Ухвала

від 20.06.2022 по справі 333/6811/21

КОМУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

Справа №333/6811/21

Провадження №2-о/333/14/22

УХВАЛА

Іменем України

21 червня 2022 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Холода Р.С.,

за участю секретаря судового засідання Курочкіної І.С.,

заявника Верхового О.С.,

представника заявника Пругла М.С.,

представника Дніпровського відділу

Державної виконавчої служби у м. Запоріжжі

Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Зуб Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя заяву ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ),

заінтересовані особи:

Дніпровський відділу Державної виконавчої служби у місті Запоріжжі південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (69006, м. Запоріжжя, вул. Лобановського, буд.10, ідентифікаційний номер 35036926),

ОСОБА_2 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ),

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІННОВАЦІЯ» (03305, м. Київ, вул. Сурікова, буд.3, ідентифікаційний номер 39409610),

АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ФІДОБАНК» (01601, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд.10, ідентифікаційний номер 14351016),

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АВЕРАЖ» (02095, м. Київ, вул. Каховська, буд.71-А, ідентифікаційний номер 39115791),

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНС ТРАСТ ГРУП» (33002, м. Рівне, вул. Жуковського, буд.35/44, ідентифікаційний номер 39440451)

про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме: здійснення платежу в рахунок сплати заборгованості за рішенням суду та кредити договором , -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , який дії в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення юридичного факту здійснення платежу в рахунок сплати заборгованостi за рiшенням суду та кредитним договором.

У своїй заяві ОСОБА_3 вказав, що рiшенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя вiд 07.02.2012 року по справі № 2-3802/11 ухвалено стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «СЕБ Банк» (правонаступник кредитора - АБ «Факторіал Банк») заборгованість за кредитним договором № 514-в/37 вiд 21.04.2008 р. в сумі 712 594,23 грн., а також витрати по оплаті держмита 1700,00 грн. та iнформацiйно-технічного забезпечення 120,00 грн.

Натомість один із спiввiдповiдачів по справі - ОСОБА_2 , не чекаючи вступу рішення суду в законну силу, запропонувала банку-позивачу (стягувачу) продаж наявного у її власностi та заставленого нерухомого майна в рахунок боргу за кредитним договором та рішенням суду. У результаті розгляду такої пропозиції, банк схвалив її та надав дозвіл на продаж належної ОСОБА_4 квартири.

Квартира ОСОБА_2 була продана 14.09.2012 року, під чітким контролем ПУАТ «ФІДОБАНК» (перейменований з ПАТ «СЕБ Банк») з зарахуванням усіх отриманих від такої угоди коштів - 41000, доларів США, еквівалент 327 713,00 грн.

З огляду на наведенi дii можна констатувати добровільне часткове виконання рішення суду з боку боржників по справі у розмірі 327 713,00 грн., оскiльки сплата заборгованості здійснена в рахунок погашення боргу за кредитним договором № 514-в/37 вiд 21.04.2008 р., а отже й рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя

23.11.2012 року Ленінським районним судом м. Запоріжжя на виконання вказаного рішення суду видано виконавчий лист 2-3802/11. Виконавчий документ відповідно до процесуального закону має цитувати резолютивну частину рішення без врахування добровільного перерахування часткової сплати боргу після проголошення прийнятого рішення.

Усі процесуальні документи після 14.09.2012 року можливо й направлялися стягувачами та напевне направлялися судом адресу належної заявнику до моменту продажу квартири ( АДРЕСА_3 ), однак така квартира в процесі вищевказаного продажу погашення частини боргу набула нового власника, а тому кореспонденція щодо переходу права вимоги та статусу стягувача не надходила до заявника.

Натомість як стало заявнику відомо пізніше, зв`язку ліквідацією ПУАТ «Фідобанк», останній 28.08.2014 року передав право щодо подальшого стягнення грошових сум кредитним договором №514-в/37 від 21.04.2008 року новому кредитору - ТОВ «ФК «Авераж».

ТОВ «Авераж» у свою чергу 15.04.2015 року відступило право вимоги щодо подальшого стягнення грошових сум за кредитним договором №514-в/37 від 21.04.2008 року новому кредитору ТОВ «Фінанс траст груп».

Наступним кроком ТОВ «Фінанс траст груп» відступило право подальшої вимоги за договором від 29.03.2017 року користь ТОВ «ФК «ІННОВАЦІЯ».

У 2020 р. заявнику стало відомо, що у виконавчому провадженні Дніпровського ВДВС знаходиться рішення суду, де стягувачем є ТОВ «ФК «ІННОВАЦІЯ». Пізніше додатково стало відомо, що за інформацією ВДВС заборгованість за рішенням суду становить 668 070,02 грн. станом на 25.02.2021 року, а загальна стягнена заборгованість становить лише 50 289,07 грн.

Таким чином Заявник встановив, що кошти від продажу квартири не враховані ВДВС як часткова сплата боргу у добровільному порядку відносно рішення 2-3802/11 07.02.2012 року, хоча підтверджуючі документи заявником надані були.

При зверненні зі скаргою до Дніпровського ВДВС встановлено, що державний виконавець не може самостійно зарахувати добровільну сплату заявником частки боргу, оскільки виконавець враховує тільки примусово стягненні суми відображає на виконавчому документі. Оскільки заявник може змусити державного виконавця звертатися та шукати компетентного представника банку-стягувача ПУАТ «ФІДОБАНК», який би надав чітку відповідь із зазначенням суми боргу на певну дату, а також не може змусити проводити дії по встановленню правонаступності та дат її настання за рішенням суду, тож заявник вимушений звертатися до суду за ухваленням виваженого, логiчного та справедливого рішення суду про встановлення юридичного факту.

Логіка Заявника досить проста:

1) рішення суду 07.02.2012 року зафіксувало суму заборгованості заявника та заінтересованої особи-2 перед банком-кредитором у розмірі 712 594,00 грн. та судові витрати станом 07.02.2012 року;

2) після винесення рішення судом відсотки, пеня та штрафні санкції із заявлених у рішенні суду предмету та підстав боржникам не донараховуються (сума є сталою на момент прийняття рішення судом);

3) після прийняття рішення суду першої інстанції та до моменту видачі виконавчого документу ОСОБА_2 сплачено майже половину заборгованості у добровільному порядку шляхом продажу належної їй на праві власності квартири, що була у заставі банку;

4) ч.5 ст.12 ЗУ «Про виконавче провадження», дійсна станом на 04.11.2021 року встановлювала, що «сторони зобов`язані протягом трьох робочих днів письмово повідомити державного виконавця про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником», а враховуючи вищевказане добровільне часткове виконання ОСОБА_2 рішення суду, банк мав би звертати стягнення на частину боргу, яка залишилася несплаченою у добровільному порядку;

5) банк-стягувач передав право подальшого стягнення заборгованості правонаступнику (а той наступному, і так декілька разів), у результаті чого банк-стягувач (ПУАТ «ФІДОБАНК») не є стороною у справі, однак надав дані заявникові про фінансове зарахування коштів продажу ОСОБА_2 квартири в рахунок боргу;

6) заявнику є невідомим яким чином у якому обсязі Банк-стягувач передавав своїм правонаступникам інформацію заборгованість заявника за кредитним договором, а відповідно й за рішенням суду № 2-3802/11 07.02.2012 року, оскільки копій вiдповiдних угод про відступлення права вимоги жодного разу реально (на дiйсну/чинну поштову адресу) заявнику не надсилалося.

На думку ОСОБА_3 жодного спору про право у даній ситуації не має, оскільки ОСОБА_2 здійснили перерахування коштів 327 713,00 грн. в рахунок сплати заборгованості, що ніким та ніколи не оскаржувалося. Банк-стягувач власною роздруківкою підтверджує факт зарахування коштів в рахунок боргу, однак для правильного визначення остаточноi суми стягнення необхідно встановлення факту належності перерахованої суми у розмiрi 327 13.00 грн. до сплати заборгованостi за рiшенням суду від 07.02.2012 року по справі № 2-3802/11.

Також, спір про право відсутній, оскільки:

1) заявник та ОСОБА_2 впевнені у виконаних діях продажу квартири та перерахуваннi коштiв вiд її продажу в рахунок сплати боргу:

2) ПУАТ «ФІДОБАНК», який отримав вказаний платіж не заперечує про факт його отримання;

3) ОСОБА_2 виконує рішення Ленінського районного суду від 07.02.2012 року по справі № 2-3802/11 (на виконаннi знаходиться виконавчий лист від 23.11.2012 року відносно Заявника) та не заперечує проти врахування коштів в рахунок сплати боргу, однак не може зробити цього без суду, оскільки таке перерахування не було примусовим та не здійснювалося виконавцем;

4) заінтересовані особи: ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІННОВАЦІЯ», ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АВЕРАЖ», ТОВ «ФІНАНС ТРАСТ ГРУП» позбавлені прав на спір із заявником щодо встановлюваного факту, оскільки вони не були учасниками кредитних правовідносин на момент проведення платежу, у них не було ані прав, ані обов`язків щодо заявника на такий момент.

У зв`язку з наведеними підставами, ОСОБА_3 просить суд встановити юридичний факт, а саме визнати платіж у розмірі 327713 грн., здійснений добровільно ОСОБА_2 14.09.2021 року відповідно квитанції №159859554, таким, що зменшив заборгованість ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за рiшенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя вiд 07.02.2012 року по справі № 2-3802/11 та кредитним договором № 514-в/37 вiд 21.04.2008 р. на суму 327713 грн. та не підлягає примусовому стягненню за виконавчим листом від 23.11.2012 року у такі частині органами Державної виконавчої служби та/або приватними виконавцями.

У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 підтримали заяву, посилаючись на викладені у ній підстави.

Представник Дніпровського відділу Державної виконавчої служби у місті Запоріжжі південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції залишила розгляд заяви ОСОБА_1 на розсуд суду.

Під час судового розгляду судом було витребувано засвідчену копію ВП №46171963 з виконання виконавчого листа №2-3802/11 від 23.11.2012 року, що видав Ленінський районний суд м. Запоріжжя, де боржником є ОСОБА_1 .

У вказаному виконавчому провадженні мається відповідь державному виконавця від в.о. генерального директора ТОВ «ФК «Інновація» Мажуги Д.Ю., в якому останній зазначає, що у квитанціях про часткове погашення заборгованості ОСОБА_2 вказано призначення платежу: надходження на рахунки фізичних осіб ОСОБА_2 . Даний факт не підтверджує погашення кредитного договору. Станом на 10.02.2020 року за даними ТОВ «ФК «Інновація» залишок боргу за виконавчим листом № 2-3802/11 від 23.11.2012, що виданий Ленінським районним судом м. Запоріжжя становить 695134,93 грн.

Згідно з ч.1 ст.293 ЦПК Україниокреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідний порядок застосовується, зокрема, якщо встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.

Юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду (ч. 4 ст. 315 ЦПК України).

Як вбачається з відповіді державному виконавцю від керівника ТОВ «ФК«Інновація»,а такожіз заяви ОСОБА_3 , встановлення факту, що має юридичне значення, ОСОБА_1 необхідне для реалізації свого права на лише часткову сплату заборгованості, визначену рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя вiд 07.02.2012 року по справі № 2-3802/11 та кредитним договором № 514-в/37 вiд 21.04.2008 р.

Спір про право, це спір, що пов`язаний виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також не доведенням суб`єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права. В даному випадку, вбачаю, що існує спір про право, так як ТОВ «ФК «Інновація», яке на цей час є стягувачем, не визнає часткову сплату заборгованості за рішенням суду та кредитним договором і, відповідно перешкоджає у реалізації права ОСОБА_5 лише на часткову сплату зазначеної заборгованості.

Отже, із заяви ОСОБА_1 вбачається спір про право спір про розмір заборгованості за рішенням суду та кредитним договором, який підлягає вирішенню в порядку позовного провадження, тому заява останнього підлягає залишенню без розгляду.

Суд також звертає увагу заявника та його представника, що Ленінський районний суд м. Запоріжжя у своїй ухвалі від 17.06.2021 року у справі за скаргою ОСОБА_3 як представника боржника ОСОБА_1 на дії/бездіяльність державного виконавця також дійшов до висновку, що між сторонами існує спір про розмір заборгованості за кредитним договором, тому такі справи розглядаються у порядку позовного провадження.

Кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. Тому, виходячи із загальних засад цивільного законодавства, у разі невизнання кредитором права боржника на припинення зобов`язання повністю або частково таке право підлягає захисту судом за позовом боржника шляхом припинення правовідношення повністю або частково на підставі пункту 7 частини 2 статті 16 ЦК України. Критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові КЦС ВС від 05 серпня 2020 року у справі № 712/9613/15-ц: http://reyestr.court.gov.ua/Review/90905773.

На підставі викладеного, керуючисьст.ст. 265,293,315317 ЦПКУкраїни ,суд -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), заінтересовані особи: Дніпровський відділу Державної виконавчої служби у місті Запоріжжі південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (69006, м. Запоріжжя, вул. Лобановського, буд.10, ідентифікаційний номер 35036926), ОСОБА_2 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ), ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІННОВАЦІЯ» (03305, м. Київ, вул. Сурікова, буд.3, ідентифікаційний номер 39409610), АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ФІДОБАНК» (01601, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд.10, ідентифікаційний номер 14351016), ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АВЕРАЖ» (02095, м. Київ, вул. Каховська, буд.71-А, ідентифікаційний номер 39115791), ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНС ТРАСТ ГРУП» (33002, м. Рівне, вул. Жуковського, буд.35/44, ідентифікаційний номер 39440451) про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме: здійснення платежу в рахунок сплати заборгованості за рішенням суду та кредитним договором залишити без розгляду.

Ухвалу може бути оскаржено протягом п`ятнадцяти з дня її проголошення до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 24.06.2022 року.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя Р.С. Холод