Рішення

від 26.06.2022 по справі 300/6213/21

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" червня 2022 р. справа № 300/6213/21

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Тимощука О.Л.,

за участю: секретаря судового засідання - Зюбак Н.І.,

представника позивача - Госедла Р.І.,

представника відповідача - Гавадзина М.В., Янюка Р.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дріада Ріал Істейт"

до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №002108/0701 від 15.04.2020,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Дріада Ріал Істейт (надалі, також позивач, ТОВ Дріада Ріал Істейт) 18.10.2021 звернулося в суд з позовною заявою до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (надалі, також ГУ ДПС в Івано-Франківській області), у якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №002108/0701 від 15.04.2020.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на переконання позивача дії відповідача є протиправними, а висновки контролюючого органу, викладені в акті документальної планової виїзної перевірки №1247/09-19-07-01/38006889 від 15.03.2021 не відповідають фактичним обставинам справи і нормам податкового та іншого законодавства, а також не могли бути підставою для винесення 15.04.2020 податкового повідомлення-рішення №002108/0701. Зокрема представник позивача вказав на помилковість висновків відповідача щодо неможливості здійснення господарських операцій з контрагентом Товариство з обмеженою відповідальністю «Пілігрим Сервіс» (надалі також - ТОВ «Пілігрим Сервіс») щодо якого прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку від 05.02.2020 №3573, а також складеної узагальнюючої податкової інформації від 08.04.2020 №171/4/52.04.-15/42991412 щодо фінансово-господарських операцій ТОВ «Пілігрим Сервіс» з постачання товару ТОВ "Дріада Ріал Істейт", оскільки такі, вище перераховані, складені після здійснення останніх поставок товару у липні 2019 року. Отже, відповідач не вправі покликатись на вказану інформацію при оцінці господарських операцій, які мали місце за рік до цього. Також вказав на відсутність підстав стверджувати про винність зазначеного контрагента у кримінальному правопорушенні до винесення вироку. Представник відповідача стверджує, що на час здійснення господарських операцій контрагент був включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, був зареєстрований платником ПДВ, в електронному кабінеті не містилось жодної інформації щодо «недобросовісності» вказаного платника податків, податкові накладні були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. Дані обставини в повній мірі підтверджували можливість здійснення контрагентом торгівельної діяльності. Всі господарські операції з ТОВ «Пілігрим Сервіс» підтверджені первинними документами, носили реальний характер, а при їх виконанні було досягнуто ділової мети та здійснено приріст активів позивача. Натомість висновки контролюючого органу щодо неможливості проведення господарських операцій із вказаним контрагентом базуються виключно на припущеннях перевіряючих та не підтверджені жодними доказами. З урахуванням викладеного, вважає, що податковим повідомленням-рішенням №002108/0701 від 15.04.2020 безпідставно збільшено суму податкового зобов`язання позивача за платежем ПДВ на суму 4 293 274, 00 грн, а також застосовано штрафну санкцію в сумі 1 073 319,00 грн, у зв`язку з чим таке податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.10.2021 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на "24" листопада 2021 р. о 14:00 год (том 5, а.с. 32-33).

Ухвалою суду від 03.11.2021 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу п`ятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків, шляхом долучення документу про сплату судового збору за подання даної позовної заяви у розмірі 22 700 (двадцять дві тисячі сімсот) гривень 00 копійок (том 5, а.с. 39-41).

У встановлений судом строк недоліки позовної заяви усунуто, тому суд ухвалою від 24.11.2021 постановив продовжити розгляд справи (том 5, а.с. 93-94).

Представником відповідача 23.11.2021 подано відзив на позовну заяву (том 5, а.с. 48-60). Представник органу ДПС не погодився з позовними вимогами, оскільки вони не відповідають доказам, які є в матеріалах справи, висновкам перевірки та нормам податкового та бухгалтерського законодавства. Щодо встановлених порушень представник відповідача зазначив, що контролюючим органом при перевірці господарських операцій позивача з ТОВ «Пілігрим Сервіс» не встановлено їх реального характеру, оскільки не надано необхідних документів, підтверджуючих реальність зазначених господарських операцій. Вказав, що відповідно до даних ІБД «Податковий блок» по ланцюгу постачання у ТОВ «Пілігрим Сервіс» відсутнє придбання товарів номенклатурних позицій, які відображені у видаткових накладних на реалізацію ТОВ Дріада Ріал Істейт. Зазначив, що частина наданих до перевірки копій товарно-транспортних накладних складені у червні 2019 року, тобто за датою, яка передувала даті придбання (липень 2019) товарно-матеріальних цінностей (надалі також ТМЦ). Представник відповідача вказує, що позивачем було проведено господарські операції по взаємовідносинах з ТОВ «Пілігрим Сервіс» протягом липня 2019 року в частині поставки ТМЦ без мети настання реальних наслідків, а з метою безпідставного завищення податкового кредиту. Враховуючи викладене, висновки акта перевірки щодо порушення позивачем податкового законодавства є обґрунтованими, у зв`язку з чим правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення №002108/0701 від 15.04.2020. Звернув увагу, що при формуванні спірного рішення допущено механічну помилку в даті року, зокрема, зазначено «15.04.2020», при цьому датою податкового повідомлення-рішення слід вважати 15.04.2021. На підставі наведеного, просив відмовити у задоволенні позову повністю.

Підготовче засідання, призначене на 24.11.2021 о 14:00 год відкладене на 08.12.2021 у зв`язку з клопотанням представника позивача ознайомитися із відзивом та можливістю надати відповідь на відзив (том 5, а.с. 102-103).

Представником позивача 08.12.2021 подано відповідь на відзив (том 5, а.с. 107-109 та зворотна сторона), в якій останній вказав на помилковість доводів представника відповідача, викладених у відзиві на позов та зазначив, що висновки контролюючого органу ґрунтуються на припущеннях та жодним чином не спростовують реальність господарських операцій позивача з ТОВ «Пілігрим Сервіс». Заначив, що на час здійснення господарських операцій у володінні товариства перебувала емульсійно-бітумна установка «DEP-BATCH», складовою частиною якої є ємності для зберігання бітуму. Зазначена установка знаходиться на території Надвірнянського нафтопереробного заводу за адресою: місто Надвірна, вул. Майданська, 5. Для безперебійної роботи вказаної установки позивач придбаває бітум, емульгатори у різних постачальників. Крім того, придбаваються різні будівельні матеріали (в тому числі і бітум) з метою їх перепродажу. Придбаний у ТОВ «Пілігрим Сервіс» бітум було продано на асфальтобетонний завод, який знаходиться за тією ж адресою, де позивач здійснює переробку бітуму. Вважає, шо відповідачем безпідставно нараховано податкові зобов`язання та застосовано штрафні санкції.

У підготовчому судовому засіданні, яке відбулося 08.12.2021 оголошено перерву до 28.12.2021 о 14:00 год для можливості представнику відповідача надати заперечення на відповідь на відзив (том 5, а.с. 126-127).

Підготовче засідання, яке призначене на 28.12.2021 не відбулося у зв`язку із неявкою сторін, що підтверджується довідкою секретаря судового засідання (том 5, а.с. 130).

Ухвалою від 28.12.2021 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання у справі на 13.01.2022 о 10:00 год (том 5, а.с. 131-132).

У підготовчому судовому засіданні, яке відбулося 13.01.2022 суд постановив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 01.02.2022 о 10:00 год. (том 5, а.с. 143-144).

Відповідно до довідки секретаря судового засідання, судовий розгляд справи призначений на 01.02.2022 о 10:00 год. не відбувся у зв`язку із неявкою сторін, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (том 2, а.с.148).

