Постанова

від 22.06.2022 по справі 369/11905/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Головуючий у І інстанції Дубас Т.В.

Провадження №22-ц/824/5184/2022 Доповідач у ІІ інстанції Матвієнко Ю.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2022 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Матвієнко Ю.О.,

суддів: Гуля В.В., Мельника Я.С.,

при секретарі: Ковтун М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 грудня 2021 року та на додаткове рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Громадської організації «Садівницьке товариство «Стави», треті особи: Приватне акціонерне товариство «Київобленерго», ОСОБА_3 , про визнання рішення недійсним, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із позовною заявою, в якій просили визнати недійсним рішення Правління ГО «Садівницьке товариство «Стави»№ 09-02/2019 від 01.03.2019 у частині відключення електроустановок, розташованих на земельній ділянці, кадастровий номер 3222483200:04:001:0086, що належить на праві власності ОСОБА_1 , та на земельній ділянці, кадастровий номер 3222483200:04:001:0253, що належить на праві власності ОСОБА_2 ; визнати протиправними дії голови та Правління ГО «Садівницьке товариство «Стави» щодо відключення електроустановок, розташованих на земельній ділянці, кадастровий номер 3222483200:04:001:0086, що належить на праві власності ОСОБА_1 , та на земельній ділянці, кадастровий номер 3222483200:04:001:0253, що належить на праві власності ОСОБА_2 ; зобов`язати ГО «Садівницьке товариство «Стави» відновити електропостачання вказаних установок на земельних ділянках, що належать ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , та стягнути з відповідача на користь кожного позивача по 20 000 грн. моральної шкоди.

Обгрунтовуючи позов, позивачі посилались на те, що вони є власниками земельних ділянок, що знаходяться на території Громадської організації «СТ «Стави» в межах Забірської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

Позивачі протягом 15 років були членами ГО «Садівницьке товариство «Стави», сплачували всі потрібні внески, брали участь та платили пайові внески на електрифікацію та газифікацію, облаштування доріг на території ГО СТ «Стави», проте, у зв`язку з непрозорістю діяльності керівництва Громадської організації «СТ «Стави» на чолі з головою товариства ОСОБА_3 , позивачі разом з іншими садоводами-членами громадської організації 04.11.2018 року подали колективну заяву про добровільний вихід з громадської організації на підставі п.п. 5.5; 5.8.1; 6.1.17 Статуту організації.

24.01.2019 року позивачі надіслали відповідачу заяви з проханням заключити з кожним із них договір на право користування спільною сумісною власністю у місячний термін, як зазначено у п. 5.12 Статуту Громадської організації «СТ «Стави», оскільки Статутом відповідача не передбачено іншого варіанту вирішення питання про участь у витратах об`єктів інфраструктури з боку колишніх членів цієї громадської організації.

Натомість, голова товариства ОСОБА_3 відмовився станом на день подання позовної заяви укладати з кожним із позивачів такі договори.

При цьому, відповідачем було запропоновано підписати заяву про приєднання до умов Договору про участь у витратах на утримання об`єктів загального користування, окрім електромережі.

01.03.2019 року позивачем ОСОБА_1 було надано заперечення до проекту Договору про участь у витратах на утримання об`єктів загального користування (крім електромережі) та було надано відповідачу проект Договору на право користування спільною сумісною власністю для обговорення та подальшого підписання між кожним із позивачів та відповідачем.

У відповідь на подані заперечення та проект Договору, надані позивачами від 01.03.2019 року, Правління ГО СТ «Стави» прийняло рішення, оформлене протоколом №09-03/2019 від 23.05.2019 року про те, що запропонований позивачами Договір на право користування спільною сумісною власністю суперечить та несе загрозу Товариству (пункт 2.2.2 про підключення електроустановок, які розташовані на ділянках позивачів, до електромережі товариства).

В подальшому, позивачі неодноразово зверталися до голови товариства, правління та голови ревізійної комісії із заявами про укладення з ними Договору на користування спільною сумісною власністю, однак голова товариства відмовляється укладати такий договір, при тому, що позивачі не відмовляються і надалі сплачувати кошти за користування спільною інфраструктурою.

Після подання позивачами індивідуальних заяв про добровільний вихід з ГО СТ «Стави», на їх адресу з боку керівництва ГО СТ «Стави» стали систематично надходити погрози про відключення їхніх електроустановок від електропостачання, почався тиск та розпочались неправомірні дії.

У зв`язку із такими діями відповідача позивачі були вимушені звернутися 04.02.2019 року із заявою до Забірської сільської ради про врегулювання питання подальшого користування електромережею садового товариства. Виконавчий комітет Забірської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області прийняв рішення від 21.03.2019 року за № 442, у якому рекомендував голові Громадської організації «СТ «Стави» ОСОБА_3 в своїй діяльності керуватися нормами чинного законодавства України та звернутися до ПрАТ "Київобленерго" Васильківського РП з метою отримання роз`яснення щодо порядку обмеження чи припинення електропостачання, а також про спільне використання технологічних мереж.

