Рішення

від 27.06.2022 по справі 280/2147/22

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 червня 2022 року (10 год. 19 хв.)Справа № 280/2147/22 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Конишевої О.В.,

за участю секретаря судового засідання Власов В.В.,

представників сторін:

позивача Семенов М.В.,

відповідача Лисенко С.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СП ЮКОЙЛ» (69014, м.Запоріжжя, вул.Базова, буд. 3-А, код ЄДРПОУ 31852954)

до Запорізької митниці (69041, м. Запоріжжя, вул. Сергія Синенка, буд. 12, код ЄДРПОУ ВП 44005647)

про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

08.02.2022 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «СП ЮКОЙЛ» (далі позивач) до Запорізької митниці (далі відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Запорізької митниці про коригування митної вартості товарів № UA112080/2022/000007/1 від 06.01.2022;

визнати протиправною та скасувати картку відмови Запорізької митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA112080/2022/000013 від 06.01.2022.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивачем надано всі передбачені чинним законодавством документи на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, а посилання митного органу на виявлені під час перевірки поданих документів розбіжності безпідставними.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому висловлює свою незгоду з заявленими позовними вимогами з тих підстав, що в поданих позивачем до митного оформлення документах на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару виявлено розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, у зв`язку з чим витребувано додаткові документи. Однак декларант відмовився від надання в повному обсязі документів, які підтверджують митну вартість. Враховуючи, що позивачем не підтверджено заявлену митну вартості імпортованого товару, підстави для оформлення товару за визначеною ним митною вартістю були відсутні, що зумовило прийняття Митницею оскаржуваних рішень. Просить в задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 14.02.2022 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 14.03.2022.

Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні з 24 лютого 2022 року №64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської федерації в Україні введений воєнний стан.

Наказами тимчасово виконуючого обов`язки голови Запорізького окружного адміністративного суду від 09.03.2022 №12, від 11.03.2022 №13, від 18.03.2022 №14, від 25.03.2022 №15, від 01.04.2022 №16, від 08.04.2022 №17, від 15.04.2022 №18, від 22.04.2022 №21, від 29.04.2022 №22 строк дії наказу від 28.02.2022 №11 про встановлення особливого режиму роботи Запорізького окружного адміністративного суду в умовах воєнного стану продовжений до 06.05.2022 включно. Роботу суду відновлено з 10.05.2022.

Враховуючи зазначені обставини, призначене на 21.03.2022 підготовче засідання не відбулось, та відкладено на 06.06.2022.

09.06.2022 протокольною Ухвалою суду закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду на 28.06.2022.

У судовому засіданні 28.06.2022 представники сторін підтримали свої вимоги та заперечення з підстав, викладених у заявах по суті справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, безпосередньо дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив такі обставини.

09.07.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «СП ЮКОЙЛ» (Запоріжжя, Україна) (Покупець) уклало з компанією AM-INVEST LTD (Велика Британія) (Продавець) контракт №AMI 09-07/1, предметом якого є придбання нафтового масла в асортименті. Пунктом 1.2 Контракту передбачено, що кількість товару в конкретній партії, опціон, термін поставки, ціна та вартість кожної узгодженої до поставки партії товару визначаються відповідними Додатками, які є невід`ємною частиною Контракту. Відповідно до Додатку №6 від 03.12.2021 до Контракту передбачено постачання на адресу Позивача в грудні 2021 нафтового масла в асортименті, у тому числі масла базового Лукойл SN-900 вид 1у кількості 120 тн +/- 10% в опціоні Продавця за ціною 1030 доларів США за 1 метричну тонну. Вказаний товар у кількості 56,813 тн ввезено на територію України та 04.01.2022 для його оформлення митному органу подано митну декларацію якій присвоєно №UА112080/2022/000056. В графі 31 декларації опис товару зазначено як «масло базове марки Лукойл SN-900 вид 1 56,813 тн, Являє собою мастильний матеріал із вмістом нафтопродуктів більше 70% в якості основного складового. Дисульфід молібдену, газойлів та синтетичних мастильних матеріалів (складні ефіри, поліхлорбіфеніли, полігліколі та силікони) в складі відсутні. Країна виробництва: RU. Виробник ООО`ЛУКОЙЛ - Пермнефтеоргсинтез».

