Ухвала

від 06.07.2022 по справі 160/1082/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

07 липня 2022 року м. Дніпросправа № 160/1082/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі

заяву Приватного підприємства «Лендфорт Дніпро», подану в порядку ст.ст. 382, 383 КАС України, в адміністративній справі

за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Лендфорт Дніпро»

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 липня 2019 року (головуючий суддя Верба І.О.)

у справі № 160/1082/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрна фірма Весна»

до Управління агропромислового розвитку Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Конкурсної комісії з визначення переліку підприємств-позичальників агропромислового комплексу для фінансової підтримки заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів, Дніпропетровської обласної державної адміністрації

про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аграрна фірма Весна» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Управління агропромислового розвитку Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Конкурсної комісії з визначення переліку підприємств-позичальників агропромислового комплексу для фінансової підтримки заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів, Дніпропетровської обласної державної адміністрації, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Конкурсної комісії з визначення переліку підприємств-позичальників агропромислового комплексу для фінансової підтримки заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів Дніпропетровської обласної державної адміністрації, оформлене протоколом засідання конкурсної комісії №4 від 10.12.1018, щодо відмови Товариству з обмеженою відповідальністю «Аграрна фірма Весна» у отриманні часткової компенсації відсоткової ставки за залученим кредитом в сумі 2000000 грн. за кредитним договором №36-МВ/17 від 14.04.2017 та залученим кредитом в сумі 4000000 грн. за кредитним договором №36-МВ/17 від 14.04.2017;

- зобов`язати Конкурсну комісію з визначення переліку підприємств-позичальників агропромислового комплексу для фінансової підтримки заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів Дніпропетровської обласної державної адміністрації, при Управлінні агропромислового розвитку Дніпропетровської обласної державної адміністрації, повторно розглянути заявку Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрна фірма Весна» про надання часткової компенсації відсоткової ставки за залученим кредитом в сумі 2000000 грн. за кредитним договором №36-МВ/17 від 14.04.2017 та залученим кредитом в сумі 4000000 грн. за кредитним договором №36-МВ/17 від 14.04.2017, та прийняти рішення відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансової підтримки заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2015 № 300, з урахуванням висновків суду.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.07.2019 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, приватне підприємство «Лендфорт Дніпро» (правонаступник позивача) подало апеляційну скаргу, за результатами розгляду якої постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.12.2019 у справі №160/1082/19 апеляційну скаргу скаржника задоволено частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.07.2019 у справі № 160/1082/19 скасовано, прийнято нове рішення.

Позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Конкурсної комісії з визначення переліку підприємств-позичальників агропромислового комплексу для фінансової підтримки заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів Дніпропетровської обласної державної адміністрації, оформлене протоколом засідання конкурсної комісії № 4 від 10.12.2018, щодо відмови ТОВ «Аграрна фірма Весна» у отриманні часткової компенсації відсоткової ставки за залученим кредитом в сумі 2000000 грн за кредитним договором № 36-МВ/17 від 14.04.2017 та залученим кредитом в сумі 4000000 грн за кредитним договором № 36-МВ/17 від 14.04.2017.

Зобов`язано Конкурсну комісію з визначення переліку підприємств-позичальників агропромислового комплексу для фінансової підтримки заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів Дніпропетровської обласної державної адміністрації, при Управлінні агропромислового розвитку Дніпропетровської обласної державної адміністрації, повторно розглянути заявку ТОВ «Аграрна фірма Весна» про надання часткової компенсації відсоткової ставки за залученим кредитом в сумі 2000000 грн. за кредитним договором № 36-МВ/17 від 14.04.2017 та залученим кредитом в сумі 4000000 грн. за кредитним договором № 36-МВ/17 від 14.04.2017 з урахуванням висновків суду.

В решті позову відмовлено.

На виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду Дніпропетровським окружним адміністративним судом виданий виконавчий лист у справі № 160/1082/19. Строк пред`явлення виконавчого документа до виконання - до 03.12.2022.

22.06.2020 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України постановою ВП № 62375258 відкрито виконавче провадження з примусового виконання означеного вище виконавчого листа № 160/1082/19, виданого 12.05.2020, згідно якому боржнику - Дніпропетровській обласній державній адміністрації наданий строк 10 робочих днів для виконання рішення суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.11.2021 розглянуто заяву Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого листа, виданого судом 12.05.2020 у справі № 160/1082/19, в задоволенні заяви відмовлено.

Приватне підприємство «Лендфорт Дніпро» подало до Третього апеляційного адміністративного суду заяву в порядку ст.ст. 382, 383 КАС України, в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Дніпропетровської обласної державної адміністрації щодо неналежного виконання рішення суду від 03 грудня 2019 року в адміністративній справі №160/1082/19 та встановити судовий контроль за виконанням рішення;

- зобов`язати Дніпропетровську обласну державну адміністрацію подати протягом 30 днів з дати прийняття ухвали звіт про виконання рішення суду від 03 грудня 2019 року в адміністративній справі №160/1082/19.

Заява мотивована тим, що станом на 23.10.2021 Дніпропетровською обласною державною адміністрацією не вжито заходів щодо виконання рішення суду від 03.12.2019, а також проігноровано законні вимоги державного виконавця щодо його виконання. Керівництво Дніпропетровської обласної державної адміністрації вважає, що рішення у цій справі не є обов`язковим для виконання.

Також заявник просить стягнути з Дніпропетровської обласної державної адміністрації на користь Приватного підприємства «Лендфорт Дніпро» понесені позивачем судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн., зазначивши, що докази, які підтверджують розмір витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем у зв`язку з розглядом справи, будуть подані до суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.

Дослідивши доводи заяви позивача та наявні в матеріалах справи докази, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Такий принцип судочинства як обов`язковість судового рішення закріплений в ст. 129-1 Конституції України, згідно якому судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

В абз. 1 пп. 3.2 п. 3 рішення Конституційного Суду України № 16-рп/2009 від 30.06.2009 зазначено, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина. Виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.

Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі «Горнсбі проти Греції» вказав, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов`язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі «Піалопулос та інші проти Греції», пункт 68).

Конституційний Суд України бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004 вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Отже, з моменту набрання законної сили судовим рішенням виникає безумовний обов`язок його виконання.

У разі невиконання судового рішення позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством.

Положенням статей 382, 383 КАС України встановлено такі види судового контролю за виконанням судового рішення, як зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (стаття 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383 КАС України ).

Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звертав увагу, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Відповідно до статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

При цьому, згідно з вказаною статтею судовий контроль за виконанням судового рішення передбачає: зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення; можливість накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень за наслідками розгляду звіту.

Якщо ж позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, він має право звернутись до суду в порядку ст. 383 КАС України із заявою про визнання протиправним рішення дій чи бездіяльності відповідача, вчинених на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Отже, стаття 382 КАС України визначає, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах покладено на суд, який може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, а в разі неподання такого звіту, ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф.

В спірному випадку, враховуючи факт відсутності в матеріалах справи доказів виконання відповідачем рішення суду, беручи до уваги, що виконання судового рішення є частиною процедури відновлення порушеного права особи в судовому порядку, при цьому обов`язок суду контролювати виконання свого рішення закріплено безпосередньо Конституцією України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання Дніпропетровської обласної державної адміністрації подати у місячний строк з моменту отримання цієї ухвали суду звіт про виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 03.12.2019 у справі №160/1082/19.

Щодо вимог заяви про визнання протиправною бездіяльності відповідача в порядку ст. 383 КАС України, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Разом з цим, підставами для застосування положень вказаної статті є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із невиконанням судового рішення в цій справі.

У той же час, позивач не наводить жодних доказів й достатніх обґрунтувань протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із невиконанням судового рішення в цій справі.

Більш того, колегія суддів наголошує, що на відміну від заяви про встановлення контролю за виконанням судового рішення, поданої в порядку ст. 382 КАС України, яка подається до суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, конструкція статті 383 КАС України передбачає можливість подання заяви про визнання протиправними дій, вчинених на виконання рішення суду, виключно до суду першої інстанції.

За таких обставин, подана до суду апеляційної інстанції заява в порядку ст. 383 КАС України не відповідає вимогам ст. 383 КАС України та відповідно задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 321, 325, 328, 329, 382, 383 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Приватного підприємства «Лендфорт Дніпро» , поданої в порядку ст.ст. 382, 383 КАС України задовольнити частково.

Зобов`язати Дніпропетровську обласну державну адміністрацію подати у місячний строк з моменту отримання цієї ухвали суду звіт про виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 03.12.2019 у справі №160/1082/19.

В решті заяви відмовити.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду в порядку та строки, встановлені ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий - суддяІ.Ю. Добродняк

суддяН.А. Бишевська

суддяЯ.В. Семененко