Рішення

від 05.07.2022 по справі 380/5039/22

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/5039/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2022 рокум.Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді О.Желік розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Холдингова компанія «Квадратний метр»» до Державної аудиторської служби України про визнання протиправною та скасування висновку, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Холдингова компанія «Квадратний метр»» звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної аудиторської служби України, у якій просить визнати протиправним та скасувати висновок відповідача про результати моніторингу закупівлі, опублікованого 12 лютого 2021 року на офіційному сайті системи публічних закупівель prozorro за посиланням http://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-10-09-006327-b.

В обґрунтування заявлених позовних вимог вказано, що висновки відповідача, наведені в оскаржуваному висновку, не відповідають, на думку позивача, положенням Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні». Вважає, що висновок відповідача про те, що позивач при проведення процедури закупівлі № UA-2020-10-09-006327-b не відхилив тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі - ТзОВ «Холдингова компанія «Квадратний метр»». Стверджує, що орган фінансового контролю вважає, що ТзОВ «Холдингова компанія «Квадратний метр»» у своїй тендерній пропозиції порушив вимоги абзацу другого пункту 1 та абзацу другого пункту 2 частини першої статті 31 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні». Також позивач вважає, що визначений відповідачем спосіб усунення виявленого порушення не є співмірним із виявленим порушенням, та не повинен бути застосованим з огляду на обсяг виконаних робіт переможцем тендерної процедури. У зв`язку з зазначеним звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою суду від 09.03.2022 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами.

Копію ухвали від 09.03.2022 та позовної заяви відповідач отримав 14.03.2022, що підтверджується наявними у матеріалах справи довідками про доставку електронного листа. Крім того, на електронну адресу відповідача, вказану ним у клопотанні про надіслання копії позовної заяви (вх. № 4331ел від 01.04.2022), також 05.04.2022 також надіслано копію ухвали про відкриття провадження та позовної заяви з додатками. Правом подати письмовий відзив на позовну заяву відповідач не скористався, відтак суд, керуючись ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вирішив справу за наявними матеріалами.

Суд всебічно і повно з`ясував усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та встановив таке.

Органом місцевого самоврядування «Відділ капітального будівництва та інвестицій Червоноградської міської ради» оголошено процедуру закупівлі щодо предмету: «Реконструкція приймального відділення КП «Центральна міська лікарня Червоноградської міської ради» по вул. Івасюка, 2 у м. Червонограді Львівської області»

Відповідно до наказу Державної аудиторської служби України від 20.01.2021 № 18 «Про початок моніторингу процедур закупівель» розпочато перевірку, зокрема, процедури закупівлі UA-2020-10-09-006327-b.

За результатами проведеного моніторингу, відповідачем складено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2020-10-09-006327-b.

