Постанова

від 03.07.2022 по справі 904/4885/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.07.2022 року м. Дніпро Справа № 904/4885/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Мороза В.Ф., Кузнецова В.О.

при секретарі судового засідання: Радіновському Р.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Ліпинський О.В.) від 02.12.2021 у справі № 904/4885/18

за позовом Благодійної організації "Дніпропетровський обласний благодійний фонд "Люди, події, час", м. Дніпро

до Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", м. Київ

про визнання договору оренди приміщення недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2018р. Благодійна організація "Дніпропетровський обласний благодійний фонд "Люди, події, час" звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" про визнання недійсним договору оренди приміщення від 28.09.2018 року.

Заявлені вимоги мотивовано тим, що підписи на оспорюваному договорі оренди та акті приймання-передачі, які нібито зроблено головою благодійної організації Шинкарьовою Т.В., вказаній особі не належать.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2021 у справі № 904/4885/18 позов задоволено в повному обсязі.

Визнано недійсним Договір оренди приміщення від 28.09.2018 року б/н укладений між Благодійною організацією "Дніпропетровський обласний благодійний фонд "Люди, події, час" та Акціонерним товариством комерційним банком "Приватбанк".

Стягнуто з Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на користь Благодійної організації "Дніпропетровський обласний благодійний фонд "Люди, події, час" 1762,00 грн. витрат зі сплати судового збору, 32164,80 грн. витрат на оплату судової експертизи.

Не погодившись з даним рішенням господарського суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося АТ КБ "Приватбанк", в якій посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2021 у справі № 904/4885/18 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обгрунтування апеляційної скарги апелянт, зокрема вказує наступне:

- встановивши, що спірний договір не підписано уповноваженою особою позивача, суд першої інстанції дійшов до висновку, що він не укладався, тому підлягає визнанню недійсним, втім такий висновок не відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц та від 22.10.2020 у справі № 925/271/18, згідно з якими не вчинений (не укладений) правочин не може бути визнаний недійсним;

- суд першої інстанції не врахував, що укладення спірного договору було погоджено позивачем, про що зокрема свідчить листування між сторонами та засвідчення підпису особи, яка його підписала зі сторони позивача, печаткою останнього, тобто матеріалами справи підтверджується волевиявлення позивача на укладення спірного договору та його виконання;

- суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку, що позивач продовжує користування орендованим майном на підставі договору оренди, укладеного між сторонами 19.11.2012, оскільки цей договір припинився у зв`язку з закінченням строку його дії;

- поведінка позивача, яким ініційовано ряд справ з безпідставними вимогами до відповідача, свідчить про його недобросовісність, а саме намагання спотворити дійсні обставини справи та безоплатно користуватися належним відповідачу майном.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.01.2022р. у складі колегії суддів: головуючий суддя Подобєд І.М., судді - Орєшкіна Е.В., Чус О.В. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2021 у справі № 904/4885/18, розгляд справи призначено в судовому засіданні на 01.03.2022р.

Судове засідання, призначене на 01.03.2022р., не відбулося у зв`язку із затвердженням Верховною Радою Указу Президента України від 24.02.2022р. № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні".

На підставі розпорядження керівника апарату суду щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи у зв`язку із припиненням повноважень судді Подобєда І.М. та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.03.2022 для розгляду справи № 904/4885/18 визначено колегію суддів у складі головуючого судді - Чередка А.Є., суддів - Мороза В.Ф., Кузнецова В.О., якою ухвалою від 21.03.2022 апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2021 у справі № 904/4885/18 прийнято до свого провадження.

З метою забезпечення стабільного здійснення судочинства в умовах воєнного стану, враховуючи положення Закону України "Про правовий режим воєнного стану", ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.05.2022р. розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 06.06.2022р.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.06.2022р. в судовому засіданні оголошено перерву до 04.07.2022р.

У судовому засіданні представник апелянта доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсягу та просив її задовольнити.

Позивач не скористався своїм правом та не надав відзив на апеляційну скаргу відповідача, втім у судовому засіданні представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, вважав оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, прийнятим з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а апеляційну скаргу відповідача безпідставною.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про необхідність задоволення задоволення апеляційної скарги відповідача, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.09.2018 між Акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" (Орендодавець, Відповідач) та Благодійною організацією "Дніпропетровський обласний благодійний фонд "Люди, події, час" (Орендар, Позивач) підписано Договір оренди приміщення (надалі - Договір).