Не зважаючи на вищевикладене, 05.04.2019 року електроустановки, розміщені на земельних ділянках, що належать позивачам, було від`єднано від електромережі згідно з рішенням Правління від 01.03.2019 року, оформленим протоколом від 01.03.2019 року № 09-02/2019. При цьому, від`єднання здійснювалось у п`ятницю о 18 год. 20 хв., без попереднього припису-попередження із зазначенням дати від`єднання, без особистої присутності, без складання акту із зазначенням показників лічильників на момент від`єднання, не зважаючи на те, що на момент відключення ОСОБА_1 мав переплату за користування електричною енергією, і жоден із позивачів не мав заборгованості за використану електричну енергію.

Самовільне відключення земельних ділянок позивачів від електричної енергії, як порушення, були зафіксовані працівниками Києво-Святошинського відділу поліції ГУНП в Київській області, а за фактом протиправних дій з боку Голови ГО СТ «Стави» за зверненням позивачів було розпочато досудове розслідування за ст. 365 КК України (самоуправство).

Позивачі у позові зазначили, що на території ГО СТ «Стави» відсутній централізований водопровід, тому у кожного позивача на земельній ділянці облаштована свердловина і внаслідок відключення позивачів від електропостачання вони не можуть обробляти свої ділянки, так як не мають доступу до води, також на випадок пожежі вони позбавлені можливості її гасіння.

09.08.2020 року позивачі звернулися до відповідача із заявами про укладення договорів на підставі Типового договору про постачання та розподіл електричної енергії на території колективного побутового споживача у відповідності до Правил роздрібного ринку електричної енергії, які затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 року № 312 та Про затвердження змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 18.07.2019 року № 1525.

Відповідне звернення було направлено позивачами також і до Приватного акціонерного товариства «Київобленерго» і до Забірської сільської ради як органу місцевого самоврядування, для інформації. Станом на час звернення позивачів до суду відповідей по суті їхнього звернення не було надано.

Позивачі, обґрунтовуючи свої вимоги, посилались на те, що безпосередньо Правилами роздрібного ринку електричної енергії визначено можливість, умови та порядок укладення між позивачами, які припинили членство у ГО СТ «Стави», відповідачем та ПрАТ «Київобленерго» трьохстороннього договору, що надасть позивачам можливість користуватись електричною енергією та в повній мірі відповідатиме нормам чинного законодавства щодо правового статусу відповідача, як колективного побутового споживача електричної енергії.

Відключення позивачів від електричної мережі грубо порушує конституційне право власності та носить дискримінаційний характер, оскільки, на думку позивачів, електроустановки, розташовані на їхніх земельних ділянках, були відключені від електропостачання саме у зв`язку із їх добровільним виходом із членів ГО СТ «Стави».

Позивачі вказували, що відповідач у своєму рішенні від 01.03.2019 року посилався на негативні наслідки у взаємовідносинах з ДФС України, разом з тим Головне управління ДФС у Київській області у відповідь на запит позивачів від 18.04.2019 року зазначило, що згідно з п.п. 133.4.2, 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків та утримання такої організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Крім того, відповідно до положень Правил роздрібного ринку електричної енергії відключення споживачів електричної енергії можливе за умови наявності підстави, передбаченої Правилами. При цьому, відповідач не навів жодної із таких підстав, відключаючи електроустановки позивачів від електричної енергії. Позивачі ж у належний спосіб виконували свої обов`язки, будучи споживачами електричної енергії, в тому числі, здійснювали попередню оплату електричної енергії на користь відповідача до фактичного її споживання. При цьому, відповідач не направив попередження позивачам про відключення від електричної мережі, як того вимагають Правила роздрібного ринку електричної енергії, і тим самим порушив права позивачів, як споживачів електричної енергії.

Вищенаведені обставини, на думку позивачів, свідчать про незаконність рішення Правління ГО СТ «Стави» від 01.03.2019 року в частині відключення електроустановок позивачів від електричної мережі, що є підставою для висновку про визнання цього рішення неправомірним та зобов`язання відповідача відновити електропостачання до електроустановок, розташованих на земельних ділянках, що належать позивачам.

Крім того, позивачі у позові посилались на те, що у зв`язку із позбавленням їх права користуватися електричною мережею, на улаштування та обслуговування якої вони інвестували власні кошти, будучи членами товариства, дискримінацією з боку голови товариства, постійним цькуванням та залякуванням з боку зазначеної посадової особи, що передували відключенню електромережі, кожному із позивачів була завдана моральна шкода, адже вони та члени їх сімей пережили та продовжують переживати тяжкі душевні страждання. Розмір моральної шкоди, завданої кожному із позивачів, останні оцінили у 20 000 грн., про стягнення яких з відповідача просили суд.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 грудня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.

Після ухвалення рішення до Києво-Святошинського районного суду Київської області від представника ГО «СТ «Стави» - адвоката Безпалюк Н.В., надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій представник відповідача просила вирішити питання про відшкодування витрат, понесених на оплату професійної правничої допомоги, та стягнути з позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь відповідача ГО «СТ «Стави» суму в розмірі 33 510 грн. 00 коп.

Додатковим рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 грудня 2021 року заяву ГО «СТ «Стави» про ухвалення додаткового рішення задоволено.