Предметом аналізу були питання: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані (додатку), оприлюднення інформації про закупівлю, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» (далі Закон), розгляду тендерних пропозицій, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, внесення змін до договору. Під час моніторингу проаналізовано: річний план закупівель органу місцевого самоврядування «Відділ капітального будівництва та інвестицій Червоноградської міської ради» (далі Замовник), оголошення про проведення відкритих торгів, тендерну документацію, затверджену рішенням тендерного комітету Замовника від 16.11.2020 б/н, реєстр отриманих тендерних пропозицій, протокол розкриття тендерних пропозицій, тендерні пропозиції приватного підприємства «СПЕЦБУД-ЗАХІД» (далі ПП «СПЕЦБУД-ЗАХІД»), товариства з обмеженою відповідальністю «Холдингова компанія «Квадратний метр» (далі ТОВ «Холдингова компанія «Квадратний метр»), протоколи засідання тендерного комітету від 30.11.2020 № 5 та від 02.12.2020 № 6, протокол розкриття тендерних пропозицій від 02.12.2020 б/н, повідомлення про намір укласти договір, договір від 14.12.2020 № 14/12/20-1 (далі Договір), додаткова угода від 29.12.2020 № 1 до Договору, рішення постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (далі колегія АМКУ) від 12.11.2020 № 21059-р/пк-пз, пояснення Замовника, отримані через електронну систему закупівель 28.01.2021. Моніторинг процедури закупівлі щодо тих порушень, обставин, підстав, які були предметом розгляду колегії АМКУ, не здійснювався. За результатами моніторингу установлено, що відповідно до пункту 1 розділу ІІІ «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» та розділу 1 Додатку 2 до тендерної документації Замовник установив вимогу до учасників торгів про надання документів на підтвердження відповідності учасника встановленим кваліфікаційним критеріям, зокрема, надання довідки про наявність обладнання та матеріально-технічної бази, таблиця «А» (далі довідка). У разі, якщо обладнання та матеріально-технічна база є власною (для іншого обладнання та механізмів), для підтвердження інформації зазначеної в таблиці «А», учасник повинен надати оборотно-сальдову відомість чи витяг з неї, або видаткові накладні, або акти приймання-передачі, тощо або інший документ яким учасник може підтвердити власне право користування. Крім того, Замовник установив вимогу щодо форми надання довідки та зазначив, що учасник не повинен відступати від даної форми, якою передбачено надання інформації щодо терміну експлуатації будівельних машин і механізмів, обладнання, устаткування. На підтвердження кваліфікаційного критерію «наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій», учасник ТОВ «Холдингова компанія «Квадратний метр» у складі своєї тендерної пропозиції надав довідку про наявність обладнання та матеріально-технічної бази від 28.10.2020 № 17/43, в якій в пунктах 12 (бульдозери, потужність 59 кВт (80 к.с.) та 15 (машини поливально-мийні, 6000 л), не зазначив термін експлуатації, чим не дотримався вимоги пункту 1 розділу ІІІ «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» та розділу 1 Додатку 2 до тендерної документації. В інших документах, наданих учасником, інформація щодо терміну експлуатації бульдозера, потужністю 59 кВт (80 к.с.) та машини поливально-мийної, 6000 л також відсутня. Крім того, учасник ТОВ «Холдингова компанія «Квадратний метр» у складі своєї тендерної пропозиції в довідці про наявність обладнання та матеріально-технічної бази від 28.10.2020 № 17/43 зазначив власні механізми та інше обладнання. При цьому оборотно-сальдова відомість чи витяг з неї, або видаткові накладні, або акти приймання-передачі, тощо або інший документ яким учасник може підтвердити власне право користування у складі тендерної пропозиції ТОВ «Холдингова компанія «Квадратний метр» відсутні, чим не дотримано вимоги пункту 1 розділу ІІІ «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» та розділу 1 Додатку 2 до тендерної документації. Також за результатами моніторингу установлено, що відповідно до пункту 1 розділу ІІІ «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» та розділу 2 Додатку 2 до тендерної документації Замовник установив вимогу до учасників торгів про надання документів на підтвердження відповідності учасника встановленим кваліфікаційним критеріям, зокрема, надання довідки про наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід, таблиця «Б» (далі довідка). Замовник установив вимогу щодо форми надання довідки та зазначив, що учасник не повинен відступати від даної форми. Формою довідки передбачено надання інформації щодо спеціальності працівників. Крім того, для підтвердження інформації про наявність інженерно-технічних робітників (ІТР) учасник повинен надати документи, зокрема документи про освіту. На підтвердження кваліфікаційного критерію «наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід», учасник ТОВ «Холдингова компанія «Квадратний метр» у складі своєї тендерної пропозиції надав довідку про наявність в штаті працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід від 28.10.2020 № 17/34, в якій зазначив інженерно-технічних робітників (ІТР), в тому числі головного бухгалтера ОСОБА_1 . Інформація, щодо отриманої спеціальності інженерно-технічних робітників в наданій довідці відсутня. Крім цього документ про освіту головного бухгалтера ОСОБА_1 у складі тендерної пропозиції ТОВ «Холдингова компанія «Квадратний метр» відсутній, чим не дотримано вимоги пункту 1 розділу ІІІ «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» та розділу 2 Додатку 2 до тендерної документації. За результатами моніторингу установлено, що відповідно до пункту 7 розділу ІІІ «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» Замовник установив вимогу щодо інформації про субпідрядника (субпідрядників). Зокрема, у випадку залучення до виконання робіт субпідрядників в обсязі менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю, учасник зазначає в тендерній пропозиції повне найменування та місцезнаходження кожного суб`єкта господарювання та подає копію всіх необхідних для виконання робіт дозволів та ліцензій на відповідні види діяльності з переліком видів робі робіт, на які його заплановано залучити, відповідно до технічної специфікації, що наведене в Додатку № 3 (у разі якщо передбачено законодавством). Крім того Додатком 3 до тендерної документації передбачено, якщо даний вид робіт не підлягає ліцензуванню такий учасник надає лист-пояснення в довільній формі, за власноручним підписом уповноваженої особи учасника та завірений печаткою, в якому зазначає законодавчі підстави ненадання вищезазначеного документу. Учасник ТОВ «Холдингова компанія «Квадратний метр» надав лист від 06.11.2020 № 3КК в якому зазначив інформацію про субпідрядників, зокрема про субпідрядника товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕСТМЕД» (далі ТОВ «ВЕСТМЕД»). Водночас учасник в інформації зазначив, що вид робіт, який передбачається доручити субпідряднику ТОВ «ВЕСТМЕД» не потребує ліцензії. При цьому, лист-пояснення в довільній формі, за власноручним підписом уповноваженої особи учасника ТОВ «Холдингова компанія «Квадратний метр» та завірений печаткою, в якому зазначає законодавчі підстави ненадання вищезазначеного документу у складі тендерної пропозиції відсутній, чим не дотримано вимоги пункту 7 розділу ІІІ «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції». Проте, на порушення вимог абзацу другого пункту 1 та абзацу другого пункту 2 частини першої статті 31 Закону Замовник не відхилив тендерну пропозицію ТОВ «Холдингова компанія «Квадратний метр» як таку, що не відповідає кваліфікаційним критеріям та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації визначив його переможцем та уклав з ним Договір.

За результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції ТОВ «Холдингова компанія «Квадратний метр» установлено порушення вимог абзацу другого пункту 1 та абзацу другого пункту 2 частини першої статті 31Закону. За результатами аналізу питання визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані (додатку), оприлюднення інформації про закупівлю, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону, розгляду тендерної пропозиції ПП «СПЕЦБУД-ЗАХІД», своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, внесення змін до договору, порушень не установлено.

З огляду на встановлене порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Держаудитслужба зобов`язала здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом розірвання договору з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Не погоджуючись з висновком відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

При вирішенні спору суд керується таким.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі Закон № 922-VIII) моніторинг закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель на всіх стадіях закупівлі з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Так, відповідачем здійснено моніторинг процедури закупівлі № UA-2020-10-09-006327-b (назва предмета закупівлі: «Реконструкція приймального відділення КП «Центральна міська лікарня Червоноградської міської ради» по вул. Івасюка, 2 у м. Червонограді Львівської області»).

Підставою здійснення моніторингу були виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.

З оскаржуваного висновку слідує, що за результатами моніторингу відповідачем встановлено наявність порушень законодавства, а саме: за результатами розгляду тендерної пропозиції ТзОВ «Холдингова компанія «Квадратний метр»» встановлено порушення абзацу другого пункту 1 та абзацу другого пункту 2 частини першої статті 31 Закону № 922-VIII.

Частиною другою статті 22 Закону № 922-VIII визначено критерії, які повинна містити тендерна документація.

Згідно частини третьої статті 22 Закону № 922-VIII тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

Разом з цим, відповідно до ч. 5 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель.

Крім того у пункті 1.2 Розділу 3 Тендерної документації, формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки, відповідно не є підставою для відхилення пропозиції учасника. До формальних (несуттєвих) помилок належать:

1. Інформація/документ, подана учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, містить помилку (помилки) у частині:

уживання великої літери;

уживання розділових знаків та відмінювання слів у реченні;

використання слова або мовного звороту, запозичених з іншої мови;

зазначення унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю - помилка в цифрах;

застосування правил переносу частини слова з рядка в рядок;

написання слів разом та/або окремо, та/або через дефіс;

нумерації сторінок/аркушів (у тому числі кілька сторінок/аркушів мають однаковий номер, пропущені номери окремих сторінок/аркушів, немає нумерації сторінок/аркушів, нумерація сторінок/аркушів не відповідає переліку, зазначеному в документі).

