Рішення

від 06.07.2022 по справі 910/3211/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.07.2022Справа № 910/3211/22Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Центр сприяння підприємництву"

до Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Святошинсько району

про стягнення 129 841,20 грн

Представники сторін: не викликались.

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр сприяння підприємництву" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Святошинсько району м. Києва про стягнення суми невикористаної попередньої оплати за договором підряду у розмірі 129 841,20 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач, отримавши аванс на виконання договору підряду № 02/09 від 02.09.2015, не повернув його невикористаний залишок в розмірі 129 841,20 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 02.05.2022 р. прийнято позовну заяву до розгляду, та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.

Вищезазначена ухвала суду отримана відповідачем 09.05.2022.

27.05.2022 до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив в якому просить суд відмовити повністю в задоволенні позовних вимог. Також, зазначено, що позивач звернувся до суду з даним позовом поза строками позовної давності, оскільки відповідно до чтатті 257, ч.1 ст. 261 ЦК України позивач мав звернутися до суду з позовом до 31.12.2018 року.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02.09.2010, «Смірнова проти України» від 08.11.2005, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 та інші).

З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

02.09.2015 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Центр сприяння підприємництву" (замовник) та комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Святошинсько району м. Києва (підрядник) укладено договір підряду №02/09.

Відповідно до ч.1 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч.2 статті 837 ЦК України договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до п.1.1 договору замовник доручає, а підрядник зобов`язується власними силами виконати роботи з благоустрою скверів по вул. Корольова та просп. Курбаса в Святошинському районі м. Києва.

Робота вважається виконаною після підписання замовником і підрядником акту виконаних робіт (п.2.3 договору).

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до моменту повного виконання сторонами своїх обов`язків але не пізніше ніж до 31 грудня 2015 року (п.8.1 договору).

Згідно з п.4.1 договору вартість робіт за даним договором складає 933 648,00 грн., крім того ПДВ 186729,60 грн. Загальна вартість робіт за цим договором згідно з кошторисом та протоколом погодження договірної ціни (додаток №1 та додаток №2, відповідно, які є невід`ємною частиною цього договору) складає 1 120 377,60 грн.

Замовник сплачує підряднику попередню оплату на придбання матеріалів в розмірі 50% вартості робіт згідно обумовленої ціни вказаної в п.4.1 договору у безготівковій формі (п.4.2 договору).

Відповідно до п.4.3 договору вартість виконаних робіт за даним договрром динамічна та може корегуватися в процесі виконання робіт. Загальна вартість може змінюватися залежно від збільшення або зменшення обсягів виконаних робіт, від зміни вартості матеральних ремурсів, зміни законодавства, з урахуванням ДБН на момент фактичного виконання робіт.

На виконання умов договору позивачем здійснено попередню оплату в розмірі 560 188,80 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, а саме:

- №0001209112 від 03.09.2015 року на суму 200 000,00 грн. з призначенням платежу: «Перерах. за Благоустрій скверів по вул. Корольова та просп. Курбаса зг.дог. №02/09 від 02.09.2015»,

- №0001224212 від 30.09.2015 року на суму 360 188,90 грн. з призначенням платежу: «Перерах. за Благоустрій скверу по в. Корольова в Києві зг.дог. №02/09 від 02.09.2015».

Згідно з п.5.1 договору виконані роботи приймаються шляхом підписання акту виконаних робіт за формою КБ-2в.

Відповідно до акту приймання виконання будівельних робіт за червень 2016 року та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за червень 2016р. вартість виконаних робіт становить 430 347,60 грн.

12.08.2021 позивач направив відповідачу лист вих. №581 від 22.07.2021 в якому зазначено, що сумарна оплата по договору підряду становить 560 188,80 грн., роботи були виконані Комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Святошинсько району м. Києва на суму 430 347,60 грн., товариство переплатило кошти у розмірі 129 841,20 грн. оскільки роботи більше не виконувались. У зв`язку з чим просить повернути суму у розмірі 129 841,20 грн. яка безпідставно перебуває на рахунку відповідача вже більше 5 років.

