Ухвала

від 07.07.2022 по справі 640/17009/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/17009/21

УХВАЛА

08 липня 2022 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Бєлової Л.В. та суддів Аліменка В.О., Черпіцької Л.Т., перевіривши клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про продовження строку усунення недоліків, про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2021 року у справі за адміністративним позовом Державної наукової установи "Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» Державного управління справами до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2021 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, Головним управлінням ДПС у м. Києві подано апеляційну скаргу, яку зареєстровано судом апеляційної інстанції 11 лютого 2022 року за вх.№4085.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2022 року у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 листопада 2021 року відмовлено, апеляційну скаргу залишено без руху через її невідповідність вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Апелянту надано строк для усунення недоліків 7 (сім) днів з моменту отримання копії даної ухвали для усунення вказаних недоліків апеляційної скарги, шляхом подання до суду: доказів щодо дати отримання оскаржуваного рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 листопада 2021 року із зазначенням поважних причин його пропуску та подання доказів їх поважності; оригіналу документу (квитанції) про сплату судового збору.

22 червня 2022 року відповідач отримав копію ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2022 року, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення.

Отже, останнім днем для усунення недоліків апеляційної скарги є 29 червня 2022 року.

На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, 16 та 28 червня 2022 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому апелянт зазначає, що оскаржуване рішення отримано 06 січня 2022 року, апеляційну скаргу подано з пропуском встановленого строку через переїзд податкового органу на іншу адресу на велике навантаження, а також просить продовжити строк для усунення недоліків в частині сплати судового збору.

Щодо клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження, колегія суддів зазначає наступне.

Так, апелянт оскаржує рішення Окружного адміністративного суду від 22 листопада 2021 року.

Із матеріалів справи вбачається, що апеляційну скаргу зареєстровано судом апеляційної інстанції 11 лютого 2022 року за вх.№4085.

Отже, апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 листопада 2021 року подано з пропуском 30-денного строку, передбаченого КАС України.

На виконання вимог ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2022 року щодо необхідності надання доказів щодо дати отримання оскаржуваного рішення, апелянт трек код № 0105107485127, згідно з яким оскаржуване рішення було отримано податковим органом 06 січня 2022 року, що підтверджується самим апелянтом.

Таким чином, враховуючи отримання відповідачем оскаржуваного рішення 06 січня 2022 року, останнім днем для звернення до суду було 07 лютого 2022 року (з врахуванням вихідних днів).

Однак, апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2021 року було подано 08 лютого 2022 року, що підтведжується відбитком штампу поштового відділення на поштовому конверті, в якому надійшла апеляційна скарга.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що поважність причин пропуску строку підлягає оцінці у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Як вже було зазначено вище, в обгрунтування причин пропуску строку на апеляційне оскарження, податковий орган посилається на те, що з 29 листопада 2021 року відбуваввся процес переміщення працівників Головного управління ДПС у м. Києві та матеріальної бази на іншу адресу, а також просить врахувати моральне та фізичне навантаження працівників.

В контексті наведених апелянто причин пропуску строку на апеляційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку, що апелянтом не зазначено жодних обставин, які є об`єктивно непереборними, такими, що не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з апеляційною скаргою, і в жодному разі не дають право державному органу у будь-який необмежений час після спливу строку на апеляційне оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Колегія суддів наголошує, що сам по собі переїзд на іншу адресу, навантаження та/або неналежна організація трудового процесу з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних обставин, які склались у нього на поточний день (процедура переміщення на іншу адресу), шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, зокрема щодо своєчасного звернення з апеляційною скаргою.

До того ж, податковий орган зазначає, що процес переміщення розпочався ще з 29 листопада 2021 року, тобто, до дати отримання оскаржуваного рішення 06 січня 2022 року у апелянта було достатньо часу для належної організації власної роботи.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України Головне управління Державної податкової служби в м. Києві, яке діє як суб`єкт владних повноважень, і має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії», справа «Креуз проти Польщі»).

Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

З викладеного вбачається, що об`єктивні та поважні причини пропуску зазначеного строку відсутні, а тому підстав до поновлення пропущеного апелянтом строку суд не вбачає.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Устименко проти України» від 06 жовтня 2015 року Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Європейський суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом певного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є обмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип правової визначеності, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Враховуючи відсутність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку апеляційного оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2021 року.

Щодо клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про продовження строку для сплати судового збору, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року «Надточій проти України» принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень КАС України є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою. Обов`язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов`язків, передбачених законами України.

Верховний Суд в ухвалі від 05 липня 2021 року у справі № 320/10912/20 підкреслив, що продовження процесуального строку є правом, а не обов`язком, суду і повинно здійснюватися за наявності для цього обґрунтованих підстав. Умовою продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги є наявність достатніх доказів того, що після такого продовження строку відпадуть обставини, які перешкоджають виконанню ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху.

Апеляційний суд вважає, що у скаржника було достатньо часу для сплати судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі (яку було подано ще 08 лютого 2022 року) та надання платіжного документа про таку сплату, а тому вищенаведені у клопотанні обставини не можуть бути підставою для систематичного продовження строку на усунення недоліків, які стали підставою для залишення апеляційної скарги без руху. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Неможливість сплати судового збору за подання апеляційної скарги не є наслідком введення воєнного стану в Україні та призупинення Державною податковою службою України документальних, камеральних та фактичних перевірок, а обставини пов`язані з тривалою внутрішньою процедурою виділення та погодження коштів на сплату судового збору, а також обставини щодо фінансування суб`єкта владних повноважень з Державного бюджету України, відсутність коштів, які призначені для цієї мети, блокування рахунків та здійснення безспірного стягнення коштів з рахунків боржника не можуть вважатися достатніми для продовження строку сплати судового збору, оскільки це є лише недоліками в організації внутрішньої діяльності та представництва інтересів суб`єкта владних повноважень, в судах.

Аналогічний висновок викладений в ухвалі Верховного Суду від 20 травня 2022 у справі № 160/10376/21.

Отже, клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвала Верховного Суду від 01 червня 2022 року у справі № 160/8779/21, від 03 червня 2022 року у справі № 200/1869/21-а та інших.

Таким чином, зважаючи на викладене та з огляду на відхилення доводів апелянта щодо поважності причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, суд приходить до висновку про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Згідно з частиною третьою статті 299 КАС України, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Відтак, з огляду на викладене вище, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись ст. 248, 255, 298, 299 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про продовження строку на сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2021 року - відмовити.

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2021 року - відмовити.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2021 року у справі за адміністративним позовом Державної наукової установи "Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» Державного управління справами до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду з урахуванням положень статті 329 КАС України.

Суддя-доповідач Л.В. Бєлова

Судді В.О. Аліменко,

Л.Т. Черпіцька