Ухвала

від 04.07.2022 по справі 572/818/22

САРНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Сарненський районний суд

Рівненської області

Справа № 572/818/22

Провадження № 1-кс/572/456/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2022 року м.Сарни

Слідчий суддя Сарненського районного суду Рівненської області ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

володільців майна ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

розглянувши клопотання прокурора Сарненської окружної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022186200000077 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 240-1 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Органом досудового розслідування СВ Сарненського відділу поліції головного управління Національної поліції в Рівненській області здійснюється досудове розслідування, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022186200000077 від 25.03.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 240 1 КК України.

Прокурор Сарненської місцевої прокуратури Рівненської області ОСОБА_3 звернувся до Сарненського районного суду з клопотанням про накладення арешту на на тимчасово вилучене в ході обшуку 28.06.2022 майно, власником якого є ТОВ «БУРПРОМ», ЄДРПОУ 43664718, адреса 34543, Рівненська обл., Сарненський р-н, село Кам`яне-Случанське, вул.Вереснева, будинок 26, контактний телефон НОМЕР_1 , а саме: - каміння зовні схоже на бурштин сирець вагою приблизно 2,5 кг., які упаковані до сейф пакетів НПУ №№ SUD 4028388, SUD 4028389; блокнот з чорновими записами; чотири мотопомпи кустарного виробництва на базі двигуна «Мерседес Бенц», з маркуванням «6032235304, 603223, 6060111501, 0122231404»; - чотири водозабірні шланги; - пожежні рукави діаметром 150 мл. в кількості 33 шт.; - пожежні рукави діаметром 100 мл. в кількості 5 шт.; - пожежний рукав діаметром 250 мл. в кількості 1 шт.; - пожежні рукави діаметром 77 мл. в кількості 2 шт.; - перехідник пожежних рукавів 100х 77 мл. в кількості 2 шт.; - перехідник пожежних рукавів 150х 100 мл. в кількості 2 шт.; - металеві тички в кількості 27 шт.; - підсаки в кількості 6 шт.; - трактор іноземного виробництва «Донфенг» модель 244 DNX номер шасі НОМЕР_2 , 2021 року випуску з причепом без ідентифікуючих позначень; - квадроцикл марки «ЯМАХА» чорного кольору, без маркувальних позначень; - дві акумуляторних батареї марки «ВЕСТРО» та «АМЕГО»; - екскаватор марки «JCB 210», р.н. НОМЕР_3 ; - екскаватор марки «JCB 220», без ідентифікуючих номерів; - екскаватор марки «JCB 190», без ідентифікуючих номерів.

Відповідно до клопотання представникам ТОВ «БУРПРОМ» на земельній ділянці «Західна перша», яка розташована у Сарненському районі Рівненської області на відстані 1,2 км південний захід від с. Олексіївка і на відстані 20 км від районного центру м. Сарни та на відстані 80 км від м. Рівне, та земельній ділянці «Західна друга», яка розташована у Сарненському районі Рівненської області на відстані 1,3 км південний захід від с. Олексіївка і на відстані 20 км від районного центру м. Сарни та на відстані 80 км від м. Рівне, здійснили зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) на земельній ділянці державної форми власності, а саме викопали яму розміром близько 20 м на 100 м. В свою чергу, процедура видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок визначає Порядок видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок, затверджений Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах 04.01.2005 року №1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20 січня 2005 року за №70/10350 (Порядок №1).

Згідно з п. 1.3. Порядку №1 його вимоги щодо отримання дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок є обов`язковими для власників земельних ділянок та землекористувачів, діяльність яких пов`язана з порушенням поверхневого (родючого) шару ґрунту. Відповідно до п. 2 Порядку №1 ґрунтовий покрив земельних ділянок - це поверхневий шар ґрунту, який характеризується родючістю; спеціальний дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок (далі дозвіл) - це офіційний документ, який видається на підставі затвердженого в установленому законом порядку проекту землеустрою і дає право власнику земельної ділянки чи землекористувачу на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки.

Згідно з п. 3.1. Порядку №1 власники земельних ділянок та землекористувачі, які проводять гірничодобувні, геологорозвідувальні, будівельні та інші роботи, зобов`язані отримати дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки, якщо це призводить до порушення поверхневого (родючого) шару ґрунту.

Відповідно до угоди №37 від 02.02.2021 між ТОВ «БУРПРОМ» та ДП «Клесівське лісове господарство», останній надають дозвіл на тимчасове зайняття/використання земельної ділянки для проведення уперджуючої видобуванню дорозвідки, експлуатаційної розвідки, геологознімальних, пошукових, геодезичних та інших розвідувальних робіт ділянок надр покладів бурштину, розташованих в межах лісового кварталу 1 (виділи 1, 2, 3, 4, 20, 21, 22, 23, 24, 27, 29, 34, 35, інше) Ясногірського лісництва ДП «Клесівське лісове господарство».

Окрім цього, відповідно до угоди №38 від 02.02.2021 між ТОВ «БУРПРОМ» та ДП «Клесівське лісове господарство», останній надають дозвіл на тимчасове зайняття/використання земельної ділянки для проведення уперджуючої видобуванню дорозвідки, експлуатаційної розвідки, геологознімальних, пошукових, геодезичних та інших розвідувальних робіт ділянок надр покладів бурштину, розташованих в межах лісового кварталу 1 (виділи 22, 23, 24, 27, 28, 29, 30, 31, 34, 35, 36, 42) та 9 (виді 02) Ясногірського лісництва ДП «Клесівське лісове господарство».

Відповідно до вищевказаних угод, розвідка родовищ здійснюватиметься буровими шурфами в кількості 49 штук, діаметер кожного становить 320 мм, що передбачено Проектом на проведення геологорозвідувальних робіт розробленим ТОВ «ЗахідКапіталІнвест), які використовуються як основний засіб рядовогоопробування покладів.

Вищевказані угоди були укладені на період з 02.02.2021 по 02.02.2022 включно, а тому термін їх дії закінчився.

28 червня 2022 року на підставі ухвали слідчого судді проведено обшук земельній ділянці «Західна перша» та «Західна друга» під час чого на місці вчинення кримінального правопорушення, а саме незаконного видобування бурштину сирцю шляхом гідророзмиву грунту під високим тиском води, за допомогою мотопомп кустарного виробництва та іншого знаряддя було виявлено 6 осіб, які за допомогою мотопомп незаконно видобували бурштин виявлено та вилучено наступні речі, а саме: каміння зовні схоже на бурштин сирець вагою приблизно 2,5 кг., які упаковані до сейф пакетів НПУ №№ SUD 4028388, SUD 4028389; блокнот з чорновими записами; чотири мотопомпи кустарного виробництва на базі двигуна «Мерседес Бенц», з маркуванням « НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , 0122231404»; чотири водозабірні шланги; пожежні рукави діаметром 150 мл. в кількості 33шт.; пожежні рукави діаметром 100 мл. в кількості 5 шт.; пожежний рукав діаметром 250 мл. в кількості 1 шт.; пожежні рукави діаметром 77 мл. в кількості 2 шт.; перехідник пожежних рукавів 100х 77 мл. в кількості 2 шт.; перехідник пожежних рукавів 150х 100 мл. в кількості 2 шт.; металеві тички в кількості 27 шт.; підсаки в кількості 6 шт.; трактор іноземного виробництва «Донфенг» модель 244 DNX номер шасі НОМЕР_2 , 2021 року випуску з причепом без ідентифікуючих позначень; квадрацикл марки «ЯМАХА» чорного кольору, без маркувальних позначень; дві акумуляторних батареї марки «ВЕСТРО» та «АМЕГО»; екскаватор марки «JCB 210», р.н. НОМЕР_3 ; екскаватор марки «JCB 220», без ідентифікуючих номерів; екскаватор марки «JCB 190», без ідентифікуючих номерів;

Вище вказані речі відповідно до постанови слідчого визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

Прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання та просить його задовольнити.

Володільці майна ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , та їх захисники ОСОБА_7 , ОСОБА_8 заперечили проти задоволення клопотання про арешт майна, у зв`язку з тим, що відсутній факт вчинення злочину, використовувалися методи гідророзмиву ґрунту, що не суперечить Закону. При цьому, на підтвердження своїх доводів, надав низку документів, які підтверджують наявність відповідних дозволів.

Слідчий суддя, розглянувши вказане клопотання, дослідивши надані сторонами матеріалів приходить до наступних висновків.

Згідно ч.7 ст.237 КПК України вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Відповідно до ч.1,2 ст.167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.

Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Статтею 131 КПК України передбачено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

За змістом ч.1 ст. 170 арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Вказаний перелік є вичерпний та розширювальному тлумаченню не підлягає.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Вирішуючи дане клопотання слідчий суддя виходить з того, що згідно ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Так, аналізуючи дане клопотання про арешт майна, вбачається,що прокурор посилається на те, що вилучені предмети мають значення у кримінальному провадженні, як речовий доказ з метою визначення обставин вчинення кримінального правопорушення та будуть використанні під час проведення необхідних судових експертиз по кримінальному провадженню.

У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Згідно ч.2 ст.84 КПК України речові докази є одним із процесуальних джерел доказів.

Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Так, постановою слідчого каміння зовні схоже на бурштин сирець вагою приблизно 2,5 кг., які упаковані до сейф пакетів НПУ №№ SUD 4028388, SUD 4028389; блокнот з чорновими записами; чотири мотопомпи кустарного виробництва на базі двигуна «Мерседес Бенц», з маркуванням « НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , 0122231404»; чотири водозабірні шланги; пожежні рукави діаметром 150 мл. в кількості 33шт.; пожежні рукави діаметром 100 мл. в кількості 5 шт.; пожежний рукав діаметром 250 мл. в кількості 1 шт.; пожежні рукави діаметром 77 мл. в кількості 2 шт.; перехідник пожежних рукавів 100х 77 мл. в кількості 2 шт.; перехідник пожежних рукавів 150х 100 мл. в кількості 2 шт.; металеві тички в кількості 27 шт.; підсаки в кількості 6 шт.; трактор іноземного виробництва «Донфенг» модель 244 DNX номер шасі НОМЕР_2 , 2021 року випуску з причепом без ідентифікуючих позначень; квадрацикл марки «ЯМАХА» чорного кольору, без маркувальних позначень; дві акумуляторних батареї марки «ВЕСТРО» та «АМЕГО»; екскаватор марки «JCB 210», р.н. НОМЕР_3 ; екскаватор марки «JCB 220», без ідентифікуючих номерів; екскаватор марки «JCB 190», без ідентифікуючих номерів, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022186200000077 від 25.03.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 240 1 КК України.

Разом з тим, як вбачається з наданих матеріалів, прокурор, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст.132 КПК України, не надав достатніх і належних доказів тих обставин, які є визначальними та необхідними для накладення арешту на майно.

Клопотання слідчого про арешт майна не відповідає вимогам ст. 171 КПК України, оскільки не зазначені конкретні підстави та мета необхідності арешту майна, а перераховано лише передбачені ч. 2 ст. 170 КПК України випадки арешту майна, зокрема, з метою збереження речових доказів.

Тоді як, в матеріалах, які додані до клопотання, не міститься жодного доказу того, що вказане у клопотанні майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а відповідна постанова слідчого про визнання цього майна речовими доказами у проваджень є формальною, так як в ній не міститься достатнього обґрунтування, якому чи яким із критеріїв ч. 1 ст. 98 КПК України відповідає зазначене вище майно.

У клопотанні прокурора стверджується про незаконність видобутку бурштину-сирцю шляхом гідророзмиву грунту під високим тиском води, за допомогою мотопомп кустарного виробництва та іншого знаряддя на території земельної ділянки «Західна перша» та «Західна друга».

Проте, з матеріалів справи вбачається, і цього не спростував у судовому засіданні прокурор, що на дату подання клопотання про арешт майна, законність отримання спеціального дозволу на користування надрами, з метою геологічного вивчення бурштиноносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ з подальшим видобуванням бурштину, та всіх інших документів, які підтверджують таку законність, ніким не оспорюється і таке питання ніким не ініційовано.

Отже, зазначаючи обставини, прокурор не наводить підставу для накладення арешту на вказане ним майно, не наводить достатніх доказів, що таке відповідає критеріям речових доказів, визначених у ст. 98 КПК України, розумність співмірність обмеження права власності фізичних осіб, не вказує чи мають відношення до даного кримінального провадження ті особи, які володіють таким майном, чим доводиться неправомірність отримання майна особами та обґрунтування необхідності такого арешту, оскільки таке ґрунтується лише на припущенні ймовірного незаконного видобутку бурштину-сирцю.

При цьому, обов`язок доведення необхідності арешту покладається на прокурора, який звернувся з клопотанням про арешт майна.

У даному випадку, вносячи відомості до ЄРДР за ч. 1 ст. 240-1 КК України, слідчий не переконався в тому, чи дійсно наявний факт незаконного видобування бурштину.

Так, ч.1 ст.240-1 КК України визначає кримінальну відповідальність за незаконне видобування бурштину, а так само збут, придбання, зберігання, передача, пересилання, перевезення, переробка бурштину, законність походження якого не підтверджується відповідними документами.

Диспозиція даної норми носить бланкетний характер і передбачає необхідність звернення до тих нормативних актів, які регламентують охорону та використання бурштину, а також до дозволів, які видаються уповноваженими державними органами конкретним надрокористувачам.

При цьому предметом злочину є бурштин.

Об`єктивна сторона аналізованого злочину включає діяння у формі видобування, збуту, придбання, зберігання, передачі, пересилання, перевезення та переробки.

При цьому, обов`язковою ознакою злочину є непідтвердження відповідними документами законності походження бурштину.

Незаконність вказаних дій, яка є обов`язковою умовою визнання дій кримінально караними, означає, що видобування бурштину здійснюється без належним чином оформлення дозвільних або правовстановлюючих документів.

Однак, даних про те, що вищевказані дії відбувалися, прокурором не наведено та не надано відповідних доказів.

Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Згідно протоколу обшуку від 28 червня 2022 року, що доданий до клопотання, вилучене майно, яке знаходилося на земельній ділянці «Західна перша» та «Західна друга» та є обладнанням, яке в тому числі здійснює гідророзмив, не може свідчити про обставини, на які посилається слідчий у клопотанні про арешт майна, а саме незаконність видобування бурштину з наступних підстав.

Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначає процедуру продовження строку дії, переоформлення, поновлення дії, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін регулює Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами, затверджений постановою КМ України від 30 травня 2011 року (із подальшими змінами), дія якого поширюється на всі види користування надрами.

Користувачами надр можуть бути особи, визначені статтею 13 Кодексу України про надра.

Пунктами 2, 3 Порядку визначено, що дозволи надаються Держгеонадрами переможцям аукціонів з їх продажу та без проведення аукціонів у випадках, передбачених пунктом 8 цього Порядку.

На кожний вид користування надрами в межах конкретної ділянки надається окремий дозвіл.

Так, зокрема 2 листопада 2020 року Державною службою геології та надр України видано спеціальний дозвіл на користування надрами №5106 для Товариства обмеженою відповідальністю «БУРПРОМ» на підставі протоколу проведення аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами від 17 липня 2020 року №UA-PS-2020-05-29-000135-3, договору купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні від 10 серпня 2020 №4/4-20. Вид користування: геологічне вивчення бурштинових надр, у тому числі дослідно-промислова розробка родовищ з подальшим видобуванням бурштину (промислова розробка родовищ), назва родовища: Ділянка «Західна друга» на території Сарненського району Рівненської області. Строк дії спеціального дозволу на користування надрами становить 5 років.

18 грудня 2020 року Державною службою геології та надр України видано спеціальний дозвіл на користування надрами №5110 для Товариства обмеженою відповідальністю «БУРПРОМ» на підставі протоколу проведення аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами від 11 вересня 2020 року №UA-PS-2020-08-05-000020-3, договору купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні від 9 жовтня 2020 №10/4-п-20. Вид користування: геологічне вивчення бурштинових надр, у тому числі дослідно-промилова розробка родовищ з подальшим видобуванням бурштину (промислова розробка родовищ), назва родовища: Ділянка «Західна перша» на території Сарненського району Рівненської області. Строк дії спеціального дозволу на користування надрами становить 5 років.

Крім того, Управлінням держпраці у Рівненській області надано дозволи ТзОВ «ЗАХІДКАПІТАЛІНВЕСТ» використовувати устаткування для видобутку, транспортування, сортування та збагачення корисних копалин та виконувати буріння та експлуатацію свердловин під час геологічного вивчення та розробки родовищ корисних копалин, роботи із збагачення корисних копалин, геолого-маркшейдекрські роботи. Термін дії дозволів не закінчений. Також на всі засоби є технічні паспорти.

В судовому засіданні досліджено копії всіх дозвільних документів, зокрема Державною служби геології та надр України погоджено Робочий проєкт «Дослідно-промислова розробка бурштину вмежах ділянки «Західна Друга», розроблений ТОВ «ЗахідКапітлаІнвест». 10 червня 2022 року було укладено угоду №4 між Рівненською обласною державною адміністрацією як власника «Західна друга» та ТзоВ «БУРПРОМ» про проведення розвідувальних та видобувних робіт на ділянках бурштиноновних надр. Підтверджено передання вказаної ділянки актом приймання-передачі земельної ділянки.

Частиною 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Разом з тим, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необгрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст. 94, 132. 173 КПК України, повинен врахувати: можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; існування обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення і достатність доказів, що вказують на його вчинення; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арешту вати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до п. 2 ч. З ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

Відповідно до статті 41 Конституції України та статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року, відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950року», Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи, в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження визначено захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду7 з тим. щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ст. 29 Загальної декларації прав людини кожна людина, здійснюючи свої права і свободи, повинна зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання й поваги прав і свобод інших та з метою задоволення справедливих вимог моралі, громадського порядку та загального добробуте в демократичному суспільстві" Мета підстави і межі здійснення прав людини конкретизуються також М «народному пакті про громадянські і політичні права, в Міжнародному пакті про економічні, соціальні та культурні права, а також в Європейській Конвенції про захист прав особи й основних свобод Конституція України також передбачає межі здійснення громадянами своїх прав. Так, згідно зі ст. 64. конституційні права і свободи людини та громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень можуть встановлюватися в умовах воєнного або надзвичайного стану. Аналіз зазначеної статті дозволяє зробити висновок про те, що закріплені в ній критерії (підстави) правомірного обмеження прав і свобод людини та громадянина базуються на принципі співвідношення публічних і приватних інтересів.

Вимога щодо забезпечення балансу між приватним та публічним інтересом слідує власне зі структури статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, вживаючи будь-яких заходів, у тому числі заходів з позбавлення особи її майна, держава повинна подбати про забезпечення при цьому відповідного пропорційного співвідношення між засобами, які застосовуються для цього, і метою, що ставиться. Отже, у кожній справі, в якій зазначається про порушення цієї статті. Суд повинен з`ясувати, внаслідок чого саме відповідна особа була змушена нести непропорційний і надмірний тягар. Як при втручанні у право мирного володіння майном, так і при утриманні від застосування заходів, необхідно забезпечити справедливий баланс між вимогами загальних інтересів суспільства та необхідністю захисту основних прав відповідної особи. Вимога щодо забезпечення такого балансу випливає зі структури статті 1 Першого Протоколу, якщо розглядати її в цілому. Зокрема вживаючи будь-яких заходів, у тому числі й заходів з позбавлення особи її майна, держава повинна дбати про забезпечення при цьому відповідного пропорційного співвідношення між засобами, які застосовуються для цього, і метою, що ставиться.

Відповідно до пунктів 69, 73 рішення Європейського суду з прав людини від 23.09.1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції (Sporrong and Lonnroth v. Sweden) будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.

Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються щодо обмеження права власності та метою, яку прагнуть досягти органи досудового розслідування.

На теперішній час прокурором не доведено, що в застосуванні цього заходу є необхідність, і що потреби досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, як арешт зазначеного у клопотанні майна.

Відтак, доводи прокурора щодо необхідності накладення арешту з метою збереження речових доказів, що, безумовно, може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, є необґрунтовані, так як відповідність вилученого майна критеріям речового доказу не встановлена.

Прокурором не наведено підстав вважати, що майно, на яке він просить накласти арешт, є предметом кримінального правопорушення, не надано відповідних доводів щодо мети застосування такого виду забезпечення кримінального провадження як арешт майна, а також не вказано виконання яких саме завдань планує досягти прокурор при застосуванні такого виду заходів забезпечення кримінального провадження, як накладення арешту на майно.

На підставі викладеного, виходячи із принципу змагальності, що передбачає самостійне відстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, вважаю, що слідчий не надав суду належних доказів щодо необхідності застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна у кримінальному провадженні № 12022186200000077, а тому у задоволенні даного клопотання слідчого про арешт майна слід відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні клопотання про арешт на тимчасово вилучене майно в кримінальному провадженні № 12022186200000077 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 240-1 КК України: каміння зовні схоже на бурштин сирець вагою приблизно 2,5 кг., які упаковані до сейф пакетів НПУ №№ SUD 4028388, SUD 4028389;

- блокнот з чорновими записами;

- чотири мотопомпи кустарного виробництва на базі двигуна «Мерседес Бенц», з маркуванням « НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , 0122231404»;

- чотири водозабірні шланги;

- пожежні рукави діаметром 150 мл. в кількості 33 шт.;

- пожежні рукави діаметром 100 мл. в кількості 5 шт.;

- пожежний рукав діаметром 250 мл. в кількості 1 шт.;

- пожежні рукави діаметром 77 мл. в кількості 2 шт.;

- перехідник пожежних рукавів 100х 77 мл. в кількості 2 шт.;

- перехідник пожежних рукавів 150х 100 мл. в кількості 2 шт.;

- металеві тички в кількості 27 шт.;

- підсаки в кількості 6 шт.;

- трактор іноземного виробництва «Донфенг» модель 244 DNX номер шасі НОМЕР_2 , 2021 року випуску з причепом без ідентифікуючих позначень;

- квадроцикл марки «ЯМАХА» чорного кольору, без маркувальних позначень;

- дві акумуляторних батареї марки «ВЕСТРО» та «АМЕГО»;

- екскаватор марки «JCB 210», р.н. НОМЕР_3 ;

- екскаватор марки «JCB 220», без ідентифікуючих номерів;

- екскаватор марки «JCB 190», без ідентифікуючих номерів.

Копію ухвали надіслати заінтересованим особам.

Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали суду буде оголошено 08.07.2022 року о 15 год. 00 хв.

Слідчий суддя: