Рішення

від 04.07.2022 по справі 462/86/16-ц

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 462/86/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2022 року м.Львів

Залізничний районний суд м.Львова в складі:

головуючого судді Кирилюка А.І.,

при секретарі Антощук А.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивачів ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , як правонаступників ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙПІЄ-Л» про стягнення коштів,

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_6 ,правонаступниками якогоє ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 ,звернувся досуду ізвказаним позовом,який вподальшому уточнено ОСОБА_1 ,в якомупросить стягнутиз відповідачакошти усумі:12400грн закупівлю приміщення№36у ТЦ"Новинка"на АДРЕСА_1 ,23862,90грн інфляційнихвтрат,4030грн 3%річних за12р.10міс.(з21.09.2005р.);126760грн основногоборгу закупівлю приміщення№ 240ТЦ «Калина»на АДРЕСА_1 запопереднім договором№3/101про укладеннядоговору купівлі-продажунежитлового приміщеннята отриманнязавдатку від08.05.2008р.;126760грн завдаткузгідно зп.6Попереднього договору№ 3/101про укладеннядоговору купівлі-продажунежитлового приміщеннята отриманнязавдатку від08.05.2008р.;284076,80грн.інфляційних втрат;37450,40грн 3%річних закористування коштами;24421,25грн пені;33674дол СШАза договоромдовічного користуванняприміщенням тапокласти навідповідача судовівитрати,включаючи витратина правовудопомогу.В обгрунтуваннясвоїх вимогпокликається нате,що весною2005року міжїї чоловіком- ОСОБА_7 та відповідачембула укладенаусна угодапро купівлюнежитлового приміщення№36в ТЦ«Новинка» по АДРЕСА_1 ,загальною вартістю47722,50грн.,що еквівалентно9450доларів СШАстаном на01серпня 2005року, які він сплатив відповідачу, однак останній не передав йому це приміщення, а змусив ОСОБА_6 сплачувати орендну плату за нього та 08 серпня 2011 року відповідач самовільно передав спірне приміщення у користування іншим особам.. Також 08 травня 2008 року між ОСОБА_6 і ТзОВ «АЙПІЄ Л» було укладено письмовий попередній договір № 3/101 про укладення договору купівлі-продажу нежитлового приміщення та отримання завдатку, відповідно до якого відповідач зобов`язувався у строк до 31 грудня 2017 року продати йому за договором купівлі-продажу нежитлове приміщення № 240 ТЦ «Калина» по АДРЕСА_1 . Станом на 09 жовтня 2008 року ОСОБА_6 було сплачено, а відповідачем отримано кошти в рахунок майбутнього укладення договору купівлі-продажу нежитлового приміщення у розмірі 126760 грн., що еквівалентно 25100 дол. США. Однак відповідач у строк до 31 грудня 2017 року договір купівлі-продажу нежитлового приміщення не уклав та від виконання своїх зобов`язань за цим договором категорично відмовився. Крім того, весною 2014 року між ОСОБА_6 і ТзОВ «АЙПІЄ Л» було укладено безстроковий оплатний договір № 0927 на суму 33 674 дол. США про довічне безстрокове користування торговою площею Товариства для здійснення підприємницької діяльності. На підтвердження укладення договору для гарантування його вкладів в оренду відповідач підписав і видав ОСОБА_6 іменний безстроковий Гарантійний сертифікат на суму 33674 дол. США. Проте, станом на 20.11.2015 року зазначене приміщення було продано іншій особі. Відтак, враховуючи викладене вище, в зв`язку з ухиленням відповідача від виконання своїх зобов`язань за вказаними договорами, позивач просить позов задоволити, стягнувши з відповідача зазначені вище кошти.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача позов не визнала, зазначивши про те, що 08 травня 2008 року між ОСОБА_6 і відповідачем було укладено письмовий попередній договір № 3/101 про укладення договору купівлі-продажу нежитлового приміщення та отримання завдатку (на думку відповідача протокол про наміри), відповідно до якого відповідач зобов`язувався у строк до 31 грудня 2017 року продати ОСОБА_6 за договором купівлі-продажу нежитлове приміщення № 240, загальною площею 16,25 кв.м. в ТЦ «Калина» по АДРЕСА_1 , а ОСОБА_6 купити для здійснення торговленої діяльності. В попередньому договорі № 3/101, на думку відповідача, не визначено істотних умов договору, які сторони погодили та на яких має бути укладено основний договір купівлі-продажу в майбутньому (строк, протягом якого сторони домовились про укладання основного договору купівлі-продажу, не визначено кінцевої ціни за один квадратний метр об`єкту нерухомості, а в п.6 такого договору визначено лише попердню ціну). Також, вказує про відсутність документів із зазначенням платежу «оплата згідно попереднього договору №3/101 від 08 травня 2008 року». Разом з тим, між позивачем та відповідачем в вересні 2008 року за взаємною згодою укладено договір оренди нежитлового приміщення №240 ТЦ «Калина», умови якого не передбачали передачу у власність приміщення чи повернення коштів, внесених на його облаштування. При цьому, на думку відповідача, сплата позивачем коштів за послуги встановлення охоронної та пожежної сигналізації, рекламної вивіски та інших будівельно-монтажних чи підготовчих робіт здійснювалась виключно для облаштування об`єкту оренди, з метою здійснення підприємницької діяльності. Крім цього, 20.07.2010 року між позивачем та відповідачем укладено договір оренди нежитлового приміщення №226, 240 ТЦ «Калина» 2 пов, загальною площею 33.00 кв.м.; 01 квітня 2013 року укладено договір оренди нежитлового приміщення №239 ТЦ «Калина», загальною площею 36,43 кв.м., в якому позивач здійснював підприємницьку діяльність до 16.11.2015 року, при цьому, відповідач стверджує, що позивач добровільно звернувся із заявами про укладення договорів оренди вказаних приміщень та протягом всього періоду співпраці позивач щорічно підписував оновленні редакції договорів оренди та не заявляв жодних претензій щодо передачі йому в оренду даного приміщення, умов договору, повернення коштів, тощо. Жодних претензій майного чи іншого характеру ОСОБА_6 до відповідача не заявляв до моменту виникнення даного спору. Також, зазначає про те, що в період з 01.10.2005 року по 30.11.2015 року між сторонами укладались договори оренди, позивач здійснював безперешкодно підприємницьку діяльність, однак, в листопаді 2015 року договірні відносини з ФОП ОСОБА_6 достроково розірвано з ініціативи відповідача через порушення умов договору оренди. Відповідач також зазначає, що відповідно до п.11.2 Договору оренди нежитлового приміщення від 01.11.2011 року кошти, сплачені Орендарем як компенсація витрат Орендодавця на облаштування об`єкту оренди поверненню не підлягають. При цьому, відповідач стверджує, що п.12 договорів оренди зазначалося, що сторони погодили про цільове призначення коштів, які сплачує орендар щомісячна орендна плата, компенсація за спожиті комунальні послуги, компенсація витрат на облаштування об`єкту оренди. Крім цього, вказує про те, що позивач користувався пільгами щодо розміру орендної плати. Щодо квитанцій до прибуткового касового ордера відповідач зазначає, що такі не містять відбитку печатки підприємства відповідача та такі сплачені до існування між сторонами будь-яких договірних відносин. На думку відповідача, при пред`явлені позивачем вимог про стягнення коштів не враховано обов`язку здійснення сплати податків відповідачем у державний бюджет, тому претензії у розмірі 599468,25 гривень та 33674 доларів США є недоведеними, на думку відповідача, як і вимоги про відшкодування 85900, 50 грн, 33674 доларів США, що також необгрунтовано, а покликання на гарантійний сертифікат №0927 є недоречним, на думку відповідача, з огляду на відсутність доказів внесення ОСОБА_6 коштів на виконання такого правочину, відтак, враховуючи наведене вище, просить відмовити в задоволенні позовних вимог. /т.4.а.с.16-21/

