Рішення

від 03.07.2022 по справі 907/1079/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" липня 2022 р. м. Ужгород Справа № 907/1079/21

Суддя Господарського суду Закарпатської області Лучко Р.М.,

при секретарі судового засідання Яскорській А.О.

Розглянув матеріали справи

за позовом Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, м. Ужгород

до відповідача Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області, с. Середнє Ужгородського району Закарпатської області

про відшкодування шкоди в розмірі 128506,00 грн

За участю представників сторін:

позивача Данч Н.О., в порядку самопредставництва;

відповідача Мельник С.С., довіреність № 15/01-23 від 14.01.22

ВСТАНОВИВ:

Державна екологічна інспекція у Закарпатській області звернулася до Господарського суду Закарпатської області з вимогою про стягнення з Худлівської сільської ради 128506,00 грн шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №907/1079/21 визначено головуючого суддю Лучка Р.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.01.2022.

Ухвалою суду від 19.01.2022 відкрито провадження у справі, постановлено розглянути спір за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, встановлено сторонам процесуальні строки для подання заяв по суті спору, заяв із обґрунтуванням заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 09.02.2022 на 11:00 год.

Ухвалою суду від 09.02.2022 залучено Середнянську селищну раду Ужгородського району Закарпатської області як правонаступника відповідача (Худлівської сільської ради) та відкладено розгляд справи на 23.02.2022.

Згідно з ухвалою суду від 23.02.2022 судом відмовлено у задоволенні клопотання Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області про залучення до участі в справі третьої особи ОСОБА_1 , надано відповідачу додатковий строк для подання відзиву та відкладено розгляд справи на 11.03.2022 року.

Розгляд справи неодноразово відкладався, востаннє на 01.07.2022 у зв`язку з неявкою в судове засідання представників сторін, заявлені учасниками справи клопотаннями з метою правильного і об`єктивного розгляду справи, забезпечення реалізації сторонами своїх прав та обов`язків в господарському процесі, що є складовою права на справедливий суд відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В судовому засіданні 01.07.2022 оголошувалася перерва до 04.07.2022 для надання можливості відповідачу в справі відповідно до ч. 6 ст. 91 ГПК України надати для огляду оригінал журналу реєстрації вихідної кореспонденції Худлівської сільської ради, засвідчена копію якого відповідачем надавалася на вимогу суду.

Присутній в судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримує в заявленій сумі із зазначених в позовній заяві підстав.

Відповідач в судових засіданнях та відповідно до поданого відзиву на позов №01-26/76 від 05.05.2022 позовні вимоги не визнає та просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідь на відзив відповідно до приписів ст. 166 ГПК України позивачем не подавалася. При цьому, на спростування доводів відповідача, що викладені у відзиві на позовну заяву, позивачем 15.06.2022 подано суду додаткові пояснення від 04.05.2022 року.

Відповідачем, в свою чергу, додатково подано суду письмові пояснення №01-26/76 від 29.06.2022.

Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення по даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих учасниками справи.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Правова позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28.02.2020 під час здійснення позапланової перевірки інспекторами з oxopoни навколишнього природного середовища 3акарпатської області виявлено порушення Худлівською сільською радою п.7.1 розділу 7 Правил утримання зелених насаджень у межах населених пунктів України затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 №2105.

Позивач стверджує, що під час натурного обстеження встановлено, що на території Худлівської сільської ради в межах населеного пункту с. Худльово, урочище «Валькувня», контур 587, площа 2,5 га виявлено 91 пень від зрубаних дерев породи дуб, бук, акація, черешня, що є порушенням вимог п. 4 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 № 1045, позаяк обстеження зазначених зелених насаджень перед їх видалення проведено органом місцевого самоврядування без участі представника Держекоінспекції та повідомлення останньої.

Вказує, що даними протиправними діями Худлівської сільської ради нанесено шкоди природним ресурсам на суму 128506,00 грн, яку просить стягнути з відповідача в справі, як правонаступника Худлівської сільської ради в спірних правовідносинах до спеціального фонду охорони навколишнього природного середовища місцевого бюджету смт. Середнє Ужгородського району Закарпатської області.

Заперечення (відзив) відповідача.

Згідно з відзивом на позов відповідач позовні вимоги не визнає. Зазначає, що відповідно до рішення Виконавчого комітету Худлівської сільської ради від 11 жовтня 2019 року №38 було створено Комісію по обстеженню зелених насаджень уроч. «Валькувня» на території Худлівської сільської ради та на виконання вимог Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, означеного рішення Виконавчого комітету Худлівської сільської ради Ужгородського району, органом місцевого самоврядування направлявся Позивачу лист від 08.11.2019 за №359 щодо направлення представника екологічної інспекції для обстеження зелених насаджень в урочище «Валькувня» на предмет наявності фаутних дерев, сухостою та чагарників, які підлягали видаленню.

Вказує, що відповіді та пропозиції Державної екологічної інспекції у Закарпатській області до Худлівської сільської ради не надійшли, у зв`язку з чим 13 грудня 2019 Комісією самостійно, без представника Позивача визначено стан зелених насаджень, розташованих на земельній ділянці, їх відновну вартість та складено акт обстеження тих насаджень, що підлягають видаленню.

