП «ПРОФІТ ХАБ», а також між АТ «Чернігівобленерго» та ТОВ «ЕНЕРГО-ГАЗ» було укладено договори на передачу електричної енергії мережами Товариства № 12/П від 19.09.2018 та № 14/П від 29.11.2018 відповідно (без надання заявниками копій ліцензій; без надання заявником копії наказу про призначення директора ТОВ «ЕНЕРГО-ГАЗ»), зловживання з боку АТ «Чернігівобленерго» доведено, оскільки заявники звернулись до Товариства 26.07.2018 та 30.10.2017 відповідно, і отримали відмову всупереч вимогам чинного законодавства.

З огляду на що, посилання позивача на укладення відповідних договорів виходять за встановлені часові межі ринку, а відтак не стосуються предмета розгляду справи №02-05/03-2018, а отже і не підлягали перевірці та дослідженню судом першої інстанції.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно погодився з висновками відповідача, що дії ПАТ «Чернігівобленерго», які унеможливили вступ ТОВ «ЕНЕРГО-ГАЗ» та ДП «ПРОФІТ ХАБ» на ринок постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом в межах Чернігівської області у період з 06.11.2017 по 28.11.2018 та полягали в ненаданні ТОВ «ЕНЕРГО-ГАЗ» та ДП «ПРОФІТ ХАБ» в установлений законодавством термін двох примірників, підписаних та скріплених печаткою договорів про передачу електричної енергії місцевими (локальними) електромережами ПАТ «Чернігівобленерго», а також вимаганні від ТОВ «ЕНЕРГО- ГАЗ» та ДП «ПРОФІТ ХАБ» додаткових документів, непередбачених пунктом 5 Порядку доступу, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50 та частини другої статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Щодо посилань позивача на неправомірність накладення штрафу, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про накладення штрафу.

Визначення розміру штрафу регулюється статтею 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Водночас, вказаний Закон не містить норм, які надавали б господарському суду право зменшувати розмір стягуваних штрафу та/або пені (у разі їх правомірного нарахування).

При цьому, скасування рішень органів Антимонопольного комітету України по суті тягне за собою скасування накладених штрафів автоматично.

З огляду на що відповідне твердження в якості окремої вимоги позовної заяви не є самостійною та повинно розглядатися на підставі інших підстав, передбачених статтею 59 Закону визнання недійним оскаржуваного рішення адміністративної колегії відділення.

Крім того, згідно частини другої статті 59 Закону порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Колегію суддів не встановлено будь-яких порушень, які б призвели до прийняття неправильного рішення відповідача. До того ж, відповідачем була надана належна оцінка обставинам та здійснено подальший самостійний збір доказів у антимонопольній справі, які у своїй сукупності дають можливість встановити відповідні порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

В той же час, належних, допустимих та достатніх доказів на спростування висновків відповідача позивачем не надано, а всі заперечення проти викладених у Рішенні №60/52-р/к висновків зводяться до переоцінки встановлених відповідачем обставин, подій та фактів. При цьому, здійснення переоцінки висновків АМКУ в процесі оскарження прийнятого ним рішення в судовому порядку, нормами чинного законодавства не передбачено.

Відтак, враховуючи у даному випадку сукупність встановлених вище обставин та положення ст.ст.75-79, 86 ГПК України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Порушень судом першої інстанції норм процесуального права в розумінні частини третьої ст. 277 ГПК України, які є обов`язковою підставою для скасування судового рішення, а також неправильного застосування норм матеріального права колегією суддів під час перегляду справи не встановлено.

Крім того, аналізуючи повноту дослідження судом першої інстанції обставин справи та обґрунтування оскаржуваного судового рішення, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції дотримано обов`язок щодо надання оцінки аргументам учасників справи, що відносяться до предмету спору, та не вбачає порушення останнім норм процесуального права, в частині надання оцінки доводам позивача. До того ж, у оскаржуваному судовому рішенні належним чином зазначені підстави, на яких останнє ґрунтується, що відповідає усталеній практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя.

Інші доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи, а також не впливають на правильне вирішення судом першої інстанції даного спору. Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення в розумінні ст.269, 277 ГПК України з викладених в апеляційній скарзі обставин.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла до висновку про те, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає законодавству та матеріалам справи, а тому відсутні підстави для його скасування чи зміни. Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Судові витрати (судовий збір) на підставі ст.129 ГПК України покладаються на скаржника.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 269, 270, 273, 275, 276, 281-285 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1.Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Чернігівобленерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2022 у справі №910/13822/21 залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2022 у справі №910/13822/21 залишити без змін.

3.Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на скаржника.

4.Матеріали справи №910/13822/21 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст судового рішення складено 06.07.2022.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді В.В. Куксов

Є.Ю. Шаптала