Постанова

від 04.07.2022 по справі 925/236/15

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" липня 2022 р. Справа№ 925/236/15

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Полякова Б.М.

суддів: Пантелієнка В.О.

Грека Б.М.

за участю секретаря судового засідання Дюкаревої І.М.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства «Акцент-Банк»

на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 18.01.2022 в частині стягнення винагороди в розмірі 195 298,10 грн з АТ «Акцент-Банк» на користь Карасюка О.В.

у справі № 925/236/15 (суддя Хабазня Ю.А.)

за клопотанням заявника, боржника у особі ліквідатора банкрута,

про затвердження звітів про нарахування і виплату грошової винагороди та про здійснення і відшкодування витрат арбітражного керуючого; про стягнення сум грошової винагороди та витрат арбітражного керуючого з кредиторів пропорційно їх вимогам; про залишення без розгляду раніше поданих заяв

у справі

за заявою Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії",

до Приватного підприємства "Щедрий Дім",

про банкрутство юридичної особи

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 05.07.2022

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 25.03.2015 відкрито провадження у справі про банкрутство боржника.

Постановою Господарського суду Черкаської області від 07.07.2015 боржника визнано банкрутом, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Левченка В.М.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 18.01.2022, серед іншого, клопотання ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Карасюка О.М. від 10.12.2021 №02-01/03-197, №02-01/03-198 та від 13.12.2021 №02-01/03-200 задоволено повністю. Стягнуто з Акціонерного товариства "Акцент-Банк" на користь арбітражного керуючого Карасюка Олександра Володимировича частину основної грошової винагороди арбітражного керуючого у сумі 193 133,21 грн. та витрат арбітражного керуючого у сумі 2 164,89 грн., а всього 195 298,10 грн.

Ключовим мотивом ухвали є:

- витрати на оплату послуг арбітражного керуючого, який виконував повноваження ліквідатора банкрута, підлягають оплаті за рахунок кредиторів пропорційно їх грошовим вимогам.

В силу положень ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КзПБ) та ст. 255 ГПК України ухвала господарського суду, постановлена у справі про банкрутство за результатами розгляду господарським судом заяви учасника справи, відноситься до переліку процесуальних документів, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.

Суд апеляційної інстанції зазначає про наявність колізії між п. 17 ч. 1, ч. 2 ст. 255; ч. 3 ст. 273 ГПК в частині застосування при оскарженні в апеляційному порядку судових рішень у справах про банкрутство (неплатоспроможності) Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон про банкрутство) та частинами 1, 2 Прикінцевих та перехідних положень КзПБ.

Відповідно до названих частин положень КзПБ Закон про банкрутство втрачає силу з моменту введення в дію КзПБ. КзПБ набрав чинності з 21.10.2019.

У зв`язку з чим апеляційний господарський суд усуває колізію шляхом застосування при оскарженні в апеляційному порядку судових рішень у справах про банкрутство (неплатоспроможності) нового акту - КзПБ.

Не погоджуючись з ухвалою місцевого суду, АТ «Акцент-Банк» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 18.01.2022 в частині щодо стягнення винагороди в розмірі 195 298,10 грн. з АТ «Акцент-Банк» на користь Карасюка О.В. , та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити Карасюку О.В. в стягненні неоплачених сум грошової винагороди.

Ключовими аргументами скарги є:

- розмір грошової винагороди ліквідатора має визначатися по наслідку проведених ліквідаційних заходів;

- законодавством не передбачено додаткового фінансового навантаження на кредитора, який діяв в межах чинного законодавства в частині відшкодування витрат арбітражному керуючого за період ліквідаційної процедури.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду), справа № 925/236/15 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Поляков Б.М., судді Грек Б.М., Пантелієнко В.О. Зазначена колегія суддів сформована відповідно до рішення загальних зборів суддів Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2018 зі змінами від 12.11.2019.

Відтак, судова колегія зазначає, що визначений за допомогою автоматизованої системи розподілу судової справи склад колегії суддів є судом, встановленим законом, у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20 липня 2006 року вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Zand v. Austria», висловлено думку, що термін «судом, встановленим законом» у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів».

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.04.2022 витребувано у Господарського суду Черкаської області матеріали справи №925/236/15.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2022 відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційних скарг, до надходження матеріалів справи.

На виконання ухвали від 19.04.2022 з Господарського суду Черкаської області надійшли матеріали справи № 925/236/15.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Акцент-Банк» на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 18.01.2022 у справі № 925/236/15, розгляд справи призначено на 05.07.2022.

Колегія зауважує, що стосовно розгляду справи, який було призначено на 05.07.2022 сторони апеляційного провадження були повідомленні всіма можливими способами в умовах воєнного стану введеного в Україні, а саме: ухвалу про призначення розгляду справи було направлено на відомі суду електронні адреси сторін, що наявні в матеріалах справи, інформація про розгляд справи була оприлюднена на офіційному сайті Північного апеляційного господарського суду, за наявності реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі на офіційні електронні адреси таких осіб.

При цьому колегія суддів робить акцент на тому, що відповідно до приписів частин 6 та 7 статті 6 ГПК України: «Адвокати, реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку».

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків, має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Розумність строків розгляду справи повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформованих у практиці Суду, зокрема складності справи, поведінки сторін та відповідних державних органів (рішення Європейського суду з прав людини від 29.05.2008 р. «Якименко проти України»; рішення Європейського суду з прав людини від 21.12.2006 р. «Мороз та інші проти України» та інші).

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла до висновку, що враховуючи положення ч. 3 ст. 202 ГПК України, неявка сторін судове засідання не може бути підставою для відкладення розгляду справи.

В силу положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 25.03.2015 ухвалою суду порушено провадження у справі про банкрутство боржника.

25.05.2015 ухвалою суду затверджено реєстр вимог кредиторів боржника на загальну суму 934 411,20 грн. вимог єдиного кредитора ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії".

06.08.2015 ухвалою суду ТОВ "Торговий Дім "М`ясопродукт" визнано поточним кредитором банкрута на суму 136 539,11 грн. як вимоги шостої черги, 1 218,00 грн. судового збору як вимоги першої черги.

07.07.2015 постановою суду боржника визнано банкрутом, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Левченка В.М.

10.08.2015 ПАТ "Акцент-Банк" визнано поточним кредитором боржника на суму 1218 грн. як вимоги першої черги, на суму 310 131,16 грн. як вимоги шостої черги, вимоги ПАТ "Акцент-Банк" на суму 436 700,84 грн. як вимоги, забезпечені заставою.

15.09.2015 ухвалою суду ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" визнано поточним кредитором боржника на суму 40 889,48 грн. як вимоги четвертої черги, 1218,00 грн. судового збору як вимоги першої черги.

29.08.2018 ухвалою суду №2 арбітражного керуючого Левченка В.М. усунуто від виконання обов`язків ліквідатора банкрута та зобов`язано виконувати повноваження ліквідатора банкрута, передбачені абзацами другим і шостим частини другої статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", до призначення на цю посаду іншого арбітражного керуючого іншою ухвалою суду у цій справі.

18.09.2018 ухвалою суду (із виправленою згідно з ухвалою суду від 05.12.2018 опискою) ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Карасюка О.В.

15.12.2018 ухвалою суду основну грошову винагороду за кожен місяць здійснення ним повноважень ліквідатора банкрута встановлено у розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати, визначеної законодавством України.

20.08.2019 ухвалою суду №2 затверджене погоджене комітетом кредиторів (протокол від 02.07.2019) "Положення від 02.07.2019 про Фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого Карасюка Олександра Володимировича під час виконання повноважень ліквідатора Приватного підприємства "Щедрий Дім" (код ЄДРПОУ 36391137, адреса: 19604, Черкаська обл., Черкаський район, село Червона Слобода, вулиця Першотравнева, буд.3-А)", крім положень п.3.5. розділу 3 цього Положення (який надає право комітету кредиторів визначати кредитора, за рахунок якого здійснюється наповнення Фонду).

05.08.2021 за вх.№12595/21 від ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Карасюка О.В., до суду надійшов звіт від 02.08.2021 №02-01/03-169 про здійснені у ході ліквідаційної процедури заходи та вчинені дії з клопотанням про його затвердження (а.с.1,344 т.15).

Згідно із звітом ліквідатора банкрута загальна сума вимог кредиторів ПП "Щедрий дім" складає 1 776 952,17 грн.; грошові вимоги кредиторів вказаного підприємства становлять: ОСОБА_2 - 891 145,06 грн.; ТОВ "Торговий Дім "М`ясопродукт" - 137 757,11 грн.; АТ "Акцент-Банк" - 748 050,00 грн. (а.с.173 т.19).

12.10.2021 ліквідатор банкрута направив на адреси кредиторів ПП "Щедрий дім" вимогу за вих.№02-01/03-188 про наповлення Фонду для аванусування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого Карасюка О.В. (а.с.100 т.18).

За наявними у справі матеріалами, наповнення Фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого Карасюка О.В. не здійснювалось (а.с.100, 120, 146, 182 т.18).

09.11.2021 ухвалою суду №1 прийнято відмову АТ "Сбербанк" та закрито провадження у справі в частині кредиторських вимог на загальну суму 85 373,62 грн. (з них: 8 526,00 грн. - вимоги першої черги; 15 518,13 грн. - вимоги четвертої черги; 61 329,49 грн. - вимоги шостої черги).

09.11.2021 ухвалою суду №2 здійснено заміну первісного кредитора, АТ "Сбербанк", на його правонаступника, ОСОБА_2 , в частині відступлених вимог в сумі 891 145,06 грн..

У період з 12.06.2020 до 10.12.2021 арбітражний керуючий Карасюк О.В. здійснював повноваження ліквідатора банкрута.

Згідно зі звітом від 10.12.2021 №02-01/03-195 про нарахування і виплату грошової винагороди за період з 12.06.2020 до 10.12.2021 ліквідатором банкрута нараховано суму 301 603,00 грн., виплату якої не здійснено (а.с.23 т.19).

Суд першої інстанції ухвалюючи судове рішення стягнення з АТ "Акцент-Банк" на користь арбітражного керуючого Карасюка Олександра Володимировича частину основної грошової винагороди арбітражного керуючого у сумі 193 133,21 грн. та витрат арбітражного керуючого у сумі 2 164,89 грн., а всього 195 298,10 грн., виходив з того, що витрати на оплату послуг арбітражного керуючого, який виконував повноваження ліквідатора банкрута, підлягають оплаті за рахунок кредиторів пропорційно їх грошовим вимогам.

Звертаючись з апеляційною скаргою АТ "Акцент-банк", не погоджувався з ухвалою місцевого суду лише в частині стягнення з банку на користь арбітражного керуючого Карасюка Олександра Володимировича 195 298,10 грн. грошової винагороди арбітражного керуючого.

В апеляційній скарзі банк посилався на те, що розмір грошової винагороди ліквідатора має визначатися по наслідку проведених ліквідаційних заходів та законодавством не передбачено додаткового фінансового навантаження на кредитора, який діяв в межах чинного законодавства в частині відшкодування витрат арбітражному керуючого за період ліквідаційної процедури, колегія суддів відхиляє зазначені доводи з наступних мотивів.

Згідно зі звітами про здійснення та відшкодування витрат ліквідатора банкрута:

за період з 19.01.2019 до 02.07.2019 ліквідатором банкрута фактично здійснено витрат на суму 659,72 грн., які за рахунок майна боржника не відшкодовано (а.с.41 т.19);

за період з 03.07.2019 до 11.06.2020 ліквідатором банкрута фактично здійснено витрат на суму 1 450,84 грн., які за рахунок майна боржника не відшкодовано (а.с.69 т.19);

за період з 12.06.2020 до 10.12.2021 ліквідатором банкрута фактично здійснено витрат на суму 3 691,75 грн., які за рахунок майна боржника не відшкодовано (а.с.103 т.19).

Ліквідатор банкрута вказує на виплату йому 1 333,90 грн. понесених ним у період з 18.09.2018 до 02.07.2019 витрат.

Розмір грошової винагороди підтверджується розрахунком.

Розмір понесених витрат підтверджується первинними бухгалтерськими документами (а.с.19-57, 71-82, 107-168 т.19).

Вищеназвані звіти схвалені рішеннями комітету кредиторів (протоколи від 02.07.2019, від 24.06.2020, від 10.12.2021).

Відповідно до положень ст.30 КзПБ:

арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду;

грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород;

розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень;

право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень;

витрати арбітражного керуючого, пов`язані з виконанням ним повноважень у справі, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Кодексом, крім витрат на страхування його професійної відповідальності за заподіяння шкоди, а також витрат, пов`язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг;

сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі. У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі;

кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду;

звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором;

звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, реструктуризації заборгованості, погашення боргів подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.

