Ухвала

від 25.08.2022 по справі 420/23723/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

26 серпня 2022 р. Справа № 420/23723/21

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі головуючого судді Лук`янчук О.В., суддів Бітова А. І., Ступакової І. Г., розглянувши питання про повернення апеляційної скарги Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.07.2022 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА «ТКС» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06.07.2022 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА «ТКС» задоволено.

На зазначене рішення суду Одеська митниця подала апеляційну скаргу.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08.08.2022 року апеляційну скаргу залишено без руху з підстав несплати судового збору та надано строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня отримання вказаної ухвали суду. Роз`яснено, що у разі неусунення недоліків в зазначений вище строк апеляційну скаргу буде повернуто апелянту.

На виконання вимог ухвали суду, апелянтом на адресу П`ятого апеляційного адміністративного суду подано клопотання про відстрочення сплати судового збору.

В обґрунтування клопотання апелянт посилається на неможливість сплати судового збору через відсутність відповідних бюджетних надходжень в умовах воєнного стану.

Вивчивши доводи клопотання, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ч.1, 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (далі Закон №3674), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Вказана норма Закону №3674 кореспондується зі ст.133 КАС України, зокрема, ч.1 даної статті передбачає, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Разом з тим, на думку апеляційного суду, якщо бюджетні установи діють як суб`єкти владних повноважень, то відсутність фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Будь-яких змін щодо порядку сплати судового збору суб`єктом владних повноважень у зв`язку із введенням воєнного стану в України до Закону України «Про судовий збір» та/або КАС України не внесено та не змінено порядок сплати судового збору.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що п. 19 Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, затвердженого постановою КМ України від 09.06.2021 № 590, встановлено черговість здійснення Казначейством та органами Казначейства платежів за дорученнями клієнтів з урахуванням ресурсної забезпеченості єдиного казначейського рахунка, однак не передбачено заборону або обмеження щодо проведення платежів зі сплати судового збору. Норми Закону України «Про судовий збір» мають вищу юридичну силу, ніж норми вказаного підзаконного нормативно-правового акту.

До того ж, апелянтом не надано доказів того, що станом на дату закінчення (скасування) воєнного стану в Україні його майновий/фінансовий стан зміниться і належна до сплати сума судового збору буде сплачена.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981 № R (81) 7: «В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати» (п.п. 12 пункту D).

Колегія суддів звертає увагу, що сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Разом з тим, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя. Держава має дотримуватися принципу «належного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб`єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Водночас, право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими.

Отже, судом апеляційної інстанції забезпечено право апелянта на апеляційне оскарження рішення шляхом надання строку на усунення недоліків апеляційної скарги, а у апелянта було достатньо часу для виконання вимог ухвали про залишення без руху апеляційної скарги.

Зважаючи на те, що вищезазначені умови, за наявності яких скаржнику можливо було б відстрочити сплату судового збору, відсутні, і враховуючи те, що звільнення, відстрочення та розстрочення суб`єкту владних повноважень сплати судового збору може розцінюватися як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу, які зобов`язані сплачувати відповідний збір, підстави для задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору - відсутні.

Так, за правилами ч.2 ст. 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.296 цього Кодексу, застосовуються правила ст.169 цього Кодексу (залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви). Згідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Таким чином, зважаючи на те, що апеляційну скаргу надіслано на адресу суду 03.08.2022 року і станом на теперішній час судовий збір не сплачено, а положення КАС України передбачають повернення апеляційної скарги в разі не усунення недоліків, колегія суддів приходить до висновку що апеляційна скарга підлягає поверненню апелянту.

Керуючись ч.4 ст. 169, ст. 296, ч.2 ст. 298 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Одеської митниці - повернути апелянту, а матеріали справи повернути до Одеського окружного адміністративного суду.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту підписання, але може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги до суду касаційної інстанції відповідно до чинного законодавства.

Головуюча суддя: О.В. Лук`янчук

Суддя: А. І. Бітов

Суддя: І. Г. Ступакова