У відповідь листом №077/235-1798 від 14.09.2021 відповідач повідомив позивача про те, що у зв`язку з закінченням строків позовної давності відповідно до статті 256 ЦК України, керуючись ст. 10 Закону України «Про бухгалтерський обіг та фінансову звітність в Україні», Положенням про інвентиризацію активів та зобов`язань, іншими нормативними актами, які регулюють порядок введення бухгалтерського обліку, дана кредиторська заборгованість у сумі 129 840,40 грн. 30.06.2019 була списана КП УЗН Святошинського району м. Києва на підставі наказу від 05.07.2019 року №2 та акту інвентаризації дебіторської або кредиторської заборгованості, строк позовної давності якої минув і яка планується до списання.

Спір у справі виник, щодо повернення позивачу невикористаного авансу в розмірі 129 841,20 грн.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Згідно з п.3.3.1 договору передбачено, що підрядник зобов`язується виконати роботи відповідно до умов, термінів та кошторису (додаток 1 до договору), обумовлених в даному договорі.

В матеріалах справи наявні: локальний кошторис на будівельні роботи №2-1-1 благоустрій скверів по вул. Корольова та проспекту Курбаса в Святошинському районі м. Києва, підсумкова відомість ресурсів та договірна ціна благоустрій скверів по вул. Корольова та проспекту Курбаса в Святошинському районі м. Києва, що здійснюється в 2015 році.

Відповідно до п.8.1 договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до моменту повного виконання сторонами своїх обов`язків але не пізніше ніж до 31 грудня 2015 року.

Враховуючи вищезазначене, роботи по договру підряду повинні бути виконані до 31 грудня 2015 року.

Робота вважається виконаною після підписання замовником і підрядником акту виконаних робіт (п.2.3 договору).

Як зазначалось раніше, відповідачем виконано роботи на загальну суму 430 347,60 грн., що підтверджується підписаним сторонами актом приймання виконання будівельних робіт за червень 2016 року.

Замовник сплачує підряднику попередню оплату на придбання матеріалів в розмірі 50% вартості робіт згідно обумовленої ціни вказаної в п.4.1 договору у безготівковій формі (п.4.2 договору).

В матеріалаз справи відсутні будь-які інші докази виконання робіт чи придбання відповідачем матеріалів необхідних для виконання робіт по договору підряду.

Також, в матеріалах справи відстуні докази повернення відповідачем позивачу коштів в розмірі 129 841,20 грн.

У зв`язку з чим, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми невикористаної попередньої оплати за договорм підряду у розмірі 129 841,20 грн. є обгрунтованим.

Разом з тим, відповідачем у відзиві зазначно щодо спливу строку позовної давності.

У ЦК України позовну давність визначено як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК).

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частинами 4, 5 ст. 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Отже, коли судом на підставі досліджених у судовому засіданні доказів буде встановлено, що право особи, про захист якого вона просить, порушене, а стороною у спорі до винесення рішення буде заявлено про застосування позовної давності, та буде встановлено, що цей строк пропущено без поважних причин, суд на підставі ст. 267 ЦК України ухвалює рішення про відмову в задоволенні позову за спливом позовної давності. У разі визнання судом причин пропущення позовної давності поважними, порушене право підлягає захисту (відповідну правову позицію висловив Верховний Суд України у постанові від 27.05.2014 у справі № 3-23гс14).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Згідно з ч.5 статті 261 ЦК України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

У таких правовідносинах перебіг позовної давності починається з дня, наступного за останнім днем, у який відповідне зобов`язання мало бути виконано.

Як встановлено судом вище роботи по договру підряду повинні бути виконані до 31 грудня 2015 року.

Таким чином перебіг позовної давності починається 01.01.2016 року та сплив 01.01.2019 року.

Отже, враховуючи наведене, загальну позовну давність тривалістю у три роки та факт звернення позивача з даним позовом до суду 20.04.2022 року (що підтверджується конвертом Укрпошта Експрес №7901830848340 від 20.04.2020), суд дійшов висновку про сплив позовної давності щодо заявлених позивачем вимог.

В силу ч. 4 статті 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у справі, є підставою для відмови у позові.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Центр сприяння підприємництву" до Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Святошинсько району м. Києва про стягнення суми невикористаної попередньої оплати за договором підряду у розмірі 129 841,20 грн. задоволенню не підлягають, у зв`язку з пропуском загального строку позовної давності, про що було заявлено відповідачем у справі.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до положень ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ч.1 ст. 74, ч.1 ст. 77, ч.1 ст. 79, ст.ст. 123, 129, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М.Мудрий