Рішення

від 05.07.2022 по справі 420/23723/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/23723/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовною заявою заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА «ТКС» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА ТКС звернулося до суду з позовом до Одеської митниці Держмитслужби, в якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів за №UА500500/2021/200159/2 від 15.11.2021 року.

Ухвалою від 28.12.2021 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою від 06.07.2022 року замінено відповідача Одеську митницю Держмитслужби на правонаступника Одеську митницю (відокремлений підрозділ Державної митної служби України, код ЄДРПОУ ВП: 44005631).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО ВИРОБНИЧА ФІРМА «ТКС» та Компанією ZHEJIANG FREE TRADE ZONE SOLEAD COMMERCE TRADING CO., LTD було укладено Контракт №22 від 13.10.2020 року, відповідно до якого постачальник зобов`язується виготовити, а покупець прийняти та оплатити на умовах даного контракту продукцію власного виробництва - високоміцні синтетичні поліефірні нитки, стрічки і кріплення для строп, промислового призначення, в асортименті, кількості та за ціною згідно Додаткам до цього Контракту. Загальна вартість даного Контракту відповідно до п.4.3 складається з суми усіх поставок згідно Додаткам до цього договору.

За умовами п.п. 5.1, 5.2 вказаного Контракту оплата за товар здійснюється шляхом грошового переказу на умовах визначених у додатках до цього контракту. Умови оплати - передплата перед відвантаженням товару. Детально умови оплати обумовлюються постачальником та покупцем і відображаються в письмовому вигляді у відповідних додатках до цього контракту.

Вказане узгоджується з Додатком №11 від 09.08.2021 року до Контракту №22 від 13.10.2020 року, відповідно до п.1.2 якого визначено порядок і термін оплати: 100% вартості платежу оплачується всією сумою або частинами з відстрочкою платежу 80 днів від дати виходу судна згідно п.2.2 цього Додатку.

На підставі викладеного та згідно коносаменту №SZYH21090685 від 19.09.2021 року, відповідно до якого товар завантажено на судно для перевезення 19.09.2021 року, позивач зобов`язаний сплатити вартість товару до 08.12.2021 року (80 днів від дати виходу судна).

15 вересня 2021 року позивачу було виставлено Інвойс (рахунок-фактуру) №INV210902921 відповідно до якого, вартість товару складає 38511,64 доларів США.

З метою здійснення митного оформлення товару, представником позивача ПП «Трейд Бізнес Сервіс» (декларантом) було подано митну декларацію від 15.11.2021 №UA500500/2021/222998, в якій митна вартість товару була визначена за ціною рахунку-фактури.

На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу його визначення Декларант надав митному органу разом з декларацією необхідні документи.

Однак, Одеська митниця Держмитслужби відмовила у митному оформленні (випуску) товарів.

15.11.2021 року Декларантом було отримано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2021/000803 та Рішення про коригування митної вартості №UA500500/2021/200159/2, яким було скориговано митну вартість товарів, а саме: на підставі аналізу баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України, Одеською митницею Держмитслужби встановлено, що рівень митної вартості товарів є більшим: по товару №2 (МД від 19.08.2021 №UA807180/2021/006035 та від 16.09.2021 №UA500500/2021/213179) та становить 4,04 доларів США за кг нетто, ніж заявлено декларантом 2,55 доларів США за кг нетто.

Враховуючи вищезазначене, митну вартість товару №2 скориговано до рівня 44250,12 доларів США.

Позивач вважав оскаржуване рішення відповідача протиправним, необґрунтованим та таким, що суперечить чинному законодавству України і порушує права та інтереси позивача, оскільки декларантом були надані усі необхідні документи для підтвердження митної вартості товару за ціною договору, і підстав для її коригування не було.

15.02.2022 року представник відповідача подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що декларантом позивача для здійснення митного оформлення товарів до Одеської митниці подано митну декларацію (МД) на товар стрічки текстильні із синтетичних волокон (100% поліефір). Для виготовлення текстильних строп, стяжних систем. Використовується при будівництві, підйому та транспортуванні вантажів, та других галузях промисловості. Виготовлені шляхом взаємного переплетіння уточних і основних поліефірних ниток, з плоскими тканими кромками по обом сторонам, не ворсові, не пористі, не армовані, неслойні, без підкладки. Polyester Webbing, width 120 mm/MBS 16000, GRAY color - 3000м. Polyester Webbing, width 150 mm/MBS 20000, RED color - 3000м. Polyester Webbing, width 180 mm/MBS 24000, BROWN color - 5000м. Polyester Webbing, width 240 mm/MBS 32000, BLUE color - 5000м. Polyester Webbing, width 300 mm/MBS 40000, ORANGE color - 5000м. Торговельна марка - SOLEAD Виробник - ZHEJIANG FREE TRADE ZONE SOLEAD COMMERCE TRADING CO., LTD. Країна виробництва CN.

