Постанова

від 30.06.2022 по справі 359/10488/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №359/10488/13 Головуючий у І інстанції -Журавський В.В.

апеляційне провадження №22-ц/824/164/2022 Доповідач у ІІ інстанції - Гуль В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2022 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого Гуля В.В.,

суддів Матвієнко Ю.О., Мельника Я.С.,

за участю секретаря Линок В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бориспільського районного суду Київської області від 07 травня 2021 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Централ Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

В грудні 2018 року АТ «Райффайзен Банк Аваль» звернувся до суду з вказаним позовом, який обґрунтовує тим, що 27 лютого 2015 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є АТ «Райффайзен Банк Аваль», та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №014/81-1-0-00/14052, згідно умов якого АТ «Райффайзен Банк Аваль» зобов`язався надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 1060289 гривень 12 копійок.

ОСОБА_1 зобов`язався повернути суму отриманого кредиту до 02 травня 2038 року, а також сплатити відсотки за користування кредитними коштами у розмірі 17% річних, комісії згідно умов договору та тарифів кредитора, та виконати всі інші зобов`язання в порядку та строки, визначені кредитним договором. АТ «Райффайзен Банк Аваль» виконав свої зобов`язання, перерахувавши відповідачу кредитні кошти в сумі, строки та на умовах, передбачених умовами кредитного договору.

Всупереч вимогам кредитного договору ОСОБА_1 не виконав взяті на себе договірні зобов`язання, не здійснював щомісячно погашення кредитної заборгованості згідно Графіку погашення кредиту та відсотків за кредитом.

У зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 умов кредитного договору, несплатою періодичних платежів на погашення кредиту та відсотків за користування кредитними коштами, на його адресу було направлено вимогу про дострокове виконання зобов`язань за кредитним договором № 114/5-130912 від 05 жовтня 2018 року, надавши можливість добровільно врегулювати заборгованість.

Однак, вимоги АТ «Райффайзен Банк Аваль» не були виконані, заборгованість не погашена, та станом на 31 жовтня 2018 року становить 502439 гривень 55 копійок, з яких: 475479 гривень 26 копійок - заборгованість за кредитом, в тому числі прострочена заборгованість за кредитом - 1014 гривень 21 копійки; 26960 гривень 29 копійок - заборгованість за відсотками, в тому числі прострочена заборгованість за відсотками - 20538 гривень 06 копійок.

Тому АТ «Райффайзен Банк Аваль» просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 502439 гривень 55 копійок, а також понесені судові витрати на оплату судового збору в сумі 7536 гривень 59 копійок.

Рішенням Бориспільського районного суду Київської області від 07 травня 2021 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Централ Фінанс» заборгованість за кредитним договором №014/81-1-о-00/14052 від 27 лютого 2015 року в розмірі 502439 гривень 55 копійок.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Централ Фінанс» судовий збір в розмірі 7536 гривень 59 копійок.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, просив оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що судом ухвалено оскаржуване рішення на підставі виставлених позивачем в односторонньому порядку суми заборгованості в той час як він їх не визнавав та відповідно до розрахунку заборгованості проведеного ним заборгованість значно менша, проте судом це не було враховано.

Вказує, що судом не було здійснено перевірку розрахунку, що був наданий позивачем та не здійснював проведення судової-бухгалтерської експертизи, що є єдиним доказом реальної заборгованості враховуючи ту обставину, що суд не є фахівцем в фінансовій сфері. Зазначає, що наявний спір, щодо розміру заборгованості, а отже суд першої інстанції не мав права на власний розсуд вибирати той чи інший доказ.

Від товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Централ Фінанс» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вони просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

В обґрунтування відзиву вказували, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, не відповідають нормам матеріального та процесуального права, не підтверджуються дійсними обставинами справи та наявними у справі доказами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін, виходячи з наступного.

Встановлено, що між 27 лютого 2015 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є АТ «Райффайзен Банк Аваль», та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №014/81-1-0-00/14052. За умовами якого АТ «Райффайзен Банк Аваль» зобов`язався надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 1060289 гривень 12 копійок.