Представник позивача надав до суду відповідь на відзив в якому заперечив викладені у відзиві твердження представника відповідача, надавши пояснення та обгрунтування аналогічні викладені у позові, додатково зазначивши про те, що ОСОБА_6 оплатив кошти за купівлю приміщення магазину №36 ТЦ «Новинка», відповідно до прибуткового касового ордера №3624 в розмірі 12400 грн, однак, приміщення не отримав та 08.08.2011 року сплачуючи за це ж приміщення оренду, таке передали в користування іншим особам. Крім цього, ОСОБА_6 , виконуючи умови попереднього договору №3/101 від 08.05.2008 року здійснив трьома платежами оплату в розмірі 126760 грн за нежитлове приміщення №240 в ТЦ «Калина» та не отримав останнього. Також, відповідач не виконав умов гарантій сертифікату №0927, за який позивач заплатив 33674 долари США. При цьому, відповідач неодноразово зазначав про відсутність у них на зберіганні фінансової документації. Так, покликання відповідача, на думку представника позивача є спробою завуалювати правовідносини, пов`язані з договором купівлі-продажу, орендними правовідносинами. Крім цього, зазначає, що квитанція підтверджує факт оплати та отримання відповідачем коштів, тому договір оренди та купівлі-продажу і пов`язані з ними платежі є різними, відтак, враховуючи викладене, просить позов задоволити. /т.4 а.с.55-57/

Ухвалою суду від 26.01.2022 року відкрито загальне позовне провадження у справі. /т.4 а.с.5-6/

Ухвалою суду від 17.03.2022 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду. /а.с.65/

Суд, заслухавши думку учасників справи, ухвалив проводити розгляд такої за відсутності позивачів ОСОБА_5 , який раніше подавав заяву про розгляд справи без його участі /т.3 а.с.171/ та ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 /т.3.а.с.172/

За письмовою заявою представника позивачів ОСОБА_2 , протокольною ухвалою суду прийнято відмову позивача від вимоги про стягнення коштів, сплачених в якості задатку згідно п.6 «Попереднього договору №3/101 про укладення договору купівлі-продажу нежитлового приміщення та отримання завдатку» від 08.05.2008 року.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 позов підтримали, надали пояснення аналогічні наведеним у позовній заяві та додатково зазначили, що відповідач вчинив шахрайські дії по відношенню до позивача, не виконавши взяті на себе зобов`язання, проплата за договором купівлі-продажу нежитлового приміщення здійснювалася трьома платежами, однак, збереглась лише одна квитанція, що підтверджує проплату, основний договір укладений не був. Щодо сертифіката, зазначили про те, що останній був наданий ОСОБА_6 , а вона була присутня на зборах.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙПІЄ-Л» - Мартиневич Ю.О. в судовому засіданні позов не визнав, надав пояснення аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву, додатково пояснив, що вимоги позивача є безпідставними, недоведеними, сторони вільні у виборі умов договору, відтак, уклавши договір оренди, усі інші договори, будь-які зобов`язання між сторонами припинилися. Фінансових документів, в тому числі щодо знижок орендної плати не має, в зв`язку зі знищенням квитанцій за терміном зберігання. Крім цього, вказав, що договір оренди було розірвано в зв`язку з реконструкцією, позивач здійснював підприємницьку діяльність на підставі договорів, в яких було зазначено, що три платежі, які на думку позивача внески для придбання нерухомого майна, мали своє цільове призначення оренда, комунальні послуги, облаштування об`єкту оренди та приміщення були передані на підставі договорів оренди, однак, домовленості не були досягнуті, тому договір купівлі-продажу неукладений. Щодо сертифікату зазначив про його перевагу лише в частині оренди та зобов`язання, покладені на відповідача, останнім не порушувалися. Крім цього, зазначив, що жодних коштів не передавалися за сертифікатом, сертифікати видавалися внаслідок фінансової нестабільності.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали цивільної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких грунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити частково, виходячи з наступного.

Суд зазначає, що спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу набуття майна та його збереження без достатніх правових підстав.

Згідно із ч.1,2 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.

Судом встановлено, що згідно попереднього договору №3/101 про укладення договору купівлі-продажу нежитлового приміщення та отримання завдатку від 08 травня 2008 року ТзОВ «АЙПІЄ-Л» зобов`язалось продати, а позивач ОСОБА_6 купити у строк до 31 грудня 2017 року нежитлове приміщення на АДРЕСА_1 /т.1 а.с.7/.

Пунктом 4 попереднього договору передбачено, що сторони домовились, що попередня ціна за 1 кв.м відчужуваного об`єкта нерухомості за основним договором становить 7 650 грн, яку покупець зобов`язується оплатити продавцю готівкою в касу продавця, або в безготівковому порядку на його поточний рахунок, за виключенням сум авансових платежів, внесених на умовах завдатку згідно з пунктом 5 попереднього договору.

Відповідно до пункту 5 попереднього договору для гарантії укладення та виконання умов основного договору покупець під час укладення даного попереднього договору сплачує продавцеві кошти в такі строки: 08 травня 2008 року 63 000,00 грн; 09 вересня 2008 року 24 000,00 грн; 09 жовтня 2008 року 39 760,00 грн, разом 126 760,00 грн повна оплата.

Пунктом 6 попереднього договору передбачено, що у випадку невиконання продавцем без поважних причин зобов`язання, передбаченого у пункті 1 даного попереднього договору, продавець повертає покупцеві суму одержаного від нього завдатку та сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ суми сплаченого за попереднім договором завдатку.

Крім цього,судом встановленота неоспорюється учасникамипроцесу,що вперіод з01.10.2005року до30.11.2015року між ОСОБА_6 та ТзОВ«АЙПІЄ-Л»укладались наступнідоговори:Договір оренди нежитлового приміщення від 01.10.2005 року (ТЦ Новинка), Договір оренди нежитлового приміщення від 01.09.2006 року (ТЦ Новинка), Договір оренди нежитлового приміщення від 01.08.2007 року (ТЦ Новинка), Договір оренди нежитлового приміщення від 01.09.2008 року (ТЦ Калина) /т.1 а.с.36/, Договір оренди нежитлового приміщення від 01.11.2008 року (ТЦ Новинка), Договір оренди нежитлового приміщення від 01.11.2009 року (ТЦ Новинка), Договір оренди нежитлового приміщення від 01.11.2009 року (ТЦ Калина), Договір оренди нежитлового приміщення від 01.11.2010 року (ТЦ Новинка), Договір оренди нежитлового приміщення від 20.07.2010 року (ТЦ Калина) /т.1 а.с. 37/, Договір оренди нежитлового приміщення від 01.11.2010 року (ТЦ Калина) /т.1 а.с. 60/, Договір оренди нежитлового приміщення від 01.11.2011 року (ТЦ Калина), Договір оренди нежитлового приміщення від 01.11.2012 року (ТЦ Калина) /т.1 а.с.38-39/, згідно умов якого ТзОВ «АЙПІЄ-Л» передав, а ОСОБА_6 прийняв у строкове платне користування приміщення на території ТВК "Південний", за адресою: АДРЕСА_2 , Договір оренди нежитлового приміщення від 01.11.2013 року (ТЦ Калина) / т.1 а.с.41-44/.

Відповідно до пункту 12.2 договору оренди нежитлового приміщення від 01 листопада 2012 року, сторони визнали, що кошти, які вносились орендарем протягом попередньої співпраці, мали лише три цільових призначення: щомісячна орендна плата; компенсація за спожиті комунальні послуги; компенсація витрат орендодавця на облаштування об`єкта оренди. Сторони визнали та погодили, що кошти, сплачені орендарем як компенсація витрат орендодавця на облаштування об`єкта оренди, поверненню не підлягають. Залишок зазначених коштів, за письмовим погодженням орендодавця, може бути зараховано в рахунок часткового погашення орендної плати. Графік такого погашення визначає орендодавець.

Згідно з пунктом 12.4 договору оренди нежитлового приміщення від 01 листопада 2012 року сторони задекларували, що на момент укладення даного договору жодних інших договірних відносин між ними немає. Усі зобов`язання незалежно від їх правової природи, що були у них до 01 листопада 2012 року, вважаються належно виконаними та/або припиненими, а отже, будь-які зобов`язання між сторонами на момент укладення цього договору відсутні.

Відповідно до пункту 12.2 додаткової угоди до договору оренди нежитлового приміщення №240 ТЦ «Калина» від 01 листопада 2012 року сторони за взаємною згодою домовились зменшити суму щомісячної орендної плати за період з 01 листопада 2012 року до 31 жовтня 2013 року у рахунок відшкодування орендодавцем коштів орендарю, сплачених ним як компенсацію витрат орендодавця на облаштування об`єкта оренди. /т.1. зв. а.с.40/

Також між ОСОБА_6 та ТОВ «Айпіє-Л» укладені договори оренди від 01 листопада 2013 року (ТЦ «Калина»), від 01 листопада 2014 року (ТЦ «Калина») та від 01 листопада 2015 року (ТЦ «Калина»). /т.1 а.с. 41-46; т.2 ст.7-11/

Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера від 21 вересня 2005 року № 3624, ОСОБА_7 сплатив ТОВ «Айпіє-Л» грошові кошти у сумі 12 400,00 грн, в якості кінцевої оплати за магазин № НОМЕР_1 , перший поверх, ТЦ «Новинка», площа 18,6 кв.м. та згідно квитанцій до прибуткового ордера №000092, 000697, 000895 від 08.05.2008 року, 09.09.2008 року, 09.10.2008 року ОСОБА_6 здійснив оплату на загальну суму 126760 грн в якості оплати за магазин на 2-му поверсі ТЦ «Калина», площа 16,25 кв.м. /т.1 а.с.13,35/

Крім цього, на протязі 2014 року між ОСОБА_6 та відповідачем відбувся безстроковий оплатний договір №0927 на суму 33 674,00 доларів США, в зв`язку з чим відповідач підписав і видав іменний безстроковий гарантійний сертифікат на суму 33 674,00 дол. США.

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У силу статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із частинами першої, третьою статті 635 ЦК України, попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Зобов`язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Відповідно до частини першої статті 202 ЦК України, правочин - це дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 203 ЦК України, встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно зі статтею 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Під вiдсутнiстю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказiвцi закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто вiдсутнiсть правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

У разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

За змістом частини першої статті 1213 ЦК України, набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

У постановіВерховного Судуу складіОб`єднаноїпалати Касаційногоцивільного судувід 10квітня 2019року усправі №390/34/17(провадження№ 61-22315сво18)зроблено висновок,що «доктринаvenirecontrafactumproprium(заборонисуперечливої поведінки),базується щена римськіймаксимі «nonconceditvenirecontrafactumproprium»(ніхтоне можедіяти всуперечсвоїй попереднійповедінці).В основідоктрини venirecontrafactumpropriumзнаходиться принципдобросовісності.Поведінкою,яка суперечитьдобросовісності тачесній діловійпрактиці,є,зокрема,поведінка,що невідповідає попереднімзаявам абоповедінці сторони,за умови,що іншасторона,яка дієсобі нашкоду,розумно покладаєтьсяна них».

Як встановлювалось судом раніше, згідно попереднього договору №3/101 про укладення договору купівлі-продажу нежитлового приміщення та отримання завдатку від 08 травня 2008 року ТзОВ «АЙПІЄ-Л» зобов`язалось продати, а позивач ОСОБА_6 купити у строк до 31 грудня 2017 року нежитлове приміщення на АДРЕСА_1 .

Так, відповідно до квитанцій до прибуткового ордера №000092, 000697, 000895 від 08.05.2008 року, 09.09.2008 року, 09.10.2008 року ОСОБА_6 здійснив оплату на загальну суму 126 760 грн в якості оплати за магазин на 2-му поверсі ТЦ «Калина», площа 16,25 кв.м.

Беручи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що кошти, отримані відповідачем по квитанціях прибуткового ордера №000092, 000697, 000895 від 08.05.2008 року, 09.09.2008 року, 09.10.2008 року на загальну суму 126 760 грн набуті ним без достатніх правових підстав, з істотним порушенням відповідачем договірних умов, зокрема, ухилення від продажу нежитлового приміщення та його недобросовісною поведінкою.

Крім того, відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера від 21 вересня 2005 року № 3624, ОСОБА_7 сплатив ТОВ «Айпіє-Л» грошові кошти у сумі 12 400,00 грн, в якості кінцевої оплати за магазин № НОМЕР_1 , перший поверх, ТЦ «Новинка», площа 18,6 кв.м.

