ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" липня 2022 р. справа № 300/4588/21
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Скільський І.І., розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області до Управління Державної казначейської служби України у Галицькому районі Івано-Франківської області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій, -
ВСТАНОВИВ:
Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області звернулося в суд із позовною заявою до Управління Державної казначейської служби України у Галицькому районі Івано-Франківської області про визнання протиправними дій щодо повернення без виконання виконавчого листа №300/1138/20 від 04.11.2020, виданого Івано-Франківським окружним адміністративним судом та зобов`язання прийняти такий виконавчий документ до виконання та здійснити дії, направленні на його виконання.
Позовні вимоги мотивовано тим, що з метою виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.09.2020 в справі №300/1138/20 Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області звернулося до Управління Державної казначейської служби України у Галицькому районі Івано-Франківської області із заявами про примусове виконання виконавчого листа у справі №300/1138/20. Проте Управління Державної казначейської служби України у Галицькому районі Івано-Франківської області було повернуто виконавчий лист без виконання в зв`язку з тим, що по Відділу агропромислового розвитку Галицької районної державної адміністрації винесено рішення про припинення юридичної особи в результаті ліквідації та рахунки в Управлінні Казначейства по даному розпоряднику відсутні. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки частиною першою статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» передбачено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Оскільки згідно виконавчого листа в адміністративній справі №300/1138/20 боржником є орган державної влади Відділ агропромислового розвитку Галицької районної державної адміністрації, відсутність відкритих рахунків у органі Казначейства не є підставою для повернення виконавчого листа. Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області не є державним органом, державним підприємством чи органом місцевого самоврядування, а тому Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» поширюється на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.09.2020 в справі №300/1138/20. За вказаних обставин, відповідач безпідставно повернув без виконання виконавчий лист №300/1138/20 від 04.11.2020.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
10.06.2021 року відповідач отримав копію ухвали суду про відкриття провадження в даній адміністративній справі, що підтверджується повідомлення про доставлення на офіційну електронну адресу відповідача. Заяв чи клопотань відповідач суду не подав, правом на подання відзиву на позов, у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, не скористався. Також відповідачем не повідомлено суд про поважність причин ненадання такого відзиву.
Згідно з частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами справи, дослідивши письмові докази, зазначає наступне.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.09.2020 у справі №300/1138/20, яке набрало законної сили 02.11.2020, задоволено позов Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області. Стягнуто з Відділу агропромислового розвитку Галицької районної державної адміністрації на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській капіталізовані платежі в сумі 454 969,30 грн.
Виконавчий лист №300/1138/20 судом видано 04.11.2020 (а.с.6).
Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області 27.11.2020, 04.03.2021, 18.05.2021 та 09.06.2021 року зверталося до Управління Державної казначейської служби України у Галицькому районі Івано-Франківської області із заявами про прийняття на виконання виконавчого листа №300/1138/20 від 04.11.2020 на підставі частини другої статті 6 закону України «Про виконавче провадження» (а.с.7, 9, 11-12, 14-15).
Листами від 03.12.2020, 16.03.2021, 01.06.2021 та 22.06.2021 Управління Державної казначейської служби України у Галицькому районі Івано-Франківської області повернуло позивачу виконавчий лист №300/1138/20 без виконання в зв`язку з тим, що у Відділу агропромислового розвитку Галицької районної державної адміністрації відсутні відкриті рахунки та здана ліквідаційна звітність. Окрім цього відповідачем зазначено, що частиною другою статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» передбачено, що дія цього Закону не поширюється на рішення суду, стягувачем за якими є державний орган, державне підприємство, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація, що належать до комунальної власності (а.с.8, 10, 13, 16).
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо повернення без виконання виконавчого листа №300/1138/20 від 04.11.2020, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області звернулося з цим позовом до суду.
Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частиною першою статті 5 Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
У випадках, передбачених законом, рішення щодо стягнення майна та коштів виконуються податковими органами, а рішення щодо стягнення коштів - банками та іншими фінансовими установами.
Рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (частина перша та друга статті 6 Закону).
При цьому, згідно з частиною четвертою статті 6 Закону органи та установи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, не є органами примусового виконання.
Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначає Порядок виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 (далі Порядок № 845).
Відповідно до пункту 2 Порядку №845 боржники це визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання. Стягувачі це фізичні та юридичні особи, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів, державні органи (посадові особи) за рішеннями про стягнення коштів в дохід держави.
Згідно з пунктом 3 Порядку №845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Пунктом 4 Порядку №845 визначено, що органи Казначейства:
1) забезпечують у випадках, передбачених цим Порядком, зберігання виконавчих документів та ведення їх обліку. Після виконання у повному обсязі виконавчого документа суду або іншого органу (посадової особи) такий документ повертається до суду або іншого органу (посадової особи), який його видав з відміткою про його виконання;
2) вживають заходів до виконання виконавчих документів;
3) розглядають письмові звернення (вимоги) щодо виконання виконавчих документів осіб, які беруть участь у справі, державних виконавців, а також прокурорів - учасників виконавчого провадження.