Ухвалено у справі додаткове рішення.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ГО «СТ «Стави» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16 755 грн. 00 коп.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ГО «СТ «Стави» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16 755 грн. 00 коп.

Не погоджуючись з рішенням та додатковим рішенням суду, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали на них апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просили рішення суду та додаткове рішення суду скасувати та ухвалити по справі нове судове рішення, яким їхні позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Обгрунтовуючи скаргу, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 посилались на те, що судом неправильно встановлені обставини, які мають значення для справи, неправильно їх досліджено та відповідно надано невірну оцінку наявним у справі доказам. Зокрема, на час відключення позивачів від електромережі не існувало ніяких рішень відповідача про заборону приєднання до його електромереж не членів, з підстав критично можливої потужності електромережі.

Також, у своєму рішенні суд посилається на постанову Верховного Суду від 06.04.2020 року у справі № 707/883/17, однак законодавство, що підлягало застосуванню в справі № 707/883/17 та в даній справі є відмінним, оскільки Правила користування електричною енергією (ПКЕЕ) від 26.07.1999 року втратили чинність 14.03.2018 року. В даній же справі на момент прийняття рішення про відключення позивачів від електроустановок (01.03.2019 року) та фактичного відключення (05.04.2019 року) вже діяли Правила роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ), прийняті НКРЕКП від 14.03.2018 року за №312. Відрізняється також і зміст Статутів: у справі № 707/883/17 в Статуті зазначено, що електроенергія надається тільки членам організації, а в Статуті ГО «СТ «Стави» не відображено взаємозв`язку між членством (не членством) у даній організації та наданням електричної енергії до садового будинку. При підключенні до електромережі ГО «СТ «Стави», технічні умови про приєднання електроустановок до електричних мереж ГО «СТ «Стави» надавалися власникам ділянок, а не членам ГО.

Крім цього, в матеріалах справи відсутні будь-які докази (технічна документація), які б підтверджували відсутність необхідної потужності електричної мережі відповідача для приєднання до неї електроустановок позивачів без порушення нормативних вимог щодо надійності електропостачання.Відповідний факт може бути підтверджений тільки Енергопостачальною організацією. Разом з тим, таких підтверджень третя особа не надавала.Більш того, позивачі, будучи членами ГО «СТ «Стави», вже були під`єднані до електричної мережі відповідача, і відповідно на час їх членства відсутні будь-які документи щодо порушення нормативних вимог щодо надійності електропостачання, пов`язаної з кількістю членів Садового товариства.

Також позивачі у апеляційній скарзі посилаються на те, що у рішенні Правління відповідача від 01.03.2019 року про відключення позивачів від електромережі зазначено, що підставою для прийняття такого рішення є негативні наслідки у взаємовідносинах з Державною фіскальною службою, що абсолютно суперечить вимогам Закону, та не може бути підставою для прийняття такого рішення.

Крім цього, судом не було взято до уваги, що оскаржуване рішення Правління ГО «СТ «Стави» від 01.03.2019 року прийняте з перевищенням повноважень та з порушенням Статуту відповідача, оскільки визначення порядку та способів реалізації права власності та здійснення контролю за її реалізацією безпосередньо відноситься до повноважень Загальних зборів, а не до повноважень Правління. В той же час, на Правління покладається організація виконання рішень Загальних зборів, а рішення щодо відключення електроустановок позивачів Загальними зборами не приймалось.

В якості підстав для скасування додаткового рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 грудня 2021 року, позивачі у скарзі посилались на неврахування судом неточностей та розбіжностей у розрахунках наданих робіт (послуг) адвокатом Безпалюк Н.В., що в цілому значно збільшило суму надання правничої допомоги. При цьому, під час визначення суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін, що судом зроблено не було.

У відзиві на апеляційну скаргу, що надійшов від представника відповідача ГО «СТ «Стави» - адвоката Безпалюк Н.В., остання просила залишити скаргу позивачів без задоволення, а рішення суду та додаткове рішення суду - без змін, як такі, що ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

В судовому засіданні позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримали та просили про її задоволення з викладених у ній підстав.

Представник відповідача ГО «СТ «Стави» - адвокат Безпалюк Н.В. в апеляційному суді проти задоволення апеляційної скарги позивачів заперечила та просила залишити скаргу без задоволення, а рішення суду та додаткове рішення суду - без змін з підстав, викладених у відзиві на скаргу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та додаткового рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги позивачів, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно вимог ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З матеріалів справи вбачається, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є власниками земельних ділянок з цільовим призначенням для ведення садівництва, які розташовані на території Громадської організації СТ «Стави» в межах Забірської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (том 1, а.с.17, 18).

Згідно заяви ОСОБА_1 від 24 січня 2019 року він згідно з п.п. 1.1, 5.5, 5.8.1 Статуту ГО «СТ «Стави» заявляє про свій вихід з 04 листопада 2018 року із ГО «СТ «Стави» за власним бажанням та просить заключити з ним договір у місячний термін на право користування колективною (сумісною) власністю, як зазначено у Статуті (п.5.12) (том 1, а.с.34).