Беручи до уваги відсутність доказів укладання будь-яких договорів на придбання вказаної нерухомості та доказів сплати іншіх грошових сум за неї, наявності договрів оренди нежитлового приміщення (магазин у ТЦ Новинка) між ОСОБА_6 та ТзОВ «АЙПІЄ-Л» від 01.10.2005 року, 01.09.2006 року, 01.08.2007 року, суд приходить до висновку, що вказані кошти у сумі 12 400,00 грн, набуті відповідачем без достатніх правових підстав та з ознаками недобросовісної поведінки останнього.

При цьому, суд не бере до уваги твердження представника відповідача, що такі кошти призначались для пристосування орендованого приміщення до торгівельної діяльності, оскільки такі зроблені виключно на припущеннях, є спробою завуалювання правовідносин купівлі-продажу об`єкта нерухомості, орендними відносинами та не підтверджуються належними, допустимими та достовірними доказами.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку про підставність заявлених позовних вимог в частині стягнення з відповідача 139.160,00 гривень, як безпідставно набутих, через відсутність в подальшому договору-купівлі продажу нежитлового приміщення.

Не підлягають задоволенню вимоги про стягнення 284076,80 грн інфляційних втрат, 37450, 40 грн 3% річних, 24421,25 грн пені, оскільки не було укладено основного договіру купівлі-продажу та в даному випадку спірні правовідносини не стосуються та не мають відношення щодо порушення грошового боргового зобов`язання, зв`язку з чим відсутні підстави для застосування відповідальності, передбаченої ст.625 ЦК України та в матеріалах відсутні будь які докази на підтвердження того, що між сторонами укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення. Крім того, позивачем не доведений розрахунок та сума стягнення за ст. 1214 ЦК України

Щодо вимоги позивача про відшкодування 33674 доларів США на підставі Гарантійного сертифікату №0927, то суд приходить до висновку, що в її задоволенні слід відмовити, з оглядуна наступне.

Крім цього, на протязі 2014 року між ОСОБА_6 та відповідачем відбувся безстроковий оплатний договір №0927 на суму 33 674,00 доларів США, в зв`язку з чим відповідач підписав і видав іменний безстроковий гарантійний сертифікат на суму 33 674,00 дол. США.

Сторнами до суду не доведено жодних фактичних обставин, щодо надбання такого сертифіката, в тому числі конкретна дата видачі, форма та наявність розрахунку за ним. З огляду на декларативність змісту зазначеного сертифікату, стороною позивача також не доведено його зв`язку з наявними договорами оренди між сторонами та наявність підстав для стягнення зазначеної коштів.

Крім цього, відповідно до ст.141 ЦПК, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача частину судових витрат, які складаються з витрат по сплаті судового збору та витрат на професійну правничу допомогу, які понесла ОСОБА_1 в зв`язку з розглядом даної справи. У зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 , від сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі, з відповідача підлягає стягненню частина суми судового збору в рахунок держави.

Враховуючи викладене вище, керуючись ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 263, 265 ЦПК України,

у х в а л и в:

Позов задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙПІЄ-Л» на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , як правонаступників ОСОБА_6 грошові кошти в сумі по 69.580 (шістдесят дев`ять тисяч пятсот вісімдесят) гривень 00 коп. кожному, а всього 139.160,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙПІЄ-Л» (код ЄДРПОУ 19321652) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 )та ОСОБА_5 (ІПН НОМЕР_3 ) судові витрати по сплаті судового збору по 815 грн. 31 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙПІЄ-Л» (код ЄДРПОУ 19321652) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 551 грн. 20 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙПІЄ-Л» (код ЄДРПОУ 19321652) на користь держави судовий збір у розмірі 1.266 грн. 72 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивачі ОСОБА_1 /зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , ІПН НОМЕР_2 /

ОСОБА_5 /зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ІПН НОМЕР_3 /

Відповідач - Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙПІЄ-Л» /місцезнаходження: м.Львів, вул.Щирецька, 36, код ЄДРПОУ 19321652/

Повний текст рішення складаний 11.07.2022 року.

Суддя: (підпис).

З оригіналом згідно.

Суддя: