Постанова

від 29.06.2022 по справі 903/466/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2022 року

м. Київ

cправа № 903/466/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.,

секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,

за участю представників:

позивача - не з`явилися,

відповідача - не з`явилися,

прокуратури - Шекшеєвої В. С. (прокурор за посвідченням),

розглянув касаційну скаргу заступника керівника Рівненської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Волинської області від 23.09.2021 (суддя Дем`як В. М.) та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.12.2021 (головуючий - Маціщук А. В., судді Мельник О. В., Петухов М. Г.) у справі

за позовом виконувача обов`язків заступника керівника Луцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Луцької міської ради

до Приватного підприємства "Пресс-Інформ"

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки.

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. У червні 2021 року виконувач обов`язків заступника керівника Луцької окружної прокуратури (далі - Прокурор в інтересах держави в особі Луцької міської ради (далі - Луцька міськрада, Міськрада, орендодавець, позивач) звернувся до Господарського суду Волинської області з позовом (у редакції заяви від 20.07.2021 про зміну предмета позову) до Приватного підприємства "Пресс-Інформ" (далі - ПП "Пресс-Інформ", Підприємство, орендар, відповідач) про внесення змін до пункту 5 договору оренди землі від 18.03.2008, зареєстрованого у Державному реєстрі земель 16.04.2008 (далі - договір оренди від 18.03.2008), з викладенням його у такій редакції: "Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить - 3 227 285,60 грн", з посиланням на положення статей 632, 651, 653 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 93 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), статей 287, 288 Податкового кодексу України (далі - ПК України), статей 13, 15, 21, 30 Закону України "Про оренду землі", статті 23 Закону України "Про оцінку земель", статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

2. Позовна заява обґрунтовується тим, що: 1) відповідно до рішення Луцької міськради від 25.06.2015 № 75/28 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Луцька" (далі - рішення від 25.06.2015 № 75/28), нормативна грошова оцінка земель вводиться в дію з 01.01.2016 через оприлюднення в порядку, передбаченому чинним законодавством України до 15.07.2015, а згідно з Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики України від 25.11.2016 № 489 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.12.2016 за № 1647/29777) та введеним в дію з 01.01.2017 (далі - Порядок № 489), істотно змінено величину коефіцієнтів, які застосовуються для обчислення нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Зокрема, згідно з витягом від 19.07.2021 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, кадастровий номер 0710100000:11:062:0012 (далі - спірна земельна ділянка, орендована земельна ділянка), коефіцієнт КФ становить 1,0 (відповідно до останніх змін до договору оренди від 18.03.2008 цей коефіцієнт становив 0,5), а грошова оцінка вказаної земельної ділянки - 3 227 285,60 грн; 2) з урахуванням висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 921/530/18 та в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.11.2019 у справі № 924/187/18, зміна коефіцієнта КФ, який характеризує функціональне використання земельної ділянки, є безумовною підставою для збільшення розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки та внесення відповідних змін до договору оренди; 3) порушення інтересів держави полягає в тому, що Луцька міськрада недоотримує до місцевого бюджету кошти в належному розмірі за користування земельною ділянкою, наданою Підприємству в оренду, що впливає на економічне становище Міськради.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Господарського суду Волинської області від 23.09.2021, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.12.2021, у позові відмовлено.

4. Рішення та постанова мотивовані посиланням на положення статей 319, 525, 628, 629, 651 ЦК України, статей 14, 286, 288, 289 ПК України, статей 93, 124 ЗК України, статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статей 13, 15, 21, 30 Закону України "Про оренду землі", статей 5, 13, 18, 23 Закону України "Про оцінку земель", статей 13, 14, 73, 74, 86, 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), з урахуванням яких апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог з огляду на недоведеність Прокурором прийняття Міськрадою рішення про затвердження технічної документації нормативної грошової оцінки як безумовної підстави для зобов`язання внести зміни до договору оренди.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду та постановою суду апеляційної інстанції, заступник керівника Рівненської обласної прокуратури звернувся з касаційною скаргою, в якій просить зазначені судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6. На обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на неправильне застосування та порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, а саме статей 632, 651 ЦК України, статей 21, 30 Закону України "Про оренду землі", статті 23 Закону України "Про оцінку земель", статті 236 ГПК України, наголошуючи, що суди не врахували висновків щодо застосування положень статей 632, 651 ЦК України, статей 288, 289 ПК України, статей 19, 20 ЗК України, статті 188 Господарського кодексу України, статей 15, 21, 30 Закону України "Про оренду землі", статей 20, 23 Закону України "Про оцінку земель" у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19, від 16.02.2021 у справі № 921/530/18, від 12.02.2019 у справі № 914/2649/17 та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.11.2019 у справі № 924/187/18, від 03.06.2020 у справі № 904/3262/19, від 27.01.2021 у справі № 924/725/18, від 23.03.2021 у справі № 923/258/20, від 14.07.2020 у справі № 916/1998/19.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

