Постанова

від 06.07.2022 по справі 420/9844/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/9844/20Головуючий в 1 інстанції: Бжассо Н.В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Стас Л.В.

суддів Турецької І.О., Шеметенко Л.П.

за участю секретаря Худика С.А.

за участю представника апелянта Левенця А.В.

за участю представника позивача Бєлих О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційні скарги Головного управління Національної поліції в Одеській області та старшого оперуповноваженого підполковника Київського відділу поліції в місті Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області Шихірева Максима Олексійовича на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до старшого оперуповноваженого підполковника Київського відділу поліції в місті Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області Шихірева Максима Олексійовича, старшого оперуповноваженого капітана Київського відділу поліції в місті Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області Ломова Максима Михайловича, Головного управління Національної поліції в Одеській області в особі Київського відділу поліції в місті Одесі, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю БІ ПІ СЕРВІС, про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2020 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до старшого оперуповноваженого підполковника Київського відділу поліції в місті Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області Шихірева Максима Олексійовича (далі - відповідач-1, старший оперуповноважений підполковник Київського відділу поліції в місті Одесі ГУ НП в Одеській області Шихірев М.О.), старшого оперуповноваженого капітана Київського відділу поліції в місті Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області Ломова Максима Михайловича (далі - відповідач-2, старший оперуповноважений капітан Київського відділу поліції в місті Одесі ГУ НП в Одеській області Ломов М.М.), Головного управління Національної поліції в Одеській області в особі Київського відділу поліції в місті Одесі (далі - відповідач-3, ГУ НП в Одеській області в особі Київського відділу поліції в місті Одесі), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю БІ ПІ СЕРВІС (далі -третя особа, ТОВ БІ ПІ СЕРВІС ), у якому просив:

- визнати протиправними дії старшого оперуповноваженого підполковника Київського відділу поліції в місті Одесі ГУ НП в Одеській області Шихірева М.О. та старшого оперуповноваженого капітана Київського відділу поліції в місті Одесі ГУ НП в Одеській області Ломова М.М. щодо здійснення перевірки та огляду приміщень на підставі заяви ТОВ БІ ПІ СЕРВІС від 19 серпня 2020 року № 213 за адресами : АДРЕСА_1 , 101/9, 101/10,101/11,101/12, починаючи з 01 по 11 вересня 2020 року;

-зобов`язати старшого оперуповноваженого підполковника Київського відділу поліції в місті Одесі ГУ НП в Одеській області Шихірева М.О. та старшого оперуповноваженого капітана Київського відділу поліції в місті Одесі ГУ НП в Одеській області Ломова М.М. утриматися в подальшому від здійснення перевірки та огляду приміщень на підставі заяви ТОВ БІ ПІ СЕРВІС від 19 серпня 2020 року № 213 за адресами: м. Одеса, пр. Маршала Жукова, 101-Б, 101/5, 101/9, 101/10,101/11,101/12, а також по адресам АДРЕСА_2 , які починаються з номера 101;