Відповідно до пункту 5 Порядку №845 під час виконання виконавчих документів органи Казначейства мають право:
1) повідомляти органу, який видав виконавчий документ, про наявність обставин, що ускладнюють чи унеможливлюють його виконання, у спосіб і порядку, які визначені таким документом, крім випадків виконання рішень про стягнення коштів за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів;
2) звертатися у передбачених законом випадках до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, із заявою про роз`яснення рішення про стягнення коштів, порушувати клопотання про встановлення чи зміну порядку і способу виконання такого рішення, а також відстрочку та/або розстрочку його виконання;
3) безоплатно отримувати необхідні для виконання виконавчих документів судові рішення, пояснення, довідки, іншу інформацію;
4) вимагати від боржників вжиття ними заходів до виконання виконавчих документів;
5) застосовувати заходи впливу до боржників відповідно до Бюджетного кодексу України та у разі виявлення фактів порушення бюджетного законодавства у процесі або за результатами виконання виконавчих документів, повідомляти про такі порушення органам Держаудитслужби;
5-1) повідомляти органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ, про дії або бездіяльність боржника, що перешкоджає виконанню виконавчого документа;
6) відкладати, зупиняти безспірне списання коштів і їх перерахування стягувачам у випадках, передбачених законом та цим Порядком;
7) вживати інших заходів до виконання виконавчих документів.
Згідно з пунктом 6 Порядку №845 у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб: заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка (у разі наявності - довідку банку), назви банку, його МФО та коду ЄДРПОУ, номера рахунка (поточний, транзитний, картковий), прізвища, імені, по батькові (повне найменування - для юридичної особи) власника рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних для пересилання коштів через підприємства поштового зв`язку, що здійснюється за рахунок стягувача (прізвище, ім`я, по батькові адресата, його поштова адреса (найменування вулиці, номер будинку, квартири, найменування населеного пункту, поштовий індекс), реквізити банківського рахунка поштового відділення); оригінал виконавчого документа; судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності); оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету (у судових рішеннях про стягнення коштів з відповідного бюджету).
Як встановлено судом вище, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області неодноразово зверталося до Управління Державної казначейської служби України у Галицькому районі Івано-Франківської області із заявами про прийняття на виконання виконавчого листа №300/1138/20 від 04.11.2020 на підставі частини другої статті 6 закону України «Про виконавче провадження». У заявах позивач вказав реквізити банківського рахунка, на який необхідно здійснити перерахування стягнених коштів з боржника, та долучив виконавчий лист №300/1138/20 від 04.11.2020.
Таким чином, заяви позивача про прийняття на виконання виконавчого листа, які подані до Управління Державної казначейської служби України у Галицькому районі Івано-Франківської області відповідали вимогам пункту 6 Порядку №845.
Відповідно до пункту 8 Порядку №845 органи Казначейства після надходження документів, зазначених у пунктах 6 і 7 цього Порядку:
1) приймають їх до розгляду та реєструють відповідно до вимог організації діловодства. На заяві стягувача про виконання рішення про стягнення коштів (супровідному листі керівника відповідного органу державної виконавчої служби) зазначається дата надходження і вхідний номер;
2) здійснюють попередній розгляд документів, за результатами якого визначають необхідність отримання від стягувача інших відомостей для виконання рішення про стягнення коштів;
3) повідомляють стягувачеві (представникові стягувача) на його письмову вимогу про прийняття, реєстрацію та результати попереднього розгляду документів.
Підстави для повернення виконавчого документа стягувачеві передбачені пунктами 9 -9-2 Порядку №845.
Так Управлінням Державної казначейської служби України у Галицькому районі Івано-Франківської області повернуто позивачу виконавчий лист №300/1138/20 від 04.11.2020 без виконання на підставі пп.11 пункту 9 Порядку виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або боржників, в зв`язку відсутністю відкритих рахунків у боржника.
Згідно пп.11 пункту 9 Порядку №895 орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли наявні інші передбачені законом випадки.
Однак про наявність інших передбачуваних законом випадків відповідачем не вказано, а зазначено про повернення виконавчого документа виключно у зв`язку з відсутністю відкритих рахунків у боржника.
Суд звертає увагу на те, що підпунктом 3 пункту 9 Порядку №845 передбачено, що орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли боржник не має відкритих рахунків в органі Казначейства або в органі Казначейства відкрито боржнику лише рахунок із спеціальним режимом використання, крім випадків виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган згідно із Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».
Таким чином, підпункт 3 пункту 9 Порядку №845 не підлягає застосуванню, як підстава для повернення виконавчого листа, у випадку, коли боржником, який не має відкритих рахунків в органі казначейства, є державний орган згідно із Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 №4901-VI держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).
Згідно з частиною першої статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Водночас, частиною другою статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» передбачено, що дія цього Закону не поширюється на рішення суду, стягувачем за якими є державний орган, державне підприємство, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація, що належать до комунальної власності.