У зв`язку з викладеним, вважає відсутніми в діях Худлівської сільської ради порушення вимог природоохоронного законодавства, зокрема, Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, у зв`язку з чим просить в задоволенні позовних вимог відмовити.

Також відповідач зазначає, що інспекторами під час проведення позапланової перевірки не використовувались високоточні прилади для обмірів, не визначались координати розміщення обстежуваних пнів.

Відповідь на відзив.

Відповідь на відзив від позивача не надходила. При цьому, відповідно до поданих 15.06.2022 позивачем додаткових пояснень (вх. №02.3.1-02/2980/22) позивач спростовує факт надіслання Худлівською сільською радою листа-повідомлення від 08.11.2019 за №359, на підтвердження чого долучає копію витягу з журналу Реєстрації вхідної кореспонденції Державної екологічної інспекції у Закарпатській області з 08.11.2019 по 09.12.2019. Оригінал означеного журналу судом оглянуто в судовому засіданні 01.07.2022 року та підтверджено відповідність наявної в матеріалах справи копії поданому учасником справи оригіналу.

Також, позивач зазначає, що в порушення вимог Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах Худлівською сільською радою не надсилався позивачеві й акт обстеження зелених насаджень від 13.12.2019 року.

Додатково звертає увагу, що згідно п. 5 Додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 08.04.1999р. №559 «Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів», до категорії знищених належать дерева та чагарники, зрубані без ордера на видалення зелених насаджень, повідомлення Держекоінспекції, декларації про початок виконання підготовчих або будівельних робіт чи дозволу на виконання будівельних робіт. З огляду на наведене позивач вважає, що Худлівською сільською радою здійснено незаконне вирубування дерев та пошкодження дерев до ступеня припинення росту чим завдано шкоду державі на суму 128506,00 грн.

Заперечення.

Заперечення від відповідача не надходило. Разом з тим, в наданих суду письмових поясненнях від 29.06.2022 №01-26/76 відповідач наводить аргументи проти задоволення позовних вимог, аналогічні тим, що вказані у відзиві на позовну заяву. Крім того, в якості підтвердження факту надіслання позивачу листа-повідомлення від 08.11.2019 за №359, акту обстеження від 13.12.2019 суду надано копію журналу вихідної кореспонденції Худлівської сільської ради за 2018-2019 роки. Оригінал означеного журналу судом оглянуто в судовому засіданні 04.07.2022 року та підтверджено відповідність наявної в матеріалах справи копії поданому учасником справи оригіналу.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

Рішенням Виконавчого комітету Худлівської сільської ради №38 від 11.10.2019 (а.с. 132) з метою забезпечення контролю за видаленням зелених насаджень, інвентаризацією та зміною цільового призначення земельної ділянки було створено комісію по обстеженню зелених насаджень в урочищі «Валькувня» на території Худлівської сільської ради.

Комісією у складі, визначеному означеним рішенням Виконавчого комітету Худлівської сільської ради 13.12.2019 складено Акт обстеження зелених насаджень (дерев, чагарників, газонів, парків, лісопарків), що підлягають видаленню в зв`язку з очищенням території від сухостійних, фаутних, самосійних дерев, чагарників, а також інвентаризацією та зміною цільового призначення земельної ділянки (а.с. 133). Комісією було встановлено, що в урочищі «Валькувня» на території Худлівської сільської ради наявні зелені насадження, що підлягають видаленню, а саме 1 дерево породи черешня (діаметром стовбура на висоті 1,3 м 30 см) та 41 дерево породи бук (діаметрами стовбура на висоті 1,3 м від 20 см до 30 см).

Згідно наведеного акту встановлено, що дані дерева є фаутними та сухостійними, їх видалення пов`язане з очищенням території від сухостійних, фаутних, самосійних дерев, а також обумовлене інвентаризацією та зміною цільового призначення земельної ділянки. В акті від 13.12.2019 вказано про відсутність підстав для сплати відновної вартості зелених насаджень на підставі абз. 2 п. 6 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах (в редакції постанови Кабінету Міністрів України №466 від 03.07.2013).

За результатами обстеження дерев, що вказані у Акті від 13.12.2019 Худлівською сільською радою 14.12.2019 видано Ордер на видалення зелених насаджень. Цим Ордером дозволено вирубати в термін до 01.06.2020 року 42 дерева, а використану деревину використати для додаткового опалення в бюджетних установах Худлівської сільської ради.

28 лютого 2020 року на підставі наказу №108 від 24.02.2020 в.о. начальника Державної екологічної інспекції у Закарпатській області в межах розгляду звернення гр. ОСОБА_2 державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Худлівською сільською радою, за результатами якої інспекторами складено Акт перевірки №012/06-М від 28.02.2020 (надалі Акт перевірки).

Як вбачається з Акту перевірки, інспекторами з oxopoни навколишнього природного середовища 3акарпатської області виявлено порушення Худлівською сільською радою п.4 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2006 р. № 1045 (надалі Порядок), що полягає у обстеженні насаджень без участі представника Держеконіспекції у роботі комісії та її повідомлення.

В Акті перевірки також зазначено про надання інспекторам Худлівською сільською радою в ході перевірки копії Акту обстеження зелених насаджень від 13.12.2019, ордера на видалення зелених насаджень від 14.12.2019, рішення Худлівської сільської ради від 11.10.2019 №38 та повідомлення Держеконіспекції про включення свого представника до участі в роботі комісії.