7. ПП "Пресс-Інформ" у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення з мотивів, викладених в оскаржуваних рішенні та постанові.

Розгляд справи Верховним Судом

8. Ухвалою Верховного Суду від 19.05.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою заступника керівника Рівненської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Волинської області від 23.09.2021 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.12.2021 у справі № 903/466/21 та призначено розгляд цієї справи у судовому засіданні на 30.06.2022.

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

9. 18.03.2008 між Луцькою міськрадою (орендодавець) та ПП "Пресс-Інформ" (орендар) було укладено договір оренди землі, за умовами пунктів 1, 5, 8, 12 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі промисловості, транспорту та інші, яка знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Карпенка-Карого, 2-А, кадастровий номер 110620012. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на березень 2008 року становить 901 420,36 грн. Договір укладено на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. Розмір орендної плати переглядається у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджується документами; в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з актом про винесення в натурі меж земельної ділянки від 27.03.2008 представником Луцького реєстраційного-виробничого офісу ВРФ ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" на підставі рішення Луцької міськради від 05.03.2008 № 24/53 відведено в натурі земельну ділянку, виділену Підприємству для будівництва та обслуговування автозаправної станції загальною площею 0,5021 га.

Відповідно до акта приймання-передачі земельної ділянки від 16.04.2008 орендодавець передав, а орендар прийняв у оренду земельну ділянку, яка є власністю Луцької міськради, що знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Карпенка-Карого, 2-А, кадастровий номер 110620012.

10. 22.09.2014 на підставі рішення Луцької міської ради від 25.06.2014 № 61/80 "Про поновлення договору оренди землі Приватному підприємству "Пресс-Інформ" для обслуговування відкритої стоянки автотранспорту на вул. Карпенка-Карого, 2а" між Луцькою міськрадою (орендодавець) та ПП "Пресс-Інформ" (орендар) було укладено додаткову угоду про поновлення договору оренди від 18.03.2008 на новий строк, за умовами пунктів 1, 2 якої орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оброни та іншого призначення, яка знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Карпенка Карого, 2-А, кадастровий номер: 071010000:11:062:0012. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,5012 га. Договір укладено на 10 років. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та встановлюється у розмірі 4 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить на 2014 рік - 145 580,56 грн. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням цільового призначення земельної ділянки та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору чи продовження його дії. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки розраховується управлінням Держземагенства у Луцькому районі Волинської області та уточнюється щороку для врахування офіційного річного коефіцієнта індексації.

11. Додатковою угодою від 20.03.2015 № 2 внесено зміни, зокрема, до пунктів 5, 9 договору оренди від 18.03.2008, шляхом викладення вказаних пунктів в новій редакції:

"5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить - на період будівництва (до здачі в експлуатацію готового об`єкта) 930 678,28 грн.

9. Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі та встановлюється у розмірі:

- на період будівництва (до здачі в експлуатацію готового об`єкта) - 3 (трьох) відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 27920,35 грн.;

- після закінчення будівництва (після здачі в експлуатацію готового об`єкта) - 6 (шести) відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки".

12. Рішенням Луцької міськради від 25.06.2015 № 75/28 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м. Луцька. Зокрема, в цьому рішенні зазначено:

1. Затвердити технічну документацію з нормативно грошової оцінки земель м. Луцька.