В свою чергу, ОСОБА_1 зобов`язався до 02 травня 2038 року повернути суму отриманого кредиту шляхом сплати щомісячних ануїтетних платежів, що розраховуються за формулою = сума кредиту за договором ? (1 + процентна ставка за місяць) строк кредитування (міс.) ? процентна ставка за місяць / (1+ процентна ставка за місяць) строк кредитування (міс.) - 1) та становить 15327 гривень 72 копійок, а також сплатити відсотки за користування кредитними коштами у розмірі 17% річних (том 1 а.с.7-11).

АТ «Райффайзен Банк Аваль» виконав свої зобов`язання за кредитним договором та перерахував відповідачу кредитні кошти у розмірі, встановленому договором. Вказана обставина підтверджується випискою по рахунку за період з 17 вересня 2014 року по 17 вересня 2015 року (том 1 а.с.180-208).

Відповідач неналежним чином виконував грошові зобов`язання, тому у нього виникла заборгованість у розмірі 502439 гривень 55 копійок, яка складається з заборгованості за кредитом - 475479 гривень 26 копійок, в тому числі прострочена заборгованість за кредитом - 1014 гривень 21 копійок, заборгованості за відсотками - 26960 гривень 29 копійок, в тому числі прострочена заборгованість за відсотками - 20538 гривень 06 копійок.

Вказана обставина підтверджується письмовим розрахунком заборгованості станом на 31 жовтня 2018 року (том 1 а.с.5-6, 180-208).

Достовірність вказаного розміру заборгованості за кредитним договором в ході розгляду цивільної справи відповідачем не спростовано.

15 жовтня 2015 року АТ «Райффайзен Банк Аваль» направив ОСОБА_1 письмову вимогу про дострокове виконання зобов`язань за кредитним договором №114/5-130912 з пропозицією вирішити питання щодо погашення заборгованості за кредитним договором (том 1 а.с.16).

28 січня 2021 року АТ «Райффайзен Банк Аваль» уклав з ТОВ «ФК «Централ Фінанс» договір відступлення права вимоги (том 2 а.с.146-148). За цим договором АТ «Райффайзен Банк Аваль» передав ТОВ «ФК «Централ Фінанс» право вимоги, яке він мав до ОСОБА_1 за кредитним договором №014/81-1-0-00/14052 від 27 лютого 2015 року. Дана обставина підтверджується актом приймання-передачі документації за договором відступлення права вимоги від 28 січня 2021 року (том 2 а.с.149 зворот).

28 січня 2021 року ТОВ «ФК «Централ Фінанс» на адресу ОСОБА_1 було направлено повідомлення про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором №014/81-1-0-00/14052 від 27 лютого 2015 року (том 2 а.с.149).

В матеріалах цивільної справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідач добровільно сплатив заборгованість за кредитним договором.

З огляду на це, суд першої інстанції прийшов до висновку, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Централ Фінанс» належить стягнути заборгованість за кредитним договором у розмірі 502439 гривень 55 копійок.

З такими висновками погоджується і суд апеляційної інстанції оскільки відповідачем не було виконано умови кредитного договору №014/81-1-0-00/14052.

У відповідності до ч.2 ст.1050, ч.2 ст.1054 ЦК України позичальник зобов`язується повертати кредит та сплачувати проценти за користування ним у розмірах та на умовах, встановлених договором. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Згідно з ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч.1 ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

За правилами ч.1 та ч.6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доводи апеляційної скарги щодо того, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення безпідставно застосував розрахунки позивача та не взяв до уваги розрахунки відповідача спростовуються матеріалами справи та відхиляються апеляційним судом враховуючи наступне.

На підтвердження розміру своїх вимог позивач надав копію кредитного договору, умовами якого встановлено розмір кредиту, розмір та порядок погашення процентів (щомісячно у фіксованому розмірі у складі ануїтетного платежу).

Також- в матеріалах справи міститься банківська виписка по рахунку, яка підтверджує факт видачі кредиту, та розрахунок заборгованості.

Факт укладення договору- та видачі кредиту відповідач не заперечує. Єдині заперечення відповідача стосуються розрахунку заборгованості.

На підтвердження своїх доводів щодо неправильності розрахунку позивача, відповідачем надано розрахунок заборгованості, складений ТОВ «МІГ» (код ЄДР 24961365).

Згідно даних Єдиного -державного реєстру юридичних осіб видами діяльності цього товариства є: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний). 43.29 Інші будівельно- монтажні роботи, 43.32 Установлення столярних виробів. 47.78 Роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах. 49,41 Ватажний автомобільний транспорт, 41.20 Будівництво житлових і нежиглових будівель.

Тобто ТОВ «МІГ» не має будь-яких повноважень та/або спеціалізації на здійснення діяльності з оцінки фінансових зобов`язань, зокрема виготовлення розрахунку актуальної заборгованості за кредитним договором.

Будь-яких інших доказів, які б свідчили про неправильність розрахунку, зробленого позивачем, відповідачем не надано. Також відповідачем не зазначено в чому саме розрахунок заборгованості позивача є неправильним.

В той же час розрахунок позивача здійснено у повній відповідності з умовами кредитного договору, на відміну від розрахунку ТОВ «МІГ», який суперечить положенням п. 5.1, 6.1« 6.7 та Додатку Ке 1 до кредитного договору, згідно якого сплата процентів здійснюється позичальником щомісячно у складі ануїтетяого платежу.

Так, згідно п. 6.7 кредитного договору, позичальник зобов`язаний не пізніше місяця, в якому здійснене часткове дострокове погашення кредиту з`явитись до кредитора з метою підписання графіку погашення кредиту та інших платежів (додаток № І до цього договору) в новій редакції.

У випадку невиконання позичальником зазначеного обов`язку сторони домовились, що розрахований та підписаний кредитором самостійно новий графік погашення кредиту та інших платежів вважається складеним належним чином, є невід`ємною частиною цього договору та підставою для визначення розміру зобов`язань позичальника.

Як вбачається з виписки по рахунку та розрахунку позивача, відповідач 06.03.2015 року здійснив часткове дострокове погашення кредиту. У зв`язку з цим позивачем було складено новий графік погашення ануїтетних платежів, згідно якого відповідач здійснював погашення заборгованості (кредиту та процентів) до 11.05,2018 року, тобто протягом більше ніж 3 роки. При цьому жодних зауважень до цього графіку відповідач не мав.

Отже доводи апелянта про неправильність розрахунку суми боргу не відповідають нормам ч. 1 ст. 81 ЦПК України, суперечать дійсним обставинам справи та наявним у ній доказам, оскільки відповідачем не надано жодного належного доказу неправильності розрахунку позивача та не зазначено в чому цей розрахунок є неправильним.

Стосовно доводів апеляційної скарги про не призначення судом першої інстанції експертизи апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Необхідність призначення експертизи відповідач мотивує тим, що на його думку необхідно встановити реальну суму заборгованості за кредитним договором.

Як вбачається із позовної заяви позовні вимоги складається із заборгованості за кредитом в розмірі 475479,26 гри. та заборгованості по відсоткам в розмірі 26960,29 грн. В матеріалах справи міститься розрахунок позовних вимог, в якому чітко зазначені дати і суми погашення кредиту та сплата відсотків.

Для перевірки вказаного розрахунку не потрібні спеціальні знання.

Крім цього відповідно до ч 1 ст.106 ЦПК України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

В даному випадку відповідач, якщо він вважає за необхідне перевірити розрахунок позовних вимог із залученням експерта, мав можливість самостійно замовити експертизу та надати суду висновок експерта.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10.10.2019 року у цій справі відповідачу було роз`яснено право самостійно замовити експертизу.

Однак відповідач ані під час розгляду справи в суді першої інстанції ані разом з апеляційною скаргою не надав суду висновку експерта.

Отже доводи апелянта про необхідність призначення експертизи не відповідають положенням ст.ст.103, 106 ЦПК України, суперечать дійсним обставинам справи та наявним у ній доказам, оскільки для перевірки правильності розрахунку позовних вимог спеціальні знання не потрібні, а відповідач не скористався своїм правом отримати висновок експерта.

Враховуючи викладене доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.367,374,375,381-384, ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Бориспільського районного суду Київської області від 07 травня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий В.В. Гуль

Судді Ю.О. Матвієнко

Я.С. Мельник