Рішення

від 06.07.2022 по справі 200/1820/22

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2022 року Справа№200/1820/22

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черникової А.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (за місцезнаходженням: 69057, Запорізька область, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 158 - «Б», код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

01 лютого 2022 року ОСОБА_1 (далі - позивач), через свого представника, Мірянова Михайла Миколайовича, який діє на підставі довіреності, яка видана приватним нотаріусом Бахмутського районного нотаріального округу Донецької області від 16 серпня 2021 року та зареєстрована в реєстрі за № 2822, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу в призначення пенсії за віком на пільгових умовах;

- скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 28.07.2021 р. № 051330002535 про відмову в призначенні пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати позивачу до страхового та пільгового стажу періоди роботи у ТОВ «Технологія вуглездобичі» з 01.10.2014 р. по 31.12.2015 р., з 01.02.2016 р. по 30.04.2016 р., з 01.06.2016 р. по 31.07.2016 р., призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах з 21.05.2021 р.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач не може нести відповідальність за неналежне виконання обов`язків підприємства, на якому він працює, оскільки відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство - страхувальник, на якому він працює у спірний період, отже на думку позивача, відповідачем безпідставно не зараховано до страхового стажу позивача період роботи з 01.10.2014 р. по 31.12.2015 р., з 01.02.2016 р. по 30.04.2016 р., з 01.06.2016 р. по 31.07.2016 р. На ТОВ «Технологія вуглездобичі». З огляду на вищевикладене, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі (а. с. 1-5).

Ухвалою суду від 03 лютого 2022 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (у письмовому провадженні) ( а. с. 19).

Ухвалою суду від 14 червня 2022 року у відповідача витребувані додаткові докази по справі, а саме: довідка за формою ОК-5 Індивідуальні відомості про застраховану особу (позивача) за період з 2000 року по 2021 рік включно; довідка за формою ОК-7 Індивідуальні відомості про застраховану особу (позивача) за період з 2000 року по 2021 рік включно.

Розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до частини 1 статті 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 р. №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 р. строком на 30 діб.

Указом Президента України від 14.03.2022 р. №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 р. №2119-ІХ, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, строк дії воєнного стану в Україні продовжено ще на 30 діб, тобто до 25.04.2022 р.

21.04.2022 р. на засіданні Верховної Ради України ухвалено Закон про затвердження Указу Президента України від 18.04.2022 р. № 259 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні».

Цим Указом передбачено продовження строку дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 р. на 30 діб.

Згідно з опублікованими Радою суддів України 02.03.2022 р. Рекомендаціями щодо роботи судів в умовах воєнного стану року, судам України рекомендовано за можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через залучення до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд, у зв`язку з небезпекою для життя.

Станом на теперішній час військовий стан в Україні триває (Закон України від 22.05.2022 р. № 2263-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 17 травня 2022 року №341/2022).

Донецький окружний адміністративний суд продовжує свою роботу у дистанційному режимі.

Відзив на позовну заяву станом на день розгляду справи від відповідача не надходив.

З 23 червня 2022 року по 06 липня 2022 року суддя Черникова А.О. знаходилась на лікарняному.

Суд, відповідно до частини 6 статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України, який видано 22.03.2021 р. органом 1428, РНОКПП НОМЕР_1 (а. с. 7).

Згідно довідки про реєстрацію місця проживання особи від 15.03.2021 р. № 0208-07/222, яка видана виконавчим органом північної селищної ради, місце проживання позивача зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 (а. с. 7 - зворотній бік).

Відповідачем за результатами розгляду заяви було прийнято рішення № 051330002535 від 28 липня 2021 року, яким позивачу відмовлено в призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю інформації про сплату страхових внесків ТОВ «Технологія вуглездобичі», згідно статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за період з 01.10.2014 р. по 31.12.2015 р., з 01.02.2016 р. по 30.04.2016 р., з 01.06.2016 р. по 31.07.2016 р. (а. с. 8).

Не погодившись з рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України «Про пенсійне забезпечення».

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі по тексту Закон № 1788), Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058 IV (далі -Закон № 1058 - IV), Постановою Кабінетом Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 «Про затвердження порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення (перерахунку) пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» (далі - Порядок № 637).

Статтею 1 Закону №1058-IV встановлено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Згідно з частиною другою статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Частиною четвертою статті 24 Закону №1058-IV встановлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ та п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджено Постановою КМУ № 637 від 12.08.1993 р. передбачено що трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи.

З копії трудової книжки позивача НОМЕР_2 , яка видана19.08.1996 р. вбачається наступне:

- запис № 15 від 30.09.2014 р. позивач прийнятий гірником очисного забою 5-го розряду підземним з повним робочим днем на підземній роботі ТОВ «Технологія вуглездобичі»;

- запис № 16 від 31.01.2017 р. звільнений за переведенням до ТОВ «Укргеосервіс» (а. с. 9-10).

Відповідач в обґрунтування відмови у перерахунку позивачу пенсії за віком посилається на відсутність страхового стажу у позивача, у зв`язку з відсутністю інформації в індивідуальних відомостях про застраховану особу про сплату страхових внесків підприємством ТОВ «Технологія вуглездобичі» за період з 01.10.2014 р. по 31.12.2015 р., з 01.02.2016 р. по 30.04.2016 р., з 01.06.2016 р. по 31.07.2016 р.

Позивачем в обґрунтування позовних вимог надана довідка за № 152 від 14.12.2020 р. ТОВ «Техлологія вуглездобичі» про підтвердження наявного страхового стужу для призначення пенсії ОСОБА_1 , за період з 30.09.2014 р. по 30.09.2014 р. знаходився на учбовому пункті за професією гірник очисного забою підземний, з 01.10.2014 р. по 31.01.2017 р. на виробництві - гірничі роботи з видобутку вугілля за професією гірник очисного забою підземний, за Списком №1 (а. с. 11).

