Постанова

від 04.07.2022 по справі 280/11095/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

05 липня 2022 року м. Дніпросправа № 280/11095/21

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),

суддів: Прокопчук Т.С., Кругового О.О.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Заводському району на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 січня 2022 р. (суддя: Чернова Ж.М) в адміністративній справі №280/11095/21 за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Заводському району, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати йому щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком; зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити йому доплату щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік у розмірі 7354,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що є учасником бойових дій, в зв`язку з чим має право на пільги, встановлені законодавством України для даної категорії осіб, у тому числі на отримання разової грошової допомоги до 5 травня. У 2021 р. йому була виплачена грошова допомога до 5 травня, проте в розмірі, що є меншим ніж передбачено статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 24 січня 2022 р. ухваленим за результатами розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Заводському району щодо недоплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік у розмірі, визначеному частиною 5 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Зобов`язано Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Заводському району нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 05 травня за 2021 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто на користь позивача судові витрати на правничу допомогу у розмірі 900,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Рішення суду першої інстанції оскаржено в апеляційному порядку відповідачем. Посилаючись на порушення судом норм матеріального права, скаржник просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на постанову Кабінету Міністрів України №325 від 08 квітня 2021 р. "Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх

соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань, якою визначено, що разова

грошова допомога до 5 травня у 2021 р., виплачується учасникам бойових дій в розмірі 1 491,00 грн. Відповідач здійснює функцію виплати тих сум, які надійшли на його рахунок, тому змінювати, зменшувати або збільшувати розмір цієї виплати, відповідач не має законних підстав. Також вказує, що визначена судом сума правничої допомоги, яка підлягає стягненню на користь позивача за рахунок його бюджетних асигнувань є завищеною, оскільки даний спір є типовим та не потребує значного обсягу юридичної роботи.

Письмовий відзив на апеляційну скаргу від позивача до суду апеляційної інстанції не надходив.

Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Перевірка оскарженого рішення суду першої інстанції здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій. Листом від 22 липня 2021 р. №01-14/3123 відповідач повідомив позивача, що виплата йому разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 р., як учаснику бойових дій, здійснена у сумі 1 491,00 грн. відповідно до приписів постанови Кабінету Міністрів України №325 від 08 квітня 2021 р.

Не погоджуючись із розміром виплати даної грошової допомоги, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у 2021 р. у позивача, як учасника бойових дій, виникло право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі, визначеному статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в редакції Закону №367-ХІУ від 25 грудня 1998 р. Стягуючи на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати на правничу допомогу у розмірі 900,00 грн., суд вказав на співмірність розміру даних витрат складності справи.

Колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 5 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", в редакції Закону №367-XIV від 25 грудня 1998 р. визначено, що щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Статтею 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв`язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Підпунктом «б» підпункту 2 пункту 20 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №107-VI від 28 грудня 2007 р., що набрав чинності 01 січня 2008 р., частину 5 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" викладено у новій редакції, за змістом якої щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 р. №10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення пункту 20 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Законом України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» №79-VІІІ від 28 грудня 2014 р. , що набрав чинності 01 січня 2015 р., розділ VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Постановою Кабінету Міністрів України № 325 від 08 квітня 2021 р. "Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань визначено, що разова грошова допомога до 5 травня виплачується учасникам бойових дій в розмірі 1 491,00 грн.

Рішенням Конституційного Суду України №3-р/2020 від 27 лютого 2020 р. у справі №1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Отже, з 27 лютого 2020 р. норми і положення, зокрема статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", не застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. У даному випадку застосуванню підлягають положення даної статті в редакції Закону України №367-XIV від 25 грудня 1998 р., частиною 5 якої передбачено виплату разової грошової допомоги до 5 травня учасникам бойових дій у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, Велика Палата Верховного Суду у зразковій справі №440/2722/20 дійшли висновку, що, починаючи з 27 лютого 2020 р. розмір разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 р. підлягає нарахуванню і виплаті органом, уповноваженим здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня (Управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та/або Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат) у розмірі, визначеному Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», у редакції Закону України від 25 грудня 1998 р. №367-ХІV.

В частині задоволених позовних вимог щодо стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 900,00 грн. колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 1 статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 1,3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 цього ж Кодексу передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката

підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Позивачем заявлено до відшкодування витрати на правову допомогу в розмірі 900,00 грн., на підтвердження яких надано: договір про надання правничої допомоги №56 від 16 липня 2021 р, укладений з адвокатом Хмарським Р.Б.; розрахунок витрат від 12 листопада 2021 р.; квитанцію до прибуткового касового ордера №79 від 12 листопада 2021 р.

З розрахунку витрат, складеного адвокатом Хмарським Р.Б. на загальну суму 900,00 грн. вбачається надання ОСОБА_1 наступних послуг: 1) вивчення та аналіз матеріалів спору (16 липня 2021 р.), тривалість 0,25 год., вартість 75,00 грн.; 2) складання в інтересах клієнта заяви до відповідача від 16 серпня 2021 р. про доплату сум щорічної грошової допомоги (16 липня 2021 р.), тривалість 0,5 год., вартість 150,00 грн.; 3) складання і подання до суду позовної заяви від 12 листопада 2021 р. (12 листопада 2021 р.), тривалість 2,25 год., вартість 675,00 грн.

Колегія суддів звертає увагу, що складання в інтересах позивача заяви до відповідача, здійснено до виникнення спору, тому дана послуга не може вважатись пов`язаною з розглядом справи. Вивчення та аналіз матеріалів є складовою частиною підготовки позовної заяви, тому не є окремою юридичною послугою.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що відшкодуванню за рахунок відповідача на користь позивача підлягають судові витрати, понесені позивачем на оплату послуг адвоката по складанню позовної заяви - 675 грн.

Суд першої інстанції не врахував усіх обставин у справі, в зв`язку з чим допустив порушення норм процесуального права, що є підставою для його скасування в цій частині, як це передбачено статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України та прийняття в цій частині нового рішення.

Керуючись статтями 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Заводському району - задовольнити частково.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 січня 2022 р. в адміністративній справі №280/11095/21 - скасувати в частині стягнення судових витрат та ухвалити в цій частині прийняти нове рішення.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Заводському району (ЄДРПОУ 37573859) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 675 (шістсот сімдесят п`ять) гривень 00 копійок.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 05 липня 2022 р. і касаційному оскарженню не підлягає відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України

Головуючий - суддяА.В. Шлай

суддяТ.С. Прокопчук

суддяО.О. Круговий