На виконання вимог статті 54 Митного кодексу України під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) UA500500/2021/222998 від 15.11.2021 було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2021/200159/2 від 15.11.2021.

Оскільки надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості.

На підставі ч.3 статті 53 Митного кодексу України, п. 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, Одеською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

15.11.2021 електронним повідомленням декларантом ТОВ "Науково Виробнича Фірма "ТКС" було надіслано лист №15/11-1 від 15.11.2021 з доданими документами (прайс-листом від 09.08.21, рішенням по справі справа №420/14426/21 від 20.10.21, договором транспортно-експедиторського обслуговування № HSVB160821/2 від 16.08.2021), в якому вказують, що перелік наданих документів є вичерпний і не мають додаткових документів, та просять закінчити митне оформлення. Таким чином вказані вище розбіжності усунені не були.

Отже, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) № UA500500/2021/222998 ВІД 15.11.2021 містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст.54 Митного кодексу України, були підстави для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив такі обставини.

Судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО ВИРОБНИЧА ФІРМА «ТКС» (Покупець) та Компанією ZHEJIANG FREE TRADE ZONE SOLEAD COMMERCE TRADING CO., LTD (Постачальник) було укладено Контракт №22 від 13.10.2020 року, відповідно до якого постачальник зобов`язується виготовити, а покупець прийняти та оплатити на умовах даного контракту продукцію власного виробництва - високоміцні синтетичні поліефірні нитки, стрічки і кріплення для строп, промислового призначення, в асортименті, кількості та за ціною згідно Додаткам до цього Контракту (а.с. 25-28).

Загальна вартість даного Контракту відповідно до п.4.3 складається з суми усіх поставок згідно Додаткам до цього договору.

За умовами п.п. 5.1, 5.2 вказаного Контракту оплата за товар здійснюється шляхом грошового переказу на умовах визначених у додатках до цього контракту. Умови оплати - передоплата перед відвантаженням товару. Детально умови оплати обумовлюються постачальником та покупцем і відображаються в письмовому вигляді у відповідних додатках до цього контракту.

Вказане узгоджується з Додатком №11 від 09.08.2021 року до Контракту №22 від 13.10.2020 року, відповідно до п.1.2 якого визначено порядок і термін оплати: 100% вартості платежу оплачується всією сумою або частинами з відстрочкою платежу 80 днів від дати виходу судна згідно п.2.2 цього Додатку (а.с. 29-30).

На підставі викладеного та згідно коносаменту №SZYH21090685 від 19.09.2021 року, відповідно до якого товар завантажено на судно для перевезення 19.09.2021 року, позивач зобов`язаний сплатити вартість товару до 08.12.2021 року (80 днів від дати виходу судна).

15 вересня 2021 року позивачу було виставлено Інвойс (рахунок-фактуру) №INV210902921 відповідно до якого, вартість товару складає 38511,64 доларів США (а.с. 32).

З метою здійснення митного оформлення товару, представником позивача ПП «Трейд Бізнес Сервіс» (декларантом) було подано митну декларацію від 15.11.2021 №UA500500/2021/222998 (а.с. 112-113).

У графі 31 Митної декларації вказаний опис товару 1: Нитки синтетичні, однониткові, некручені, вибілені, комплексні нетекстуровані з поліефіру. Високоміцні нитки, не розфасовані для роздрібної торгівлі (не швейні). Нитки комплексні синтетичні арт. S4002А АА GRADE, 4440DTEX/576F write 2304 кг; арт. S8012H AA GRADE, 8880DTEX/1152F write.

У графі 31 Митної декларації вказаний опис товару 2: Стрічки текстильні із синтетичних волокон (100% поліефір). Для виготовлення текстильних строп, стяжних систем. Використовується при будівництві, підйому та транспортуванні вантажів, та других галузях промисловості. Виготовлені шляхом взаємного переплетіння уточних і основних.

Разом з митною декларацією декларантом було подано такі документи: пакувальний лист б/н від 15.09.2021 року; контракт №22 від 13.10.2020 року; додаток №11 від 09.08.2021 року; комерційна пропозиція б/н від 13.10.2020 року; інвойс №INV210902921 від 15.09.2021 року; коносамент №SZYH21090685 від 19.09.2021 року; автотранспортна накладна (СМР) №6004 від 12.11.2021 року; сертифікат про походження товару 21С3309А0328/00894 від 16.09.2021 року; договір про надання послуг митного брокера №37/2017 від 01.12.2017 року; довідка про вартість перевезення товару №6004 від 09.11.2021 року; рахунок на оплату транспортних послуг №2110119 від 26.10.2021 року; декларація країни відправлення 223120210003654063 від 16.09.2021 року; сертифікат аналізу нитка б/н від 15.09.2021 року; сертифікат аналізу стрічка б/н від 15.09.2021 року.

З метою перевірки числових значень складових митної вартості товарів, відповідно до ст.53 МКУ декларанту було запропоновано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини,

15.11.2021 року електронним повідомленням декларантом ТОВ "Науково Виробнича Фірма ТКС" було надіслано лист №15/11-1 від 15.11.2021 року з доданими документами (прайс-листом від 09.08.2021 року, рішенням по справі №420/14426/21 від 20.10.2021 року, договором №HSVB160821/2 від 16.08.2021 року транспортно-експедиторського обслуговування), в якому вказують, що перелік наданих документів є вичерпний і не мають додаткових документів, та просять закінчити митне оформлення.

15.11.2021 року Одеською митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2021/200159/2 за митною декларацією №UA500500/2021/222998 (а.с. 16-17).

У вказаному рішенні про коригування заявленої митної вартості товарів зазначено, що:

1) відповідно до п.п.в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно п.4.2 зовнішньоекономічного договору №22 та п.3.1 додатку №1 від 13.10.2020 року ціна товару включає вартість упаковки та маркування товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч.2 ст.53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 № 599 до зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру товару за 1 кілометр маршруту; але у наданих до митного оформлення рахунках-фактурах про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги відсутня інформація щодо умов поставки товару, також у пакеті документів, наданих до митного оформлення відсутній сам договір на транспортні послуги HSVB160821/2 від 16.08.2021 року, вказаний у рахунку на їх оплату.

За результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом було обрано другорядний метод визначення митної вартості резервний.

З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості товарів є більшим: по товару №2 (МД від 19.08.2021 №UА807180/2021/006035 та від 16,09.2021 №UА500500/2021/213179) та становить 4,04 доларів США за кг нетто, ніж заявлено декларантом 2,55 доларів США за кг нетто.

15.11.2021 року Одеською митницею оформлена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2021/000803 (а.с. 18).

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до положень статті 318 МК України, митний контроль передбачає виконання органами доходів та зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статями 49, 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (далі - ГААТ).

Згідно з частиною другою статті VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Частинами 4, 5 ст. 58 МК України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. При цьому, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати з органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 2 статті 53 МК України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою статті 53 МК України передбачено, що у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

З аналізу частин 1, 2 ст. 53 МК України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом органу доходів та зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011р. №3018-VI Про внесення змін до Закону України Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Частиною 4 статті 53 МК України визначено, що у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Частиною п`ятою статті 53 МК України чітко та імперативно визначено, що митним органом забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Враховуючи вищевикладене, аналіз положень ч.3 ст.53, ч.1, 2 та 5 ст. 54, ст. 58 МК України дає підстави для висновку про те, що орган доходів та зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України, адже такі вади не дозволяють органу доходів та зборів законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості, здійсненої декларантом.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 53 МК України право митного органу на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення згідно частини другої статті 53 МК України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.

Так, процедура витребування органом доходів та зборів додаткових документів з урахуванням вимог чинного законодавства має визначені умови та послідовність - витребування додаткових документів має місце виключно з підстав існування у контролюючого органу обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. У свою чергу, митниця має вказати, які саме відомості у поданих документах викликають сумнів. Витребування додаткових документів за переліком ч. 3 ст. 53 МК України можливе за умови зазначення митницею того, який саме документ є необхідним та які конкретно відомості такий документ має підтвердити. Тобто витребування всіх документів, передбачених частиною 3 статті 53 МК України, можливе за умови надання митницею пояснень щодо кожного з документів.

Митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Тобто, наведені приписи зобов`язують відповідача зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

У свою чергу, не наведення відповідачем в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Аналогічна позиція висловлена Верховним судом України, зокрема, у постановах від 31.03.2015 року у справі №21-127а15, від 30.06.2015 року у справі № 21 -591 аі5 (814/283/14), Верховним Судом, зокрема, постановах від 20.02.2018 року № 826/997/16, від 20.02.2015 року № 826/8799/16, від 17.04.2018 року № 815/329/17, від 14.09.2018 року №821/1617/17.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів №UА500500/2021/200159/2 від 15.11.2021 року, воно обґрунтоване наступним, зокрема, тим, що подані документи містять розбіжності, не містить всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, не подано документів для підтвердження витрат на транспортування.

Проте, як зазначено у митній декларації, в якій наведено перелік документів, що були надані митному органу, з якого вбачається що всі необхідні документи для підтвердження числових значень складових митної вартості товару було надано у повному обсязі.

В оскаржуваному рішенні вказано, що у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо вартості упаковки або вартості пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, а також витрат на навантаження оцінюваних товарів, пов`язаних з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

Відповідно п.4.2 Контракту №22 від 13.10.2020 року ціна на товар включає вартість тари, упаковки і маркування кожного разу встановлюється в Додатках до цього контракту. Тара та упаковка включені у вартість товару і не підлягають поверненню.

Наведене корелюється з п.3.1 Додатку №11 від 09.08.2021 року до Контракту №22 від 13.10.2020 року, а також з Пакувальним листом від 15.09.2021 року, відповідно до якого всі пакувальні матеріали включені у вартість товару і не підлягають поверненню.

У свою чергу, п.7.1 Контракту визначає, що товар поставляється в стандартній упаковці для даного виду товару, а також придатною для транспортування товару морським транспортом. Детальний опис упаковки міститься в пакувальному аркуші.

Згідно наданих до митного оформлення документів, вбачається що умови поставки товару - FOB. За офіційними правилами тлумачення торгівельних правил Інкотермс 2010 термін FOB означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. Термін FOB зобов`язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту.

Статтею А.9. розділу FOB Правил Інкотермс-2010 передбачено, що продавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відвантажувати товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки). Пакування здійснюється в тій мірі, в якій обставини, що стосуються транспортування (наприклад, засоби перевезення, місце призначення), були повідомлені продавцю до укладення договору купівлі-продажу. Упаковка повинна містити належне маркування.

Враховуючи вищевикладене, поставка товару на умовах FOB передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати на пакування товару, які впливають на митну вартість товару, тому для цілей визначення митної вартості товару ця вартість не потребує коригування, тобто фактурна вартість дорівнює митній вартості (постанова КАС ВС від 19.06.2018 року у справі №826/6346/16).

Також в оскаржуваному рішенні зазначено, що для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч.2 ст.53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру товару за 1 кілометр маршруту; але у наданих до митного оформлення рахунках-фактурах про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги відсутня інформація щодо умов поставки товару, також в пакеті документів, наданих до митного оформлення відсутній сам договір на транспортні послуги HSVB160821/2 від 16.08.2021, вказаний в рахунку на їх оплату.

Однак, згідно наданій Довідці про вартість міжнародних транспортно-експедиторських послуг №6004 від 09.11.2021 року ТОВ «СВ БРОК» були надані транспортно-експедиторські послуги по перевезенню вантажу в контейнері MSMU6433766 згідно коносаменту №SZYH21090685 за маршрутом порт Shangai, Китай - порт Одеса, Україна на судні MSC TINA/FT135W під прапором Liberia. Загальна сума транспортних витрат до митного кордону України становить 361007,33 грн.

Вказане також підтверджується виданим TOB «СВ БРОК» Рахунком на оплату №2110119 від 26.10.2021 року, відповідно до якого вартість послуг з організації морського перевезення за межами території України становить 361007,33 грн.

Верховний Суд у постанові від 31 травня 2019 року по справі №804/16553/14, досліджував питання доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення згідно умов Митного кодексу. Відтак, за аналогією правил про допустимість доказів в адміністративному судочинстві, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Слід зазначити, якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким(-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

За наведеного, суперечностей щодо зобов`язань експедитора за договором №HSVB160821/2 від 16.08.2021 року не виявлено та витрати на транспортно-експедиційні послуги були сплачені в повному обсязі, що документально підтверджується і піддається обчисленню.

Суд зазначає, що ключовою обставиною при коригуванні митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод, є обставина ідентичності (подібності, аналогічності) товарів. Відповідно митний орган повинен довести обставину ідентичності (подібності, аналогічності) оцінюваних товарів та товарів, ціну яких бере за основу, якщо має намір застосувати один із наведених другорядних методів. Така обставина доводиться саме шляхом порівняння характеристик оцінюваних товарів та товарів, ціна яких береться за основу при коригування митної вартості

Таким чином, митний орган зобов`язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

За наведеного митний орган обґрунтував коригування митної вартості, посилаючись на інші митні декларації, які жодного відношення до вказаного товару взагалі не мають, не здійснив порівняння подібних товарів та їх характеристик.

Відповідач прийняв оскаржуване рішення та здійснив розрахунок митної вартості за резервним методом, обмежившись загальною фразою про те, що декларантом заявлені не повні відомості про митну вартість товару, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, не вказав які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, а також не зазначив, чому саме з документів, які було подано декларантом неможливим є встановлення даних складових.

Висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованим та підтверджений відповідними доказами. Так, встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню ст. VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

Згідно з ч. 2 ст. VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Так, встановивши, що подані документи містять розбіжності, орган доходів і зборів повинен вказати, які саме з поданих декларантом документів та які саме показники цих документів містять розбіжності.

Встановивши, що подані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, орган доходів і зборів повинен вказати, які саме документи та яких саме відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, не містять подані декларантом документи.

Аналізуючи зазначені норми, Верховний Суд України у постанові від 30.06.2015 року по справі № 21-591а15 зазначив, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

За викладених вище обставин, суд погоджується з доводами позивача, що митний орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів. У поданих при митному оформленні товарів документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар.

Отже, митним органом безпідставно застосовано другорядний метод визначення митної вартості товарів на підставі спірного рішення про коригування митної вартості товарів, оскільки надані декларантом документи підтверджували числове значення митної вартості товарів.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно прийняв спірне рішення про коригування митної вартості товарів за №UА500500/2021/200159/2 від 15.11.2021 року, тому воно підлягають скасуванню, а позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА «ТКС» - повному задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, згідно ч.1 ст.139 КАС України, суд присуджує позивачу всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

У прохальній частині позовної заяви позивач просить суд стягнути на його користь витрати на правову допомогу у розмірі 10000 грн.

Відповідно до ч.1 та ч.3 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно ч.ч. 2-5 ст.134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.ч. 6, 7 ст.134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч.ч. 7, 9 ст.139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн. позивач надав договір про надання правової допомоги від 06.08.2020 року №44, укладений між ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА «ТКС» та АБ «ШАВРОВ І ПАРТНЕРИ», акт приймання-передачі робіт (наданих послуг) від 22.11.2021 року, детальний опис робіт (наданих послуг), рахунок №44/7 від 22.11.2021 року.

Як вбачається з акту приймання-передачі робіт (наданих послуг) від 22.11.2021 року, адвокатське бюро надало позивачу наступну правову допомогу: консультація Клієнта, узгодження правової позиції по справі - 500,00 грн.; представництво інтересів Клієнта в установах, організаціях, підприємствах - 500,00 грн.; підготовка та подання адвокатських запитів, клопотань, звернень, тощо - 1500,00 грн.; складання позовної заяви - 5000,00 грн.; складання відповіді на відзив - 1500,00 грн.; супровід примусового виконання рішення суду - 1000,00 грн.

Разом з тим, суд зазначає, що представником позивача не надано доказів представництва інтересів Клієнта в установах, організаціях, підприємствах під час розгляду даної справи. При цьому, суд звертає увагу, що дана справа розглянута в порядку письмового провадження без виклику сторін.

В матеріалах справи відсутні докази підготовки та подання адвокатом адвокатських запитів, клопотань, звернень, пов`язаних з розглядом даної справи. Також представником позивача не було подано відповідь на відзив.

Крім того, адвокатом передчасно заявлено про супровід примусового виконання рішення суду, оскільки дане рішення відповідачем ще не виконується.

Таким чином, стягненню підлягають витрати на правову допомогу у розмірі 5500 грн. (консультація Клієнта, узгодження правової позиції по справі - 500,00 грн. + складання позовної заяви - 5000,00 грн.).

З огляду на зазначене, стягненню з відповідача підлягають судові витрати у розмірі 7770 грн. (судовий збір у розмірі 2270 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5500 грн.).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 132, 134, 139, 241-246, 293 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА «ТКС» (адреса: вул. Мала Панасівська, 1, Холодногірський район, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 41217716) до Одеської митниці (адреса: вул. Лип Івана та Юрія, 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ ВП 44005631) задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів за №UА500500/2021/200159/2 від 15.11.2021 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА «ТКС» судові витрати у розмірі 7770 грн. (сім тисяч сімсот сімдесят гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В. Андрухів