Для здійснення митного оформлення подано наступні документи:

контракт №АМI 09-07-1 від 09.07.2021;

додаткова угода від 09.07.2021 до контракту №АМI 09-07-1;

додаток №6 від 03.12.2021 до контракту №АМI 09-07-1;

сертифікат продукції №409-1-12-21 від 14.12.2021 на масло базове Лукойл SN-900 вид 1;

інвойс №АМ-12/14-23;

платіжне доручення №450 від 24.12.2021;

залізнична накладна 31862688;

інвойс №1053 від 08.12.2021;

договір про перевезення 171/Е від 07.08.2017;

висновок лабораторії №1420003700-0677 від 08.09.2021.

Митну вартість товару Позивачем визначено виходячи з ціни контракту згідно вимог п.1 ч.1 ст.57 Митного кодексу України за основним методом, зазначеним у ст.58 Митного кодексу України на підставі наданих документів. Митна вартість товару за МД UА112080/2022/000056 склала 58 517,39 доларів США, про що зазначено в графі 42 декларації, та за курсом валюти 27,2782 грн за долар США (графа 23 декларації) становила 1 596 249,07 грн. Розрахована Позивачем сума ПДВ за ставкою 20% становила 319 249,81 грн (графа 47 декларації).

05.01.2022 надійшло повідомлення від митниці декларанту, що у відповідності до ст.337 МК України, при проведенні перевірки документів, які надані у підтвердження заявленої митної вартості товарів, виявлено наступне:

1. у наданому до митного оформлення платіжному дорученні від 24.12.2021 №450 зазначені зокрема банківські реквізити банка продавця: UniCredit Banc Austria AG , свіфт- BKAUATWWXXX, та адреса одержувача Suite 12, 2 Floor, Queens House, 180 Tottenham Court Road. London, England, натомість у п.12 контракту від 09.07.2021 № AMI 09-07/1 та інвойсі від 14.12.2021 № АМ-12/14-23 зазначено банк продавця: UNICREDIT BANK AUSTRIA AG та свіфт BKAUATWW, та адреса одержувача Suite 12, 2 Floor, Queens House, 180 Tottenham Court Road. London, WIT 7PD, England, United Kingdom;

2. відповідно до п.8.4 контракту від 09.07.2021 № AMI 09-07/1 зазначено, що «В случае нарушения сроков установленых в п.8.3 настоящего контракта покупатель выплачивает продавцу неустойку ...», проте в гр.23 «Сплата провізних платежів» ЦІМ/УМВВС від 14.12.2021 №31862688 зазначено, РЖД ООО «ЛУКОЙЛ-ПЕРМНЕФТЕОРГСИНТЕЗ» УЗ ООО «ВИОЛАНА-ТЭК», що не дає змоги зрозуміти ким здійснювалась оплата за перевезення. Договірні відносини між зазначеними підприємствами митному органу не відомі;

3. відповідно до п.2.1 контракту від 09.07.2021 №АМІ 09-07/1 якість товару повинна відповідати зокрема паспорту заводу-виробника. До митного оформлення зазначений документ не надавався;

4. у рахунку від 14.12.2021 №АМ-12/14-23 вказано ціну товару та вартість партії товару без зазначення умов поставки;

5. відповідно до вимог п.3.2 Постанови Нацбанку України 28.07.2008 №216 відповідальний виконавець уповноваженого банку має проставити на всіх примірниках платіжного доручення в іноземній валюті дати надходження і виконання такого документа, засвідчивши їх своїм підписом та відбитком штампа уповноваженого банку. До митного оформлення надано платіжне доручення в іноземній валюті від 24.12.2021 №450 не містить дати надходження і виконання такого документа, підпису та відбитку штампа уповноваженого банку.

06.01.2022 декларантом митному органу додатково надано висновок Запорізької торгово-промислової палати №ОИ - 735 від 05.01.2022.