В судовому засіданні, призначеному на 17.02.2022 о 10:00 год, оголошено перерву у зв`язку із витребуванням у представника відповідача додаткових доказів. Наступний судовий розгляд справи призначений на 03.03.2022 о 10:00 год (том 5, а с. 156-157).

Судовий розгляд справи призначений на 03.03.2022 о 10:00 год не відбувся у зв`язку із неявкою сторін, про що секретарем судового засідання складено довідку (том 5, ас. 159).

Від представника позивача 20.04.2022 надійшло клопотання, яким на виконання вимог ухвали суду долучено додаткові докази (том 5, а.с.162).

Судове засідання призначене на 25.05.2022 відкладено у зв`язку із клопотання представника відповідача на 07.06.2022 о 10:00 год. (том 5, а.с. 168).

У судовому засіданні призначеному на 07.06.2022 о 10:00 год оголошено перерву у зв`язку із витребуванням додаткових доказів; наступне судове засідання призначено на 27.06.2022 о 10:00 год (том 5, а.с. 179-180).

Від представника відповідача 27.06.2022 подано до суду витребувані у судовому засіданні письмові пояснення (том 5, а.с. 182-190).

У судовому засіданні, яке відбулося 27.06.2021, представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав наведених в позовній заяві та відповіді на відзив. Просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача у зазначеному судовому засіданні заперечили щодо задоволення позову, з підстав, викладених у відзиві на позов та додаткових поясненнях. Вказали на правильність висновків контролюючого органу щодо нереальності господарських операцій позивача з ТОВ «Пілігрим Сервіс» та наявністю підстав для збільшення суми податкового зобов`язання позивача за платежем ПДВ та застосування штрафної санкції. Просили суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог КАС України справу за правилами загального позовного провадження, заслухавши позиції представників сторін, дослідивши в сукупності позовну заяву, відзив на позов, відповідь на відзив, додаткові пояснення та докази, наявні в матеріалах цієї адміністративної справи, встановив такі обставини.

ТОВ "Дріада Ріал Істейт" зареєстровано 11.01.2012. Види діяльності 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (основний); 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 47.78 Роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах; 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами.

Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області з 02.03.2020 по 05.03.2021 проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ Дріада Ріал Істейт за період з 01.10.2017 по 31.12.2019, за результатами якої складено акт перевірки №1247/09-19-07-01/38006889 від 15.03.2021 (том 1, а.с.8-45).

Висновками акту встановлено порушення ТОВ Дріада Ріал Істейт:

- пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в загальній сумі 4 293 274 грн, в тому числі за серпень 2019 року в сумі 713 613 грн, за жовтень 2019 року в сумі 3 579 661 грн;

- пункту 120-1.2 статті 120-1, пункту 201.1, пункту 201.10, пункту 201,16 статті 201 Податкового кодексу України - не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні щодо взаємовідносин по постачанню товарів/послуг контрагентам загальною сумою податку на додану вартість 742 901,07 грн, в тому числі за грудень 2018 року в сумі 742 901,07 грн.

ГУ ДПС в Івано-Франківській області на підставі акта перевірки винесло податкове повідомлення-рішення №002108/0701 від 15.04.2020 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" в загальній сумі 5 366 593 грн, з яких за податковими зобов`язаннями 4 293 274 грн, та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 073 319 грн (том 1, а.с.7).

Не погоджуючись із винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, при вирішенні справи по суті суд виходить з таких підстав та мотивів.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд при вирішенні даної справи керується нормами законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних правовідносин.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з підпунктами 4.1.2 та 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (надалі, також - ПК України), податкове законодавство України ґрунтується на, зокрема, таких принципах: рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу; презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Пунктом 44.1 статті 44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з пунктом 44.2 статті 44 ПК України, для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV (надалі - Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

У відповідності до приписів частин 1 та 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.4 статті 200 ПК України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Виходячи з аналізу наявних у матеріалах справи доказів, судом встановлено, що підставою винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення став висновок контролюючого органу, відображений в акті перевірки про те, що в господарських взаємовідносинах позивача з ТОВ «Пілігрим Сервіс» (код ЄДРПОУ 42991421) відсутній реальний товарний характер, проведено лише операції з оформлення документів без реального руху товарів.