Під час натурного обстеження за результатами проведення контрольного обміру пнів в урочищі «Валькувня» в межах населеного пункту с. Худльово обліковано 91 пень від зрубаних дерев породи дуб, бук, акація та черешня діаметрами пнів (у корі біля шийки кореня) 10.1-14 см 12 шт., 14.1-18 см 12 шт., 18.1-22 см 6 шт., 22.1-26 см 4 шт., 26.1-30 см 4 шт., 30.1-34 см 10 шт., 34.1-38 см 19 шт., 38.1-42 см 7 шт., 42.1-46 см 7 шт., 46.1-50 см 7 шт., 54 см 2 шт., 55 см 1 шт. Також, виявлено та взято на облік пошкоджені до ступеня припинення росту шляхом їх підпилу дерева породи дуб діаметрами у корі біля шийки кореня 47 см 1 шт., 49 см 1 шт.

Згідно з Розрахунком розміру шкоди, заподіяної незаконним вирубуванням дерев у межах населеного пункту с. Худльово, урочище «Валькувня» позивачем, відповідно до Додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 08.04.1999 №559 «Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів», нараховано Худлівській сільській раді 128506,00 грн шкоди, завданої незаконним знищенням дерев.

05 березня 2020 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Закарпатської області складено протокол за №013497 про притягнення сільського голови с. Худльово ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 153 КУпАП. Згідно з наданим в означеному протоколі поясненнями сільського голови зазначено, що ним направлявся запит на адресу Інспекції.

Постановою від 05.03.2020 за №013497 на сільського голову с. Худльово ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680,00 грн та відповідно до постанови державного виконавця від 24.06.2020 про закінчення ВП №614911520 підтверджується сплата вказаного штрафу сільським головою.

Відповідно до ст. 222 ГК України та. ст. 19 ГПК України, Державна екологічна інспекція України у Закарпатській області з метою досудового врегулювання спору зверталася до Худлівської сільської ради з претензією від 16.03.2020 № 1287/12 про відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення природоохоронного законодавства про охорону та раціональне використання зелених насаджень у межах міст та інших населених пунктах. Вказана претензія залишилася без відповіді та задоволення органом місцевого самоврядування.

Згідно з рішенням першої сесії восьмого скликання Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області від 01.12.2020 Про початок реорганізації Худлівської сільської ради шляхом приєднання до Середнянської селищної ради розпочато процедуру реорганізації відповідача. Відповідно до п. 2 рішення Середнянська селищна рада Ужгородського району Закарпатської області є правонаступником всього майна прав та обов`язків Худлівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області.

Враховуючи виявлені в ході позапланової перевірки Худлівської сільської ради порушення останньою вимог природоохоронного законодавства, а саме п.4 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, що полягає у неповідомленні Державну екологічну інспекції у Закарпатській області про включення інспектора в склад комісії по обстеженню зелених насаджень в урочищі «Валькувня», позивач звернувся до господарського суду з даним позовом предметом якого є стягнення з Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області (як правонаступника Худлівської сільської ради в спірних правовідносинах) 128506,00 грн шкоди, завданої незаконним знищенням дерев.

Відповідач, в свою чергу, вказує про відсутність протиправної поведінки Худлівської сільської ради та зазначає, що нею дотримано усіх нормативно-правових актів під час видалення зелених насаджень в урочищі «Валькувня», в тому числі й щодо належного повідомлення Держекоінспекцію про створення комісії з обстеження зелених насаджень, що підтверджує копією листа-повідомлення №359 від 08.11.2019, журналом реєстрації вихідної кореспонденції Худлівської сільської ради за 2018-2019 роки. Відповідач вказує, що відповіді на вказаний лист від Державної екологічної інспекції у Закарпатській області органом місцевого самоврядування не отримано, а відтак, обстеження зелених насаджень правомірно проведено за відсутності представників позивача.

Встановлення наявності підстав для стягнення з Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області (як правонаступника Худлівської сільської ради в спірних правовідносинах) шкоди, завданої порушенням Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах є предметом судового дослідження та оцінки в даній справі.

ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до ст. 13 Конституції України, природні ресурси, що знаходяться у межах території України, є об`єктами права власності Українського народу й повинні використовуватися відповідно до закону.

Статтею 66 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно до ст.4 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" природні ресурси України є власністю Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України, цим та іншими законами України.

Частиною 1 ст.5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

У відповідності до ст.38 Закону України Про охорону навколишнього середовища використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

В статті 40 вказаного Закону встановлено, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог, зокрема, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

У відповідності до ст. 40 Закону України "Про рослинний світ" порушення законодавства про рослинний світ тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України. Відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ несуть особи, винні, зокрема, у протиправному знищенні або пошкодженні об`єктів рослинного світу, порушенні вимог щодо охорони, використання та відтворення рослинного світу під час проектування, розміщення, будівництва, реконструкції, введення в дію, експлуатації споруд та об`єктів, застосування технологій, які негативно впливають на стан об`єктів рослинного світу.

Відповідно до ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Предметом позову є матеріально-правова вимога про стягнення з відповідача 128506,00 грн шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

Статтею 5 Закону України "Про рослинний світ" передбачено, що під час здійснення діяльності, яка впливає на стан охорони, використання та відтворення рослинного світу, необхідно дотримуватися, зокрема, таких основних вимог як здійснення заходів щодо запобігання негативному впливу господарської діяльності на рослинний світ та здійснення заходів щодо відтворення об`єктів рослинного світу.

Процедуру видалення дерев, кущів, газонів і квітників (зелених насаджень) на території населеного пункту регламентовано Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 №1045 (надалі Порядок).

Пунктом 3 Порядку передбачено, що видалення зелених насаджень на території населеного пункту здійснюється за рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради на підставі ордера (крім випадків, передбачених пунктами 7-10 цього Порядку).

За змістом пункту 4 Порядку, підставою для прийняття рішення компетентним органом є заява про видалення зелених насаджень, подана юридичною чи фізичною особою.

Після надходження заяви компетентний орган утворює комісію з питань визначення стану зелених насаджень та їх відновної вартості (далі - комісія), до складу якої входять представники заявника, власника земельної ділянки (користувача), компетентного органу, територіального органу Держекоінспекції, а у разі потреби - балансоутримувача території та комунального підприємства, що здійснює утримання зелених насаджень.

Під час формування складу комісії компетентний орган протягом двох днів після надходження заяви надсилає запити до територіального органу Держекоінспекції, власника земельної ділянки (користувача), балансоутримувача території та комунального підприємства, що здійснює утримання зелених насаджень, щодо можливості їх участі в роботі комісії.

Територіальний орган Держекоінспекції та заінтересовані організації у п`ятиденний строк після надходження запиту надсилають компетентному органу в письмовій формі повідомлення про включення свого представника до складу комісії.

Після надходження повідомлень компетентний орган протягом трьох днів затверджує склад комісії. У разі надходження повідомлень про відмову від участі представників територіального органу Держекоінспекції та заінтересованих організацій склад комісії затверджується без таких представників.

Комісія у п`ятиденний строк після її затвердження визначає стан зелених насаджень, розташованих на земельній ділянці, і їх відновну вартість та складає акт обстеження тих насаджень, що підлягають видаленню (далі - акт), за формою, затвердженою Мінрегіоном.

Відновна вартість зелених насаджень визначається згідно з методикою, затвердженою Мінрегіоном.

У разі знесення аварійних, сухостійних і фаутних дерев комісія з`ясовує причину набуття деревами такого стану, про яку зазначається в складеному комісією акті.

Кожному члену комісії надається один примірник акта. У разі відсутності представника територіального органу Держекоінспекції у складі комісії один примірник акта у триденний строк надсилається до територіального органу Держекоінспекції.

Голова комісії готує в п`ятиденний строк проект рішення компетентного органу про видалення зелених насаджень, в якому зазначається інформація про кількість зелених насаджень, що підлягають видаленню і залишаються на земельній ділянці.

Компетентний орган у місячний строк після надходження зазначеного проекту рішення про видалення зелених насаджень приймає відповідне рішення і видає наступного дня заявнику його копію для оплати відновної вартості зелених насаджень, що підлягають видаленню.

Відповідно до пункту 5 Порядку, ордер на видалення зелених насаджень компетентний орган видає не пізніше наступного робочого дня після подання заявником документа про сплату відновної вартості зелених насаджень, що підлягають видаленню. Методику визначення відновної вартості зелених насаджень і зразок ордера затверджує Мінрегіон.

Сплата відновної вартості зелених насаджень не проводиться у разі знесення аварійних, сухостійних і фаутних дерев, а також самосійних і порослевих дерев з діаметром кореневої шийки не більш як 5 сантиметрів; проведення ремонтних та експлуатаційних робіт в охоронній зоні повітряних ліній електропередачі, на трансформаторній підстанції і розподільному пункті системи енергопостачання, мережі водо-, теплопостачання та водовідведення, телекомунікаційній і кабельній електромережі (п.6 Порядку).

Таким чином, приписами чинного законодавства передбачена певна процедура оформлення дозвільних документів на видалення зелених насаджень. Дана процедура передбачає чітко встановлене коло обов`язків суб`єкта господарювання та функцій компетентного органу щодо її здійснення.

Як вбачається з матеріалів справи, при натурному огляді урочища «Валькувня» на території Худлівської сільської ради працівниками позивача виявлено рубку 91 дерева та пошкодження двох дерев до ступеня припинення їх росту. Вказані обставини відповідачем не заперечені належними, допустимими доказами у встановленому законом порядку.

У відповідності до положень ст.28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» охороні та відновленню підлягають усі зелені насадження в межах населених пунктів під час проведення будь-якої діяльності, крім зелених насаджень, які висаджені або виросли самосівом в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв. Охорона, утримання та відновлення зелених насаджень на об`єктах благоустрою, а також видалення дерев, які виросли самосівом, здійснюються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів залежно від підпорядкування об`єкта благоустрою, а на земельних ділянках, переданих у власність, наданих у постійне користування або в оренду, - за рахунок коштів їх власників або користувачів відповідно до нормативів, затверджених у встановленому порядку. Видалення дерев, кущів, газонів і квітників здійснюється в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України. У містах та інших населених пунктах ведеться облік зелених насаджень та складається їх реєстр за видовим складом та віком.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст.16 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» на об`єктах благоустрою забороняється самовільно влаштовувати городи, створювати, пошкоджувати або знищувати газони, самовільно висаджувати та знищувати дерева, кущі тощо.

Відповідно до ст.13 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до об`єктів благоустрою населених пунктів належать: території загального користування: парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки - пам`ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики; пам`ятки культурної та історичної спадщини; майдани, площі, бульвари, проспекти; вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки; пляжі; кладовища; інші території загального користування; прибудинкові території; території будівель та споруд інженерного захисту територій; території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору. До об`єктів благоустрою можуть належати також інші території в межах населеного пункту.

У відповідності до п.3.1. Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 за №105 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 27.07.2006 за №880/12754, визначено, що до об`єктів благоустрою у сфері зеленого господарства населених пунктів належать: парки, парки культури та відпочинку, парки - пам`ятки садово-паркового мистецтва, гідропарки, лугопарки, лісопарки, буферні парки, районні сади; дендрологічні парки, національні, меморіальні та інші; сквери; міські ліси; зони рекреації; зелені насадження в охоронних та санітарно-захисних зонах, зони особливого використання земель; прибережні зелені насадження; зелені насадження прибудинкової території.

Відповідно до пункту 3.2. цих Правил визначено, що елементами благоустрою є: покриття доріжок відповідно до норм стандартів; зелені насадження (у тому числі снігозахисні, протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, у парках, скверах і алеях, бульварах, садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях; будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів; засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами; комплекси та об`єкти монументального мистецтва; обладнання дитячих, спортивних та інших майданчиків; малі архітектурні форми; інші елементи благоустрою.

З огляду на зазначене, зелені насадження дерева, які розташовані в урочищі «Валькувня» на території Худлівської сільської ради відносяться до об`єктів благоустрою та їх самовільне знищення забороняється.

Також, судом встановлено та це не заперечується сторонами в справі, що балансоутримувачем зелених насаджень, які знаходяться на земельній ділянці в урочищі «Валькувня» станом на час виникнення спірних правовідносин була безпосередньо Худлівська сільська рада.

Відповідно до приписів ст. 10 Закон України "Про благоустрій населених пунктів" Худлівська сільська рада, її виконавчий комітет і сільський голова відповідно до визначених законом норм є повноважними приймати рішення у сфері благоустрою населених пунктів, зокрема, затверджувати місцеві програми та заходи з благоустрою населених пунктів; затверджувати власні правила благоустрою території населених пунктів; забезпечувати виконання місцевих програм та здійснювати заходи з благоустрою населених пунктів; видавати дозволи на порушення об`єктів благоустрою у випадках та порядку, передбачених цим Законом.

Згідно норм права ст. 16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Відповідно до приписів статті 73 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні акти органів місцевого самоврядування, в тому числі, з врахуванням обставин даної справи Рішення Виконавчого комітету Худлівської сільської ради №38 від 11.10.2019, Ордер від 14.12.2019 на видалення зелених насаджень є актами, що видані органами місцевого самоврядування в межах наданих їм повноважень, а отже обов`язковими для виконання.

Доказів скасування, визнання не чинними чи зміни означених актів органу місцевого самоврядування позивачем не подано, а отже позивачем не спростовано наявність у Худлівської сільської ради правової підстави для видалення визначених в Акті обстеження зелених насаджень, що підлягають видалення від 13.12.2019, ордері на видалення зелених насаджень від 14.12.2019 року 42 дерев породи дуб та черешня на території Худлівської сільської ради в урочищі «Валькувня».

Оцінюючи доводи Позивача про наявність у діях Відповідача складу цивільного правопорушення (делікту), за яке його слід притягнути до відповідальності, що полягає у незалученні представника Держеконіспекції до участі в комісії з визначення стану зелених насаджень, суд враховує наступне.

Як вже зазначалось вище, Порядок видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1045 від 01.08.2006.

Врегульована за даним порядком процедура видалення дерев для підприємств, установ, організацій та громадян до спірних правовідносин повинна застосовуватися із урахуванням тих особливостей, що Компетентний орган і заявник, що звертається за отриманням відповідного дозволу на видалення зелених насаджень співпадають, є однією особою. Тобто, як ініціатором, так і виконавцем видалення зелених насаджень виступає орган місцевого самоврядування, який одночасно виступає й балансоутримувачем такого об`єкта благоустрою, як зелені насадження.

Правовий, логічний та семантичний аналіз положень п.п. 2-5 Порядку дає підстави для висновку, що юридичне значення при вирішенні питання про видалення зелених насаджень як об`єкта благоустрою мають об`єктивні дані, які зобов`язують балансоутримувача такого об`єкта благоустрою вживати заходи з санітарного очищення території, видалення сухостійних, фаутних, самосійних зелених насаджень, що є обов`язком балансоутримувача об`єкта відповідного об`єкта благоустрою.

Слід зазначити, що балансоутримувач відповідно до дослідженого законодавства володіє певною дискрецією у прийнятті рішень, зокрема має право прийняти рішення про видалення старих, сухостійних, самосійних чи фаутних дерев, здійснити реконструкцію об`єкта благоустрою, оновити зелені насадження, інші елементи благоустрою тощо, що не може вважатися шкодою для об`єкта благоустрою або ж шкодою, що завдається власнику чи балансоутримувачу об`єкта благоустрою.

Про відсутність шкоди також вказують встановлені судом факти, що видалення зелених насаджень проводилось самим органом місцевого самоврядування Худлівською сільською радою на підставі власного прийнятого рішення Худлівської сільської ради, на земельній ділянці, власником якої була Худлівська територіальна громада в особі Худлівської сільської ради, а видалені відповідно до ордера від 14.12.2019 зелені насадження є елементами благоустрою, що також є власністю Худлівської територіальної громади.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Тобто вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд виходить з презумпції вини правопорушника.

Однак для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 ЦК України необхідно довести такі елементи:

1. Неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку дію/бездіяльність, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії.

2. Наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо).

3. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

4. Вина особи, що завдала шкоду. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Тож визначальним для вирішення спору у справі, що розглядається, є встановлення всієї сукупності елементів складу цивільного правопорушення.

Судом враховується, що позивачем наразі повинна бути доведена неправомірність поведінки відповідача, яка виражається у діях чи бездіяльності особи, до якої заявляється позов про стягнення шкоди. При цьому такі дії повинні мати конкретне вираження, тобто позивачем має бути доведено, що відповідач вчинив неправомірні дії по видаленню дерев з порушенням порядку, встановленого чинним законодавством.

Абзацом 3 пункту 4 Порядку визначено обов`язок Компетентного органу надіслати запити до територіального органу Держекоінспекції, власника земельної ділянки (користувача), балансоутримувача території та комунального підприємства, що здійснює утримання зелених насаджень, щодо можливості їх участі в роботі комісії. При цьому, форма відповідного запиту та спосіб його надіслання нормативно не встановлені.

Відповідачем на підтвердження виконання Худлівською сільською радою означених вимог Порядку надано суду копію адресованого Державній екологічній інспекції у Закарпатській області листа №359 від 08.11.2019 про направлення представника для обстеження в урочищі «Валькувня» фаутних дерев, сухостою та чагарників, які підлягають видаленню.

Як підтвердження надіслання даного листа відповідач надає суду копію журналу вихідної кореспонденції Худлівської сільської ради за 2018-2019 року, згідно якого за вих. №359 08 листопада 2019 року зареєстровано відправлення Держеконіспекції листа за коротким змістом «Відношення по обстеженню зем. діл».

Позивач заперечує факт отримання означеного листа, що підтверджує копією витягу з власного журналу реєстрації вхідної кореспонденції, з якого вбачається відсутність реєстрації Інспекцією вхідної кореспонденції від Худлівської сільської ради в листопаді-грудні 2019 року.

Оцінюючи матеріали справи в їх сукупності, суд, за своїм внутрішнім переконанням, вважає недоведеним позивачем факт невиконання Худлівською сільською радою вимог п. 4 Порядку, керуючись при цьому, зокрема, й тією обставиною, що в Акті перевірки №012/06-М від 28.02.2020 Інспекторами позивача зазначено про надання їм під час проведення перевірки повідомлення Держекоінспекції про включення свого представника до участі в роботі комісії, а також про надіслання такого повідомлення зазначав голова Худлівської сільської ради під час розгляду щодо нього справи про адміністративне правопорушення.

Тобто, станом на час проведення перевірки відповідача відповідне повідомлення надавалося інспекторам позивача. При цьому, останніми в Акті перевірки зроблено висновок про наявність порушення вимог Порядку щодо повідомлення Інспекції, не зазначивши при цьому в чому полягає зміст виявленого порушення.

Так, за наявності в інспекторів позивача відповідного листа під час проведення перевірки інкриміноване відповідачу порушення вимог п. 4 Порядку могло мати місце у вигляді не надіслання такого листа Держеконіспекції, чого в Акті перевірки не зазначено, а відтак слід вважати, що й самими інспекторами в Акті зроблено суперечливі та недостатньо обґрунтовані висновки про неповідомлення Держеконіспекції про обстеження зелених насаджень, тоді як відповідне повідомлення їм надавалося, про що також зазначено в Акті перевірки.

Суд, при цьому, погоджується з позицією позивача що журнал реєстрації вихідної кореспонденції Худлівської сільської ради свідчить лише про реєстрацію такої, а не про її фактичну відправку. Разом з тим, керуючись тими ж критеріями оцінки доказів, суд констатує, що й поданий позивачем витяг з журналу реєстрації вхідної кореспонденції не свідчить достеменно про її неотримання, а лише може підтвердити чи спростувати факт реєстрації позивачем відповідного поштового відправлення.

Таким чином, матеріали справи не містять переконливих та достатніх доказів порушення Худлівською сільською радою вимог Порядку в частині надіслання до Держеконіспекції запиту на включення представника інспекції до комісії з обстеження зелених насаджень, а саме незалучення інспектора до участі в роботі комісії не може бути єдиним доказом завдання шкоди зеленим насадженням чи об`єктам благоустрою.

Це може вважатися порушенням встановленої процедури, яка не є визначальною для висновку про відсутність підстав для видалення дерев та повинна оцінюватися за загальними правилами встановлення наявності причинно-наслідкового зв`язку між відповідним порушенням та завданою шкодою.

Невідповідними також суд вважає викладені в додаткових поясненнях посилання позивача на п. 5 Додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 8 квітня 1999 р. № 559 «Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів». В даному контексті позивач вказує, що за відсутності повідомлення є підстави для віднесення зрубаних дерев до категорії знищених.

При цьому, означеним п. 5 Додатку 1 визначено, що до категорії знищених належать дерева та чагарники, зрубані без ордера на видалення зелених насаджень, повідомлення, декларації про початок виконання підготовчих або будівельних робіт чи дозволу на виконання будівельних робіт.

Логічне та семантичне тлумачення даного пункту Додатку 1 в його взаємозв`язку з п. 3 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах та ст.ст. 35-37 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності дає підстави для однозначного висновку, що «повідомлення» про яке йдеться в даному пункту Додатку є повідомленням про початок виконання підготовчих та будівельних робіт (ст.ст. 35, 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності) та такі документи (визначені ст. 35-37 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності) є підставою для видалення зелених насаджень на території населеного пункту відповідно до абз. 3 п. 3 Порядку.

За таких обставин, судом встановлено відсутність таких елементів правопорушення як протиправність видалення Худлівською сільською радою 42 дерев, які зазначені в Акті обстеження зелених насаджень від 13.12.2019 та Ордері на видалення зелених насаджень від 14.12.2019, шкідливість означеного діяння та причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Відсутність зазначених елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду, отже у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача шкоди, заподіяної знищенням 42 дерев в межах населеного пункту с. Худльово, урочище «Валькувня», які зазначені в Акті обстеження зелених насаджень від 13.12.2019 та Ордері на видалення зелених насаджень від 14.12.2019, слід відмовити.

При цьому, як встановлено судом, в ході проведення перевірки Худлівської сільської ради інспекторами позивача під час натурного обстеження за результатами проведення контрольного обміру пнів в урочищі «Валькувня» в межах населеного пункту с. Худльово обліковано 91 пень від зрубаних дерев породи дуб, бук, акація та черешня діаметрами пнів, а також пошкоджені до ступеня припинення росту 2 дерева породи дуб.

Відповідачем під час розгляду справи не доведено наявність в Худлівської сільської ради правової підстави для рубки 49 дерев та пошкодження до ступеня припинення росту 2 дерев, які не обстежувалися комісією, не зазначені в Акті обстеження зелених насаджень від 13.12.2019 та Ордері на видалення зелених насаджень від 14.12.2019, як і жодним чином не спростовано Середнянською селищною радою Ужгородського району Закарпатської області факти, викладені в Акті перевірки №012/06-М від 28.02.2020 щодо наявності в урочищі «Валькувня» виявлених пнів від зрубаних дерев та пошкоджених зелених насаджень в означеній кількості та діаметрі.

Посилання відповідача в даному контексті на проведення інспекторами натурного обстеження, без застосування інструментально-лабораторного контролю не може нівелювати обов`язок відповідача спростувати належними та допустимими доказами обставини на які посилається позивач, в тому числі й шляхом проведення власного підрахунку кількості пнів від зрубаних дерев, їх діаметру та подання суду відповідних доказів на спростування обставин, які встановлені в ході перевірки Худлівської сільської ради та на які позивач посилається в якості підстави заявленого позову.

Згідно зі статтею 25 Закону України "Про рослинний світ" охорона рослинного світу здійснюється центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, власниками та користувачами земельних ділянок, на яких знаходяться об`єкти рослинного світу, а також користувачами природних рослинних ресурсів.

Відповідно до ст. 5 Закону України Про благоустрій населених пунктів, управління у сфері благоустрою населених пунктів здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та інші органи влади в межах їх повноважень.

Пунктом 5.5. Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 за №105 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 27.07.2006 за №880/12754, визначено, що відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними є: на об`єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об`єктів; на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях - установи, організації, підприємства; на територіях земельних ділянок, які відведені під будівництво, - забудовники чи власники цих територій; на безхазяйних територіях, пустирях - місцеві органи самоврядування; на приватних садибах і прилеглих ділянках - їх власники або користувачі.

Таким чином, відповідальною особою за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними в урочищі «Валькувня», в якому були видалені дерева, була Худлівська сільська рада, правонаступником якої є саме відповідач.

Відповідачем наразі не було оскаржено до суду дій Інспекції щодо проведення перевірки, складання акту чи нарахування шкоди.

Таким чином, дослідивши обставини справи, в частині виявленої інспекторами позивача рубки 49 дерев та пошкодження до ступеня припинення росту 2 дерев, суд дійшов висновку про наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою Худлівської сільської ради і збитками, адже неналежне виконання останньою своїх обов`язків зі збереження зелених насаджень та недотримання процедури їх видалення (за наявності підстав) призвело до завдання державі збитків.

Вина відповідача в цій частині полягає у невиконанні Худлівською сільською радою обов`язків з охорони зелених насаджень, встановлених чинним законодавством; у видаленні дерев без дотримання порядку, встановленого чинним законодавством.

За висновком суду, позивачем доведено, що порушення законодавства про охорону навколишнього середовища в частині рубки 49 дерев та пошкодження до ступеня припинення росту 2 дерев в урочищі «Валькувня» сталося з вини Худлівської сільської ради. Відповідач не спростував неможливості здійснення органом місцевого самоврядування покладених на нього обов`язків та не надав доказів дотримання законодавчо встановленого порядку видалення зелених насаджень в цій частині.

Виходячи з вищенаведеного, суд дійшов висновку, що у даному випадку наявні всі елементи складу цивільного правопорушення.

Розмір заявленої до стягнення шкоди за незаконне видалення дерев до ступеню припинення росту підлягає обрахунку згідно з Додатком №1 до постанови Кабінету Міністрів України від 08.04.1999 №559 "Про затвердження Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів" (надалі Такси) та з врахуванням здійсненого позивачем Розрахунку розміру шкоди від 02.03.2020 року.

При цьому, встановлено, що для проведення відповідного розрахунку відповідно до Додатку №1 до Такс базовим є показник діаметра дерева в сантиметрах біля шийки кореня.

З метою встановлення діаметра незаконно вирубаних дерев в сантиметрах біля шийки кореня без врахування правомірно видалених Худлівською сільською радою зелених насаджень, які зазначені в Акті обстеження зелених насаджень від 13.12.2019 та Ордері на видалення зелених насаджень від 14.12.2019, з огляду на ту обставину, що в Акті обстеження від 13.12.2019 зелені насадження, які підлягали видаленню ідентифіковано комісією за діаметром стовбура на висоті 1,3 м, суд вважає за необхідне послугуватися Нормативно-довідковими матеріалами для таксації лісів України і Молдови. К: Урожай, 1987 (Таблиця 2.7. Діаметр пня, в залежності від діаметру дерева на висоті грудей 1,3 м).

З врахуванням викладеного, здійснивши відповідне переведення діаметру стовбура на висоті 1,3 м виявлених комісією Худлівської сільської ради 42 дерев породи дуб та черешня, що підлягали видаленню в діаметри пнів біля шийки кореня, які виявлені інспекторами позивача під час проведення перевірки, суд встановив, що Худлівською сільською радою правомірно, з дотриманням вимог чинного законодавства видалено 4 дерева діаметром пня 22.1-26 см, 4 дерева діаметром пня 26.1-30 см, 10 дерев діаметром пня 30.1-34 см, 17 дерев діаметром пня 34.1-38 см та 7 дерев діаметром пня 38.1-42 см, а відтак, позовні вимоги в цій частині до задоволення не підлягають.

Водночас, провівши власні арифметичні розрахунки суд вважає обґрунтованим, підтвердженим належними та допустимими доказами розмір завданих незаконною порубкою дерев та їх пошкодження до ступеня припинення росту збитків в сумі 67656,00 грн, які підлягають примусовому стягненню з відповідача в справі.

Відповідно до п. б) абз. 2 ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.

Приписами п. 7 ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України визначено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 1 частини другої статті 67-1 цього Кодексу) є, зокрема, 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

До надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до бюджетів місцевого самоврядування (крім бюджетів міст Києва та Севастополя) - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків (п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України).

Як встановлено судом та це не заперечується учасниками справи, встановлений факт порубки дерев та пошкодження їх до ступеня припинення рості мав місце на території Худлівської сільської ради, яка відповідно до затвердженого Розпорядженням Кабінету Міністрів України №572-р від 13.05.2020 року Перспективного плану формування територій громад Закарпатської області включена до складу Середнянської селищної ради.

Таким чином, судом встановлено, що в спірних правовідносинах Середнянська селищна рада Ужгородського району Закарпатської області є органом до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища якого мають стягуватися збитки, завдані внаслідок незаконної порубки зелених насаджень в її адміністративно-територіальних межах з подальшим перерозподілом в наступних пропорціях:

- 50% грошових стягнень до бюджету органу місцевого самоврядування Середнянської селищної ради;

- 20% грошових стягнень до обласного бюджету Закарпатської області;

- 30% грошових стягнень до спеціального фонду Державного бюджету України.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності інших обставин ніж ті, що досліджені судом, а відтак, зважаючи на зазначене вище, позовні вимоги як обґрунтовано заявлені, підтверджені належними та допустимими доказами підлягають до часткового задоволення.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони у справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79,126, 129, 221, 236, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області (89452, смт. Середнє Закарпатської області, вул. Закарпатська, 63 код ЄДРПОУ 04349923) 67556 (шістдесят сім тисяч п`ятсот п`ятдесят шість) грн 00 коп. шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, які перерахувати до спеціального фонду місцевого бюджету Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області (ГУК у Зак. обл/Середнян. Тг/24062100, р/р UA18899990333159331000007479, назва банку одержувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код платежу 24062100, код ЄДРПОУ 37975895).

3. Стягнути з Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області (89452, смт. Середнє Закарпатської області, вул. Закарпатська, 63 код ЄДРПОУ 04349923) на користь Державної екологічної інспекції у Закарпатській області (88000, м. Ужгород, вул. Швабська, 14, код ЄДРПОУ 38015668) 1193 (одну тисячу сто дев`яносто три) грн 35 коп. в повернення сплаченого судового збору.

3. В решті позову відмовити.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного Господарського суду.

Повне судове рішення складено та підписано 08 липня 2022 року.

СуддяЛучко Р.М.