-зобов`язати ГУ НП в Одеській області в особі Київського відділу поліції в місті Одесі притягнути до відповідальності, передбаченої чинним законодавством України, старшого оперуповноваженого підполковника Київського відділу поліції в місті Одесі ГУ НП в Одеській області Шихірева М.О. та старшого оперуповноваженого капітана Київського відділу поліції в місті Одесі ГУ НП в Одеській області Ломова М.М. за вчинення дій, направлених на здійснення перевірки та огляду приміщень на підставі заяви ТОВ «БІ ПІ СЕРВІС» від 19 серпня 2020 року № 213 за адресами: АДРЕСА_2 , 101/5, АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , 101/12.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що йому на праві спільної сумісної власності належать будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_7 /11, 101/12. Відповідачі- 1, -2 у вересні 2020 року відвідали територію та приміщення за адресами : АДРЕСА_2 , 101/5, АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_7 /11, 101/12 з метою проведення огляду приміщень та перевірки осіб, що здійснюють підприємницьку діяльність. При цьому, позивач вважає, що відповідачі проникли на територію обманним шляхом - не на службовому автомобілі та у цивільному одязі. Позивач зазначає, що перевірка суб`єктів підприємницької діяльності із зазначених у заяві ТОВ БІ ПІ СЕРВІС від 19 серпня 2020 року питань не входить до компетенції правоохоронних органів. Позивач звернув увагу, що ТОВ «БІ ПІ СЕРВІС» не є наймачем приміщень на території АДРЕСА_2 , 101/5, АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , 101/11, 101/12 та права вказаного підприємства жодним чином не порушуються. Позивач зазначає, що відповідачами не надано інформацію про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо можливих правопорушень особами, що здійснюють підприємницьку діяльність за вказаними адресами, та доказів на підтвердження того, що вони діють в рамках досудового розслідування. Після проведення оглядів відповідачами не було складено відповідних протоколів або інших документів.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29 березня 2021 року позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії старшого оперуповноваженого підполковника Київського відділу поліції в місті Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області Шихірева Максима Олексійовича та старшого оперуповноваженого капітана Київського відділу поліції в місті Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області Ломова Максима Михайловича щодо здійснення перевірки та огляду приміщень на підставі заяви ТОВ БІПІ СЕРВІС від 19.08.2020 року № 213 за адресами: АДРЕСА_2 , 101/5, 101/9, 101/10,101/11,101/12, починаючи з 01 по 11 вересня 2020 року.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Одеській області (код ЄДРПОУ 40108740) на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 560,53 грн. (п`ятсот шістдесят гривень п`ятдесят три копійки).

В іншій частині позову - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням в частині задоволених позовних вимог, Головним управлінням Національної поліції в Одеській області та старшим оперуповноваженим підполковником Київського відділу поліції в місті Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області Шихіревим М.О. подано до суду апеляційні скарги, у яких кожен з апелянтів посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просять скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

В обґрунтування своєї скарги Головне управління Національної поліції в Одеській області зазначає, що відповідно до довідки по ЖЄО №25596 від 19.08.2020 р. - 19.08.2020 року до чергової частини Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області надійшли матеріали заяви директора ТОВ БІПІ Сервіс Шведа О.В. щодо можливих протиправних дій з боку осіб, які здійснюють виробничу діяльність в спорудах та корпусах на території колишнього заводу Електронмаш, ДП ВАТ Електронмаш, 22461196, за адресою: м. Одеса, вул. М. Жукова, 101.За результатами розгляду зазначеної заяви 19.08.2020р. начальником СВ Київського ВП в місті Одесі ГУНП в Одеській на ім`я начальника Київського ВП в місті Одесі ГУНП в Одеській області направлено лист, в якому зазначено що, у зв`язку з відсутністю даних, які б вказували на наявність кримінального правопорушення та неможливістю у зв`язку з цим внесення відповідної інформації до Єдиного реєстру досудових розслідувань, направлено зареєстровані в Журналі єдиного обліку заяві повідомлень про вчиненні кримінальні правопорушення та інші події Київського ВП в місті Одесі ГУНП в Одеській області за №255966 від 19.08.2020р., для їх розгляду згідно Закону України Про звернення громадян та Положення про порядок роботи із зверненням громадян і організації їх особистого прийому в системі міністерства внутрішніх справ України, або ж в порядку, визначеному Розділом IV Кодексу України про адміністративні правопорушення. Зазначено, що у випадку встановлення в ході розгляду даних матеріалів ознак кримінального правопорушення, їх необхідно невідкладно спрямувати до територіального органу досудового розслідування (з врахуванням положень ст. 216 КПК України), під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення, для подальшого внесення відповідних відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування. В ході проведених перевірочних заходів, було встановлено, що дійсно в одному з корпусів на четвертому поверсі в каб. № 407 організовано виробництво взуття, ФОП ОСОБА_2 , та на четвертому поверсі організовано швейний цех ФОП ОСОБА_3 , у яких не працевлаштовані робітники які здійснюють виробництво, в результаті чого направлено інформаційний лист до ГУ Держпраці в Одеській області для проведення додаткової перевірки. Також на першому поверсі цього ж корпусу ФОП ОСОБА_4 організовано та здійснюється виробництво перських виробів (пахлава) з порушенням державних санітарних, технологічних норм, за результатами чого до ГУ Держспоживслужби в Одеській області було направлено інформаційний лист для проведення додаткової перевірки та прийняття рішення щодо порушень діючого законодавства. Крім цього на третьому поверсі цього приміщення ФОП ОСОБА_5 здійснюється виробництво дитячого одягу, дозвільних документів не було надано, направлено інформаційний лист до ГУ Держпраці в Одеській області. Інших фактів порушень, які вказані у заяві не встановлено. Враховуючи те, що інформація, яка вказана у заяві, частково знайшла свого підтвердження, керуючись ст. 15, 19, 20 Закону України Про звернення громадян, Наказу МВС України № 930-2017, - матеріали заяви ТОВ БІПІ Сервіс ОСОБА_6 розглянуто, подальшу перевірку за матеріалами ЖЕО №25596 припинено та надано відповідь заявнику. Суд першої інстанції, на думку апелянта, дійшов хибного висновку що реєстрація та розгляд вказаної вище заяви ТОВ БІПІ Сервіс відбувалась на підставі норм ЗУ Про звернення громадян та порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України, затвердженим наказом МВС № 930 від 15.11.2017р., оскільки як свідчать матеріали справи, вказана заява від Товариства, яка надійшла до Київського ВП, відповідно до п. 9 Розділу ІІ Порядку №100 була зареєстрована в ЖЕО 19.08.2020р. та всі подальші дії відбувались на підставі норм, встановлених саме цим Порядком. Крім того, посилаючись на приписи ст. 19 ЗУ Про Національну поліцію, ч.ч. 1-3 ст. 20 ЗУ Про Дисциплінарний статут Національної служби України, апелянт зазначив, що повноваження щодо застосування дисциплінарних стягнень мають керівники в межах визначених цим Статутом. Тобто, притягувати до дисциплінарної відповідальності поліцейських ГУНП в Одеській області та його територіальних органів має право начальник ГУНП в Одеській області що є його дискреційним повноваженням.

