Ухвала

від 03.07.2022 по справі 463/2902/22

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №463/2902/22

Провадження №2-з/463/45/22

УХВАЛА

04 липня 2022 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Гирич С. В.

з участю секретаря судових засідань Ліпчанської А.В.

в м. Львові

у відкритому судовому засіданні,

розглянувши заяву про застосування заходів забезпечення позову у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стронг-Брук» до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

в с т а н о в и в :

представник позивача звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 550351,92 грн (п`ятсот п`ятдесят тисяч триста п`ятдесят одна гривня дев`яносто дві копійки).

Представник позивача подав до суду заяву про застосування заходів забезпечення позову. Заяву мотивує тим, що відповідач на даний час уникає спілкування та зустрічей із представниками ТОВ «Стронг - брук» та суму грошових коштів еквівалентну заподіяним збиткам, в розмірі 550 351,92 грн., не сплачує. Крім того, відповідач уникає зустрічей та не приймає дзвінків на мобільний телефон від власника пошкодженого майна, а саме ОСОБА_2 . Виходячи з того, що відповідач всіляко уникає спілкування із власником та володільцем пошкодженого майна, що свідчить його небажання відшкодовувати заподіяну шкоду та вказує на його намагання уникнути даної відповідальності, утому числі і шляхом приховання належного йому майна та/або грошових коштів, а також можливого фіктивного відчуження належного йому майна та/або грошових коштів, вважають, що лише накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача може реально забезпечити виконання рішення суду по даній справі. При цьому, зволікання та не накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача може вкрай ускладнити або й взагалі унеможливити виконання рішення суду та стягнення з відповідача шкоди, що заподіяними його неправомірними діяннями. А тому просить накласти арешт на майно відповідача.

З врахуванням положень ст. 153 ЦПК України, сторони в судове засідання для розгляду заяви про забезпечення позову не викликалась, у зв`язку із чим фіксація судового засідання не здійснювалась у відповідності до положень ч.2 ст.247 ЦПК України.

Оглянувши матеріали заяви про забезпечення позову та матеріали справи, приходжу до наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст.13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Відповідно до п. 4 постанови пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

З матеріалів заяви про забезпечення позову вбачається, що позивач просить стягнути з відповідача шкоду, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в розмірі 550351,92 грн.

Також вбачається, що позивач та власник майна здійснювали спроби досудового врегулювання спору, проте, як зазначає представник позивача, відповідач уникає зустрічей та не приймає дзвінків на мобільний телефон.

А тому, враховуючи наведені обставини, суд вважає, що дійсно невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист та поновлення порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся, а тому слід вжити заходів для забезпечення позову.

Вирішуючи питання про обрання способу забезпечення позову суд враховує наступні обставини.

З матеріалів позову вбачається, що сума шкоду, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди позивач визначив в розмірі 550351,92 грн.

Пункт 1 ч.1 ст.150 ЦПК України визначає, що позов може забезпечуватись шляхом накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

З врахуванням наведеного, а також беручи до уваги предмет позову, співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд приходить до висновку, що заяву слід задовольнити та в забезпечення позову до вирішення судового спору застосувати заходи забезпечення позову у виді накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, а також на грошові кошти (готівку та ті, що знаходяться на рахунках у банківських і фінансових установах), що належать на праві власності відповідачу, в межах суми заявленої шкоди в розмірі 550351,92 грн., оскільки такий буде належним, співмірним та відповідатиме описаним обставинам справи та розміру заборгованості, а невжиття такого заходу може дійсно істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або забезпечити ефективний захист.

Як передбачено положеннями частини 7 статті 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, а також вирішує питання зустрічного забезпечення.

Станом на час розгляду судом заяви про забезпечення позову у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з частиною 3 статті 154 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.1-18, 149-150, 153, 154, 157 Цивільного процесуального кодексу України, суд

п о с т а н о в и в:

заяву про застосування заходів забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно, а також на грошові кошти (готівку та ті, що знаходяться на рахунках у банківських і фінансових установах), що належать на праві власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) в межах суми заявленої шкоди в розмірі 550351,92 грн.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Стронг-Брук», місцезнаходження: Рівненська область, м. Дубно, провулок Некрасова, 3, код ЄДРПОУ 41081924;

відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підсипання, тобто 04 липня 2022 року, та підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Строк пред`явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову 3 (три) роки.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання до Львівського апеляційного суду через Личаківський районний суд м. Львова.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя: Гирич С. В.