Згідно з п.п. 1.1., 1.2. вказаного Договору, в порядку та на умовах визначених Договором, Орендодавець зобов`язується передати Орендарю, а Орендар зобов`язується прийняти у тимчасове користування (оренду) об`єкт, визначене у Договорі, за плату та на обумовлений строк для здійснення господарської діяльності. Об`єктом оренди є цілісний майновий комплекс, загальною площею 5604,7 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Дніпро, узвіз Крутогірний, буд. 1.

За п. 2.2. Договору, на період з 28.09.2018 по 18.10.2018 включно Орендодавець надає благодійну допомогу Орендарю у вигляді безоплатної послуги оренди об`єкту нерухомості. Орендна плата починає нараховуватись з 19.09.2018 із розрахунку 151,66грн. за 1 кв.м., в т.ч. ПДВ 25,28 грн., а за всю орендовану площу 850 000,00грн., в т.ч. ПДВ 141 666,67грн. та підлягає сплаті за жовтень 2018р. - до 20.10.2018, за листопад 2018р. - до 25.10.2018, за грудень 2018р. - до 20.11.2018, а за наступні місяці оренди - до 20 числа поточного місяця за наступний місяць оренди.

Відповідно до п. 5.1. Договору, передача Орендодавцем та прийняття Орендарем приміщення в оренду надається та посвідчується актом здачі-приймання приміщення у оренду, за умови виконання Орендарем своїх зобов`язань по сплаті за перший місяць оренди.

За п. 5.2. Договору, приміщення та інше майно вважаються фактично переданими Орендодавцю/Орендареві з моменту підписання акта здачі-приймання.

Згідно з п. 7.1. Договору, цей договір вважається укладеним з моменту його підписання усіма його сторонами і діє з 28.09.2018р. по 27.09.2019р.

До Договору сторонами підписано Акт здачі-приймання від 28.09.2018 року, згідно з яким Орендодавець передав, а Орендар прийняв приміщення, вказане у п. 1.1. Договору.

В якості підписанта спірного Договору та Акту здачі-приймання від 28.09.2018 року зі сторони Орендаря (Позивача) зазначено голову Благодійної організації "Дніпропетровський обласний благодійний фонд "Люди, події, час" Шинкарьову Тетяну Володимирівну, підписи якої на Договорі та Акті засвідчені відтиском печатки фонду.

Позивач стверджує, що голова Благодійної організації "Дніпропетровський обласний благодійний фонд "Люди, події, час" Шинкарьова Т.В. не підписувала Договір та Акт здачі-приймання від 28.09.2018 року, що і є підставою для пред`явлення позову про визнання недійсним цього Договору.

Задовольняючи позовні вимоги Позивача місцевий господарський суд виходив з того, що наявні у справі докази підтверджують, що спірний Договір оренди приміщення від 28.09.2018 року та акт здачі-приймання до нього не містять підписів уповноваженої особи орендаря - Шинкарьової Тетяни Володимирівни, що вказує на відсутність волевиявлення Позивача на укладення спірного правочину та є підставою для визнання його недійсним згідно ч. 3 ст. 203, ч.ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України.

Проте, колегія суддів апеляційного суду вважає такий висновок суду першої інстанції безпідставним та помилковим.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Положення ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України передбачають такий спосіб захисту порушеного права як визнання недійсним правочину (господарської угоди).

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Згідно зі ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. Перелік вказаних вимог, додержання яких є необхідним для дійсності правочину, є вичерпним.

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Для визнання недійсним у судовому порядку правочину (господарського зобов`язання) необхідно встановити, що правочин не відповідає вимогам закону, або ж його сторонами (стороною) при укладенні було порушено господарську компетенцію.

При вирішенні спору про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2019 року з метою спростування або підтвердження обставин зазначених Позивачем у позовній заяві, у справі було призначено комплексну судову почеркознавчу та технічну експертизу документа, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз.

На вирішення експертизи судом було поставлено наступні питання:

- чи виконано підпис у Договорі оренди приміщення від 28.09.2018 (т. 2, а.с. 104 - 109) від імені Шинкарьової Тетяни Володимирівни, тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?

