Рішення

від 05.07.2022 по справі 681/1470/21

ПОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 681/1470/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2022 року м.Полонне

Полонський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючої судді Горгулько Н.А.

за участю секретаря судових засідань Олійник Л.А.,

прокурора Сенькова О.О.,

представників відповідача Понінківської селищної ради Шматька Д.А., Приймак Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Полонного цивільну справу за позовом керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах Хмельницької обласної державної адміністрації до Понінківської селищної ради, ОСОБА_1 про визнаннянезаконним таскасування наказу,зобов`язання повернутиземельну ділянку,скасування державноїреєстрації прававласності наземельну ділянку, треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог - Хмельницьке обласне управління лісового та мисливського господарства, Державне підприємство «Шепетівське лісове господарство»,

в с т а н о в и в:

В грудні 2021 року керівник Шепетівської окружної прокуратури в інтересах Хмельницької обласної державної адміністрації звернувся до суду із вказаним позовом.

В обґрунтування вимог вказав, що Шепетівською окружною прокуратурою під час опрацювання даних Публічної кадастрової карти України в рамках здійснення заходів представницької діяльності виявлено порушення вимог земельного законодавства при наданні у приватну власність земельної ділянки для особистого селянського господарства, розташованої на території с. Лісне Шепетівського (колишнього Полонського) району, в межах земель лісового фонду, які перебувають в постійному користуванні ДП «Шепетівське лісове господарство».

Встановлено, що рішенням 51-ї сесії І скликання №18-1 від 06.05.2019 Понінківської селищної ради затверджено технічну документацію та передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,2479 га (кадастровий номер 6823681000:03:001:0005), що знаходиться за межами с. Лісне Шепетівського (колишнього Полонського) району Хмельницької області з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

На підставі зазначеного рішення органу місцевого самоврядування, 03.09.2019 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (далі Державний реєстр речових прав) за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на вказану земельну ділянку.

Водночас, передача вказаної земельної ділянки площею 0,2479 га з кадастровим номером 6823681000:03:001:0005 у приватну власність ОСОБА_1 відбулась всупереч вимог Земельного та Лісового кодексів України, оскільки вона відноситься до земель лісогосподарського призначення та перебуває у постійному користуванні ДП «Шепетівське лісове господарство» на підставі Державного акта на право постійного користування №335951 серії ЯЯ та знаходиться в межах земель лісового фонду.

У зв`язку з цим, прокурор просить визнати незаконним та скасувати рішення 51-ї сесії І скликання №18-1 від 06.05.2019 Понінківської селищної ради «Про затвердження технічної документації та передачу земельної ділянки у власність» в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (місцевості) ОСОБА_1 та передачі у власність останньому земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 6823681000:03:001:0005 площею 0, 2479 га в с. Лісне Шепетівського (колишнього Полонського) району Хмельницької області.

Визнати незаконною та скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію спірної земельної ділянки з кадастровим номером 6823681000:03:001:0005 із одночасним припиненням у Державному реєстрі речових прав усіх зареєстрованих щодо неї речових прав та їх обтяжень.

Зобов`язати ОСОБА_1 повернути земельну ділянку з кадастровим номером 6823681000:03:001:0005 площею 0, 2479 га, що розташована на території Шепетівського району, Понінківської селищної ради ОТГ с. Лісіне в державну власність в особі Хмельницької обласної державної адміністрації.

В судовому засіданні прокурор позов підтримав, просив задовольнити.

Представники відповідача Понінківської селищної ради - Шматько Д.А. та Приймак Т.М. не заперечували проти задоволення позову.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надіслав заяву, в якій просив справу розгляну у його відсутності, позовні вимоги визнає частково.

Представники третіх осіб на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог - Хмельницького обласного управління лісового та мисливського господарства та Державного підприємства «Шепетівське лісове господарство», належним чином повідомлені про день та час розгляду справи, в судове засідання не з`явились.

Дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 14 Конституції України, абз. 2, 3 ст. 1 Лісового кодексу України ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.

Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

За змістом ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини, що виникають зокрема, при використанні лісів, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами в тому числі про ліси якщо вони не суперечать цьому Кодексу.

Таким чином, Земельним кодексом України встановлено пріоритетність норм цього кодексу для застосування до земельних відносин, що виникають при використанні лісів (абз. 2 ст. 5 Лісового кодексу України).

Відповідно дост.ст.4,5Лісового кодексуУкраїни,до лісовогофонду Україниналежать лісовіділянки,в томучислі захиснінасадження лінійноготипу,площею неменше 0,1гектара. До земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства.

Віднесення земельних ділянок до складу земель лісогосподарського призначення здійснюється відповідно до земельного законодавства (абз. 2 ст. 5 ЛК України).

Статтею 55 Земельного кодексу України визначено, що до земель лісового фонду належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

Статтею 92 зазначеного кодексу встановлено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

В силу положень ст. ст. 19, 55, 84 Земельного кодексу України та ст. 5 Лісового кодексу України спірна земельна ділянка відносилась до земель державної власності лісогосподарського призначення та використовувалась для ведення лісового господарства у порядку, визначеному Лісовим кодексом України.

Зокрема, статтями 7, 8 Лісового кодексу України визначено, що ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

За статтями 45, 48, 54 Лісового кодексу України облік лісів включає збір та узагальнення відомостей, які характеризують кожну лісову ділянку за площею, кількісними та якісними показниками. Основою ведення обліку лісів є матеріали лісовпорядкування.

Лісовпорядкування включає комплекс заходів, спрямованих на забезпечення ефективної організації та науково обґрунтованого ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання, підвищення екологічного та ресурсного потенціалу лісів, культури ведення лісового господарства, отримання достовірної і всебічної інформації про лісовий фонд України (ст. 45).

Затверджені матеріали лісовпорядкування є обов`язковими для ведення лісового господарства, планування і прогнозування використання лісових ресурсів (ст. 48).

Відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Планово-картографічні матеріали лісовпорядкування складаються на підставі натурних лісовпорядних робіт та камерного дешифрування аерознімків, містять детальну характеристику лісу. Перелік планово-картографічнихлісовпорядкувальних матеріалів, методи їх створення, масштаби, вимоги до змісту та оформлення, якості виготовлення тощо регламентується галузевими нормативними документами.

Отже, при вирішенні питання щодо перебування земельної лісової ділянки в користуванні державного лісогосподарського підприємства необхідно враховувати положення п. 5 розділу VIII «Прикінцеві положення» Лісового кодексу України, яка передбачає, що до здійснення державної реєстрації права постійного користування державних лісогосподарських підприємств земельними ділянками лісогосподарського призначення, які до набрання чинності цим Кодексом передані їм на такому праві, це право підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування.

Так, факт віднесення спірної земельної ділянки з кадастровим номером 6823681000:03:001:0005 площею 0,2479 га до земель лісогосподарського призначення підтверджується Проектом організації та розвитку лісового господарства ДП «Шепетівське лісове господарство», планово-картографічними матеріалами, а саме планами лісовпорядкування, картами-схемами розподілу території.

Окрім того, згідно з інформацією №333 від 07.07.2021 та схемою розташування зазначеної земельної ділянки, наданих ВО «Укрдержліспроект», спірна земельна ділянка накладається на земельні ділянки лісового фонду у кварталі 51 та 68 Полонського лісництва ДП «Шепетівський лісгосп».

Крім цього, встановлено, що ДП «Шепетівський лісгосп» та Хмельницьке обласне управління лісового та мисливського господарства не надавали погоджень на вилучення земельної ділянки з кадастровим номером 6823681000:03:001:0005 та на зміну її цільового призначення.

Таким чином, надана у приватну власність ОСОБА_1 спірна земельна ділянка належить до категорії земель лісогосподарського призначення, і після її незаконного надання у власність її цільове призначення не змінилось, вона відноситься до земель лісогосподарського призначення державної форми власності та перебуває у постійному користуванні ДП «Шепетівський лісгосп», що підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України (правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 30.05.2018 справа № 368/1158/16-ц та Верховного Суду України від 24.12.2014 у справі № 6-212цс14).

Згідно зі ст. ст. 18, 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії, які мають особливий правовий режим.

Статтею 55 Земельного кодексу України визначено, що до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісогосподарського призначення не належать землі, зайняті: зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів; окремими деревами і групами дерев, чагарниками на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках.

Відповідно до ст. 56 Земельного кодексу України землі лісогосподарського призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Громадянам та юридичним особам за рішенням органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади можуть безоплатно або за плату передаватись у власність замкнені земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею до 5 гектарів у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств. Громадяни і юридичні особи в установленому порядку можуть набувати у власність земельні ділянки деградованих і малопродуктивних угідь для заліснення.

Частинами 1, 2, 4 ст. 84 Земельного кодексу України передбачено, що у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, державних органів приватизації відповідно до закону. До земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать: землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 16, 17 Лісового кодексу України право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування.

У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Відповідно до ч. 3 ст. 142 Земельного кодексу України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки.

В свою чергу відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 Земельного кодексу України земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Використанню лісогосподарських земель за їх цільовим призначенням законодавство надає пріоритет: складовою охорони земель є захист лісових земель та чагарників від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб (пункт «б» частини першої статті 164 Земельного кодексу України України).

Вказане вище переконливо свідчить та доводить те, що Понінківська селищна рада за відсутності повноважень щодо розпорядження земельною ділянкою державної форми власності лісового фонду, цільове призначення якої не змінено у встановленому законом порядку, та право користування якої не припинено, передала у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,2479 га (кадастровий номер 6823681000:03:001:0005), що знаходиться за межами с. Лісне Шепетівського (колишнього Полонського) району Хмельницької області.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2, 4 ст. 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земель, зайнятих лісами, провадиться з урахуванням висновків органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та лісового господарства.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 57 Лісового кодексу України зміна цільового призначення земельних лісових ділянок здійснюється за погодженням з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, територіальними органами центральних органів виконавчої влади з питань лісового господарства та охорони навколишнього природного середовища.

Окрім цього, відповідно до пункту 2 частини першоїстатті 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», пункту 5 частини першої статті 31 ЛК Українидо повноважень державних адміністрацій у сфері лісових відносин належить, зокрема, передання у власність земельних лісових ділянок площею до 1 га, що перебувають у державній власності, на відповідній території.

Порядок вилучення земельних ділянок визначаєстаття 149 ЗК України, за приписами якої земельні ділянки, надані у постійне користування, зокрема, із земель державної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за згодою землекористувачів за рішеннями Кабінету Міністрів України, місцевих державних адміністрацій відповідно до їх повноважень.

Частина шостастатті 149 ЗК Українивстановлює, що обласні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами п`ятою, дев`ятою цієї статті.

Відповідно до частини п`ятоїстатті 149 ЗК Українирайонні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) сільськогосподарського використання; б) ведення водного господарства, крім випадків, визначених частиною дев`ятою цієї статті; в) будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, лікарень, підприємств торгівлі тощо), крім випадків, визначених частиною дев`ятою цієї статті.

Отже, згідно з наведеними приписами, вилучення для нелісогосподарських потреб спірної земельної ділянки державної форми власності, що віднесена до земель лісогосподарського призначення, належало до повноваженьХмельницької ОДА (постанова ВП ВС від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16).

Згідно листа Хмельницької ОДА №99/34-12-7621/2021 від 02.12.2021, згода на вилучення та зміну цільового призначення земельної ділянки лісогосподарського призначення з кадастровим номером 6823681000:03:001:0005 не надавалась, а ДП «Шепетівське лісове господарство» не зверталось та не ініціювало питання про припинення права користування вказаної земельної ділянки лісогосподарського призначення.

Таким чином, у даному випадку порушено інтереси держави у сфері регулювання земельних відносин, адже у приватну власність громадянину з порушенням установленої законом процедури передано земельну ділянку, яка не могла бути передана у власність для вищевказаних потреб, тим паче органом місцевого самоврядування, а саме Понінківською селищною радою, у якої відсутні відповідні повноваження.

Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Слід зазначити, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.06.2019 у справі №487/10128/14-ц висловила правовий висновок про те, що заволодіння громадянами та юридичними особами землями з обмеженим оборотом всупереч вимогам Земельного кодексуУкраїни (перехід до них права володіння цими землями) є неможливим. Розташування земель вказує на неможливість виникнення приватного власника, а отже, і нового володільця, крім випадків, передбачених у статті 59 цього Кодексу.

Аналогічні висновки висвітлені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 22.05.2018 року у справі № 469/1203/15-ц, у пункті 70 постанови від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц, у пункті 49 постанови від 07.04.2020 у справі №372/1684/14-ц.

Вказані твердження можливо використовувати також до земель лісового фонду, оскільки останні аналогічно перебувають під особливою охороною держави, мають обмежений режим господарювання та в силу положень ст. 84 Земельного кодексу України не можуть передаватись у приватну власність.

Таким чином, зайняття земельної ділянки лісового фонду з порушенням Земельного кодексу України та Лісового кодексу України треба розглядати як не пов`язане з позбавленням права власності держави.

У такому разі позовну вимогу про повернення спірної земельної ділянки слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити упродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки лісового фонду.

Законний володілець земельної ділянки лісового фонду може вимагати усунення порушення його права користування на цю ділянку, зокрема, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини, та вимагаючи повернути таку ділянку.

Зазначена правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у пунктах80-81 постанови від 12.06.2019 у справі №487/10128/14-ц, окрім цього до аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в пункті 71 постанови від28.11.2018 у справі№ 504/2864/13-ц, а такожв пункті 96 постанови від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц, у пункті 49 постанови від 07.04.2020 у справі №372/1684/14-ц, пунктах 22, 23, 51, 69 72 постанови від 22.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц.

Цивільний оборот лісових земельних ділянок, є і був обмежений законодавчо з огляду зокрема на приписи статті 56, підпункту «ґ» частини четвертої статті 84 ЗК України. Вказане стосується і земельних ділянок, які знаходяться у користуванні спеціалізованих державних лісогосподарських підприємств.

У цьому випадку правильним способом захисту порушеного права є пред`явлення до суду негаторного позову в порядку, визначеному ст. 391 Цивільного кодексу України, з метою усунення перешкод у користуванні та розпорядженні землями лісового фонду, а також визнання недійсним незаконного рішення сесії Понінківської селищної ради.

Окрім цього, метою негаторного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, яким він позбавлений можливості користуватись і розпоряджатись внаслідок державної реєстрації права власності за фізичною особою на спірну земельну ділянку.

Так, у випадку позбавлення права користування та розпоряджання своїм майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно.

Принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю викладений у пункті 89 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц, а також у постановах від 14.11.2018 у справі №183/1617/16 та від 28.11.2018 у справі №504/2864/13-ц.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пп. «а» п. 2 ч. 6 ст. 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Частиною 13 ст. 79-1 Земельного кодексу Україниземельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації.

Згідно абзацу 2 частини 10 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

Тому, з огляду на незаконність державної реєстрації спірної земельної ділянки, реєстрації речових прав за відповідачем та відсутність підстав для реєстрації таких прав за їх дійсним власником - позивачами, на підставі ст. 16 ЦК України, ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»,ч. 13 ст. 79-1 ЗК України,належним додатковим способом захисту інтересів держави є також заявлення вимоги про визнання незаконною та скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації спірної земельної ділянки з кадастровим номером 6823681000:03:001:0005 із одночасним припиненням у Державному реєстрі речових прав усіх зареєстрованих щодо неї речових прав та їх обтяжень.

Крім того, слід зазначити, що ОСОБА_1 взагалі не мав права на отримання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, оскільки таким правом він скористався раніше. Встановлено, що розпорядженням голови Полонської районної державної адміністрації №128/2012-р від 21.03.2012 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 та передано останньому земельну ділянку з вказаним цільовим призначенням площею 2 га за рахунок земель державної власності, яка розташована за межами населених пунктів Буртинської сільської ради.

У подальшому,в порушеннявимог ст.ст.116,118,121Земельного кодексуУкраїни, ОСОБА_1 на підставірішення 51-їсесії Іскликання Понінківськоїселищної ради№18-1 від06.05.2019повторно отримавземельну ділянкуз кадастровимномером 6823681000:03:001:0005площею 0,2479га зцільовим призначенням01.03(дляведення особистогоселянського господарства).

За таких обставин, суд вбачає, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Отже,з відповідачівпідлягають стягненнюна користьпозивача судовівитрати посправі 7945грн.сплаченогосудового збору.по 3972,50 грн. з кожного.

Керуючись ст.ст. 2, 81, 141, 200, 263, 265, 268, 273, ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення 51-ї сесії І скликання №18-1 від 06.05.2019 Понінківської селищної ради «Про затвердження технічної документації та передачу земельної ділянки у власність» в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (місцевості) ОСОБА_1 та передачі у власність останньому земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 6823681000:03:001:0005 площею 0, 2479 га в с. Лісне Шепетівського (колишнього Полонського) району Хмельницької області.

Визнати незаконною та скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію спірної земельної ділянки з кадастровим номером 6823681000:03:001:0005 із одночасним припиненням у Державному реєстрі речових прав усіх зареєстрованих щодо неї речових прав та їх обтяжень.

Зобов`язати ОСОБА_1 повернути земельну ділянку з кадастровим номером 6823681000:03:001:0005 площею 0, 2479 га, що розташована на території Шепетівського району, Понінківської селищної ради ОТГ с. Лісіне в державну власність в особі Хмельницької обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 22985083, Будинок Рад, Майдан Незалежності, м. Хмельницький).

Стягнути з ОСОБА_1 та Понінківської селищної ради на користь Хмельницької обласної прокуратури (Хмельницька обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02911102, Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, р/р UA188201720343120002000002814) по 3972,50 грн. з кожного сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Хмельницької області апеляційної скарги протягом тридцяти днів після його складення.

Повний текст рішення складено 11 липня 2022 року.

Позивач керівник Шепетівської окружної прокуратури, адреса: м.Шепетівка,вул. Сергія Оврашка, 43 Хмельницької області, поштовий індекс 30500

в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Хмельницької обласної державної адміністрації, адреса: м.Хмельницький, Будинок Рад, Майдан Незалежності, код ЄДРПОУ 22985083, поштовий індекс 29005.

Відповідач 1 - Понінківська селищна рада, вул. Перемоги, 51 смт. Понінка Шепетівського району Хмельницької області, поштовий індекс 30511.

Відповідач 2 - ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , житель АДРЕСА_1 .

Треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог:

Хмельницьке обласне управління лісового та мисливського господарства, м.Хмельницький, вул. Кам`янецька, 55, поштовий індекс 29000;

Державне підприємство «Шепетівське лісове господарство», м.Шепетівка, вул. Героїв Небесної Сотні, 133, 30400.

Суддя Н.А.Горгулько