2. Помилка, зроблена учасником процедури закупівлі під час оформлення тексту документа/унесення інформації в окремі поля електронної форми тендерної пропозиції (у тому числі комп`ютерна коректура, заміна літери (літер) та/або цифри (цифр), переставлення літер (цифр) місцями, пропуск літер (цифр), повторення слів, немає пропуску між словами, заокруглення числа), що не впливає на ціну тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі та не призводить до її спотворення та/або не стосується характеристики предмета закупівлі, кваліфікаційних критеріїв до учасника процедури закупівлі.

3. Невірна назва документа (документів), що подається учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, зміст якого відповідає вимогам, визначеним замовником у тендерній документації.

4. Окрема сторінка (сторінки) копії документа (документів) не завірена підписом та/або печаткою учасника процедури закупівлі (у разі її використання).

5. У складі тендерної пропозиції немає документа (документів), на який посилається учасник процедури закупівлі у своїй тендерній пропозиції, при цьому замовником не вимагається подання такого документа в тендерній документації.

6. Подання документа (документів) учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, що не містить власноручного підпису уповноваженої особи учасника процедури закупівлі, якщо на цей документ (документи) накладено її кваліфікований електронний підпис.

7. Подання документа (документів) учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, що складений у довільній формі та не містить вихідного номера.

8. Подання документа учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, що є сканованою копією оригіналу документа/електронного документа.

9. Подання документа учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, який засвідчений підписом уповноваженої особи учасника процедури закупівлі та додатково містить підпис (візу) особи, повноваження якої учасником процедури закупівлі не підтверджені (наприклад, переклад документа завізований перекладачем тощо).

10. Подання документа (документів) учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, що містить (містять) застарілу інформацію про назву вулиці, міста, найменування юридичної особи тощо, у зв`язку з тим, що такі назва, найменування були змінені відповідно до законодавства після того, як відповідний документ (документи) був (були) поданий (подані).

11. Подання документа (документів) учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, в якому позиція цифри (цифр) у сумі є некоректною, при цьому сума, що зазначена прописом, є правильною.

12. Подання документа (документів) учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції в форматі, що відрізняється від формату, який вимагається замовником у тендерній документації, при цьому такий формат документа забезпечує можливість його перегляду.

Замовник залишає за собою право не відхиляти пропозиції торгів при виявленні формальних помилок незначного характеру, що описані вище, при цьому замовник гарантує дотримання всіх принципів, зазначених статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі».

З огляду на викладене, суд погоджується з доводами позивача про те, що відсутність в складі пропозиції позивача інформації про термін експлуатації технічних засобів, зокрема бульдозера, машин поливальних та підтвердження власного права користування у складі тендерної пропозиції власних механізмів та інших засобів не може бути підставою для відхилення пропозиції учасника згідно з пунктом 2 частини першої статті 31 Закону № 922-VIII.

Відповідно до встановленого відповідачем порушення вимог частини третьої статті 31 Закону № 922-VIII, судом встановлено, що розміщені учасниками на веб-порталі Уповноваженого органу, вимоги, не містять вимагання щодо надання Замовником додаткової інформації про причини невідповідності пропозицій учасників умовам тендерної документації, зокрема технічній специфікації, та/або його невідповідності кваліфікаційним критеріям, та з метою недопущення порушень вимог частини 3 статті 31 Закону в частині надання відповіді з такою інформацією не пізніш як через п`ять днів з дня надходження такого звернення через електронну систему закупівель.

Крім того, за своїм змістом спірний висновок є індивідуально-правовим актом, який повинен відповідати вимогам, встановленим статтею 2 КАС України.

Обґрунтованість, в силу статті 2 КАС України, є однією з обов`язкових ознак рішення (дії, бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, що підлягає встановленню адміністративним судом. Колегія суддів зазначає, що з метою дотримання завдань адміністративного судочинства та його основних засад суди наділені процесуальними повноваженнями встановлювати і оцінювати фактичні обставини справи, перевіряти обґрунтованість вимоги.