- в який спосіб та в якій послідовності виконано елементи спірного Договору оренди приміщення від 28.09.2018 (т. 2, а.с. 104 - 109): підпис від імені Шинкарьової Тетяни Володимирівни, відтиск печатки Благодійної Організації "Дніпропетровський Обласний Благодійний Фонд "Люди, Події, Час", текст договору?

Висновком експертів Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз № 725/726-20 від 31.03.2020 року встановлено наступне:

Підпис від імені Шинкарьової Т.В., розташований в розділі "11. Реквізити сторін" в графі "Орендар_____/Шинкарьова Т.В./" оригіналу Договору оренди приміщення б/н від 28.09.2018 (т. 2 а.с. 104-109) - виконаний не Шинкарьовою Тетяною Володимирівною, а іншою особою.

Підпис від імені Шинкарьової Т.В., розташований в розділі "11. Реквізити сторін" в графі "Орендар_____/Шинкарьова Т.В./" оригіналу Договору оренди приміщення б/н від 28.09.2018 (т. 2 а.с. 104-109), нанесений пастою для кулькової ручки синього кольору.

Відтиск печатки Благодійної організації "Дніпропетровський обласний благодійний фонд "Люди, події, час", розташований в розділі "11. Реквізити сторін" в графі "Орендар

---

/Шинкарьова Т.В./" оригіналу Договору оренди приміщення б/н від 28.09.2018 (т. 2 а.с. 104-109), нанесений рельєфним кліше круглої форми, фарбувальною речовиною блакитного кольору.

Друковані тексти оригіналу Договору оренди приміщення б/н від 28.09.2018 (т. 2 а.с. 104-109) нанесені друкуючим пристроєм, в якому використовується електрофотографічний (лазерний) спосіб друку.

Виконання реквізитів оригіналу Договору оренди приміщення б/н від 28.09.2018 проводилось в наступному порядку: відтиск круглої печатки Благодійної організації "Дніпропетровський обласний благодійний фонд "Люди події, час" => друкований текст => підпис від імені Шинкарьової Т.В.

Крім того, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2020 року у справі було призначено комплексну судову почеркознавчу та технічну експертизу документа, на вирішення якої ставилися наступні питання:

- яким способом та в якій послідовності виконано реквізити акта здачі-приймання до договору оренди приміщення від 28.09.2018 (т. 3, а.с. 39): підпис від імені Шинкарьової Тетяни Володимирівни, відтиск печатки Благодійної Організації "Дніпропетровський Обласний Благодійний Фонд "Люди, Події, Час", друк тексту акта?

- чи виконано підпис на акті здачі-приймання до договору оренди приміщення від 28.09.2018 (т. 3, а.с. 39) від імені Шинкарьової Тетяни Володимирівни, тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?

Згідно з висновком експертів Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз № 2573/2574/2575-21, складеним 13.09.2021 року:

Друкований текст Акту здачі-приймання до договору оренди приміщення від 28.09.2018 виконаний на друкуючому пристрої, в якому використовується електрофотографічний (лазерний) спосіб друку.

Підпис від імені Шинкарьової Тетяни Володимирівни на Акті здачі-приймання до договору оренди приміщення від 28.09.2018 виконаний кульковою ручною пастою фіолетового кольору.

Відтиск печатки "Дніпропетровський Обласний Благодійний Фонд "Люди, події, час" на Акті здачі-приймання до договору оренди приміщення від 28.09.2018 нанесений рельєфним кліше фарбувальною речовиною блакитного кольору.

В Акті здачі-приймання до договору оренди приміщення від 28.09.2018 (т.3 а.с.39): першочергово був виконаний друкований текст, потім був нанесений відтиск печатки "Дніпропетровський Обласний Благодійний Фонд "Люди, Події, Час", а останнім був виконаний підпис від імені Шинкарьової Тетяни Володимирівни .

Підпис від імені Шинкарьової Тетяни Володимирівни у загальній графі "Орендар" акта здачі-приймання від 28.09.2018 до Договору оренди приміщення від 28.09.2018 - виконаний не Шинкарьовою Тетяною Володимирівною.

Отже, за результатами досліджень підписів, вчинених від імені Шинкарьової Тетяни Володимирівни на Договорі оренди приміщення від 28.09.2018 та Акті здачі-приймання до договору оренди приміщення від 28.09.2018, висновками експертиз № 725/726-20 від 31.03.2020 року та № 2573/2574/2575-21 від 13.09.2021 року, встановлено, що підписи на спірному договорі та акті приймання-передачі до нього виконані не Шинкарьовою Тетяною Володимирівною.

Згідно з ч. 1 ст. 92 ЦК України, юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Таким чином, оскільки Благодійною Організацією "Дніпропетровський Обласний Благодійний Фонд "Люди, Події, Час", в особі уповноваженого органу (особи), не підписувався спірний Договір, він не може вважатися вчиненим (укладеним).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку викладеного в постанові Верховного Суду від 22.04.2015 у справі № 6-48цс15, та зазначила, що правочин, який не вчинено (договір, який не укладено) не підлягає визнанню недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено. Такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.

За наведених обставин в суду першої інстанції були відсутні підстави для визнання недійсним спірного Договору, що обумовлює необхідність скасування оскаржуваного рішення з ухваленням нового про відмову у задоволенні позовних вимог Позивача.

При цьому, колегія суддів відхиляє доводи апелянта щодо подальшого схвалення спірного Договору Позивачем, що підтверджується діями останнього, зокрема направленням Відповідачу листа про зупинення дії Договору та наявності на ньому відтиску печатки Благодійної Організації "Дніпропетровський Обласний Благодійний Фонд "Люди, Події, Час".

Так, з матеріалів справи вбачається, що між сторонами 19.11.2012р. було укладено договір оренди, згідно з п. 1.1., якого Відповідачем було передано в оренду Позивачу те саме приміщення, що і за спірним Договором.

За Актом здачі-приймання приміщення від 19.11.2012р. до договору оренди від 19.11.2012р. орендоване приміщення було передано Відповідачем Позивачу.

30.03.2016р. між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до договору оренди від 19.11.2012р., згідно з якою цей договір було викладено у новій редакції.

За п.п. 4.1., 4.2. договору оренди від 19.11.2012р., строк оренди приміщення, що орендується, складає 2 роки 11 місяців з моменту прийняття приміщення, що орендується, за актом передання-приймання.

Якщо жодна сторона в строк за 5 календарних днів до закінчення строку дії договору не заявить про намір його розірвати, договір автоматично пролонгується на той же строк.

Листом від 26.07.2018р. Відповідач повідомив Позивача про закінчення 18.09.2018р. терміну дії договору оренди від 19.11.2012р., відмову у продовженні його дії та про можливість використання орендованого приміщення лише за умов укладення нового договору оренди із встановленням ринкової вартості оренди.

Протягом серпня-вересня 2018р. між сторонами здійснювалося листування щодо повернення орендованого приміщення з оренди та щодо умов нового договору оренди приміщення, зокрема розміру орендної плати, втім сторони згоди з цього питання не досягли, що зокрема вбачається з листа Відповідача від 19.09.2018р., а 28.09.2018р. між сторонами підписано Акт здачі-приймання за договором оренди від 19.11.2012р., згідно з яким Позивачем повернуто орендоване приміщення Відповідачу.

Отже, виходячи з умов договору оренди від 19.11.2012р. та приписів ст.ст. 631, 763, 764 ЦК України, ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» № 2269-ХІІ від 10.04.1992р., норми якого були чинними у 2018р., укладений між сторонами договір оренди від 19.11.2012р. припинив свою дію з 19.09.2018р.

В подальшому Позивач звернувся до Відповідача з листом від 18.12.2018р. де просив зупинити дію договору оренди нерухомого майна - адміністративно-громадського комплексу за адресою м. Дніпро, Крутогорний узвіз, 1 від 28.09.2018 року та укласти новий договір, на який Відповідач у відповідь надіслав лист від 21.01.2019р.

Зазначений вище лист від 18.12.2018р. є єдиним листом, що міститься у матеріалах справи, у якому Позивач згадує про договір оренди від 28.09.2018 року, як підставу користування орендованим приміщенням. У листі від 25.04.2019р. Позивач вже посилається на продовження орендних відносин за договором від 19.11.2012р., а у листі від 23.04.2019р. вказує про недійсність договору оренди від 28.09.2018р. Відсутні в матеріалах справи і докази, які-б підтверджували сплату Позивачем орендної плати за спірним Договором чи комунальних платежів.

