Рішення

від 29.06.2022 по справі 380/18882/21

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2022 року

справа №380/18882/21

провадження № П/380/19096/21

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., за участі секретаря судового засідання Михалюк М.Ю., представників позивача Шмиг Т.Р., Каблак Ю.-І.П., представника відповідача Щирба Р.П., розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Львові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Агродрім до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агродрім» (далі ТОВ «Агродрім», позивач) 03.11.2021 звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області. Позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 18.06.2021 №00145690902, котрим на ТОВ «Агродрім» накладені штрафні санкції в розмірі 500000 гривень. Позивач вважає оскаржене рішення контролюючого органу таким, що не відповідає закону, а висновки акту перевірки безпідставними. Вимоги позивача зводяться до такого: ГУ ДПС у Львівській області були відсутні визначені п. 80.2 статті 80 ПК України підстави для проведення фактичної перевірки позивача; - зберігання пального в нестаціонарній ємності (транспортному засобі - цистерні) не потребує ліцензії на зберігання пального; - актом перевірки не встановлено факту зберігання позивачем будь-якого палива, на час проведення фактичної перевірки. Позивач вказує, що придбавав пальне та зберігав його до повного використання в автомобільній цистерні (транспортному засобі), котра використовувалася як паливний бак для мобільної зерносушки. Оскільки автомобільна цистерна вільно переміщувалась територією підприємства та не була стаціонарною, в ТОВ «Агродрім» був відсутній обов`язок отримувати ліцензію на зберігання пального в розумінні Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 №481/95-ВР (далі Закон №481/95-ВР). Вказує, що відповідно до норм цього Закону отримати ліцензію на зберігання пального можна тільки щодо об`єктів нерухомого майна, котрим транспортний засіб (автомобільна цистерна), в якому зберігав пальне, не є.

Відповідач позов не визнає. Представник відповідача подав відзив на позовну заяву (а.с. 108-113), просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Представник відповідача стверджує, що самостійною підставою для проведення фактичної перевірки є здійснення контролюючим органом функцій контролю у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, пального. Підстава для проведення фактичної перевірки визначена пп. 80.2.5 п. 80.2 статті 80 ПК України є альтернативною та містить приписи щодо такої підстави для проведення фактичної перевірки контролюючим органом, як здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального. Вважає хибними посилання позивача на відсутність у відповідача на момент винесення наказу про проведення перевірки інформації про порушення законодавства саме з боку позивача. Вказує, що наявність такої інформації не вимагається у разі проведення перевірки з метою реалізації функцій контролюючого органу у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального. Проведеною перевіркою позивача встановлено, що скраплений газ ТОВ «Агродрім» придбавало у ТОВ «Газоіл компані» на підставі договору поставки нафтопродуктів від 04.11.2020 №18 та використовує для власних виробничих потреб в технологічному процесі (для роботи зерносушарки M-C FARM EQUIPMENT, до складу якої входить нагрівач прямого полум`я з горілками, що працюють на скрапленому газі). Скраплений газ позивач зберігав на території господарства у напівпричепі цистерні марки МЖА (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 від 03.03.2006, державний номерний знак НОМЕР_2 ), який ТОВ «Агродім» використовує відповідно до договору оренди транспортного засобу (н/причіп) від 01.10.2020 №75. Зазначає, що перевіркою встановлено порушення ч.1 статті 15 Закону, а саме: зберігання пального без наявності ліцензії за адресою - Пустомитівський район, с.Cердиця, вул. С.Бандери, 2. Відповідач посилається на норми частини шістнадцятої статті 15 Закону №481/95-ВР відповідно до яких суб`єкт господарювання (у тому числі іноземний суб`єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії. Ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються: - підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету; - підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву; суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі (ч. 19 статті 15 Закону №481/95-ВР). З огляду на викладене, ТОВ «Агродрім», яке використовує автомобільну цистерну (транспортний засіб) з метою зберігання пального, необхідно отримати ліцензію на зберігання пального на місце (територію), де знаходиться автомобільна цистерна як ємність, що використовується для зберігання пального відповідно до вимог Закону №481/95-ВР.

Позивач подав відповідь на відзив (а.с. 142-149), письмові пояснення (а.с. 136-138), в яких навів аргументи на спростування тверджень відповідача. Наполягає, що фактична перевірка позивача проведена без наявності підстав, передбачених п. 80.2.5 ПК України, тому прийняте за наслідками перевірки ППР підлягає скасуванню як протиправне. Позивач зазначає, що стаття 15 Закону №481/95-ВР передбачає ліцензування місць/ємностей для зберігання пального, що є стаціонарними. У випадку позивача автомобільна цистерна, в якому зберігалося пальне не є стаціонарною, така вільно переміщувалась територією підприємства; факту зберігання в ній будь-якого пального фактичною перевіркою не зафіксовано. Позивач просить суд врахувати правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 31.05.2022 у справі №540/4291/20, відповідно до якої транспортні засоби, що використовуються суб`єктами господарювання, призначені для переміщення в них пального на митній території України для потреб власного споживання не вважаються «акцизним складом», «акцизним складом пересувним», відповідно, позивач не мав обов`язку отримувати ліцензію для здійснення такої діяльності.

Суд заслухав пояснення учасників справи, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, та встановив такі фактичні обставини справи і відповідні їм правовідносини:

Головне управлінням ДПС у Львівській області на підставі наказу від 11.05.2021 №1581-ПП та направлення на перевірку №5166, 5167 від 1105.2021 провело фактичну перевірку ТОВ «Агродрім» (ідентифікаційний код 37870455) за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Сердиця, вул. С.Бандери, 2 з 11.05.2021 по 20.05.2021 щодо дотримання вимог Податкового кодексу України, Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законодавчих актів, що регулюють виробництво та обіг алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального (том 1 а.с. 10, том 2 а.с. 42-43).

За результатами фактичної перевірки складено акт від 17.05.2021 №10993/13-01-09-02/37870455 (том 1 а.с. 11-15), що містить виклад таких:

1) обставин: «ТОВ «Агродрім» проводить діяльність з вирощування та зберігання продукції сільськогосподарського виробництва. З метою просушки зернових культур використовується зерносушарка М-С FARM EQUIPMENT, до складу якої входить нагрівач прямого полум`я з горілками, що працюють на скрапленому газі. Отриманий скраплений газ (код товару за УКТЗ 2711139700) підприємство використовує для власних виробничих потреб в технологічному процесі. Скраплений газ ТОВ «Агродрім» придбало в ТОВ «Газоіл компані» (ідентифікаційний код 36809112) згідно договору поставки нафтопродуктів (скрапленого (зрідженого) газу (пропан або суміш пропану з бутаном) та інші гази від 04.11.2020 №18. Скраплений газ ТОВ «Агродрім» отримало згідно наступних акцизних накладних: - від 28.02.2021 №120 скраплений газ (пропан або суміш пропану з бутаном) та інші гази, обсяг отриманого пального (3 298 л); - від 14.01.2021 №25,26 скраплений газ (пропан або суміш пропану з бутаном) та інші гази, обсяг отриманого пального (8337,66 л); - від 09.02.2021 року №83 скраплений газ (пропан або суміш пропану з бутаном) та інші гази, обсяг отриманого пального (8000 л). Скраплений газ ТОВ «Агродрім» зберігало на території господарства за адресою: Львівська область, Львівський район (Пустомитівський район) село Сердиця, вул. С. Бандери, 2 у напівпричепі цистерні марки МЖА (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 від 03.03.2006, державний номерний знак НОМЕР_2 ), який ТОВ «Агродім» використовує відповідно до договору оренди транспортного засобу (н/причіп) від 01.10.2020 №75».

2) висновків: відповідно до частини першої статті 15 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (із змінами та доповненнями) оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії. Згідно з частиною восьмою статті 15 цього Закону суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно. Зазначено, що ліцензії на право оптової торгівлі пальним, на право зберігання пального ТОВ «Агродрім», період дії якої підпадає на дати отримання пального (код товару за УКТЗ 2711139700) відсутня, чим ТОВ «Агродрім» порушено частину першу статті 15 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального» (із змінами та доповненнями).

ТОВ «Агродрім» отримало акт перевірки від 17.05.2021 №10993/13-01-09-02/37870455, ознайомилося з його змістом та надіслало контролюючому органу заперечення (том 1 а.с. 16-18). За результатами засідання комісії по розгляду спірних питань/заперечення ТОВ «Агродрім» контролюючий орган вважав, що аргументи наведені у запереченні не спростовують фактів порушень, вказаних в акті перевірки від 17.05.2021 №10993/13-01-09-02/37870455, відповідно висновки цього акта перевірки залишені без змін (том 1 а.с. 19).

На підставі висновків акта перевірки від 17.05.2021 №10993/13-01-09-02/37870455 ГУ ДПС у Львівській області прийняло податкове повідомлення-рішення від 18.06.2021 №00145690902, котрим на ТОВ «Агродрім» накладені штрафні санкції в розмірі 500000 гривень (том 1 а.с. 20).

Позивач оскаржив це рішення в адміністративному порядку, подавши до ДПС України скаргу від 07.07.2021 (том 1 а.с.21-25).

ДПС України за результатами розгляду цієї скарги прийняла рішення про результати розгляду скарги від 06.10.2021 №22691/6/99-00-06-03-02-06, яким залишила без змін податкове повідомлення рішення ГУ ДПС у Львівській області від 18.06.2021 №00145690902, а скаргу без задоволення (том 1 а.с 26-31).

При обранні релевантних норм права для вирішення цього спору суд враховує, що відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд зобов`язаний врахувати висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. При вирішенні цього спору суд враховує правові висновки Верховного Суду щодо релевантних норм права та їх застосування до спірних правовідносин, викладені в постановах від 31.05.2022 у справі №540/4291/20 (палата КАС), від 15.06.2022 №260/3859/20 (колегія КАС).

Суд наводить у цьому рішенні витяги з постанови від 31.05.2022 у справі №540/4291/20, оскільки при вирішенні цього спору буде застосовувати до спірних правовідносин норми права, щодо обрання яких палатою суддів Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду сформовано такі правові висновки:

«З 1 січня 2016 року ПК України визначав, що діяльність з реалізації пального обумовлювалася обов`язком суб`єкта господарювання зареєструватися платником акцизного податку, а також виконувати вимоги, пов`язаних із обігом пального. Водночас, законодавець встановив, що приміщення для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального не є акцизним складом (підпункт 14.1.6), а суб`єкти господарювання, які використовують приміщення, розташовані на митній території України, для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального не є розпорядниками акцизного складу (підпункт 14.1.224).

До 1 липня 2019 року діяльність з виробництва, реалізації та зберігання пального не підлягала ліцензуванню.

З 1 липня 2019 року набрав чинності Закон України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів», яким внесено зміни до ПК України та Закону №481/95-ВР.

З цього часу Закон №481/95-ВР почав додатково визначати основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі пальним, забезпечення його високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом пального на території України, а норми ПК України встановили більш ширше поняття акцизних складів, в тому числі, визначили критерії, за яких відповідна територія/ємність не вважається акцизним складом.

Відповідно до абзацу восьмого частини другої статті 17 Закону №481/95-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлена відповідальність за зберігання пального без наявності ліцензії у вигляді штрафних санкцій в сумі 500000 гривень. Водночас така санкція не може бути застосована у випадку, якщо місце зберігання пального є таким, яке за змістом статті 15 Закону №481/95-ВР звільняє суб`єкта господарювання від обов`язку отримувати відповідну ліцензію.

Крім того, абзацом двадцять третім частини другої статті 17 Закону №481/95-ВР встановлена відповідальність за надання послуг із зберігання пального іншим суб`єктам господарювання та/або реалізація пального іншим особам на підставі ліцензії на право зберігання пального, отриманої на підставі заяви виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки відповідно до статті 15 цього Закону, у вигляді штрафних санкцій в сумі 500000 гривень.

За змістом частин сьомої, восьмої, десятої, шістнадцятої статті 15 Закону №481/95-ВР суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва. Суб`єкт господарювання (у тому числі іноземний суб`єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії. Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п`ять років, а річна плата на право зберігання пального становить 780 гривень.

Частинами тридцять другою, тридцять восьмою статті 15 Закону №481/95-ВР встановлено, що ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію. Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:

документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;

акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;

дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Суб`єкти господарювання, що здійснюють зберігання пального, яке не реалізовується іншим особам і використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки, копії зазначених документів не подають. Такі суб`єкти господарювання у заяві зазначають про використання пального для потреб власного споживання чи переробки, загальну місткість резервуарів, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження, а також фактичне місцезнаходження ємностей, що використовуються для зберігання пального (частина сорок третя статті 15 Закону №481/95-ВР).

При цьому, згідно з частиною дев`ятнадцятою цієї статті ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;

підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;

суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Суб`єкти господарювання, які здійснюють роздрібну, оптову торгівлю пальним або зберігання пального виключно у споживчій тарі до 5 літрів, ліцензію на роздрібну або оптову торгівлю пальним або ліцензію на зберігання пального не отримують (частина двадцять перша статті 15 Закону №481/95-ВР).

Статтею 1 Закону №481/95-ВР надано визначення поняттям, зокрема:

зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик;

місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

Однак, Закон №481/95-ВР не визначає, що саме розуміється під власним споживанням пального, а так само, під поняттям «споруди», «обладнання», «ємності». При цьому, якщо загальні визначення понять «споруда» та «обладнання» є більш чітко окресленими, то поняття «ємність» таким не є і за загальним правилом охоплює абсолютно усі споруди, обладнання, резервуари чи інші пристрої, які мають щонайменшу місткість, до яких можна віднести і паливні баки автомобілів, обладнання, пристроїв. Тому застосування такого поняття в абсолютному значенні у Законі №481/95-ВР робить його вимоги непередбачуваними для суспільства, позаяк, кожен суб`єкт господарювання, який придбав пальне і використовує його, зобов`язаний отримати ліцензію на зберігання пального, що, однак, суперечить правовому змісту запровадження державою вимог щодо ліцензування діяльності зі зберігання пального, метою чого було, зокрема, підвищення контролю за обігом пального не тільки у розрізі суб`єктів господарювання, які займаються такою діяльністю, але й місць, на яких провадиться діяльність зі зберігання пального.

У зв`язку з тим, що Закон №481/95-ВР не дає чіткого розуміння, які саме місця слід вважати місцем зберігання пального, на кожне з яких суб`єкт господарювання зобов`язаний отримати ліцензію, колегія суддів вважає, що задля вирішення спірного у цій справі питання підлягають врахуванню норми ПК України, які надають визначення поняттям, пов`язаним з обігом пального, зокрема, й місць його зберігання.

Згідно з підпунктом 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 ПК України акцизний склад - це приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом, зокрема:

б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб`єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Критерій, визначений цим підпунктом, щодо загальної місткості ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не застосовується до ємностей суб`єктів господарювання, які є розпорядниками хоча б одного акцизного складу;

в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб`єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої;

ґ) приміщення або територія, у тому числі платника податку, де зберігається або реалізується виключно пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару.

Відповідно до підпункту 14.1.6-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України акцизний склад пересувний - транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий на митній території України.

Транспортний засіб набуває статусу акцизного складу пересувного протягом періоду його використання для:

а) переміщення в ньому митною територією України пального або спирту етилового, що реалізується (крім пального або спирту етилового, що переміщується митною територією України прохідним транзитом або внутрішнім транзитом, визначеним підпунктом "а" пункту 2 частини другої статті 91 Митного кодексу України);

б) зберігання в ньому пального або спирту етилового на митній території України;

в) ввезення пального або спирту етилового на митну територію України, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених статтею 229 цього Кодексу.

Транспортний засіб, в якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий, право власності на які належить декільком розпорядникам акцизного складу пересувного, є декількома акцизними складами пересувними, кількість яких дорівнює кількості власників пального або спирту етилового, що переміщується та/або зберігається в такому транспортному засобі.

Транспортний засіб, в якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий, право власності на які переходить від одного суб`єкта господарювання до іншого, вважається іншим акцизним складом пересувним.

Не є акцизним складом пересувним:

транспортний засіб, що використовується суб`єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу та платником акцизного податку, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки;

паливний бак транспортного засобу.

При цьому, відповідно до підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 ПК України реалізація пального або спирту етилового для цілей розділу VI цього Кодексу - будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:

до акцизного складу;

до акцизного складу пересувного;

для власного споживання чи промислової переробки;

будь-яким іншим особам.

Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України:

у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками;

при використанні пального суб`єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу/акцизного складу пересувного, що передано (відпущено, відвантажено) платником акцизного податку таким суб`єктам господарювання виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки.