06.01.2022 Запорізькою митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA112080/2022/000007/1, якою вартість товару скориговано до 1300 доларів США за тонну, а загальну суму скориговано до 73856,90 доларів США.

В обґрунтування прийнятого рішення зазначено, що у відповідності до ст.337 МК України, при проведенні перевірки документів, які надані у підтвердження заявленої митної вартості товарів, виявлено наступне:

1. у наданому до митного оформлення платіжному дорученні від 24.12.2021 №450 зазначені зокрема банківські реквізити банка продавця: UniCredit Banc Austria AG , свіфт- BKAUATWWXXX, та адреса одержувача Suite 12, 2 Floor, Queens House, 180 Tottenham Court Road. London, England, натомість у п.12 контракту від 09.07.2021 № AMI 09-07/1 та інвойсі від 14.12.2021 № АМ-12/14-23 зазначено банк продавця: UNICREDIT BANK AUSTRIA AG та свіфт BKAUATWW, та адреса одержувача Suite 12, 2 Floor, Queens House, 180 Tottenham Court Road. London, WIT 7PD, England, United Kingdom;

2. відповідно до п.8.4 контракту від 09.07.2021 № AMI 09-07/1 зазначено, що «В случае нарушения сроков установленых в п.8.3 настоящего контракта покупатель выплачивает продавцу неустойку ...», проте в гр.23 «Сплата провізних платежів» ЦІМ/УМВВС від 14.12.2021 №31862688 зазначено, РЖД ООО «ЛУКОЙЛ-ПЕРМНЕФТЕОРГСИНТЕЗ» УЗ ООО «ВИОЛАНА-ТЭК», що не дає змоги зрозуміти ким здійснювалась оплата за перевезення. Договірні відносини між зазначеними підприємствами митному органу не відомі;

3. відповідно до п.2.1 контракту від 09.07.2021 №АМІ 09-07/1 якість товару повинна відповідати зокрема паспорту заводу-виробника. До митного оформлення зазначений документ не надавався;

4. у рахунку від 14.12.2021 №АМ-12/14-23 вказано ціну товару та вартість партії товару без зазначення умов поставки;

5. відповідно до вимог п.3.2 Постанови Нацбанку України 28.07.2008 №216 відповідальний виконавець уповноваженого банку має проставити на всіх примірниках платіжного доручення в іноземній валюті дати надходження і виконання такого документа, засвідчивши їх своїм підписом та відбитком штампа уповноваженого банку. До митного оформлення надано платіжне доручення в іноземній валюті від 24.12.2021 №450 не містить дати надходження і виконання такого документа, підпису та відбитку штампа уповноваженого банку.

До додатково наданого документа висновку Запорізької ТПП від 05.01.2022 №014-735 встановлено наступні зауваження: у висновку Запорізької ТПП від 05.01.2022 №ОИ-735 експерт визначає ринкову вартість товару в діапазоні від 729 USD/т до 1030 USD/т без зазначення умов поставки та на різні марки, згідно заявленого рахунку умови поставки DAP ст.Соловей. Таким чином, дана довідка не дає можливості здійснити об`єктивний аналіз цінової інформації щодо заявленого товару.

Надані додатково документи не містять жодної цінової інформації, тому не можуть бути використані для підтвердження заявленої митної вартості товару.

У митниці наявна інформація щодо вищих рівнів митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено. … Враховуючи вимоги ч.2 ст.64 МК України використана наявна в митниці інформація щодо продажу на експорт в Україну подібного товару за ціною угоди на умовах поставки DАР ст. Соловей з розрахунку 1,3 USD/кг, у співставних обсягах та комерційних рівнях за ціною угоди час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього за митною декларацією від 24.12.2021 №UA112080/2021/015559.

Відповідачем відмовлено у митному оформленні митної декларації МД UА112080/2022/000056 від 04.01.2022 та складено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA112080/2022/000013.

06.01.2022 позивачем з урахуванням рішення № UA112080/2022/000007/1 митному органу подано нову митну декларацію UA112080/2022/000214 та товар випущено у вільний обіг.