2. Ввести в дію з 01.01.2016 року нормативну грошову оцінку земель м. Луцька для визначення нормативної грошової оцінки окремих земельних ділянок на території міста.

3. Відділу інформаційної роботи Луцької міської ради (Балюк З. В.) оприлюднити рішення до 15.07.2015 р. в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

4. Управлінню земельних ресурсів Луцької міської ради (Шабала С. О.) забезпечити передачу територіальному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, затверджену цим рішенням технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м. Луцька для здійснення ним видачі з 01.01.2016 року витягів з технічної документації з нормативної грошової оцінки окремих земельних ділянок у м. Луцьку.

5. Визнати таким, що втратило чинність з 01.01.2016 року рішення Луцької міської ради від 26.03.2008 № 25/62 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Луцька".

Позиція Верховного Суду

13. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити частково з таких підстав.

14. В основу оскаржуваних рішення та постанови покладено висновок місцевого та апеляційного господарських судів про недоведеність Прокурором обставин прийняття Міськрадою рішення про затвердження технічної документації нормативної грошової оцінки як безумовної підстави для зобов`язання внести зміни до договору оренди від 18.03.2008.

15. Проте колегія суддів вважає передчасним зазначений висновок судів попередніх інстанцій та водночас погоджується з твердженням скаржника про неврахування судами під час ухвалення оскаржуваних рішення та постанови висновків щодо застосування норм статей 632, 651 ЦК України, статей 288, 289 ПК України, статті 30 Закону України "Про оренду землі", статей 20, 23 Закону України "Про оцінку земель" у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19 та в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.03.2021 у справі № 923/258/20, з огляду на таке.

16. Згідно зі статтею 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

17. Відповідно до частин 1, 2 статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

18. Згідно з частинами 1, 2 статті 20 та частинами 1, 3, 4 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Технічна документація з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру. Рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 ПК України.

19. Так, у постанові від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19 зі спору, що виник з подібних правовідносин (предмет позову - внесення змін до договору оренди земельної ділянки в частині визначення нового розміру її нормативної грошової оцінки), Велика Палата Верховного Суду сформулювала такі правові висновки щодо питання застосування положень статей 632, 651 ЦК України, статей 288, 289 ПК України, статті 30 Закону України "Про оренду землі", статей 20, 23 Закону України "Про оцінку земель":

"За змістом статей 632, 651 ЦК України та статті 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору, в тому числі у частині розміру орендної плати, здійснюється за взаємною згодою сторін, а за відсутності такої згоди договір може бути змінено за рішенням суду лише у випадках, передбачених за умовами договору або в силу закону.

З аналізу правових норм ПК України, Закону України "Про оцінку земель", Закону України "Про оренду землі" Велика Палата Верховного Суду вважає, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

При цьому зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати незалежно від домовленості сторін у договорі оренди землі про можливість такої зміни.

Нормативна грошова оцінка землі проводиться в обов`язковому порядку для визначення розміру орендної плати за землі комунальної та державної форм власності. Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, затверджується рішенням відповідної сільської, селищної чи міської ради.

Дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що видається територіальним органом Держгеокадастру за місцезнаходженням земельної ділянки у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви.

Тобто витяг з технічної документації є документом, який оформлюється за результатом проведення нормативної грошової оцінки та відображає дані стосовно окремої земельної ділянки. Він складається на основі розрахованих у встановленому порядку показників (коефіцієнтів), які визначені у технічній документації, що затверджується рішенням відповідної сільської, селищної або міської ради.

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що для розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки застосовано коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки (Кф) 3,0 на підставі наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 27 березня 2018 року № 162, що в зазначеному випадку не відповідає положенням Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25 листопада 2016 року № 489, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 грудня 2016 року за № 1647/29777 (далі - Порядок № 489).

Суди не застосували наведених норм Порядку № 489 та не визначили фактичний розмір нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, оскільки розмір нормативної грошової оцінки, який Покотилівська селищна рада запропонувала зазначити в пункті 5 договору оренди землі від 25 грудня 2007 року, а саме 266 013,38 грн, Велика Палата Верховного Суду не має підстав вважати таким, що відповідає вимогам закону".

20. Колегія суддів враховує, що як у справі № 635/4233/19, так і в цій справі рішення про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту приймалося відповідним органом місцевого самоврядування ще до введення в дію норм Порядку № 489, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 25.11.2016, тобто фактичні обставини у зазначених справах є схожими.

Наведеним спростовується посилання суду першої інстанції на обґрунтування підстав відмови в позові на те, що рішення Луцької міськради від 25.06.2015 № 75/28 прийнято не на виконання Порядку № 489, введеного в дію 01.01.2017, тобто рішення, на яке посилається Прокурор, прийнято 25.06.2015, адже схожі фактичні обставини жодним чином не вплинули на ухвалення Великою Палатою Верховного Суду рішення про задоволення позову в частині внесення змін до пункту 5 договору оренди землі від 25.12.2007, а саме в частині визначенні розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням підвищення коефіцієнта її функціонального використання згідно з вказаним Порядком.

21. У свою чергу, в пунктах 5.9- 5.16 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.03.2021 у справі № 923/258/20 зі спору, що виник з подібних правовідносин (предмет позову - визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі в зв`язку з новою нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки), викладено такий правовий висновок щодо питання застосування норм статті 289 ПК України, статей 18, 20 Закону України "Про оцінку земель":

"5.9. Крім того, в контексті доводів скаржника про те, що Договір оренди землі не містить умов, якими би було передбачено перегляд розміру орендної плати у зв`язку із зміною розміру нормативно-грошової оцінки землі, Верховний Суд зазначає таке.

5.10. Орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, а нормативна грошова оцінка земель становить основу для визначення розміру орендної плати, зміна розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки та законодавча зміна граничного розміру орендної плати є підставами для перегляду розміру орендної плати, визначеної сторонами у договорі оренди землі.

5.11. За змістом статті 1 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

5.12. Відповідно до пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

5.13. Статтею 18 Закону України "Про оцінку земель" установлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5- 7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7- 10 років.

5.14. Частинами 1, 2 статті 20 Закону України "Про оцінку земель" визначено, що за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

5.15. Ураховуючи наведене, Верховний Суд зазначає, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки - підставою для перегляду розміру орендної плати. Подібні за змістом правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 02.03.2021 у справі № 923/267/20.

5.16. Водночас установлені господарськими судами обставини в цій справі свідчать, що відповідно до Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 18-21-0.25-58/0/199-20 від 15.01.2020 по земельній ділянці площею 4,5240 га, кадастровий номер 6522186500:11:002:0411, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 2 545 202,40 грн, номер економіко-планувальної зони 8. Також суди установили, що в пункті 12 Договору оренди землі сторони погодили, що розмір орендної плати переглядається щороку у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджується документами, в інших випадках передбачених законом. Наведеним спростовуються доводи скаржника про те, що Договір оренди землі не містить умов, якими би було передбачено перегляд розміру орендної плати у зв`язку із зміною розміру нормативно-грошової оцінки землі".

22. Наведене вище свідчить, що підстави позовів у справах №№ 635/4233/19 ,923/258/20 і № 924/702/21, встановлені судами фактичні обставини, які формують зміст спірних правовідносин, та їх матеріально-правове регулювання є однаковими, тому, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції про відмову в позові, апеляційний господарський суд переглянув судове рішення місцевого господарського суду не відповідно, а всупереч правовим висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19 (зі спору, що виник з подібних правовідносин) та в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.03.2021 у справі № 923/258/20 (зі спору, що виник з подібних правовідносин), що є достатньою підставою для скасування оскаржуваних судових рішень.

23. Згідно з частиною 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

24. Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з підпунктом "в" пункту 3 частини 1 статті 282 ГПК України у мотивувальній частині постанови суду апеляційної інстанції мають бути зазначені мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу.

25. Перевіряючи застосування судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд звертає увагу на те, що, обмежившись посиланням на недоведеність Прокурором прийняття Міськрадою рішення про затвердження технічної документації нормативної грошової оцінки, хоча матеріалами справи підтверджується зворотне (відповідне рішення прийнято позивачем через три місяці після укладення між сторонами додаткової угоди від 20.03.2015 № 2 до договору оренди від 18.03.2008), суди попередніх інстанцій ухилилися від перевірки тих істотних обставин, на існуванні яких наполягає Прокурор в аспекті вичерпного врегулювання нормами статей 632, 651 ЦК України, статей 288, 289 ПК України, статті 30 Закону України "Про оренду землі", статей 20, 23 Закону України "Про оцінку земель" спірних правовідносин, що виникли між сторонами у зв`язку з необхідністю внесення змін до договору оренди землі в частині нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

26. Разом з тим на порушення положень статей 86, 236, 269, 282 ГПК України місцевий та апеляційний господарські суди не надали належної оцінки змісту пункту 2 додаткової угоди від 20.03.2015 № 2 до договору оренди від 18.03.2008 в частині вірогідного визначення сторонами пільгового розміру нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки (930 678,28 грн) на період будівництва (до здачі в експлуатацію готового об`єкта) та, як наслідок, достовірно не з`ясували тих істотних обставин чи на теперішній час завершено відповідне будівництво, від чого також може безпосередньо залежати застосування запропонованого Прокурором в позовній заяві значно вищого розміру нормативної грошової оцінки (3 227 285,60 грн).

27. Наведене в сукупності свідчить про неповне з`ясування судами фактичних обставин справи, що, в свою чергу, свідчить про необхідність скасування оскаржуваних судових рішень та передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

28. Разом з тим зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет і підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц).

29. При цьому на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими (такий правовий висновок наведено у пункті 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19).

30. У зв`язку з наведеним вище касаційна інстанція відхиляє помилкові посилання скаржника на неврахування висновків щодо застосування положень статей 632, 651 ЦК України, статей 288, 289 ПК України, статей 19, 20 ЗК України, статті 188 Господарського кодексу України, статей 15, 21, 30 Закону України "Про оренду землі", статей 20, 23 Закону України "Про оцінку земель" у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 921/530/18, від 12.02.2019 у справі № 914/2649/17 та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.11.2019 у справі № 924/187/18, від 03.06.2020 у справі № 904/3262/19, від 27.01.2021 у справі № 924/725/18, від 14.07.2020 у справі № 916/1998/19, оскільки за змістовим, суб`єктним і об`єктним критеріями спірні правовідносини в цій та зазначених справах не є подібними з огляду на істотні відмінності у фактичних обставинах таких спорів, пов`язаних з правами та обов`язками їх сторін, що зумовлює різний зміст спірних правовідносин і виключає застосування вказаних правових позицій під час вирішення цього спору.

31. Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 921/530/18 викладено висновок щодо застосування норми частини 3 статті 653 ЦК України, а саме якщо договір змінений судом, то відповідне договірне зобов`язання змінюється з моменту набрання рішенням суду законної сили, а не з дати введення в дію нової нормативної грошової оцінки земель населеного пункту, тоді як скаржник не посилається на неправильне застосування судами цієї норми матеріального права чи неврахування висновку Верховного Суду щодо її застосування.

В свою чергу, постанову Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 914/2649/17 ухвалено за результатами вирішення спору щодо зміни ринкової вартості орендованих нежитлових приміщень комунальної власності, тобто у правовідносинах, які є предметом особливого правового регулювання. Крім того, у вказаній постанові міститься висновок щодо застосування норми статті 652 ЦК України (зміна або розірвання договору в зв`язку з істотною зміною обставин), на неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування якої скаржник вочевидь навіть не посилався, оскільки спірні земельні правовідносини нею не регулюються.

32. Неподібність правовідносин у справах №№ 924/187/18, 904/3262/19, 924/725/18 зумовлена тими встановленими судами при їх розгляді фактичними обставинами, що сторони безпосередньо в самому договорі оренди визначали таку підставу перегляду розміру орендної плати, як зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що узгоджується з принципом свободи договору, встановленим статтями 3, 6, 627 ЦК України.

Натомість у цій господарській справі суди попередніх інстанцій виходили з того, що в договорі оренди від 18.03.2008 та додаткових угодах до нього сторони не визначили зазначеної підстави для перегляду розміру орендної плати.

33. Недоречним є посилання скаржника на постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.07.2020 у справі № 916/1998/19, оскільки в межах вказаної справи вирішено спір та відмовлено в позові орендодавця про розірвання договору оренди земельної ділянки з огляду на те, що зміна виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель, що не є зміною її цільового призначення, тоді як спірні правовідносини внесення змін до договору оренди землі в цій справі взагалі не регулюються нормами статей 19, 20 ЗК України, які (норми) у зв`язку з цим цілком правомірно не застосовувалися судами попередніх інстанцій.

34. Водночас колегія суддів відхиляє безпідставне посилання суду апеляційної інстанції на обґрунтування підстави відмови в позові на викладений в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2020 у справі № 924/328/19 правовий висновок щодо обов`язкового затвердження нормативного грошової оцінки та введення його в дію міською (селищною) радою шляхом прийняття відповідного рішення, оскільки з матеріалів цієї справи якраз вбачається прийняття Луцькою міськрадою відповідного рішення, а саме рішення від 25.06.2015 № 75/28 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Луцька", що переконливо свідчить про неподібність спірних правовідносин з правовідносинами у справі № 924/328/19. У контексті наведеного відсутні підстави для висновку про подібність спірних правовідносин у справі, що розглядається, та справі, на постанову Верховного Суду в якій передчасно послався суд апеляційної інстанції на обґрунтування підстав відмови в позові.

35. Колегія суддів ураховує, що вміщений в оскаржуваних рішенні та постанові висновок місцевого та апеляційного господарських судів про недоведеність Прокурором належними і допустимими доказами наявності передбачених законом підстав для внесення змін до договору оренди від 18.03.2008 в частині розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки є передчасним, оскільки не відповідає правовим висновкам щодо застосування норм статей 632, 651 ЦК України, статей 288, 289 ПК України, статті 30 Закону України "Про оренду землі", статей 20, 23 Закону України "Про оцінку земель" у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19 та в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.03.2021 у справі № 923/258/20.

36. Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.

37. Оскільки скаржник належним чином обґрунтував і довів наявність підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, то оскаржувані рішення та постанова підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

38. З наведених раніше мотивів Верховний Суд відхиляє викладені у відзиві на касаційну скаргу доводи відповідача як необґрунтовані.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

39. Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

40. За наведених обставин висновок судів першої та апеляційної інстанцій про відмову в задоволенні позовних вимог не відповідає положенням статей 86, 236, 269 ГПК України, оскільки надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, місцевий та апеляційний господарські суди дійшли передчасного висновку про необґрунтованість позовних вимог.

41. Отже, зазначена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, отримала підтвердження під час касаційного провадження, що у розумінні пункту 1 частини 3 статті 310 цього Кодексу в сукупності з відсутністю всебічного, повного та об`єктивного дослідження судами зібраних у справі доказів є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень і направлення справи на новий розгляд до Господарського суду Волинської області.

42. Згідно з частиною 4 статті 310 ГПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

43. Зважаючи на те, що порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права допустили суди першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів дійшла висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги шляхом скасування оскаржуваних рішення та постанови і передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

44. Під час нового розгляду справи місцевому господарському суду слід врахувати наведене, дослідити та об`єктивно оцінити аргументи учасників справи і всі зібрані у справі докази в їх сукупності, всебічно і повно з`ясувати фактичні обставини справи та залежно від встановленого ухвалити обґрунтоване і законне судове рішення.

Розподіл судових витрат

45. З огляду на те, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а справа - передачі на новий розгляд, то з урахуванням статті 129 ГПК України розподіл судових витрат у справі, у тому числі витрат на оплату послуг адвоката та судового збору за подання апеляційної та касаційної скарги, має здійснити господарський суд, який прийматиме рішення по суті спору, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу заступника керівника Рівненської обласної прокуратури задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Волинської області від 23.09.2021 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.12.2021 у справі № 903/466/21 скасувати.

Справу № 903/466/21 передати на новий розгляд до Господарського суду Волинської області.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді Т. Б. Дроботова

Н. О. Багай