До власного споживання також відносяться операції із заправлення пальним за договорами підряду при одночасному виконанні таких умов:

а) замовники за договорами підряду не здійснюють реалізацію пального іншим особам, крім реалізації бензолу поза межами митної території України в митному режимі експорту;

б) заправлення здійснюється в паливний бак машин, механізмів, техніки та обладнання для агропромислового комплексу, паливний бак транспортних засобів спеціального призначення або паливний бак спеціального обладнання чи пристрою, які:

призначені для виконання робіт на землях сільськогосподарського або лісового призначення, на землях, наданих гірничим підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, а також для виконання робіт з будівництва доріг;

належать іншим особам;

виконують роботи протягом строку дії договору підряду виключно на зазначених у цьому пункті землях, що перебувають у власності або користуванні замовника;

в) транспортні засоби, що здійснюють заправлення в паливний бак машин, механізмів, техніки та обладнання для агропромислового комплексу, у паливний бак транспортних засобів спеціального призначення або в паливний бак спеціального обладнання чи пристрою, зазначені в підпункті "б" цього підпункту, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з такого транспортного засобу.

Згідно з підпунктами 14.1.224, 14.1.224-1 розпорядник акцизного складу - суб`єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб`єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.

Розпорядник акцизного складу пересувного - суб`єкт господарювання - платник акцизного податку, який є власником пального або здійснює діяльність з виробництва спирту етилового та який з використанням транспортного засобу незалежно від того, кому належить такий транспортний засіб:

реалізує або зберігає пальне або спирт етиловий;

ввозить пальне на митну територію Україні, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених статтею 229 цього Кодексу.

При переході від одного суб`єкта господарювання до іншого права власності на пальне або спирт етиловий, що переміщується та/або зберігається у транспортному засобі, відбувається зміна розпорядника акцизного складу пересувного.

Не є розпорядником акцизного складу пересувного суб`єкт господарювання (перевізник, експедитор), який здійснює транспортування пального або спирту етилового.

Системний аналіз наведених норм ПК України та Закону №481/95-ВР у їх взаємозв`язку дають підстави для формулювання такого правового висновку. Зберігання пального нерозривно пов`язане із наявністю у суб`єкта господарювання споруд та/або обладнання, та/або ємностей, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування (місця зберігання пального). Наявність у суб`єкта господарювання обов`язку з отримання ліцензії на право здійснення діяльності зі зберігання пального, яка опосередковується придбанням та використанням суб`єктом господарювання пального для задоволення своїх власних виробничих потреб при провадженні його господарської діяльності (не пов`язаної з метою отримання доходу від зберігання пального як виду економічної діяльності) залежить саме від наявності у суб`єкта господарювання місця зберігання пального, яке за своїми ознаками (характеристиками) відповідає визначенню «акцизного складу» та/або «акцизного складу пересувного», незалежно від того чи зареєстрований такий суб`єкт платником акцизного податку, розпорядником акцизного складу та/або наявністю підстав для реєстрації такого місця як акцизного складу. Відповідно, у випадку, якщо наявне у суб`єкта господарювання місце зберігання пального відповідає ознакам, які ПК України встановлює як виключення з визначення «акцизного складу» та/або «акцизного складу пересувного», такий суб`єкт не має обов`язку отримувати ліцензію на право зберігання пального у такому місці.

Таким чином, для оцінки наявності в діях суб`єкта господарювання складу правопорушення у вигляді здійснення діяльності зі зберігання пального без отримання відповідної ліцензії, з`ясуванню підлягають місце та спосіб його зберігання, мета придбання, технічні характеристики використаних для цього споруд (обладнання, ємностей), обсяги споживання, закупівлі та обставини використання пального. Ці обставини складають об`єктивну та суб`єктивну сторони правопорушення. Сам по собі факт наявності «на балансі» у суб`єкта господарювання невикористаного пального не є достатньою обставиною для його кваліфікації як зберігання пального без отримання відповідної ліцензії».

Оцінюючи аргументи сторін суд керується такими мотивами:

ТОВ «Агродрім» зареєстроване як юридична особа 06.10.2011, має зареєстрований основний вид господарської діяльності за КВЕД вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (01.11), серед інших видів діяльності є післяурожайна діяльність (01.63), оброблення насіння для відтворення (01.64); товариство займається вирощуванням зернових культур (пшениці).

В межах основного виду діяльності ТОВ «Агродрім» (встановлено контролюючим органом в акті перевірки) з метою просушки зернових культур використовує в господарській діяльності зерносушарку М-С FARM EQUIPMENT, до складу якої входить нагрівач прямого полум`я з горілками, що працює на скрапленому газі. Позивач надав суду документи (митна декларація UА209140/2017/142963 від 05.09.2017, довідка про балансову вартість сушки для зерна №12 від 16.06.2022 том 2 (а.с.156-158, 155) на підтвердження того, що ця зерносушарка ввезена на митну територію України як внесок/інвестиція до статутного фонду товариства та знаходиться на його балансі. Відповідно до технічного регламенту/інструкції зерносушарки регламентовано, що така працює на газі, її окремі елементи/крани потребують підключення до джерела живлення електроенергії (том 2 а.с. 45-103, 158).

Для провадження технологічного процесу сушіння зерна в процесі роботи зерносушарки ТОВ «Агродрім» придбавало скраплений газ в ТОВ «Газоіл компані» на підставі договору поставки нафтопродуктів (скрапленого (зрідженого) газу (пропан або суміш пропану з бутаном) та інші гази від 04.11.2020 №18. Для зберігання зрідженого газу на території його діяльності підприємство використовує напівпричеп цистерну марки МЖА на підставі договору оренди транспортного засобу (н/причіп) від 01.10.2020 №75.

Як зерносушка, так і автомобільна цистерна обладнанням на колісній платформі, тобто є рухомими транспортними засобами. Для роботи мобільної зерносушарки підключається джерело газу, в цій ситуації - пересувна автомобільна цистерна марки МЖА, котра фактично виконує роль окремо стоячого паливного баку (а.с. 6). ТОВ «Агродрім» використовувало придбаний в скраплений газ у власній господарській діяльності, оскільки заправляло ним газову зерносушарку для сушіння зернових. Отже, позивач є кінцевим споживачем придбаного у ТОВ «Газоіл компані» скрапленого газу, який використовувався виключно для власних/господарських потреб позивача; використання цього газу в інших потребах в акті перевірки не зафіксована та відповідачем доказів на підтвердження такого суду не представлено.

Таким чином, за фактичних обставин справи пересувна автомобільна цистерна є рухомим об`єктом, що за своїми характеристиками та специфікою використання володільцем відповідає ознакам винятків, котрі ПК України встановлює для понять «акцизний склад» та/або «акцизний склад пересувний». Ця пересувна автомобільна цистерна, що використовується ТОВ «Агродрім» в господарській діяльності для потреб власного споживання, а саме заправки газом зерносушарку. За цих обставин відсутні підстави вважати, що діяльність ТОВ «Агродрім» підпадає під визначення «зберігання пального», яка підпадає під вимоги ліцензування у розумінні Закону №481/95-ВР. Відповідно, позивач не мав обов`язку отримувати ліцензію для здійснення такої діяльності. Отже, у відповідача не було підстав застосовувати до платника податків штрафні санкції в розмірі 500000 гривень за відсутність ліцензії для зберігання пального. Тому суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 18.06.2021 №00145690902 не відповідає критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, оскільки таке прийнято необґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Ефективним та належним способом захисту прав позивача є скасування цього податкового повідомлення-рішення як протиправного.

Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України суд стягує на користь позивача суму сплаченого ним судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. До початку судових дебатів представник позивача повідомив суд, що звернеться до суду про вирішення питання про розподіл витрат на правничу допомогу в порядку частини сьомої статті 139 КАС України (шляхом постановлення додаткового рішення).

Повне рішення складене 08.07.2022.

Керуючись ст.ст. 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 229, 241-246, 250, 251, 255, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII Перехідні положення КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 18.06.2021 №00145690902.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (Львівська область, місто Львів, вул. Стрийська, буд. 35; ідентифікаційний код ВП 43968090) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Агродрім (81160, Львівська область, Пустомитівський район, село Сердиця, вул. С.Бандери, буд.2; ідентифікаційний код 37870455) судові витрати на сплату судового збору в сумі 7500 (сім тисяч п`ятсот) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, що постановив рішення, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Москаль Р.М.