Суд не погоджується із такими твердженнями відповідача, з огляду на таке.

З`ясовуючи обставини реальності вчинення господарської операції, суд ретельно перевірив доводи контролюючого органу про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в акті перевірки або зафіксовані іншими доказами.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, оцінені з урахуванням специфіки господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів.

Необхідно зазначити, що недоведеність фактичного здійснення господарської операції позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та, у зв`язку з цим, юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому, відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

У межах дослідження цієї адміністративної справи судом надано оцінку обставинам справи щодо реальності вчинення спірних господарських операцій позивача з контрагентом, зокрема, досліджено відповідність первинних документів вимогам податкового законодавства; з`ясовано умови договору та специфіки господарських операцій позивача з контрагентом; перевірено фактичне придбання спірного товару (документальне оформлення, зміст та порядок виконання) саме у контрагентів; досліджено фактичне проведення оплати за саме отриманий від вказаного контрагента товар; досліджено питання цільового використання придбаного товару в межах господарської діяльності позивача та перевірено їх зв`язок з такою господарською діяльністю; з`ясовано питання щодо обґрунтованості господарської мети та економічної доцільності при укладанні спірного договору.

Зазначене узгоджується із межами дослідження спірних правовідносин, викладених у постанові Верховного Суду від 14 травня 2019 року в адміністративній справі №820/3546/18.

Аналіз норм ПК України свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Таким чином, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків визначив податковий кредит з податку на додану вартість, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Господарські операції для цілей визначення об`єкта оподаткування податку на додану вартість мають бути не лише фактично здійсненими, а й підтвердженими належними та допустимими первинними документами і доказами, які відображають реальність господарських операцій позивача з контрагентом, та є підставою для формування даних податкового обліку платника податків.

Податкові органи, вказуючи про порушення, допущені платником податків, повинні спростовувати реальність здійснення спірної угоди (операції) за допомогою доведення фактів виконання зобов`язань за угодою (операції) іншою особою, ніж особа, яка є стороною договору, укладеного з платником податків, і (або) яким зобов`язання по виконанню угоди (операції) передано за договором або законом, та (або) доведення фактів, які свідчать про те, що зобов`язання, передбачене спірною угодою (операцією), виконано платником податку самостійно.

Так, проаналізувавши усі первинні документи податкового та бухгалтерського обліку, всі інші матеріали справи, доводи сторін, судом встановлено, що реальність господарських операції з ТОВ «Пілігрим Сервіс» позивачем доведена належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи.

Так, для проведення перевірки, а також до матеріалів цієї адміністративної справи на підтвердження господарських відносин з ТОВ «Пілігрим Сервіс» позивачем, зокрема, надавався договір від 24.06.2019 №240619-Д/П (том 1, а.с. 46-47), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник (ТОВ «Пілігрим Сервіс») в порядку та на умовах, визначених таким договором, зобов`язується передати у власність покупця (ТОВ Дріада Ріал Істейт), а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов`язується сплатити та прийняти мінеральний порошок, бітум нафтовий дорожній, цемент та інші ТМЦ, надалі - товар.

Одиниці виміру, ціна товару за одиницю, його асортимент визначаються в залежності від домовленості сторін наступним чином: 1) в Специфікації до цього договору (надалі іменується Специфікація») або 2) у видаткових накладних на такий товар (пункт 1.2 договору).

Пунктом 3.1 цього Договору визначено, що поставка товару здійснюється за адресою: місто Надвірна вул. Майданська, 5. Постачальний може здійснити поставку в інших місцях тільки за згодою Покупця.

Також ТОВ Дріада Ріал Істейт та ТОВ «Пілігрим Сервіс» 01.07.2019 уклали додаткову угоду №01/07 про зміну умов договору №240619-Д/П від 24 червня 2019 р., якою погодили пункт 9.1 доповнити новим реченням наступного змісту:

«З урахуванням вимог ч. 3 ст. 631 ЦКУ, Сторони дійшли згоди, що положення даного договору » розповсюджується на відносини між ними, що виникли до його укладення, а саме з « 16» червня 2019» (том 5, а.с. 163).

Відповідно до довору оренди №010518 від 01.05.2018 ТОВ «ПБС» передало, а ТОВ Дріада Ріал Істейт прийняло у тимчасове платне користування (оренду) терміном до 30 квітня 2021 року включно промислове обладнання «DEP BATCH 12 T/H» призначене для виробництва бітумних емульсій (емульсійний бітумний завод, ємності бітумні та іншу техніку) (том 1, а.с. 163-164).

У продовж червня-липня 2019 року ТОВ «Пілігрим Сервіс» здійснювало поставку ТОВ Дріада Ріал Істейт будівельних матеріалів (щебінь, бітум, мінеральний порошок та інші). що підтверджується видатковими накладними (том 1, а.с. 48-77), товарно-транспортними накладними (том 1, а.с. 171 том 5, а.с. 29).

В результаті здійснення поставки ТМЦ позивачу ТОВ «Пілігрим Сервіс» складено та зареєстровано у Єдиному реєстрі податкові накладні (том 1, а.с. 78-110).

Натомість в акті перевірки №1247/09-19-07-01/38006889 від 15.03.2021 контролюючим органом відповідно до даних ІБД «Податковий блок» встановлено, що по ланцюгу постачання у ТОВ «Пілігрим Сервіс» відсутнє придбання товарів номенклатурних позицій, і які відображені у видаткових накладних на реалізацію ТОВ «Дріада Ріал Істейт». Відповідно до наявних інформаційних баз даних ДПС ТОВ «Пілігрим Сервіс» не подавало звітність за формою 20-ОПП - відомості про об`єкти оподаткування, що свідчить про відсутність будь - якого рухомого та нерухомого майна, а відповідно до даних Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ «Пілігрим Сервіс» у період відображення взаємовідносин із позивачем не придбавало послуги оренди, зберігання складських та інших приміщень.

Також відповідачем в акті перевірки зафіксовано, що відповідно до наданих до перевірки копій товарно-транспортних накладних у окремих випадках перевізником виступало ТОВ «Пілігрим Сервіс», проте відповідно до даних Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ «Пілігрим Сервіс» не придбавало послуги із оренди автотранспортних засобів, не придбавало пального, не придбавало запасних частин до автомобілів.

Окрім цього, в акті перевірки вказано, що відповідно до наданих до перевірки копій товарно-транспортних накладних, такі накладні складені у червні 2019 року, тобто за датою, яка передувала даті придбання ТМЦ (липень 2019 року) .

Також контролюючим органом з`ясовано, що Комісією регіонального рівня ГУ ДПС у Львівській області прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку від 05.02.2020 № 3573.

Окрім цього, під час перевірки відповідачем встановлено, що відповідно до Єдиного державного реєстру судових рішень ТОВ «Пілігрим Сервіс» проходить по кримінальному провадженню №12019100060003356 від 07.08.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України, як суб`єкт господарської діяльності задіяний в схемі нереальних операцій.

Надаючи оцінку зазначеним обставинам, на підставі яких відповідачем зроблено висновок щодо нереальності господарських операцій між позивачем та ТОВ «Пілігрим Сервіс», суд вважає за доцільне зазначити таке.

При дослідженні факту реальності здійснення господарської операції повинні досліджуватися відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовано дані податкового обліку. Не є обов`язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов`язань визнання недійсними (безтоварними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому, відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом, оскільки згідно з частиною 2 статті 61 Конституції України відповідальність особи носить індивідуальний характер, а згідно пункту 36.4 статті 36, пункту 109.1 статті 109 Податкового кодексу України виконання податкового обов`язку здійснюється платником самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента, і саме ці особи несуть фінансову, адміністративну та кримінальну відповідальність за вчинення протиправних діянь, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, передбачених цим Кодексом та іншим законодавством.

Тобто будь-яка неправомірна діяльність контрагентів (порушення у відносинах з іншими контрагентами) чи придбання товару у неплатників ПДВ не впливають на результати діяльності позивача і не можуть бути підставою для притягнення до відповідальності.

А отже, встановлена відповідачем в акті перевірки №1247/09-19-07-01/38006889 від 15.03.2021 податкова інформація відносно ТОВ «Пілігрим Сервіс» не є належним та достатнім доказом у справі, а її висновки про неможливість здійснення господарських операцій зроблені на підставі такої службової інформації, є недостатніми для визнання угод, укладених із позивачем, такими, що не спричинили реальних юридичних наслідків.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що твердження відповідача з посиланням на податкову інформацію про те що діяльність контрагента позивача ТОВ «Пілігрим Сервіс» була спрямована на здійснення операцій, пов`язаних з наданням податкової вигоди у вигляді безпідставного формування податкового кредиту, ґрунтуються на припущеннях, що суперечить статті 159 КАС України. Факт наявності у сторін правочину протиправного умислу при його укладенні відповідачем не доведено.

Суд зауважує, що наявність певної податкової службової інформації не звільняє податковий орган від виконання обов`язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, оскільки ні акт перевірки, ні довідка зустрічної звірки, ні податкова інформація не має преюдиційного значення та не є документами, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.

Вищевказане узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини, яка у відповідності до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини " від 23 лютого 2006 року є джерелом права.

Так, у справі БУЛВЕС АД проти Болгарії (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у рішенні від 22.01.2009 року зазначив, що: «…суд вважає, що коли національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов`язаних зі сплатою ПДВ, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все таки карає одержувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов`язання, за дії чи бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності, то влада виходить за розумні межі і порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності.

Окрім цього, у рішенні від 09.01.2007 у справі Інтерсплав проти України, Європейський суд з прав людини вказав на те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку.

Вказані рішення Європейського суду хоча і стосується обставин щодо безпідставності покладення на покупця обов`язку щодо повторної сплати податку на додану вартість в разі невиконання продавцем, яких знаходиться поза контролем покупця, своїх зобов`язань по декларуванню вказаного податку за умови повного виконання компанією-заявником своїх обов`язків із декларування ПДВ, однак вони встановлюють загальне правило, відповідно до якого платник податку покупець по операціях поставки товарів не повинен відповідати за невиконання продавцем зобов`язань, та бути позбавлений гарантованого Конвенцією права власності, зокрема, й в наслідок донарахування йому відповідних податкових зобов`язань до бюджету, в разі якщо він повністю виконав свої зобов`язання, за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов`язаних зі сплатою податку по цих операціях, або будь-яких вказівок на його обізнаність про порушення вчинені його контрагентом, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності.

Також, наявність кримінального провадження №12019100060003356 від 07.08.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України, в якому ТОВ «Пілігрим Сервіс», серед інших, згадане, як підприємство з ознаками фіктивності, не може бути підставою для визнання нереальності господарських операцій та нести негативні наслідки для позивача, який на момент взаємовідносин з ТОВ «Пілігрим Сервіс» не міг бути обізнаний про ймовірну участь його контрагента в господарських операціях, які мають ознаки кримінального правопорушення. Крім того, наявність кримінального провадження щодо суб`єкта гоcподарювання, без винесеного вироку, не підтверджує вчинення таким суб`єктом злочинних діянь.

Також, не може підтверджувати нереальність господарських операцій позивача з ТОВ "Пілігрим Сервіс" віднесення останнього до переліку ризикових, оскільки рішення Комісії регіонального рівня ГУ ДПС у Львівській області про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку від 05.02.2020 №3573 прийнято значно пізніше та не могло бути відомим позивачу на момент здійснення господарської діяльності.

З приводу доводів відповідача відносно того, що до перевірки надавалися копії товарно-транспортних накладних складені у червні 2019 року, тобто за датою, яка передувала даті придбання (липень 2019) товарно-матеріальних цінностей, суд звертає увагу, що ТОВ Дріада Ріал Істейт та ТОВ «Пілігрим Сервіс» 01.07.2019 уклали додаткову угоду №01/07 про зміну умов договору №240619-Д/П від 24 червня 2019 р., якою погодили пункт 9.1 доповнити новим реченням, зміст якого наведений судом вище і стосується поширенню положень договору на взаємовідносини, що виникли до його укладення.

Таким чином, у даному випадку сторони поширили договірні відносини на період, починаючи з 16 червня 2019 року, що узгоджується з принципом свободи договору.

З приводу доводів представника відповідача щодо непредставлення позивачем під час перевірки форми № 6-НП та актів приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю форми №5-НПЮ суд звертає увагу, що відповідно до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої Наказом Мінпаливенерго України, Мінтрансзв`язку України, Мінекономіки України, Держспоживстандарту України 20.05.2008 №281/171/578/155, такі форми складаються у разі прийняття нафтопродуктів із залізничних цистерн (вагонів). Оскільки позивач не здійснював приймання нафтопродуктів у залізничних цистернах (вагонах), висновки відповідача про необхідність заповнення таких форм при здійсненні господарських операцій з ТОВ «Пілігрим Сервіс» є помилковими.

Також суд звертає увагу, що всі придбані ТМЦ були або відразу (бітум), або через незначний час, продано іншим суб`єктам господарювання (щебінь, мінпорошок) із відповідною націнкою, а емульгатор та засіб для нормалізації води пройшли процес виробництва та продані як продукція бітумного заводу, що підтверджується видатковими накладними (том 1, а.с. 111-116, 126-126, 135, зворотна сторона а.с.140-141, зворотна сторона а.с. 144-145, зворотна сторона а.с. 146-148, зворотна сторона а.с. 149-150, зворотна сторона а.с. 151, зворотна сторона а.с. 152-153, зворотна сторона а.с. 154-158, зворотна сторона а.с. 159-160, зворотна сторона а.с. 161-162), актами на списання матеріалів в переробку (том 1, а.с. 137, 139), накладними на передачу готової продукції (том 1, зворотна сторона а.с. 137, зворотна сторона а.с. 139), довідками-розрахунками калькуляції собівартості продукції (том 1, зворотна сторона а.с.138, а.с. 140, 146, 149, 151, 152, 154, 159, 161) У результаті здійснення вказаних операції ТОВ «Дріада Ріал Істейт» складено та зареєстровано податкові накладні (том 1, а.с. 118-125).

Так, Верховний Суд у постанові від 16.12.2019 у справі №0940/2484/18 вказав:

«…недотримання учасниками господарської операції вимог цивільного або господарського законодавства щодо істотних умов договору під час його укладення не має безпосереднього впливу на результати податкового обліку. Значення для податкового обліку має факт господарської операції, її дійсний зміст, фінансовий результат та економічний ефект.

Відповідно до підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Розумна економічна причина (ділова мета) для цілей податкового обліку передбачає обов`язкову спрямованість господарської операції платника податків на отримання позитивного економічного ефекту. Поняття економічного ефекту в нормах ПК не розкрито, однак, виходячи із визначення господарської діяльності, наведеного в підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК, та розуміння економічної доцільності, можна дійти висновку, що економічний ефект передбачає отримання доходу, зокрема у формі приросту (збереження) активів платника податків та/або їх вартості. При цьому не обов`язково щоб такий ефект спостерігався негайно після вчинення господарської операції. Також не виключено, що в результаті об`єктивних причин економічний ефект може не настати взагалі і операція може виявитися збитковою, що є природнім перебігом подій при здійсненні господарської діяльності.

Проте з визначеного ПК поняття ділової мети випливає, що обов`язково повинен бути намір платника податків отримати відповідний економічний ефект, тобто господарська операція (принаймні за умови досягнення поставлених завдань) має передбачати можливість отримання доходу.

Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності.».

Таким чином, при оцінці реальності господарської операції підлягає встановленню наявність у платника податків розумної економічної причини (ділової мети) щодо здійснення такої операції, яка пов`язується з отриманням суб`єктом господарювання прибутку.

Оскільки придбані у ТОВ «Пілігрим Сервіс» ТМЦ у подальшому були продані іншим суб`єктам господарювання за вищою ціною, а бо ж перероблені та продані як продукція бітумного заводу, в результаті чого позивач отримав прибуток (економічну вигоду), висновки контролюючого органу про те, що при здійсненні господарських операцій з ТОВ «Пілігрим Сервіс» позивач переслідував мету отримати необґрунтовану податкову вигоду є помилковими. Зворотнього відповідачем не доведено, як і не доведено можливість придбання позивачем аналогічного товару у відповідній кількості, у вказаний період, у інших контрагентів.

Також суд звертає увагу, що одним з принципів податкового законодавства України відповідно до норм статті 4, пункту 56.21 статті 56 Податкового Кодексу України є принцип презумпції добросовісності дій, рішень платника податків, у зв`язку з чим передбачається, що дії платників податків, які мають своїм результатом одержання податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних та інших первинних документах, є достовірними. Надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено належними та допустимими доказами, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність яких установлена судом.

Такий підхід національного законодавства також узгоджується з позицією Європейського Суду з прав людини, викладеною в пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції. Суд визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вказану практику Європейського Суду з прав людини, норму частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не надано доказів в підтвердження того, що позивач діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про будь-які порушення, які допускав його контрагент ТОВ «Пілігрим Сервіс», а також доказів, які б свідчити про недобросовісність позивача, зокрема про його пряму участь у будь-яких зловживаннях, пов`язаних зі сплатою податкових зобов`язань.

Таким чином, з огляду на оцінені судом в сукупності подані сторонами докази, суд вважає, що висновки відповідача щодо нереальності господарських операцій позивача з ТОВ «Пілігрим Сервіс» є передчасними та помилковими, оскільки фактично ґрунтуються на припущеннях контролюючого органу про неможливість здійснення контрагентом позивача операцій з постачання ТМЦ позивачу.

Натомість на підставі таких помилкових висновків, контролюючим органом спірним рішенням №002108/0701 від 15.04.2020 необґрунтовано збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" в загальній сумі 5 366 593 грн.

З огляду на встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову та наявність підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №002108/0701 від 15.04.2020.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до платіжного доручення №14085 від 09.11.2021 позивачем при зверненні до суду з цим позовом сплачено судовий збір в розмірі 22 700 грн (том 1, а.с. 46).

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на користь ТОВ "Дріада Ріал Істейт" сплачений судовий збір у розмірі 22 700 грн.

Керуючись статтею 129-1 Конституції України, статями 241-246, 250, 255, 264, 265, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області №002108/0701 від 15.04.2020.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ ВП 43968084) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дріада Ріал Істейт" (код ЄДРПОУ - 38006889) сплачений судовий збір, що становить 22 700 (двадцять дві тисячі сімсот) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Дріада Ріал Істейт, адреса: уроч. Щивки, буд. 2/24, с. Поляниця, Надвірнянський р-н, Івано-Франківська обл., 78593, код ЄДРПОУ - 38006889;

відповідач - Головне управління ДПС в Івано-Франківській області, адреса: вул. Незалежності, буд. 20, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ ВП - 43968084.

Рішення складене в повному обсязі 07 липня 2022 р.

Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.