Рішення

від 07.07.2022 по справі 280/13055/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08 липня 2022 року Справа № 280/13055/21 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в письмовому проваджені адміністративну справу за правилами спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр.Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ ВП: 44118663) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі відповідач ), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення (форма Ф) від 16.06.2021 №700739-2413-0821, прийняте Головним управління ДПС у Запорізькій області відносно ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що розмір та умови внесення орендної плати встановлено у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем, а підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Так, між позивачем та Кирилівською селищною радою Якимівського району Запорізької області було укладено договір оренди земельної ділянки від 29.07.2015 року № 221, обєктом якого є земельна ділянка площею 0,1435 га з кадастровим номером 2320355400:11:001:0358 для розміщення прокатного пункту та гральних автоматів. На виконання положень зазначеного договору позивач здійснював сплату орендної плати за землю. Позивач зазначає, що у ГУ ДПС у Запорізькій області відсутні правові підстави проводити розрахунок орендної плати за землю на підставі нової нормативної грошової оцінки. Крім того, відповідачем неправомірно використано середню вартість земельної ділянки, оскільки такого поняття законодавство не містить. Просить податкове повідомлення - рішення скасувати, а позов задовольнити.

Ухвалою суду від 30.12.2021 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.

19.01.2022 на адресу суду надійшов відзив представника Відповідача на позовну заяву, в якому заперечується щодо задоволення позовної вимоги. Так зазначено, що керуючись рішенням 35-ї сесії Кирилівської селищної ради VII скликання 30.04.2020 № 11, яким затверджено нову нормативну грошову оцінку земель, умовами договору оренди землі та інформацією відповідно базової вартості орендованої земельної ділянки відповідачем було проведено нарахування з орендної плати з фізичних осіб ОСОБА_1 за 2021 рік та винесено податкове повідомлення-рішення від 16.06.2021 № 700739-2413-0821 про визначення суми податкового зобовязання у розмірі 65467,53 грн. Відповідач вважає прийняте податкове повідомлення-рішення правомірним та просить у задоволенні позову відмовити.

Представником позивача 03.02.2022 було надано до суду відповідь на відзив, де вказано, що сторонами не було досягнуто будь-якої згоди щодо зміни істотних умов договору. Наголошує на неможливості та неправомірності використання довідки про середню базову вартість земельних ділянок при нарахуванні плати за землю. Просить позов задовольнити.

Позивачем через канцелярію суду подано клопотання про розглядсправи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Вирішуючи питання щодо можливості розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, суд зазначає таке.

Частиною 2 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до особливостей розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, визначених частиною 5 статті 262 КАС України, за клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За приписами пункту 1 частини 6 статті 262 КАС України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Оцінивши зміст позовних вимог, заявлених до Головного управління ДПС у Запорізькій області, відзиву на позовну заяву відповідача, наявних матеріалів адміністративної справи, суд вважає, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі не вимагає проведення судового засідання з викликом сторін, а тому у задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи № 280/13055/21 у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовляє.

Так, суд, дослідивши обставини, надані документи та наявні у справі докази у їх сукупності, встановлені наступні обставини.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 29.07.2015 між ОСОБА_1 та Кирилівською селищною радою Якимівського району Запорізької області, укладений договір оренди землі на земельну ділянку для розміщення прокатного пункту та гральних автоматів, яка знаходиться в межах смт. Кирилівка Якимівського району Запорізької області, вул. Коса Федотова, загальною площею 0,1435 га, кадастровий номер 2320355400:11:001:0358. Даним договором встановлено нормативну грошову оцінку у розмірі 239122,99 грн., орендну плату у розмірі 11956,15 грн.

Актом прийому-передачі земельної ділянки встановлено, що орендодавець передає земельну ділянку з кадастровим номером 2320355400:11:001:0358 та площею 0,1435 га, розташовану в АДРЕСА_2 на території Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області, а Орендар приймає вищевказану земельну ділянку в оренду на 42 роки.