Враховуючи вищенаведені обставини справи, а саме не підписання спірного Договору та Акту здачі-приймання приміщення в оренду уповноваженою особою Позивача, а відтак і не досягнення сторонами згоди з усіх істотних умов цього Договору, зокрема розміру орендної плати, та не прийняття в порядку встановленому п.п. 5.1., 5.2. Договору по Акту здачі-приймання приміщення в оренду, не здійснення інших реальних дій які-б підтверджували виконання сторонами умов Договору, пред`явлення даного позову у жовтні 2018р. про визнання недійсним Договору, колегія суддів вважає, що саме по собі посилання у листі Позивача від 18.12.2018р. на Договір та навність на Договорі відтиску печатки Позивача не може свідчити про вчинення (укладення) сторонами цього Договору, чи його подальше схвалення Позивачем.

До того-ж, як вірно вказано місцевим господарським судом, висновком проведеної у справі експертизи, в частині технічного дослідження спірного договору, встановлено черговість виконання його елементів, за якою, відбиток печатки Позивача було виконано на чистому аркуші паперу, на який в подальшому нанесено текст договору, а потім, виконано підпис від іменні Позивача, тобто, фактичні обставини виконання елементів спірного правочину свідчать про те, що безпосередньо Договір оренди від 28.09.2018 року, у існуючому змісті, печаткою Позивача не скріплювався, та уповноваженою особою Орендаря не підписувався.

Отже, фактично печаткою засвідчено підпис невідомої особи, яка не мала права підписувати спірний Договір та Акт здачі-приймання приміщення в оренду, що за умов відсутності на Договорі підпису повноважної особи Позивача та відсутності його подальшого схвалення, не підтверджує укладення Договору Позивачем.

Колегія суддів також відхиляє доводи апелянта щодо підтвердження усією сукупністю дій Позивача укладення Договору, адже зміст відповідних листів сторін, поданих до матеріалів справи у суді першої інстанції, свідчить лише про наміри продовження орендних відносин, як таких, та навпаки підтверджує не досягнення сторонами згоди з усіх істотних умов Договору та його не виконання сторонами, що доводить саме не вчинення Договору.

Також, апеляційний суд, виходячи з приписів ч. 3 ст. 269 ГПК України, не вбачає підстав для прийняття до розгляду копії листа Позивача на адресу Відповідача від 27.09.2018р., яка долучена останнім до матеріалів справи разом з письмовими поясненнями від 06.06.2022р., оскільки відповідачем не наведено причин, які об`єктивно не залежали від нього та перешкоджали поданню цього листа до суду першої інстанції.

Крім цього, згідно з цього листа Позивач підтверджує наміри укласти договір оренди з 19.10.2018р., а спірний Договір підписано 28.09.2018р.

З огляду на усе вищевикладене, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду вважає, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід скасувати, як таке, що ухвалено з неповним з`ясуванням обставин справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи та з неправильним застосуванням норм матеріального права, та в силу вимог ст. 275 ГПК України прийняти нове судове рішення, яким апеляційну скаргу задовольнити, а в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Згідно з ст. 129 ГПК України та виходячи з результатів розгляду апеляційної скарги, судові витрати по сплаті судового збору за подання позову у сумі 1 762,00 грн., по сплаті вартості судової експертизи у сумі 32 164,80 грн. та по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 2 643,00 грн. слід покласти на Позивача.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 269, 270, 275-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2021 у справі № 904/4885/18 - задовольнити.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від від 02.12.2021 у справі № 904/4885/18 - скасувати.

Ухвалити нове рішення.

В задоволенні позовних вимог - відмовити.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання позову у сумі 1 762,00 грн. та по сплаті вартості судової експертизи у сумі 32 164,80 грн. покласти на Благодійну організацію "Дніпропетровський обласний благодійний фонд "Люди, події, час".

Стягнути з Благодійної організації "Дніпропетровський обласний благодійний фонд "Люди, події, час" на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 2 643,00 грн.

Видачу наказу відповідно до статті 327 Господарського процесуального кодексу України доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повна постанова складена та підписана 07.07.2022 року.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя В.Ф. Мороз

Суддя В.О. Кузнецов