Різниця митних платежів (ПДВ) від митної вартості, первинно визначеної Позивачем в МД UА112080/2022/000056 та скоригованою митницею склала 86299,91 грн.

Не погодившись з рішенням про коригування митної вартості товару та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина 2 статті 1 Митного кодексу України).

Згідно з ч.1 ст.246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч.1 ст.248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч.1 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 1 ст.52 Митного кодексу України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст.53 Митного кодексу України).

Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (ч.5 ст.53 Митного кодексу України).

За правилами ч.6 ст.53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Частиною 1 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.2 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно з ч.3 ст.54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 6 ст. 54 Митного кодексу України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

За положеннями ч.1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

При цьому, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування (частина 2 статті 55 Митного кодексу України).

За визначенням, наведеним у ч. 1 ст. 256 Митного кодексу України, відмова у митному оформленні це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч.12 ст. 264 Митного кодексу України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених законом випадках.

При цьому митний орган перевіряє правильність визначення саме числового значення і складових митної вартості товару, заявленого декларантом до митного оформлення, достовірність та точність заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, та відсутність обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у вищезазначених нормах.

Сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей можуть бути зумовлені, зокрема, неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

З огляду на наведені норми, суд також зазначає, що основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною договору, а обов`язок доведення митної вартості товару покладається саме на декларанта.

При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

Суд встановив, що при поданні до митного оформлення декларації позивачем додавались наступні документи: контракт №АМI 09-07-1 від 09.07.2021, додаткова угода від 09.07.2021 до контракту №АМI 09-07-1, додаток №6 від 03.12.2021 до контракту №АМI 09-07-1, сертифікат продукції №409-1-12-21 від 14.12.2021 на масло базове Лукойл SN-900 вид 1, інвойс №АМ-12/14-23, платіжне доручення №450 від 24.12.2021, залізнична накладна 31862688, інвойс №1053 від 08.12.2021, договір про перевезення 171/Е від 07.08.2017, висновок лабораторії №1420003700-0677 від 08.09.2021. Додатково декларантом митному органу надано висновок Запорізької торгово-промислової палати №ОИ - 735 від 05.01.2022. Аналіз вказаних документів свідчить, що товар поставлявся позивачем за ціною 1030 доларів США за 1 метричну тонну масла базового Лукойл SN-900 вид 1. Вказані документи не містять у собі протирічь.

Суд не погоджується із доводами відповідача про те, що у наданому до митного оформлення платіжному дорученні від 24.12.2021 №450 зазначені зокрема банківські реквізити банка продавця: UniCredit Banc Austria AG , свіфт- BKAUATWWXXX, та адреса одержувача Suite 12, 2 Floor, Queens House, 180 Tottenham Court Road London, England, які відрізняються від реквізитів у контракті, а саме в п.12 контракту від 09.07.2021 № AMI 09-07/1 та інвойсі від 14.12.2021 № АМ-12/14-23 зазначено банк продавця: UNICREDIT BANK AUSTRIA AG та свіфт BKAUATWW, та адреса одержувача Suite 12, 2 Floor, Queens House, 180 Tottenham Court Road London, WIT 7PD, England, United Kingdom. Аналіз зазначених документів свідчить, що банківські реквізити в платіжному дорученні та контракті є ідентичними. В платіжному дорученні та в контракті зазначено однаковий рахунок та однаковий банк - UniCredit Banc Austria AG. SWIFT-кoд бaнкy складається із 11-ти знaків. Якщo y кoнтpaкті/дoгoвopі SWIFT-кoд cклaдaєтьcя із 8-ми знaків, тo в системі інтepнeт бaнкінга нeoбxіднo дoпoвнити SWIFT-кoд вeликими літepaми ХХХ, які вказують на головний офіс банку. В іншому випадку ці три знаки позначають код філіалу банку.