Згідно заяви ОСОБА_2 від 29 грудня 2018 року вона згідно з п.п. 1.1, 5.5, 5.8.1 Статуту ГО «СТ Стави» заявляє про свій вихід з 01 січня 2019 року із ГО «СТ «Стави» за власним бажанням та просить заключити з нею договір у місячний термін на право користування колективною (сумісною) власністю, як зазначено у Статуті (п.5.12) (том 1, а.с.35).

Разом із тим, договори на право користування колективною (сумісною) власністю із позивачами укладені не були.

При цьому, відповідачем було запропоновано підписати заяву про приєднання до умов Договору про участь у витратах на утримання об`єктів загального користування, окрім електромережі (том 1, а.с.36-40).

01.03.2019 року позивачем ОСОБА_1 було надано заперечення до проекту Договору про участь у витратах на утримання об`єктів загального користування (крім електромережі) (том 1, а.с.41) та було надано відповідачу проект Договору на право користування спільною сумісною власністю для обговорення та подальшого підписання між кожним із позивачів та відповідачем (том 1, а.с.42-43).

У відповідь на подані заперечення та проект Договору, надані позивачами від 01.03.2019 року, Правління ГО СТ «Стави» прийняло рішення, оформлене протоколом №09-03/2019 від 23.05.2019 року про те, що запропонований позивачами Договір на право користування спільною сумісною власністю суперечить та несе загрозу Товариству (пункт 2.2.2 про підключення електроустановок, які розташовані на ділянках позивачів, до електромережі товариства).

Відповідно до витягу з протоколу №09-02/2019 від 01 березня 2019 року засідання правління ГО СТ «Стави» було вирішено: враховуючи заяви ОСОБА_1 від 24.01.2019 року та ОСОБА_2 від 29.12.2018 року про вихід із складу членів ГО СТ «Стави» за власним бажанням зобов`язати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 погасити борги перед ГО СТ «Стави», наявні станом на 01.03.2019 року; рекомендувати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 оформити договірні відносини з електропостачальною компанією на поставку електроенергії; керуючись п. 5.11 Статуту ГО СТ «Стави» та враховуючи негативні наслідки у взаємовідносинах Товариства, як юридичної особи, з Державною фіскальною службою України, які настануть у випадку поставки електроенергії власникам земельних ділянок, які не є членами товариства, відключити електроустановки, розташовані на земельних ділянках, що належать ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , від електромережі ГО СТ «Стави» (том 1, а.с.52, 53).

Рішенням виконкому Забірської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області № 442 від 21.03.2019 року було рекомендовано голові ГО СТ «Стави» у своїй діяльності керуватись нормами чинного законодавства України та укладеними договорами, в тому числі договором на постачання електричної енергії. Рекомендовано голові відповідача звернутись до ПрАТ «Київобленерго» Васильківський РП з метою отримання роз`яснень щодо порядку обмеження чи припинення електропостачання, а також про спільне використання технологічних мереж (том 1, а.с.51).

Згідно з Актами №№ 1, 2 про відключення від електроенергії електроустановки позивачів було відключено від електромережі ГО СТ «Стави» 05.04.2019 року о 18:30 (том 1, а.с.145, 146).

Листами, затвердженими Правлінням ГО «СТ «Стави» 23.05.2019, протокол № 09-03/2019, відповідач повідомив позивача ОСОБА_1 , що договір про участь у витратах на утримання об`єктів загального користування є договором приєднання, запропонував подати відповідну заяву про приєднання до цього договору, повідомив, що запропонований позивачем проект договору було визнано Правлінням таким, що несе загрозу інтересам товариства, в частині приєднання електроприладів позивача до електромережі відповідача.

Позивачі 09.08.2020 та 20.08.2020 звертались до відповідача з пропозицією заключити типовий договір про постачання та розподіл електричної енергії на території колективного побутового споживача.

З витягу з протоколу № 1 засідання Правління відповідача від 28.01.2021 року вбачається, що було прийнято рішення про заборону з 01.02.2021 року приєднання до електромереж Товариства електроустановок, розташованих на ділянках, які станом на 01.02.2021 року не були підключені до електромереж Товариства, оскільки дозволена потужність споживання електричної енергії Товариством становить 70 кВт, що є критично можливою для існуючих споживачів на території Товариства і що одночасно унеможливлює підключення до електромереж Товариства нових споживачів без збільшення договірної дозволеної потужності (том 2, а.с.15).

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що рішення та дії відповідача про відключення електроустановок позивачів від електромережі товариства є правомірними, оскільки позивачі перестали бути членами ГО СТ «Стави», а зобов`язати відповідача приєднати електроустановки позивачів до електромережі товариства неможливо у зв`язку із відсутністю необхідної потужності електричної мережі відповідача для підключення.

Однак з вищенаведеними висновками суду погодитись не можна, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ГО СТ «Стави» утворена у 1992 році в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність неприбуткових організацій, здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, Закону України «Про громадські об`єднання», Земельного кодексу України, інших актів чинного законодавства України та Статуту на принципах добровільності, самоврядності, рівності перед законом, відсутності майнового інтересу її членів, прозорості, відкритості та публічності.

Частинами 1, 5, 6 статті 3 Закону України «Про громадські об`єднання» визначено, що громадські об`єднання утворюються і діють на принципах: 1) добровільності; 2) самоврядності; 3) вільного вибору території діяльності; 4) рівності перед законом; 5) відсутності майнового інтересу їх членів (учасників); 6) прозорості, відкритості та публічності. Рівність перед законом передбачає, що громадські об`єднання є рівними у своїх правах та обов`язках відповідно до закону з урахуванням організаційно-правової форми, виду та/або статусу такого об`єднання. Відсутність майнового інтересу передбачає, що члени (учасники) громадського об`єднання не мають права на частку майна громадського об`єднання та не відповідають за його зобов`язаннями. Доходи або майно (активи) громадського об`єднання не підлягають розподілу між його членами (учасниками) і не можуть використовуватися для вигоди будь-якого окремого члена (учасника) громадського об`єднання, його посадових осіб (крім оплати їх праці та відрахувань на соціальні заходи).

Частиною 1 ст. 24 Закону України «Про громадські об`єднання» встановлено, що громадське об`єднання зі статусом юридичної особи для виконання своєї статутної мети (цілей) має право володіти, користуватися і розпоряджатися коштами та іншим майном, яке відповідно до закону передане такому громадському об`єднанню його членами (учасниками) або державою, набуте як членські внески, пожертвуване громадянами, підприємствами, установами та організаціями, набуте в результаті підприємницької діяльності такого об`єднання, підприємницької діяльності створених ним юридичних осіб (товариств, підприємств), а також майном, придбаним за рахунок власних коштів, тимчасово наданим у користування (крім розпорядження) чи на інших підставах, не заборонених законом.

Згідно Статуту ГО «СТ «Стави», затвердженого загальними зборами товариства 26 листопада 2016 року, членство у товаристві припиняється у випадку виходу із товариства за власним бажанням (п.5.8.1 Статуту). Згідно п.6.1.17 Статуту член товариства має право припиняти членство в товаристві.

Розділ 6.3 Статуту ГО «СТ «Стави» передбачає відповідальність члена товариства.

У разі невиконання членом товариства вимог Статуту Товариства, рішень Правління або Загальних Зборів Товариства, він попереджається Правлінням у письмовій формі про необхідність усунення порушень в місячний термін (п.6.3.1. Статуту). При ігноруванні попередження, Правління Товариства наділяється повноваженнями відключити ділянку від електромережі Товариства до усунення порушень. Якщо порушення не буде усунуто, то питання виноситься на Загальні Збори для прийняття остаточного рішення аж до виключення порушника із членів Товариства (п. 6.3.2 Статуту).

Таким чином, згідно Статуту Правління товариства має повноваження відключити ділянку від електромережі лише у випадку неусунення членом товариства у місячний термін порушення вимог Статуту, рішень Правління або Загальних Зборів, про що він має бути повідомлений у письмовій формі.

При цьому, в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не виконували за період їх членства у товаристві вимоги Статуту Товариства, рішення Правління або Загальних Зборів Товариства, наслідком чого мало б бути надіслання їм попередження про усунення порушень, і лише у випадку неусунення порушень після отримання попередження - відключення ділянок від електромережі.

Підстава ж для відключення електроустановок, розташованих на земельних ділянках, що належать ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , від електромережі ГО «СТ «Стави», зазначена у рішенні Правління №09-02/2019 від 01.03.2019 року - негативні наслідки у взаємовідносинах Товариства, як юридичної особи, з Державною фіскальною службою України, які настануть у випадку поставки електроенергії власникам земельних ділянок, які не є членами товариства, - положеннями Статуту ГО СТ «Стави» не передбачена.

Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, регулюються Законом України "Про ринок електричної енергії", Кодексом систем розподілу, затвердженим Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року № 310, та Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року № 312.

Згідно з підпунктом 1.1.2. глави 1.1. розділу І Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року за № 312, побутовий споживач - індивідуальний побутовий споживач (фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність) або колективний побутовий споживач (юридична особа, створена шляхом об`єднання фізичних осіб - побутових споживачів, яка розраховується за електричну енергію за показами загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб, що не включають професійну та/або господарську діяльність).

Взаємовідносини та розрахунки в умовах колективного побутового споживача визначені главою 10.2. розділу Х Правил.

Відповідно до підпункту 10.2.5. глави 10.2. розділу Х Правил, закупівля електричної енергії та розподіл здійснюються за рахунок коштів споживачів колективного побутового споживача. Умови використання електричної енергії, розрахунків за неї, умови технічного забезпечення електропостачання електроустановок споживачів колективного побутового споживача, утримання та обслуговування технологічних електричних мереж колективного побутового споживача регулюються установчими документами та/або укладеними в установленому законодавством порядку договорами між споживачами колективного побутового споживача та колективним побутовим споживачем щодо розподілу та постачання електричної енергії в межах колективного побутового споживача.

Згідно підпункту 10.2.11. глави 10.2. розділу Х Правил, електроустановки споживачів колективного побутового споживача та споживачів на території колективного побутового споживача, які не дотримуються умов договорів, укладених згідно з вимогами цих Правил з постачальником електричної енергії або колективним побутовим споживачем, підлягають відключенню від електричних мереж колективного побутового споживача.