Як правильно встановлено місцевим судом, розрахунки грошової винагороди арбітражного керуючого Карасюка О.В. та здійснених витрат є вірними, заперечення кредиторів щодо розрахунків та доказів, якими вони підтверджуються, відсутні. Звіти арбітражного керуючого Карасюка О.В. схвалені рішеннями комітету кредиторів

У зв`язку з цим суд першої інстанції правильно вважав, що заявлені вимоги в частині розгляду заяви від 10.12.2021 №02-01/03-197 з вимогою затвердити звіт від 10.12.2021 №02-01/03-195 про нарахування і виплату грошової винагороди за період з 12.06.2020 до 10.12.2021 на суму 301 603,00 грн. та заяви від 10.12.2021 №02-01/03-198 з вимогами затвердити звіти про здійснення та відшкодування витрат ліквідатора банкрута за період з 19.01.2019 до 02.07.2019 на суму 659,72 грн., за період з 03.07.2019 до 11.06.2020 на суму 1450,84 грн., за період з 12.06.2020 по 10.12.2021 на суму 3691,75 грн. - підлягають задоволенню.

Також місцевим судом правильно встановлено, що вимога ліквідатора банкрута про покладення обов`язку по оплаті грошової винагороди на кредиторів та стягнення з них цієї суми пропорційно розміру їх кредиторських вимог підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно з Кодексом України з процедур банкрутства:

п.3 ч.1 ст.12 - арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом;

ч.1, 2, 4, 5, абз.2 і 3 ч.6 ст.30 - арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород; (…) сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі; у разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі (…); витрати арбітражного керуючого, пов`язані з виконанням ним повноважень у справі, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Кодексом, крім витрат на страхування його професійної відповідальності за заподіяння шкоди, а також витрат, пов`язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг; кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого; порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду (…); звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором; звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, реструктуризації заборгованості, погашення боргів подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.

Виходячи з аналізу наведених норм, у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то оплата послуг ліквідатора повинна здійснюватися за рахунок коштів кредиторів, виходячи з розміру їх грошових вимог. Отже, у зв`язку з відсутністю у боржника коштів та будь-яких майнових активів, покладення оплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого за період виконання повноважень ліквідатора у справі на кредиторів за реєстром, пропорційно сумам визнаних вимог, є правомірним, оскільки вказане положення було закріплене в Кодексі як одне із джерел для здійснення оплати послуг арбітражного керуючого.

При цьому, відмова від здійснення оплати послуг арбітражного керуючого за відсутності майна у боржника або ж відсутність інших джерел для покриття витрат на виплату оплати послуг арбітражному керуючому можна розцінювати як відмову в можливості отримання гарантованої Законом оплати послуг і тим самим примушення його виконувати повноваження за відсутності оплати праці, що суперечить статті 43 Конституції України та статті 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Вказаний висновок про застосування норм права, викладений у численних постановах Верховного Суду від 15.07.2020 № Б14/040-07/15-08, від 14.08.2019 у справі № 5/80-10, від 13.02.2019 у справі №910/22696/15, від 01.08.2018 у справі № 912/1783/16, від 19.04.2018 у справі №265/2б-02/14/13-08, від 21.03.2018 у справі № 3/67-Б, від 15.07.2020 № Б14/040-07/15-08, який враховується судом під час розгляду справи відповідно до ч.4 ст.236 ГПК України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим судом, у період виконання арбітражним керуючим Карасюком О.В. повноважень ліквідатора банкрута з 18.09.2018 до 10.12.2021 йому нараховано основну грошову винагороду у сумі 513 186,89 грн., що підтверджується ухвалою суду від 26.11.2020 у цій справі, якою затверджено звіт ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Карасюка О.В., від 11.06.2020 №02-01/03-106 (з уточненням від 21.09.2020 №02-01/03-129) про нарахування і виплату основної грошової винагороди за період з 18.09.2018 до 11.06.2020 на суму 211 583,89 грн., з якої виплачено суму 54 409,43 грн., та звітом ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Карасюка О.В., від 10.12.2021 №02-01/03-195 про нарахування і виплату грошової винагороди за період з 12.06.2020 до 10.12.2021 на загальну суму 301 603,00 грн., який подано суду і підлягає затвердженню згідно з цією ухвалою суду.

Під час виконання арбітражним керуючим Карасюком О.В. повноважень ліквідатора банкрута у період з 18.09.2018 до 10.12.2021 останній поніс витрати на загальну суму 6 476,49 грн., що підтверджується ухвалою суду від 27.02.2019 про затвердження звіту про здійснення та відшкодування витрат ліквідатора банкрута за період з 18.09.2018 до 18.01.2019 на суму 674,18 грн., а також звітами про здійснення та відшкодування витрат ліквідатора банкрута за період з 19.01.2019 до 02.07.2019 на суму 659,72 грн., за період з 03.07.2019 до 11.06.2020 на суму 1450,84 грн., за період з 12.06.2020 до 10.12.2021 на суму 3691,75 грн., які подано суду і підлягають затвердженню згідно з цією ухвалою суду. Згідно із звітом ліквідатора банкрута у період з 18.09.2018 по 02.07.2019 йому було відшкодовано 1 333,90 грн. витрат.

Загальна сума невиплаченої арбітражному керуючому Карасюку О.В. основної грошової винагороди становить 458 777,46 грн., сума не відшкодованих витрат - 5 142,59 грн.

Керуючись принципом пропорційності суми витрат кожного із кредиторів на сплату грошової винагороди та відшкодування витрат ліквідатора банкрута, розміру визнаних їх кредиторських вимог у справі про банкрутство, місцевий суд прийшов до правильного висновку, що необхідно покласти обов`язок зі сплати грошової винагороди арбітражного керуючого Карасюка О.В. та із відшкодування понесених ним витрат за підсумками ліквідаційної процедури у даній справі за період виконання ним повноважень ліквідатора банкрута з 18.09.2018 до 10.12.2021 у загальному розмірі 463920,05 грн. (з яких: 458 777,46 грн. - грошова винагорода, 5 142,59 грн. - витрати) на кредиторів, розподіливши їх наступним чином: ОСОБА_2 - 230 077,82 грн. основної грошової винагороди та 2 579,02 грн. витрат; ТОВ "Торговий Дім "М`ясопродукт" - 35 566,43 грн. основної грошової винагороди та 398,68 грн. витрат; АТ "Акцент-Банк" - 193 133,21 грн. основної грошової винагороди та 2164,89 грн. витрат.

Якщо кредитор АТ "Акцент-Банк" вважав, що із наданого Карасюком О.В. розрахунку суми вимог мала б бути виключена певна конкретна сума, то він повинен був вказати, яка конкретно сума має бути виключена, за який конкретний період, як вона обрахована та якими доказами підтверджуються доводи і розрахунки кредитора.

Однак кредитор таких доводів і розрахунків не наводить.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суду апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення першої інстанції - без змін як такого, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

У зв`язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні апеляційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення, на скаржника покладаються витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

У зв`язку з введенням указами Президента України воєнного стану на всій території України; можливістю незнаходження осіб за вказаними в апеляційних скаргах адресами, зокрема, у зв`язку з евакуацією; тимчасовою нероботою АТ "Укрпошта", зокрема, на тимчасово окупованих та звільнених від агресора територіях; та інше, з метою належного повідомлення сторін в цій особливій для країни ситуації, відповідно до приписів п.п. 6, 7 ст. 6 та ст. 169 ГПК України, колегія суддів вважає за можливе повідомляти осіб про хід справи не через АТ "Укрпошта", а іншими засобами, які доступні в період воєнного стану (надсилання повідомлення на електрону пошту сторін, електронний кабінет, повідомлення на офіційному сайті ПАГС); докази повідомлення долучати до матеріалів справи.

Керуючись ст.ст. 2, 9 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 253-255, 269, 276, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Акцент-Банк» на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 18.01.2022 в частині стягнення винагороди в розмірі 195 298,10 грн з АТ «Акцент-Банк» на користь Карасюка О.В. у справі № 925/236/15 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 18.01.2022 в частині стягнення винагороди в розмірі 195 298,10 грн з АТ «Акцент-Банк» на користь Карасюка О.В. у справі № 925/236/15 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Справу №925/236/15 повернути до Господарського суду Черкаської області.

5. Дану постанову направити на відомі суду електронні адреси сторін, що наявні в матеріалах справи.

Відповідно до частин 6 та 7 статті 6 ГПК України:

"Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки та особи, які провадять клірингову діяльність у значенні, наведеному в Законі України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.

Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою."

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок касаційного оскарження передбачено ст. 287 ГПК України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Головуючий суддя Б.М. Поляков

Судді В.О. Пантелієнко

Б.М. Грек

Повний текст складено 07.07.2022