Суд критично ставиться до аргументів митного органу про те, що надані позивачем документи не дають змоги зрозуміти ким здійснювалась оплата за перевезення, так як в п.8.4 контракту від 09.07.2021 № AMI 09-07/1 зазначено, що «В случае нарушения сроков установленых в п.8.3 настоящего контракта покупатель выплачивает продавцу неустойку ...», проте в гр.23 «Сплата провізних платежів» ЦІМ/УМВВС від 14.12.2021 №31862688 зазначено, РЖД ООО «ЛУКОЙЛ-ПЕРМНЕФТЕОРГСИНТЕЗ» УЗ ООО «ВИОЛАНА-ТЭК», а договірні відносини між зазначеними підприємствами митному органу не відомі. Відповідно до поданих для митного оформлення документів, зокрема додатку №6 від 03.12.2021 до контракту №АМI 09-07-1, інвойсу №АМ-12/14-23, митній декларації зазначено умови поставки DAP ст .Соловей. Відповідно до правил Інкотермс обов`язок забезпечити перевезення до місця призначення (ст.Соловей) та пов`язані із цим витрати несе продавець. Пункт 8.4 контракту, на якій посилається митний орган, передбачає неустойку за порушення встановлених сторонами нормативних строків повернення порожніх вагонів, та ніяким чином не стосується плати за перевезення. Взаємовідносини та взаєморозрахунки між ООО «ЛУКОЙЛ-ПЕРМНЕФТЕОРГСИНТЕЗ» та компанією AM-INVEST LTD не стосуються позивача. Відповідно до гр.23 «Сплата провізних платежів» ЦІМ/УМВВС від 14.12.2021 №31862688 зазначено, що ТОВ «Віолана-ТЕК» несе відповідальність за здійснення платежів за перевезення вже Українською залізницею, а ООО «ЛУКОЙЛ-ПЕРМНЕФТЕОРГСИНТЕЗ» - російською. Аналіз гр.22 ЦІМ/УМВВС від 14.12.2021 №31862688 свідчить, що перевезення українською залізницею розпочинається після ст.Соловей. Взаємовідносини між позивачем та ТОВ «Віолана-ТЕК» щодо транспортно-експедиційного обслуговування підтверджено наданим митниці договором №171/Е від 07.08.2017.

Суд також критично ставиться до аргументів відповідача про ненадання до митного оформлення паспорту заводу-виробника, про який зазначено в п.2.1 контракту від 09.07.2021 №АМІ 09-07/1. Відповідно до додаткової угоди від 09.07.2021 до контракту №АМI 09-07-1 пункт 2.1 контракту викладено у наступній редакції: «Качество Товара, поставляемого по настоящему Контракту должно соответствовать паспорту или сертификату качества завода изготовителя. Каждая партия товара должна сопровождаться паспортом Качества». До документів, наданих до митного оформлення товару додано Сертифікат продукції №409-1-12-21 на масло базове Лукойл SN-900.Таким чином, необхідні документи що якості товару було надано позивачем.

Щодо аргументів відповідача про те, що в рахунку від 14.12.2021 №АМ-12/14-23 вказано ціну товару та вартість партії товару без зазначення умов поставки суд зазначає, що в інвойсі від 14.12.2021 №АМ-12/14-23 окремо зазначено умови поставки DAP ст.Соловей, що цілком узгоджується із іншими документами та дає повну та достовірну інформацію щодо ціни товару та вартість партії товару на вказаних умовах поставки.