Згідно з п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Оскільки висновок за результатами проведеного моніторингу публічних закупівель встановлює для позивача певні обов`язки, такий висновок є актом індивідуальної дії, що приймається Держаудитслужбою в межах наданих їй повноважень та на виконання покладених на неї завдань, а тому має бути перевірений судом на відповідність пунктів 1, 3 частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пунктів 1 та 3 ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Суд вказує, що зобов`язальний характер вимоги щодо усунення правопорушення свідчить про встановлення цього порушення, так і визначення імперативного обов`язкового способу його усунення.

Наведене узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 10.12.2019 у справі № 160/9513/18 (№ К/9901/31302/19), від 05.03.2020 у справі № 640/467/19 (№ К/9901/1118/20).

Як встановлено судом, зміст спірного висновку, який є індивідуально-правовим актом та породжує права і обов`язки для позивача, полягає в тому, щоб "припинити зобов`язань за договором з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України", не відповідає критеріям, встановленим ч. 2 ст. 2 КАС України.

Зробивши висновок про наявність порушення законодавства у сфері закупівель, відповідач у п. 3 оскаржуваного висновку від 12.02.2021 зобов`язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом розірвання договору з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Суд наголошує, що можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень.

Визначення контролюючим органом такого способу усунення виявлених порушень як «розірвання договору відповідно до законодавства» не вирішує питання обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії, оскільки, підстави розірвання договору визначені ст. 651 ЦК України , згідно якої розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідачем не встановлено, що виявлене порушення є істотним та є підставою для розірвання договору.

Крім того, усунення виявлених під час проведення моніторингу закупівлі недоліків в оформлені тендерної документації, у запропонований в оскаржуваному висновку спосіб, а саме шляхом розірвання договору, призведе до порушення прав та інтересів третьої особи та матиме негативні наслідки для репутації позивача, що є непропорційним у співвідношенні з виявленим недоліком.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 21.01.2021 у справі № 120/1297/20-а, від 13.01.2021 у справі № 825/1525/19.

Отже, зобов`язавши позивача вжити заходів щодо розірвання договору, укладеного за результатами проведених торгів, відповідач порушив принцип пропорційності та діяв без легітимної мети.

Так, у Рішенні від 25.01.2012 №3-рп/2012 (справа № 1-11/2012) Конституційний Суд України зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який у сфері соціального захисту означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею. Обмеження конституційних прав повинно відповідати принципу пропорційності: інтереси забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та безпеки тощо можуть виправдати правові обмеження прав і свобод тільки в разі адекватності соціально обумовленим цілям.

Принцип пропорційності є універсальним і незмінним гарантом захисту основних прав і свобод людини за допомогою збалансованого обмеження прав і свобод та забезпечення гармонії в суспільстві.

Вимога мінімальності державно-правового впливу на суспільні відносини означає, що засоби повинні бути якнайменш обтяжливими для суб`єктів права. В умовах правової держави заборона надмірного державного втручання у свободу особи розглядається як аксіоматична вимога: держава має право обмежувати право людини тільки тоді, коли це дійсно необхідно, і тільки в такому обсязі, в якому її заходи будуть співмірними з поставленою метою. Іншими словами, у цій сфері проголошується і діє принцип пропорційності (розмірності, адекватності).

Таким чином суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог і необхідність їх повного задоволення.

Щодо інших доводів позивача, суд зазначає, що відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23.02.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.

Тому за наведених вище підстав, якими суд обґрунтував своє рішення, не вбачається необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи зазначені позивачем, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у даній справі.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, суму сплаченого позивачем судового збору слід стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 19-20, 22, 72-77, 132, 134, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295 КАС України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдингова компанія «Квадратний метр»» до Державної аудиторської служби України про визнання протиправною та скасування висновку задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України про результати моніторингу закупівлі, опублікованого 12 лютого 2021 року на офіційному сайті системи публічних закупівель prozorro за посиланням http://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-10-09-006327-b.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Холдингова компанія «Квадратний метр»» (80100 Львівська область м.Червоноград вул.Львівська 46; код за ЄДРПОУ 39895340) за рахунок бюджетних асигнувань Державної аудиторської служби України (04070 м.Київ вул.Петра Сагайдачного 4; код за ЄДРПОУ 40165856) 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн 00 коп сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Желік О.М