В спірному випадку згідно виконавчого листа №300/1138/20 від 04.11.2029 боржником є Відділ агропромислового розвитку Галицької районної державної адміністрації, а стягувачем - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області.
Відділ агропромислового розвитку Галицької районної державної адміністрації є органом державної влади, оскільки статтею 1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» передбачено, що місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади.
Вказане також підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, згідно яких організаційно-правова форма Відділу агропромислового розвитку Галицької районної державної адміністрації орган державної влади (а.с. 18).
Що стосується Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області, яке є стягувачем за виконавчим листом № 300/1138/20 від 04.11.2020, то суд вказує таке.
За змістом частин другої і четвертої статті 4 закону України XIV «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» Фонд соціального страхування України є некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі статуту, який затверджується його правлінням. Кошти Фонду не включаються до складу Державного бюджету України та використовуються тільки за цільовим призначенням. До коштів Фонду застосовується казначейська форма обслуговування в порядку, передбаченому для обслуговування Державного бюджету України.
Отже, Фонд соціального страхування України та його відділення не належать до суб`єктів, визначених частиною другою 2 статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».
При цьому, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області, в рядку організаційно-правова форма відсутній запис, «орган державної влади» , а зазначено: «інші організаційно-правові форми» (а.с. 22-26).
Відтак в даному випадку посилання відповідача на частину 2 статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» є безпідставними.
Тому, рішення суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган; державні підприємство, установа, організація, а стягувачем - Фонд соціального страхування України та його відділення, підлягає виконанню органом Казначейства в порядку, визначеному Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».
Водночас, без виконання на підставі підпункту 3 пункту 9 Порядку №845 повертається виконавчий лист, який підлягає виконанню в порядку, іншому, ніж, передбачений Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».
При цьому, сама по собі відсутність рахунку, відкритого в органі Казначейства, у боржника державного органу, зазначеного у виконавчому листі, який виконується відповідно до Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», не може бути підставою для повернення такого виконавчого листа без виконання на підставі підпункту 3 пункту 9 Порядку №845.
Інших передбачених законом випадків відповідачем, як підставу для повернення виконавчого документа згідно пп.11 пункту 9 Порядку №895, не вказано.
Отже, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.09.2020 у справі №300/1138/20 про стягнення з Відділу агропромислового розвитку Галицької районної державної адміністрації на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській капіталізованих платежів в сумі 454 969,30 грн., за яким боржником є державний орган, а стягувачем Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області, яке не є державним органом, державним підприємством, органом місцевого самоврядування, підприємством, установою, організацією, що належать до комунальної власності, підлягає виконанню Управлінням Державної казначейської служби України у Галицькому районі Івано-Франківської області в порядку, визначеному Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».
Таким чином, суд вважає протиправними дії відповідача щодо повернення на підставі підпункту 11 пункту 9 Порядку №845 без виконання виконавчого листа №300/1138/20, виданого 04.11.2020 Івано-Франківським окружним адміністративним судом.
Суд вважає, що ефективним способом відновлення порушених протиправними діями відповідача прав позивача буде зобов`язання Управління Державної казначейської служби України у Галицькому районі Івано-Франківської області прийняти до виконання виконавчий лист №300/1138/20, виданий 04.11.2020 Івано-Франківським окружним адміністративним судом та зобов`язання здійснити дії, направлені на виконання цього виконавчого листа.
У відповідності до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області за рахунок бюджетних асигнувань відповідача слід стягнути 4 540 грн., судового збору, сплаченого відповідно до квитанції №2448від 17.08.2021.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Управління Державної казначейської служби України у Галицькому районі Івано-Франківської області щодо повернення без виконання виконавчого листа №300/1138/20, виданого 04.11.2020 Івано-Франківським окружним адміністративним судом.
Зобов`язати Управління Державної казначейської служби України у Галицькому районі Івано-Франківської області (код ЄДРПОУ 37953206, площа Волі, 1, м. Галич, Івано-Франківська область, 77101) прийняти до виконання виконавчий лист №300/1138/20, виданий Івано-Франківським окружним адміністративним судом 04.11.2020, та здійснити дії, які спрямовані на його виконання.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної казначейської служби України у Галицькому районі Івано-Франківської області (код ЄДРПОУ 37953206, площа Волі, 1, м. Галич, Івано-Франківська область, 77101) на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 41315333, вул. Андрія Мельника, 11, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область) сплачений судовий збір у розмірі 4 540 (чотири тисячі п`ятсот сорок) гривень.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Відповідно до статей 255, 295, 297 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя /підпис/ Скільський І.І.
Суд | Івано-Франківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 07.07.2022 |
Оприлюднено | 11.07.2022 |
Номер документу | 105155780 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо праці, зайнятості населення, у тому числі зайнятості населення, з них |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Довгополов Олександр Михайлович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Довгополов Олександр Михайлович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Довгополов Олександр Михайлович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Довгополов Олександр Михайлович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Довгополов Олександр Михайлович
Адміністративне
Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Скільський І.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні