Постанова

від 06.07.2022 по справі 753/4653/20

НЕ ВКАЗАНО

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2022 року м. Київ

Унікальний номер справи № 753/4653/20

Апеляційне провадження № 22-ц/824/6702/2022

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.,

суддів - Борисової О.В., Ратнікової В.М.,

за участю секретаря судового засідання - Гаврюшенко К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегатрейд 13» на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 01 лютого 2022 року, постановлену під головуванням судді Сирбул О.Ф., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегатрейд 13» до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Санрайз Д.Е.», Товариство з обмеженою відповідальністю «Алегрос ЛТД», Товариство з обмеженою відповідальністю «Навчальний консультаційний центр «Експерт», Товариство з обмеженою відповідальністю «Активлекс» про стягнення збитків, -

в с т а н о в и в :

У березні 2020 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Мегатрейд 13» збитки у формі упущеної вигоди в розмірі 465 015,56 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_2 є власницею нежитлових приміщень, розташованих у будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначав, що 30 квітня 2018 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Мегатрейд 13» було укладено договір оренди нежитлових приміщень, за яким останній набув права користуватися та здавати їх в суборенду. У подальшому між позивачем та третіми особами були укладені договори суборенди вказаних нежитлових приміщень. 17 вересня 2019 року за адресою: АДРЕСА_1 було зареєстровано ОСББ «Григоренка 23», головою якого є ОСОБА_1 .

Вказував, що відповідач ОСОБА_1 чинить перешкоди у користуванні нежитловими приміщеннями третім особам, які винаймають приміщення у суборенду, шляхом заборони доступу до ліфтів суборендарям та їхнім працівникам, встановлення охорони, відключення від електропостачання та водопостачання, що стало підставою для достроково розірвання договорів суборенди третіми особами з позивачем. Вважає, що відповідач не мав права здійснювати дії, направлені на обмеження чи відключення споживача від послуг, а тому такі дії є неправомірними.

Станом на день подання позову всі нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1 не здаються в оренду, оскільки ріелтори не рекомендують винаймати приміщення у цьому будинку у зв`язку з проблемами з орендою.

На думку позивача, в діях відповідача наявні усі елементи складу правопорушення, як підстава для стягнення упущеної вигоди у розмірі 465 015,56 грн., а саме протиправна поведінка (перешкоджання доступу до приміщень, відключення від електро- та водопостачання), збитки у формі упущеної вигоди, причинно-наслідковий зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою відповідача, вина відповідача (т. 1 а.с. 2-6).

01 лютого 2022 року у судовому засіданні в суді першої інстанції представник відповідача ОСОБА_3 заявила клопотання про закриття провадження у справі, оскільки вказаний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки фактично позов подано до ОСББ «Григоренка 23», головою якого є ОСОБА_1 , а не до фізичної особи (т. 1 а.с. 227-228).

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 01 лютого 2022 року провадження у цивільній справі за позовом ТОВ «Мегатрейд 13» до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , ТОВ «Санрайз Д.Е.», ТОВ «Алегрос ЛТД», ТОВ «Навчальний консультаційний центр «Експерт», ТОВ «Активлекс» про стягнення збитків - закрито (т. 1 а.с. 229-232).

Не погодившись з ухвалою суду, 15 лютого 2022 року директор ТОВ «Мегатрейд 13» Мальцева І.І. подала до суду апеляційну скаргу, в якій просила скасувати оскаржувану ухвалу, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції (т. 2 а.с. 2-6).

Апеляційну скаргу мотивувала тим, що позовну заяву подано саме до ОСОБА_1 , оскільки саме фізична особа ОСОБА_1 створює перешкоди в користуванні майном позивачу та третім особам, а не будь-яка інша посадова особа. Зазначала, що судом першої інстанції застосовано висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 19 березня 2019 року у справі № 904/2530/18, який не підлягає застосуванню до даних правовідносин, оскільки справи не є подібними та мають різний суб`єктний склад. Вказувала, що спір між фізичними особами - співвласниками багатоквартирного будинку та ОСББ не є корпоративними та з огляду на положення ст. 20 ГПК України не належить до юрисдикції господарських судів. Під час підготовчого провадження районним судом встановлено, що позовну заяву подано з дотриманням норм процесуального права до належного відповідача та правильно вибраної підсудності. Підстави для закриття провадження у справі, визначені у ст. 255 ЦПК України, відсутні.

З огляду на положення ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Особи, які беруть участь у справі до суду не прибули, про час та місце розгляду справи були сповіщені повідомленнями на зазначені ними адреси, у т.ч. адреси електронної пошти та телефонограмами із забезпеченням технічної фіксації таких повідомлень,тобто належним чином, про що у справі є докази. Повідомлення ТОВ «Мегатрейд 13» повернулось з відміткою працівників пошти, що вказаний адресат за зазначеною ним адресою відсутній, заяви про зміну адреси місця перебування до суду не надходили (т. 2 а.с. 22-31).

Наведені обставини свідчать, що сторони повідомлені про розгляд справи апеляційним судом і мають цікавитись рухом справи в суді апеляційної інстанції за поданою скаргою.

Виходячи з положень ст. 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т.ч. правом визначити свою участь в судовому засіданні.

Відповідно до частини 1 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі "Шульга проти України", № 16652/04). При цьому запобігати неналежній і такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі - завдання саме державних органів (див. рішення ЄСПЛ від 20.01.2011 у справі "Мусієнко проти України", № 26976/06).

Зважаючи на вимоги ч.ч. 9, 11 ст. 128, ч. 5 ст. 130, ст. 131, ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за таких підстав.

Закриваючи провадження у справі суд першої інстанції виходив з того, що справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Колегія суддів не погодилась з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Статтею 1 та частиною 1 ст. 2 ГПК України визначено юрисдикцію та повноваження господарських судів, установлено порядок здійснення судочинства у господарських судах, а також регламентовано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч. 2 ст. 4 ГПК України).

Отже, ознаками господарського спору, який належить до юрисдикції господарського суду, є, зокрема, участь у спорі суб`єкта господарювання, наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих ЦК України та ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, а також спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів, визначено ст. 20 ГПК України, за змістом пунктів 1, 3 ч. 1 якої господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Натомість за змістом ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Цивільні права та інтереси суд може захистити в спосіб, зокрема, визнання правочину недійсним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (ст. 16 ЦК України).

Отже, правильне визначення підвідомчості цієї справи залежить від установлення наявності або відсутності відносин між учасниками справи, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності.

Так, предметом позову у цій справі є стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Мегатрейд 13» збитків у формі упущеної вигоди в розмірі 465 015,56 грн.

Тобто позовні вимоги у справі заявлено саме до фізичної особи ОСОБА_1 , а не до юридичної особи - ОСББ «Григоренка 23», головою якого є ОСОБА_1 .

Підставою позову у справі є вчинення ОСОБА_1 дій, які на думку позивача, є неправомірними та призвели до завдання йому збитків (упущеної вигоди), як орендодавцю, який здає нежитлові приміщення в оренду, а ОСОБА_1 перешкоджає у доступі та користуванні цими приміщеннями.

Закриваючи провадження у справі у зв`язку з тим, що справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства суд першої інстанції послався на п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України, яким визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Разом з тим, між позивачем ТОВ «Мегатрейд 13» та відповідачем ОСОБА_1 відсутні будь-які господарські правовідносини, спір виник не з правочину у господарській діяльності, а у матеріалах справи відсутні відомості про наявність у відповідача статусу фізичної особи-підприємця.

Крім того, позивач не є членом ОСББ «Григоренка 23» та не є співвласником багатоквартирного будинку, що виключає також наявність підстав вважати даний спір корпоративним.

З огляду на викладене, враховуючи предмет, характер спору та суб`єктний склад його сторін, апеляційний суд вважає, що спір у цій справі виник стосовно прав позивача щодо відшкодування збитків, завданих неправомірними діями відповідача, як фізичної особи, а не суб`єкта господарювання, щодо користування орендованим майном, тому має вирішуватися в порядку цивільного судочинства.

Посилання суду першої інстанції на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 19 березня 2019 року у справі № 904/2530/18, та висновок про можливість розгляду спору у цій справі господарським судом з огляду на характер спірних правовідносин, оскільки саме ОСББ в особі голови вчинено перепони працівникам третіх осіб та позивачу щодо користування нежитловими приміщеннями, є помилковими, тому що спірні правовідносини у вказаній справі стосувались стягнення заборгованості за кредитним договором.

Натомість спір у справі, що розглядається, стосується відшкодування збитків, завданих неправомірними діями відповідача.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права та з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, що є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції відповідно до ст. 379 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 381-382, 384 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегатрейд 13» - задовольнити.

УхвалуДарницького районного суду міста Києва від 01 лютого 2022 року - скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили негайно з моменту прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складання повного судового рішення - 08 липня 2022 року.

Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець

О.В. Борисова

В.М. Ратнікова