Рішенням 35 сесії сьомого скликання Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області від 30.04.2020 № 11 було затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту Кирилівка Якимівського району Запорізької області; встановлено середню (базову) вартість 1 кв.м. земель згідно технічної документації з нормативної грошової оцінки населеного пункту Кирилівка Якимівського району Запорізької області на рівні 181,58 грн./кв.м.; введено в дію нормативну грошову оцінку земель населеного пункту Кирилівка Якимівського району Запорізької області з 01.01.2021; встановлено, що нормативна грошова оцінка населеного пункту Кирилівка Якимівського району Запорізької області підлягає щорічній індексації відповідно до вимог діючого законодавства; внести зміни до договорів оренди землі, які були складені раніше у звязку з введенням в дію нормативно-грошової оцінки землі в частині орендної плати шляхом складання додаткових угод.

Рішенням 5 сесії восьмого скликання Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області від 18.03.2021 № 2 «Про затвердження порядку видачі Довідок про середню базову вартість земельних ділянок на території Кирилівської селищної ради» вирішено забезпечити видачу Довідок про середню базову вартість земельних ділянок на території смт. Кирилівка у відповідності до технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту Кирилівка Якимівського району Запорізької області затвердженої рішенням сесії Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області від 30.04.2020 № 11.

Відповідно до Довідки про середню базову вартість земельної ділянки № 225 від 29.04.2021, наявної в матеріалах справи, середня нормативно грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 2320355400:11:001:0358 становить 1309350,68 грн.

16.06.2021 року Головним управлінням ДПС України у Запорізькій області прийнято податкове повідомлення-рішення №700739-2413-0821 форма Ф, на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та відповідно до пункту 286.5 статті 286 Податкового кодексу України, яким визначено податкові зобов`язання за платежем орендна плата з фізичної особи ОСОБА_1 на суму: 65467,53 грн. за 2021 рік.

Не погоджуючись із оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернулася із даною позовною заявою до суду.

Зі змістуЗемельного кодексу України таЗакону України від 6.10.1998 №161-XIV "Про оренду землі" (далі - Закон № 161-XIV) вбачається, що користування землею в Україні є платним.

З 01.01.2011 набрав чинностіПК України, який, відповідно до пункту 1.1 статті 1 регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, і, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За змістом підпункту 9.1.10 пункту9.1 статті9 ПК України плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів, яка в силу вимог підпункту14.1.147 пункту14.1 статті14 цього жКодексу є податком і справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до пункту269.1 статті269 ПК України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Останні ж, як визначає зміст підпункту14.1.73 пункту14.1 статті14 цьогоКодексу, це особи, яким, зокрема, на умовах оренди надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності. Отже,ПК визначив обов`язок й орендаря сплачувати земельний податок у формі орендної плати.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункт 14.1.136. пункту 14.1 статті 14 ПК України). Подібне визначення міститься й у статті 21 Закону № 161-XIV.

Справляння плати за землю, в тому числі й орендної плати, здійснюється відповідно до положень розділу ХIII ПК України.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем, а підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (пункт 288.1 статті 288 ПК України).

Згідно п.288.5 ст.288 розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

1) не може бути меншою за розмір земельного податку:

для земельних ділянок нормативну грошову оцінку яких проведено - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки;

для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області;

2) не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

3) може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.

4) для пасовищ у населених пунктах, яким надано статус гірських, не може перевищувати розміру земельного податку.

5) для баз олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, не може перевищувати 0,1 відсотка нормативної грошової оцінки.

Тобто, законодавець визначив нижню граничну межу річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки, незалежно від того, чи співпадає її розмір із визначеним у договорі.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Проаналізувавши наведені норми матеріального права, суд дійшов висновку, що з набранням чинностіПК України річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам підпункту288.5.1 пункту288.5 статті288 цьогоКодексу та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати.

При цьому, виходячи із принципу пріоритетності нормПК України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті5.2 статті5 ПК України, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір (ставка) орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений підпунктом288.5.1 пункту288.5 статті288 ПК України.

Аналогічний правовий висновок щодо застосування зазначених вище норм матеріального права у спорах цієї категорії, міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду України від 02.12.2014 (справа № 21-274а14), 07.04.2015 (справа №21-117а15), 14.04.2015 (справа № 21-165а15), 24.04.2015 (справа № 21-131а15), таких же висновків дійшов і Верховний Суд у постановах від 22.05.2018 року (справа № 809/3756/15), від 21.02.2019 року (справа № 811/2052/13-а), від 28.01.2018 року (справа№ 814/1622/16)

Отже, з набранням чинностіПК України, тобто з 01.01.2011, визначено мінімальний розмір річної та максимальний розмір орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності та грошову оцінку яких встановлено.

Однак, як видно з матеріалів справи, при винесенні оскаржуваного ППР позивачеві не було замінено ставку податку орендної плати за землю, податковим органом застосовано ставку податку визначену договором 5%, при цьому із дотриманням п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України в діапазоні ставки від 3% до 12 %. При винесені ППР відповідачем змінено розмір грошової оцінки земельної ділянки, шляхом застосування при обчисленні розміру орендної плити нового розміру грошової оцінки земельної ділянки згідно Довідки про середню базову вартість земельної ділянки, виданої на підставі рішення сесії Кирилівської селищної ради № 2 від 18.03.2021.

Суд зазначає, щоподатковий кодекс України у пункті 288.5 статті 288 визначає тільки обмеження щодо максимального та мінімального розміру орендної плати за землю. За цим виключенням, питання щодо розміру орендної плати регулюються виключно договором оренди.

Інші елементи механізму справляння орендної плати за землю - податковий період, порядок обчислення орендної плати, строку сплати та порядок її зарахування до бюджетів відповідно до пункту288.7 статті288 Податкового кодексу України встановлюютьсястаттями 285-287 цього кодексу.

Окрім того,статтею 21 Закону України «Про оренду землі» розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно доПодаткового кодексу України).

Таким чином, законодавством України чітко визначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди,Податковий кодекс України регулює лише строки внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, податковий період, порядок обчислення орендної плати та порядок її зарахування до бюджетів відповідно.

Статтею 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до частини 1статті 6 Закону України «Про оренду землі» орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбаченихЗемельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону України «Про оренду землі»).

Статтею 15 зазначеного Закону визначені істотні умови договору оренди, серед яких є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Як встановлено судом, в договорі оренди укладеному між Кирилівською селищною радою Якимівського району Запорізької області та позивачем визначено, що розмір річної орендної плати складає 11956,15 копійки, що становить 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Частиною 1статті 23 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

Статтею 14 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Статтею 654 Цивільного кодексу України (який є загальним нормативно-правовим актом, що регулює зобов`язальні правовідносини) визначено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Судом встановлено, що в пункті 41 Договору сторони погодили, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін та посвідчується нотаріально. Тобто одностороння зміна умов договору не допускається.

Відтак, суд приходить до висновку, що податковий орган, який є не суб`єктом цивільно-правових відносин у цій справі, прийнявши податкове повідомлення-рішення фактично змінив умови договору в частині визначення збільшення розміру орендної плати, що в свою чергу є порушенням норм матеріального права та умов договору.

Таким чином, зміна індексації (розміру) нормативної грошової оцінки є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договорів оренди землі його учасниками. Зазначене не тягне автоматичну зміну умов договорів щодо розміру орендної плати, а відтак і відповідного донарахування податковим органом суми податкового зобов`язання з орендної плати за 2021 рік за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

Зазначене повністю відповідає правовому висновку Верховного Суду, який викладений в постанові від 20.06.2018 року (справа №813/3819/17).

Суд не бере до уваги посилання позивача на протиправність використання довідки про середню базову вартість земельної ділянки при обрахунку грошових зобовязань з орендної плати, оскільки вказана довідка видана на виконання рішення Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області від 18.03.2021 № 2, яке, в свою чергу, було прийнято на виконання рішення Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області від 30.04.2020 № 11, яким затверджено нову технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель. Вказані рішення не визнані нечинними та не скасовані, а відтак підлягають застосуванню на відповідній території.

Інші доводи представника позивача не спростовують висновків суду.

За викладених обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності..

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями241,243-246,250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр.Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ ВП: 44118663) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Запорізькій області від 16.06.2021 № 700739-2413-0821, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем «орендна плата з фізичних осіб» за 2021 рік у сумі 65467,53 грн..

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору в розмірі 908 грн. (дев`ятсот вісім гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м.Запоріжжя,69107).

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 08.07.2022.

Суддя А.В. Сіпака