В обґрунтування своєї скарги старший оперуповноважений підполковник Київського відділу поліції в місті Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_7 вказав, що реєстрація зав та повідомлень не є компетенцією відповідачів старших оперуповноважених, і в який журнал його вносила канцелярія Київського ВП та чи обґрунтовано чи ні, відповідачів старші оперуповноважені не вирішували, однак без врахування вказаного, суд першої інстанції ухвалив, що відповідачів старші оперуповноважені допустили протиправні дії щодо здійснення перевірки. Але мало місце доручення (наказ керівника), при цьому суд категорично визнав порушення саме відповідачів працівників поліції. Твердження суду першої інстанції про відсутність реквізитів у заяві, яка надійшла до Київського ВП за підписом директора ТОВ БІПІ Сервіс Шведи О.В. також є необґрунтованим, адже у вказаній заяві міститься адреса, підпис, ПІБ особи, яка її подала. Відповідач - старший оперуповноважений ОСОБА_7 самостійно не приймав вказану заяву на особистому прийомі і не реєстрував її, як посадова особа, а лише виконував резолюцію свого керівника і у зв`язку з відсутністю порушень, які є компетенцією Національної поліції, склав довідку по ЖЕО № 25596 від 19.08.2020р. Приховування ж фактів, не допускається законодавством і призводить до відповідальності самих поліцейських, а тому були направлені інформаційні листи до ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області, ГУ Держпраці в Одеській області Державної служби України, відділення експертизи заявок на позначення та промислові знаки ДП Український інститут інтелектуальної власності (УКРПАТЕНТ), тощо. На думку апелянта, саме цей факт став фактичною причиною звернення позивача до суду, і позовну вимогу визнати протиправними дії відповідачів для дискредитації роботи правоохоронців, які призвели до встановлення ряду порушень у діях позивача та інших суб`єктів господарювання. В свою чергу, невиконання вказівки керівника, було б наданням переваг окремому суб`єкту господарювання, який можливо вчиняв протиправні дії. До того ж, перевірка проводилась у межах ЗУ Про звернення громадян і носила законний та неупереджений характер для встановлення можливих фактів порушень чи злочинів, які вчинені чи готуються. Що стосується доводів позивача про те, що поліцейські перебували не у форменому одязі під час проведення перевірки заяви, то приписами ст.ст. 5, 20 ЗУ Про Національну поліцію передбачено наявність при собі у поліцейського, який функції в цивільному одязі мати при собі нагрудний знак поліцейського та посвідчення поліцейського, які відповідачі старші оперуповноважені під час прибуття для перевірки викладених у заяві від 19.08.2020р. за підписом директора ТОВ БІПІ СЕРВІС ОСОБА_6 фактів пред`явили. До того ж, апелянт в тому числі звертає увагу й на те, що даний позов подав лише ОСОБА_1 , а інші власники приміщень не є сторонами у цій справі, доручення інших власників на ім`я ОСОБА_1 щодо ведення будь-яких переговорів, в тому числі й щодо передачі в оренду приміщень ФОП ОСОБА_8 відсутні. Наголошує, що відповідачами не вчинялось жодних протиправних дій.

14.06.2021р. від позивача у справі надійшли письмові відзиви на апеляційній скарги ГУ Національної поліції в Одеській області та ОСОБА_7 , у яких зауважив про необґрунтованість доводів апелянтів, вказав про обґрунтованість висновків суду першої інстанції, які в свою чергу апелянтами, на думку позивача не спростовані.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що 19 серпня 2020 року до чергової частини Київського відділу поліції в місті Одесі ГУ НП в Одеській області надійшла заява ТОВ БІ ПІ СЕРВІС в особі законного представника директора Шведу О.В. за № 213, в якій директор ТОВ «БІ ПІ СЕРВІС» зазначив, що на його адресу надійшло звернення мешканців Київського району м. Одеси про те, що за адресою: АДРЕСА_7 , на території заводу Електронмаш ДП ВАТ «Електронмаш», здійснюється виробнича діяльність (працюють швейні цеха, виготовляється взуття, здійснюється виготовлення кондитерських виробів, фасадного декору, торгівельного обладнання для магазинів тощо) з порушенням вимог законодавства, зокрема, трудового. За результатом розгляду заяви ТОВ «БІ ПІ СЕРВІС» просило провести в рамках компетенції правоохоронних органів перевірку та, в разі порушення законодавства, притягнути винних осіб до відповідальності.

Заява була зареєстрована в ЖЕО 19 серпня 2020 року за № 255966.

19 серпня 2020 року за результатами розгляду зазначеної заяви начальником СВ Київського відділу поліції в місті Одесі ГУНП в Одеській області майором поліції Папікян Е.Г. на ім`я начальника Київського ВП в місті Одесі ГУНП в Одеській області полковника поліції ОСОБА_9 направлено лист, в якому зазначено, що у зв`язку з відсутністю даних, які б вказували на наявність кримінального правопорушення та неможливістю у зв`язку з цим внесення відповідної інформації до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР), направлено зареєстровану в ЖЕО за №255966 від 19 серпня 2020 року для розгляду згідно із Законом № 393/96-ВР та Порядком № 930 або ж в порядку, визначеному Розділом IV КУАП. Крім того, у вказаному листі вказано, що у випадку встановлення в ході розгляду цих матеріалів ознак кримінального правопорушення їх необхідно невідкладно спрямувати до територіального органу досудового розслідування (з врахуванням положень статті 216 Кримінального процесуального кодексу України), під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення для подальшого внесення відповідних відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування.

Заява для розгляду була розписана виконавцю Шихіреву М.О., про що свідчить відповідна резолюція на вказаному листі.

У ході розгляду заяви ТОВ «БІ ПІ СЕРВІС» від 19 серпня 2020 року № 213 старшими оперуповноваженими підполковником Київського відділу поліції в місті Одесі ГУ НП в Одеській області Шихіревим М.О. та капітаном Київського відділу поліції в місті Одесі ГУ НП в Одеській області Ломовим М.М. здійснено виїзд за адресою: пр-т Маршала Жукова, 101, територія колишнього заводу «Електронмаш» .