Частиною 1 статті 15 вказаного Закону № 1058-IV передбачено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині 1 статті 12 цього Закону.

Пунктом 1 частини 1 статті 14 Закону № 1058-IV передбачено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці, в тому числі на підприємствах, установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України.

Відповідно до частини 5 статті 20 Закону № 1058-IV страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків.

Частиною 6 статті 20 цього Закону визначено, що перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення із цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.

У частині 9 статті 20 Закону України № 1058-IV визначено, що днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду.

Частинами 10, 12 статті 20 Закону № 1058-IV передбачено, що якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. Установи банків приймають від страхувальників платіжні доручення та інші платіжні документи на видачу (перерахування) коштів для виплат заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання страхувальником платіжних документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум страхових внесків або документів, що підтверджують фактичну сплату цих сум, у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Національним банком України та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення. У разі невиконання банками цієї вимоги вони за рахунок власних коштів у порядку, встановленому Національним банком України, сплачують відповідному територіальному органу Пенсійного фонду суму, що дорівнює сумі несплачених страхових внесків, з правом зворотної вимоги до страхувальників щодо відшкодування цієї суми.

Відповідно до частини 2 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Частиною 3 статті 24 Закону № 1058-IV визначає, що страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загально- обов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до положень статті 106 Закону № 1058-IV відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Отже, обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату єдиного внеску законом покладено на страхувальника.

Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Верховного Суду від 24 травня 2018 року по справі 490/12392/16-а.

Так, згідно Індивідуальних відомостей про застраховану особу - позивача (форма ОК-5) страхувальником (код 35560130, ТОВ «Технологія вуглездобичі») заробітна плата у жовтні 2014 року нараховувалася у розмірі 4 075,21 грн., однак страхові внески не сплачені.

У зв`язку з чим, позовні вимоги про зарахування до страхового та пільгового стажу період роботи позивача на ТОВ «Технологія вуглездобичі» за період з 01.10.2014 р. по 31.10.2014 р., підлягають задоволенню.

Проте, як вбачається з Індивідуальних відомостей про застраховану особу - позивача (форма ОК-5) страхувальником (код 35560130, ТОВ «Технологія вуглездобичі») не подавалось «Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів», отже заробітна плата позивачу за період з 01.11.2014 р. по 31.12.2015 р., з 01.02.2016 р. по 30.04.2016 р., з 01.06.2016 р. по 31.07.2016 р. не виплачувалась та страхові внески підприємством не сплачувались.

У зв`язку з наведеним, матеріали справи не містять доказів на підтвердження обґрунтованості доводів позивача про наявність підстав для зарахування до його страхового стажу періоду його роботи з 01.11.2014 р. по 31.12.2015 р., з 01.02.2016 р. по 30.04.2016 р., з 01.06.2016 р. по 31.07.2016 р.

Отже, в частині позовних вимог про зарахування до страхового та пільгового стажу періоди роботи позивача на ТОВ «Технологія вуглездобичі» за період 01.11.2014 р. по 31.12.2015 р., з 01.02.2016 р. по 30.04.2016 р., з 01.06.2016 р. по 31.07.2016 р., слід відмовити.

Разом з цим, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 58 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», органом, який призначає пенсії є Пенсійний фонд.

Як встановлено, саме до повноважень Пенсійного органу віднесено вирішення питання щодо призначення пенсії.

Виходячи з аналізу вищезазначених норм закону, слід зазначити, що суд не є тим органом, якому надані повноваження в сфері призначення пенсій. Суд не може підміняти компетентний орган, не може перебирати на себе функції призначення пенсії та самостійно призначити пенсію позивачу відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки такі повноваження не входять до компетенції судів.

Відтак, такі повноваження є дискреційними, тобто такими, які дають можливість на власний розсуд суб`єкту владних повноважень визначити повністю або частково зміст рішення або вибрати один з кількох варіантів прийняття рішень, передбачених нормативно-правовим актом.

Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 4 статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

На підставі викладеного, з урахуванням вимог частини 2 статті 9 КАС України, з метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне, задовольнити частково позовні вимоги позивача, шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 28.07.2021 р. № 051330002535 про відмову в призначенні пенсії; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву позивача від 21 травня 2021 року, та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні про зарахування ОСОБА_1 до страхового та пільгового стажу періоди роботи у ТОВ «Технологія вуглездобичі» з 01.10.2014 р. по 31.10.2014 р.

Відповідно до статті 19 Конституції України суд, як орган державної влади, зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

Відповідно до пункту 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З урахуванням встановлених обставин, наданих сторонами документів, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Позивачем при пред`явленні адміністративного позову сплачений судовий збір у розмірі 992,40 грн., що підтверджується наявною в матеріалах адміністративної справи квитанцією №23 від 25.01. 2022 р. (а. с. 6).

За приписами частини 3 статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З урахуванням викладеного, суд стягує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізької області понесені судові витрати на сплату судового збору у розмірі 496,20 грн.

Керуючись статтями 2, 3, 5- 9, 12, 15, 18, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 94, 139, 194, 241-243, 245, 246, 258, 263, 295, 297, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (за місцезнаходженням: 69057, Запорізька область, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 158-«Б», код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 28.07.2021 р. № 051330002535 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21 травня 2021 року, та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні про зарахування ОСОБА_1 до страхового та пільгового стажу період роботи у ТОВ «Технологія вуглездобичі» з 01.10.2014 р. по 31.10.2014 р.

В іншій частині позовних вимог, - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області судовий збір в розмірі 496,20 грн. (чотириста дев`яносто шість гривень 20 копійок) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений та підписаний 07 липня 2022 року.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя А.О.Черникова