На вимогу постачальника електричної енергії колективний побутовий споживач зобов`язаний відключити електроустановки споживача на території колективного побутового споживача у порядку, встановленому цими Правилами. Колективний побутовий споживач у випадку відключення споживача на території колективного побутового споживача за заявою постачальника електричної енергії виконує дії, передбачені цими Правилами для оператора системи.

Відповідно до підпункту 7.5. пункту 7 Правил, припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється електропостачальником за умови попередження споживача у не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня відключення у разі заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію відповідно до умов договору з електропостачальником; недопущення уповноважених представників електропостачальника до розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що розташовані на території споживача.

Для споживача, який у встановленому законодавством порядку визнаний банкрутом, припинення повністю або частково постачання електричної енергії у зв`язку з відповідною заборгованістю здійснюється без попередження у разі наявності від`ємного сальдо на особовому рахунку згідно з показаннями засобу комерційного обліку, крім випадків, коли такий споживач, щодо якого в установленому порядку вживаються заходи для запобігання банкрутству, здійснює своєчасний розрахунок поточної плати за спожиту електричну енергію, а погашення його заборгованості включено до заходів щодо забезпечення вимог кредиторів.

Попередження про припинення повністю або частково постачання (розподілу або передачі) електричної енергії оформлюється після встановлення факту наявності підстав для вчинення вказаних дій та надається споживачу окремим письмовим повідомленням, у якому зазначаються підстава, дата і час, з якого електропостачання буде повністю або частково припинено, прізвище, ім`я, по батькові, підпис відповідальної особи, якою оформлено попередження.

Датою отримання таких попереджень буде вважатися дата їх особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв`язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим листом).

Попередження про припинення постачання електричної енергії може надаватись споживачу в інший спосіб, передбачений договором з електропостачальником та договором з оператором системи або додатками до нього.

Якщо підставою для припинення постачання електричної енергії є заборгованість споживача перед відповідним учасником роздрібного ринку, у попередженні про припинення постачання електричної енергії додатково зазначається сума заборгованості за відповідним договором та період, за який ця заборгованість виникла.

У разі усунення споживачем в установлений строк порушень, що завчасно (до дня відключення) підтверджується належним чином, постачання електричної енергії споживачу не припиняється.

Оператор системи протягом одного робочого дня після надання споживачу попередження про припинення електроживлення повідомляє про це електропостачальника споживача та адміністратора комерційного обліку. У разі отримання оператором системи від електропостачальника звернення щодо відключення електроустановки споживача оператор системи має повідомити адміністратора комерційного обліку про отримання відповідного звернення протягом дня його отримання.

За таких обставин і правових підстав, колегія суддів виходить з того, що припиненню постачання електричної енергії (відключення) має передувати письмове повідомлення споживачу у якому зазначаються підстава, дата і час, з якого електропостачання буде повністю або частково припинено, прізвище, ім`я, по батькові, підпис відповідальної особи, якою оформлено попередження. Датою отримання таких попереджень буде вважатися дата їх особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв`язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим листом), якщо інше не встановлено договором з електропостачальником та договором з оператором системи або додатками до нього.

Згідно п.п. 1.1, 1.2 Договору про постачання електричної енергії № 0304 від 01.06.2017 року, укладеного ПАТ «Київобленерго» в особі заступника начальника Васильківського РП Воронцова Д.О. (Постачальник) та Громадською організацією «Садівницьке товариство «Стави» (Споживач) (том 1, а.с.131-136), Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з дозволеною потужністю 70 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами цього Договору. Приєднана потужність у точці підключення становить 70,0 кВт. Точка продажу електричної енергії встановлюється Сторонами згідно «Акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін» та зазначається в Додатку №1 «Загальна однолінійна схема електропостачання», що є невід`ємною частиною даного договору.

Підпунктом 8.1.2 п. 8 Договору визначено, що Споживач передає електричну енергію субспоживачам, перелік яких визначений у Додатку № 1 «Загальна однолінійна схема електропостачання» у межах договірної величини потужності та в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього Договору.

Згідно із підпунктом 8.1.5 пункту 8 цього Договору, Споживач має право приєднувати нових субспоживачів до власних технологічних електричних мереж у межах дозволеної потужності. У таких випадках дозволена потужність Споживача за цим Договором має бути зменшена на величину приєднаної потужності нових субспоживачів.

Відповідно до підпункту 8.1.6. пункту 8 Договору, у разі заборгованості субспоживача за електричну енергію на вимогу Постачальника Споживач відключає електроустановки цього субспоживача у терміни, які доводяться Споживачеві Постачальником відповідним розпорядженням, або після складання відповідного акта надає можливість Постачальнику відключити електроустановки цього субспоживача.

Отже, апеляційним судом встановлено, що відключення електроустановки субспоживача ГО «СТ «Стави» (припинення електропостачання) відповідно до Договору № 0304 від 01.06.2017 року можливе лише у разі заборгованості субспоживача за електричну енергію або самим товариством, як споживачем за відповідним розпорядженням Постачальника електричної енергії або ж Постачальником електричної енергії після складання відповідного акта садовим товариством.

При цьому слід зазначити, що відключення електроустановок, розташованих на земельних ділянках позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , відбулось не у зв`язку із наявністю у них заборгованості по спожитій електроенергії, а у зв`язку із негативними наслідками у взаємовідносинах Товариства, як юридичної особи, з Державною фіскальною службою України, які настануть у випадку поставки електроенергії власникам земельних ділянок, які не є членами товариства, як про це зазначено в оскаржуваному рішенні Правління товариства №09-02/2019 від 01.03.2019 року.

Зважаючи на те, що підстава відключення електроустановок, розташованих на земельних ділянках позивачів, не передбачена ні положеннями Статуту ГО «СТ «Стави», ні Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року № 312, ні умовами Договору про постачання електричної енергії № 0304 від 01.06.2017 року, укладеного ПАТ «Київобленерго» в особі заступника начальника Васильківського РП Воронцова Д.О. (Постачальник) та Громадською організацією «Садівницьке товариство «Стави» (Споживач), рішення Правління ГО СТ «Стави» за № 09-02/2019 від 01.03.2019 року в частині відключення електроустановок, розташованих на земельних ділянках позивачів, не може вважатися законним та підлягає скасуванню.

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, вдався до оцінки порядку підключення та правового оформлення відносин особи, яка вийшла з членів товариства, з товариством та енергопостачальником, не проаналізувавши натомість законність підстави такого відключення та не з`ясувавши, чи передбачена така підстава у Статуті, Договорі про постачання електричної енергії або нормативних актах, які врегульовують спірні правовідносини. При цьому, висновок суду про законність рішення Правління від 01.03.2019 року про відключення від електромережі з підстав припинення позивачами членства у товаристві та неоформлення ними у встановленому порядку відносин з енергопостачальником з приводу користування електроенергією, не відповідає вимогам закону та обставинам справи, оскільки Правління в даній ситуації діяло не в межах повноважень та не на підставі положень Статуту, умов Договору про постачання електричної енергії № 0304 від 01.06.2017 року та положень Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року № 312.

Таким чином, оскільки колегією суддів встановлено незаконність підстави відключення електроустановок, розташованих на земельних ділянках позивачів, від електромережі відповідача, а також недотримання порядку такого відключення, дії відповідача з відключення електроустановок позивачів від електромережі ГО «СТ «Стави» безумовно порушують права позивачів та підлягають визнанню неправомірними, як і рішення Правління товариства від 01.03.2019 року в частині відключення електроустановок, розташованих на земельних ділянках позивачів.

Щодо вимоги позивачів про зобов`язання відповідача відновити електропостачання електроустановок, розташованих на їх земельних ділянках, то ця вимога є похідною від вимоги позивачів про визнання незаконними дій ГО «СТ «Стави» щодо відключення електроустановок позивачів від електричних мереж товариства.

Тому, зважаючи на те, що вимоги позивачів про визнання протиправними дій та рішення правління товариства щодо відключення електроустановок позивачів від електромереж відповідача підлягають задоволенню, підлягає задоволенню також і вимога позивачів про зобов`язання відповідача відновити незаконно відключене електропостачання. При цьому, колегія суддів бере до уваги наступні правові висновки.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод визнається право на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний спосіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Згідно із рішенням Європейського суду з прав людини від 29.06.2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" (пункт 77) засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31.07.2003 року у справі "Дорани проти Ірландії", зазначено що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припинення порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

За таких обставин, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Згідно правової позиції Конституційного Суду України у рішенні від 30.01.2003 № 3-рп/2003, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Виходячи із вищезазначеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що ефективним способом захисту, який поновить порушене право позивачів, є зобов`язання відповідача відновити електропостачання електроустановок, розташованих на належних позивачам земельних ділянках.

Щодо вимоги позивачів про відшкодування завданої їм моральної шкоди, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та непов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Таким чином, частина перша статті 1167 ЦК України встановлює загальне правило, відповідно до якого відповідальність за заподіяння моральної шкоди настає за наявності загальної підстави - наявності моральної (немайнової) шкоди, а також за наявності всіх основних умов відповідальності, а саме: неправомірної поведінки, причинного зв`язку та вини заподіювача.

При цьому обов`язок доведення підстав для стягнення моральної шкоди покладається на позивача, який порушує питання про відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З матеріалів справи вбачається, що позивачами суду не надано належних, допустимих та достовірних доказів наявності підстав для відшкодування завданої їм моральної шкоди, оскільки ними не доведено сам факт настання моральної (немайнової) шкоди у зв`язку із відключенням їхніх електроустановок від електромережі відповідача.

Таким чином, зважаючи на недоведеність позивачами вимоги про відшкодування моральної шкоди за рахунок відповідача, ці вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволенню не підлягають.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Оскільки судом при ухваленні рішення допущено неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, наслідком чого стало ухвалення помилкового рішення про відмову в позові, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України з ухваленням по справі нового рішення про задоволення позову в частині визнання неправомірними дій та рішення відповідача про відключення електроустановок позивачів від електромережі відповідача із зобов`язанням останнього відновити електропостачання до земельних ділянок позивачів. При цьому у задоволенні вимог позивачів про відшкодування моральної шкоди колегія суддів відмовляє за недоведеністю підстав цих вимог.

Щодо доводів апеляційної скарги позивачів в частині скасування додаткового рішення суду, яким суд стягнув з позивачів на користь відповідача понесені ним по справі витрати на правничу допомогу, колегія суддів виходить з наступного.

Ухвалюючи додаткове рішення про стягнення з позивачів на користь відповідача витрат за правничу допомогу у розмірі по 16 755,00 грн. з кожного, суд першої інстанції виходив з того, що рішення по справі ухвалене на користь відповідача, а ним по справі понесені витрати на правничу допомогу на суму 33 510,00 грн., які підлягають стягненню на його користь з позивачів, зважаючи на доведеність факту їхнього понесення належними та допустимими доказами. Такі висновки суду відповідають вимогам закону та обставинам справи.

Разом з тим, за наслідками розгляду апеляційної скарги позивачів на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 грудня 2021 року апеляційний суд рішення суду першої інстанції скасував та ухвалив по справі нове рішення, яким вимоги позивачів задовольнив частково. Відтак, додаткове рішення суду першої інстанції від 24 грудня 2021 року не може залишатися в силі та підлягає скасуванню.

Доводи відзиву представника відповідача ГО «СТ «Стави» адвоката Безпалюк Н.В. про те, що зобов`язання відповідача відновити електропостачання до електроустановок, розташованих на земельних ділянках позивачів, становитиме втручання у право власності ГО СТ «Стави» та його діяльність, оскільки на час ухвалення оскаржуваного рішення, існувало рішення Правління товариства про заборону з 01.02.2021 року приєднання до електромереж ГО «СТ «Стави» електроустановок, розташованих на ділянках, які станом на 01.02.2021 року не були підключені до електромереж товариства, апеляційним судом відхиляються, зважаючи на те, що вимога про зобов`язання відповідача відновити електропостачання до земельних ділянок позивачів є похідною від вимоги позивачів про визнання неправомірними дій відповідача по відключенню електропостачання. Оскільки апеляційним судом встановлено, що відключення електроустановок позивачів від електромереж відповідача було проведено за відсутності правових підстав до цього та з порушенням встановленого порядку відключення, у зв`язку із чим ці дії та відповідне рішення правління товариства судом визнані неправомірними, вимога про зобов`язання відповідача відновити незаконно відключене електропостачання до земельних ділянок позивачів також підлягає задоволенню, незалежно від рішень правління товариства, які приймались в подальшому, після проведення відключення у квітні 2019 року.

Доводи відзиву представника відповідача на апеляційну скаргу позивачів про неважливість мотивації у рішенні правління товариства від 01.03.2019 року підстав відключення електроустановок позивачів від електричної мережі відповідача, зважаючи на встановлення законності такого відключення судом під час розгляду справи, колегією суддів відхиляються, оскільки суд під час розгляду справи, виходячи зі змісту предмету та підстав позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був зобов`язаний перевірити законність відключення, що полягає у перевірці підстав для такого відключення та порядку його проведення відповідачем. При цьому, суд не звернув уваги на те, що підстава відключення, зазначена у оскаржуваному рішенні правління відповідача, не передбачена ні положеннями Статуту ГО «СТ «Стави», ні умовами Договору про постачання електричної енергії №0304 від 01.06.2017 року, ні Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року № 312. Тому висновки суду про законність відключення електроустановок позивачів від електромережі відповідача ґрунтуються на припущеннях, а доказування ґрунтуватися на припущеннях не може. Апеляційний суд зауважує, що відповідач, як колективний побутовий споживач, при проведенні відключення позивачів, як споживачів, від електропостачання, мав діяти із суворим дотриманням вимог закону, положень Статуту товариства та умов Договору про постачання електричної енергії, і лише дотримання встановленого порядку відключення із визначених законом, статутом або договором підстав є запорукою для висновку про те, що таке відключення прав споживачів не порушує.

Інші доводи відзиву не спростовують мотивів апеляційного суду, викладених у даній постанові, яка є чіткою та зрозумілою, і детального аналізу не потребують, оскільки зводяться до викладення встановленого законом порядку оформлення правовідносин особи, яка вийшла з членів товариства, з товариством та енергопостачальною організацією щодо постачання електроенергії, що не входить до предмету доказування, яким у даній справі є оцінка правомірності дій відповідача, як колективного побутового споживача, по відключенню електроустановок позивачів, як споживачів, від його електричних мереж.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382, 383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 грудня 2021 року - скасувати та ухвалити по справі нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Визнати дії та рішення Правління Громадської організації «Садівницьке товариство «Стави» (ідентифікаційний код юридичної особи: 20616476) за № 09-02/2019 від 01.03.2019 року в частині відключення електроустановок, розташованих на земельній ділянці, кадастровий номер 3222483200:04:001:0086, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 ,та на земельній ділянці, кадастровий номер 3222483200:04:001:0253, що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , неправомірними.

Зобов`язати Громадську організацію «Садівницьке товариство «Стави» (ідентифікаційний код юридичної особи: 20616476) відновити електропостачання електроустановок, розташованих на земельній ділянці, кадастровий номер 3222483200:04:001:0086, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , та на земельній ділянці, кадастровий номер 3222483200:04:221:0253, що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 .

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - відмовити.

Додаткове рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 грудня 2021 року - скасувати.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий:

Судді: