Ухвала

від 06.07.2022 по справі 133/2945/19

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №133/2945/19

Провадження №2/133/72/22

У Х В А Л А

07.07.22

Суддя Козятинського міськрайонного суду Вінницької області Кучерук І.М., розглянувши заяву представник відповідача ОСОБА_1 адвоката Сімчука Ігоря Анатолійовича про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В:

В проваджені Козятинського міськрайонного суду Вінницької області перебуває цивільна справа за позовом СФГ «Калина» до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, Козятинської районної державної адміністрації Вінницької області, ОСОБА_1 про визнання недійсними наказів, визнання недійсною державної реєстрації земельної ділянки та скасування рішення державного реєстратора речових прав на нерухоме майно та запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Сімчук І.А. звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просив: - до набрання чинності рішенням у справі 133/2945/19 заборонити селянському (фермерському) господарству «Калина» (22132, Вінницька область, Козятинський район, с. Сестринівка, вул. Київська, 69, код ЄДРПОУ 23101353) після завершення збору врожаю 2022 року вчиняти будь-які дії, спрямовані на знецінення, знищення, пошкодження, переміщення (у тому числі шляхом проведення сільськогосподарських робіт з дискування, боронування, культивації, оранки, посіву та збору врожаю тощо) на земельній ділянці загальною площею 2,00 га, кадастровий номер 0521487000:02:003:0019, місце розташування: Вінницька область, Хмільницький район, Сестринівська сільська рада.

Заява мотивованатим,що врезультаті протиправнихдій позивачавідповідач зазнавнепропорційного тапротиправного втручанняу йогоправо намирне володінняйого майном,оскільки,починаючи з2019року,тобто майжечотири роки, ОСОБА_1 позбавлений прававолодіти,користуватися тарозпоряджатися належноюйому земельноюділянкою,обробляти її,сіяти сільськогосподарськікультури,зібрати врожайабо передативказану земельнуділянку воренду іотримати прибуток. Весь вказаний період земельною ділянкою користується СФГ «Калина» шляхом проведення сільськогосподарських робіт з дискування, боронування, культивації, оранки, посіву та збору врожаю, тощо. Відповідні дії призводять до зниження родючості ґрунту, що, в свою чергу знецінює, знищує земельну ділянку. Подальше знищення земельної ділянки, засів та обробка СФГ «Калина» земельної ділянки неминуче призведе до конфлікту майнових інтересів між ОСОБА_1 та СФГ «Калина».

Вивчивши зміст заяви про забезпечення позову, суд приходить до висновку про те, що вказана заява не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до ч. ч.1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: - накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; - накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; - забороною вчиняти певні дії; - встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; - забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; - зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; - зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; - зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; - арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; - іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 3 ст. 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07.10.2019 у справі №752/20385/18 (провадження № 61-5600св19) викладено правову позицію, відповідно до якої, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні відповідності заходів забезпечення позову позовним вимогам слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Норми цивільного процесуального права не зобов`язують суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігають ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.

При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.

Крім того, у своєму правовому висновку, сформульованому у постанові від 13.01.2020 у справі №922/2163/17, Верховний Суд зазначив, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Як на підставу забезпечення позову відповідач посилається на те, що в результаті протиправних дій позивача він зазнав непропорційного та протиправного втручання у його право на мирне володіння майна, позбавлений можливості обробляти земельну ділянку. Однак обраний відповідачем вид забезпечення позову у виді заборони Селянському(фермерському)господарству «Калина» вчинятибудь-якідії,спрямовані назнецінення,знищення,пошкодження,переміщення (утому числішляхом проведеннясільськогосподарських робітз дискування,боронування,культивації,оранки,посіву тазбору врожаютощо)земельної ділянкизагальною площею2,00га,не є співмірним із заявленими позивачем вимогами і фактично позбавляє позивача права здійснювати підприємницьку діяльність.

Крім того, до заяви про забезпечення позову не надано доказів на підтвердження викладених обставин, а саме, що позивач має намір знецінити, знищити чи пошкодити земельну ділянку. У заяві не вказано, яким чином може сприяти виконанню рішення суду вказаний захід забезпечення позову, а тому заява про забезпечення позову не містить належного переконливого обґрунтування про те, що невжиття вказаних заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Отже, представником відповідача не наведено беззаперечних підстав для забезпечення позову, а саме: відсутнє обґрунтоване доведення реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду, даний вид забезпечення позову не єспівмірним іззаявленими позивачемвимогами.

Таким чином, правові підстави для вжиття заходів забезпечення позову на підставі поданої заяви відсутні, а тому у задоволенні заяви представник відповідача ОСОБА_1 адвоката Сімчука І.А. про вжиття заходів забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представник відповідача ОСОБА_1 адвоката Сімчука Ігоря Анатолійовича про забезпечення позову відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя І.М. Кучерук