Суд критично ставиться до тверджень митного органу про невідповідність вимогам п.3.2 Постанови Нацбанку України 28.07.2008 №216 платіжного доручення в іноземній валюті від 24.12.2021 №450, яке не містить дати надходження і виконання документа, підпису та відбитку штампа уповноваженого банку. Згідно з вимогами пункту 3.2 Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів, затвердженого Постановою Правління Національного банку України 28.07.2008 №216 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.10.2008 за № 910/15601, відповідальний виконавець банку має проставити на всіх примірниках платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах дати надходження і виконання цього документа, засвідчивши їх своїм підписом та відбитком штампа банку. Банк має право не проставляти дату надходження платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах, якщо вона збігається з датою його виконання. Водночас, в силу пункту 1.4 вказаного Положення, платник має право надсилати платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах до банку як у паперовій формі, так і у формі електронного розрахункового документа за допомогою систем дистанційного обслуговування «клієнт-банк», «клієнт-Інтернет-банк» тощо (якщо це визначено в договорі банківського рахунку або в окремому договорі з платником). Розрахунки за допомогою систем дистанційного обслуговування «клієнт-банк», «клієнт-Інтернет-банк» тощо здійснюються відповідно до порядку, визначеного нормативно-правовими актами Національного банку з питань здійснення безготівкових розрахунків у національній валюті в Україні. Платіжне доручення на оплату коштів за контрактом надсилалося до банку у формі електронного розрахункового документа за допомогою систем дистанційного обслуговування «клієнт-Інтернет-банк», а тому, пункт 3.2 вищевказаного Положення, на який посилається відповідач, стосується порядку подання та відкликання платником платіжного доручення в іноземній валюті при здійсненні платежу на паперовому носії безпосередньо в установі банку.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим, відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 11 квітня 2018 року у справі №804/4680/16. Митний орган, встановивши вищевказані розбіжності, жодним чином не обґрунтовує, яким чином вони позбавляють митний орган можливості перевірити заявлену митну вартість імпортованого товару.

Суд критично ставиться до твердження відповідача про те, що висновок Запорізької ТПП від 05.01.2022 №014-735 не дає можливості здійснити об`єктивний аналіз цінової інформації щодо заявленого товару, так як експерт визначає ринкову вартість товару в діапазоні від 729 USD/т до 1030 USD/т без зазначення умов поставки та на різні марки, згідно заявленого рахунку умови поставки DAP ст.Соловей. Згідно висновку, «з урахуванням кон`юнктури ринку, умов Контракту №АМІ09-07/1 від 09.07.2021, характеристик товару і країни виробництва, вищевказані контрактні ціни на базові масла в асортименті, на умовах поставки DAP ст.Соловей/Тополі Російської залізниці, відповідають середньому рівню цін, який склався при експорті подібної (аналогічної) із країни виробництва за вказаний період». Цей висновок підтверджує відповідність заявленої позивачем до митного оформлення вартості товару середньоринковому рівню цін у цей період, що поставляється на таких же умовах поставки. Ринкова вартість подібної продукції є різною, має певний діапазон, в якому також знаходиться і ціна, за якою придбав товар Позивач та яку заявлено при митному оформленні.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем для оформлення товару за першим методом надано всі передбачені чинним законодавством документи для підтвердження ціни товару, що імпортується, а митним органом безпідставно застосовано резервний метод визначення митної вартості товару.

Суд зазначає, що відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

У разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598).

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у своїх постановах від 19.06.2018 в справі №826/6346/16 (№К/9901/36092/18), від 31.01.2018 в справі №813/7272/13-а (К/9901/3036/18), від 02.03.2018 по справі №804/2997/17 (К/9901/4472/17).

Між тим, як вбачається з графи 33 оскаржуваного рішення, у ньому зазначено лише дати та номери використаних відповідачем митних декларацій, на підставі яких здійснено коригування митної вартості товарів, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті положень пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

З огляду на викладене вище, суд вважає, що контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору.

Щодо доводів позивача про те, що оформлення позивачем товару було здійснено та випущеного у вільний обіг за UA112080/2022/000214 від 06.01.2022 з урахуванням Рішення про коригування митної вартості товарів № № UA112080/2022/000007/1 від 06.01.2022та при цьому підприємство сплатило всю суму митних платежів, визначених митним органом, та не скористалось правом випуску товару у вільний обіг шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МК України, що свідчить про те, що спір між позивачем та митницею вичерпано внаслідок погодження декларанта із митною вартістю, визначеною митницею.

Подання декларантом нової декларації із зазначенням митної вартості, визначеної у рішенні про коригування митної вартості не може бути доказом відсутності спору у сторін з приводу винесеного рішення про коригування митної вартості, оскільки якщо і припустити, що декларант на момент подання такої «нової декларації» погоджувався із рішенням про коригування митної вартості, то це не позбавляє його протягом шести місяців (з моменту отримання такого рішення) здійснити повний правовий аналіз такого рішення, дій, бездіяльності митного органу, що йому передували та встановити обставини стосовно порушення прав (інтересів) такої особи та звернутись до суду за захистом порушеного права.

Зі змісту положень МК України та КАС України слідує, що положення вказаних нормативно-правових актів не містять жодних обмежень та винятків для декларанта з приводу неможливості оскаржити ним до суду рішення митного органу про коригування митної вартості та захистити порушене право впродовж шести місяців (з моменту його отримання) в залежності від того, як випущено товар у вільний обіг «під гарантію» або шляхом подання «нової декларації із зазначенням митної вартості, визначеної у рішенні про коригування митної вартості».

Водночас, як слідує із ч.7 ст.55 МК України, декларант має право у випадку незгоди (під час митного оформлення товару) з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за своїм зверненням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Разом з цим, відповідно до ч.8 ст.55 МК України, декларант або уповноважена ним особа може протягом 80 днів з дня випуску товарів надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У такому випадку митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. За вказаних обставин надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Отже, положеннями ч.7 та ч.8 ст.55 МК України встановлено лише додаткові преференції для декларанта у вигляді можливості протягом 80 днів зібрати та подати митному органу додаткові документи у випадку якщо про незгоду буде заявлено під час митного оформлення і випуск товару буде здійснено у вільний обіг «під гарантію». Митний орган, в свою чергу, при надходженні додаткових документів у вказаний проміжок часу самостійно зможе переглянути винесене ним рішення про коригування митної вартості.

У випадку ж випуску товарів у вільний обіг шляхом подання «нової декларації із зазначенням митної вартості, визначеної у рішенні про коригування митної вартості» декларант названими правами щодо можливості подання на протязі 80 днів митному органу додаткових документів для перегляду митним органом свого рішення не наділений.

Відтак, єдиним негативним наслідком для декларанта у випадку випуску товарів у вільний обіг шляхом подання «нової декларації із зазначенням митної вартості, визначеної у рішенні про коригування митної вартості» є неможливість застосування положень ч.7 та ч.8 ст.55 МК України, якими встановлено додаткові преференції для декларанта, який про незгоду заявив під час митного оформлення та здійснив випуск товару у вільний обіг «під гарантію».

У свою чергу, ч.1 ст.29 і підпункт «б» п.5 ч.2 ст.55 МК України врегульовує правовідносини щодо права декларанта оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до суду без будь-яких застережень чи умов (випуску та порядку випуску товарів у вільний обіг), в тому числі, за умови сплати митних платежів згідно із митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів, та/або за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу.

Вказана правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 18.05.2022 по справі № 520/3246/20.

Підсумовуючи вищевикладене, суд робить висновок, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Оскільки причини відмови, викладені в оскаржуваній картці відмови Запорізької митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA112080/2022/000013 від 06.01.2022 є аналогічними причинам, викладеним в рішенні про коригування митної вартості товарів, така картка також має протиправний характер та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з`ясованих обставин та досліджених письмових доказів суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250,255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СП ЮКОЙЛ» (69014, м.Запоріжжя, вул.Базова, буд. 3-А, код ЄДРПОУ 31852954) до Запорізької митниці (69041, м. Запоріжжя, вул. Сергія Синенка, буд. 12, код ЄДРПОУ ВП 44005647)-задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Запорізької митниці про коригування митної вартості товарів № UА112080/2022/000007/1 від 06.01.2022.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Запорізької митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА112080/2022/000013 від 06.01.2022.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СП ЮКОЙЛ» (69014, м.Запоріжжя, вул.Базова, буд. 3-А, код ЄДРПОУ 31852954) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 4962,00 грн. (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві гривні 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької митниці (69041, м. Запоріжжя, вул. Сергія Синенка, буд. 12, код ЄДРПОУ ВП 44005647).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлено в повному обсязі та підписано 07.07.2022.

Суддя О.В. Конишева