У ході проведених перевірочних заходів відповідачами -1 та -2 встановлено, що в одному з корпусів на четвертому поверсі у каб. № 407 ФОП ОСОБА_2 організовано виробництво взуття, а ФОП ОСОБА_3 на четвертому поверсі організовано швейний цех, у яких здійснюють виробництво не працевлаштовані робітники, в результаті чого направлено інформаційний лист до ГУ Держпраці в Одеській області для проведення додаткової перевірки.

На першому поверсі цього ж корпусу ФОП ОСОБА_4 організовано та здійснюється виробництво кондитерських виробів (пахлава) з порушенням державних санітарних, технологічних норм, у зв`язку з чим до ГУ Держспоживслужби в Одеській області направлено інформаційний лист для проведення додаткової перевірки та прийняття рішення щодо порушень чинного законодавства.

На третьому поверсі цього приміщення ФОП ОСОБА_5 здійснюється виробництво дитячого одягу, дозвільних документів не було надано, у зв`язку з чим направлено інформаційний лист до ГУ Держпраці в Одеській області.

Інших фактів порушень, які вказані у заяві, не встановлено.

Згідно із довідкою від 16 вересня 2020 року по ЖЕО № 25596, затвердженою начальником Київського відділу поліції в місті Одесі ГУ НП в Одеській області, старший оперуповноважений відділу кримінальної поліції Київського відділу поліції в місті Одесі ГУ НП в Одеській області підполковник поліції Шихірев М.О. розглянув звернення директора ТОВ «БІ ПІ СЕРВІС» та встановив, що інформація, яка вказана у заяві, частково знайшла підтвердження, тому, керуючись статтями 15, 19, 20 Закону № 393/96-ВР, наказом МВС № 930-2017, вважав матеріали заяви ТОВ «БІ ПІ СЕРВІС» розглянутими із наданням відповіді заявнику, подальшу перевірку за матеріалами ЖЕО № 25596 припиненою.

Вважаючи дії відповідачів щодо здійснення перевірки та огляду приміщень за адресою: АДРЕСА_7 , на підставі заяви ТОВ БІ ПІ Сервіс протиправними, позивач звернувся із даним позовом до Одеського окружного адміністративного суду.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29 березня 2021 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії старшого оперуповноваженого підполковника Київського відділу поліції в місті Одесі ГУ НП в Одеській області Шихірева М.О. та старшого оперуповноваженого капітана Київського відділу поліції в місті Одесі ГУ НП в Одеській області Ломова М.М. щодо здійснення перевірки та огляду приміщень на підставі заяви ТОВ «БІ ПІ СЕРВІС» від 19 серпня 2020 року № 213 з 01 по 11 вересня 2020 року. В іншій частині позову - відмовлено.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що заява ТОВ «БІ ПІ СЕРВІС» від 19 серпня 2020 року вих. № 213 підписана директором ТОВ «БІ ПІ СЕРВІС» та скріплена печаткою ТОВ «БІ ПІ СЕРВІС» , не є зверненням фізичної особи до органу влади у розумінні Закону № 393/96-ВР та Порядку № 930, оскільки не містить обов`язкових реквізитів, визначених вимогами вказаних нормативно-правових актів та за своєю суттю не є зверненням громадянина ОСОБА_6 до Київського відділу поліції в місті Одесі ГУ НП в Одеській області щодо особистих прав та інтересів, а є заявою юридичної особи, що оформлена на бланку юридичної особи, містить реєстраційний номер (вих. № 213) та ідентифікаційні дані саме ТОВ «БІ ПІ СЕРВІС», а не громадянина ОСОБА_6 , скріплена печаткою юридичної особи та подана до органу поліції через законного представника директора, про що безпосередньо зазначено у заяві.

За висновком суду першої інстанції, вказана заява по суті є заявою юридичної особи про проведення перевірки інших суб`єктів господарювання щодо дотримання вимог законодавства, зокрема трудового, під час здійснення господарської діяльності та не може розглядатися у визначеному Законом № 393/96-ВР порядку. Наведеним зумовлено висновок суду першої інстанції про визнання протиправними дій відповідачів 1 та 2 щодо здійснення перевірки та огляду приміщень на підставі заяви ТОВ «БІ ПІ СЕРВІС» від 19 серпня 2020 року № 213 за адресами : АДРЕСА_1 , АДРЕСА_3 , 101/10,101/11,101/12, починаючи з 01 по 11 вересня 2020 року, оскільки вказані дії вчинені в рамках розгляду заяви за приписами Закону № 393/96-ВР у порядку, визначеному Порядком № 930.

Водночас, суд першої інстанції вважав відсутніми підстави для задоволення вимоги про зобов`язання відповідачів утриматися в подальшому від здійснення перевірки та огляду приміщень на підставі заяви ТОВ «БІ ПІ СЕРВІС» від 19 серпня 2020 року № 213 за адресами:

АДРЕСА_2 , 101/5, 101/9, 101/10, 101/11, 101/12, а також за адресами АДРЕСА_2 , які починаються з номера 101, з огляду на передчасність таких вимог.

Окрім того, суд першої інстанції визнав відсутніми підстави для задоволення позовної вимоги про зобов`язання ГУ НП в Одеській області в особі Київського відділу поліції притягнути до відповідальності відповідачів, оскільки притягнення службових осіб ГУ НП в Одеській області є дискреційним повноваженням керівника.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла такого висновку.

Апеляційний суд наголошує, що у цьому апеляційному провадженні спірним є питання правомірності дій старшого оперуповноваженого підполковника Київського відділу поліції в місті Одесі ГУ НП в Одеській області Шихірева М.О. та старшого оперуповноваженого капітана Київського відділу поліції в місті Одесі ГУ НП в Одеській області Ломова М.М. щодо огляду приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_8 , у ході розгляду (перевірки) заяви ТОВ «БІ ПІ СЕРВІС» від 19 серпня 2020 року № 213 за підписом ОСОБА_6 , яка, як установлено судами попередніх інстанцій, була зареєстрована Київським відділом поліції в місті Одесі ГУ НП в Одеській області в ЖЕО 19 серпня 2020 року за № 255966 та листом начальника СВ Київського відділу поліції в місті Одесі ГУНП в Одеській області майором поліції Папікяном Е.Г. на ім`я начальника Київського ВП в місті Одесі ГУНП в Одеській області полковника поліції ОСОБА_9 скерована для розгляду згідно з Законом № 393/96-ВР та Порядком № 930, або ж в порядку, визначеному Розділом IV КУАП.

Колегія суддів звертає увагу, що частиною другою статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Тож у контексті визначених частиною першою статті 2 КАС України завдань адміністративного судочинства, звернення до суду є способом захисту порушених прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів позивача. Права, свободи та інтереси, які належать конкретній особі (особам) є предметом судового захисту.

За правилами частин першої та другої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій.

Відповідно до частини першої статті 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

З аналізу наведених норм випливає, що саме порушення вимог закону діями/бездіяльністю чи рішеннями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх протиправними в порядку, встановленому КАС України.

У справі за конституційним поданням щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) Конституційний Суд України у Рішенні від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 дав визначення поняттю охоронюваний законом інтерес , який вживається в ряді законів України, у логічно-смисловому зв`язку з поняттям право (інтерес у вузькому розумінні цього слова), який розуміє як правовий феномен, що: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Поняття охоронюваний законом інтерес у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям прав має один і той же зміст.

Отже, оскільки адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав особи у сфері публічно-правових відносин, то для задоволення позову позивач має довести (а суд - під час розгляду справи установити), що позивачеві належать права, свободи або законні інтереси, за захистом яких він звернулася до суду.

Тобто обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

З наведеного випливає, що суд під час розгляду справи повинен встановити факт або обставини, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача - суб`єкта владних повноважень, створення перешкод для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод позивача.

Якщо особа не довела факту порушення особисто своїх прав, свобод чи інтересів, то навіть у разі, якщо дії суб`єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає.

При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.

Аналогічна правова позиція неодноразово викладалася Верховним Судом, зокрема у постановах від 29 червня 2019 року у справі № 855/164/19, від 30 жовтня 2019 року у справі №316/2721/15-а (2-а/316/90/15), від 10 вересня 2020 року у справі 855/46/20, від 11 листопада 2020 року у справі № 640/19903/19, від 26 липня 2021 року у справі № 420/2068/19, від 16 вересня 2021 року у справі № 240/5009/20.

Отже у справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій перш за все повинні були з`ясувати чи порушують оспорювані дії відповідачів 1 та 2 права та(або) законні інтереси позивача у розумінні приписів статті 5 КАС України.

В судовому засіданні позивач зазначав, що йому на праві спільної сумісної власності належать будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , 101/12. Оспорювані дії відповідачів-1 та -2 позивач уважає такими, що порушують його право на недоторканність житла чи іншого володіння. Доводи аналогічного змісту позивач наводив у позовній заяві та у поданому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційні скарги.

Водночас, як установлено судом першої інстанції, у ході розгляду заяви ТОВ «БІ ПІ СЕРВІС» від 19 серпня 2020 року № 213 відповідачами-1 та -2 здійснено огляд приміщень за адресою: : АДРЕСА_7 (в одному з корпусів на четвертому поверсі в каб. № 407; на четвертому поверсі; на першому поверсі цього ж корпусу; на третьому поверсі цього приміщення), господарську діяльність у яких здійснюють ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_5 , відповідно.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що судом першої інстанції не установлено точної адреси приміщень, у яких зазначені суб`єкти господарювання здійснюють господарську діяльність, а також не встановлено, на якій підставі вони користуються відповідними приміщеннями.

На виконання Постанови верховного Суду від 16 грудня 2021 року у даній справі, колегія суддів витребувала відповідні докази у позивача.

На виконання Ухвали апеляційного суду від 26 травня 2022 року про витребування доказів, позивач надав договори оренди спірних приміщень, які свідчать про таке.

ФОП ОСОБА_4 на момент виникнення спірних правовідносин, здіснював свою господарську діяльність в окремому приміщенні, площею 198 кв.м., що є частиною нежитлової будівлі за адресою : АДРЕСА_8 , на підставі Договору найму нерухомості від 11 лютого 2020 року, укладеного зі співвласниками даного приміщення, серед яких є позивач.

ФОП ОСОБА_5 , відповідно до Договір найму нерухомості від 11 лютого 2020 року, укладений між ФОП ОСОБА_5 та тими ж самими особами, що є окремим приміщенням, площею 266 кв. м. за адресою : АДРЕСА_5 , користувалася даним приміщенням для здійснення своєї господарської діяльності.

ФОП ОСОБА_2 здіснював свою господарську діяльність в окремому приміщенні, площею 112.220 кв.м., що є частиною нежитлової будівлі за адресою : АДРЕСА_5 , на підставі Договору найму нерухомості від 11 лютого 2020 року, укладеного зі співвласниками даного приміщення, серед яких є позивач.

ФОП ОСОБА_3 здіснював свою господарську діяльність в окремому приміщенні, площею 229.700 кв.м., що є частиною нежитлової будівлі за адресою : АДРЕСА_5 , на підставі Договору найму нерухомості від 11 лютого 2020 року, укладеного зі співвласниками даного приміщення, серед яких є позивач.

У контексті наведеного, слід урахувати, що заінтересованість повинна мати правовий характер, який виявляється в тому, що рішення суду повинно мати правові наслідки для позивача. Юридична заінтересованість не випливає з факту звернення до суду, а повинна передувати йому. Тому для відкриття провадження у справі недостатньо лише твердження позивача, наведеного у позовній заяві, про порушення права, свободи або законного інтересу. Встановлення відсутності порушеного права (свободи, охоронюваного законом інтересу) чи невідповідності обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, під час розгляду справи по суті є самостійною та достатньою підставою для прийняття судом рішення про відмову в задоволенні позову.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 22 червня 2021 року у справі № 352/2316/17.

Виконання завдань адміністративного судочинства залежить від встановлення адміністративним судом у справі об`єктивної істини та правильного застосування норм матеріального та процесуального права. Для цього частина четверта статті 9 КАС України покладає на суд обов`язок вживати передбачені законом заходи, необхідні для правильного з`ясування всіх обставин справи. Дієвість адміністративного судочинства залежить від того, наскільки повно і всебічно будуть підтверджені доказами обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Принцип всебічного, повного та об`єктивного дослідження доказів судом при розгляді адміністративної справи закріплений частиною першою статті 90 КАС України. Зазначений принцип передбачає, зокрема, всебічну перевірку доводів сторін, на які вони посилаються в підтвердження своїх позовних вимог чи заперечень на позов.

Виходячи із змісту принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі в адміністративному судочинстві саме на суд покладається обов`язок визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі позовних вимог та заперечень; з`ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів для виявлення та витребування доказів.

Однак аналіз змісту судового рішення суду першої інстанції свідчить, що судом у цій справі не надавалася правова оцінка питанню наявності або відсутності порушеного права, свободи та(або) законного інтересу позивача оспорюваними діями відповідачів-1 та -2.

Указані обставини мають істотне значення для правильного вирішення спору.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи позивача є абстрактними, не містять жодного обгрунтування негативного впливу оскаржуваного рішення на конкретні реальні індивідуально виражені права, свободи чи інтереси позивача. Це свідчить про відсутність предмету захисту у суді, адже позивачем не визначено права, свободи чи інтересу, які мають бути захищені (поновлені) у судовому порядку, що фактично вказує на безпредметність заявленого позову.

Позивач не визначив, з яким конкретним матеріальним або нематеріальним благом пов`язаний його інтерес та що цей інтерес належить саме позивачу. Безпосередньо позивач не є потерпілим від оскаржуваного рішення, оскільки воно не спричинило суттєвого негативного впливу саме на позивача і він не зазнав жодної реальної шкоди.

Зазначені обставини не свідчать про очевидну відсутність у позивача матеріально-правової заінтересованості і були встановлені лише під час апеляційного розгляду справи. Встановлення відсутності матеріально-правової заінтересованості позивача є самостійною і достатньою підставою для відмови у задоволенні позову.

З цього приводу колегія суддів звертає увагу, що з`ясування матеріально-правової заінтересованості позивача передує розгляду питання щодо протиправності дій, котра оскаржується. Відсутність матеріально-правової заінтересованості позивача є підставою для відмови у задоволенні позову незалежно від правомірності чи неправомірності оскарженого рішення, дії чи бездіяльності. Відтак, висновки суду щодо протиправної дії, не мають самостійного правового значення.

Водночас, оскільки вони вплинули на правильність остаточного висновку про часткове задоволення позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні позову з вищенаведених підстав.

Крім того, колегія суддів зазначає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з інших мотивів, ніж ті, які наведені відповідачами в апеляційних скарга, тому апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Приписами статті 242 КАС України закріплено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом (частини перша-четверта).

У відповідності до ст. ст. 315, 317 КАС України суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю і ухвалити нове судове рішення на підставі неправильного застосування норм матеріального права.

З урахуванням наведеного, враховуючи позицію апеляційного суду щодо відмови в задоволенні позовних вимог, судові витрати в силу ст. 139 КАС України, розподілу між сторонами не підлягають.

Керуючись ст. ст. 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційні скарги Головного управління Національної поліції в Одеській області та старшого оперуповноваженого підполковника Київського відділу поліції в місті Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області Шихірева Максима Олексійовича задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до старшого оперуповноваженого підполковника Київського відділу поліції в місті Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області Шихірева Максима Олексійовича, старшого оперуповноваженого капітана Київського відділу поліції в місті Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області Ломова Максима Михайловича, Головного управління Національної поліції в Одеській області в особі Київського відділу поліції в місті Одесі, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю БІ ПІ СЕРВІС, про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,-скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 07 червня 2022р.

Головуючий суддя Стас Л.В.Судді Шеметенко Л.П. Турецька І.О.